Зниження тривожності студентів ЗВО на заняттях з іноземної мови під час війни в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Зниження тривожності студентів ЗВО на заняттях з іноземної мови під час війни в Україні

Соболь Наталія Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

м. Хмельницький

Анотація

Навчаючись у ЗВО студенти часто переживають стрес. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація ще більше ускладнилась. психологічний емоційний тривожність мова

Стрес трактується як природна реакція людини спрямована на вирішення проблем.

Поняттям близьким до стресу є тривожність, але стрес зазвичай спричинений зовнішнім тригером. Тривожність відзначається постійними, надмірними хвилюваннями, які не зникають навіть за відсутності стресора, тобто тригер вже стає внутрішнім, що на нашу думку робить тривожність більш загрозливим явищем.

Проведений нами аналіз робіт, присвячених дослідженню рівнів тривожності студентів ЗВО України у період з 2011 по 2023 рік свідчить про значне зростання тривожності серед студентської молоді, що негативно позначається на здоров'ї і життєдіяльності молодих людей. Це спонукало нас до пошуку шляхів її зниження.

Опитування щодо способів реагування на наявність високої тривожності у студентів виявило, що небагато студентів готові звернутись до психолога; переважна кількість респондентів віддало перевагу пошуку інформації і подальшому самостійному вирішенню цієї проблеми. Тому на нашу думку ЗВО повинні використати всі можливі способи зниження тривожності студентської молоді, задіявши як психологічну службу, так і науково- педагогічних працівників, що викладають дисципліни до змісту яких можна включити матеріал стосовно підвищеної тривожності. Однією із таких дисциплін є «Іноземна мова».

Аналіз наукових досліджень і документів підтвердив, що дисципліна «Іноземна мова» може бути використана як один із засобів зниження високої тривожності студентів ЗВО.

Також було запропоновано рекомендації щодо організації цілеспрямованої діяльності зі зниження тривожності студентів в процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова».

Ключові слова: студенти ЗВО, тривожність, засоби зниження тривожності, дисципліна «Іноземна мова».

Abstract

Reduction of students' anxiety in foreign language classes during the war in Ukraine.

Sobol Nataliia Mykolayivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Students often experience stress while studying at higher education institutions. With the beginning of a full-scale Russian invasion of Ukraine, the situation became even more complicated.

Stress is referred as a natural human reaction aimed at solving problems. Anxiety is a concept similar to stress, but stress is typically brought on by an external trigger. We consider anxiety to be a more dangerous phenomenon because it is characterized by excessive, continuous excitement that lasts even in the absence of a stressor, meaning that the trigger has already become internal.

We looked for strategies to lower anxiety because our review of studies on the subject of students' anxiety levels at Ukrainian higher education institutions from 2011 to 2023 shows that there has been a notable rise in anxiety among young people enrolled in these programs, which has a detrimental impact on their health and daily lives.

A survey on ways to respond to the presence of high anxiety among students revealed that few students were ready to consult a psychologist; the overwhelming number of respondents preferred to search for information and further solve this problem independently. Therefore, in our opinion, higher education institutions should use all possible ways to reduce the anxiety of student youth, involving both the psychological service and scientific and pedagogical workers who teach disciplines in the content of which it is possible to include material on increased anxiety. One of these disciplines is "Foreign language".

The discipline "Foreign Language" can be used as one of the means of reducing the high anxiety levels of students at higher education institutions, according to an analysis of scientific studies and documents. Recommendations regarding the planning of intentional activities to lessen students' anxiety during the discipline's study were also provided in the article

Keywords: students of institutions of higher education, anxiety, means of reducing anxiety, discipline "Foreign language".

Вступ

Постановка проблеми. Студентські роки багато людей вважають одними з найкращих у своєму житті. Молодість, здоров'я, навчання в обраному освітньому закладі, поступове занурення в омріяну професію, певна самостійність і незалежність від батьків, нові знайомства, друзі, емоційно-піднесені стосунки - все це романтизує студентство і змушує вже зрілу людину знову і знову згадувати той чудовий час.

