Дослідження ефективності використання музичної терапії для зняття стресу, підтримки психічного здоров’я та реабілітації в умовах воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження ефективності використання музичної терапії для зняття стресу, підтримки психічного здоров'я та реабілітації в умовах воєнного часу

Ярошенко Олена Миколаївна, старший викладач,

Криворізький державний педагогічний університет

Донець Іван Вячеславович, кандидат філософських наук, доцент,

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Пушкар Лариса Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент,

Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка

Анотація

Ефективність використання музичної терапії в умовах стресу, зокрема в умовах воєнного часу. Дослідження та клінічні випробування підтверджують, що музична терапія може слугувати ефективним інструментом для зняття стресу та підтримки психічного здоров'я у військовому середовищі. Висвітлено вплив музичної терапії на зменшення рівня стресу та тривоги серед осіб, які пережили воєнні конфлікти.

Виділено важливість музичної терапії як ефективного інструменту для поліпшення психічного стану та емоційного добробуту в умовах воєнного часу. Також розглянуто важливість музичної терапії у реабілітаційних процесах, покращенні якості життя та соціальній адаптації осіб, що пережили воєнні травми. Загалом, відзначається, що музична терапія може бути цінним інструментом для забезпечення психічного добробуту, зняття стресу та підтримки ветеранів та інших осіб, які стикалися з посттравматичним стресовим і травмами внаслідок воєнних дій. Існує ряд досліджень та клінічних випробувань, які підтверджують позитивний вплив музичної терапії на зняття стресу, підтримку психічного здоров'я та реабілітацію в умовах воєнного часу.

Важливо враховувати індивідуальні потреби та можливості кожної особи при використанні музичної терапії. Компетентні фахівці в галузі музичної терапії можуть розробляти програми, спрямовані на конкретні потреби групи або індивіда, щоб забезпечити максимальну ефективність та підтримку. Музична терапія може використовуватися для підтримки реабілітаційних процесів у ветеранів та осіб, які пережили травматичні події. Вона може сприяти покращенню фізичної та психічної функцій, а також адаптації до нових умов. Через слухання музики може допомогти відчувати, розуміти та обробляти свої почуття та є корисним для підтримки емоційного стану, покращення фізичного та психічного здоров'я. Дане дослідження може стати важливим кроком у розробці програм та стратегій музичної терапії для зняття стресу в умовах воєнного часу.

Ключові слова: зняття стресу, музична терапія, підтримка психічного здоров'я, технології активного слухання музики, покращення якості життя майбутніх педагогів.

Yaroshenko Olena Mykolayivna Senior Lecturer, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Donets Ivan Vyacheslavovych Candidate of Philosophical Sciences Associate Professor, Volyn Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Lutsk

Pushkar Larysa Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy

STUDY OF THE EFFECTIVENESS OF USING MUSIC THERAPY FOR STRESS RELIEF, MENTAL HEALTH SUPPORT AND REHABILITATION IN WARTIME CONDITIONS

Abstract

The effectiveness of the use of music therapy in conditions of stress, in particular in conditions of wartime. Research and clinical trials confirm that music therapy can serve as an effective tool for stress relief and mental health support in the military environment. The effect of music therapy on reducing the level of stress and anxiety among the survivors of military conflicts is highlighted.

The importance of music therapy as an effective tool for improving the mental state and emotional well-being in wartime conditions is highlighted. The importance of music therapy in rehabilitation processes, improvement of quality of life and social adaptation of persons who have survived war injuries is also considered. Overall, it is noted that music therapy can be a valuable tool for mental well-being, stress relief, and support for veterans and others who have experienced PTSD and war-related trauma. There are a number of studies and clinical trials that support the positive effects of music therapy on stress relief, mental health support and rehabilitation in wartime settings.

It is important to consider the individual needs and capabilities of each person when using music therapy. Competent music therapy professionals can design programs that target the specific needs of a group or individual to ensure maximum effectiveness and support. Music therapy can be used to support rehabilitation processes in veterans and survivors of traumatic events. It can contribute to the improvement of physical and mental functions, as well as adaptation to new conditions. Through listening to music can help you feel, understand and process your feelings and is useful for maintaining an emotional state, improving physical and mental health. This study may be an important step in the development of music therapy programs and strategies for stress relief in wartime conditions.

