Соціально-психологічні чинники впливу на копінг-поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський Національний Університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса

Соціально-психологічні чинники впливу на копінг-поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику

Волкова Олена Олегівна

аспірант кафедри

Диференціальної і спеціальної психології

Анотація

У статті представлені результати аналізу соціально-психологічних чинників впливу на копінг-поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику. У дослідженні прийняли участь 206 моряків торгівельного флоту, середнім віком 41 рік. Моряки відносяться до особливої категорії професій, які вимушені працювати в умовах невизначеності та ризику та зберігати високу продуктивність праці при цьому. Розглянуті нами соціально-психологічні чинники, склали кілька основних груп умов невизначеності та ризику: зовнішні чинники впливу середовища (несприятливі погодні умови, високочастотне електромагнітне випромінювання, зміна часових поясів), внутрішні чинники, як складові ментального здоров'я моряка (циркадні ритми, режим дня та гігієна сну, баланс роботи та відпочинку, мультисенсорні перенавантаження, настрій, самооцінка, агресія) та зовнішні умови (соціальні контакти, умови роботи, харчування, алкогольні та інші види залежностей моряків, ризик нещасних випадків на борту, смерть близьких, фінансові труднощі, епідемія COVID-19 та інші). Досліджувані соціально-психологічні чинники було проаналізовано та порівняно із попередніми науковими дослідженнями у відповідності до особливостей копінг-поведінки моряків за допомогою опитувальника WOCQ в модифікації Н.В. Родіної, який визначає наступні види копінг-поведінки: «Вирішення проблеми», «Занурення у суб'єктивний світ», «Аналіз проблеми», «Самоконтроль», «Очікування на допомогу», «Ігнорування проблеми», «Відмова від вирішення проблеми». Було встановлено, що більше половини досліджуваної вибірки моряків в умовах невизначеності та ризику мають вищий за середній рівень стресу під впливом зовнішніх природніх умов, третина вибірки має високий рівень стресу через незбалансований робочий графік, конфлікти у колективі, тиск з боку керівництва, фінансову нестабільність. Визначено, що для подолання усіх вищеназваних чинників, респонденти застосовують здорові механізми копінг-поведінки, а саме наступні копінг-стратегії: самоконтроль, аналіз та вирішення проблеми.

Ключові слова: копінг-поведінка моряків, копінг-стратегії, соціально-психологічні чинники, умови невизначеності та ризику, COVID-19.

Volkova Olena Olegivna Graduate student of the Department of Differential and Special Psychology, Odessa National University named after I.I. Mechnikov, Odesa

Socio-psychological factors of influence on coping-behavior of sailors in the conditions of uncertainty and risk

Abstract

The article is dedicated to analyze socio-psychological factors that influence on coping-behavior of sailors in the conditions of uncertainty and risk. 206 sailors of trade fleet of middle age 41 years, took part in the experiment. It is well known that sailors belong to special category of jobs, that have to work in the conditions of uncertainty and risk, keeping high productivity of work at the same time. Several groups of socio-psychological factors were taken into experiment: external factors of influence of environment (adverse weather conditions, high-frequency electromagnetic radiation, time zones change), internal factors as the components of sailor's mental health (circadian rhythms, day regime and sleep hygiene, work-rest balance, multisensory overloads, mood, self-esteem, aggression), and a group of external conditions (social contacts, job conditions, food, alcohol and other substances use problems, accident risk at the board, death of relatives, financial problems, COVID-19 etc.). Researched socio-psychological factors were analyzed and compared to previous scientific research in accordance to peculiarities of sailors coping-behavior with the help of modificated version of WOCQ questionnaire in the adaptation by N.V. Rodina. The questionnaire determines such coping-behavior as: problem resolving, self-control, waiting for help, ignoring of problem, refusal to solve the problem. It was found that more then the half of sailor-respondents have higher that middle level of stress in the conditions of uncertainty and risk under the influence of hard external weather conditions. The third part of sailors has high stress level because of unbalanced work schedule, conflicts in the team, pressure from the side of head-chiefs, financial instability. It was defined that respondents are using healthy mechanisms of coping-behavior to deal with all the factors - self-control, analyses and solving the problem.

