Психологічні чинники соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу до навчання у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні чинники соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу до навчання у закладах вищої освіти

Вступ

Початок навчання у виші - це достатньо складний і багатогранний процес адаптації в житті кожного студента, що включає активне пристосування до нових умов життя, видів діяльності, входження до нового соціального середовища, прийняття індивідом нової соціальної ролі. Спроможність адаптуватися, долати труднощі, віднайти своє місце у життєвому просторі закладу вищої освіти є вирішальним чинником успішного становлення майбутнього фахівця.

Нині, згідно з Болонською конвенцією, здійснюється перехід на новітні моделі навчання, активні форми організації занять, якісні критерії оцінювання знань, впроваджуються нові стандарти освіти. Одна із основних проблем, з якою студенти стикаються, поступивши у заклад вищої освіти, є необхідність працювати не тільки на заняттях, але й самостійно вивчати матеріал, користуючись бібліотеками, інтернетом та іншими засобами. Адже значна роль в навчальному процесі, згідно Болонського процесу, відводиться самостійній роботі студентів [1].

Окрім того, кредитно-трансферна система організації навчання принципово відрізняється від традиційної системи. В основі навчання лежать суб'єкт-суб'єктні стосунки між викладачем і студентами, і цим забезпечується самостійність, усвідомлене досягнення певного рівня в навчанні. Стосунки між учасниками педагогічного процесу набувають характеру співпраці. Нова навчальна система багато в чому знецінює набуті в школі способи засвоєння матеріалу. Проходить чимало часу, перш ніж студент пристосується до вимог навчання у закладі вищої освіти. Багатьма це досягається дуже великою ціною. Звідси часто виникають істотні відмінності в діяльності, а особливо її р езультатах, при навчанні однієї і тієї ж людини в школі і у виші [1].

Адаптація випускників середньої школи до системи навчання є багаторівневим і багатоплановим явищем, є інтеграцією впливів різноманітних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища [2;3;4]. Будь-який процес подолання студентом проблемних ситуацій у навчально-виховному процесі вищої школи можна вважати процесом соціально-психологічної адаптації особистості, під час якого вона використовує придбані на попередніх етапах свого розвитку навички або відкриває нові способи вирішення завдань.

Виклад основного матеріалу

Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних чинників процесу соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу.

Актуальним проблемам адаптації сучасної молоді до навчання у вищих закладах освіти присвячені праці О.І. Борисенка, Н.І. Жигайло, А.В. Захарова, В.П. Казмиренка, М.В. Левченка, Д.Ю. Мамаєва, О.Г. Мороз, О.Д. Научителя, Т.А. Поштарука, В.С. Штифурака та ін.

При всій розмаїтості підходів до соціально-психологічної адаптації більшість дослідників вважають, що основна її функція - це прийняття індивідом норм і цінностей нового соціального середовища (групи, у якій він знаходиться), форм соціальної взаємодії, формальних і неформальних зв'язків, а також форм предметної діяльності (наприклад, способів професійного навчання тощо) [5]. Соціально-психологічна адаптація - це процес і результат активного пристосування індивіда до видозміненого середовища за допомогою найрізноманітніших інтеріоризованих соціальних засобів (дій, вчинків, діяльності). Уміння адаптуватися за різних обставин характеризує процес становлення і розвитку особистості, її професійне зростання. У випадку ж її дезадаптації порушується не лише професійно-особистісне становлення, що в майбутньому може привести до професійної маргіналізації, а й знижуються психофізіологічні можливості організму, уможливлюються розлади соматичного здоров'я [4].

Соціально-психологічну адаптованість можна охарактеризувати як такий стан взаємин особистості студента й групи, коли особистість без тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів продуктивно виконує учбово-професійну діяльність, задовольняє свої основні соціальні потреби, повною мірою відповідає тим рольовим очікуванням, які пред'являє до неї еталонна група студентів, переживає стани самоствердження й вільного вираження своїх творчих здібностей. Показниками успішної соціально-психологічної адаптації виступає високий соціальний статус індивіда в певному середовищі, його психологічне задоволення цим середовищем і його найбільш важливими елементами, зокрема, задоволення навчанням, його організацією, умовами і змістом тощо.

Таким чином, соціально-психологічна адаптація - це передумова майбутньої адекватної діяльності, необхідна умова її успіху без переживання дискомфорту, напруженості та конфлікту особистості з професійним та соціальним оточенням

Результати емпіричного дослідження

З метою вивчення психологічних чинників соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу до навчання в нових умовах кредитно-трансферної системи ми використали комплекс психодіагностичних методик: опитувальник соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, методика оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна, проєктивну методику «Дерево» Д. Лампена в адаптації Л. Пономаренка.

