Соціально-демографічні характеристики осіб з травматичним досвідом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені ГС. Костюка

Соціально-демографічні характеристики осіб з травматичним досвідом

Ольга Сандал

Стаття висвітлює частину результатів дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, а саме соціально-демографічні характеристики (громадянство, країна проживання, мова спілкування, соціальний статус, вік та кількість дітей) осіб з травматичним досвідом. Визначені базові підстави для осмислення поняття травматичного досвіду у осіб, проаналізовані дослідження до визначення змісту поняття «травматичний досвід». Розглянута й обґрунтована актуальність дослідження проблеми травматичного досвіду та його зв'язку з функціонуванням емоційних стилів які викликають адаптивні функції (тобто посилюють активність) організму та дезадаптивні функції (тобто пригнічують активність) організму у осіб з травматичним досвідом. Протягом травня-листопада 2021 року було проведено онлайн-дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом в якому взяли участь особи чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 72 років, загальною кількістю (N=201). Етична сторона дослідження була забезпечена за рахунок добровільної згоди респондентів на участь у дослідженні, конфіденційністю й анонімністю отриманих нами даних від респондентів та відсутністю будь-якої інформації, що може ідентифікувати особу. Наявність травматичного досвіду, визначалася за допомогою відповідей респондентів про саму важку пережиту ними екстраординарну подію, як психотравмуючу (зґвалтування/сексуальне домогатство, війна, загроза застосування зброї, фізичне насильство, нещасні випадки, свідок насильства/ нещасного випадку, пожежа/стихійне лихо, погане поводження/зневага у дитинстві, захворювання з вітальною загрозою, ситуації загрожуючи життю тощо). Для дослідження психотравмувального впливу на психічне здоров'я у осіб з травматичним досвідом використовувався блок методик: шкала дисоціації в адаптації В. Агаркова, Н. Тарабріної; опитувальника перітравматичної дисоціації В. Агаркова, Н. Тарабріної та опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики SCL-90-R., L. Derogatis. Використовуючи блок методик, ми виділили дві групи випробуваних: особи з травматичним досвідом, які зазнали психотравмувальний вплив на психічне здоров'я (N=125), особи з травматичним досвідом, які не зазнали психотравмувального впливу на психічне здоров'я (N=76). Наведені результати емпіричного дослідження, згідно з якими встановлено, що респонденти є громадянами України та невелика кількість Німеччини. Із них переважна більшість проживає в Україні, менше в Німеччині, ще менше в Туреччині та мало в Іспанії. Для половини досліджуваних мовою спілкування є українська, другої половини російська та невелика кількість осіб використовує одразу дві мови українську і російську. Встановлено, що особи з травматичним досвідом які зазнали психотравмувального впливу на психічне здоров'я за віком значущо молодші (28 років), за соціальним статусом більшість із них неодружених/незаміжніх та/або осіб у цивільному шлюбі, за кількістю дітей у них рідше є діти та/або їх менше у порівнянні з особами з травматичним досвідом які не зазнали психотравмувального впливу на психічне здоров'я. Тож останні за віком старше (34 роки), за соціальним статусом більшість із них одружених/заміжніх та/або розлучених, за кількістю дітей в них є щонайменше одна дитина. Визначено травматичний досвід у осіб, показники й стани психотравмувального впливу на їх психічне здоров'я, які відповідають предмету дослідження. Окреслено подальші перспективи емпіричного дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом.

Ключові слова: екстраординарна подія; психотравмуюча подія; алопластична адаптація; дисоціація; перітравматична дисоціація; травматичний досвід; психотравмувальний вплив; психічне здоров'я.

Sosio-demographical characteristics of persons with traumatic experiences

Olha Sandal

G.S. Kostyuk Institut of Psychology National Academy of Educational Sciences of Ukraine

Key words: extraordinary event; psycho-traumatic event; alloplastic adaptation; dissociation; peritraumatic dissociation; traumatic experience; psycho-traumatic impact; mental health.