Keywords: coping-behavior of sailors, coping-strategies, socio-psychological factors, conditions of uncertainty and risk, COVID-19.

Постановка проблеми

копінг-поведінка моряк соціально-психологічний адаптація

Дослідження у сфері копінг-поведінки моряків не втрачають своєї актуальності. Покращення умов перебування на борту, адаптації у рейсі та після нього, ретельний відбір кандидатів на стадії вибору професії моряка та багато інших факторів потребують постійного удосконалення адже професія моряка наявність особливого складу психофізіологічних властивостей - витривалості, стресостійкості, інтелекту та іншого.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженями копінг-поведінки моряків займалися М. Ясеніна (дослідження впливу особистісних особливостей на вибір копінг-стратегії), О. Сорока (копінг-поведінка як індивідуальні стилі реагування на стресові чинники), К. Косенко (копінговий репертуар), В. Христенко, О. Тімченко, Н. Оніщенко, А. Побідаш (копінг-поведінка моряків, що стали жертвами піратського полону), К. Сахеб, М. Ескандарі, С. Разеі, З. Зейді, Х. Дехгхан, П. Хейдарішараф [12] (копінг-стратегії та емоційна регуляція) та багато інших.

Мета статті - поділити на групи соціально-психологічні чинники, які впливають на копінг-поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику. Проаналізувати міри впливу усіх чинників та їх значимість для респондентів, у порівнянні із багатьма іншими наявними науковими дослідженнями.

Виклад основного матеріалу

Наше дослідження соціально-психологічних чинників впливу на копінг-поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику проводилося з 2021 року до осені 2022, що підтверджує перебування респондентів в умовах невизначеності та ризику через період епідемії COVID-19 та періоду вторгнення російських військ на територію України. У дослідженні прийняли участь моряки торгівельного флоту, серед яких 27 капітанів (13,1% вибірки), 33 старших помічників капітана (16%), 33 других помічників капітана (16%), 12 третіх помічників капітана (5,8%), 16 старших механіків (7,7%), 17 других механіків (8,2%), 37 третіх механіків (17,9%), 23 електромеханіків (11,1%) та 8 інших посад (3,8%). Було опрацьовано анкети 206 респондентів, середнім віком 41 рік, усі досліджувані були чоловічої статі.

Для оцінки соціально-психологічних чинників респондентам була запропонована спеціальна авторська анкета, що налічувала майже сто запитань, які являли собою номінальні змінні (чинники), відносно яких було проведено дескриптивний аналіз, опис результатів у вигляді розширеного опису характеристик вибірки представлено та проаналізовано у статті.

За результатами проведеного дискриптивного аналізу середній загальний робочий стаж респондентів 14,6 років (від 1 до 42 років), стаж роботи у морі 13,7 років (від 1 року до 40). 163 респондента, або 79 % одружених. 189 респондентів (91% вибірки) народилися у різних типах населених пунктів України (селах, селищах міського типу та містах). 184 респонденти (або 89% вибірки) займаються самоосвітою. Бажаючих змінити професію у вибірці 48 респондентів (23%). У 62% вибірки у родині є моряки.

Серед основних соціально-психологічних чинників, що впливають на копінг-поведінку моряків та складають умови невизначеності та ризику відносяться наступні: COVID-19, нещасні випадки на борту, гігієна сну моряків (циркадні ритми), алкогольна та наркотична залежність моряків, режим робочого дня моряка, режим відпочинку та відновлення моряків після рейсів (баланс роботи й відпочинку), ментальне здоров'я моряків (настрій, соціальні контакти), смерть близьких, самооцінка, агресія, мультисенсорні перевантаження та чинники впливу зовнішнього середовища у вигляді несприятливих погодних умов (сильний холод або спека), високочастотне електромагнітне випромінювання, хімічні викиди та інші.