Однак, як свідчать дослідження, «навчальна діяльність студентів завжди була пов'язана з високим рівнем стресу, а в сьогоденні вплив стресогенних факторів лише збільшується. У сучасного студентства досить часто порушується емоційний, когнітивний, поведінковий і мотиваційний компонент діяльності, пов'язаний з підвищеним рівнем стресу і зниженням психологічної стійкості [1,c.8] ». Н.Жигайло і Т. Шолубко умовно поділяють стресогенні чинники студентства на навчальні та особисті. Впродовж останніх двох років додались і такі, що пов'язані з війною [1,c.5].

«Дослідження особливостей емоційних станів здобувачів вищої освіти під час війни у порівнянні з довоєнним часом показало, що у респондентів відбулися суттєві зрушення переживань, які переважають - ... спостерігається наявність негативних впливів актуальних емоційних станів на діяльність та спілкування; збільшилися рівні тривожності, фрустрації та депресивних симптомів. Результати переконливо доводять необхідність організації психопрофілактичних та психокорекційних заходів для здобувачів вищої освіти з метою попередження формування важкої посттравматичної симптоматики [2, с.51].

Аналіз наукової літератури, присвяченої психологічній стійкості студентів, свідчить про те, що переважна кількість студентів ЗВО не звертались до психолога під час повномасштабного вторгнення. Н.Жигайло і Т. Шолубко виявили, що лише 6% студентів неодноразово консультувались у психолога, 4% відвідували психолога один раз, а 90 % опитаних не звертались за професійною допомогою жодного разу [1, с.8].

Таким чином спостерігаємо суперечність між потребою в профілактиці та корекції негативних проявів в актуальних психологічних станах, у яких знаходяться студенти під час війни, та їх небажанням звертатись до професійних психологів, що спонукає нас до пошуку шляхів подолання цієї суперечності педагогічними засобами.

На перспективи вирішення цієї проблеми педагогічними засобами вказують висновки дослідження психологічних стратегій адаптації української спільноти в умовах воєнного конфлікту, у якому зазначається: «Наразі ситуація в суспільстві вимагає від педагогічної спільноти консолідації та активізації колективних зусиль, зокрема щодо підвищення адаптивності до суспільних змін, спричинених воєнним конфліктом, - і не лише самої педагогічної спільноти, а й інших груп населення. Важливо усвідомлювати роль педагогічної спільноти в розв'язанні проблем, її спроможність до цілеспрямованої діяльності та високий потенціал до об'єднання, що робить її життєздатною, спроможною виконувати цю роль, зокрема в кризові періоди суспільного розвитку [3]».

На нашу думку ЗВО повинні використати всі можливі способи зниження підвищеної тривожності студентської молоді, задіявши як психологічну службу, так і науково-педагогічних працівників, що викладають дисципліни до змісту яких можна включити матеріал, який стосується підвищеної тривожності. На цих заняттях також можна активізувати використання певних прийомів і методів, які допоможуть студентам подолати цю проблему хоча б частково. Однією із таких дисциплін на нашу думку є «Іноземна мова». Тому метою нашої статті є визначення доцільних напрямків та педагогічних засобів для подолання вищезазначеної суперечності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Всесвітня Організація Здоров'я визначає стрес як стан занепокоєння або психічної напруги, викликаний важкою ситуацією. Він трактується як природна реакція людини спрямована на вирішення проблем. Він - невід'ємна частина життя. Однак реагувати на стрес можна по різному, що сильно впливає на загальне самопочуття людини [4].

Американська асоціація психологів зазначає, що поняттям дуже близьким до стресу є тривожність. Обидва поняття є емоційними реакціями, але стрес зазвичай спричинений зовнішнім тригером. Тригери можуть бути як короткостроковими, так і тривалими. Люди в стані стресу відчувають психічні та фізичні симптоми, такі як дратівливість, гнів, втома, біль у м'язах, проблеми з травленням і проблеми зі сном.