Вступ

Починаючи з 2014 року Україна перебуває в стані неоголошеної війни через що майже півтора мільйона громадян України були вимушені покинути свої домівки і виїхати на підконтрольну Українській владі територію в пошуках захисту, а часто просто порятунку [2]. У 2019 році відбувся спалах захворювання короновірусної інфекції Covid-19 (пневмонія нового типу), а вже у 2020 році, голова ВООЗ Тедрос Адан Гебреісус вперше назвав Covid-19 пандемією [4]. Через нову та небезпечну інфекційну хворобу Covid-19 для психічного/фізичного здоров'я сучасної особистості, уряд України вперше запровадив загальнонаціональний карантин. Паралельно обмеження вводили й інші країни, закриваючи кордони, магазини тощо, що призвело до соціальних обмежень, а саме вільно пересуватися як всередині країни так і вільно виїжджати за кордон [3]. З 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна Росії проти України. Щоденні обстріли й бомбардування цивільного населення, інфраструктури міста, загрожуючи безпеці життя, змусили людей покинути або втратити свої домівки й мігрувати у держави-сусідів у статусі біженців, що в свою чергу спричиняє неабиякий стрес. Всі ці події в психології називаються: екстре- мальною(-ими), кризовою(-ими) та надзвичайною(-ими), які є потенційно психотравма- тичними ситуаціями, що визначають характеристики, які порушують алопластичну адаптацію людини. Хворобливі прояви які своєю чергою провокують порушення у психічному й особистісному розвитку суб'єкта, обтяжують його існування. Людині може не вистачати ресурсів, необхідних для результативного функціонування психіки та розв'язання завдання самозбереження/забезпечення діяльності. Через те, що у наслідок виникає психологічний стан (травма) за аналогією фізичної травми, тобто пошкодження організму. Будь-яка життєва ситуація може зумовити стрес, проте не кожна є критичною для особистості.

Згідно з сучасними дослідженнями в рамках психології посттравматичного стресу, останній стає психічною травмою тоді, коли результатом впливу стресора є порушення у психічній сфері особистості за аналогією з фізичними порушеннями. Внаслідок чого порушується когнітивна модель світу, афективна сфера, емоційні шляхи навчання тощо. Стресором у такому разі стає травматична подія. Травматична подія (екстремальна, кризова, надзвичайна) характеризується раптовістю, руйнівною силою, інтенсивністю; часто пов'язана з фактором або загрозою смерті, серйозного тілесного ушкодження чи сексуального насильства; несе особі кардинально іншу інформацію, яку необхідно інтегрувати в попередній життєвий досвід. Тож, не виникає сумніву, що психотравма- тичні ситуації, травматичний досвід є небезпечними для фізичного/психічного здоров'я сучасної людини.

У сучасних наукових дослідженнях емоційних стилів (Davidson, 2012) значна увага приділяється вияву емоційного стилю на різних рівнях емоційного життя людини (контакти з іншими особами, бачення світу, уявлення про щастя, здатність підтримувати позитивні почуття й емоції, концентруватися тощо); досліджуються емоції та звідки вони беруть свій початок; емпірично вивчаються форми емоційних стилів тощо, проте складні й суперечливі події останніх років, які спричиняють низку внутрішньо особистісних конфліктів в соціокультурному середовищі, зокрема у осіб з травматичним досвідом й зумовило вибір наших теоретичних та емпіричних пошукань, а саме дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Ми переконані у тому, що закономірність функціонування емоційних стилів які викликають адаптивні функції (тобто посилюють активність) організму та дезадаптивні функції (тобто пригнічують активність) організму у осіб з травматичним досвідом, дозволить скорегувати зміни у психічній сфері та осо- бистісному розвитку, що забезпечить успішну протидію зовнішнім негативним впливам.

