Прерогативи подолання професійного вигорання працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

ПРЕРОГАТИВИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДСНС УКРАЇНИ

Візнюк Інесса Миколаївна доктор психологічних наук, професор

Великий Ярема Богданович кандидат педагогічних наук, старший викладач

Ільчишин Ярослав Васильович кандидат педагогічних наук, викладач

Долинний Сергій Сергійович доктор філософії, старший викладач

Анотація

Пожежі, стихійні лиха та інші нещасні випадки потребують від них мобілізації усіх ресурсів фізичних та психологічних сил; прояву своєї майстерності як професіонала тощо. Стихійні лиха чи нещасні випадки створюють фабулу, при якій з'являється ймовірність людських жертв, і саме рятувальники своїми зусиллями мають перебороти ці лиха, а головне, врятувати життя людей. Попередження професійного вигорання у працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України має включати в себе низку превентивних заходів, спрямованих на виявлення передумов деформації для своєчасного їх усунення.

Враховуючи специфіку діяльності рятувальників, саме професійне вигорання є одним з найпоширеніших явищ. Зважаючи на це, пошук та опанування методів її подолання, для працівників ДСНС є завжди актуальним. Попередження професійного вигорання у працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України має включати в себе низку превентивних заходів, спрямованих на виявлення передумов деформації для своєчасного їх усунення. Головним завданням психолога у цьому випадку - підтримання професійної самооцінки рятувальників, зниження напруження та розслаблення, релаксація, особливо після тяжких випадків у практиці їх професійної діяльності.

Після проведених психокоректив рятувальники досліджуваних груп більшою мірою здатні мобілізовувати себе на досягнення поставленої цілі, є організованими, завжди закінчують розпочаті справи, планують свій час; зберігають спокій у критичних ситуаціях, здатні регулювати зовнішні прояви емоцій. Єдиний показник, за яким показники схильних до вигорання рятувальників є вищими, ніж у їх колег, які не є близькими до вигорання, є почуття провини та тривожність. Результати аналізу вторинних факторів також свідчать про значне перевищення показників рятувальників, яким не загрожує вигорання над близькими до вигорання у комунікативних та регулятивних якостях. Значно вищі у першої групи лише прояви емоційних властивостей. Відмінностей за інтелектуальними показниками не виявлено.

Ключові слова: професійне вигорання, працівники аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України, деперсоналізація, редукція особистісних досягнень, емоційне виснаження.

Annotation

Vyzniuk Inessa Mykolaivna Doctor of Psychological Sciences, Professor of the Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University,

Bogdanovych Velikiy Yarema Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Fire Tactics and Emergency Rescue Work, Lviv State University of Life Safety, Lviv,

Ilchyshyn Yaroslav Vasyliovych Candidate of Pedagogical Sciences, lecturer at the Department of Industrial Safety and Occupational Health, Lviv State University of Life Safety, Lviv

Dolynyny Serhii Serhiyovych Doctor of Philosophy (PhD), senior lecturer of the Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University

PREROGATIVES OF OVERCOMING PROFESSIONAL BURNOUT OF EMPLOYEES OF EMERGENCY AND RESCUE UNITS OF THE SNES OF UKRAINE

Fires, natural disasters and other accidents require them to mobilize all their physical and psychological resources; demonstration of one's skill as a professional, etc. Natural disasters or accidents create a plot in which the possibility of human casualties appears, and it is the rescuers who must overcome these disasters with their efforts, and most importantly, save people's lives. Prevention of professional burnout among employees of emergency and rescue units of the State Emergency Service of Ukraine should include a number of preventive measures aimed at identifying the prerequisites of deformation for their timely elimination.

Considering the specifics of rescuers' activities, professional burnout is one of the most common phenomena. Considering this, the search and mastering of methods of overcoming it is always relevant for the employees of the State Emergency Service. Prevention of professional burnout among employees of emergency and rescue units of the State Emergency Service of Ukraine should include a number of preventive measures aimed at identifying the prerequisites of deformation for their timely elimination. The main task of the psychologist in this case is to maintain the professional self-esteem of the rescuers, reduce tension and relaxation, relaxation, especially after serious cases in the practice of their professional activities.

After the psychological corrections, the rescuers of the studied groups are more able to mobilize themselves to achieve the set goal, are organized, always finish the started cases, plan their time; keep calm in critical situations, able to regulate external manifestations of emotions. The only measure on which burnoutprone rescuers score higher than their non-burnout counterparts is guilt and anxiety. The results of the analysis of secondary factors also indicate a significant excess of indicators of lifeguards who are not at risk of burnout over those close to burnout in communicative and regulatory qualities. Only manifestations of emotional properties are significantly higher in the first group. No differences in intellectual indicators were found.