Важливе місце у сучасних дослідженнях копінг-поведінки моряків займають усі аспекти COVID-19. Серед нашої вибірки 133 (64,5%) респондентів перехворіли COVID-19, вакциновані 183 (88,8%) респондентів. Середній бал за копінг-поведінкою «Вирішення проблеми» у тих, хто не хворів COVID-19 (М = 56,42; Sd = 26,51) нижчий від перехворівших (М = 57,2; Sd = 23,81). Невакциновані за тією ж копінг-поведінкою мають сердньогрупове значення (М = 58,87; Sd = 25,42) нижчий за вакцинованих (М = 56,9; Sd = 24,72). За копінг-поведінкою «Втеча у суб'єктивний світ» невакциновані мають набагато вищий середньогруповий бал (М = 57,43; Sd = 27.32; Md = 67) аніж вакциновані респонденти (М = 50; Sd = 24.02; Md = 46). Медіана у тих хто не хворів (Md = 50) вища ніж у тих хто хворів на ковід (М = 46). За копінг-поведінкою «Аналіз проблеми» середньогрупові значення невакцинованих вищі (М = 65,09) за невакцинованих (М = 63,39). За копінг-поведінкою «Самоконтроль» середньогрупові значення невакцинованих також вищі (М = 65,61; Md = 67) аніж у вакцинованих (М = 62,6; Md = 61). За копінг-поведінкою «Очікування на допомогу» у невакцинованих медіана Md = 63, тоді як у вакцинованих Md = 52. За копінг-поведінкою «Ігнорування проблеми» невакциновані мають середній бал М = 50,32 та вакциновані М = 48,22. За копінг-поведінкою «Відмова від вирішення проблеми» невакциновані отримали середньогрупове значення М = 48,7 та вакциновані М = 46,69.

Копінг-поведінка моряків досліджувалася іранськими вченими на базі теоретичної моделі предикторів тривоги щодо COVID-19 з позиції копінг-поведінки та емоційної регуляції на основі опитувальників Р. Лазаруса та С. Фолкман на іранській вибірці 2020-2021 років, що дозволило підтвердити гіпотезу про те, що копінг-стратегії та емоційна регуляція є одним із вагомих факторів пов'язаних із тривогою перед COVID-19. Серед компонентів було виділено кілька копінг-стратегій: орієнтація на проблему та орієнтація на емоції і компоненти тривоги щодо COVID-19 (психологічні та фізіологічні симптоми) [12].

За даними дослідження азербайджанських вчених щодо зменшення нещасних випадків на борту було встановлено, що 80-85% нещасних випадків на борту пов'язані саме із людським фактором. Тому вченими був розроблений діагностичний алгоритм на основі тесту Р. Кеттела для оцінки придатності моряків до позицій, які вони займають з метою проаналізувати специфічні риси професійної активності членів команди щодо їх здоров'я та психологічного стану стосовно довготривалих робочих рейсів. Це дозволило ефективно скорочувати кількість нещасних випадків, пов'язаних із людським фактором на борту [4]. Згідно із отриманими нами даними, 50% респондентів відчувають низький рівень стресу щодо можливості потрапити у корабельну аварію, тоді як 17% вибірки відчувають високий рівень стресу щодо цього. 33% вибірки розцінюють вирогідність нещасного випадку на борту як середню, а 36% вибірки відчувають низький рівень вирогідності зіткнення із піратами. Було виявлено, що смертність серед торгових моряків через вищий ризик нещасних випадків вища, ніж серед населення в цілому [5].

Зовнішні фактори: високочастотне електромагнітне випромінювання, гідродинамічні шоки, хімічні викиди, токсичні гази, дощова та вітряна погода, холод та спека, також вчиняють негативний вплив на стан здоров'я моряків. На північних рейсах потреба у медичній допомозі у моряків через несприятливі погодні умови, виникає на 50% частіше [8]. Згідно із отриманими нами даними, 73% вибірки відмітили, що переживають вищий за середній рівень стресу через високий рівень шуму та вібрації на борту. 60% вибірки переживають високий стрес через сильне хитання корабля. Зміна часових поясів впливає негативно на 72% вибірки, підвищуючи їх рівень стресу вище за середній. 50% вибірки відчувають сильний стрес через електромагнітне випромінювання та несприятливі погодні умови зовнішнього середовища.