Дослідження дозволяють зробити нам висновки щодо важливості й вивчення особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом в аспекті впливу на життя загалом: по-перше, емоції беруть свій початок у мозку де психологічна поведінка пов'язана з емоційними відгуками, тож різним людям властиві різні емоційні стилі. Емоційні стилі (оригінальна назва автора Emotional Style) - це сукупність емоційних реакцій і переживань, які різні за своїм видом, інтенсивністю і тривалістю [1]; по-друге, емоції можуть як обслуговувати когнітивні образи і предметну діяльність, так і в певній мірі ініціювати їх відповідні операції. Суб'єкт або робить вибір відповідних предметів в узгодженні зі своїми емоціями або (якщо вибір зробити важко) трансформує (фізично та/або подумки) предмет. Емоційні стилі - це своєрідний спосіб інтеграції внутрішнього і зовнішнього середовища субєкта за емоційною основою; по-третє емоційна травма, спричиняє переживання невідповідності між загрозливими чинниками події й індивідуальними можливостями їх подолання, яке супроводжується інтенсивним страхом, гострим відчуттям безпорадності й втрати контролю, когнітивними змінами та змінами у способах регуляції афектів, що в свою чергу можуть спричинити тривалі фізичні, психічні й особистісні розлади. Ми будемо оперувати поняттям травматичного досвіду як наслідок пережитої особою екстраординарної події (психотравмуючої), що може викликати стійкі зміни стану і поведінки, створювати постраждалим особам труднощі для узгодженої роботи й інтеграції різних особистісних структур (когнітивної, афективної, емоційної), системи соціальних відносин і зв'язків, уявлень про себе і навколишній світ.

Мета. Презентація частини результатів емпіричного дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, а саме соціально-демографічні характеристики (громадянство, країна проживання, мова спілкування, соціальний статус, вік та кількість дітей) осіб з травматичним досвідом.

Методи дослідження

Дослідження складалося з двох етапів, кількісного та якісного. На кількісному етапі з 16 травня по 11 листопада 2021 року тривав збір даних через заповнення респондентами блоку методик, що містив 9 опитувальників. В обмін на заповнення блоку методик, респондентам пропонувалася невелика грошова компенсація. Для участі у дослідженні зареєструвалося 223 особи, заповнений блок методик надіслали 201 особа. Всього було зібрано 201 блок методик. Етична сторона дослідження була забезпечена за рахунок добровільної згоди респондентів на участь у дослідженні, конфіденційністю й анонімністю отриманих нами даних від респондентів та відсутністю будь-якої інформації, що може ідентифікувати особу. Респонденти надавали свою інформовану згоду на обробку отриманих нами даних та повідомляли, що на момент заповнення блоку методик, не лікувалися від проявів психічних порушень, вважали себе психічно здоровими. Опитування проводилося дистанційно (Google forms, Telegram, Viber) що є мінімально достатнім для перевірки висунутих гіпотез та валідним для дослідницької вибірки. Тож, дослідницьку вибірку склали 201 особа віком від 18 до 72 років, із середнім віком (30,1 років). Із них 41 особа чоловічої статі, 160 - жіночої. Респондентів середньої статі, не виявлено. Емпіричне дослідження тривало з 11 січня по 02 травня 2022 року. Наявність ознак травматичного досвіду у осіб, визначалося за допомогою відповідей респондентів про саму важку пережиту ними екстраординарну подію, як психотравмуючу: зґвалтування/сексуальне домогатство, війна, загроза застосування зброї, фізичне насильство, нещасні випадки, свідок насильства/нещасного випадку, пожежа/стихійне лихо, погане поводження/зневага у дитинстві, захворювання з вітальною загрозою, ситуації загрожуючи життю тощо. Наявність симптомів психотравмувального впливу на психічне здоров'я у осіб з травматичним досвідом, визначалося за результатами блоку методик до яких входили показники: дисоціації, інтенсивність перітравматичної дисоціації, симптоматичні розлади.

