Розвиток інтернет-залежності студентів в контексті психологічних теорій і концепцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології та суспільно-гуманітарних наук

Заклад вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

Розвиток інтернет-залежності студентів в контексті психологічних теорій і концепцій

Засєкін Артур Анатолійович

кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

Нові інформаційні технології стрімко проникають у всі сфери нашого життя. Їхнє впровадження в систему освіти, роботу й дозвілля є чинником формування в молодого покоління нових духовно-моральних основ, що спираються на віртуальну культуру. А цей вид культури ґрунтується на новому засобі комунікації. Фактично відбувається заміна культурно- інформаційного простору, де центральне місце належить не так людині як носієві інформації, як «візуальному образу», що заснований на екранно-комп'ютерному потоці зображень.

Метою статті є обґрунтування особливостей розвитку Інтернет- залежності студентів в контексті психологічних теорій і концепцій. Головним завданням дослідження є теоретичний аналіз проблеми Інтернет-залежності у психологічній літературі.

У статті зазначено, що до основних чинників виникнення Інтернет- залежності відносяться особливості віртуального середовища (набагато менша жорсткість бар'єрів і обмежень; значно вищий ступінь свободи; міфологічність; відсутність просторових обмежень; часова гнучкість; необмежена доступність контактів; можливість запису; анонімність; фізична не представленість; своєрідність протікання процесів міжособистісного сприймання в умовах відсутності невербальної інформації; нерегламенто- ваність поведінки; зниження психологічного й соціального ризику в процесі спілкування). Не менш важливими чинниками є психологічні особливості користувачів (особливості емоційної сфери; наявність негативної комунікативної установки, соціальна фрустрованість, наявність депресії тощо).

Всесвітня мережа сьогодні більше нагадує чарівну казку, у якій «користувач» володіє надприродними можливостями, на відміну від реального життя. З постійним розвитком комп'ютерних технологій зростає як кількість людей, котрі постійно використовують комп'ютер в робочих цілях, так і тих, які надмірно захоплюються комп'ютерними іграми і використовують Інтернет, так званих комп'ютерних адиктів.

Ключові слова: здобувачі освіти, Інтернет-залежність, кіберпростір, кіберсоціалізація, віртуальне спілкування.

Zasekin Artur Anatoliyovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology and Social and Humanities, Institute of Higher Education "International Scientific and Technical University named after Academician Yuriy Bugai"

DEVELOPMENT OF INTERNET ADDICTION OF STUDENTS IN THE CONTEXT OF PSYCHOLOGICAL THEORIES AND CONCEPTS

Abstract

New information technologies are rapidly penetrating all spheres of our lives. Their implementation in the system of education, work and leisure is a factor in the formation of new spiritual and moral foundations based on virtual culture in the young generation. And this type of culture is based on a new means of communication. In fact, there is a replacement of the cultural and informational space, where the central place belongs not so much to the person as the carrier of information, but to the "visual image" based on the screen-computer flow of images.

The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the development of students' Internet addiction in the context of psychological theories and concepts. The main task of the research is the theoretical analysis of the problem of Internet addiction in the psychological literature.

The article states that the main factors in the emergence of Internet addiction include the features of the virtual environment (much less rigidity of barriers and restrictions; a much higher degree of freedom; mythology; lack of spatial restrictions; temporal flexibility; unlimited availability of contacts; possibility of recording; anonymity; physical non-representation; the peculiarity of interpersonal perception processes in the absence of non-verbal information; unregulated behavior; reduction of psychological and social risk in the process of communication). Equally important factors are the psychological features of users (features of the emotional sphere; the presence of a negative communicative attitude, social frustration, the presence of depression, etc.).

The World Wide Web today is more like a magical fairy tale in which the "user" has supernatural abilities, unlike real life. With the constant development of computer technologies, the number of people who constantly use a computer for work purposes and those who are excessively fond of computer games and use the Internet, the so- called computer addicts, is increasing.

Keywords: education seekers, Internet addiction, cyberspace, cyber socialization, virtual communication.

Вступ

Постановка проблеми. Поширення Інтернет-залежності є актуальною проблемою сьогодення, оскільки цей вид адикції згубно впливає на особистість, спричиняє руйнування її соціальних зв'язків, стосунків в сім'ї, призводить до особистісних деформацій. Враховуючи вищесказане, дослідження особливостей Інтернет-залежності є актуальним завданням, що постає сьогодні перед психологами та представниками суміжних професій.

