Самоактуалізація у молодіжних об’єднаннях мігрантів: вплив громадської активності на розвиток особистості

Размещено на http://allbest.ru

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Самоактуалізація у молодіжних об'єднаннях мігрантів: вплив громадської активності на розвиток особистості

Парасєй-Гочер Аліна Олександрівна кандидат психологічних наук,

доцент кафедри педагогіки та психології

Федоренко Любов Петрівна кандидат психологічних наук,

доцент кафедри політичної психології та міжнародних відносин

м. Київ

Анотація

Міграційні потоки мають значний вплив на економічну структуру, демографічну динаміку, релігійний та етнічний ландшафт країн, а також на їхню політичну стабільність і загальний розвиток. Масовий характер цих процесів вимагає уваги при розробці політичних стратегій, зокрема в контексті національної безпеки та формування міграційної політики, що відповідає сучасним політичним умовам. Актуальність дослідження особистості мігранта, особливо з погляду його психічного здоров'я та самоактуалізації, набуває важливості в контексті сучасних подій. Психологічне благополуччя виступає як фундамент, що сприяє активному та гармонійному розвитку особистості, її психічних функцій, емоцій, інтелекту, творчих здібностей та іншого.

У контексті стратегічного напрямку адаптації молоді до суспільного життя, молодіжні організації повинні зосередити увагу на вихованні психічно здорової молоді. Оптимально організована громадянська соціалізація, як засіб формування у молоді розуміння навколишнього світу, набуває особливої важливості в умовах інтенсивних міграційних процесів та геополітичної напруженості, таких як російська агресія.

Аналізуючи вплив громадської активності на формування особистості у контексті самореалізації молоді у мігрантських об'єднаннях, визначено ключові аспекти та впливові фактори цього процесу. Основною метою впливу громадської активності є посилення громадянської ідентичності та самосвідомості в молодіжних мігрантських групах.

Громадянськість у цьому контексті розглядається як комплексна особистісна якість, що виникає в результаті трансформації громадянської свідомості в особистісну самосвідомість, формуючи уявлення про себе як громадянина та патріота. Вона включає активну участь у формуванні цього самоусвідомлення через духовний, правовий, політичний, національно-патріотичний та екологічний розвиток. Зміст громадянської самореалізації в молодіжних мігрантських організаціях охоплює набір суспільних цінностей та активну участь у громадському житті, засновану на особистісному досвіді. Засоби цього процесу включають участь молоді в мігрантських організаціях, що сприяють їх активній участі у різноманітній громадській діяльності, включаючи освітні, благодійні, гуманітарні, екологічні та політичні ініціативи, які взаємодіють з різними соціальними інституціями. Факторами, що сприяють громадянській самореалізації молоді, є активна участь у громадському житті та різні внутрішні та зовнішні умови діяльності мігрантських організацій. Важливу роль у цьому процесі відіграє громадянське виховання серед молоді як ключовий соціально-педагогічний процес.

Ключові слова: мігранти, самоактуалізація, молодь, юнаки, дівчата, громадські організації, соціалізація.

Abstract

Self-actualization in migrant youth associations: the influence of public activity on personality development

Migration flows have a significant impact on the economic structure, demographic dynamics, religious and ethnic landscape of countries, as well as on their political stability and overall development. The massive nature of these processes requires attention when developing political strategies, in particular in the context of national security and the formation of a migration policy that corresponds to modern political conditions.

The relevance of the study of the migrant's personality, especially from the point of view of his mental health and selfactualization, acquires importance in the context of modern events. Psychological well-being acts as a foundation that contributes to the active and harmonious development of the personality, its mental functions, emotions, intelligence, creative abilities, and more. In the context of the strategic direction of youth adaptation to social life, youth organizations should focus on educating mentally healthy youth.

