Генеза суб’єктного підходу до особистості
Аналіз причин світоглядних і моральних кризових явищ в сучасному суспільстві. Гуманізація теорії особистості та поглядів на самість. Становлення нової парадигми буття та психологічної науки про людину у ХХІ ст. Суб’єктне самовизначення молоді в Україні.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2024 |
| Размер файла | 46,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Важливим фактором суб'єктності особистості вчені визначають, наряду зі внутрішньою свободою, відповідальність. Ми розглядаємо внутрішню свободу як результат рефлексії «свобода - відповідальність».
Узагальнюючи, можемо зазначити - комунікативність, духовність та внутрішня свобода є онтологічними, аксіологічними та телеологічнми системоутворювальними чинниками означення та розвитку суб'єктності особистості як на онтологічному так і на екзистенційному рівнях буття особистості.
Ці три сутності (субстанції) «перебуваючи одна в одній», «визначаючи одна одну» є однією сутністю - суб'єктністю. Можемо визначити структуру суб'єктності особистості: «комунікативність - духовність - внутрішня свобода».
Спробуємо концептуально визначити характеристики (принципи) суб'єктно-комунікативного підходу як методологічної основи дослідження особистості [3]:
- суб'єктно-комунікативний підхід є системою комунікативної свідомості, співбуття та взаємодії «Я - Інший»;
- суб'єктно-комунікативний підхід (комунікативність «Я - Інший») ставить питання суб'єктності людини (особистості), процес взаємодії, дискурсу («-») між «Я» та «Іншим» актуалізує питання та відповідь про міру «Я» - міру суб'єктності у комунікативності;
- суб'єктно-комунікативний підхід долає абсолютизацію «центровості» людини у світі, яка привела до переоцінки людиною своїх можливостей, своєї ролі в системах «людина - природа», «людина - суспільство»;
- суб'єктно-комунікативна система «Я - Інший» позбавлена крайнощів як індивідуалізму так і абсолютизації соціального;
- тільки суб'єктно-комунікативна система «Я - Інший» актуалізує такі явища та цінності як духовність, свобода, віра, любов, дружба, толерантність, повага, довіра, співчуття, співпереживання, доброзичливість, зацікавленість, розуміння, діалог, взаємодія, співробітництво, співтворчість тощо;
- комунікативність, на основі дискурсу, ставить і вирішує питання легітимації ідеалів, цінностей, моральних принципів та їхніх критеріїв. Тому суб'єктно-комунікативний підхід акцентує увагу на необхідності розвитку в особистості світоглядної установки на діалогічний, дискурсивний спосіб їх легітимації та знання, уміння, навички актуалізації цієї установки;
- суб'єктно-комунікативний підхід є методологічною основою педагогічних теорій: педагогіка дитиноцентризму, педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка, педагогіка толерантності, особистісно зорієнтоване навчання та виховання, суб'єкт-еуб'єктний підхід;
- тільки суб'єктно-комунікативна система «Я - Інший» ставить питання відповідальності за Іншого, тому суб'єктно- комунікативна парадигма освіти апріорно спрямована на розвиток в особистості відповідальності в різних системах взаємодії, включаючи систему «людина - природа»;
- суб'єктно-комунікативний підхід розглядає освіту не через саму по собі наявність знань, умінь, навичок, а через питання «для чого?» («з якою метою?»), пропускаючи його через духовно-смислову, ціннісну сферу;
- технологічною основою суб'єктно-комунікативного підходу в освітньому процесі є створення ефективної комунікативності (взаємодії) - педагогічної комунікативності, з метою успішного вирішення освітніх завдань.
Висновки
Проведене нами дослідження дає можливість стверджувати, що в сучасній науці, зокрема українській, відбувається активний процес дослідження суб'єктності особистості як цілісної сутності та розробки цілісної моделі особистості.
Але, при всіх позитивних результатах розробки суб'єктних теорій особистості, їх автори не змогли повністю позбавитися впливу «діяльнісного концепту» буття людини. Діяльність (зокрема активність) залишається важливим методологічним принципом побудови теорії суб'єктності. З іншого боку бачимо недооцінку в цих підходах комунікативного аспекту буття людини.
Суб'єктність людини (особистості) наряду з комунікативністю є онтологічною, смисловою, аксіологічною та телеологічною основою її буття. Адже, тільки людина (особистість) як носій суб'єктності, суб'єкт взаємодії в системі «Я - Інший», суб'єкт життєтворчості та життєдіяльності, наближає людину до ствердження її в своєму «онтологічному статусі».