Дослідження режиму дня та циркадних ритмів моряків проводилися також вченими із університету Кадіф (Англія). Ними було виявлено, що 63% капітанів повідомляли про те, що їх режим роботи та відпочинку негативно вплинули на їх здоров'я та відчуття безпеки. Половина досліджуваних стверджували, що неможливо забезпечити денний відпочинок протягом десяти годин згідно міжнародних конвенцій праці та відпочинку [14]. Згідно із отриманими нами даними, у середньому, робочі часи на судні моряки витрачають на роботу 65,32 годин на тиждень (від мінімальних 8 годин до 145 годин на тиждень). Опитування щодо кількості годин присвячених сну у період паузи між рейсами, респонденти в середньому зазначили 53,15 годин сну на тиждень (від найменшої кількості у 8 годин до найбільшої у 90 годин). Своєму хобі у відпустці в середньому по вибірці респонденти присвячують 12 годин на тиждень (від 0 до 70 годин), спорту поза рейсами присвячується 6 годин на тиждень (від 0 до 30 годин). 33% респондентів вважають, що часті заходи у порт викликають у них низький рівень стресу, тоді як 21% вважає, що у них це викликає високий рівень стресу. Найбільша частина вибірки (29,6%) вважають, що незбалансований робочий графік викликає у них високий рівень стресу. Фактор гігієни сну є дуже важливим у мореплавстві, адже він тісно пов'язаний із ментальним здоров'ям. Було встановлено, що здоровий сон покращує групове та соціальне функціонування, що допомагає почуватися комфортніше і безпечніше. Моряки, які лягають спати раніше і сплять довше, в середньому схильні менше вживати алкоголь наступного дня, що зворотнім чином впливає на покращення сну у наступні ночі також. Це свідчить про покращення інтоксикаційної динаміки серед моряків, покращення поведінки пов'язаної із взаємодією із алкоголем, що створює механізм зменшення схильності до важкої алкоголізації та систематичних запоїв [11]. Моряки змушені жити і працювати в умовах, які часто заважають спати, що негативно впливає на працездатність і здоров'я. Результати дослідження спеціальних навчальних програм демонструють, що програма (CLASS-SM), може покращити здоров'я сну на морі, і що покращення сну може також покращити результати психологічного здоров'я [15]. Впроваджувалися також дослідження використання спеціальних світлових пристроїв (PLTD), що призвело до покращення кількості та якості сну та клінічних показників сонливості, а також до статистично вимірюваних покращень прогнозованих показників ефективності [3]. Було встановлено, що зміна добового ритму є основним визначальним фактором для моряків. Результати показали, що коли добовий ритм моряків змінюється частіше, вони відчувають більше сонливості [9] Згідно із отриманими нами даними, 16% респондентів страждають на безсоння. 8% переживають хронічну втому Окрім цього, нейропсихологами досліджувалася також мультисенсорна властивість мозку моряків, що дозволило встановити, що одна із найактивніших сенсорних систем у моряків - візуальна (на ряду із інтеграцією із усіма іншими сенсорними системами) - середньостатистичний моряк вимушений використовувати усі можливі сенсорні системи у своїй роботі, цей феномен добре відслідковується у порівнянні починаючих моряків та досвідчених [4]. Досліджуються також візуальна ретенція та інші інтелектуальні показники моряків при професійному психологічному відборі кандидатів на посади за допомогою тесту візуальної ретенції А. Бентона, адже праця в особливих умовах невизначеності та ризику вимагає високих психофізіологічних характеристик для працівників [1].