Optimally organized civil socialization, as a means of forming young people's understanding of the world around them, acquires special importance in the conditions of intensive migration processes and geopolitical tensions, such as Russian aggression. Analyzing the impact of public activity on personality formation in the context of youth self-realization in migrant associations, the key aspects and influential factors of this process are determined. The main goal of the influence of public activism is to strengthen civic identity and self-awareness in youth migrant groups. Citizenship in this context is considered as a complex personal quality that arises as a result of the transformation of civic consciousness into personal selfawareness, forming an idea of oneself as a citizen and patriot. It includes active participation in the formation of this self-awareness through spiritual, legal, political, national-patriotic and ecological development. The content of civic self-realization in youth migrant organizations includes a set of social values and active participation in public life based on personal experience. The means of this process include the participation of young people in migrant organizations that promote their active participation in various social activities, including educational, charitable, humanitarian, environmental and political initiatives that interact with various social institutions. Factors contributing to the civic self-realization of young people are active participation in public life and various internal and external conditions for the activities of migrant organizations. An important role in this process is played by civic education among young people as a key socio-pedagogical process.

Keywords: migrants, self-actualization, youth, boys, girls, public organizations, socialization.

Вступ

Постановка проблеми. Значимість теми міграції в сучасному світі обумовлюється її впливом на різноманітні аспекти життя суспільства в умовах поточної політичної обстановки. Геополітичні перетворення у світовій арені стимулюють зміни у причинах та мотивації міграційних потоків, перетворюючи людський капітал у вирішальний фактор соціально-економічного прогресу країн, а міграцію - у важливе глобальне явище. Ці фактори акцентують на важливості дослідження міграційних проблематик.

Величезні масштаби міграцій, їхні напрямки та соціально-політичні реперкусії підкреслюють потребу в новому підході до розуміння міграцій як складного соціально-філософського феномена. Міграційні потоки мають значний вплив на економічну структуру, демографічну динаміку, релігійний та етнічний ландшафт країн, а також на їхню політичну стабільність і загальний розвиток.

Масовий характер цих процесів вимагає уваги при розробці політичних стратегій, зокрема в контексті національної безпеки та формування міграційної політики, що відповідає сучасним політичним умовам.

Актуальність дослідження особистості мігранта, особливо з погляду його психічного здоров'я та самоактуалізації, набуває важливості в контексті сучасних подій. Психологічне благополуччя виступає як фундамент, що сприяє активному та гармонійному розвитку особистості, її психічних функцій, емоцій, інтелекту, творчих здібностей та іншого. Сучасна динамічна та складна реальність характеризується різноманітними формами ресоціалізації цінностей, притаманних мігрантам. Умови глобальних трансформацій ускладнюють процес створення "психічно здорового суспільства", що може призвести до обмеження особистісного розвитку мігрантів.

Національна та міжнародна наука мають різні підходи щодо визначення характеристик психічно здорового суспільства, його впливу на особистісний ріст, формування цінностей, сенсів, ставлення до таких феноменів, як любов, творчість, свобода, відповідальність, автономія. Однак до цього часу не існує одностайної думки щодо критеріїв психічно здорового суспільства. Виходячи з гуманістичних теорій, формування такого суспільства передбачає створення спільноти самоактуалізованих особистостей [4].

Психологія не дає однозначної відповіді на питання про взаємозв'язок між особистісним ростом і впливом культури, менталітету, етнопсихологічних орієнтацій. Дослідження зосереджені переважно на моделях індивідуальних особистісних конструктів та культурних змінних, часто займаючись лише пов'язаними з ними аспектами.

У контексті стратегічного напрямку адаптації молоді до суспільного життя, молодіжні організації повинні зосередити увагу на вихованні психічно здорової молоді. Оптимально організована громадянська соціалізація, як засіб формування у молоді розуміння навколишнього світу, набуває особливої важливості в умовах інтенсивних міграційних процесів та геополітичної напруженості, таких як російська агресія.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічні аспекти вимушеної міграції розглядалися у роботах J. Berry, A. Fathi, W. Renner, B. Juen, A. Javanbakht, A. Tabor, T. Milfont, C. Ward, F. Zandt, С. Гудвін-Гілл і П. Невалайнен. Феномену адаптації мігрантів та її психологічних засад присвячені роботи низки вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як: М. Слюс ревський, О. Бліова, Ш. Юрків, І. Леонова, J. Berry, M. Todaro, Cohen, та інші. Визначенням чинників, умов та змісту процесу психологічної та соціокультурної адаптації біженців, вимушених мігрантів та переселенців у країнах прибуття приисвячені праці A Javanbakht, A. Tabor, T. Milfont, C. Ward,Zandt, В. Каліненко, Г. Габдрахманова, В. Гриценко та інших. Так, психологічні аспекти вимушеної міграції розглядалися у роботах Г. Гудвін-Гілл і П. Невалайнен. Проблемою психологічних засад адаптації мігрантів займалася низка вітчизняних та зарубіжних дослідників, таких як: О.Блінова, І. Леонова, М. Слюсаревський, Н. Шульга, Я. Юрків, J. Berry, E. Cohen, M. Todaro та інші. Особливостями процесу психологічної та соціокультурної адаптації біженців і вимушених переселенців на нових територіях було присвячено праці Г. Габдрахманова, В. Гриценко, В. Каліненко, Г. Солдатової, Л. Шайгерової. Не зважаючи на значну кількість досліджень проблем, що ставить перед собою психологія міграції, проблема особливостей соціально-психологічної адаптації українців до умов міграції все ще є недостатньо вивченою, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета статті - проаналізувати вплив громадської активності на розвиток особистості в контексті самоактуалізації у молодіжних об'єднаннях мігрантів.

Виклад основного матеріалу

Самоактуалізація мігрантів є ключовим механізмом їх соціально-психологічної адаптації, вважаючи її надзвичайно важливим компонентом розвитку особистості, який безпосередньо впливає на підтримання їхнього суб'єктивного благополуччя. У міжнародній психологічній літературі виявлено взаємозв'язок між позитивним розвитком, саморегуляцією та вищими рівнями життєвого задоволення, що випливає з розвинених навичок самоконтролю та саморегуляції [5].

Визначено, що саморегуляція є захисним чинником у формуванні соціальної поведінки мігрантів. Серед ключових аспектів самореалізації виділяються самосвідомість та самоаналіз, автономність та незалежність, креативність та оригінальність, позитивний образ себе та самооцінка, прагнення до особистісного зростання та досягнення цілей у різних сферах життєдіяльності, усвідомлення життєвих цілей та сенсу.

В процесі самоактуалізації формується специфічна система ціннісних орієнтацій, яка визначає зміст та методи досягнення життєвих цілей особистості, стаючи основою для саморегуляції соціальної поведінки. Паралельно з самоактуалізацією розвивається соціально-конструктивна життєва позиція, що включає відповідальність за особисте життя, ставлення до інших як до рівноправних учасників життя, а не лише засобів досягнення власних цілей. Компетентність особистості у професійній сфері є одним із проявів самоактуалізації, що передбачає інтеграцію минулого досвіду та майбутнього планування [7].

Для досягнення психологічного благополуччя важливо зберігати психологічну рівновагу, яка вимагає гармонійної організації психіки та її адаптації до стресових ситуацій [3, с. 25]. Духовні здобутки особистості проявляються в переосмисленні таких понять, як любов, зрілість, і в розвитку особистісного зростання [4]. Визначенням психологічного здоров'я є не лише відчуття власного благополуччя, але й реалістичне сприйняття навколишнього світу. Значну роль у самоактуалізації мігрантів відіграють молодіжні об'єднання мігрантів, які сприяють громадській активності та соціалізації. Участь у таких об'єднаннях забезпечує підтримку та сприяє розвитку соціально-психологічної адаптації мігрантів.

Концепція громадянської соціалізації особистості базується на гуманістичних та «Я-центричних» філософських підходах, які підкреслюють важливість розвитку індивідуальності та самоідентифікації особистості в контексті її соціальної ролі та громадянської відповідальності. Розуміння феномену громадянської соціалізації вимагає аналізу соціально-педагогічного процесу через призму чотирьох функцій філософії в структурі педагогічного знання: онтологічної, гносеологічної, аксіологічної та праксеологічної [6]. молодіжний мігрантський громадянський психічний

У філософському аспекті, після завершення епохи міфологічного пояснення реальності, людство переходить до більш систематичного та обґрунтованого пошуку відповідей на питання про природний світ та місце людини в ньому. Основною проблемою філософського знання стає питання про буття, яке охоплює все, що оточує людину. У сучасній філософії існує метафізична категорія, спрямована на пояснення природи абсолютного, незмінного та істинного буття, що є предметом філософської онтології.