Комунікативний (суб'єктно-комунікативний) підхід до особистості є ефективною методологічною та інструментальною основою подолання філософії «свідомості-Я» (когнітивного підходу), «філософії діяльності» (діяльнісного підходу). Він також логічно знімає в собі питання означення та розвитку суб'єктності особистості, комунікативна формула «Я - Інший» є також формулою суб'єктності.
Тому, такою актуальною є розробка суб'єктно-комунікативного підходу до особистості, який, на нашу думку, може стати ефективним методологічним принципом створення цілісної теорії особистості та її суб'єктності.
Список використаних джерел
1. Прищак М. Д. Становлення комунікативної парадигми буття людини. World science: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Toronto, Canada. 2021. Pp. 661-670. URL: https://sci-conf.com.ua/viii-mezhdunarodnaya- nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-world-science-problems-prospects- and-innovations-21 -23 -aprelya-2021 -goda-toronto-kanada-arhiv/
2. Прищак М. Д. На шляху становлення суб'єктно- комунікативного підходу до особистості. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. Випуск 70. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2022. С. 98-103.
3. Прищак М. Д. Суб'єктно-комунікативний підхід до особистості. Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. SPC «Sci-conf.com.ua». Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 665-671. URL: https://sci-conf.com.ua/viii-mezhdunarodnaya- nauchno-prakticheskaya-konferentsiyapriority-directions-of-science- and-technology-development-18-20-aprelya-2021-godakiev-ukraina-arhiv/.
4. Jung C. G. The archetypes and the Collective Unconscious: The collected Works of C.G. Yung. Princeton: Princeton University Press, 1979. 336 p.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. Москва: Науч.-практ. объединение «Прагма», 1993. 173 с.
6. Клонингер С. Теории личности: познание человека. Санкт-Петербург: Питер, 2003. 720 с.
7. Harre R. Social being. Oxford: Blackwell, 1979. 356 p.
8. Ryan R., Deci E., Grolnick W. Autonomy, relatedness, and the self: Their relation to development and psycho-pathology. Developmental psychopathology / Eds. D. Cicchetti, D. Cohen. N. Y.: Wilev, 1995. V. 1. P. 618-655.
9. Tageson W. Humanistic psychology: a synthesis. Homewood (III.): The Dorsey Press, 1982. 484 p.
10. Bandura A. Self-effycacy: The Exercise of control. N.Y.: W.H. Freeman & Co,1997. 604 p.
11. Нікітіна І. В. Суб'єктне самовизначення молодої людини в період повноліття. Київ: КНТ, 2008. 192 с.
12. Роджерс К. К. К науке о личности. История зарубежной психологии. Москва: МГУ, 1986. С. 199-230.
13. Маслоу А. Мотивация и личность. Санкт-Петербург: Евразия, 2001. 478 с.
14. Франкл В. Поиск смысла жизни и логотерапия. Психология жизни. Тексты. Москва: Изд-во МГУ, 1982. С.118-126.
15. Франкл В. Человек в поисках смысла. Москва: Прогресс, 1990. 366 с.
16. Аксенова Г. И. Формирование субъектной позиции учителя в процессе профессиональной подготовки: дисс. д-ра пед. наук: 13.00.01. 19.00.07. Москва: [б.и.], 1998. 411 с.
17. Абульханова К. О. Методологічне значення категорії суб'єкта для сучасної психології. Людина. Суб'єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії: збірка статей. 2006. С. 37-51.
18. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Санкт-Петербург: Питер, 2000. 712 с.
19. Шехавцова С. О. Суб'єктність у педагогічному аспекті: теорія і практика. Полтава: ПУЕТ, 2016. 414 с.
20. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир. Санкт-Петербург: Питер, 2003. 512 с.
21. Лукасевич А. Суб'єкт, суб'єктність і вчинкова активність. [Эл.ресурс]. Реж. Дост.: http://pspz_ 2013 1 10%20(2).pdf . Дата звернення: Січень 19, 2020
22. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1968. 432 с.
23. Брушлинский А. В. Проблема субъкта в психологической науке. Психологический журнал, т. 12. № 6. 1991. С. 3-10.
24. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъкта. Москва: Ин-т психологии РАО, 1994. 109 с.
25. Абульханова-Славская К. А. Состояние современной психологии: субъектная парадигма. Теория и методология психологии: постнеклассическая перспектива. Москва: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. С. 428-450.
26. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. Москва: Мысль, 1991. 299 с.
27. Петровский В. А. Феномен субъектности в психологии личности: автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.11 / Інститут педагогических инноваций РАО. Москва, 1993. 76 с.