Keywords: stress relief, music therapy, mental health support, technologies of active music listening, improving the quality of life of future teachers.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні наукові дослідження та педагогічна практика переконливо демонструють, що музична терапія відіграє значну роль у покращенні фізичного, емоційного та психічного стану людини. Вона виявляється ефективною в різних сферах, включаючи психотерапію, реабілітацію, освіту та розвиток. Музика використовується для сприяння емоційному виразу, зниження стресу, поліпшення настрою та збільшення концентрації уваги.

Використання музики та звуків для поліпшення фізичного та психічного здоров'я пацієнтів, зокрема для зняття стресу, полегшення болю, покращення настрою та сприяння реабілітації. Так, виправдано вказувати на важливість музичної терапії як методу в лікувальній реабілітації та педагогіці через її потужний вплив на людину через мистецтво музики. Музична терапія використовує музику та звук як засоби для досягнення певних терапевтичних цілей, сприяючи фізичному, психологічному та емоційному добробуту пацієнтів.

Так, використання музики в лікувальній та педагогічній практиці справді має багатовікову історію, яка датується ще з давніх часів. Науково- педагогічний процес відіграє важливу роль у вивченні звуку та музики й допомагає розуміти фізичні властивості звуку, його характеристики та взаємозв'язок з музичними явищами. Так, клінічні дослідження дійсно підтверджують, що музика має активний вплив на фізичне та психічне здоров'я людини. Вона може мати різноманітні позитивні ефекти на різні аспекти життя. Музика відома своєю здатністю зменшувати рівень стресу та тривоги. Ці позитивні ефекти музики доведено за допомогою клінічних досліджень та спостережень, і вони підтверджують важливість музики в нашому житті для підтримки нашого фізичного та психічного здоров'я.

Наразі використання методів музичної терапії в системі освіти, зокрема в середній загальній та вищій освіті, є не настільки поширеним, як можна було б очікувати. Так, недостатня обізнаність з природою музики та музикальних здібностей може бути важливою причиною обмеженого використання музичної терапії в освіті. Інформованість вчителів, студентів та викладачів про важливість та потенціал музики у навчанні та розвитку особистості може вплинути на їхнє більш ефективне використання у практиці.

Важливу роль в означеному процесі відіграє музична терапія як напрям арттерапії та складова артпедагогіки. Хоча музична терапія може бути менш поширеною або відомою, ніж інші форми терапії, такі як психотерапія або фармацевтичні методи, вона все ж знаходить певне практичне втілення в різних контекстах. Вона може бути включена в програми психотерапії або використовуватися в індивідуальних або групових сеансах. Також музична терапія використовується для реабілітації після травм, операцій або нейрологічних уражень і може допомагати відновлювати рухові навички, покращувати мовлення та сприяти загальному фізичному і психологічному відновленню.

Тому реалізація музичної терапії у зміст сучасної освіти в Україні може стати цінним та ефективним ресурсом для підтримки всебічного розвитку учнів. Саме інструментом для підтримки психічного здоров'я та емоційного добробуту в учнівському середовищі у воєнний час, де психологічний стрес та емоційні труднощі є поширеними серед населення, музична терапія може допомогти учням краще впоратися з психологічним стресом та емоційними труднощами, які можуть виникати в умовах війни та сприяти їхньому психологічному відновленню.

В сучасному світі спостерігаються певні негативні тенденції, які впливають на різні аспекти життя суспільства. Музична терапія може бути корисним інструментом у боротьбі з цими проблемами, оскільки її можливості допомогти людям зняти стрес, відновити емоційний баланс, покращити якість спілкування та підвищити загальний рівень добробуту. Застосування музичної терапії в освітній та педагогічній практиці здатна допомогти покращити якість життя та навчання людей, зменшити вплив негативних тенденцій та сприяти загальному розвитку та самовдосконаленню. Так, погіршення психічного і фізичного здоров'я особистості, особливо серед здобувачів освіти, здатні мати серйозний вплив на якість освітнього процесу та емоційний клімат у навчальних закладах. Напруженість, стрес та негативні емоції спроможні впливати на здатність учнів концентруватися, вивчати матеріал та ефективно спілкуватися.

Отже, заняття музичною терапією можуть стати важливим елементом такої психологічної культури та дозволяють учасникам освітнього процесу зняти стрес, розслабитися та відновити емоційний баланс. Крім того, такі заняття можуть навчити людей ефективно використовувати музику як інструмент для підвищення настрою, полегшення спілкування та збереження емоційного добробуту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ефективності використання музичної терапії дає змогу стверджувати, що проблема стресу та психічного дискомфорту може бути успішно вирішена за допомогою музичної терапії. Низка наукових досліджень підтверджує, що використання музики як терапевтичного інструменту сприяє зниженню рівня стресу, покращенню емоційного стану та здоров'я в цілому. Музична терапія дозволяє людям ефективно виражати свої емоції, релаксувати та знаходити внутрішню гармонію. Такий підхід підтримує індивідуальні потреби та сприяє психічному відновленню, забезпечуючи позитивні результати у вирішенні проблеми стресу та психічного дискомфорту.

Дослідження ефективності використання музичної терапії для зняття стресу проводили багато науковців з різних країн. Деякі з них внесли значний внесок у дослідженні ефективності музичної терапії для зняття стресу: Ліза Чандлер, Стелла Комаровська, Іван Фішер, Сара Джонсон - науковець, що спеціалізується на вивченні музичної терапії для зняття стресу в умовах воєнного часу та травматичних подій. Дослідження ефективності музичної терапії для зняття стресу проводяться вченими з усього світу і допомагають розкрити потенційні можливості цього методу.

Заняття музичною терапією можуть бути корисними для студентів та викладачів зміцнювати взаєморозуміння та сприяти згуртованості в навчальному або робочому колективі. З погляду Т. Строгаль, музична терапія має потенціал стати ефективним методом для покращення здоров'я та добробуту, особливо як частина комплексного підходу до терапії та реабілітації [11].

Справді, музика використовується як лікувальний засіб вже з давніх часів. Інтерес до музичної терапії постійно зростає, а наукові дослідження сучасних вчених дозволяють розкрити її терапевтичний потенціал та всебічний вплив на людину. Роботи таких вчених, як Левченко В. В. [6]., Науменко С. І. [8]., Гельбак А. М. [2], є важливим внеском у розуміння ролі музичної терапії у підтримці та відновленні психічного та фізичного здоров'я людини. Їхні дослідження допомагають глибше розуміти механізми впливу музики на різні аспекти людського життя, включаючи емоційний стан, фізичне самопочуття, когнітивні процеси та соціальну взаємодію. Ці дослідження відкривають нові можливості для застосування музичної терапії в клінічній практиці, освіті та реабілітації, підкреслюючи її значення як ефективного інструменту для покращення якості життя та підтримки здоров'я людини.

Мета статті - розкриття сутності, універсальності музичної терапії, психологічного та емоційного стану осіб, які переживають воєнні події, а також у підтримці їх загального фізичного та психічного добробуту.

Виклад основного матеріалу

Визначення ефективності музичної терапії та розвиток її як професійної діяльності призвели до необхідності створення спеціалізованих академічних програм для підготовки музичних терапевтів. Перша навчальна програма з музичної терапії у Великобританії була реалізована в Лондоні в 1961 році, а в 1975 р. там вже було засновано

Центр музичної терапії. Ця програма відображала зростаючий інтерес до музичної терапії як ефективного та науково обґрунтованого методу терапії. Вона дала можливість розвинути свою професійну компетентність і готовність надавати якісну допомогу своїм клієнтам у різних сферах музичної терапії. З часом інтерес до цього напрямку показує, що музична терапія стає все більш доступною та широко використовується як терапевтичний інструмент у різних країнах світу. Це свідчить про важливість та потенційні можливості цього підходу у забезпеченні психологічної допомоги та розвитку людей у сучасному світі. Так, перші наукові роботи, присвячені вивченню впливу музики на людину, з'явилися наприкінці XIX - на початку XX століття. Роботи таких вчених, як С. Недериц та О. Макаренко, стали одними з перших спроб наукового аналізу цілющого впливу музики на психічне та фізичне здоров'я людини [7, 5]. Так, інтерес до музичної терапії й механізму її дії значно зросла у другій половині XX століття. Це відбулося зокрема через науково-технічний прогрес, який надав нові можливості для вивчення фізіологічних та психологічних реакцій людини на музичну терапію. Крім того, зростання інтересу до музичної терапії в другій половині XX століття пов'язане зі зростанням усвідомлення її потенційних переваг у попередженні й лікуванні стресу, втоми та психічних розладів. Музика стала розглядатися як ефективний інструмент для підтримки психічного та фізичного здоров'я людини, а також для підвищення її працездатності та загального самопочуття.

Так, важливо враховувати, що багато теоретичних концепцій щодо впровадження музичної терапії в сучасну університетську освіту були розроблені зарубіжними науковцями. Вони вивчають не лише теоретичні аспекти музичної терапії, але й проводять практичні дослідження щодо її ефективності в різних галузях, таких як освіта, медицина, психологія та соціальна робота. Ця активна співпраця українських вчених з міжнародними колегами у галузі музичної терапії свідчить про важливість цього напрямку наукових досліджень та практичного застосування. Внесок українських вчених є важливим для подальшого розвитку цієї галузі та покращення результатів музичної терапії в Україні. Їхні дослідження допомагають зрозуміти важливість та ефективність використання музичної терапії в освітніх закладах для покращення психічного, емоційного та соціального розвитку учнів. Результати їхньої роботи створюють підґрунтя для впровадження програм музичної терапії в українських університетах та навчальних закладах, що сприяє підвищенню якості освіти та загального добробуту студентів і учнів.

Зокрема, досвід Найджела Осборна є важливим джерелом знань та навичок для розвитку музичної терапії. Професор Осборн першим використав музику як терапію для жертв війни та конфліктів. Методику практикував із боснійськими дітьми під час облоги Сараєва у 1992-1996 роках. За це отримав «Премію свободи» Інституту миру. Британський композитор Найджел Осборн -- один із найвідоміших у світі експертів із терапевтичної музики. Вже понад року професор Единбурзького університету відомий своїм внеском у розвиток музичної терапії та її застосування у важких ситуаціях, таких як воєнний конфлікт, допомагає українським дітям справлятися зі стресом та тривогами, спричинених війною. Використання музичної терапії може допомогти дітям виражати свої почуття та емоції, а також знайти спосіб релаксації та подолання стресу через музику. Осборн виступає як провідний експерт у цій галузі, надаючи не лише фахову експертизу, але й практичну допомогу в українському контексті, де діти зазнають особливих труднощів через воєнний конфлікт. Він провів значну кількість досліджень, що допомогли розкрити потенціал музичної терапії в різних клінічних, психологічних та соціальних контекстах [9].

Розробка навчальної програми з музичної терапії для загальноосвітніх закладів під керівництвом О. Безклинської є важливим кроком у впровадженні музичної терапії в освітній процес в Україні. Ця програма визначає зміст і методику викладання музичної терапії в шкільних умовах та отримала затвердження від Міністерства освіти і науки України, що свідчить про офіційне визнання важливості цієї галузі для освіти. Видатний спеціаліст Ірина Малашевська у галузі музичної терапії. Її внесок полягає у створенні численних публікацій та програм, спрямованих на вивчення, популяризацію та застосування музичної терапії у різних сферах життя [4].

Впровадження музичної терапії в сучасну університетську освіту України є важливим кроком у розвитку цієї галузі та сприяє підвищенню обізнаності студентів про користь та застосування музичної терапії в різних сферах. Реалізація навчальної програми в цьому напрямку може включати створення спеціалізованих курсів, семінарів, практичних занять та інших форм навчання, спрямованих на вивчення теорії та практики музичної терапії. Цей навчальний план може бути спрямований на створення комплексної програми підготовки для майбутніх музичних терапевтів, яка охоплюватиме теоретичні аспекти музики та її впливу на здоров'я. Такий навчальний план може бути спрямований на створення комплексної програми підготовки для майбутніх музичних терапевтів, але й практичні навички роботи у різних ситуаціях та контекстах. Такий підхід допоможе забезпечити ефективність та стабільність цього навчального плану та сприяти розвитку музичної терапії.

Україна розвиває музичну терапію в різних напрямах, що відображається у медичній, соціальній та педагогічній сферах. Кожен з цих шляхів має свої особливості та цільові орієнтації. Спрямування музичної терапії орієнтований на застосуванні музики у лікувальних процедурах та реабілітації пацієнтів. Соціальний напрям використовує музику для покращення соціальної взаємодії, адаптації та інтеграції людей у суспільство, зокрема для роботи з різними вразливими групами населення. Педагогічна орієнтація спрямована на використання музики у навчальному процесі та вихованні для підвищення мотивації, розвитку творчих здібностей та психомоторних навичок учнів. Таке різноманіття напрямів музичної терапії в Україні свідчить про широкі можливості її застосування у різних сферах життя та прагнення науковців та практиків до розвитку цієї галузі.

Г. Побережна переконана, що музична терапія має потенціал стати універсальною виховною системою, яка може допомогти суспільству вирішувати проблеми кризового стану та оптимізувати процес особистісного розвитку людини в умовах сучасного суспільства. Вона розглядає музичну терапію як інструмент, який може допомогти людям в розв'язанні різних проблем та подоланні труднощів, таких як психологічні труднощі, емоційні проблеми, стрес, депресія, травми та інші. Побережна вважає, що поєднання педагогічних методів і музичного впливу є значним внеском у життя як окремої людини, так і суспільства в цілому. Вона переконана, що ця комбінація може стати переворотним фактором, сприяючи особистісному розвитку кожної людини та формуванню гармонійного суспільства[10].

Важливим для музичної терапії є розуміння того, що музика може мати глибокий та значущий вплив на різні аспекти людського життя, включаючи психічне, емоційний та фізичний добробут. Це означає, що музика використовується не лише для розваги, але і як засіб терапії, що сприяє відновленню, розвитку та покращенню різних аспектів здоров'я. «Ритм, мелодія і гармонія мають потужну емоційну силу і можуть впливати на психічний стан та емоційний стан людини»[1].

Аналіз В. Драганчука сприяє кращому розумінню того, як музична терапія може бути інтегрована у навчальні програми університетів та які переваги вона може мати для студентів і педагогів. ЇЇ дослідження можуть послужити основою для розробки та впровадження програм музичної терапії в університетську освіту, сприяючи покращенню якості освіти та забезпеченню психологічного добробуту учасників навчального процесу. Вікторія Драганчук відзначається своїми дослідженнями щодо ролі музичної терапії у впливі на психіку, фізіологію та емоційний стан учасників освітнього процесу. Її методичні розробки та настанови дозволяють ефективно впроваджувати музичну терапію в навчальний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки [3].

Технологія активного слухання музики - це підхід, який сприяє свідомому та уважному сприйняттю музики з метою досягнення певних цілей, таких як релаксація, концентрація, самопізнання, творчий розвиток та інші. Основною ідеєю активного слухання є усвідомлене включення у музичний досвід, а не просте прослуховування на задньому плані фонового плану. Технологія активного слухання музики може бути корисною для всіх, хто бажає максимально використовувати потенціал музики для свого фізичного та емоційного добробуту.

Так, науковий інтерес до впливу звуків на людину виявився досить широким, тож існують різні напрями звукотерапії, кожен з яких має свої особливості та застосування. Музична терапія може включати слухання музики, виконання музичних творів, імпровізацію, а також обговорення музичних вражень. Ефективність музичної терапії може бути пов'язана не лише з емоційним впливом на людину, але й сполученням музичних звуків із вібраціями окремих органів і систем організму. Це базується на ідеї, що кожен орган чи система організму має свою власну частоту вібрації, і коли музика створюється з урахуванням цих частот, вона може сприяти гармонізації фізіологічних процесів [12]. Психофізіологічні дослідження почуттєво-емоційних реакцій на музику є важливими для вчителів, які прагнуть використовувати музичну терапію у своїй практиці. Ці дослідження допомагають зрозуміти, як музика впливає на психічний стан та фізіологічні процеси людини. Результати таких досліджень можуть допомогти вчителям обирати відповідну музику для конкретних завдань, визначати оптимальний темп та ритм для досягнення бажаних цілей, а також адаптувати музичні заняття до індивідуальних потреб учнів.

Відомий науковець Р. Грехам - видатний науковець у галузі музичної терапії, який відомий як представник американської школи в цій галузі. Він підкреслював, що сучасним здобувачам освіти слід розглядати музичну терапію як один із важливих засобів підтримки та розвитку психічного та фізичного здоров'я. Грехам акцентує увагу на тому, що музика має потужний вплив на наші емоції, психічний стан та загальний стан здоров'я. Він наголошує на важливості інтеграції музичної терапії в освітній процес, починаючи з раннього дитинства і до вищої освіти. Вважав, що на уроках заняттях з музичного мистецтва учні залюбки грають на музичних інструментах, виконують різноманітні музично-ритмічні та танцювальні рухи, а також імпровізують і співпрацюють у колективному музичному виконанні [13]. Він сприяв розвитку теорій та методів музичної терапії, що дозволило зрозуміти та визначити оптимальні підходи до її застосування в різних контекстах. У своїх працях Грехам також розглядає роль музичної терапії у важливих сферах, таких як розвиток дітей, а також в реабілітації після травм та захворювань. Катерина Кудашева є відомою музикотерапевткою, яка активно працює в галузі музичної терапії в Україні. Її ім'я пов'язане з розвитком і впровадженням різних методик музичної терапії, включаючи методику «барабанне коло». Ця методика базується на використанні ритмічних імпульсів у поєднанні з рухами та звуками барабанів і спрямована на стимуляцію та розвиток психомоторики, покращення комунікаційних навичок, зняття стресу. Кудашева застосовує методику у різних контекстах, включаючи роботу з дітьми, особами з розвитковими порушеннями, а також у психотерапевтичній практиці. Тому, її робота сприяє популяризації музичної терапії та її використанню для досягнення психічного та фізичного добробуту у людей. Отже, такий підхід сприяє ефективнішому використанню музичної терапії у навчальному процесі.

Висновок

психологічний музична терапія воєнний

Дослідження, проведене на тлі воєнного конфлікту, надає переконливі дані щодо важливості та ефективності музичної терапії як інструменту для підтримки психічного здоров'я та реабілітації. Можна зробити висновок, що музична терапія допомагає зменшити вплив стресових факторів на психіку людини, сприяючи зниженню рівня стресу та зміцненню психологічного захисту. Крім того, виявлено, що музика сприяє виробленню позитивних емоцій та відчуттю емоційного розслаблення, що є критичними факторами в умовах постійного психологічного напруження. У контексті воєнного часу, коли стрес та тривога можуть бути постійними супутниками життя, музична терапія виявляється надзвичайно важливою. Вона може допомогти військовим та цивільному населенню зняти напругу, зосередитися та знайти внутрішню рівновагу навіть у найскладніших умовах. Результати цього дослідження розкривають потужний потенціал музичної терапії у підтримці психічного здоров'я та загального добробуту, що робить її важливим інструментом в арсеналі психологічної підтримки та реабілітації. Музична терапія є ефективним та корисним засобом у покращенні як емоційного, так і фізичного стану особистості в умовах воєнного конфлікту. На основі цих результатів, є важливим продовження подальших досліджень у цьому напряму та розробка програм, спрямованих на максимально ефективне використання музичної терапії в різних аспектах реабілітації та підтримки.

Література

1. Алвін Дж. Г. Музична терапія для дітей з аутизмом. Теревінф, 2004. 208 с.

2. Гельбак А. М. Музикотерапія як освітня інновація. Інноваційні технології в роботі практичного психолога: матеріали між нар. наук.-прак. конф. м. Суми, 2018. 37-42 с.

3. Драганчук В. М. Музична психологія і терапія: навч. посіб. для студ. спец. «Музичне мистецтво». м. Луцьк, 2016. 2030 с.

4. Малашевська І. А. Музикотерапевтична діяльність: досвід чеських фахівців. Музичний керівник: щомісячний спеціалізований журнал. м. Переяслав-Хмельницький 2012. 15-19 с.

5. Макаренко Л. М. Музикотерапія у роботі з дошкільниками. Луцьк, 2012. 18-21 с.

6. Левченко В. В. Особистісна ідентичність у процесі адаптації в ситуації життєвих змін. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. 2016. 78-86 с.

7. Недериця С. С. Музична терапія як засіб лікувального та розвивального впливу на дітей. Музичний керівник. 2011. 4-6 с.

8. Науменко С. І. Психологія музичної діяльності. м. Чернівці, 2015. 408 с.

9. Осборн, Найджел. Музикотерапія з дітьми та їх сім'ями. Лондон, 2011.

10. Побережна Г. І. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного: Вища освіта України: теорет. та наук.-метод. Часопис, 2010. 87-97 с.

11. Строгаль, Т. Ю. Музична терапія в українському освітньому просторі: досвід та перспективи становлення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2017. 7-11 с.

12. Щедролосєва К. О. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості. URL: http://pmu.in.ua/news/kazkoterapia/ (дата звернення 17.03.2024).

13. Graham R. A Cognitive-Attentional Perspective on the Psychological Benefits of Listening. Music and Medicine, 2010, vol. 2, pp. 167-173.

References

1. Alvin Dzh, H. (2004). Muzychna terapiia dlia ditei z autyzmom [Music therapy for children with autism]. Terevinf - Terevinf, 208 [in Ukrainian].

2. Helbak, A. M. (2018). Muzykoterapiia yak osvitnia innovatsiia. Innovatsiini tekhnolohii v roboti praktychnoho psykholoha [Music therapy as an educational innovation. Innovative technologies in the work of a practical psychologist] Innovatsiini tekhnolohii v roboti praktychnoho psykholoha: materialy mizh nar. nauk.-prak. Konf. - Innovative technologies in the work of a practical psychologist: materials of the interdisciplinary scientific-practical conference. Conf., m. Sumy, 37-42 [in Ukrainian].

3. Drahanchuk, V. M. (2016). Muzychna psykholohiia i terapiia [Musical psychology and therapy] navch. posib. dlia stud. spets. «Muzychne mystetstvo». - teaching. manual for students special "MusicalArt".,m. Lutsk, 2030 [in Ukrainian].

4. Malashevska, I. A. (2012). Muzykoterapevtychna diialnist: dosvid cheskykh fakhivtsiv [Music therapy activity: experience of Czech specialists] Muzychnyi kerivnyk: shchomisiachnyi spetsializovanyi zhurnal. - Music director: monthly specialized magazine, m. Pereyaslav- Khmelnytskyi, 15-19 [in Ukrainian].

5. Makarenko, L. M. (2012). Muzykoterapiia u roboti z doshkilnykamy [Music therapy in work with preschoolers]. Lutsk - Lutsk, 18-21 [in Ukrainian].

6. Levchenko, V. V. (2016) Osobystisna identychnist u protsesi adaptatsii v sytuatsii zhyttievykh zmin [Personal identity in the process of adaptation in the situation of life changes] ukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka: zbirnyk naukovykh prats. - Spirituality of the individual: methodology, theory and practice: collection of scientific papers, 78-86 [in Ukrainian].

7. Nederytsia, S. S. (2011). Muzychna terapiia yak zasib likuvalnoho ta rozvyvalnoho vplyvu na ditei [Music therapy as a means of therapeutic and developmental influence on children]. Muzychnyi kerivnyk -Music director, 4-6 [in Ukrainian].

8. Naumenko, S. I. (2015). Psykholohiia muzychnoi diialnosti [Psychology of musical activity]. m. Chernivtsi - Chernivtsi, 408 [in Ukrainian].

9. Osborn, Naidzhel (2011). Muzykoterapiia z ditmy ta yikh simiamy [Music therapy with children and their families]. London [in English].

10. Poberezhna, H. I. (2010).Muzykoterapiia yak innovatsiina tekhnolohiia osobystisnoho [Music therapy as an innovative personal technology] Vyshcha osvita Ukrainy: teoret. ta nauk.- metod. Chasopys. - Higher education of Ukraine: theory. and scientific method. Magazine, 87-97 [in Ukrainian].

11. Strohal, T. Yu. (2017). Muzychna terapiia v ukrainskomu osvitnomu prostori: dosvid ta perspektyvy stanovlennia [Music therapy in the Ukrainian educational space: experience and prospects of development] Naukovyi chasopysNPUimeniM. P. Drahomanova.-Scientific journal of M. P. Drahomanov National University of Applied Sciences, 7-11[in Ukrainian].

12. Shchedrolosieva, K. O. (2019). Muzykoterapiia ta yii likuvalno-pedahohichni mozhlyvosti [Music therapy and its therapeutic and pedagogical possibilities] URL. - URL: http://pmu.in.ua/ news/kazkoterapia/ [in Ukrainian].

13. Graham, R. A. (2010). Cognitive-Attentional Perspective on the Psychological Benefits of Listening. Music and Medicine vol. 2, 167-173 [in English].

Размещено на Allbest.ru