Проблеми ментального здоров'я моряків (здорові соціальні контакти на судні та поза ним, відпочинок, відновлення сил, покращення настрою, взаємодія із колективом та керівництвом, ) також повинна постійно вирішуватися. Морські транспортні компанії мають серйозніше ставитися до стану ментального здоров'я та рівню благополуччя власних робітників, з метою пониження тривоги робітників та уникнення депресій, вживати дії для популяризації здорового способу життя серед моряків [13]. Згідно із отриманими нами даними, 26% вибірки мають низький рівень стресу щодо проблем у особистому та сімейному житті, тоді як 22% вважають, що ці проблеми спричиняють середній рівень стресу. Високий відсоток вибірки (34%) вважають, що туга за домом спричиняє для них середній рівень стресу та для 27% респондентів відчуття самотності спричиняє стрес рівнем від середнього до дуже високого. 36,4% вибірки вважають, що тиск зі сторони керівництва спричиняє середній рівень стресу, недоброзичлива робоча атмосфера спричиняє трохи нижчий за середній рівень стресу для 33% вибірки, суперечки із колегами спричиняють трохи нижчий за середній рівень стресу для 29,6%, 31,5% вибірки вважають, що відсутність нормальних умов для життя на борту спричиняє для них середній рівень стресу. 41% респондентів вважає нижчим за середній стрес, спричинений якістю їжі на борту. Варто відмітити, що відмова керівництва у підвищенні по службі та зарплатні спричиняє високий рівень стресу у 40% вибірки. 30% не вистачає розваг на борту під час рейсу, 29% мають вищий за середній рівень стресу через конфлікти на борту, 44% незадоволені оточуючими людьми та 52% незадоволені оточуючою обстановкою та рівнем життя.

Найнижчі середньогрупові бали за шкалою «Вирішення проблеми» отримала підгрупа, для якої незадоволеність оточенням спричиняє найвищий рівень стресу (М = 50), а ті, хто обрав відповідь, що стрес нижче отримали середньогрупове значення М = 62). За копінг-поведінкою «Відмова від вирішення проблеми» підгрупа із найменшим рівнем стресу отримала середьогруповий бал найвищий серед усіх інших М = 49,4. 72% вибірки відмічають, що довготривала відсутність відпустки, повноцінного відпочинку та рутинне життя із відсутністю позитивних емоцій спричинює для них високий рівень стресу. 87% респондентів зазначили, що смерть близької людини спричиняє їм високий рівень стресу. Банкротство компанії та розрив трудових договорів спричиняє для 50% вибірки високий рівень стресу. Виявлено, що за шкалою «Самоконтроль» підвибірки українського складу екіпажу за рівнем стресу значимо відрізняються між собою. У доповнення до зовнішніх факторів обставин, що впливають на ментальний стан моряків є переживання високого стресу (у 70% вибірки) через посередників, що не дотримуються своїх зобов'язань. 40% вибірки відчувають середній рівень стресу через інформаційний голод на борту. 55% переживають вищий за середній рівень стресу при очікуванні виклику в рейс. Дослідження у сфері агресії (фізичної та вербальної, гніву та ворожості) виявлено суттєві відмінності вербальної агресії за статтю та різниці у гніву залежно від рангу [7]. За даними дослідження самооцінки було встановлено, що порівняно з офіцерами з тривалим періодом служби на морі, студенти були більш вразливими до стресу на роботі, і це пояснювалося соціальними відносинами, фізичною обтяжливістю, відсутністю контролю та відсутністю підтримки [6].

Враховуючи усі вищезазначені складнощі у роботі моряків, частою є проблема вживання алкогольних та наркотичних речовин серед них. Наприклад, за даними дослідження адиктивної поведінки моряків, було встановлено, що курили тютюн 63,1% (діапазон 38,4-96,3%) моряків. 14,5% (діапазон 8,8-75%) моряків вживали алкоголь. 3,4% (діапазон 9-45%) вживали марихуану протягом попереднього місяця. Кілька досліджень стосувалися інших препаратів; 3-10% моряків вживали наркотики на борту. Поширеність вживання тютюну та алкоголю серед моряків була вищою, ніж серед населення в цілому. Подальші дослідження вживання наркотиків на роботі були б цінними для цієї групи населення, яка піддається значному професійному ризику [10]. Згідно із отриманими нами даними, 69% респондентів відповіли, що «іноді» вживають алкоголь та 22% «іноді» вживають наркотичні речовини.