28. Осницкий А. К. Деятельностное и личностное в проявлениях субъекта. Субъектный подход в психологии. Москва: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. С. 314-324.
29. Сергиенко Е. А. Системно-субъектний подход: обоснование и перспектива. Психологический журнал. Т. 32. № 1. 2011. С. 120-132.
30. Большунова Н. Я. Условия и средства развития субъектности: дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Новосибирский государственный педагогический университет. Новосибирск, 2007. 545 с.
31. Селезнева Н. Т., Дроздова Л. Н., Куркотова Е. А. Субъектно-развивающая парадигма: критерии и уровни субъектности. Современные наукоемкие технологии. № 10. 2010. С. 153-156.
32. Татенко В. А. Психология в субъктном измерении. Київ: Видавничий центр «Просвіта», 1996. 404 с.
33. Зеньковский В. В. Проблема психической причинности. Київ: Тип. Императ. Универс. Св. Владимира, 1914. 435 с.
34. Вернадський В. И. Биосфера и ноосфера. Москва: АЙРИС-пресс, 2009. 576 с.
35. Рубинштейн С. Л. Принцип творческой самодеятельности. Ученые записки Высшей школы Одессы. т. 2. 1922. С. 148-154.
36. Костюк С. Избранные психологические труды. Москва: Педагогика, 1988. 304 с.
37. Татенко В. О. Суб'єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології. Людина. Суб'єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії: збірка статей. Київ: Либідь, 2006. С. 316 - 357.
38. Максименко С. Д Розвиток психіки в онтогенезі: в 2 т. Київ: Форум, 2002. т. 1. 319 с.
39. Максименко С. Д Розвиток психіки в онтогенезі: в 2 т. Київ: Форум, 2002. т. 2. 333 с.
40. Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие. Психологический журнал. т. 18. № 5. 1997. С. 7-19.
41. Бондаренко О. Ф. Суб'єктність як етичний вимір : у пошуках вітчизняної традиції в психотерапії,» у Людина. Суб'єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії: збірка статей. Київ: Либідь, 2006, С. 52-69.
42. Боришевский М. И. Развитие саморегуляции поведения школьников: дисс. в форме науч. доклада ... д-ра психол. наук: 19.00.07. Москва, 1990. 77с.
43. Карпенко З. С. Картографія інтегральної суб'єктності: пост-постмодерністський проект. Людина. Суб'єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії: збірка статей. Київ: Либідь, 2006. С. 157-175.
44. Кузікова С. Б. Суб'єктність у контексті саморозвитку особистості. Вісник Харківського нац. університету. Серія «Психологія». № 1009. 2012. с. 40-44
45. Смульсон М. Л., Мещеряков Д. С. Суб'єкт і суб 'єктність у зарубіжній психології: нюанси термінології та перекладу. [Электронный ресурс]. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.Ua/725660/1/552-741-1-PB.pdf Дата звернення: Квітень 19, 2021.
46. Татенко В. О. Суб'єктна парадигма в українській та російській психології: історія, проблеми, перспективи розвитку. Педагогіка та психологія. № 2. 2014. С. 57-67.
47. Татенко В. А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы. Психологический журнал. 1995. № 3. С. 23 - 34.
48. Татенко В. О. Сучасна психологія: теоретично- методологічні проблеми. Київ: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. 288 с.
49. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. Київ: Либідь, 2003. 376 с.
50. Киричук О. В., Роменець В. А., Татенко В. О. та ін. Основи психології, 3-є вид. Київ: Либідь, 1997. 632 с.
51. Киричук О. В., Карпенко З. С. Рівні суб'єктності та індикатори духовності людинии. Педагогіка і психологія. № 3. 1995. С. 3-11.
52. Прищак М. Д. Філософія «свідомості-я» як методологічна основа класичної парадигми буття людини. Proceedings of the 10th International scientific and practical conference «Science, innovations and education: problems and prospects» (May 4-6, 2022) CPN Publishing Group, Tokyo, Japan. 2022. Pp. 550-518. URL: https://sci-conf.com.ua/ wp-content/uploads/2022/05/science-innovations-and-education- problems-and-prospects-6-8.04.22.pdf
53. Капінус О. С. Методологія, теорія і методика формування професійної суб'єктності майбутніх офіцерів збройних сил України. Житомир: Вид-во Євенок О. О., 2000. 600 с.
54. Давыдов В. В. О понятии личности в современной психологии. Психологический журнал. т. 9. № 4. 1988. С. 22-32.
55. Малахов В. А. Етика спілкування. Київ: Либідь, 2006. 400 с.
