Психологічні особливості переживання кризових ситуацій у здобувачів освіти що навчаються на першому курсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості переживання кризових ситуацій у здобувачів освіти що навчаються на першому курсі

Кондратьєва Ірина Павлівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психіатрії, медичної та спеціальної психології, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса

Вдовіченко Оксана Володимирівна доктор психологічних наук, професор, декан соціально-гуманітарного факультету, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса

Анотація

Одним із найбільш актуальних завдань для психології та системи освіти є підвищення психічного здоров'я у здобувачів освіти. Основними проблемами, характерними для періоду навчання у закладах вищої освіти, є: висока поширеність стресів, пов'язана зі збільшенням навчального навантаження, порушенням звичної адаптації під час відриву від сім'ї та друзів дитинства, зміною режиму сну, а також негативні наслідки переживання криз у вигляді дезадаптації особистості (відрахування, психосоматичне нездоров'я тощо), навіть спроби суїциду. На даний час ще не розроблена чітка програма кризової інтервенції і виникає питання, як кваліфіковано надати психологічну допомогу здобувачам освіти, які перебувають у кризі. У статті зазначено, що для розробки цієї програми необхідно уточнити зміст кризових переживань, зроблено аналіз змісту переживань за допомогою виділення факторів, які є найважливішими складовими «кризи першокурсника». У дослідженні взяли участь 214 здобувачів освіти перших курсів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Для вивчення змісту переживання кризових ситуацій використовувався факторний аналіз за методом обертання головних компонент. Результати дослідження дозволили виділити чотири провідні фактори, такі як: загальний стан кризи, оцінка обраної спеціальності, труднощі адаптації до навчальної діяльності, брак соціальної підтримки. У статті аналізується якісний зміст зазначених факторів. Авторками відзначена складність і багатогранність «кризи першокурсника», що полягає в поєднанні декількох типів криз: біографічних, ідентичності та входження в дорослість. Отримані результати вказують на необхідність розробки комплексної програми з психологічного супроводу здобувачів освіти, яка повинна враховувати зміст «кризи першокурсника». кризова ситуація здобувач освіти

Ключові слова: специфіка переживання кризових ситуацій, кризові ситуації, здобувачі освіти, першокурсники

Kondratyeva Iryna Pavlivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of psychiatry, medical and special psychology, The State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa,

Vdovichenko Oksana Volodymyrivna Doctor of Psychological Sciences, Professor, Dean of the Social and Humanities Faculty, The State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa,

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE EXPERIENCE OF CRISIS SITUATIONS IN FIRST-YEAR STUDENTS

Постановка проблеми

Життя людини у будь-які часи наповнене труднощами, чи то хвороби, життєві зміни чи втрати. Кількість труднощів, з якими доводиться стикатися сучасній людині, значно зросла за рахунок збільшення кількості потенційних небезпек у зв'язку з посиленням соціально- політичної напруженості, технологічним прогресом, розширенням переліку сфер діяльності, що висувають величезні вимоги до особистості людини тощо. У зв'язку з цим проблема підготовки людини до діяльності в напружених умовах має безперечну значущість, що й визначає підвищений інтерес до неї з боку сучасних фахівців. Дослідження стосуються різних аспектів зазначеної проблеми, основними з яких є розробка методологічних підходів до її аналізу, опис, систематизація та інтерпретація фактичного матеріалу, а також вироблення практичних рекомендацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В даний час у психологічній науці відзначаються суперечливі погляди на специфіку кризових ситуацій. У найбільш загальному вигляді кризові ситуації розглядають як «Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища» [8]. Специфікою кризових періодів виступають прояви регресу, важковиховуваності дитини, складності у відносинах з оточуючими, при цьому розвиток у такі періоди помітно прискорюється: «розвиток дитини набуває бурхливого, стрімкого, інколи катастрофічного характеру й нагадує революційний перебіг подій як за темпом, так і за смислом змін» [9, с. 88].

Криза є нормальним процесом на життєвому шляху. Кризова ситуація є періодом перебудови особистості, в якому може відзначатися як зниження, так і підвищення можливостей для подальшого особистісного розвитку. Підвищення можливостей, ймовірно, обумовлено тим, що криза латентно містить у собі креативний потенціал , що надає енергію для якісних особистісних метаморфоз [3]. Таким чином, кризові ситуації розглядають не лише як негативні моменти у розвитку, а й як процеси, пов'язані з подальшим особистісним зростанням. При кваліфікованому психологічному супроводі можна допомогти здобувачам освіти самостійно виконати певну внутрішню роботу з подолання кризи, запобігти фіксації та застряганню на окремих негативних моментах кризи, а також отримати необхідний ресурс на здійснення цієї діяльності.

