Психосемантичний аналіз категорій постправди у буденній свідомості студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психосемантичний аналіз категорій постправди у буденній свідомості студентів

Ярослав Коркос

аспірант 4-го року навчання, викладач кафедри практичної психології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка,

Анотація

Статтю присвячено психосемантичному дослідженню категорій постправди в індивідуальній буденній свідомості студентів. Термін «епоха постправди» позначає період у суспільному розвитку, коли емоції, переконання та власні погляди мають більшу силу впливу на формування думок та прийняття рішень, ніж фактична об'єктивна інформація. Вибірка дослідження охоплює 200 осіб віком від 18 до 23 років. Опитування відбувалось онлайн за допомогою інструменту Google Forms. Виявлено, що факторна структура системи індивідуальних значень категорій постправди у буденній свідомості студентів складається з трьох факторів: «Загальна негативна оцінка», «Емоційний ресурс» та «Раціональна рівновага». Встановлено, що чим вище позитивна оцінка поняття «критичність», тим вище рівень критичного мислення у досліджуваних осіб. Крім того, виявлено, що збільшення асоціацій респондентів між поняттям «правда» та неприємними відчуттями, такими як гіркота, сум, осуд, виснаження та обтяження, співвідноситься з вищим рівнем критичного мислення. З іншого боку, позитивні асоціації з поняттям «брехня», такі як приємність, солодкість, ресурс та полегшення, також пов'язані із більш вираженим критичним ставленням. Зазначено, що студенти з вищим рівнем критичності оцінюють поняття «правда» як раціональне, статичне та спокійне, тоді як «брехню» характеризують як поривчасту, емоційну та рухливу.

Ключові слова: психосемантика, критичне мислення, постправда, буденна свідомість, семантичний диференціал.

Abstract

PSYCHOSEMANTIC ANALYSIS OF POST-TRUTH CATEGORIES IN THE ROUTINE CONSCIOUSNESS OF STUDENTS

The article is dedicated to the psychosemantic research of post-truth categories within the individual everyday consciousness of students. The term «posttruth era» refers to a period in social development when emotions, beliefs, and personal views exert a greater influence on forming opinions and decision-making than actual objective information. The research sample comprises 200 individuals aged 18 to 23. The survey was conducted online using the Google Forms tool. It was found that the factor structure of the system of individual values of post-truth categories in the everyday consciousness of students consists of three factors: «General negative evaluation», «Emotional resource» and «Rational balance». It was established that the higher the positive assessment of the concept of «criticality», the higher the level of critical thinking among the researched individuals. Additionally, respondents' increased associations between the concept of “truth” and unpleasant feelings such as bitterness, sadness, censure, exhaustion, and burden were found to correlate with higher levels of critical thinking. On the other hand, positive associations with the concept of «lie» such as pleasantness, sweetness, resource, and relief, are also associated with a more pronounced critical attitude. It is noteworthy that students with a higher level of criticality evaluate the concept of "truth" as rational, static, and calm, while «lie» are characterized as impetuous, emotional, and mobile.

Keywords: psychosemantics, critical thinking, post-truth, everyday consciousness, semantic differential

Постановка проблеми

Епоха постправди (англ. post-truth) визначається Оксфордським словником як історичні «умови, за яких об'єктивні факти впливають на формування суспільної думки менше, ніж звернення до емоцій та особистих переконань». Через велику кількість згадувань термін «постправда» став словом 2016-го року за версією Оксфордського словника англійської мови [13]. Термін отримав широку популярність на тлі референдуму та процедури Brexit, президентських виборів у США (через безпосередньо постать D. Trump) та розповсюдження у різних країнах політичного популізму.

Серед дослідників не існує консенсусу у розумінні змістового наповнення епохи постправди. Однак, більшість вчених пов'язує її з комунікаційними феноменами як фальшивими або неправдивими новинами, чутками, містифікаціями та політичною брехнею. Відповідно, її причини полягають у поляризованій та неетичній політиці, нерегульованих соціальних медіа, некомпетентній журналістиці та розвитку цифрових технологій [1].

Зазначені комунікативні феномени постправди є наслідком парадигми постмодернізму, яка припускає скептицизм до об'єктивного знання, релятиві- зацію та децентрацію істини [1;2;3;6;9]. A. Sokal та J. Bricmont переконливо продемонстрували на прикладах праць основних представників постмодернізму (J. Lacan, J. Baudrillard, P. Guattari, G. Deleuze та ін.), що подібний епістемологічний підхід часто призводить до псевдонаукових концепцій та текстів, що не мають сенсу [12].

Разом з тим, епоха постправди характеризується проблемою широкого використання евфемізмів, що породжує розмивання демаркаційної лінії у бінарній опозиції «правда - брехня», зниження здатності відділити істину від неправди [5]. У цьому досліджені ми виходимо з припущення того, що активне використання евфемізмів у суспільно-політичному дискурсу матиме більшу дисперсію трактувань категорії «брехня», ніж при використанні інших категорій. Цю гіпотезу буде перевірено в емпіричному досліджені.

Психосемантика як галузь психології досліджує генезу, побудову та функціонування індивідуальної системи значень, яка опосередковує пізнавальні процеси, прийняття рішень та поведінку особистості. Основне її завдання полягає у дослідженні індивідуальної свідомості за допомогою репрезентації суб'єктивного відображення дійсності через систему значень [8]. Як галузь психології, психосемантика є відносно новою. Перші психосемантичні дослідження були пов'язані з методикою семантичного диференціала (СД), який є комбінацією методу контрольованих асоціацій і процедур шкалування. Метод СД був розроблений у 1950-х роках у ході досліджень C. Osgood [11]. Як зазначає Ю. Тимош, психосемантичні методи є найбільш адекватними та ефективними для реконструкції внутрішнього змісту індивідуальної свідомості [7].

Психосемантична парадигма уможливлює дослідження буденної свідомості студентства з позиції функціонування індивідуальної системи значень, що опосередковує когнітивні процеси особистості. З одного боку, виокремлення значень та смислів дозволяють аналізувати їх афективне та мотиваційне забарвлення, виявляти суб'єктивну репрезентацію у свідомості, що створює умови для прогнозування поведінки особистості. З іншого - одним з проявів епохи постправди є використанням евфемізмів, що створюють множинність трактувань та змінюють емоційне забарвлення. Відповідно, психосемантичне дослідження здатне виявити описаний вплив.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундаментальні аспекти епохи постправди як комунікативного та філософського феномену висвітлено у наукових доробках зарубіжних (T. Andina, Y. Brahms, A. Condello, S. Fuller, S.Haack, C. Wight та ін.) та українських вчених (С. Білоус, В. Волковський, T.Гайналь, Р. Додонов, В. Додонова, Кучера І. та ін.). Попри значний обсяг наукового дискурсу на цю тему, внутрішня репрезентація категорій постправди у буденній свідомості залишається малодослідженою. Серед наукових досліджень прослідковується протиріччя між теоретичним, апріорним умовиводом, що використання евфемізмів призводить до зниження критичності та здатності розрізняти правду від брехні, та відсутністю емпіричних підтверджень цього положення. Заповнення цієї наукової прогалини є важливим завданням для подальшого розвитку досліджень у цій області та формування глибшого уявлення про механізмів функціонування буденної свідомості у сучасному інформаційному суспільстві постправди.

Мета статті - емпірично дослідити семантичне поле категорій постправди у буденній свідомості студентів

Виклад основного матеріалу

На початковому етапі з метою створення коректних бінарних опозицій для семантичного диференціала, було проведено асоціативний експеримент зі студентами Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Розмір вибірки склав 30 осіб. Стимульним матеріалом стали поняття «правда», «брехня», «інформація» та «критичність». На основі результатів асоціативного експерименту формувалась методика «Оцінка категорій постправди», що є складовою другого етапу емпіричного дослідження

З метою вивчення семантичного поля та структурних особливостей понять у буденній свідомості студентів, виявлених під час теоретичного аналізу, нами використано авторський СД «Оцінка категорій постправди» та тест критичності мислення (L. Starkey, адаптація О. Луценко) [4]. Гіпотезою дослідження є те, що категорія «брехня» має більш неоднозначне значення у буденній свідомості респондентів, ніж інші категорії.

Вибірка дослідження охоплює 200 осіб віком від 18 до 23 років. Опитування відбувалось онлайн за допомогою інструменту Google Forms. Для забезпечення репрезентативності у вибірку ввійшли досліджувані, що є студентами Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Херсонського державного університету, Львівського університету імені Івана Франка та інших університетів України. Крім того, вибірка представлена студентами різних профілів підготовки, а саме: психологи, педагоги, соціальні працівники, а також студенти, які здобувають освіту технічного спрямування.

Домінуючі тенденції у буденній свідомості респондентів при суб'єктивному оцінюванні категорії «правда» представлено у табл. 1. Згідно з цими даними, більшість студентів атрибутує категорію «правда» так: змістовна, мудра, вільна, справедлива, повна, відверта, радикальна, важлива, сильна, вірна, гірка, полегшувальна, раціональна, статична, об'єктивна, ресурсна та спокійна. Загалом, більшість респондентів надають позитивні оцінки щодо поняття «правда», що є досить очікуваним.

Таблиця 1Тенденції суб'єктивних ^оцінок категорії «правда» (n = 199, %)