Копінг-поведінка моряків має досліджуватися із урахуванням усіх особливостей їх перебування в умовах невизначеності та ризику. Згідно із отриманими нами даними, середньогрупові значення, наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1

По видам копінг-поведінки за опитувальником WOCQ у модифікації Н.В. Родіної [2] отримані дані були наступними: «Вирішення проблеми» М = 57, «Занурення у суб'єктивний світ» М = 51, «Аналіз проблеми» М = 64, «Самоконтроль» М = 63, «Очікування на допомогу» М = 54, «Ігнорування проблеми» М = 48, «Відмова від вирішення проблеми» М = 47. Таким чином, було отримано найвищі діапазони значень за копінг-поведінкою «Аналіз проблеми», «Самоконтроль» та «Вирішення проблеми», що свідчить про домінуючі групові тенденції у підходах до вирішення ситуацій на борту в умовах невизначеності та ризику. Було встановлено, що досліджувана нами вибірка респондентів адекватно оцінює ризикові ситуації у своїй роботі і налаштована на конструктивне подолання та прийняття негативних ситуацій задля подальшого їх раціонального осмислення та вирішення, що є здоровими механізмами копінг-поведінки.

Висновки

Отже, у дослідженні соціально-психологічних чинників впливу копінг-поведінки моряків в умовах невизначеності та ризику, було розділено на групи усі чинники: зовнішній вплив середовища (несприятливі погодні умови, високочастотне електромагнітне випромінювання, зміна часових поясів), внутрішні чинники - ментальне здоров'я моряка (циркадні ритми, режим дня та гігієна сну, баланс роботи та відпочинку, мультисенсорні перенавантаження, настрій, самооцінка, агресія) та зовнішні чинники (соціальні контакти, умови роботи, харчування, алкогольні та інші види залежностей моряків, ризик нещасних випадків на борту, смерть близьких, фінансові труднощі, епідемія корона вірусної інфекції та інші). Було проаналізовано міри впливу усіх чинників та їх значимість для респондентів, у порівнянні із багатьма іншими наявними науковими дослідженнями. Отримані результати були співвіднесені із копінг-поведінкою моряків. Це дало змогу встановити, що більше половини досліджуваних моряків мають вищий за середній рівень стресу від впливу зовнішніх природніх умов, третина моряків має високий рівень стресу через незбалансований робочий графік, конфлікти у колективі, тиск з боку керівництва, фінансову нестабільність. Визначено, що для подолання усіх вищеназваних чинників, респонденти застосовують здорові механізми копінг-поведінки: самоконтроль, аналіз та вирішення проблеми. Перспективами подальших досліджень є розширення уявлення про здорові механізми копінг-поведінки досліджуваного контингенту.

Література

1. Незавитина Т.С. Роль показателей зрительной памяти в психофизиологии моряка. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2007. № 1. С. 7-20.

2. Родіна Н.В. Опитувальник WOCQ в адаптації С.І. Хаїрової. Психометричний аналіз і альтернативна факторна модель. Актуальні проблеми психології. 2010. № 12 (10). С. 340-350.

3. Chabal S. Personal Light Treatment Devices as a Viable Countermeasure for Submariner Fatigue. Naval submarine medical research lab groton ctnaval health research center San Diego caleidos holdings inc San Diego CA. 2022. Р. 32.

4. Gallace A. The Multisensory Brain at Sailing. The Sailing Mind. Cham: Springer International Publishing. 2022. Р. 39-63.

5. Hansen H., Pedersen G. Influence of occupational accidents and deaths related to lifestyle on mortality among merchant seafarers. International journal of epidemiology. 1996. № 25(6). Р. 1237-1243.

6. Jezewska M., Leszczynska І., Jaremin В. Work related stress in seamen. International maritime health. 2006. № 57(1-4). Р. 66-75.

7. Koseoglu M., Cetin O., Yildirim F. Maritime psychology: a study on evaluation of seafarers aggression tendencies. Dokuz Eylul Universitesi Denizcilik Fakultesi Dergisi. 2022. № 14(1). Р. 26-50.

8. Mammadova M., Jabrayilova Z. The Intelligent Monitoring and Evaluation of the Psychophysiological State of the Ship Crew in Maritime Transport. Technology Transfer: Fundamental Principles and Innovative Technical Solutions. 2021. № 15. Р. 3-6.

9. Ozsever B., Tavacioglu L. Analysing the effects of working period on psychophysiological states of seafarers. International maritime health. 2018. № 69(2). Р. 84-93.

10. Pougnet R. Consumption of addictive substances in mariners. International maritime health. 2014. № 65(4). Р. 199-204.

