Інтернет блог в сучасному вимірі духовного та комунікативного потенціалу людини

Блог як вид вседоступної приватної віртуальної власності, яка е невичерпним інформаційним ресурсом, який тільки потребує певних механізмів урегулювання "приватних інтересів". Ключові поняття дослідження (різновиди блогів). Інтернет-щоденники з їх подіями.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2024
Размер файла 28,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтернет блог в сучасному вимірі духовного та комунікативного потенціалу людини

Гудінова І.Л., Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Вступ

В психологічній науці багато досліджень присвячено вивченню теми щоденниковедення в різні епохи, впливу на психологію людини, як самого факту ведення щоденника, так і побудова в них текстів, використання в щоденникових наративах протонаративів. Нам в нашому дослідженні цікаво розглядати життєві ситуації в ключі "Пошук ключових смислів під час моральних пошуків\утруднень", тобто, коли відчуття морального утруднення перебуває з людиною до моменту віднайдення ключового смислу. Розповідь про шлях пошуку смислу стосовно певної життєвої обставини, який іноді тривалий в часі можна означити, як щоденник пізнання себе в соціокультурному просторі. При таких роздумах\пошуках відбувається розрив з Его, бо відбувається дослухання до соціокультурного розмаїття смислотворень. Адаптація соціокультурних сенсів до сьогодення, і як наслідок розуміння - смисл (соціокультурний смисл) це вічне, без кордонів, без просторових часових меж. Смисл сам по собі є концептом \ проектом і стартом до розвитку і породження смислових варіацій в буденному. Вибудовування власної життєвої історії на основі соціокультурних текстових \ взірцевих зразків, що стають в подальшому мемами. Процес постійного утримання "морально "невтамованої" ситуації" призводить до самоосмислення та осмислення світу через засвоєння основних культурних дискурсів. Прикінцева ціль пошуку - осягнення вищих етичних цінностей, прагнення до смислового та словесного ідеалу, смислового комфорту, смислової гармонії з оточуючим, смислового унісону з світом, смислового благополуччя.

Виклад основного матеріалу. Дослідженням Інтернет- щоденників та їх проблем займаються такі автори: Р. Докинз (1993), М.С. Уваров (1998), Д. Сулер (1998), Кастель (2000), К.С. Пігров (2002), І.В. Кузін (2002), Р. Лейбов (2003), К. Кобрін (2003), М.А. Алізар (2004), Є. Горний (2004), А. Носік (жанрова специфіка блогів 2005), Котін (2005), Т. О'Рейли, І.В. Кузнецова (2009) та ін. (перша поява блогів зафіксована у 1992 р.)

Останнім часом Блог вважають новим видом вседоступної приватної віртуальної власністі, яка е невичерпним інформаційним ресурсом, який тільки потребує певних механізмів урегулювання "приватних інтересів". І. Каспе, досліджуючи такі підходи, як "приватне" та "публічне", намагалась з'ясувати як конструюється-реконструюється- переконструюється таке приватне". [4]

Часто в дослідженнях іде мова про блоги не як про емпіричну сукупність "Інтернет-щоденників", а про блог як жанр. До розкриття цього питання наближає відповідь на питання: "Навіщо концентруємо силу розуму? Що шукаємо і для чого? Навіщо шукаємо очищення свідомості та сумління? Чому намагаємося отримати відчуття, яке відображає прогрес нашого буття? Які змістові та формальні особливості блога допомагають автору реалізувати свої потреби?".

В своєму дослідженні психологічних особливостей відображення життєвого досвіду у Інтернет-щоденниках, ми спробували чітко означити межі досліджуваної проблеми. Відтак, ми обрали такі ключові персоналії:

Блогер (віртуальна особистість) - це коментатор, який має власний блог. Блогосфера - (від англ. blogosphere) - термін, побудований аналогічно терміну "ноосфера" і йому подібним, і означає сукупність всіх блогів, як спільноту чи соціальну мережу. Існуючі в світі мільйони блогів тісно пов'язані між собою, блогери читають та коментують один одного, роблять посилання один на одного і таким чином створюють свою субкультуру. Поняття "блогосфери" робить акцент на поясненні однієї з основних відмінностей блогів від загальновживаних веб-сторінок і інтернет-форумів, пов'язаних між собою. Блоги можуть створювати досить динамічну всесвітню інформаційну оболонку.

Ключові поняття дослідження (різновиди блогів): 1 Особистий (авторський) блог - ведеться однією особою (як правило його власником). 2. Візіонерській блог - контент припускає викладання ідей, ексклюзивних публікацій, найбільш оригінальні і візіонерські коментарі по найбільш гарячим трендам. 3. Амбітний блог - зазвичай використовується для привертання уваги людей, що ухвалюють рішення. Амбіція на майбутнє. Таке собі промальовування картинки світлого майбутнього, або проекту майбутнього життя. 4. Блогінг в стилі "маю тему" - автор "постить" якусь інформацію до роздуму над своїми міркуваннями і стимулюєте своїх читачів обговорювати цю тему у своєму блозі (найбільш інтелектуальний варіант). 5. "Примарний блог" - ведеться від імені чужої особи невстановленою персоною. Ми не розглядаемо: колективний або соціальний блог та корпоративний блог.

За тематичною спрямованістю розрізняють побутові - блоги, в яких розглянуті зазвичай проблеми взаємин між людьми, психології, ведення домашнього господарства всього того, що пов'язане з поняттями "побут", "особисте життя" - ("подієвики"). За наявністю вигляду мультимедіа - текстовий блог - основним змістом якого є тексти.

Тут слід зазначити, що М. Міхеєв у дослідженні щоденників Росії ХІХ-ХХ віків виділив два види щоденникових текстів які прослідковуються і в Інтернет- щоденниках: "перед-текст" - в його розумінні це текст в незакінченому вигляді, до якого автор планує повернутися, щоб переписати чи доповнити його, тут важлива принципова незавершеність такого типу тексту.

В наступному понятті "его-текст" суттєві обидві ознаки: а) це текст про себе самого, тобто об'єктом обставин є життя самого блогіста, і б) текст, написаний з суб'єктивної блогерської точки зору, тобто людиною з егоцентричною позицією. Під визначення "его-тексту" підпадає не тільки щоденниковий, але і мемуарний текст, де відчутний часовий відступ від описуваних подій. Сюди ж додаються листи - адресовані самому собі і виокремленою діалогічною направленістю вислову. Автором щоденника керує своєрідний азарт (звідси і поняття "его-текст"), усвідомлення своєї експансивності, щось на кшталт інстинкту захоплення нових інтелектуальних територій. Автор отримує позитивний зворотній зв'язок, коли розуміє, наскільки пластичний матеріал, з яким він працює. Говорячи метафорично, віртуальний простір легко набуває обриси його віртуального тіла [6].

Тут також слід відмітити, що "текстове інкогніто" та безтілесність дозволяє приміряти автору на себе різні "психологічні маски" і тим самим відшукувати ідеальні шляхи самореалізації життєвих подій, шукати життєві мотиви, спектр можливостей, цінностей, життєвого напрямку в цілому. Саме конфіденційність дає можливість експериментувати з "психологічними масками", що може відігравати в свою чергу терапевтичну функцію.

Зазначимо, що "его-тексти" і стають для нас об'єктом дослідження, так як віртуальна особистість має суто знакове відображення.

По особливостях контенту: Контентний блог - блог, що публікує первинний авторський контент. Не розглядаємо: Моніторинговий блог - блог, основним контентом якого є прокоментовані посилання на інші сайти. Цитатний блог - блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів.

На початку експерименту ми провели опитування, яке мало на меті з'ясувати, як блогер відчуває, сприймає, розцінює блог. Досліджуваним пропонувалось вибрати з запропонованих визначень (вибір не обмежувався одним визначенням) (опитаних 120 осіб):

Визначення кількість відповідей: "Бред неопытной души" - 57, "По ту сторону добра та зла" (Ф. Ніцше) - 10, "Потік життя" - 54, "Самотність у натовпі" - 73, "Самотність над натовпом" - 89, "Самопізнання через когось (самоіншування)" - 48, "Світлі та темні сторони життя" - 17, "Органайзер хаосу свідомості" - 41, "Життя всередині себе" - 89, "Душепопечитель" - 26, "Духовний шлях, шлях осмилення" - 12, "Діалог з "Я"" - 12, "Текстова капсула часу" - 92, "Кристалізатор цінностей" - 13, "Мода на світську сповідь" - 7, "Мода на світську проповідь (лідер прогресивної думки)" - 99, "Тусовка" - 96, ":Імідж\показуха" - 69, "Гра \Спектакль\Баловство" - 76, "Графоманство" - 57, "Розвінчування себе\свого вчинку" - 14, "Самостійне духовно-практичне освоєння дійсності" - 0, "Естетичне чуже, як забуте своє" - 15, "Щоденнник як джерело емоційної підтримки" - 46, "Емоційний сплеск \ відстійник вражень" - 72, "Літопис особистого життя" - 108 "Свій варіант" - 0.

Як висновок з вищеописаного можна зробити такий: 1) люди ведуть блог, бо модно знаходитись у блогосфері; 2) майже відсутні цілі перебування в блогосфері, рідко виникає відчуття чогось глибинного; 3) якщо людина не переосмислює і не сприймає нові тексти (тексти інших) як зміни, то часто можна спостерігати "недомысленные мысли"; 4) часто активується гординя, тобто, "рідко знаходжу достойні уваги думки інших" і на цій основі виникає відчуття "самотність над натовпом"; 5) немає акценту на стилістиці думки; 6) віртуальний образ - знімає відповідальність за сказане.

Але, за будь яких умов перебування у блогосфері, відчуття "особистого культурного раю" присутнє майже у всіх блогерів [5].

Ґрунтуючись на дослідженні С.Б. Борисова, який виділив функції, які традиційно виконує щоденник, можна сказати: домінують релаксаційно-терапевтична функція (де щоденник потрібен людині для зняття емоційного і нервового напруження "в процесі вербальної раціоналізації переживань", що подібно до аутотренінгу); аутокогнітивна і/чи соціалі- заційна функція: природньо, що записуючи (і перечитуючи) свої записи, ми часто самі краще пізнаємо мотиви власних вчинків. Ведення щоденника, як вважають науковці, концентрує і прискорює процес видобування досвіду із "потоку життя"; культурно-ігрова функція: щоденник це і своєрідна забаганка, надмірство, яким ми займаємося коли немає чого робити; квазідіалогова функція: коли немає з ким поговорити, то можна виговоритися; культурної пам'ятки, тобто щоденник, зберігає відбиток події індивідуального життя;

Не привалює функція заповіту, зі зверненням до "розуміючого" нащадка ("нехай почитають після моєї смерті"). Більш часті відповіді блогерів - "хто мене тут знайде в цьому хаосі";

Має статус (50\50) гігієнічна функції: нам періодично необхідно розвантажувати пам'ять від несуттєвих дрібниць, подробиць і деталей; тобто об'єктом обставин є життя самого блогіста. Просто викид інформації а не духовне чи моральне очищення.

Хоч результати дослідження і мають дуже протирічні отримані дані, але більшість авторів блогів постійно займається в них публічною самопрезентацією, переймається своїм моральним удосконаленням і самоусвідомленням, піклується про своє духовно-моральне життя, про свою соціалізацію, тобто, життєдайно функціонує ресурс життєтворчості. Тут відображення життєвої події у слові стає структурованим упорядкуванням життєвої ситуації, бо саме слово відкриває нові смислові "території".

Завдяки постійній діалогічності ("френдовій стрічці" коментуванню, відгукам) автор знаходиться в постійній життєвій смисловій динаміці, так як отримує зворотній аналіз своїх життєвих позицій чи переконань: "Я ОК - Ти ОК", "Я не ОК - Ти ОК", "Я ОК - Ти не ОК", "Я не ОК - Ти не ОК" (типологія життєвих позицій за Е. Берном). Відтак, нове знання про самого себе призводить до саморегуляції своєї поведінки, і найбільшу значимість набуває в періоди життєвих криз, формування індивідуальності, змін в способі життя. Тут автор звертається до "самого себе", "до іншого", "до себе як іншого". віртуальний інформаційний блог

Інтернет-щоденники зі своїми життєвими подіями (а саме, емоційний сплеск що відбувся в буденному, і який був зафіксований у слові) також можливо розглядати з погляду на релігійні християнські вірування як своєрідні "місіонери духовності".

Так поняття "сповідь" сьогодні означає дві різні речі: 1) подієве оформлення таїнства покаяння; 2) літературний жанр.

Літературна сповідь (розповідь від душі) знаходить свою достовірність лише в процесі з'єднання - збірки минулого, сьогодення і майбутнього, знаходження передвічного. Сповідь це саме життя, а не "емоційний зрив". Вона виникає органічно і цінна тим, що прочитується як текст життя, як текст події (буденної і небуденної).

Сповідувальне слово не тільки "організує хаос свідомості", але і "наводить в ньому порядок\лад\гармонію культури". Важлива принципова текстуальність свідомості в сповіді, причому в даному випадку людина виявляється перед обличчям Абсолюту (культурного\духовного), в ньому задіяні вищі потенції свідомості. В них ми шукаємо сенс життєвих змін. Це тексти особистісного зростання (перлини власної думки).

Автор літературної сповіді свідчить словом про свій шлях, досвід і стан своєї душі. В структуру літературної сповіді входять такі елементи, як: розкаяння - цілком направлене на минуле, і покаяння - направлене на майбутнє, т.я. головний його зміст - зміна свідомості і серця, рішучість не повторювати чогось ганебного. Церковна і літературна сповіді співвідносяться не як "високе" і "низьке", "гідне" і "негідне", але скоріше як вдих і видих, звернення єдиної людини до культурного Абсолюту (Бога) і до ближнього. Літературній сповіді властива завершеність, вона покоїться як річ, як художній текст. Вона на відміну від церковної упредметнює, ущільнює особу до завершеності героя естетичної діяльності. Розкаяння зачіпає окремі частини вчинку людини, покаяння ж визначає "зміст і напрямок особистого життя людини, всієї його поведінки".

Але, не дивлячись на цю схожість, сповідь церковна і літературна протилежна по своєму внутрішньому сенсу. Можна позначити це протистояння як прагнення до двох меж мови: повноті слова (у літературній сповіді) і повноті мовчання (у таїнстві покаяння). Але, знову ж можливий інсайт літературної сповіді, це віднайдення короткого смислу яких вміститься в короткий вислів, який і стане ключем до життєвої події (протонаратив).

Наші намагання гармонійно вплести здобутки культурних надбань (літературна проповідь \ сповідь) в дослідження нарративів викликані тим, що при фіксації життєвої події як одиниці особистого досвіду дуже рідко задіяна в описі культурна інтерпретаційна схема де використані наявні культурні зразки. В той час, як когнітивна та смислова інтерпретаційна схема більш чітко виражена [9].

Нарратив є повістю власного життєвого досвіду. За його допомогою ми надаємо своєму досвіду форму і смисл, упорядковуємо його виділяючи початок, центральну частину і кінцівку теми. Аналітичними компонентами наратології є сюжет, час, точка зору, персонаж та його роль. Характеристиками розповіді виступають: 1) наративи як ключовий спосіб надати смисл людським діям; 2) вони чуттєві до часового модусу людського буття (час головний вимірювач життя); 3) процес упорядкування іде завдяки пов'язанню окремих подій в часі з фіксацією наслідків які вони мали для інших і самого себе.

З огляду на часту хаотичність при викладенні події у блозі нам би хотілось внести в розгортку подій (наратив) певну структуру, яка б упорядковувала певною мірою хід буття у блогосфері.

Як приклад можна розглянути терапевтичне ведення щоденника по методу Айри Прогоффа.

Доктор Айра Прогофф розробив економний і ефективний метод психологічної самодопомоги створивши "структурований щоденник". Вправи щоденниковедення слугують як система опор для самодослідження, при цьому зміцнюється сприйнятливість до власного "внутрішнього процесу" і відбувається налаштування на діалогічне вимірювання життя. Тепер інтенсивна щоденникова терапія Прогоффа застосовується в груповій і індивідуальній роботі з людьми, що переживають життєві кризи і перехідні періоди.

Прогофф виявив, що неструктурований щоденник не виконував покладених на нього функцій - слугувати віддзеркалювальною поверхнею для внутрішнього процесу будь-якої людини.

Щоденник стає свого роду портфоліо особового і духовного розвитку, віддзеркалювальною поверхнею, на якій виявляється форма тонких душевних рухів, і їх специфіка і напрям стають видимими для людини. Життєві події виявляються пов'язаними з нашими цінностями, намірами, бажаннями і т.п. в тимчасовій послідовності нашої історії, якій віддається перевага.

Працюючи з власним щоденником, людина переглядає свою життєву історію і встановлює контакт з "внутрішнім рухом життя" і налаштовує себе на його гармонію. Щоденник - це інструмент для гармонізації життя людини і настроювання на його унікальну ноту.

Щоденник може стати супутником, що переносить "альтер эго". Тільки певна структура викладення думок здатна вивести людину з хаосу зарозумілості, гордині. Найголовніше в структурованому щоденнику, розробленому Прогоффом, це його не лінійність. Щоденник повинен бути облаштований так, щоб можна було вільно додавати сторінки в будь-який розділ. Розділи складають чотири так звані "вимірювання":

1. Життєвий час. Сюди входять такі розділи, як "Період сьогодення", "Запис щоденного", "Події життєвої історії", "Віхи", "Роздоріжжя: дороги, вибрані і не вибрані", "Відвертість про майбутнє". "Розтягання часу" Уявлення про "розтягування часу" ґрунтується на фундаментальній відмінності між хронологічним часом і якісним часом. Хронологічний час - це об'єктивна послідовність подій, як вони розгортаються для стороннього, емоційно не залученого в них спостерігача. Якісний час, навпаки - це суб'єктивне переживання подій, їх сенсу і цінності для людини, яка їх переживає. "Життєвий час" При роботі з щоденником в центрі розміщується "період сьогодення". Людину просять визначити межі того теперішнього часу, в якому він живе: яка подія стала межею між колишнім життям і нинішнім? 2. Діалоги. У це вимірювання входять такі розділи, як: "Діалог з людьми", "Діалог з проектами", "Діалог з тілом", "Діалог з подіями, ситуаціями і обставинами", "Діалог культурним Абсолютом". (У вправах для ведення щоденника пропонується прослідкувати життєву історію того, з ким або з чим ми прагнемо вступити в діалог: іншої людини, нашого власного тіла, якогось важливого для нас проекту та ін. Далі, людина налаштовується на осмислену спадкоємність перебігу цієї життєвої історії, і уявляє собі свого співрозмовника як би присутнім поряд. Між ними відбувається спонтанний діалог, що дозволяє зрозуміти щось нове і важливе про власне життя). 3. Потік символів. У цьому вимірі - розділи "Запис сновидінь", "Розширення сновидінь", "Неосяжні образи", "Розширення образів". (Важливе не тлумачення кожного конкретного сновидіння, а рух потоку сновидінь). 4. Позаособистісні сенси. У цьому вимірі - розділи "Діалог з суспільством" і "Діалог з внутрішньою мудрістю".

Робота із структурованим щоденником допомагає відновити контакт з позаособистісними джерелами сенсу - з мистецтвом, суспільними рухами, духовними ученнями і практиками.

Психологічний стан людей, що "опинилися між двома світами" важко назвати комфортним, хоча віртуальний світ існує поза часом. Володіння множинним "Я" відносно нова але достатньо популярна позиція (Келлі).

Очевидно, що для того щоб конструювати віртуальну особистість потрібно не тільки бути здатним бачити себе як потенційного виконавця різних ролей, але і хотіти виконувати їх.

Від ведення записів щось міняється всередині, люди можуть переживати це як прорив або вивільнення чогось. Фіксуються емоційні переживання, побутові розмови, життєво важливі проблеми, емоційні сплески.

Щоденниковедення, на думку Фуко, є своєрідною технологією піклування про себе - "техніка себе". Таким чином, досліджуючи свої життєві події особистість передбачає розглянути свої зобов'язання по відношенню до пошуку істини, виділити що саме в піклуванні про свої життєві вчинки, ситуації найсуттєвіше, осмислити та обґрунтувати власні передумови [7].

Сам текст, у якому зафіксовані життєві події є "текст влада", так як слово є сильним впливатором, а враховуючи, що в таких текстах можна прослідкувати вертикальне (стрижньове, як діалог з Абсолютом (Бог, мудрець, інтелігенція, міжкультурне спілкування та ін.)) та горизонтальне спілкування (з собі подібними -блогерами). Іншими словами можна сказати, що життєві позиції повсякчас пронизуються авторитетною думкою для досягнення істинної життєвої гармонії.

Навіть зараз, коли щоденник із своїм чуттєвим, подієвим мікросвітом виставлений на загальний огляд і дискусію, все рівно залишається його сакральна природа, бо автор знаходиться у так званій тіні. Завжди до таких сакральних записів було і є двояке відношення, тому він і огорнутий аурою сорому. К.С. Пігров наголошував, що в зафіксованій життєвій

події присутній момент сповіді перед собою і момент проповіді щодо виявлення оптимального шляху виходу із даної ситуації чи отримання внаслідок роздумів нової ідеї. Врешті, щоденник - це текст, "стягнутий" в точку актуальної нескінченості в плані співвідношення цілей і засобів вирішення життєвих питань [7].

Висновки

Інтернет-щоденникове письмо - новий рівень в розвитку наративу, де найбільш можливе вираження емоційного стану, "емоційного сплеску". Це досить дієвий засіб для самоорганізації та співвіднесенням з особистим досвідом інших. Особистість долає свої життєві проблеми, життєві стереотипи, робить крок на зустріч новому життєвому смислу долаючи часовий простір.

Список використаних джерел

1. Горный Е. Онтология виртуальной личности [Електронний ресурс] \ Новосибирский институт экономики, психологии и права. - "Новосибирское книжное издательство". - 2004. - С. 78-88.

2. Даль В.И. Толковый словарь великорусского языка. / В.И. Даль. - М.: В 4 т. - Т.3. 1978. - С. 238.

3. Даль В.И. Толковый словарь великорусского языка. /

4. И. Даль. - М.: В 4 т. - Т.4. 1980. - С. 59.

5. Каспэ И. Internet studies и исследования "приватного пространства" [Электронный ресурс] \\ Russian Cyberspace - Teksty - М. 2007. http://www.ruhr-uni-bochum.de/russ-cyb/library/ texts/ru/kaspe_home.htm (22.06.2010).

6. Михеева Л. Психоаналитические аспекты авторепрезентации в блоге. \ Лидия Михеева - Европейский Гуманитарный Университет, Вильнюс, Литва Digital Icons: Studies in Russian, Eurasian and Central European New Media, Vol. 1, No. 2 (2009):

7. 27-36. http://belintellectuals.eu/media/library/Lidia-Mikheeva- DI_blogs.pdf

8. Михеев М. Дневник в России ХІХ-ХХ века - его-текст, или пред-текст \ Михаил Михеев - М., 2006. - 567с.

9. Пигров К.С. Интимный дневник как "простая вещь" [Электронный ресурс] \\ Вестник Самарской Гуманитарной академии. Серия "Философия. Филология". - 2008. - №1 (3). - стр. 64 - 78 http://www.phil63.ru/intimnyi-dnevnik-kak-prostaya- veshch (22.06.2010).

10. Проблеми психологічної герменевтики. Монографія \ За ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2004. - 276 c. ISBN 9668063-39-2.

11. Терапевтичне ведення щоденника по методу Айри Прогоффа [Электронний ресурс]: \\ Домашняя страничка Кутузовой Дарьи. - М., 2009. - http://hpsy.ru/public/x3633.htm (22.06.2010)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблема Інтернет-аддикції в сучасній психологічній науці. Особливості спілкування в мережі Інтернет. Поняття аддиктивної поведінки особистості. Психологічні дослідження явища Інтернет-аддикції. Психологічні причини та основні форми Інтернет-аддикції.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 16.01.2010

  • Інтернет-залежність як психологічний феномен та вид адиктивної поведінки. Ознаки, типи, наслідки інтернет-залежності, чинники, що її провокують у юнаків. Програма та методи дослідження інтернет-залежності. Вибіркова сукупність, інструментарій дослідження.

    курсовая работа [185,6 K], добавлен 07.03.2013

  • Симптоми інтернет-залежності. Психологічні причини цього явища. Вплив його на виховання школярів. Особливості рольових комп’ютерних ігор. Дослідження формування комп’ютерної залежності у людей з різним типом акцентуації характеру. Методика її запобігання.

    дипломная работа [407,9 K], добавлен 22.01.2014

  • Характеристики користувачів комп`ютерних мереж. Емоції та вербалізація уявлень в мережевій комунікації. Негативний та позитивний вплив інтернет-комунікацій. Проблема чистоти мови та елементарної грамотності. Інтернет-залежність: симптоми та наслідки.

    реферат [65,8 K], добавлен 23.07.2014

  • Формування залежності від інтернету. Психологічні особливості особистості, що є характерними для осіб, залежних від інтернету. Заходи запобігання подальшому зростанню адиктивної поведінки, розробка ефективних стратегій подолання інтернет-залежності.

    презентация [124,5 K], добавлен 06.10.2009

  • Показники творчих здібностей, проблеми дослідження механізмів творчості. Взаємозв'язок мислення і креативних здібностей, дослідження творчого потенціалу студентів. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 10.11.2010

  • Характеристика мотивації, як основного фактора залучення аудиторії. Теорія, моделі та особливості мотивації в Інтернет ресурсах. Дослідження номінації на різних мовних рівнях. Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв сайтів.

    дипломная работа [98,6 K], добавлен 18.07.2013

  • Медіа-освіта у сучасних школах. Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на молодь. Дослідження актів насилля, демонстрованих глядачеві телебачення. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва. Вплив мульфільмів на психіку дитини.

    курсовая работа [294,0 K], добавлен 17.05.2015

  • Основні новоутворення у підліткововому віці. Міжнародне дослідження впливу Інтернет мереж на цінності сучасної молоді. Психосексуальний розвиток підлітків. Лібералізація ціннісних уявлень. Віртуальне хижацтво, порнографія, насилля, інформаційна небеспека.

    дипломная работа [118,3 K], добавлен 10.06.2014

  • Гендерні особливості спілкування у віртуальному просторі. Експериментальне виявлення інтернет-залежності у користувачів мережі. Дослідження гендерних особливостей тематичної спрямованості спілкування в віртуальному просторі (соціальних мережах).

    дипломная работа [114,3 K], добавлен 13.11.2011

  • Сутність явища інтернет залежності, її симптоми та психологічні причини. Стадії та механізм формування психологічної залежності від комп’ютерних ігор. Особливості кібераддіктів в порівнянні з особами, які не страждають залежністю від комп'ютерних ігор.

    дипломная работа [969,0 K], добавлен 22.01.2014

  • Поняття і види ціннісних орієнтацій. Вплив засобів масової інформації, реклами, інтернет на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці. Особливості формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці. Дослідження ціннісних орієнтацій за Рокича.

    курсовая работа [93,1 K], добавлен 08.11.2012

  • Стиль життя - один з ключових способів самоорганізації життєдіяльності соціальної групи, який виявляє себе в якості системи повсякденних практик. Основні причини виникнення необхідності дослідження психологічного змісту життєіснування особистості.

    статья [15,7 K], добавлен 31.08.2017

  • Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості.

    курсовая работа [58,9 K], добавлен 04.06.2015

  • Поняття депривації в соціально-психологічній літературі. Психологічне дослідження депривації у дітей підліткового віку, психофізіологічна характеристика. Розробка програми психопрофілактичної роботи з дітьми підліткового віку. Результати дослідження.

    курсовая работа [93,9 K], добавлен 08.12.2016

  • Поняття свідомості, її сутність і особливості, психологічне обґрунтування та значення в житті людини. Істрія вивчення свідомості, сучасні відомості про неї, різновиди та характеристика. Поняття суспільної свідомості, її структура, елементи та функції.

    реферат [20,8 K], добавлен 24.04.2009

  • Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.

    курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015

  • Поняття емоцій людини. Поняття і види психологічних механізмів захисту. Емоційні патерни як особові риси. Теоретичні підходи до визначення копінг-стратегій особистості. Копінг-стратегії та психозахисні механізми осіб з різним ступенем емоційного бар'єру.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 20.07.2012

  • Характерні особливості методу сімейних розстановок за Хеллінгером, який використовується для подолання проблем подружніх пар. Види розстановок в залежності від суті питання, що потребує вирішення. Дії клієнта та терапевта в процесі проведення розстановки.

    контрольная работа [25,1 K], добавлен 02.05.2012

  • Особливості наукових думок в аспекті поняття емоцій вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології. Основи відчуття, душевного переживання. Експериментальне дослідження емоційного стану людини в звичайних умовах та екстремальних ситуаціях.

    курсовая работа [741,7 K], добавлен 06.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.