Тривожність відзначається постійними, надмірними хвилюваннями, які не зникають навіть за відсутності стресора. Тривожність призводить до майже ідентичного набору симптомів, як і стрес: безсоння, труднощі зосередження, втома, м'язова напруга та дратівливість [5]. Стрес, як правило, є реакцією на відому загрозу. Тривожність, яка є наслідком стресу, може бути присутньою навіть якщо здається, що ніби для неї немає причин. Тому значна кількість людей навіть не підозрюють, що мають високі рівні тривожності, що і спонукало нас звернути увагу у своєму дослідженні саме на тривожність.

Фахівці відзначають, що тривожність проявляється на різних рівнях. На фізіологічному рівні реакції тривожності проявляються такими симптомами, як почастішання пульсу, серцебиття; задишка, прискорене дихання, біль у грудях або тиск; відчуття задухи, запаморочення, пітливість, озноб; нудота, розлад шлунку, діарея; тремтіння, поколювання або оніміння в руках і ногах; слабкість, хиткість, непритомність; напружені м'язи, ригідність і сухість у роті [6].

Когнітивні симптоми тривожності включають страх втратити контроль, страх фізичної травми або смерті, страх «збожеволіти», страх негативної оцінки оточуючих, думки, що лякають, уявні образи або спогади, відчуття нереальності або відчуженості, погану концентрацію, сплутаність свідомості, відволікання; зниження уваги, гіпернастороженість до загрози; погану пам'ять і труднощі з мовленням [6]. Когнітивна модель тривожності включає нетерпимість до невизначеності, позитивні переконання щодо занепокоєння, негативну орієнтацію на проблему та когнітивне уникнення [7].

На поведінковому рівні такі симптоми тривожності як уникнення загрозливих сигналів або ситуацій, втеча, прагнення безпеки, умовляння себе, неспокій, хвилювання, крокування вперед-назад, гіпервентиляція; завмирання, нерухомість [6]. Вони призводять до того, що людина стає дратівливою, не може сидіти на місці та залишатися спокійною, легко втомлюється, важко зосереджується, не може спати, не може належним чином виконувати обов'язки вдома, на роботі чи в навчальному закладі, відчуває труднощі у виконанні звичної діяльності у повсякденному житті, вдається до вживання наркотиків або алкоголю, щоб отримати полегшення [8].

На соціальному рівні тривога виражається як надмірний страх опинитись в незручному становищі, приниження чи остракізму через можливу негативну оцінку з боку інших під час публічного виступу чи соціальної взаємодії [9]. Це явище відоме як соціальна фобія, яка може призвести до соціальної замкнутості та ізоляції.

Згідно з дослідженням щодо прямого зв'язку між соціальною фобією та її впливом на якість життя студентів університетів в Ефіопії, студенти з соціальною фобією отримали нижчі бали у всіх категоріях якості життя, включаючи фізичне та психологічне здоров'я, соціальні стосунки та навколишнє середовище, ніж ті, у кого її немає. Дослідження виявило значне поширення соціальної фобії серед студентів університетів та її помітний негативний вплив на якість життя [10].

Проведений нами аналіз робіт, присвячених дослідженню рівнів тривожності студентів ЗВО України у період з 2011 по 2023 рік свідчить про значне зростання тривожності серед студентської молоді. Так дослідження О.Батюх виявило, що високий рівень особистісної тривожності мають 57 % студентів, помірний -- 43 % досліджуваних, низький рівень не спостерігався у жодного студента. [11]. Розвідки 2016 року, здійснені Є.Нєвєдомською та Т. Михайловською, свідчили про наявність високого рівня тривожності у 49% студентів, середнього - у 46%, а низького - у 5%. [12]. У 2019 році Л. Іванцев та Т. Іванишин зафіксували високий рівень у 60% студентів, середній - у 38, а низький - у 2 [13]. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну дало поштовх значному зростанню рівня особистісної тривожності. Проведене нами в кінці 2022-го - на початку 2023-го року дослідження виявило, що високий рівень особистісної тривожності мають 96% студентів і лише 4% мають середній рівень. Студентів з низьким рівнем не було виявлено зовсім [14].

Подібні результати були отримані У. Б Михайлишин, В. С. Сухан та О. В Анталовці. Згідно з результатами їх дослідження в студентських групах, які взяли участь в опитуванні «спостерігалась висока поширеність (від 66,7% до 95,8%) таких емоційних симптомів як: занепокоєння, підвищення тривожності; похмурий настрій; підозрілість; зменшення почуття впевненості в собі; почуття відчуженості; втрата інтересу до життя та зниження самооцінки, поява почуття провини [15]».

Виклад основного матеріалу

Дослідження проводилось в два етапи. Метою першого етапу було з'ясувати, якому шляху подолання тривожності віддають перевагу самі студенти. Для вирішення завдання першого етапу на початку 2024 року нами було проведене опитування серед студентів першого, другого та третього курсів факультету економіки та підприємництва Хмельницького національного університету.

У ньому взяло участь 73 студента. Їм було запропоновано відповісти на запитання: «Як би Ви вчинили, якби дізнались, що у Вас високий рівень тривожності?». На це питання було запропоновано 4 варіанта відповідей:

1. Не звернули б увагу на підвищену тривожність.

2. Звернулись би за допомогою до психолога.

3. Пошукали б інформацію про підвищену тривожність і спробували вирішити цю проблему самотужки.

4. Звернулись би до близьких людей.

Результати опитування представлено на діаграмі 1.

Діаграма 1

Як видно на діаграмі переважна кількість студентів (45 осіб) обрали пошук інформації і самостійне вирішення проблеми підвищеної тривожності. 12 студентів відповіли, що звернулись би за допомогою до психолога. 10 студентів не звернули б увагу на підвищену тривожність. І лише 6 респондентів звернулись би з цією проблемою до близьких людей.

З огляду на те, що велика кількість студентів ЗВО України під час війни має високий рівень тривожності, а також враховуючи результати проведеного опитування щодо можливих шляхів вирішення цієї проблеми, нами було зроблено висновок, що надання студентам інформації про тривожність, її вплив на здоров'я і добробут людини є їх актуальною потребою, яку заклади вищої освіти повинні задовольнити задля збереження ментального і фізичного здоров'я студентської молоді.

Завданням другого етапу дослідження було з'ясувати перспективи дисципліни «Іноземна мова» як засобу для зниження тривожності студентів.

Відповідно до реалізації частин третьої та четвертої статті 7 Закону України «Про освіту», частини третьої статті 48 Закону України «Про вищу освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з урахуванням рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 25.06.2019 № 5/1-4 «Про концептуальні засади державної політики щодо англійської мови у вищій освіті» було затверджено Методичні рекомендації щодо забезпечення якісного вивчення, викладання та використання англійської мови у закладах вищої освіти України, у яких зазначається, що « навчання у закладах вищої освіти (далі - ЗВО) забезпечує завершене формування у студентів потреби вивчення англійської мови з оволодінням нею як засобом спілкування, пізнання, самореалізацїї та соціальної адаптації в полікультурному світі на основі усвідомлення важливості вивчення іноземних мов, насамперед англійської, як засобу спілкування і пізнання в сучасному світі, підвищення своєї конкурентоспроможності під час економічної та соціальної євроінтеграції [16]». Як бачимо з вищезазначеного, перед викладачами дисципліни «Іноземна мова» стоїть завдання не лише навчити студентів розмовляти іноземною мовою. Вона повинна стати засобом пізнання, соціальної адаптації та самореалізації студента. Відповідно до цього дисципліна «Іноземна мова» може слугувати й засобом зниження тривожності. На нашу думку вона має для цього певні можливості.

Аналіз наслідків тривожності та найефективніших стратегій її подолання, проведений в наших попередніх роботах, дозволив визначити напрями діяльності для усунення шкідливих наслідків високого рівня студентської тривожності в умовах ВНЗ під час війни, а саме: розробка психологічних рекомендацій для студентів, патріотичне виховання, колективна робота над спільними завданнями та проектами, фізична активність та спорт, впровадження принципів здорового способу життя, набуття навичок тайм-менеджменту, творчі заняття у вільний час, розвиток навичок міжособистісного спілкування [14].

Цілеспрямовану роботу за деякими з цих напрямків можна організувати в процесі вивчення іноземної мови.

Розробка психологічних рекомендацій для студентів з метою зниження високої тривожності, звісно, покладається на професійних психологів. Однак, щоб привернути увагу студентів до цієї проблеми, а також для задоволення їх потреби в інформації про тривожність, її наслідки і шляхи подолання, до теми «Медицина і здоров'я», яка зазвичай входить до програм вивчення іноземної мови, можна включити науково-популярні тексти про тривожність і її вплив на здоров'я людини, запропонувати пройти тестування англійською мовою на визначення їх власного рівня тривожності. Вивчаючи теми, що пов'язані з роботою та відпочинком, професійним розвитком, навчанням та часом, можна включити матеріали, які стосуються тайм-менеджменту. До тем «Спорт», «Дозвілля» можна включити обговорення новітніх практик у цих галузях, які могли б зацікавити студентів своєю новизною і небуденністю, чим активізувати їх фізичний і творчий потенціал.

Переживаючи випробування війни, українці віддають перевагу стратегіям підтримки, про що свідчать нещодавні дослідження: «Стратегія пошуку соціальної підтримки, коли зусилля особи спрямовані на пошук соціальних ресурсів та емоційної підтримки з метою подолання стресогенної ситуації, на взаємодію з іншими і коли вона очікує при цьому уваги, підтримки та співчуття від оточення, виявилася притаманною всій вибірці, а її показники незначною мірою перевищили верхню межу середнього діапазону значень. Це свідчить про те, що в кризових умовах загострюється потреба в підтримці, у допомозі в налагодженні зв'язків з іншими людьми.» Тому особливо важливою в процесі зниження тривожності на заняттях з іноземної мови є особистість викладача - його патріотична громадянська позиція і настрій, які в процесі спільної навчальної діяльності передаються студентам.

Фахівці зазначають, що створення позитивної атмосфери на занятті, емоційна підтримка студента - необхідні умови зниження тривожності студентів. Для зняття напруженості на початку заняття рекомендують використовувати різноманітні айсбрейкери та розминки. [17].

Ми також вважаємо, що до робочих програм з іноземної мови слід було б включити тему «Незламні українці», в межах якої студенти ознайомились би з лексикою, пов'язаною з сучасними подіями в Україні, а також з історіями сміливих і незламних людей, які всупереч важким життєвим обставинам не втрачають оптимізму, живуть повноцінним життям і досягають поставлених перед собою цілей. Стратегія «вони змогли і я зможу»?, як показує практика, є досить продуктивною для зниження тривожності.

Дисципліна «Іноземна мова» відіграє значну роль у формуванні і вдосконаленні навичок міжособистісного і ділового спілкування. Підготовка і виступ студентів з доповідями та презентаціями, групова робота над спільними завданнями, кейсами чи проектами, виступи з піснями чи поезією іноземною мовою, участь у діалогах чи сценках - все це сприяє не лише оволодінню іноземною мовою, а й робить неоціненний внесок у розвиток особистості студента, його бажання і уміння спілкуватись, уміння долати страх і триматись на публіці, розвиток навичок асертивної поведінки, що також є одним із шляхів зниження тривожності.

Нами також було виділено низку методик, які сприяють подоланню бар'єрів у спілкуванні, а саме: техніка «Name it to Tame it» запропонована Деніелом Сігелом, у якій використана ідея про те, що усвідомлення емоцій сприяє їх регулюванню; наведення фактів і доказів, що допомагає здобути впевненість в дискусії; погляд на ситуацію з позиції опонента, коли можна побачити інші підходи до проблеми; активне слухання з використанням заохочуючих реплік, повторення слів співбесідника, перефразування, емпатичне слухання, резюмування [18, с.458]. Деякі з цих методик використовуються в іноземних підручниках англійської мови, проте з метою зниження тривожності студентів під час війни, ці методики слід було б використовувати більш активно, усвідомлено і цілеспрямовано.

Висновки

За результатами дослідження нами було зроблено наступні висновки:

1. Проведений нами аналіз робіт, присвячених дослідженню рівнів тривожності студентів ЗВО України у період з 2011 по 2023 рік свідчить про значне зростання тривожності серед студентської молоді, що негативно позначається на здоров'ї і життєдіяльності молодих людей.

2. Опитування щодо способів реагування на наявність високої тривожності у студентів виявило, що переважна кількість респондентів віддало перевагу самостійному пошуку інформації і подальшому вирішенню цієї проблеми.

3. Аналіз наукових досліджень і документів підтвердив думку про те, що дисципліна «Іноземна мова» може бути використана як один із засобів зниження високої тривожності студентів ЗВО.

4. Запропоновано рекомендації щодо організації цілеспрямованої діяльності зі зниження тривожності студентів в процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова».

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методики зниження тривожності студентів в процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова» та експериментальній перевірці її дієвості.

Література

1. Жигайло Н., Шолубка Т. Формування психологічної стійкості студентів ЗВО під час війни. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Випуск 14. С. 3-14.

2. Ситнік С.В., Мірошниченко О.М., Свіденська Г.М. Особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час війни в Україні. Габітус. 2022. Випуск 37. C.48-51.

3. Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації : колективна монографія / за наук. ред. Л.М.Коробки /Л.М.Коробка, В. О. Васютинський, В. Ю. Вінков та ін. ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. - Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019 - 286 с. URL: https:// lib.iitta.gov.ua/730670/3/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0_% D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D 1%81%D 1% 82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D0% B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.pdf (дата звернення: 02.02.2024).

4. Stress. World Health Organisation: веб-сайт. URL: https://www.who.int//news-room/ questions-and-answers/item/stress/?gad_source=1&gclid=CjwKCAiAuYuvBhApEiwAzq_YiaIt fjYbiqwMyH39h2J3t9CQitCb6cHm1LuEaNHaT74jP_QhS8U6JhoCl2QQAvD_BwE (дата звернення: 12.02.2024).

5. What's the difference between stress and anxiety? American Psychological Association: веб-сайт. URL: https://www.apa.org/topics/stress/anxiety-difference (дата звернення: 19.02.2024).

6. Chand S. P. Anxiety. StatPearls - NCBI Bookshelf, web-site. URL: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/books/NBK470361/ (дата звернення 17.02.2024).

7. Koerner N., Dugas M. J. A Cognitive Model of Generalized Anxiety Disorder: The Role of Intolerance of Uncertainty. In G. C. L. Davey & A. Wells (Eds.), Worry and its psychological disorders: Theory, assessment and treatment. Wiley Publishing. 2006. Рр. 201-216. DOI: 10.1002/ 9780470713143.ch12

8. Signs & Symptoms of Anxiety. Valley Behavioral Health System: web-site. URL: https://www.valleybehavioral.com/anxiety/signs-symptoms-causes/ (дата звернення 1.02.2024)

9. Rose G. M. Social Anxiety Disorder. Stat Pearls - NCBI Bookshelf: web-site. URL: https: //www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK555890/ (дата звернення 7.03.2024)

10. Hajure M. Abdu Z. Social Phobia and Its Impact on Quality of Life among Regular Undergraduate Students of Mettu University, Mettu, Ethiopia. Adolescent health, medicine and therapeutics Vol.11. 2020. Pp. 79-87. DOI: 10.2147/AHMT.S254002

11. Батюх О. Важливість дослідження тривожності у студентів першого курсу. Медсестринство. 2011. № 4. С. 22-23.

12. Нєвєдомська Є., Михайловська T. Як подолати педагогу тривожність студентів? Освітологічний дискурс. 2016. № 1(13), С. 131-144. DOI: 10.28925/2312-5829.2016.1.13144.

13. Іванцев Л., Іванишин T. Психологічні чинники виникнення особистісної тривожності у студентської молоді. Вісник Прикарпатського університету. 2019. № 1 (22). DOI:https://doi.org/10.15330/vpufpn.22.76-82.

14. Соболь Н., Шиба А. Overcoming the negative effects of anxiety among ukrainian university students during the war. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. Том 35 № 4, 2023. С.117-136.

15. Михайлишин У. Б., Сухан В. С., Анталовці О. В. Психологічний стан здобувачів вищої освіти в період воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Психологія. Випуск 2, 2023. URL: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/ index.php/psy/article/view/205/291

16. Методичні рекомендації щодо забезпечення якісного вивчення, викладання та використання англійської мови у закладах вищої освіти України./М-во освіти і науки України/ URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/metodichni-rekomendaciyi-shodo-zabezpechennya- yakisnogo-vivchennya-vikladannya-ta-vikoristannya-anglijskoyi-movi-u-zakladah-vishoyi- osviti-ukrayini (дата звернення: 12.02.2024).

17. Шиба, А. Подолання тривожності студентів, що вивчають іноземні мови в умовах війни в Україні. Молодий вчений. 2023, 11 (123), C. 81-86. https://doi.org/10.32839/ 2304-5809/2023-11-123-4

18. Соболь Н.М. Формування навичок ефективного спілкування з метою подолання тривожності у студентської молоді під час війни: тези Міжнародної наук.-практ. конф.: «Лектор безпеки і оборони України на захисті національних інтересів: актуальні проблеми та завдання в умовах воєнного стану», 24 лист. 2022. Хмельницький: НАДПСУ, 2022 с. 458)

References

1. Zhyhailo N., Sholubka T. (2022) Formuvannia psykholohichnoi stiikosti studentiv ZVO pid chas viiny. [Formation of psychological stability of students of higher education institutions during the war.] VisnykLvivskoho universytetu. Seriiapsykholohichni nauky - Bulletin of Lviv University. Psychological sciences series. 14, 3-14. [in Ukrainian].

2. Sytnik S.V., Miroshnychenko O.M., Svidenska H.M. (2022) Osoblyvosti emotsiinykh staniv zdobuvachiv vyshchoi osvity pid chas viiny v Ukraini. [Peculiarities of the emotional states of students of higher education during the war in Ukraine.] Habitus - Habitus, 37, 48-51. [in Ukrainian].

3. Spilnota v umovakh voiennoho konfliktu: psykholohichni stratehii adaptatsii. [Community in conditions of military conflict: psychological strategies of adaptation]. (2019) Kropyvnytskyi : Imeks-LTD, Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/730670/3/%D0%9A% D0% BE%D1% 80%D0%BE% D0%B1%D0% BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE% D0%B3% D1%80% D0%B0%D1% 84_%D1%81%D1 %82%D1%80% D0%B0% D1%82%D0%B5% D0%B3%D1% 96%D1%97_% D0%B0%D0% B4%D0% B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1% 86%D1%96% D1%97.pdf [in Ukrainian].

4. Stress. (2022, June 17). Retrieved from https://www.who.int//news-room/questions- and-answers/item/stress/?gad_source=1 &gclid= CjwKCAiAu YuvBhApEiwAzq_YiaItfjYbiqwM yH39h2J3t9 CQitCb6c Hm1LuEa NHaT74jP_QhS8U6JhoCl2QQAvD_BwE 12

5. What's the difference between stress and anxiety? Retrieved from https://www.apa.org/ topics/stress/anxiety-difference [in English].

6. Chand, S. P. (2022). Anxiety. StatPearls - NCBI Bookshelf. Retrieved from https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470361/ [in English].