11. Roma P. Sleep, Team and Social Processes, and Health, Performance, and Safety in Naval Operational Environments. Sleep 45. Supplement 1. 2022. Р. A2-A2.

12. Saheb K. Studying of Covid-19 Anxiety Based on Coping Strategies and Emotion Regulation in Sailors. Paramedical Sciences and Military Health. 2022. - Т. 16. - №. 4. Р. 18-27.

13. Shukla S., Dhankher D. Mental health problems and factors affecting seafafers health. Open Access Repository. 2022. № 8(6). Р. 169-176.

14. Smith A., Howard P., Wadsworth Е. Seafarer fatigue: The Cardiff research programme. Cardiff University. 2006. Р. 87.

15. Schmied E. Circadian, light, and sleep skills program: Efficacy of a brief educational intervention for improving sleep and psychological health at sea. Sleep Health. 2022. № 8(5). Р. 542-550.

References

1. Nezavitina, T.S. (2007). Rol' pokazatelej zritel'noj pamjati v psihofiziologii morjaka [The role of visual memory indicators in the psychophysiology of a sailor]. Aktual'ni problemi transportnot medicini - Current problems of transport medicine, 1, 7-20 [in Ukrainian].

2. Rodina, N.V. (2010). Opituval'nik WOCQ v adaptacii ST. Hairovoi. Psihometrichnij anabz і al'ternativna faktorna model' [Psychometric analysis and alternative factor model]. Aktual'ni problemi psihologil - Current problems of psychology, 12(10), 340-350 [in Ukrainian].

3. Chabal, S. (2022). Personal Light Treatment Devices as a Viable Countermeasure for Submariner Fatigue. Naval submarine medical research lab groton ctnaval health research center San Diego caleidos holdings inc San Diego CA [in English].

4. Gallace, A. (2022). The Multisensory Brain at Sailing. The Sailing Mind. Cham: Springer International Publishing [in English].

5. Hansen, H., Pedersen, G. (1996). Influence of occupational accidents and deaths related to lifestyle on mortality among merchant seafarers. International journal of epidemiology, 25(6), 1237-1243 [in English].

6. Jezewska, M., Leszczynska, І., Jaremin, V. (2006). Work related stress in seamen. International maritime health, 57(1-4), 66-75 [in English].

7. Koseoglu, M., Cetin, O., Yildirim, F. (2022). Maritime psychology: a study on evaluation of seafarers aggression tendencies. Dokuz Eylul Universitesi Denizcilik Fakultesi Dergisi - Work related stress in seamen. International maritime health, 14(1), 26-50 [in English].

8. Mammadova, M., Jabrayilova, Z. (2021). The Intelligent Monitoring and Evaluation of the Psychophysiological State of the Ship Crew in Maritime Transport. Technology Transfer: Fundamental Principles and Innovative Technical Solutions, 15, 3-6 [in English].

9. Ozsever, B., Tavacioglu, L. (2018). Analysing the effects of working period on psychophysiological states of seafarers. International maritime health, 69(2), 84-93 [in English].

10. Pougnet, R. (2014). Consumption of addictive substances in mariners. International maritime health, 65(4), 199-204 [in English].

11. Roma, P. (2022). Sleep, Team and Social Processes, and Health, Performance, and Safety in Naval Operational Environments. Sleep 45. Supplement 1. 2022. R. A2-A2 [in English].

12. Saheb, K. (2022). Studying of Covid-19 Anxiety Based on Coping Strategies and Emotion Regulation in Sailors. Paramedical Sciences and Military Health, 16, 4, 18-27 [in English].

13. Shukla, S., Dhankher, D. (2022). Mental health problems and factors affecting seafafers health. Open Access Repository, 8(6), 169-176 [in English].

14. Smith, A., Howard, P., Wadsworth, E. (2006). Seafarer fatigue: The Cardiff research programme. Cardiff University [in English].

15. Schmied, E. (2022). Circadian, light, and sleep skills program: Efficacy of a brief educational intervention for improving sleep and psychological health at sea. Sleep Health, 8(5), 542-550 [in English].

Размещено на Allbest.ru