Об'єктивна реальність у філософії сприймається як абстракція, що формується в свідомості людини. Ця абстракція, названа деякими науковцями «теоретичним зліпком», стає предметом пізнання. Водночас, такий предмет пізнання є детермінованим людською свідомістю і залежить від часу та мислення, що унеможливлює його абсолютну «чистоту».

Поняття громадянськості, як фундаментального аспекту соціальної ідентичності, історично зазнавало змін під впливом різноманітних історико-культурних контекстів.

У різні епохи та в різних культурах воно набувало різних значень, але завжди залишалося ключовим фактором у процесі соціалізації особистості, акцентуючи на розумінні та виконанні громадянських прав і обов'язків. Громадянськість як характеристика особистості не є вродженою, а формується у процесі громадянської соціалізації. Соціалізація як рух характеризується цілеспрямованістю, зумовленістю та континуальністю. Цілеспрямованість виявляється у засвоєнні досвіду, зумовленість - у взаємодії компонентів соціалізації (механізмів, засобів, агентів), а континуальність вказує на безперервність та постійність процесу.

У філософії рух розуміється як онтологічна характеристика матерії, що є необхідною для її існування. Взаємодії об'єктів і зміна їх стану є загальним визначенням руху. Його ключовими властивостями є об'єктивність, незнищуваність, загальність, абсолютність, відносність та суперечливість. До цього можна додати і етапність руху. Д. Мід визначив три етапи соціалізаційного руху в контексті онтогенезу:

1. Психогенетичний етап, що характеризується засвоєнням маркерів задоволення потреб через процеси спроб та помилок.

2. Образно-символічний етап, на якому особистість засвоює досвід за допомогою системи символів.

3. Інтелектуально-концептуальний етап, де досвід стає центральним механізмом для будь-яких дій.

Ці етапи підкреслюють, що громадянська соціалізація є складним, багатогранним процесом, який включає розвиток різних психологічних та інтелектуальних аспектів особистості.

Громадянська соціалізація мігрантів, яка розглядається як процес їх руху до розвитку в сфері взаємин з суспільством, дійсно є процесом, насиченим діалектичними принципами [10]. Основою діалектики, як відомо, є принцип всезагального зв'язку, що виражається у взаємозв'язках, взаємопідпорядкованості, взаємовпливовості та взаємозумовленості різних елементів процесу соціалізації.

Громадянська соціалізація складається з множини елементів, які включають об'єкти соціалізації (індивід та його оточення), інтенсивність руху (різні форми соціалізації, від стихійної до цілеспрямованої), вектори соціалізаційного руху (різні форми громадянської соціалізації), соціалізаційний простір (агенти та інститути соціалізації) та етапи цього процесу.

Т. Аллєксєєнко трактує громадянську соціалізацію як багатогранний процес, під час якого індивід засвоює громадянські норми та цінності конкретного суспільства, досягаючи усвідомленого рівня інтеграції цих якостей у свою особистість. Результатом такої соціалізації є формування громадянсько соціалізованої особистості, здатної до позитивної перебудови суспільства. Це тлумачення акцентує важливість індивідуально орієнтованого підходу, який відображає комплексність процесу громадянської соціалізації. Це підкреслює, що громадянська соціалізація не лише про засвоєння зовнішніх стандартів та норм, але й про внутрішнє осмислення та інтеграцію цих принципів у власне життя ідентичності.

Визначення громадянської соціалізації, надане сучасними дослідниками, відображає комплексність цього процесу [2]. Вони розглядає громадянську соціалізацію як процес, у якому особистість засвоює, активно відтворює та розвиває громадянський досвід, норми, цінності та традиції конкретного суспільства. Ця дефініція підкреслює активність та творчий підхід особистості до процесу соціалізації.

Здатність мігранта до самоактуалізації у молодіжних організаціях, зокрема, оволодіння громадянськими цінностями і нормами, є критичною для ефективної інтеграції та позитивної взаємодії з суспільством. Активна участь в суспільному житті є важливою для процесу громадянської соціалізації, оскільки вона забезпечує практичне застосування засвоєних цінностей та норм.