56. Прищак М. Д. Концепт комунікативності як методологічна основа дослідження суб'єктності особистості. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. Випуск 63. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2020. С. 202-209.
57. Прищак М. Д. Учитися бути вільним: суб'єктність як мета освіти. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. Випуск 60. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2019. С. 38-44.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття самовизначення та її роль у розвитку особистості. Різновиди та етапи самовизначення. Взаємозв’язок з розвитком мотиваційної сфери. Рольове та суб’єктивне самовизначення. Суб’єктивне самовизначення як необхідна умова та механізм самореалізації.
реферат [32,9 K], добавлен 26.01.2013Аналіз теорій особистості Хорні, Саллівена, Єріксона. Динаміка формування характеру в контексті неврозу за Хорні. Типи характеру та їх характеристика. Теоретичні формулювання Еріксона. Суперечки про роль жінки в суспільстві. Сучасні теорії особистості.
контрольная работа [51,5 K], добавлен 15.10.2012Аналіз поглядів на сутність, природу, генезис самооцінки особистості. Невпевненість, низька і позитивна самооцінка. Пояснення норм поведінки. Контроль за звичками. Механізм становлення самосвідомості. Метод позитивного підкріплення. Формування "образу-Я".
курсовая работа [28,1 K], добавлен 04.01.2014Теорії особистості, їх характеристика: психодинамічний напрямок Зиґмунда Фрейда, аналітична теорія особистості Карла Густава Юнга, егопсихологія. Психосинтез Роберто Ассаджіолі. Сутність соціально-когнітивної, гуманістичної та конституціональної теорії.
реферат [296,2 K], добавлен 18.12.2010Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Особистість як соціальна істота, суб’єкт пізнання, активний діяч суспільного розвитку. Аналіз теоретико-методологічних засад вивчення особистості у психологічній науці. Характеристика теорій особистості: психодинамічна, гуманістична, когнітивна.
курсовая работа [93,6 K], добавлен 05.11.2012Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Особистість в "описовій психології" В. Дільтея й Е. Шпрангера. Типологія особистостей О.Ф. Лазурського. Фрейдизм і неофрейдизм. Гуманістичні теорії особистості. Особистість у культурно-історичній теорії Л.С. Виготського. Концепція особистості Г.С Костюка.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 25.04.2009Професійне самовизначення як психологічна проблема. Методика "Опитувальник для визначення типу особистості" (за Д. Голландом) та методика "Визначення формули професії" (за М.С. Пряжніковим). Порівняльний аналіз вибору професії сучасними старшокласниками.
курсовая работа [646,4 K], добавлен 16.03.2012Особистість як соціологічне поняття. Психологія особистості та етапи її формування. Проблема впливу сім'ї на становлення особистості як проблема соціальної психології. Вплив неповної сім'ї, як проблематичної у виховному плані, на становлення особистості.
курсовая работа [133,5 K], добавлен 11.03.2011Девіантна поведінка особистості як психологічна проблема та соціально-психологічний феномен. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків. Види психологічної корекції. Психологічна діагностика схильності особистості до девіантної поведінки.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 16.06.2010Стадії психологічної діагностики особистості з девіантною поведінкою. Принципи, характерні для обстеження особистості з девіаціями: цілеспрямованість, системність, реєстрація результатів, планомірність. Опитувальник Басса-Дарки для діагностики агресій.
реферат [40,7 K], добавлен 07.02.2011- Трансактний аналіз як теорія особистості, теорія соціальної взаємодії та аналітичного консультування
Проблеми психологічної адаптації та розладів. Теорія і практика психотерапії за допомогою трансактного аналізу. Виявлення его-станів в груповій терапії трансактним аналізом, аналіз взаємодій та ігор. Вивчення структури особистості та концепції Берна.
курсовая работа [235,2 K], добавлен 04.08.2014 Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Проблема азартної залежності в сучасному суспільстві. Індивідуальні особливості осіб, що вважаються ігроманами. Аналіз особливостей допомоги азартно залежним людям, особливо підліткам. Рекомендації щодо усунення ігрової залежності, як соціальної проблеми.
презентация [71,7 K], добавлен 06.10.2009Розвиток людини як процес становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють виховання та навчання. Фактори даного процесу та існуючі в даній сфері теорії.
презентация [2,5 M], добавлен 03.09.2014Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.
курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011Становлення та розвиток психоаналізу. Психоаналіз як група психологічних теорій особистості. Структурна модель психіки, модель особистості, створена Фрейдом. Комплекс Едіпа та Електри. Етапи розвитку особистості в класичному психоаналізі, приклади тестів.
контрольная работа [49,3 K], добавлен 08.10.2009Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014