Для дослідження показників дисоціації була обрана методика «Шкала дисоціації» (англ. Dissociative Experience Scale, DES) Bernstein E.M., Putnam F. W., в адаптації (Агарков В.А., Тарабріна Н.В., 1998). Оскільки дисоціація є особливим механізмом психологічного захисту, дія якого спрямована на копінг (coping) з інтенсивними негативними переживаннями, викликаними впливом екстремальних зовнішніх факторів. Авторами було розроблено шкалу дисоціації для оцінки вираженості диссоціативних симптомів у пацієнтів з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР), а також у осіб, які перенесли сексуальне або фізичне насильство у дитинстві. Шкала дисоціації застосовується для виявлення диссоціативної симптоматики (оцінки диссоціативних переживань), містить 28 запитань в яких пропонується оцінити частоту того чи іншого переживання (в процентному співвідношенні) від 0(%) - ніколи та 100(%) - завжди. Загальний бал підраховується як середнє арифметичне по всім 28 пунктам. Діагностичні критерії: у психічно здорових осіб показники дисоціації від 6,97 до 12, 8; у осіб з ПТСР показники дисоціації від 20,7 до 38,1.

Для показників інтенсивності перітравматичної дисоціації ми використали «Опитувальник перітравматичної дисоціації». ОПД. (Агарков В.А., Тарабріна Н.В., 1998). Відомо, що дисоціативні стани є предикторами посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що виявляється в більш високих оцінках інтенсивності перітравматичної дисоціації у осіб, які страждають ПТСР, у порівнянні з особами, які перенесли аналогічний психотравмувальний вплив, але без діагнозу ПТСР. Респондентам пропонувалося відповісти на 9 запитань, які стосуються переживань респондента в той час, коли з ним (-ею) відбувалася потенційно травмуюча подія. В запитаннях описані різні дисоціативні стани, наприклад як дереалізація, деперсоналізація, досвід виходу з тіла тощо. Відповіді на запитання даються в формі п'ятибальної шкали від 1- зовсім не вірно до 5 - цілком вірно. Загальний бал підраховується як середнє арифметичне по 9 пунктам. Діагностичні критерії: у психічно здорових осіб показники від 9 до 15 балів; у осіб з ПТСР від 19 до 45 балів.

Для додаткової інформації, що характеризує стиль вираженості дистреса, ми використали опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики (Simptom Chek List- 90-Revised-SCL-90-R) L. Derogatis. Методика була розроблена для того, щоб оцінювати психологічний симптоматичний статус широкого спектру осіб, починаючи з осіб групи «норма» й до різноманітних типів (від осіб загального профіля до осіб з психіатричними розладами). Опитувальник містить 90 тверджень, які оцінюються за п'ятибальною системою (від 0 до 5), де 0 - зовсім ні, а 5 - дуже сильно. Відповіді на 90 пунктів підраховуються та інтерпретуються за 9 основним шкалам симптоматичних розладів:1) со- матизації; 2) обсесивності компульсивності; 3) міжособистісної сенситивності; 4) депресії; 5) тривожності; 6) ворожості; 7) фобічної тривожності; 8) паранояльних симптомів; 9) психотизма. А також за трьома загальними шкалами другого порядку: індекс наявного симптоматичного дистресу (PSDI); загальний індекс тяжкості (GSI); загальна кількість стверджувальних відповідей (PTS). Індекси другого порядку запропоновані для того, щоб мати можливість більш гнучко оцінювати психопатологічний статус осіб. Тож, в нашому дослідженні ми спиралися на результати показника загального індексу тяжкості симптомів, де GSI - є індикатором поточного стану й глибини розладу. Ми використовували цей показник для інформації про кількість симптомів й інтенсивність дистресу, що переживається особою, тобто нас цікавив загальний індекс тяжкості, тому що цей показник є найбільш інформативним показником, відображаючий рівень психічного дістресу індивіда. Діагностичні критерії: у психічно здорових осіб показник 0,31; у осіб з психіатричним діагнозом показники 1,26 - 1,30.

Результати

Досліджуванні (N=201) вказали, що є громадянами України та Німеччини. Серед них є ті, що проживають в Україні, Німеччині, Туреччині та Іспанії*. Мову спілкування респонденти використовують українську, російську, українську й російську одночасно. Нижче наведено відповідну таблицю (табл. 1).

Таблиця 1

Соціально-демографічні характеристики осіб з травматичним досвідом N=201