Самоактуалізація особистості мігранта включає в себе такі аспекти, як повне прийняття реальності, комфортне ставлення до неї, прийняття інших та себе, професійну захопленість улюбленою справою, автономність, незалежність від соціального середовища, самостійність суджень, здатність до розуміння інших, готовність до вирішення проблем і труднощів. Самоактуалізація передбачає залучення особистості до життя та усвідомлення її потенціалу. Цікаво, що самоактуалізація мігрантів не завжди є далекосяжною метою, але може бути розглядана як природна схильність особистості до реалізації свого потенціалу у будь-який момент, незалежно від обставин. Це підкреслює важливість безперервного розвитку та самовдосконалення в процесі громадянської соціалізації.

Самоактуалізація мігрантів у контексті молодіжних організацій є складним психічним процесом, який розвивається поступово. Цей процес включає безперервність у формуванні особистості, наявність різних стадій, а також перехід через різні онтогенетичні етапи.

Самоактуалізація характеризується еволюцією форм, що поступово ускладнюються. Це означає, що на різних етапах цього процесу мігранти засвоюють, адаптують та інтегрують у свою особистість різні аспекти громадянського досвіду, цінностей та норм, які є характерними для суспільства, в якому вони перебувають.

Формування самоактуалізації на негативному полюсі може призводити до проблем соціалізації [9], які ускладнюють соціальний розвиток особистості як на внутрішньому [8], так і на зовнішньому рівні [5]. Нерозв'язані проблеми соціалізації можуть негативно впливати на розвиток характерологічних особливостей особистості, що в свою чергу може стати причиною деструктивної соціальної поведінки.

Самоактуалізація відіграє важливу роль у формуванні та розвитку ціннісних орієнтацій мігрантів. Вона відображає процес, під час якого індивіди засвоюють та інтегрують у свою особистість певні громадянські цінності та норми, які сприяють їхньому успішному соціальному розвитку та адаптації у новому соціальному середовищі.

Висновки

Аналізуючи вплив громадської активності на формування особистості у контексті самореалізації молоді у мігрантських об'єднаннях,визначено ключові аспекти та впливові фактори цього процесу. Основною метою впливу громадської активності є посилення громадянської ідентичності та самосвідомості в молодіжних мігрантських групах. Громадянськість у цьому контексті розглядається як комплексна особистісна якість, що виникає в результаті трансформації громадянської свідомості в особистісну самосвідомість, формуючи уявлення про себе як громадянина та патріота. Вона включає активну участь у формуванні цього самоусвідомлення через духовний, правовий, політичний, національно-патріотичний та екологічний розвиток.

Зміст громадянської самореалізації в молодіжних мігрантських організаціях охоплює набір суспільних цінностей та активну участь у громадському житті, засновану на особистісному досвіді. Засоби цього процесу включають участь молоді в мігрантських організаціях, що сприяють їх активній участі у різноманітній громадській діяльності, включаючи освітні, благодійні, гуманітарні, екологічні та політичні ініціативи, які взаємодіють з різними соціальними інституціями.

Факторами, що сприяють громадянській самореалізації молоді, є активна участь у громадському житті та різні внутрішні та зовнішні умови діяльності мігрантських організацій. Важливу роль у цьому процесі відіграє громадянське виховання серед молоді як ключовий соціально-педагогічний процес.

Література

1. Алєксєєнко Т. Ф. Проблеми вимушених переселенців в Україні як феномен біфуркації ціннісних смислів реального життя і соціального виховання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Київ, 2018. № 2 (24). С. 174-180.

2. Алєксєєнко Т.Ф., Гончар Л.В., Куниця Т.Ю., Бибик Д.Д. Вимушені переселенці: соціально-педагогічні проблеми і досвід підтримки. Монографія / за ред. Т.Ф. Алєксєєнко. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 240 с.

3. Галецька І, Сосновський Т. Психологічне здоров'я: теорія і практика. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка; 2006. 338 с.

4. Максименко С.Д. Психологія учіння людини: генетико-моделюючий підхід: монографія. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2013. 592 с.

5. Толкунова І., Терещенко Л. Самоактуалізація особистості як чинник збереження її психологічного здоров'я. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021. № 4. С. 81-88.

6. Барсученко І. Психологічні особливості самоактуалізації та делінквентності неповнолітніх. Перспективи та інновації науки. 2023. № 7 (25). С. 349-359.

7. Gestsdottir S., Lerner R.M. Positive development in adolescence: The developmentand role of intentional self-regulation. Human Development. 2008. № 3. С. 202-224.

8. Converse P.D., Beverage M.S. Vaghef K., Moore L.S. Self-control over time: Implications for work, relationship, and well-being outcomes. Journal of Research in Personality. 2018. № 73. С. 82-92.

9. Elliot .J., Thrash T .M., Murayama K. A longitudinal analysis of self-regulation andwell-being: Avoidance personal goals, avoidance coping, stress generation, and subjective well-being. Journal of Personality. 2011. № 3. С. 643-674.

10. Popova O., Koval L., Horetska O., Serdiuk N., & Burnazova V. Theoretical and Practical Aspects of Psychological and Pedagogical Support for Children and Adolescents Temporarily Displaced from the Territories of Permanent Residence. Journal of History Culture and Art Research. 2018Vol. 7(2). P. 177-183.

References

1. Alieksieienko, T. F. (2018). Problemy vymushenykh pereselentsiv v Ukraini yak fenomen bifurkatsii tsinnisnykh smysliv realnoho zhyttia i sotsialnoho vykhovannia [Problems of forced migrants in Ukraine as a phenomenon of bifurcation of value meanings of real life and social education]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia: Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika -- Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Series: Social work. Social pedagogy, 2 (24), 174-180. [in Ukrainian].

2. Alieksieienko, T. F., Honchar, L. V., Kunytsia, T. Iu., Bybyk, D. D., (2020). Vymusheni pereselentsi: sotsialno-pedahohichni problemy i dosvid pidtrymky [Forced migrants: socio- pedagogical problems and experience of support]. Monohrafiia / za red. T.F. Alieksieienko. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD, 240. [in Ukrainian].

3. Haletska, I. & Sosnovskyi, T. (2006). Psykholohichne zdorovia: teoriia i praktyka [Psychological health: theory and practice]. Lviv: Vyd. tsentr LNU im. I. Franka [in Ukrainian].

4. Maksymenko, S.D. (2013). Psykholohiia uchinnia liudyny: henetyko-modeliuiuchyi pidkhid [Psychology of scientific people: genetic-modeling approach]. Kyiv: Vydavnychyi Dim «Slovo» [in Ukrainian].

5. Tolkunova, I. & Tereshchenko, L. (2021). Samoaktualizatsiia osobystosti yak chynnyk zberezhennia yii psykholohichnoho zdorovia [Self-actualization of specialness as an agent of preserving psychological health]. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu - Theory and methodology of physical training and sports, 4, 81-88 [in Ukrainian].

6. Barsuchenko, I. (2023). Psykholohichni osoblyvosti samoaktualizatsii ta delinkventnosti nepovnolitnikh [Psychological features of self-actualization and delinquency of minors]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects for innovation in science, 7 (25), 349-359 [in Ukrainian].

7. Gestsdottir, S. & Lerner, R.M. (2008). Positive development in adolescence: The developmentand role of intentional self-regulation. Human Development, 3, 202-224 [in English].

8. Converse, P.D., Beverage, M.S., Vaghef, K. & Moore, L.S. (2018). Self-control over time:Implications for work, relationship, and well-being outcomes. Journal of Research in Personality, 73, 82-92 [in English].

9. Elliot, A.J., Thrash, T.M. & Murayama, K. (2011). A longitudinal analysis of selfregulation andwell-being: Avoidance personal goals, avoidance coping, stress generation, and subjective well-being. Journal of Personality, 3, 643-674 [in English].

10. Popova, O., Koval, L., Horetska, O., Serdiuk, N., & Burnazova, V. (2018). Theoretical and Practical Aspects of Psychological and Pedagogical Support for Children and Adolescents Temporarily Displaced from the Territories of Permanent Residence. Journal of History Culture and Art Research, 7(2), 177-183. [in English].

Размещено на Allbest.ru