Дослідники стосовно періодів юності і ранньої дорослості виділяють такі типи кризів : «юнацька криза самовизначення», «криза першокурсника» або «криза очікувань», «криза самовизначення» і «криза молодого фахівця», що поділяється на «кризу працевлаштування» та «кризу професійної адаптації» [1, 3, 6]. Проте зміст кризових переживань під час навчання у ЗВО нині недостатньо досліджено. Як джерела криз, на думку дослідників, можуть виступати зовнішні життєві події та внутрішні переживання (наприклад, відчуття спустошеності, втрати сенсу і цілей у житті тощо) [5, 6]. Кризовий стан (криза) - «гострий, обмежений у часі феномен, який суб'єктивно переживається як приголомшлива емоційна реакція на стресову ситуацію (або подію), соціальну ситуацію (або подію), період психосоціального розвитку, катастрофу, стихійне явище або суб'єктивне сприйняття цієї події» [3]. У кризовий період зміни не виставляють напоказ, що, безсумнівно, становить істотну труднощі виявлення кризових станів.

Виклад основного матеріалу

У роботі ми розглядаємо прояви «кризи першокурсника». В якості передумов до виникнення «кризи першокурсника» можна виділити за даними різних авторів ряд труднощів, що виникають при переході зі шкільного навчання до вузівського. До таких труднощів можна віднести недостатню психологічну підготовленість, невизначеність мотивації вибору професії, негативні переживання, пов'язані з відходом зі шкільного колективу, проблеми саморегуляції діяльності, високі вимоги до соціальної адаптації, супутня криза ідентичності [9]. Основною ознакою «кризи першокурсника» є труднощі адаптації, її критерії: труднощі звикання до нової форми навчання; хворобливий відрив від сім'ї, підтримки близьких та перехід до самопідтримки; відрив від друзів дитинства [6].

На наш погляд, можна виділити ряд особливостей, характерних для здобувачів освіти на початковому етапі навчання, які можуть ускладнювати нормальний перебіг кризи. По-перше, серед критичних подій позитивної модальності найбільшу значимість мають події, пов'язані з навчанням, освітою та зі змінами Я-концепції. Можна припускати, що невдачі у цих сферах можуть призводити до посилення кризових переживань. По-друге, у період юності ціннісно-смислова сфера недостатньо сформована і тому в критичних ситуаціях немає точок для опори, що може сприяти дезадаптації. По-третє, цей період пов'язаний з ослабленням тісних з'єднань у сім'ї та виникненням сильнішої орієнтації в соціальних групах, ця фаза представляє кризовий розвиток для кожної молодої людини. Проте чи всі здобувачі освіти можуть безболісно здійснити цю трансформацію соціальних взаємин. Іноді природна трансформація значно утруднюється при необхідності переїзду в інше місто та відриві від сім'ї, що викликає низку переживань. По-четверте, при надмірній фіксації на негативних моментах при проходженні кризи можливий розвиток деструктивної поведінки. Деякі автори зазначають, що така поведінка є проявом патологічної адаптації [2]. Виділяють три основні варіанти деструктивної поведінки в період кризи: суїцид, «занурення» у залежність або в психосоматичні захворювання [1, 5, 6].

Ймовірність переходу до суїцидальної поведінки залежить від структури особистості молодої людини, її сімейної ситуації та соціального контексту. Підкреслюється, що відхід в аддикцію є найбільш доступним способом. Дослідниками зазначається, що поява при перебігу криз клінічних симптомів може призводити до виникнення нових дезадаптивних реакцій [7].

Проблема полягає в тому, що «кризу першокурсника» переважно пов'язують із труднощами адаптації до освітньої діяльності, у зв'язку з чим при наданні психологічної допомоги увага зосереджена на подоланні тільки цих труднощів та ігнорується низка інших. Вирішенням цієї проблеми є розробка комплексної програми психологічного супроводу. На наш погляд, програма має ґрунтуватися на ретельному аналізі змісту кризових переживань, який практично не представлений у науковій літературі. Для педагога- психолога особливо важливо як діагностувати наявність чи відсутність кризи, а й цілісно враховувати її зміст. Аналіз досліджень періоду «студентства» вказує на ряд труднощів, які можуть знайти відображення в кризових переживаннях, і дозволяє зробити припущення про те, що їх зміст можна подати у вигляді комплексу факторів.

Метою цього дослідження є вивчення змісту переживання кризових ситуацій у здобувачів освіти, що навчаються на першому курсі. Як методику дослідження ми використали адаптовану анкету кризових переживань для здобувачів освіти (В. Манукян) [2], яка дозволяє визначити індивідуальну структуру психологічного змісту кризи людини, виділити в ньому провідні ознаки, що зумовлюють його характер. Залежно від того, які ознаки виявляться провідними, можна визначити і тип кризи, і напрямок психологічної допомоги.

У дослідженні взяли участь 214 здобувачів освіти перших курсів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Середній вік учасників дослідження склав 17,3 років, з них: 46 юнаків та 168 дівчат. У дослідженні 52,8% (113) респондентів є приїжджими, решта - 47,2% (101) є місцевими; 147 (68,69%) респондентів з повних сімей, 67 (31,31%) - з неповних сімей. Статистична обробка проводилася за допомогою програми SPSS Statistics 17.0 для персональних комп'ютерів. Для вивчення специфіки переживання кризових

ситуацій використовувався факторний аналіз методом обертання основних компонентів (табл. 1).

У фактор 1 «Загальний стан кризи» увійшли переживання, що відносяться до криз ідентичності, входження в дорослість та до біографічних криз. При переживанні біографічних криз відзначається тенденція до зниження оцінки ефективності життєвого шляху. Джерелом для цього типу кризи є неоптимальна життєва програма і найбільш дієвим засобом для її корекції є біографічний тренінг [6]. Одним з домінуючих переживань у змісті першого фактору є «переживання свого образу Я», що може свідчити про процеси продовження формування ідентичності у здобувачів освіти на першому році навчання. Перехід від шкільної системи навчання до системи ЗВО та відповідна зміна соціальної ситуації розвитку призводять до виникнення кризи ідентичності, що характеризується такими переживаннями, як дискомфорт, невпевненість у собі. Почуття безнадійності і безсилля, виражена поведінка пасивності є частими реакціями в репертуарі молодих людей у відповідь на виникаючі труднощі, що може зробити внесок у розвиток дезадаптивної поведінки. У змісті першого фактору відзначаються ознаки деякої фрагментарності життєвого шляху, що відзначається відсутністю безперервності особистісної історії, сприйняття життя у призмі окремих подій, що може призвести до блокування динаміки життєвих процесів.

Можна відзначити відсутність перспективи майбутнього, що виражається в наступних переживаннях: «відсутність помітно приваблюючих цілей», «невизначеність, непередбачуваність майбутнього», «трудності визначення напрямів розвитку»; зниження цінності минулого: «знецінення своїх минулих успіхів та їх неактуальність у теперішньому періоді життя»; випробування проблемами у поточної діяльності.

Одним із провідних переживань у структурі виділеного фактору є «переживання недостатньої свідомості життя», що відображає характерну для цього періоду несформованість ціннісно-смислової сфери та відсутність точок опори. Можна припустити, що відсутність точок опори може виявлятися у дифузії тимчасової перспективи: знецінення минулого, відсутність чіткої перспективи майбутнього. Отже, однією з найважливіших галузей для кризової допомоги є інтеграція минулого, сьогодення та майбутнього.

Таблиця 1

Фактори переживання кризових ситуацій у здобувачів освіти першого курсу

До фактору 2 «Оцінка обраної спеціальності» увійшли невластиві для «кризи першокурсника» переживання. Деякі дослідники відзначають, що дані переживання найбільш характерні для здобувачів 3-5 курсів і пов'язані з «кризою самовизначення» або «кризою молодого фахівця» [5]. Інші дослідники - відзначають, що в період юності (18-23 роки) виникає потреба в соціальному та професійному самовизначенні та самостійності [7]. У зв'язку з цим можна припустити що переживання з оцінки обраної спеціальності реєструються у здобувачів освіти з першого курсу. Соціально-економічна нестабільність країни може також провокувати настільки ранню оцінку обраної професії , з погляду її затребуваності, матеріальної забезпеченості. Можливо, отримані результати обумовлені також тим, що в цьому дослідженні більшість респондентів навчаються за спеціальністю «Психологія», специфіка якої передбачає початок рефлексивної діяльності вже з перших курсів навчання.

В даний час у суспільстві продовжує відзначатися недостатнє розуміння змісту роботи психолога, здобувачі освіти в процесі навчання активно починають зіставлення суспільних поглядів з реаліями і усвідомлювати своє спотворене сприйняття. Можна припускати, що на цьому ґрунті і виникають переживання, пов'язані з відсутністю бажання вчитися за обраною спеціальністю, розчаруванням у обраній професії. Однак цей факт потребує спеціального вивчення.

До третього фактору «Труднощі адаптації до навчальної діяльності» увійшли переживання, що відображають одне з найбільш значущих завдань для здобувачів освіти-першокурсників щодо адаптації до системи освіти у ЗВО. Домінуючими переживаннями в структурі фактору є «труднощі розподілу часу і сил між різними сферами діяльності» та «ситуація конфлікту двох однаково важливих потреб». Відсутність навичок саморегуляції є найбільш важливою проблемою, характерною для початкового етапу навчання Здобувачі освіти першого курсу мають вирішити такі завдання на початковому етапі навчання у ЗВО: формування творчого Я, успішна адаптація. При цьому необхідною умовою успішної адаптації є освоєння особливостей навчання. Наявність конкуруючих потреб, безсумнівно, може ускладнювати успішність освоєння цих особливостей. Освітня діяльність здобувача часто супроводжується проблемами адаптації: збільшенням навантажень, труднощами навчального характеру, складнощами організації побуту та режиму життєдіяльності, зростанням відповідальності за прийняття рішень та у зв'язку з цим проблеми, пов'язані з нею, є потужним стресовим фактором. Таким чином, необхідно допомогти здобувачам освіти адаптуватися до системи ЗВО, навчити навичок саморегуляції та планування власного часу.

Четвертий фактор «Недолік соціальної підтримки» включає переживання, пов'язані з вимушеним відривом від звичного соціуму. Можна припускати, що дані переживання обумовлені тим, що часто здобувачі освіти змушені змінювати місце проживання і, отже, відбувається зміна звичної їм соціальної обстановки. У цьому дослідженні 52,8% (113) респондентів є приїжджими. Можливо, що закономірні процеси трансформації сімейних взаємин (перехід від підтримки сім'ї до орієнтації на соціальні групи) не можливі у зв'язку з вимушеним відривом від близьких. Проблеми, пов'язані з порушенням сімейних взаємин, є одними з найважливіших стресів на першому році навчання. Можна зробити висновок, що найважливішою ланкою в кризовій допомозі є адаптація до обстановки, що змінилася, і налагодження комунікативних зв'язків у новій групі.

Результати дослідження дозволяють зробити наступний висновок: зміст переживання кризових ситуацій у здобувачів освіти першого курсу можна структурно подати у вигляді чотирьох провідних факторів : «загальний стан кризи», «оцінка обраної спеціальності», «труднощі адаптації до освітньої діяльності», «недолік соціальної підтримки». Виділені фактори містять у собі поєднання різних типів криз: біографічних, ідентичності та входження в дорослість.

Загальний стан кризи включає переживання недостатньої свідомості життя, розрив між тимчасовими перспективами минулого, сьогодення та майбутнього, страх виходити у дорослий світ, переживання, пов'язані з кризою ідентичності. Оцінка обраної спеціальності включає: не бажання навчатися, розчарування у вибраній професії, труднощі включення до професійної спільноти. Проблеми адаптації до освітньої діяльності відображають проблеми у розподілі часу між різними сферами діяльності, ситуацію конфлікту найбільш важливих потреб. Недолік соціальної підтримки містить переживання відриву від друзів та підтримки сім'ї.

Виходячи з отриманих результатів, необхідна розробка комплексної програми для психологічного супроводу здобувачів освіти з урахуванням виділених факторів, що зумовлюють зміст «кризи першокурсника».

Література:

1. Варбан Є. О. Життєва криза: поняття, концепції та прояви. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. 2010. Випуск 8. С. 120-133.

2. Мельник І. М. Психологічні особливості розвитку професійної ідентичності майбутніх учителів початкової школи. Дис... доктора філософії у галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальність 053 Психологія. Вінницький державний педагогічний університеті імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2021. 290 с. Режим доступу : https://www.vspu.edu.ua/content/graduate/doc/a13dis.pdf

3. Мироненко О., Рослюк С., Мироненко Д. Кризові стани. Клінічні та психотерапевтичні аспекти. Медицина світу. 2011. Том XXX. Режим доступу: http://msvitu.com/ archive/2011/may/article-5.php

4. Психологічний словник / Авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова / За ред. Н. А. Побірченко. Київ : Науковий світ, 2007. 336 с. Режим доступу : http s://elib rary. kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/O_Serhieienkova_IL.pdf

5. Психологія людини: Л. С. Виготський та сучасна наука : зб. ст. / за ред. М. В. Папучі. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. Вип. 1. 127 с.

6. Психосоціальна допомога в роботі з кризовою особистістю : навчальний посібник/ наук. ред. та керівник проблем. групи Л. М. Вольнова. Київ , 2012. 275 с.

7. Рисинець Т. П., Потоцька І. С., Лойко Л. С. Психологічний аналіз категорій

життєвої ситуації та складної життєвої ситуації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 1(2). С. 69-73. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_1%282%2914

8. Словник української мови: в 11 томах. Том 4, 1973. Режим доступу : https:// sum.in.ua/s/kryza

9. Шаповал А. До питання про історичні особливості становлення методології досліджень психічної реальності Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020. Випуск 33 С.86-93, https://doi.org/10.30970/PPS.2020.33.11

References:

1. Varban, Є. O. (2010).ZhitiЈva kriza: ponjattja, koncepcn ta projavi. Problemi suchasno'i psihologu [Life crisis: concepts, concepts and manifestations]. Zbmnik naukovih prac' K-PNU ітепі Ivana Ogwnka, Institutu psihologu іш. G. S. Kostjuka APN Ukratni - Problems of modern psychology. Collection of scientific works of K-PNU named after Ivan Ohienko, Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk, APN of Ukraine, 8, 120-133 [in Ukrainian].

2. Mel'nik, І. M. (2021).; Ps^o^^m osoblivosti rozvitku profes^o! Me^^nosO majbutrnh uchitehv pochatkovo't shkoli [Psychological features of the development of professional identity of future primary school teachers]. Doctor's thesis. Vmnicja :Vmnic'kij derzhavnij pedagog^m] urnversiteti mem Mihajla Kocjubins'kogo. Retrieved from https://www.vspu.edu.ua/ content/graduate/doc/a13dis.pdf [in Ukrainian].

3. Mironenko, O., Rosljuk, S., Mironenko, D. (2011). Krizov! stani. КііпіЛпі ta psihoterapevtichrn aspekti [Crisis states. Clinical and psychotherapeutic aspects]. Medicina svUu - Medicine of the world, XXX. Retrieved from http://msvitu.com/archive/2011/may/article-5.php [in Ukrainian].

4. Pobirchenko, N. A. (2007). Psihologwhnij slovnik [Psychological dictionary], Kuv : Naukovij svti. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/O_Serhieienkova_ IL.pdf [in Ukrainian].

5. PapucW, M. V. (2018). Psihologpa ljudini: L. S. Vigots'kij ta suchasna nauka [Human psychology: L. S. Vygotsky and modern science], Mzhin : NDU m. M. Gogolja [in Ukrainian].

6. Vol'nova, L. M. (2012). Psihosodal'na dopomoga v roboti z krizovoju osobististju [Psychosocial assistance in working with a crisis personality]. Kuv. [in Ukrainian].

7. Risinec', T. P., Potoc'ka, І. S., Lojko, L. S. (2016). Psihologichnij anahz kategorij zhiti^vo'/ situacu ta skladnof zhiti^vo'/ situacu [Psychological analysis of categories of life situation and complex life situation]. Naukovij vdnik Hersons'kogo derzhavnogo umversitetu. Senja : Psihologwhm nauki - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological

sciences, 1(2), 69-73. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_1%282%2914

[in Ukrainian].

8. Slovnik ukrams'kot movi [Dictionary of the Ukrainian language]. (vol. 1-11). Retrieved from https://sum.in.ua/s/kryza [in Ukrainian].

9. Shapoval, A. (2020). Do pitannja pro ^tonch^ osoblivosti stanovlennja metodologu doshdzhen' ps^chnot' real'nosti [On the question of the historical features of the formation of the methodology of psychical reality research]. VdnikL'vvvs'kogo umversitetu. Senjafilos.-poUtolog. Studit - Visnyk of Lviv University. Philosopher-political scientist series. studio, 33 , 86-93, https://doi.org/10.30970/PPS.2020.33.11 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru