Психологічні аспекти режисерської діяльності в молодіжному театрі
Стимулювання творчих здібностей майбутніх фахівців. Дослідження психологічних рис акторського складу. Пошук інструментів впливу на молодих акторів студентського театру. Організація спільної режисерської діяльності в роботі над художніми постановками.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.05.2024 |
| Размер файла | 188,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Державна наукова установа
«Інститут модернізації змісту освіти»
Психологічні аспекти режисерської діяльності в молодіжному театрі
Воронцова Емілія Валеріївна, науковий співробітник
м. Київ, Україна
Анотація
Викладено процес виникнення ідеї психологічного дослідження, метою якого є пошук інструментів впливу на творчі індивідуальності молодих акторів студентського театру. Обґрунтовано вибір професійних методів дослідження і представлено узагальнені результати. Містить діаграми, складені за результатами діагностики, і таблицю, що презентує кореляції психологічних характеристик у дослідженні. Надано рекомендації, що ґрунтуються на проведеному експериментальному дослідженні.
Ключові слова: індивідуальність, психологічні характеристики, інформаційна модальність, творчість, емпатійність.
Вступ
Постановка проблеми. Творчі особистості нерідко бувають «складними» у спілкуванні. А коли це колектив творчих самобутніх особистостей, то управляти ними ще складніше. Тому режисеру-постановнику спектаклів потрібні знання і розуміння психології творчих осіб, для того щоб налагодити взаємодію, довести до кожного свій задум, переконати виконувати свою роль відповідно до режисерського бачення. Не менш важливою є необхідність підтримувати творче натхнення впродовж всього процесу роботи над постановкою.
Метою дослідження є пошук способів і методів впливу на акторський склад під час роботи над постановою. Причиною проведення дослідження стала пропозиція лідера молодіжного театру (студента академічного університету зі спеціальності «Психологія») визначити спільні психологічні риси дівчат і юнаків акторського складу, а також надати можливі практичні рекомендації щодо конструктивної взаємодії стимулювання творчих здібностей і мотивації, доведення задумки до кожного, організація спільної творчої діяльності в роботі над художніми постановками.
Характеристика вибірки
До творчого колективу молодіжного театру увійшли здобувачі освіти академічного ліцею Херсонського державного університету, які готувалися до вступу на факультет художньої культури і педагогіки. Вік 15-16 років, серед них 11 дівчаток і 5 хлопців. Визначення їх як творчих, обдарованих особистостей ми робимо на підставі того, що в ліцей вони вступили за великим конкурсом, де були враховані їхні попередні успіхи в галузі мистецтва і високі академічні досягнення.
Усі вони були зацікавлені долучитися до участі в дослідженні й вдосконаленні спільної театральної діяльності. На час проведення дослідження молодіжний театр готувався до презентації спектаклю на щорічному фестивалі «Мельпомена Таврії».
Характеристика і обґрунтування методів дослідження
Для дослідження ми визначили такі завдання: дослідити характерологічні особливості творчо обдарованих підлітків, визначити їх емоційний стан і життєві потреби; зрозуміти, як режисеру краще донести свої погляди і задуми.
Для проведення дослідження були обрані такі методики: опитувальник «Міні-мульт» дослідження рис особистості; восьмикольоровий тест Люшера дослідження емоційного стану; опитувальник визначення репрезентативної системи сприйняття інформації.
Особистісний опитувальник «Міні-мульт». У 1960-х роках у психоневрологічному інституті імені В. М. Бехтерєва вченими Ф. Б. Березіним і М. П. Мірошниковим було запропоновано адаптований варіант MMPI (англ. Minnesota Multiphasic Personality Inventory), названий «Міні-мульт». Опитувальник містить 71 питання, що визначають 11 шкал, з яких 3 оцінні, тобто вимірюють щирість, ступінь достовірності результатів тестування і величину корекції, обумовлену фактором соціальної бажаності й надмірною обережністю випробуваного. Решта вісім шкал є базовими і оцінюють властивості особистості за показниками іпохондрії (Hs), депресії (D), істерії (Ну), психопатії (Pd), паранойяльності (Ра), психостенії (Pt), шизоідності (Sc), гіпоманії (Ма). У методиці «Міні-мульт» властивості особистості за показниками «мужність жіночість» (^Ht) і соціальної інверсії (Si) не визначаються.
На відміну від тест-опитувальника MMPI, на виконання якого відводиться 40 хвилин, методика «Міні-мульт» не обмежується часовими рамками, але вони не повинні бути занадто великими [5, 112-151].
Модифікований кольоровий тест М. Люшера [4, 10-36] метод кольорових виборів. У методі кольорових виборів немає міжкультурних особливостей, отже не провокує механізми психологічного захисту. Методика виявляє не тільки усвідомлене, суб'єктивне ставлення людини до кольорових еталонів, але також несвідомі реакції на них, що дозволяє вважати метод проективним.
Кольорове бачення пов'язане рівною мірою як зі сприйманням кожного конкретного кольору через призму опосередковуючого суб'єктивного досвіду, так і за допомогою реакції гіпофізу (емоційний мозок), який є диригентом складного оркестру автономних систем організму. Особливо показовим у цьому плані є сполучення психологічних аспектів актуального стану людини із симпатико-парасимпатичними характеристиками, що пов'язані із функцією гіпофізу. Вони значною мірою впливають на фон настрою, загальну психічну активність, спонукальну силу мотиваційної сфери, напруженість потреб. Вибір кольорового ряду залежить як від стійких особистісних характеристик, що пов'язані з конституційним типом індивіда, так і від актуального стану, що зумовлений конкретною ситуацією. психологічний мистецький режисерський освіта україна
Процедура дослідження відбувається так: досліджуваному пропонується вибрати із розкладених перед ним кольорових карток «найприємніший» колір, спираючись лише на те, наскільки цей колір подобається порівняно з іншими в цьому виборі і в цю мить.
Використовується вісім кольорів, що розділяються на основні та додаткові: сірий (0), синій (1), зелений (2), червоний (3), жовтий (4), фіолетовий (5), коричневий (6), чорний (7).
Основні кольори символізують провідні психологічні потреби, серед яких М. Люшер назвав такі: потреба в задоволенні та прив'язаності (синій), потреба у самоствердженні (зелений), потреба «діяти та досягати успіху» (червоний) і потреба «дивитися вперед та сподіватися» (жовтий). Тому вони у нормі та при повній врівноваженості, на думку автора, повинні знаходитися на перших позиціях.
Додатковим кольорам не надається такої значущості щодо сфери життєвих потреб, вони не є психологічними «першоелементами» і включені переважно для розширення сфери дії основних кольорів, їх більш вільного пересування на ту чи іншу позицію ряду.
Діагностика домінуючої перцептивної модальності С. Єфремцева (методика визначення провідного каналу сприйняття і обробки інформації). Первинно Р. Бендлером і Д. Гриндером було виділено основні модальності відповідно до сенсорних каналів аудіал (слуховий канал), візуал (зір), кінестетик (дотик, нюх, відчуття). Пізніше психологи Бетті Лу Лівер, Н. І. Шевандрін виділили ще і полімодальність, де переважають узагальнені уявлення, абстрактні розумові дїї дігітальну [2, 99-104]. Отже, опитувальник складається з 48 запитань і визначає 4 перераховані модальності.
Дослідження проводилося груповим методом під час чергової репетиції театру.
Після обробки кожного бланку для розуміння загальних характеристик і закономірностей результати були статистично оброблені за допомогою програми Microsoft Office Word Excel.
Отримані результати
На діаграмі 1 представлено узагальнені результати діагностики групи за опитувальником «Міні-мульт».
Діаграма 1
Зведений профіль особистості за опитувальником міні-мульт шкали
Відповідно до правил інтерпретації результатів діагностики розглядаються шкали, що мають найбільшу і найменшу ступінь прояву.
Найбільшу ступіть прояву з урахуванням коефіцієнту корекції мають шкали «індивідуальності, шизоідності» (Sc) та «тривожності, психостенії» (Pt).
Найменше проявляються шкали «депресії» (D) та «паранойяльності» (Ра).
Показники за шкалами «брехні» L та «достовірності» F знаходяться в межах, що дозволяють розглядати результати, як такі , що можна брати до уваги. Отже, ознайомимось з інтерпретацію зазначених показників.
Високі показники. Шкала № 8 (Sc) «індивідуальність, шизоідність»: особам з високими показниками за цією шкалою властивий надто індивідуальний тип поведінки. Вони здатні тонко відчувати і сприймати абстрактні образи, але повсякденні радощі й прикрощі можуть не викликати у них емоційного відгуку.
Спільною рисою цього типу є зосередженість на одній справі або ідеї, поєднання підвищеної чутливості з відчуженістю в міжособистісних стосунках. Вони схильні до фантазування, більш орієнтовані на своє суб'єктивне бачення сутності явищ, ніж на загальноприйняті, усталені, шаблонні уявлення.
Іноді в них безглузді і важкозрозумілі вчинки, дивні і незрозумілі ідеї і висловлювання.
У таких людей переважає абстрактно-аналітичний стиль сприйняття, що виявляється в здатності відтворювати цілісний образ на підставі мінімальної інформації з особливою увагою на суб'єктивно-значущі аспекти, більше пов'язані зі світом власних фантазій, ніж із реальністю.
При високому інтелекті особистості даного типу відрізняються творчою орієнтованістю, оригінальністю висловлювань і суджень, своєрідністю інтересів та захоплень.
Відзначається певна вибірковість у контактах, певний суб'єктивізм в оцінці людей і явищ навколишнього життя, незалежність поглядів, схильність до абстракції, тобто до узагальнень і до інформації, відокремленої від конкретики та повсякденності.
Особистостям цього кола важче адаптуватися до звичайних форм життя, прозаїчних аспектів побуту. Індивідуальність у них настільки яскрава, що прогнозувати їх висловлювання і вчинки, порівнювати із звичними стереотипами фактично марно. У них недостатньо сформована реалістична платформа, що базується на життєвому досвіді, вони більше орієнтуються на свій суб'єктивізм та інтуїцію.
Шкала № 7 (Pt) «тривожність, психостенія»: діагностує осіб із тривожно-недовірливим типом характеру, яким властиві вимогливість до себе, нерішучість, постійні сумніви.
Провідні потреби відхід від конфронтації, позбавлення від страхів і невпевненості. Їм необхідна душевна співзвучність з іншими.
Характерологічно люди даного типу відрізняються розвиненим почуттям відповідальності, сумлінністю, обов'язковістю, скромністю, підвищеною тривожністю щодо дрібних життєвих проблем, тривогою за долю близьких.
Їм властива емпатійность, тобто почуття жалю і співпереживання, підвищене нюансування почуттів, виражена залежність від об'єкта прихильності і будь-якої сильної особистості.
Низькі значення за шкалами № 2 і 6 (D) «депресивність» і (Ра) «паранойяльність» свідчать про психічну стабільність, оптимізм, адекватність дій у досліджуваних.
На діаграмі 2 представлені узагальнені результати кольорових виборів за тестом Люшера.
Діаграма 2
За зведеними результатами тесту Люшера найвищі ранги отримали колір № 2 зелений і № 4 жовтий.
Розглянемо психологічні характеристики цих кольорів.
Психологічна характеристика вибору зеленого кольору. Зелений колір характеризує гнучкість вольових проявів у складних умовах діяльності, чим забезпечує підтримку працездатності.
Психологічна характеристика вибору жовтого кольору. Жовтий колір захищає надії на успіх, спонтанне задоволення від участі в діяльності (іноді без чіткого усвідомлення її деталей), орієнтацію на подальшу роботу.
Інтерпретація сполучення виборів зеленого і жовтого кольорів за М. Люшером: прагнення до визнання, популярності, бажання справити враження.
На третьому місці знаходиться фіолетовий колір, психологічна інтерпретація така: захопленість справою, активне прагнення справити враження.
Найменший зведений рейтинг отримав шостий колір коричневий. Інтерпретація цього вибору така: ігнорування біологічних потреб, у поєднанні з сірим (0) дещо завищена самооцінка.
Діаграма 3
Узагальнені дані опитувальника за типом модальности
Як видно з діаграми, найбільше значення має кінестетична модальність.
Французький психолог Г. Гарднер навіть виділяє тілесно-кінестетичний тип інтелекту у своїй теорії множинного інтелекту. Він розуміє його як здатність використовувати при вирішенні завдань своє тіло, забезпечувати контроль над складними й тонкими моторними рухами, здатність «маніпулювати» зовнішніми об'єктами.
Кінестетичний інтелект забезпечує такі компетентності: логіку рухів, кінестетичну пам'ять і кінестетичну обізнаність.
Кожне з цих умінь пов'язане з використанням рухів тіла в діяльність людини [1, 100-104; 397404].
Для емпіричного дослідження важливим є те, що тілесно-кінестетичний інтелект може розвиватися під час виконання різних вправ: фізичних, драматизації, застосування елементів танцю тощо.
На другому місці полімодальна, дігітальна. Ця модальність, на думку дослідників, пов'язана з логічною побудовою внутрішнього діалогу, уявних образів, логічних конструктів.
Інтерпретація результатів
Отже, на основі результатів діагностики можна створити груповий портрет юного актора: це високо індивідуальна особистість, яка має своє бачення «картини світу», вимоглива до себе, намагається бути досконалою у своєї справі, обирає для спілкування осіб «свого кола» зацікавлених у спільній творчий справі. Їй притаманні виражене прагнення до визнання, популярності, бажання справити враження.
Основним каналом сприйняття інформації від оточуючого світу в молодих акторів є кінестетичні відчуття, на основі яких вибудовується їхня внутрішня картина світу.
Ця картина відображує світ індивідуальним, дещо гіпертрофованим, таким, що виявляє якісь незвичні відтінки і нюанси. Завдяки розвиненому рухово-кінестетичному інтелекту ці особистості можуть передавати своє бачення за допомогою рухів, танцю, пантоміми.
Статистичний аналіз. Для розуміння, як краще доносити інформацію і впливати на творчих акторів нами був проведений кореляційний аналіз результатів діагностики.
Враховуючи, що результати дослідження ми презентуємо для аудиторії, яка працює з творчими поняттями, надамо додаткове визначення цього виду аналізу.
Кореляція (від лат. correlatio співвідношення) це статистична залежність між випадковими величинами, що носить імовірнісний хар актер. Мета кореляційного аналізу виявити, чи існує істотна залежність однієї змінної від інших.
Кореляційні зв'язки можна вивчати на якісному рівні, відповідним чином їх інтерпретувати.
Так, наприклад, якщо підвищення рівня однієї змінної супроводжується підвищенням рівня іншої, то йдеться про позитивну кореляцію або прямий зв'язок. Якщо ж зростання однієї змінної супроводжується зниженням значень іншої, то маємо справу з негативною кореляцією або зворотним зв'язком.
Нульовою називається кореляція за відсутності зв'язку змінних. Проте нульова загальна кореляція може свідчити лише про відсутність лінійної залежності, а не взагалі про відсутність будь якого статистичного зв'язку. Враховуючи кількість учасників дослідження, результати доцільно розглядати тільки як орієнтовні для подальших експериментів.
Результати кореляційного аналізу за методикою Пірсона представлено у таблиці 1.
Табл. 1.
Кореляційна матриця дослідження
|
Кольори за тестом Люшера |
Модальності |
|||||||||||||
|
LUS |
||||||||||||||
|
Стать |
0,01 |
-0,15 |
-0,32 |
0,26 |
0,02 |
0,43 |
0,07 |
-0,35 |
0,01 |
0,61 |
-0,36 |
-0,55 |
||
|
вік |
-0,19 |
-0,03 |
-0,09 |
-0,20 |
0,36 |
-0,31 |
0,30 |
0,19 |
0,02 |
-0,30 |
-0,34 |
0,44 |
||
|
Шкали «Міні-мульт» |
-0,10 |
0,18 |
-0,06 |
-0,20 |
-0,04 |
-0,30 |
-0,11 |
0,48 |
0,21 |
-0,43 |
0,17 |
0,51 |
||
|
0,55 |
0,43 |
-0,11 |
-0,34 |
-0,47 |
-0,54 |
-0,07 |
0,49 |
-0,06 |
-0,13 |
-0,18 |
-0,10 |
|||
|
-0,26 |
-0,51 |
-0,24 |
0,47 |
0,28 |
0,21 |
0,15 |
-0,19 |
0,17 |
0,08 |
0,10 |
-0,39 |
|||
|
1(Hs) |
0,20 |
-0,11 |
0,18 |
-0,47 |
-0,03 |
-0,36 |
0,14 |
0,47 |
-0,04 |
0,10 |
0,09 |
0,05 |
||
|
2(D) |
-0,07 |
-0,04 |
0,45 |
-0,40 |
-0,11 |
-0,03 |
0,00 |
0,26 |
0,12 |
-0,28 |
0,28 |
0,29 |
||
|
3(Hy) |
-0,00 |
-0,13 |
0,22 |
-0,17 |
0,14 |
-0,24 |
-0,03 |
0,23 |
-0,13 |
-0,20 |
0,38 |
0,12 |
||
|
4(Pd) |
0,34 |
-0,06 |
-0,24 |
-0,11 |
-0,01 |
-0,21 |
-0,16 |
0,31 |
-0,13 |
0,07 |
0,27 |
-0,30 |
||
|
6(Pa) |
0,34 |
0,19 |
0,34 |
-0,34 |
-0,19 |
-0,58 |
0,11 |
0,32 |
-0,35 |
-0,23 |
0,34 |
0,28 |
||
|
7(Pt) |
-0,03 |
0,26 |
0,29 |
-0,36 |
-0,29 |
-0,21 |
-0,08 |
0,41 |
0,16 |
-0,45 |
0,07 |
0,29 |
||
|
8(So) |
0,27 |
0,10 |
0,07 |
-0,07 |
-0,23 |
-0,57 |
0,24 |
0,30 |
-0,21 |
0,04 |
0,02 |
-0,23 |
||
|
9(Ma) |
0,26 |
0,06 |
-0,22 |
0,12 |
-0,23 |
-0,02 |
-0,05 |
0,02 |
-0,21 |
0,54 |
-0,22 |
-0,55 |
Marked correlations are significant at p < ,05000
У таблиці статистично значущі кореляції виділені кольором.
Спробуємо відповісти на поставлені режисером питання, використовуючи кореляційні зв'язки.
Отже, найбільший кореляційний зв'язок (0,61, p < 0,05) між показниками «жіноча стать» та сприйняттям візуальної інформації (V). Тому практична рекомендація для режисерів, організаторів, постановників: доводити дівчатам, жінкам свої думки і творчу задумку за допомогою візуалізації ескізів, планів розташування на сцені, малюнків, фотографій, інших візуальних інструкцій.
Тобто буквально «своє бачення». Водночас загальним для всіх досліджуваних провідним каналом сприйняття інформації є кінестетичний, тому в роботі над постановкою або для корекції діяльності доцільно використовувати вправи і прийоми «скульптор» відпрацювання поз, пантоміми за допомогою фізичного впливу, фактичного «ліплення образу».
У нашому дослідженні ми отримали результати, що свідчать про найнижчий рівень сприйняття слухових інструкцій. Тому необхідно використовувати інші канали для того, щоб «достукатись» до творчих виконавців.
Ще одна рекомендація для режисерів і основників з управління спільною діяльністю є в кореляційній матриці. Це від'ємна кореляція між показниками шкали 8 (8с) «Міні-мульт» «індивідуальність, шизоїдність» і вибором фіолетового кольору (5) за тестом Люшера (-0,57, p <0 ,05). З цієї кореляції можна зробити такий висновок: для отримання схвалення від режисера молоді самобутні актори погодяться певною мірою «притримувати» свою індивідуальність.
Висновки
У нашому дослідженні ми експериментально і статистично отримали результати, що підтверджуються емпіричними спогадами і є життєво доказовими.
Груповий портрет творчо обдарованої молодої людини виглядає так: високо індивідуальна особистість, яка має своє бачення «картини світу», емпатійна, зі схильністю до тонкого нюансування, вимоглива до себе; обирає для спілкування осіб «свого кола» зацікавлених у спільній творчий справі. У діяльності прагне визнання своєї індивідуальності й ексклюзивності, мріє про популярність, бажає отримати похвалу і потребує постійної підтримки .
Основним каналом сприйняття інформації в молодих акторів є кінестетичні відчуття, на основі яких вибудовується їхня внутрішня картина світу. Ця картина відображує світ індивідуальним, дещо гіпертрофованим, таким, що виявляє якісь незвичні відтінки і нюанси. Завдяки розвиненому рухово -кінестетичному інтелекту ці особистості можуть передавати своє бачення з а допомогою рухів, танцю, пантоміми.
Для управління колективом таких обдарованих індивідуальностей необхідно враховувати, що слуховий канал передачі інформації є найменш ефективним. Краще доводити свої задуми за допомогою ескізів, планів, схем. Кінцеве «доведення» проводити як скульптор, підправляючи пози, розташування, постанову за допомогою кінестетичного впливу, руками.
Якщо обирати спосіб впливу на поведінку і мотивацію акторів із традиційних «батога і пряника», відповідно результатів нашого дослідження більш ефективним є пряник, тобто схвалення, підтримка, фокусування на тому, що краще вдається.
Література
1. Гарднер Говард. «Структура разума: теория множественного интеллекта» : пер. с англ. Москва : И.Д. Вильяме, 2007. 512 ст.
2. Дилтс Роберт, Джино Бониссоне. НЛП: управление креативностью. СанктПетербург : Питер, 2003. 416 с: ил. (Серия «Эффективный тренинг»).
3. Платонов К. К. Структуры и развитие личности / отв. ред. А. Д. Глаточкин. АН СССР, Ин-т психологии. Москва, 1986. 254 с.
4. Собчик Л. Н. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера. СанктПетербург : ИМАТОН, 1996, 38 ст.
5. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. Санкт-Петербург : Речь, 2005. 624 ст.
Аннотация
Воронцова Эмилия Валерьевна
(Украина)
Представлен процесс возникновения идеи психологического исследования, цель которого найти инструменты воздействия на творческих индивидуальностей молодых актеров студенческого театра. Обоснован выбор профессиональных методов исследования личности и представлены обобщенные результаты. Содержит диаграммы, составленные по результатам диагностики, и таблицу, в которой представлены коэффициенты корреляции психологических характеристик в исследовании. Даны рекомендации, которые логично следуют из проведенного экспериментального исследования и являются жизненно доказательными.
Ключевые слова: индивидуальность, психологические характеристики, информационная модальность, творчество, режиссура.
Annotation
Vorontsova Emilia
(Ukraine)
The article describes the process of the idea of psychological research, the purpose of which is to find tools to influence the very creative personalities of young actors of theater students. The choice ofprofessional research methods is substantiated and the generalized results are presented. The article contains diagrams based on the results of diagnostics and a table presenting the correlations of psychological characteristics in the study. The conclusions provide recommendations that logically follow from the experimental study and are vitally proven.
Keywords: individuality, psychological characteristics, information modality, creativity, empathy.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз теоретичних підходів до дослідження проблеми спільної діяльності. Команда та колектив як суб’єкти спільної діяльності. Експериментальне дослідження соціально-психологічних особливостей уміння і готовності особистості до колективної праці.
курсовая работа [93,8 K], добавлен 27.06.2015Соціально-психологічні особливості спільної діяльності у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Характеристика розвитку колективної діяльності в онтогенезі. Поняття та сутність команди та колективу як суб’єктів спільної колективної діяльності.
курсовая работа [85,7 K], добавлен 16.07.2011Вербальне та невербальне спілкування в структурі міжособистісних взаємин. Дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування в процесі групової діяльності. Рекомендації щодо покращення здатності до взаємодії в процесі спільної діяльності.
курсовая работа [150,9 K], добавлен 27.06.2015Сутність, структура творчих здібностей. Особливості розвитку творчих здібностей учнів 1–4 класів. Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми). Впровадження творчих завдань в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики.
курсовая работа [85,4 K], добавлен 28.07.2011Характеристика психологічних особливостей підліткового періоду. Міжособистісні стосунки підлітків. Методика психокорекційної роботи щодо формування у молодих підлітків адапційних механізмів взаємодії у міжособистісних стосунках та навчальної діяльності.
курсовая работа [282,8 K], добавлен 13.01.2010Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Психологічні особливості школярів підліткового віку. Психодіагностичні методики для дослідження творчих здібностей та потенціалу школярів підліткового віку.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 16.06.2010Індивідуально-психологічні аспекти творчих людей. Соціально-психологічні особливості творчої особистості, взаємодія з соціумом. Проблема розвитку творчих здібностей. Генетична психологія творчості. Малюнок - одна з форм прояву і показник розвитку дитини.
курс лекций [353,4 K], добавлен 04.06.2009Аналіз підходів у техніці продажу лікарських засобів. Психологічні аспекти впливу маркетингової діяльності на залучення покупців. Конфліктні ситуації в аптеках, засоби їх розв`язання. Психологічні умови підвищення ефективності продажу лікарських засобів.
курсовая работа [74,6 K], добавлен 09.03.2011Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Система творчих завдань як основа для їх розвитку. Методики визначення та оцінка рівня творчих здібностей молодших школярів.
курсовая работа [655,8 K], добавлен 15.06.2010Теорії управління людськими ресурсами. Управлінські функції та вимоги до їх виконання. Необхідні якості поведінки успішного керівника. Шляхи удосконалення його впливу на підлеглих та напрями підвищення ефективності організації його особистої діяльності.
курсовая работа [78,7 K], добавлен 18.06.2013Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Стресостійкість - властивість особистості, що забезпечує гармонійне співвідношення між всіма компонентами психічної діяльності в емоціогенної ситуації. Причини виникнення стресів підчас виконання корекційним педагогом своїх професійних обов`язків.
статья [143,8 K], добавлен 07.11.2017Характеристика впливу психологічних особливостей спортивної діяльності на психологічну сферу людини. Вивчення методів впливу на загальне внутрішнє самопочуття спортсмена в різні періоди його життєдіяльності. Особливості емоційних переживань в спорті.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 05.01.2011Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Вікові особливості молодших школярів у контексті формування та діагностики творчих здібностей. Умови розвитку та методика визначення творчих здібностей.
курсовая работа [330,6 K], добавлен 16.06.2010Основні аспекти медико-психологічної діяльності, консультування та корекційна робота. Особливості організації психотерапевтичної діяльності при різних захворюваннях. Оцінка та анамнез проблем пацієнтів з депресивними станами і методика їх діагностики.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 16.09.2010Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012Особливості розвитку мислення та інтелекту в підлітковому віці. Аналіз загальних та спеціальних творчих здібностей, їх компоненти: мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні, самоорганізаційні здібності. Розвиток творчих здібностей підлітка.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 28.03.2012Аналіз основних етапів дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Характеристика складових спілкування в соціальній психології. Огляд вербальних та невербальних компонентів спілкування.
курсовая работа [146,5 K], добавлен 16.07.2011Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011Психологічні основи формування взаємин у дитячих групах та колективах. Система особистісних взаємовідносин класного колективу молодших школярів. Психологічні особливості спілкування та спільної діяльності хлопчиків та дівчаток у молодших класах.
дипломная работа [623,8 K], добавлен 30.03.2014