7. Koerner, N., & Dugas, M. J. (2006). A Cognitive Model of Generalized Anxiety Disorder: The Role of Intolerance of Uncertainty. In G. C. L. Davey & A. Wells (Eds.), Worry and its psychological disorders: Theory, assessment and treatment (pp. 201-216). Wiley Publishing. https://doi.org/10.1002/9780470713143.ch12 [in English].

8. Valley Behavioral Health System. (2017, October 3). Signs & symptoms of anxiety. Retrieved from https://www.valleybehavioral.com/anxiety/signs-symptoms-causes/ [in English].

9. Rose, G. M. (2022, October 25). Social Anxiety Disorder. StatPearls - NCBI Bookshelf. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK555890/ [in English].

10. Hajure, M., & Abdu, Z. (2020). Social Phobia and Its Impact on Quality of Life among Regular Undergraduate Students of Mettu University, Mettu, Ethiopia. Adolescent health, medicine and therapeutics, 11, 79-87. https://doi.org/10.2147/AHMT.S254002 [in English].

11. Batiukh O. (2011) Vazhlyvist doslidzhennia tryvozhnosti u studentiv pershoho kursu. [The importance of researching anxiety in first-year students.] Medsestrynstvo. Nursing, 4, 22-23. [in Ukrainian].

12. Nevedomsjka, J. O., Mykhajlovsjka, T. O. (2016). Yak podolaty pedahohu tryvozhnist studentiv? [How to overcome teachers the anxiety of students?] Osvitologicnij Diskurs - Educational discourse. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2016.1.13144 [in Ukrainian].

13. Ivantsev L., Ivanyshyn T. (2019) Psykholohichni chynnyky vynyknennia osobystisnoi tryvozhnosti u studentskoi molodi. Visnyk Prykarpatskoho universytetu - Bulletin of the Prikarpattia University 7(22), 76-82. https://doi.org/10.15330/vpufpn.22.76-82. [in Ukrainian].

14. Sobol N., Shyba A. (2023) Overcoming the negative effects of anxiety among Ukrainian university students during the war. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky. - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogical sciences. Vol. 35 No. 4, 117-136. [in English].

15. Mykhailyshyn U. B., Sukhan V. S., Antalovtsi O. V. (2023) Psykholohichnyi stan zdobuvachiv vyshchoi osvity v period voiennoho stanu. Psychological state of higher education students during the state of war.] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Psykholohiia. - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Psychology series, 2. Retrieved from http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/205/291 [in Ukr].

16. Metodychni rekomendatsii shchodo zabezpechennia yakisnoho vyvchennia, vykladannia ta vykorystannia anhliiskoi movy u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy. [Methodological recommendations for ensuring quality study, teaching and use of the English language in higher education institutions of Ukraine ./ M-vo osvity i nauky Ukrainy- Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/metodichni- rekomendaciyi-shodo-zabezpechennya-yakisnogo-vivchennya-vikladannya-ta-vikoristannya- anglij skoyi-movi-u-zakladah-vishoyi-osviti-ukrayini [In Ukrainian].

17. Shyba, A. V. (2023). Managing students' anxiety while learning foreign languages in the conditions of war in Ukraine. Molodij Vcenij, 11 (123), 81-86. https://doi.org/10.32839/2304- 5809/2023-11-123-4

18. Sobol N.M. (2022) Formuvannia navychok efektyvnoho spilkuvannia z metoiu podolannia tryvozhnosti u studentskoi molodi pid chas viiny [Formation of effective communication skills in order to overcome anxiety among student youth during the war] Proceedings from Mizhnarodai nauk.-prakt. konf.: «Cektor bezpeky i oborony Ukrainy na zakhysti natsionalnykh interesiv: aktualni problemy ta zavdannia v umovakh voiennoho stanu» - International Science- Pract. conference: "The security and defense sector of Ukraine in the protection of national interests: current problems and tasks in the conditions of martial law" (p. 458) ]. Khmelnytskyi: NADPSU. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru