Короткострокова корекція психічних травм особистості засобами EMDR травмотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Короткострокова корекція психічних травм особистості засобами EMDR травмотерапії

Чумаєва Юлія Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології, Навчально-науковий морський гуманітарний інститут Одеського національного морського університету, співавтор, м. Одеса

Малиш Вікторія Євгенівна магістр психології, старший викладач кафедри практичної психології, Навчально-науковий морський гуманітарний інститут Одеського національного морського університету, співавтор, м. Одеса

Коваленко Надія Василівна бакалавр психології, студентка магістратури кафедри практичної психології, Навчально-науковий морський гуманітарний інститут Одеського національного морського університету, співавтор, м. ОдесаАнотація

В статті представлено результати дослідження впливу короткострокової корекції психічних травм особистості засобами EMDR травмотерапії, а також проаналізовано ефективність застосування такого методу корекції психічних травм.

Актуальність даної теми зумовлена воєнними діями на території України, котрі матимуть складні наслідки для психічного здоров'я більшості українців. Оскільки правильна корекція може попередити посттравму у майбутньому, то ціллю дослідження заявлено перевірку ефективності психологічних засобів саме короткострокової корекції психічних травм особистості. корекція психічний травма

Для дослідження була розроблена орієнтовна програма допомоги із застосуванням протоколів EMDR-терапії, серед яких протоколи, спрямовані на емоційну стабілізацію, та протоколи на опрацювання нещодавнього та більш давнього травматичного досвіду. До програми короткострокової терапії психічних травм було відібрано протоколи, які дають максимальний результат за мінімальний час: протокол ASSYST, протокол FLASH, протокол R-TEP та стандартний протокол EMDR.

В експериментальну групу увійшли 30 українців, чоловіків та жінок, які були безпосередньо травмовані військовими діями в Україні (особи, що виїхали із зони бойових дій та деокупованих територій; особи, які опинилися під ракетними обстрілами, працівники першої лінії допомоги, військові тощо), які під час тестування показали підвищений рівень посттравматичних реакцій. Контрольна група склала 30 осіб, які знаходились в ідентичних стресогенних обставинах і за результатами діагностування показали підвищений рівень посттравматичних реакцій, але не отримували жодної психологічної допомоги.

Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що розроблена програма допомагає клієнту обробити та зменшити негативні емоції, пов'язані з травмою, відновити відчуття контролю.

Ключові слова: психічна травма, постравматичний стресовий розлад (ПТСР), травматерапія, короткострокова терапія, EMDR травмотерапія.

Chumaieva Yuliia Volodymyrivna Candidate of psychological Sciences, Senior Research Officer, acting head of the department, associate professor Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute of the Odessa National Maritime University, Odesa

Malysh Viktoriia Yevgenivna Master of Psychology, Senior Teacher of the Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute of Odesa National Maritime University, Odesa

Kovalenko Nadiia Vasylivna Bachelor of Psychology, Master's student of the Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute of Odesa National Maritime University, Odesa

SHORT-TERM CORRECTION OF PSYCHOLOGICAL TRAUMAS IN INDIVIDUALS USING EMDR TRAUMA THERAPY

Abstract. This article presents the results of the study on the impact of shortterm correction of psychological traumas in individuals using Eye Movement Desensitization and Reprocessing (EMDR) trauma therapy. The effectiveness of this correction method use or application in psychological traumas therapy is analyzed. The relevance of this topic is driven by the ongoing military actions in Ukraine, which are expected to have complex consequences for the mental health of the majority of Ukrainians. Since proper correction can prevent post-traumatic issues in the future, the research aims to verify the effectiveness of short-term correction methods for psychological traumas.

An approximate assistance program was developed for the study, employing EMDR therapy protocols, including protocols focused on emotional stabilization and processing recent and past traumatic experiences. The short-term therapy program has selected protocols that yield maximum results in minimal time: the ASSYST protocol, FLASH protocol, R-TEP protocol, and the standard EMDR protocol.

The experimental group comprised 30 Ukrainians, both men and women, directly traumatized by military actions in Ukraine (individuals who left conflict zones and occupied territories, those ones subjected to missile attacks, frontline aid workers, military personnel, etc.), demonstrating elevated levels of post-traumatic reactions during testing. The control group consisted of 30 individuals in identical stress-inducing circumstances who, based on diagnostics, exhibited increased levels of post-traumatic reactions but did not receive any psychological assistance.

The study's results suggest that the developed program aids clients in processing and reducing negative emotions associated with trauma, facilitating the restoration of a sense of control.

Keywords: mental trauma, post-traumatic stress disorder (PTSD), trauma therapy, short-term therapy, EMDR trauma therapy.

Постановка проблеми. Війна в Україні матиме складні наслідки для психічного здоров'я більшості українців. Міністерство охорони здоров'я України передбачає, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців. Серед них трьом-чотирьом мільйонам необхідне буде медикаментозне лікування. А згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожна п'ята людина, яка проживає в зоні військових конфліктів, має проблеми з психічним здоров'ям. Разом із тим для 9% населення ці наслідки будуть на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення особливостей поведінки людини у кризових ситуаціях завжди були у центрі уваги науковців та є важливим аспектом у житті особистості. Адже психотравма викликається не тільки зовнішніми подіями, основна складність проблеми полягає у тому, що психіка переводить зовнішню травму у самотравмуючу внутрішню силу, яка на початку була захисною. Цей стан вимагає коригування через негативні наслідки для існування особистості. Вивчення та застосування засобів корекції психотравми зможе зменшити наслідки психотравми або її подальший розвиток, з якими зустрічається суспільство в сьогоденні. Правильна корекція зможе попередити посттравму у майбутньому [2,3].

Психічна травма - це шкода, яка нанесена психічному здоров'ю людини внаслідок інтенсивного впливу несприятливих чинників середовища або гострих емоційних стресових впливів інших людей на її психіку [4]. Не кожна навіть нейтральна подія проходить безслідно для психіки людини. Так, будь-які обставини, що призвели до психотравми, мають для особистості надзвичайно велике, але суто індивідуальне значення, зачіпають її емоційну сферу, життєві інтереси та цінності. Травмуючі дії можуть бути викликані надзвичайними ситуаціями, терористичними актами, насильством, тортурами, тривалими і важкими хворобами або смертю близьких людей і, звісно, війною.

Серед світових науковців, які вивчали поняття психологічної травми особистості, можна виділити наступних: Ш. Копп, Ж. Фолкс, Б. ван дер Колк, Ф. Шапіро, А. Шапіро, Г Сельє, Дж. Бруннер, Д. Бернс, та багато інших. В Україні дослідженнями психологічної травми особистості займаються О. Москаленко, В. Самохвалова, Л. Лисенко, О. Соснова, О. Іванова та інші.

Мета статті. Наше дослідження спрямоване на повернення травмованій особистості відчуття контролю над ситуацією, а враховуючи умови війни, у котрій перебуває наша країна, величезну кількість травмованих військовими діями громадян України, а також невелику кількість кваліфікованих травматерапевтів, основною метою нашого дослідження стало надати необхідну допомогу в якомога коротший термін. Перевірка ефективності формату короткострокової (5 сесій) EMDR травматерапії - основне завдання нашої роботи.

Виклад основного матеріалу. На першому етапі нашої роботи ми дослідили та відібрали найефективніші протоколи EMDR травматерапії, які рекомендовані для короткострокового впливу та ранніх втручань.

Eye Movement Desensitization and Reprocessing (EMDR) - десенсибілізація і перероблення стресового матеріалу за допомогою спрямованого руху очей (білатеральна стимуляція) - метод, що набув свого широкого розвитку в 1987-1991 роках завдяки докторки Френсін Шапіро. На початку розвитку методу увага фахівців концентрувалася тільки на психічній травматизації. Згодом показання до застосування стали значно ширшими. Сьогодні метод працює так само в емоційній, когнітивній, тілесній і поведінковій галузях, і охоплює стимуляцію тактильної, аудіальної та нюхової систем [4].

EMDR - це форма психотерапії, яка використовується для лікування посттравматичного стресового розладу (далі - ПТСР) та інших психічних порушень. Під час EMDR-терапії, клієнт зосереджується на певній травматичній події, поки терапевт стимулює рухи очей, звуки або інші сенсорні входи. Це допомагає клієнту обробити та зменшити негативні емоції, пов'язані з травмою, та замінити їх позитивними думками та переживаннями [5]. Завдяки своїй високій ефективності, EMDR поширена у розвинених країнах світу.

Існує кілька позитивних сторін застосування EMDR-терапії:

1) Ефективність. EMDR-терапія є ефективним методом лікування ПТСР та інших психічних порушень. Деякі дослідження показали, що EMDR може бути так само ефективним, як і традиційні методи лікування, такі як когнітивно-поведінкова терапія та фармакотерапія.

2) Швидкість. EMDR може бути швидшим методом лікування, ніж інші терапевтичні методи. Деякі клієнти можуть побачити покращення після всього кількох сеансів.

3) Неінвазивність. EMDR-терапія не вимагає від клієнта розповідати деталі своєї травматичної події, як це може бути необхідним у традиційній психотерапії. Це може бути особливо корисним для тих, хто відчуває страх або тривогу, пов'язану з розповіддю про свою травму.

4) Гнучкість. EMDR може бути використана для лікування різних видів психічних порушень, включаючи ПТСР, депресію, тривожність та фобії.

5) Не вимагає фармакотерапії. EMDR-терапія не вимагає використання лікарських засобів, що може бути корисним для тих, хто не хоче або не може приймати ліки [5].

Загалом, EMDR-терапія може допомогти клієнтам покращити якість свого життя, зменшивши негативні наслідки травматичних подій та збільшивши їх здатність до функціонування в повсякденному житті, завдяки зменшенню тривожних симптомів [5].

Для дослідження була розроблена орієнтовна програма допомоги із застосуванням протоколів EMDR-терапії, серед яких спрямовані на емоційну стабілізацію, та протоколи на опрацювання нещодавнього та більш давнього травматичного досвіду. До програми короткострокової терапії психічних травм було відібрано протоколи, які дають максимальний результат за мінімальний час:

1. Протокол ASSYST (Acute Stress Syndrome Stabilization) - це методика, розроблена для стабілізації осіб, які пережили нещодавню травматичну подію або переживають надзвичайну ситуацію, таку як травма, криза чи природна катастрофа. ASSYST спрямований на негайну допомогу і використовує принципи EMDR-терапії для зниження рівня тривоги, стабілізації емоційного стану та покращення загального самопочуття особи.

2. Протокол FLASH (Flexible Approach to Trauma Processing) - це методика, що базується на EMDR-терапії, розроблена для швидкої та ефективної обробки конкретного травматичного події або враження. Протокол FLASH дозволяє зосередитися на конкретних проблемах чи епізоді, які негативні наслідки негативні. Протокол FLASH відрізняється від традиційного підходу EMDR, оскільки його спрямованість більш зосереджена на швидкій обробці конкретного епізоду, з метою досягнення конкретних цілей. Він може бути особливо корисним у випадках, коли пацієнт має обмежений час або необхідно швидко зробити прогрес у вирішенні конкретного травматичного враження.

3. Протокол R-TEP (Recent-Traumatic Episode Protocol) - це методика, розроблена для обробки нещодавніх травматичних подій. Цей протокол, який використовується в рамках EMDR-терапії, спрямований на допомогу клієнтам в ефективному вирішенні недавніх стресових ситуацій, що викликали негативні наслідки. Протокол R-TEP є ефективним інструментом для швидкого та зосередженого опрацювання недавніх травматичних подій, сприяючи змінам в сприйнятті, емоційному регулюванні та розвитку позитивних переконань. Він надає клієнтам можливість швидко зробити прогрес у роботі зі своїми негативними досвідами, покращити самопочуття та знайти нові шляхи до зцілення.

4. Стандартний протокол EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) є основним і широко використовуваним підходом в рамках EMDR-терапії. Цей протокол включає в себе стандартні кроки і процедури, які допомагають клієнтам переробити травматичні досвіди та змінити негативні переконання, пов'язані з цими досвідами. EMDR варіації (EMD, EMDr) включають різноманітні протоколи, розроблені для специфічних цілей, таких як робота зі складними травмами, фобіями, злочинністю тощо. Ці варіації можуть містити додаткові елементи, призначені для вирішення конкретної проблематики, що характерна для певних типів травм або симптомів. Вони можуть включати додаткові етапи, процедури або інструменти, що підсилюють ефективність терапії.

На другому етапі роботи ми використовували психодіагностичне оцінювання для визначення рівня впливу травматичних подій на психіку піддослідних:

1. Шкала оцінки впливу травматичної події (англ. Impact of Event Scale, скор. IES-R). Переглянута шкала впливу подій (IES-R) була розроблена як вимірювання симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і є короткою анкетою для самооцінки, яку легко заповнити. Її можна використовувати для повторних вимірювань протягом певного часу для моніторингу прогресу та найкраще використовувати для недавніх і конкретних травматичних подій. IES-R містить 22 питання, 5 з яких було додано до оригінального Горовіца (IES), щоб краще охопити критерії DSM для ПТСР. Це відповідний інструмент для вимірювання суб'єктивної реакції на конкретну травматичну подію у дорослого чи літнього населення [6].

2. Методика PCL - шкала самооцінки симптомів посттравматичного стресового розладу. Ця шкала самооцінки щодо симтомів ПТСР базується на критеріях DSM-IV та займає 5-7 хвилин часу на тестування. Між версіями для військових (М) і для цивільних (С) існують незначні відмінності, так само як і для осіб, що побували в "особливо травмуючих обставинах" (S). Відмінності є в уточненні ситуації в яких перебували постраждалі. PCL - шкала самооцінки базується на критеріях DSM-IV та містить 17 пунктів - ознак ПТСР. Респонденти оцінюють кожний пункт від 1 (зовсім ні) до 5 (дуже виражено), щоб вказати ступінь прояву конкретного симптому впродовж минулого місяця [7].

4. Шкала суб'єктивного рівня стресового навантаження SUD - це скорочення від "Subjective Units of Disturbance" (Суб'єктивні Одиниці Розладу), використовується в практиці EMDR, методу травматерапії, розробленого Франсін Шапіро. Шкала SUD дозволяє пацієнтам оцінити свій рівень дистресу (неприємних емоцій) під час згадування травматичної події, що є предметом терапії. Шкала SUD складається з десятибальної шкали, де 0 означає відсутність дистресу, а 10 - максимально можливий рівень дистресу. Під час процедури EMDR, пацієнтів просять оцінити рівень дистресу, який вони відчувають в той момент, коли вони думають про травматичну подію. Це дозволяє терапевтам визначити ефективність процедури EMDR та налаштувати терапевтичну інтервенцію на підставі поточного рівня дистресу пацієнта [5].

В експериментальну групу увійшли 30 українців, чоловіків та жінок, які були безпосередньо травмовані військовими діями в Україні (особи, що виїхали із зони бойових дій та деокупованих територій; особи, які опинилися під ракетними обстрілами, працівники першої лінії допомоги, військові тощо), які під час тестування показали підвищений рівень посттравматичних реакцій. Контрольна група склала 30 осіб, які знаходились в ідентичних стресогенних обставинах і за результатами діагностування показали підвищений рівень посттравматичних реакцій. Загальна вибірка становить 60 осіб.

На третьому етапі роботи піддослідним із експериментальної групи надавалася короткострокова психотерапевтична допомога протягом 5 сеансів із кваліфікованим травматерапевтом. Зустрічі проводились 1 раз на 3-4 дні, загалом курс тривав близько місяця для кожного піддослідного. Щоразу при роботі із певним клієнтом травматерапевт обирав конкретні протоколи для переробки його травматичного досвіду, спираючись на запит, термін, коли сталася травматична подія, наявність зовнішніх та внутрішніх ресурсів тощо. Також до роботи включалися різноманітні стабілізуючі та ресурсні вправи (такі як "Безпечне місце", "Позиція сили", "CIPOS", "Техніка абсорбції", "Чотири стихії" тощо).

Респонденти із контрольної групи не отримували жодної кваліфікованої психологічної підтримки.

Після завершення терапевтичного курсу проводилося повторне тестування для обох груп респондентів.

Аналізуючи отримані результати, можна стверджувати, що у більшості респондентів при первинному аналізі психічного стану виражений високий рівень дистресу. Так, за шкалою суб'єктивного рівня стресового навантаження SUD на початку дослідження найвищий показник становив 10 балів, а найнижчий показник - 6 балів; середній показник за методикою SUD становить 7,9 балів, що відповідає високому рівню стресового навантаження.

До проведення психотерапії у наших піддослідних були досліджені ознаки на одному рівні за критерієм Вілкоксона, значення при застосуванні методики SUD становило 0,853. Це свідчить, що нульова гіпотеза приймається з асимптотичною значимістю 0,05.

Після застосування протоколу допомоги, аналізуючи отримані результати за методикою SUD, можна стверджувати, що у більшості респондентів рівень дистресу значно зменшився. Так, середній показник ставить 1,13 балів (що відповідає низькому рівню), а це значить, що він зменшився на 6,8 балів. До надання психотерапевтичної допомоги найвищий показник становив - 10 балів, а після - 3 бали.

Після проведення психотерапії повторно було проведено дослідження на ознаки на одному рівні, а також порівняння з контрольною групою, якій не надавалась психокорекційна допомога, за критерієм U Манна-Уітні. У даному випадку при застосуванні методики SUD показник вже становив 0,019. Це свідчить, що відмінності з'явилися і нульова гіпотеза відхилена, що говорить про дієвість обраного методу.

Аналізуючи отримані результати за методикою PCL, бачимо, що у 14 респондентів показники більше 50 балів. Дані показники вказують на можливе встановлення у даних піддослідних діагнозу ПТСР. За шкалою самооцінки симптомів ПТСР PCL на початку дослідження найвищий показник становив 61 бал, а найнижчий - 32 бали. Середній показник становить 48,3 бали, що відповідає підвищеному рівню.

До проведення психотерапії у наших піддослідних були досліджені ознаки на одному рівні за критерієм Вілкоксона, значення при застосуванні методики PCL становило 0,075. Це свідчить, що нульова гіпотеза приймається з асимптотичною значимістю 0,05.

Після проведення повторного дослідження на ознаки на одному рівні, а також порівняння з контрольною групою, якій не надавалась психокорекційна допомога, за критерієм U Манна-Уітні, значення за методикою PCL результат вже становив 0,002. Це свідчить, що відмінності з'явилися, і нульова гіпотеза відхилена, що говорить про дієвість обраного методу.

Аналізуючи отримані результати після застосування корекційної програми за методикою PCL, бачимо, що середній показник зменшився на 16,3 бали. Найвищий показник становить вже 46 балів. І це показує, що більшість респондентів, які мали показники високого рівня, зменшили свої показники до середнього рівню та нижче середнього.

Аналізуючи отримані результати за методикою IES-R, можна стверджувати, що у більшості респондентів (56,7%) виявлено високий рівень симптомів посттравматичного стресового розладу. Найвищий показник - 47 балів, найнижчий показник - 23 бали. Середній показник становить 32,3 бали.

До проведення психотерапії у наших піддослідних були досліджені ознаки на одному рівні за критерієм Вілкоксона, значення при застосуванні методики IES-R становило 0,971. Це свідчить, що нульова гіпотеза приймається з асимптотичною значимістю 0,05.

Після проведення повторного дослідження на ознаки на одному рівні, а також порівняння з контрольною групою, за критерієм U Манна-Уітні, значення за методикою IES-R результат вже становив 0,043. Це свідчить про дієвість обраного методу.

Щодо аналізу результатів за методикою IES-R, можна стверджувати, що у більшості респондентів виявлена позитивна динаміка. Середній показник зменшився на 15,7 балів. Найвищий показник після застосування протоколу допомоги становить 26 балів, коли до корекції він становив - 47 балів. Абсолютна більшість (90%) понизили свій показник до середнього та нижче середнього рівню.

Як бачимо, результати шкали IES-R і методики PGL корелюють між собою, що свідчить про їх взаємозв'язок. Це дозволяє говорити про позитивні результати самопочуття піддослідних після застосування короткострокового формату EMDR-терапії не тільки по шкалі самооцінки, але і по оцінці впливу травматичної події.

При цьому середні показники по всім трьом методикам (SUD, IES-R і PCL) в учасників контрольної групи або залишилися майже на тому ж рівні, що і до початку проведення дослідження, або підвищились.

Так, незначні зміни в середніх результатах зафіксовано по шкалі оцінки впливу травматичної події IES-R: показники змінились з 36,8 балів до 36,9 балів. Також не знизився середній показник за методикою PCL: з першопочаткового результату в 49,97 балів через місяць позначка досягла показника 50,3 балів.

А за шкалою суб'єктивного рівня стресового навантаження SUD середній показник до початку терапії становив 8,2 бали, а через місяць без застосування будь-якої психологічної допомоги середній показник підвищився до 8,6 балів.

Спираючись на ці дані, можна зробити висновок, що запропонована нами форма допомоги значно полегшила загальний стан учасників дослідження та допомогла зняти певну частину травматичної напруги.

Звісно, позаяк війна ще триває, не можливо вилікувати травму загалом, бо травматичні події ще продовжують впливати, тобто наразі досягнути мети з позначкою в 0 балів по шкалі самооцінки рівня стресового навантаження неможливо. Та основна задача - це знизити рівень напруги тут і зараз. Для нашої роботи важливий загальний показник рівню впливу стресу, і він значно знизився після застосування запропонованої корекційної програми, що можна наглядно побачити завдяки результатам тестування.

Висновки

Вивчення та застосування ефективних засобів корекції психотравми зможе зменшити наслідки психічних травм або їх подальший розвиток, з якими зустрічається українське суспільство в умовах війни сьогодні. Правильна корекція зможе попередити посттравму у майбутньому, що забезпечить майбутнє благополуччя громадян нашій країні. Саме тому актуальним є подальші дослідження ефективних, дієвих і швидких технік надання травматерапевтичної допомоги.

Література

1. Ляшко В. Вплив війни на психічне здоров'я. 2019. URL: http://surl.li/htgcy.

2. Туриніна О.Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: ДП "Вид. дім "Персонал", 2017. 160 с.

3. Гоцуляк Н. Є. Психологічна травма: аналіз та шляхи її подолання. Збірник наукових праць національної академії державної прикордонної служби України (серія: педагогічні та психологічні науки). Вип. 1. 2015. 390 с.

4. Shapiro, F. Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy: Basic principles, protocols, and procedures. Guilford Publications. 2018. 433 с.

5. Арне Гофманн. EMDR терапія наслідків психотравми. Львів: "Свіча-До", 2017.260 с.

6. The Impact of Event Scale - Revised (IES-R). URL: http://surl.li/jbjhc.

7. PCL - шкала самооцінки наявності ПТСР URL: http://surl.li/hygwc.

References:

1. Ljashko, V. (2019). Vpliv vijni na psihichne zdorov'ja [The impact of war on mental health]. Retrieved from http://surl.li/htgcy. [in Ukrainian].

2. Turinma, O. L. (2017). Psihologija travmujuchih situacij [Psychology of traumatic situations]. K.: DP "Vid. dm "Personal", 2017. 160 s. [in Ukrainian].

3. Goculjak, N. Є. (2015). Psihologkhna travma: anahz ta shljahi її podolannja [Psychological trauma: analysis and ways to overcome it]. Zbirnik naukovih prac' nacional'nol akademi'iderzhavno'iprikordomo'isluzhbi Ukrami (serija: pedagogichni tapsihologichni nauki) - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine (series: pedagogical and psychological sciences), 1 [in Ukrainian].

4. Shapiro, F. (2018). Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy: Basic principles, protocols, and procedures. Guilford Publications [in English]

5. Arne, Gofmann (2017). EMDR terapija naslidkiv psihotravmi [EMDR therapy of the consequences of psychotrauma]. L'vA : "^v^a-Do" [in Ukrainian].

6. The Impact of Event Scale - Revised (IES-R). surl.li Retrieved from http://surl.li/jbjhc. [in English]

7. PCL - shkala samoodnki najavnosti PTSR. surl.li Retrieved from http://surl.li/hygwc. [in English]

Размещено на Allbest.ru