Структурні елементи механізмів психічного регулювання суб'єкта навчальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні елементи механізмів психічного регулювання суб'єкта навчальної діяльності

Кобець О.В., доктор психологічних наук, професор, Уманський

Хуртенко О.В., кандидат психологічних наук, доцент, Вінницький

У статті авторами презентовано результати емпіричного дослідження структурних елементів механізмів психічного регулювання суб'єкта навчальної діяльності. Дані кореляційного аналізу переконливо демонструють вплив мотиваційних компонентів на успішність, вплив компонентів сфери здібностей на успішність як незалежно один від одного, так і у взаємозв'язку. Це наочно підтверджує включеність окремих компонентів сфери здібностей та мотиваційної сфери до структури психологічного регулювання навчальної діяльності суб'єкта.

Ключові слова: механізми психічного регулювання; суб'єкт навчальної діяльності;сфера здібностей; успішність; мотиваційна сфера; психічне регулювання.

Kobets O. doctor of psychological sciences, professor, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna Khurtenko O. candidate of psychological sciences, associate professor, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi

Вступ

Вивчення механізмів психічної регуляції дозволяє раціоналізувати діяльність, і, зокрема, може стати відправним пунктом вирішення організаційних проблем педагогічної психології. Крім того, стосовно організації педагогічного процесу у військовому закладі освіти саме у регуляції психічних станів і закріпленні правильних форм, переведенні їх у звичні типи поведінки (в особистісні якості) і полягає основний сенс навчання та виховання.

Мета дослідження - презентація результатів емпіричного дослідження структурних елементів механізмів психічного регулювання суб'єкта навчальної діяльності.

Теоретичне підґрунтя. Розробкою проблеми регуляції поведінки займалися О. Конопкін, Г. Нікіфоров, А. Осніцький, А. Висоцький, В. Іванніков, В. Калін, В. Котирло, К. Левін, С. Рубінштейн, В. Селіванов та ін. Особливий інтерес викликають останны дослідження українських психологів - Е. Балашова к сфері метакогнітивного моніторинга саморегульованого навчання студентів, М. Гриньової і М. Кононової у сфері саморегуляції навчальної діяльності та професійного розвитку студентської молоді, О. Стрижака у сфері саморегуляції як основи успішного професійного становлення студентів закладу вищої освіти та ін. [1; 2; 3 та ін.].

Методи дослідження - математико-статистичний аналіз: середні значення, інтеркореляції, факторний і кластерний аналізи.

Результати і обговорення

У логіці опису отриманого емпіричного матеріалу автори прагнули розгляду отриманих результатів у трьох взаємозалежних напрямках. У першому, вивчаючи взаємозв'язок різних компонентів сфери здібностей суб'єкта з успішністю його навчальної діяльності шляхом виявлення зв'язку об'єктивно виміряних інтелектуальних та регулятивних здібностей з успішністю навчальної діяльності, зв'язків оцінки суб'єктом власних здібностей (самооцінки) та оцінки власної перспективи - із успішністю навчальної діяльності, визначення рівня адекватності самооцінки суб'єкта (здатність оцінки себе у реальному часі), автори прагнули показати, з одного боку, як і які компоненти сфери здібностей беруть участь у регуляції навчальної діяльності суб'єкта й впливають її успішність незалежно від мотивації. З іншого боку, незалежно від сфери здібностей, розглядали існування різних компонентів мотиваційної сфери, яка авторами розкладалася на три складові: базисну та дві провідні структури мотивації, тобто загальну спрямованість (спрямованість на взаємодію, спрямованість на завдання, особисту спрямованість), мотивації досягнення та афіліації - прагнули також охарактеризувати вплив компонент мотиваційної сфери на успішність навчальної діяльності через виявлення взаємозв'язку різних структурних компонентів мотиваційної сфери та визначення особливостей цих взаємозв'язків у порівнянні з успішністю навчальної діяльності. У другому напрямку автори прагнули визначити структурні зв'язки різних компонентів мотиваційної сфери та сфери здібностей шляхом виявлення зв'язку структур здібностей та мотивацій у порівнянні з успішністю навчальної діяльності, виявлення залежності між самооцінкою суб'єкта та структурою його мотиваційної сфери. І, нарешті, третій напрямок дослідження стосується виявлення вікових та статевих особливостей взаємозв'язків мотивації та здібностей суб'єкта у регуляції його навчальної діяльності: у першому випадку, у цілому, - за вибіркою обстежуваних, у другому - на основі типології інтелектуальних здібностей; у третьому - на основі побудованої типології констеляцій мотивацій досягнення та афіліації. Тобто вже не лише зв'язку структурних компонентів сфери здібностей зі структурними компонентами мотиваційної сфери, але й якась група суб'єктів (з таким типом здібностей або мотиваційних констеляцій), усередині якої автори і прагнули показати, як здібності пов'язані і взаємопов'язані з мотивацією у структурі психологічного регулювання навчальної діяльності, а також показати, як ці зв'язки впливають на її успішність.

Таким чином, у виконаній роботі було визначено три площини аналізу та три групи висновків. І тому здійснювався достатньо глибокий математико-статистичний аналіз: середні значення, інтеркореляції, факторний і кластерний аналізи. При обробці та аналізі результатів проведених досліджень автори прагнули як до класифікації суб'єктів, так і до можливого розгляду отриманих розподілів загалом, до розуміння існуючих з-поміж них залежностей. Цікавили і серединні (масові, типові) тенденції у групах обстежуваних та їхні типологічні градації.

Під час розгляду впливу компонентів сфери здібностей та мотиваційної сфери на успішність навчальної діяльності суб'єкта (за повною вибіркою суб'єктів виявлено:

залежності компонентів сфери здібностей як між собою, так і з успішністю навчальної діяльності (рис. 1);

залежності компонентів мотиваційної сфери як між собою, і з успішністю навчальної діяльності (рис. 2), зокрема, та залежності каузальним чином певних констеляцій мотивацій досягнення та афіліації як із загальною спрямованістю, так і з успішністю суб'єкта у навчальній діяльності.

психічне регулювання суб'єкт навчальний

Під час вивчення зв'язків структур здібностей та мотивацій у порівнянні з успішністю навчальної діяльності виявлено кореляційні плеяди - зв'язок структурних компонентів мотиваційної сфери із структурними компонентами сфери здібностей суб'єкта за ступенем успішності навчальної діяльності. А саме кореляційні плеяди зв'язку структурних компонентів сфери здібностей та мотиваційної сфери суб'єкта за ступенем успішності у навчальній діяльності демонструють, що суб'єкти з високим рівнем успішності навчальної діяльності мають значні позитивні зв'язки (р=0,01) з такими компонентами, як здатність оцінювати себе у теперішньому (г=0,701), інтелектуальні здібності (г=0,629), оцінка викладача (г=0,525), констеляції мотивацій досягнення та афіліації (r=0,521), ділова спрямованість (г=0,402), мотивація досягнення (г=0,607) та значний негативний зв'язок з мотивацією афіліації (r=-0,548) - 1- ша група;

позитивні значущі зв'язки з інтелектуальними здібностями (г=0,527), здатністю оцінки себе у реальному (г=0,633), оцінкою власної перспективи (г=0,502), констеляціями мотивацій досягнення та афіліації (r=0,651), мотивацією досягнення (r=0,435) - 2-га група;

суб'єкти із середнім рівнем успішності навчальної діяльності мають значні позитивні зв'язки з компонентами: регулятивні здібності (r=-0,438), спрямованість на взаємодію (г=0,508) та значний негативний зв'язок з оцінкою викладача (r=-0,468) - 1-ша група;

позитивні значущі зв'язки з оцінкою викладача (r=0,515), здатністю оцінки себе у цьому (r=0,581), констеляціями мотивацій досягнення та афіліації (г=0,403) і негативну - зі спрямованістю на взаємодію (r=-0,459) - 2-га група;

суб'єкти із низьким рівнем успішності навчальної діяльності мають значні позитивні зв'язки із компонентами: мотивація афіліації (r=0,505) та значний негативний зв'язок - інтелектуальні здібності (r=-0,604), здатність оцінки себе у сьогоденні (r=-0.634), самооцінка (r=- 0,403), констеляції мотивацій досягнення та афіліації (r=0,-510) - 1-ша група;

позитивні - мотивація афіліації (r=0,625), особиста спрямованість (r=0,409) та негативні - ділова спрямованість (r=- 0,389), здатність оцінки себе у теперішньому (r=-0,541), констеляції мотивацій досягнення та афіліації (r=-

Висновки

Таким чином, за результатами емпіричного дослідження можна побачити, що дані кореляційного аналізу переконливо демонструють вплив мотиваційних компонентів на успішність, вплив компонентів сфери здібностей на успішність як незалежно один від одного, так і у взаємозв'язку. Це наочно підтверджує включеність окремих компонентів сфери здібностей та мотиваційної сфери до структури 0,645) - 2-а група; виявлення залежності між самооцінкою суб'єкта та структурою мотиваційної сфери.

Особливий інтерес представляє вивчення залежностей між самооцінкою суб'єкта та структурою мотиваційної сфери, оскільки самооцінка є загальновизнаним основним новоутворенням у цьому віці. Результати емпіричного дослідження подано на рисунку 3. Однак цілісність картини взаємозв'язків компонентів сфери здібностей та мотиваційної сфери у структурі регуляції навчальної діяльності суб'єкта - його індивідуально-варіативний профіль можна охарактеризувати лише за допомогою кореляційного аналізу за загальною вибіркою обстежуваних (без врахування їхньої приналежності до статі та типології), що є недостатнім.

Список використаних джерел

1. Балашов Е. М. (2020). Метакогнітивний моніторинг саморегульованого навчання студентів: дис.... д- ра психол. наук: 19.00.07. Національний університет «Острозька академія». Острог. 504 с.

2. Гриньова М. В., & Кононова М. М. (2021). Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді: монографія. Полтава: Астрая, 384 с.

3. Стрижак Ю. О. (2021). Саморегуляція як основа успішного професійного становлення студентів закладу вищої освіти. Імідж сучасного педагога. № 3 (198). С. 68-71.

References

1. Balashov E. M. (2020). Metakognityvnyj monitoryng samoregul'ovanogo navchannja studentiv [Metacognitive monitoring of students' self-regulated learning]: dys.... d-ra psyhol. nauk: 19.00.07. NadonaTnyj universytet «Ostroz'ka akademija». Ostrog. 504 s. (in Ukranian)

2. Gryn'ova M. V., & Kononova M. M. (2021). Samoreguljacija navchal'noi' dijal'nosti ta profesijnyj rozvytok students'koi' molodi [Self-regulation of educational activities and professional development of student youth]: monografija. Poltava: Astraja. 384 s. (in Ukranian)

3. Stryzhak Ju. O. (2021). Samoreguljacija jak osnova uspishnogo profesijnogo stanovlennja studentiv zakladu vyshhoi' osvity [Self-regulation as a basis for the successful professional development of students of a higher education institution]. Imidzh suchasnogopedagoga. № 3 (198). S. 68-71. (in Ukranian)

Размещено на Allbest.ru