Вибірку склали студенти першого курсу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка спеціальностей «Психологія» та «Соціальна робота», яка становила 84 особи. Вік досліджуваних 17 - 19 років. Дослідження проводилось у грудні місяці з метою з'ясування соціально-психологічної адаптації станом на кінець першого навчального семестру. Саме дослідження проходило з дотриманням відповідних експериментальних умов. Усі студенти почували себе добре, з задоволенням приймали участь в дослідженні.

За допомогою методики діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда визначалися наступні показники: 1) адаптація - пристосування організму до стійких і змінних умов середовища, а також до змін у самому собі; 2) самоприйняття - прийняття індивідом самого себе, власної поведінки; 3) прийняття інших - прийняття індивідом поведінки, інтересів інших людей; 4) емоційний комфорт - стабільність емоцій, відсутність переживання; 5) інтернальність - схильність індивіда до визначеної форми локусу контролю; 6) прагнення до домінування - потреба зайняти перше місце в оточуючому середовищі, в якому знаходиться індивід.

Методика суб'єктивної оцінки ситуаційної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна визначає рівень ситуативної тривожності, яка виникає як реакція на стресори найчастіше соціально-психологічного плану та рівень особистісної тривожності, що дає уявлення про схильність особистості до впливу тих чи інших стресорів через свої індивідуальні особливості.

Проєктивна методика «Дерево» Д. Лампена в адаптації Л. Пономаренка дозволяє зрозуміти, наскільки адекватно особа сприймає себе в суспільстві та які особливості її соціально - психологічної адаптації.

Рис.1. Розподіл показників соціально-психологічної адаптації за методикою К. Роджерса та Р. Даймонда (n=84)

Саме у дезадаптованих осіб спостерігається підвищена тривожність, дефіцит міжособистісних стосунків, закритість. Дезадаптація є результатом постійних неуспішних спроб індивіда реалізувати поставлену мету. Вона може привести до неадекватної, погано контрольованої поведінки, конфліктних стосунків, проблеми у навчальній діяльності. Результати також свідчать, що 82 % студентів проявляє залежність від оточення, а у 78% досліджуваних переважає екстернальний локус котролю. Такі студенти орієнтовані на зовнішній контроль, схильні підпорядковуватися іншим, а також схильні звинувачувати оточуючих у своїх проблемах. Наслідком може стати безпорадність, проблема з прийняттям індивідуального рішення.

За методикою Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна у більшості досліджуваних спостерігаються високі показники, як ситуативної та особливо особистісної тривожності (59 %), що свідчить про невпевненість у собі, велике хвилювання особливо в екстремальних ситуаціях, а систематичне переживання такого стану може привести до психосоматичних порушень (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл показників особистісної тривожності за методикою Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна (n=84)

За проективною методикою «Дерево» Д. Лампена в адаптації Л. Пономаренка вдалося з'ясувати низький рівень соціально - психологічної адаптації студентів-першокурсників (лише 28 % студентів).

Отже, за результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що більшість студентів-першокурсників дезадаптовані. Для них характерний емоційний дискомфорт, тривожність, замкнутість, неприйняття інших, екстернальний локус контролю, залежність від інших.

З метою глибшого аналізу отриманих емпіричних даних був проведений кореляційний аналіз. Для обчислення показників кореляційного аналізу було використано комп'ютерну програму SPSS STATISTICS 21. До уваги беремо виявлені лише значущі кореляційні зв'язки (табл. 1)

Таблиця 1 Кореляційні зв'язки між емпіричними показниками соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу (N=84)

** - кореляція значуща на рівні 0.01

* - кореляція значуща на рівна 0.05

Проаналізуемо деякі найбільш значущі кореляції.

Шкала «Самоприйняття» корелюе із шкалою «Емоційна комфортність» (r=0,701, при р<0,01). Самосприйняття відіграє вирішальну роль у формуванні рівня самооцінки, яка е істотним чинником соціально-психологічної адаптації особистості. Занижена самооцінка приводить до фрустрації, страху перед можливими життєвими труднощами, розвитку емоційних станів з високим рівнем тривожності. У стані емоційного комфорту людина всім задоволена, оптимістично налаштована, відкрито виражає свої почуття, вільна від страху та тривоги.

Шкала «Самоприйняття» корелює із шкалою «Прийняття інших» (r=0,429, при р<0,01). Студенти-першокурсники повинні включитися в нову соціальну групу і навчитися комунікувати з іншими членами цієї групи. При цьому ті, хто адекватно сприймає себе, готовий до продуктивної взаємодії з іншими.

Шкала «Самоприйняття» корелює із шкалою «Інтернальність» (r=0,452, при р<0,01). При інтернальності особистість всю відповідальність за події, які виникають в її житті, в більшій мірі приймає на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, своїм характером, здібностями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті були результатом їх особистих дій, що вони можуть ними керувати, і, відповідно відчувають свою особисту відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя взагалі. Відповідно, людина яка готова сприймати себе такою, яка вона є, розуміє всю відповідальність за власні вчинки.

Шкала «Самоприйняття» корелює із шкалою «Домінування» (r=0,415, при р<0,01). Це свідчать про те, що студенти-першокурсники з адекватним рівнем самоприйняття готові бути активними учасниками діяльності, проявляти ініціативу, а не очікувати вказівок з боку інших.

Шкала «Прийняття інших» корелює зі шкалою «Емоційна комфортність» (r=0,562, при р<0,01. Можна стверджувати про існування взаємозв'язку між тим, як студенти-першокурсники готові сприймати інших людей і який емоційний стан вони при цьому переживають. Першокурсники, які здатні з повагою сприймати інших людей, готові приймати інших такими, як вони є, при цьому переживають емоційний комфорт. Вони спокійно взаємодіють з оточуючими, не завдаючи емоційної шкоди ані їм, ані собі.

Шкала «Прийняття інших» корелює зі шкалою «Інтернальність» (r=0,749, при р<0,01. Показники підтверджують те, що ті студенти-першокурсники, які мають інтернальний локус контролю, покладають відповідальність за власні дії виключно на себе також готові адекватно сприймати інших. Вони розуміють, чому інші так себе поводять і не звинувачують їх у своїх проблемах.

Шкала «Прийняття інших» корелює зі шкалою «Домінування» (r=0,619, при р<0,01). Домінування характеризує тенденцію особистості проявляти контроль над поведінкою інших членів соціальної групи, приймати на себе роль лідера. Такі студенти не лише готові взаємодіяти з іншими, а й брати ініціативу в свої руки.

Таким чином, соціально-психологічній адаптації студентів перешкоджають такі психологічні чинники як висока тривожність, невпевненість у собі, неприйняття себе та оточуючих, залежність з боку інших, неготовність брати відповідальність за свої дії та вчинки, які істотним чином пов'язані із розвитком суб'єктності особистості.

соціально-психологічний адаптація тривожність

Висновки

Спроможність адаптуватися, долати труднощі, віднайти своє місце в освітньому середовищі закладу вищої освіти є вирішальним чинником успішного становлення майбутнього фахівця. Основний вид діяльності студентів - професійне навчання, стає більш складним за формами та змістом у зв'язку із запровадженням кредитно-трансферної системи навчання, а тому підвищує вимоги до їх суб'єктних якостей.

Результати емпіричного дослідження показують, що існують певні психологічні чинники, які негативно впливають на процес соціально-психологічної адаптації студентів, а саме: 1) пасивність, відсутність самостійності, що проявляється в залежності від інших та екстернальному локусі контролю; 3) невпевненість у власних силах; 3) особистісна тривожність: 4) залежність від зовнішнього, а не від внутрішнього контролю. Ці чинники на психологічному рівні викликають порушення взаємодії людини і середовища та призводять до дезадаптації.

Перспективи дослідження вбачаємо у теоретичному та емпіричному вивченні психолого-педагогічних умов розвитку суб'єктності студентів-першокурсників в умовах кредитно-трансферної системи навчання .

Список використаних джерел

1. Мороз Л.В. Умови адаптації студентів першого курсу до кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Нові технології навчання: науково-методичний збірник / ред. О.П. Гребельник, Я.Я. Болюбаш, І.А. Шелест та ін. Київ, 2011. Вип. 68. С. 169 - 178.

2. Жигайло Н.І. Психологічні проблеми адаптації студентів - першокурсників і шляхи їх вирішення. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004. №4. С. 107 - 109.

3. Мамаєв Д.Ю. Соціально-психологічна адаптація молоді до умов навчання у вищому навчальному закладі.

4. Радчук Г.К. Суб'єктність як чинник соціально -психологічної адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладах. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України / за ред. С.Д. Максименка. Т. XV, част.1. К., 2013. С. 269 - 278.

5. Казміренко В.П. Програма дослідження психосоціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії. Практична психологія та соціальна робота. 2004, №6. С. 76 - 78.

Размещено на Allbest.ru