Сьогодні Інтернет стає для багатьох людей основним середовищем функціонування, що має власні специфічні особливості та закони, які певним чином впливають на особистість, змушуючи її пристосуватись до них та діяти у відповідності з ними. Виходячи з цього можна стверджувати, що Інтернет починає функціонувати як субкультура, оскільки володіє всіма необхідними складовими. Інтернет-середовище охоплює значну кількість людей, об'єднаних спільними інтересами, потребами та проблемами, що змушує особистість шукати інформацію, розуміння та підтримку саме в мережі. Інтернет займає все більше місця в житті людей та часто провокує розвиток залежності від нього.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням вказаної проблеми займались різні науковці. Так, низку праць присвячено аналізу специфіки побудови взаємодії у віртуальному просторі (Ю. Бабаєва, Л. Бабанін, О.Войскунський, А. Гольдберг, А. Жичкіна, О. Смислова, Дж. Сулер, Н. Чудова, Л. Юр'єва); аналізу мотивів, що спонукають особистість надавати перевагу перебуванню в інтернеті на противагу реальним стосункам (Л. Бабанін, А. Войскунський, О. Смислова); вивченню задоволеності особистості перебуванням в інтернеті (Є. Бєлінська, А. Жичкіна, В. Нестеров, Є. Нестерова); психологічним аспектам комунікативних процесів у мережі (А. Войскунський, А. Жичкіна, І. Шевченко) [1-5].

Метою статті є обґрунтування особливостей розвитку Інтернет- залежності студентів в контексті психологічних теорій і концепцій. Головним завданням дослідження є теоретичний аналіз проблеми Інтернет-залежності у психологічній літературі.

Виклад основного матеріалу

Обмін інформацією на будь-якому етапі розвитку суспільства відігравав величезну роль в процесі життєдіяльності особистості. Використання засобів комп'ютерної техніки у свою чергу викликало появу так званого віртуального простору, який, використовуючи найпоширеніший англомовний термін, можна назвати кіберпростором. Поняття «кіберпростір» є сполученням двох слів «кібер» та «простір». Уперше цей термін було введено у вжиток письменником Вільямом Гібсоном (William Gibson) у 1982 р. у новелі «Зпалення Хром» [2, 4].

Кіберпростір характеризується основними ознаками: це інформаційний простір; він є комунікативним середовищем; утворюється за допомогою технічних систем. Таким чином, кіберпростір - це інформаційне середовище (простір), яке виникає (існує) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем під час взаємодії людей між собою, взаємодії інформаційно-телекомунікаційних систем та управління людьми цими системами [1, 3]. Вітчизняний науковець О. Вакуленко виділила два аспекти впливу [2, 5]:

по-перше, Інтернет істотно сприяє засвоєнню студентами широкого спектру соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері здоров'я, права, політики, економіки тощо;

по-друге, Інтернет фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти студентів.

Кіберсоціалізація - процес якісної зміни структури самосвідомості особистості і мотиваційної сфери індивіда, що відбувається під впливом і внаслідок використання людиною сучасних інформаційно-комунікативних і комп'ютерних технологій у контексті життєдіяльності [3, 4].

Разом з тим, С. Бондаренко [6, с. 263] вказує на відносну некоректність терміна «кіберпростір» стосовно Інтернету, враховуючи, що префікс «кібер» походить від грецького слова «kybemetes» - керманич, кермовий. Тому пізніше були запропоновані нові терміни, що описують новий простір - «віртуальний простір» і «віртуальна реальність» [2, 4].

Віртуальна реальність, на думку соціолога О. Немеш М., надає нові можливості й небезпеки для сучасної культури, які несе із собою комп'ютерна цивілізація. Вона виявляє на індивідів, що перебувають у ній, реальний за своїми наслідками вплив [2, 5].

Перше знайомство особистості із соціальною реальністю Інтернет здійснюється в процесі первинної соціалізації, який починається з моменту одержання користувачем інформації про феномен кіберпростору [1, 2].

Бондаренко С. розглядає суб'єкта соціалізації як користувача виділяючи в первинній соціалізації користувача два етапи: архетипічний і інструментально- когнітивний. В архетипичному етапі первинної соціалізації суб'єктивна реальність кіберпростору формується в індивіда на основі культурних артефактів: знайомства з публікаціями мас-медіа, рекламними оголошеннями, кінофільмами, книгами, розповідями інших акторів [1, с. 37]. У процесі інструментально-когнітивного етапу соціалізації особистість засвоює конкретні рольові орієнтації; пізнає нормативні моделі соціальних взаємодій; відчуває на собі дію механізмів соціального контролю [1, 3].

Наявність інших етапів кіберсоціалізації припускає А.Чистяков. Це власне інструментальна й соціальна фази в процесі віртуальної соціалізації [2, 4]. Доінструментальної ставиться оволодіння «електронною» грамотністю, а до соціальної - освоєння соціальних норм, цінностей і рольових вимог.

Варто зазначити, що процес і результат освоєння особистістю всього обсягу соціально значимої інформації, що включає в себе певну систему знань, норм і цінностей, що дозволяють функціонувати в якості повноправного члена суспільства, також називається соціалізацією [1, 4]. Отже, стає очевидним, що процес кіберсоціалізації є новим видом соціалізації, який обумовлений появою віртуального простору.

Враховуючи вище описане, розглянемо погляди різних науковців щодо особливостей Інтернет-залежності, оскільки між ними є суттєві відмінності. Так, Т. Вакуліч вважає, що Інтернет-адикція зумовлює появу когнітивних, емоційних та фізіологічних порушень, які виявляються у поведінці, вказуючи на те, що в індивіда відсутній контроль над застосуванням Інтернету, він не в змозі припинити цей процес, продовжує значний час знаходитись у віртуально- інформаційному середовищі, незважаючи на негативні наслідки [2, 3].

Х. Турецька пропонує модель Інтернет-залежності, яка включає декілька рівнів. Рівень базових передумов включає особливості соціальної ситуації та віртуального середовища, що сприяють виникненню залежності. Рівень необхідних умов охоплює такі психологічні особливості Інтернет-адиктів, як інтровертованість, шизоїдна акцентуація, соціальна фрустрованість, несміливість у соціальних контактах, агресивність, високий рівень абстрактного мислення, індивідуалізм, готовність задовольнятися опосередкованими контактами з іншими, нонконформізм. Рівень достатньої умови характеризується дисфункціональними установками щодо інтернету [1, 2].

В. Посохова стверджує, що людину приваблюють такі особливості Інтернет-середовища, як анонімність, редукованість, опосередкована активність. Особистості надається можливість самостійно обирати кількість співрозмовників, що сприяє так званому приватному спілкуванню, де люди взаємодіють один на один, або обирається спілкування в чаті, що дає змогу людині здійснювати контакти з необмеженою кількістю користувачів. Крім того, у процесі Інтернет-спілкування суб'єкт має можливість визначати для себе стиль поведінки, обирати нове ім'я, змінювати професію і вік тощо. При цьому найчастіше користувачі віддають перевагу вражаючому, драматичному, домінантному та відкритому стилям поведінки в мережі [1, 4].

При дослідженні особливостей формування Інтернет-залежності особлива роль надається аналізу специфіки комунікативного Інтернет-середовища, яке є привабливим свої унікальними особливостями: широкими комунікативними можливостями; відсутністю впливу просторової та часової складових (співрозмовники можуть знаходитися на великій відстані один від одного, а збереження в базах даних дозволяє підтримувати спілкування незалежно від часових меж); можливістю взаємодії в аудіо, відео і текстовому форматах; альтернативою реальності (реалізація у віртуальному світі потреб, включаючи ті, які з ряду причин в реальному житті реалізувати неможливо) [3, 4].

Як зазначає В. Лабунська, при віртуальному спілкуванні, в більшості випадків, відсутня невербальна взаємодія, яка включає: просторову підсистему (міжособистісний простір), погляд, оптико-кінетичну підсистему (зовнішній вигляд співрозмовника, міміка, пантоміміка), паралінгвістичну підсистему (вокальнідані: діапазон, тональність, тембр голосу), екстралінгвістичну (немовну) підсистему (темп мови, паузи, сміх та ін.) [5, с. 29]. Виділяють ряд особливостей Інтернет-спілкування [1, 3]:

- анонімність, яка може призвести до безкарності, розкутості, і безвідповідальності поведінки учасників спілкування;

- відсутність невербальної інформації, установка на бажані риси партнера; добровільність контактів;

- стійке прагнення до емоційного наповнення тексту, що виражається у створенні спеціальних знаків для позначення емоцій;

- прагнення до нетипової, ненормативної поведінки, коли користувач презентує себе по-іншому, ніж у реальному житті, програє не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального;

- більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні, наслідком чого є порушення безпосереднього живого спілкування;

- відсутність єдності простору і часу, тобто Інтернет дає можливість бути одночасно у різних місцях, а також спілкуватися з людьми з інших годинних поясів;

- характер спілкування майже завжди письмовий.

Віртуальне спілкування, на відміну від спілкування в реальному житті, має такі особливості як показано в таблиці 1.

інтернет залежність студент психологічний