Keywords: professional burnout, employees of emergency and rescue units of the State Emergency Service of Ukraine, depersonalization, reduction of personal achievements, emotional exhaustion.

Постановка проблеми

Зниження ступеня власної відповідальності, втрата альтруїзму, емоційне вигорання є найпоказовішими особистісними змінами у фахівців-рятувальників, які свідчать про наявність у них професійних деформаційних змін. Проблема професійного вигорання працівників екстремального профілю є провідною в межах основних проблем психології праці, інженерної, юридичної та військової, а також психології діяльності в особливих умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

професійний вигорання рятувальник психологія

У сфері державного управління та державної служби, проблемам соціальної психології та професійної адаптації присвячували свої дослідження такі науковці, як O. Akimov, I. Krynychna, І. Візнюк, Н. Гончарук, І. Кринична, Н. Липовська, Л. Пашко, С. Серьогін [1-3].

Служба у ДСНС України належить до тих видів професійної діяльності, умови й характер яких можуть чинити травмуючий вплив на психіку працівників, тому питання щодо попередження, запобігання та профілактики професійного вигорання у працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України є нагальними.

Метою статті є обґрунтування прерогатив подолання професійного вигорання працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Виклад основного матеріалу

Реалізація найголовніших життєвоважливих інтересів у галузі захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціального походження покликані виконувати фахівці Державної служби надзвичайних ситуацій України (ДСНС), діяльність яких завжди супроводжується надсильними стресогенними факторами [1, 3].

В екстремальних ситуаціях працівнику аварійно-рятувального підрозділу необхідно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення і при цьому зберегти адекватну поведінку. Ефективність професійної діяльності працівників ДСНС України значною мірою залежить від професійно важливих якостей, знань, умінь і навичок, набутих у процесі діяльності. Серед найважливіших якостей, притаманних особистості, яка постійно працює у тісній взаємодії з іншими людьми в екстремальних умовах, Т. Селюкова виділяє відповідальність, самоконтроль і організованість [1, 2].

Професійне вигорання - це особливий психічний стан емоційного виснаження, який характеризується втратою цікавості та інтересу до професійної діяльності. Це особливо помітно, коли людина з активного професійного стану потрапляє у пасивний. Враховуючи специфіку діяльності рятувальників, саме професійне вигорання є одним з найпоширеніших явищ. Зважаючи на це, пошук та опанування методів її подолання, для працівників ДСНС є завжди актуальним. Попередження професійного вигорання у працівників аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України має включати в себе низку превентивних заходів, спрямованих на виявлення передумов деформації для своєчасного їх усунення [1, с. 110].

В емпіричному дослідженні взяли участь 102 рятувальники ДСНС України різного віку та з різним стажем роботи. Для вивчення показників професійного вигорання було застосовано опитувальник «Професійне вигорання» (К. Маслач, С. Джексон в адаптації Н. Водоп'янової), а особистісні якості рятувальників дав можливість виявити 16 PF - опитувальник Кеттелла («16-факторний особовий опитувальник» Р. Кеттелла, варіант А (16 ФЛ О-187, форма А)).

На рис. 1 видно, що високий рівень емоційного виснаження мають 89,3 % досліджуваних. Професійне вигорання проявляється у відчутті емоційного перенапруження та вичерпаності своїх особистісних ресурсів. Людина відчуває, що не може віддаватися роботі, як раніше. З'являється відчуття притупленості емоцій, а в дуже тяжких проявах можливі емоційні зриви. Відповідно наші досліджувані не демонструють цих симптомів. Такі результати можна пояснити тим, що професійне вигорання у більшій мірі проявляється, якщо людина працює у системі «людина - людина», а рятувальники, хоча і спілкуються часто з постраждалими, все ж більшою мірою професійно взаємодіють з технікою.

Деперсоналізація пов'язана з виникненням байдужого, негативного й навіть цинічного ставлення до людей, яких обслуговують за родом діяльності. Контакти з ними стають безособистісними та навіть формальними; негативні установки, що виникають, можуть спочатку мати прихований характер і проявлятися у внутрішньо стриманому роздратуванні, що з плином часу виривається назовні та призводить до конфліктів. Рятувальники за цим проказником мають високий рівень (7,2 %) прояву, що характеризує у них байдуже ставлення до населення та колег по роботі. І саме з цими рятувальниками має проводитись психологічна робота, спрямована на зняття напруження та попередження більш тяжких проявів вигорання. Вибірка цих осіб склала групу А досліджуваних осіб.

Рис. 1 Показники професійного вигорання працівників ДСНСУ (в %)