Зв’язок високочастотних звуків з психоемоційним станом підлітків (14-16 років) з різними типами темпераменту

Размещено на http://allbest.ru

Зв'язок високочастотних звуків з психоемоційним станом підлітків (14-16 років) з різними типами темпераменту

Потапова Т.М. Потапова Тетяна Миколаївна кандидат медичних наук, доцент, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Фурдуй Ю.В. Фурдуй Юлія Володимирівна кандидат мистецтвознавства (доктор філософії (PhD)), викладач-методист, в.о. доцента, Дніпровська академія музики, м. Дніпро, Кугук У. Кугук Уляна учениця 10-Б класу, комунальний заклад «Науковий медичний ліцей «Дніпро» Дніпропетровської обласної ради, Дніпро



Анотація

У житті нас оточує безліч різноманітних звуків і, звісно, музика. Щодня більшість із нас слухає різну музику, яка так чи інакше зустрінеться де-небудь, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні - в машині, автобусі, супермаркеті, кінотеатрі, на вулиці - скрізь, де б ми не були, нас супроводжують звуки музики. При цьому навряд чи хтось замислюється, який величезний вплив вона має на наш внутрішній світ, нашу поведінку та здоров'я.

Скрізь можна зустріти людину, яка слухає музику у навушниках. Оскільки вплив музики на психофізіологічний стан людини є фактом, кожній людині корисно знати, який вплив на стан її організму надає музика, яку вона слухає. Тим більше, якщо вона супроводжує її всюди.

Музика як прояв психології звуку стає надзвичайно впливовою силою, яка протягом століть впліталася в людську культуру. Її глибока здатність проникати в наші душі, викликати емоції та створювати довговічні спогади незаперечна. Свідомо чи ні, музика відіграє важливу роль у формуванні нашого життя, наводячи мости між нами та навколишнім світом.

Одним із найчудовіших аспектів музики є її здатність передавати емоції. Емоція є універсальною мовою, що дозволяє нам висловлювати і розуміти почуття, які важко висловити словами. Наприклад, коли ми слухаємо сумну мелодію, вона може викликати сльози та пригнічення настрою. Так само оптимістичний ритм може викликати в нас приплив енергії та радості.

Загальний музичний досвід може створити міцні зв'язки між людьми, поєднуючи їх, незважаючи на їх відмінності. Чи то спів улюбленої пісні на концерті чи танець із друзями на вечірці, музика здатна подолати бар'єри та об'єднати людей.

Видатний український вчитель В. Сухомлинський писав: «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння переживання музики, без глибокої душевної потреби слухати музику, діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури [1 с. 414].

Заняття музикою, включаючи просто прослуховування та/або створення музики, впливають на емоційний розвиток особистості протягом усього життя (наприклад, особиста/культурна ідентичність, регулювання настрою тощо) і тісно пов'язані з багатьма розумовими процесами [2, 3, 4]. Останнім часом зустрічається все більше літератури, яка висвітлює корисні зв'язки між заняттям музикою та якістю життя, емоційною стабільністю [5, 6, 7].

Ключові слова: музика, звуки, здоров'я людини, психоемоційний стан, підлітки.



Abstract

Connection of high-frequency sounds with psycho- emotional state of adolescents (14-16 years) with different types of temperament

Potapova Tetiana Mykolaivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Dnipro State Medical University, Dnipro

Furdui Yuliia Volodymyrivna PhD in Art History (Doctor of Philosophy), lecturer-methodologist, acting associate professor, Dnipro Academy of Music, Dnipro

Kuhuk Uliana student of the 10-B class of the municipal institution "Scientific Medical Lyceum" Dnipro "of Dnipropetrovsk, Dnipro

In life, we are surrounded by many different sounds and, of course, music. Every day, most of us listen to different music that we will encounter in one way or another, whether we want to or not - in the car, bus, supermarket, cinema, on the street - wherever we are, we are accompanied by the sounds of music. Yet hardly anyone thinks about the enormous impact it has on our inner world, our behavior and our health.

You can see people everywhere listening to music with headphones on. Since the influence of music on the psychophysiological state of a person is a fact, it is useful for everyone to know what effect the music they listen to has on their body. Especially if it accompanies them everywhere.

Music, as a manifestation of the psychology of sound, is becoming an extremely influential force that has been intertwined in human culture for centuries.

Its profound ability to penetrate our souls, evoke emotions and create lasting memories is undeniable. Consciously or not, music plays an important role in shaping our lives, building bridges between us and the world around us.

One of the most remarkable aspects of music is its ability to convey emotion. Emotion is a universal language that allows us to express and understand feelings that are difficult to put into words. For example, when we listen to a sad melody, it can make us cry and feel down. Likewise, an upbeat rhythm can make us feel energized and happy.

A shared musical experience can create strong bonds between people, bringing them together despite their differences. Whether it is singing your favorites song at a concert or dancing with your friends at a party, music has the power to break down barriers and bring people together.

The outstanding Ukrainian teacher V. Sukhomlynsky wrote: "Knowledge of the world of feelings is impossible without understanding the experience of music, without a deep spiritual need to listen to music, to enjoy it. Without music, it is difficult to convince a person entering the world that a person is beautiful, and this conviction is essentially the basis of emotional, aesthetic, and moral culture [1 p. 414].

Music activities, including simply listening to and/or creating music, affect the emotional development of the individual throughout life (e.g., personal/cultural identity, mood regulation, etc.) and are closely related to many mental processes [2, 3, 4]. Recently, there has been a growing body of literature highlighting the beneficial links between music practice and quality of life and emotional stability [5, 6, 7].

Keywords: music, sounds, human health, psycho-emotional state, adolescents.



Вступ

Постановка проблеми. Психологічний вплив звуків може бути потужним і широкомасштабним. Музика і звуки можуть бути джерелом задоволення та зцілення душі, але є також багато інших психологічних переваг. Музика і звуки можуть розслабити розум, зарядити тіло енергією і навіть допомогти людям краще справлятися з болем.

Терапевтичне використання звуків можна простежити до стародавніх цивілізацій. Від шаманів у культурах корінних народів до мелодійних гімнів, які співають під час релігійних церемоній, музика давно визнана інструментом зцілення та духовного зв'язку. Ще в 6-му столітті до нашої ери відомий філософ Платон стверджував, що музика - це найбільш сильний засіб, що впливає на душу, тіло і інтелект людини. А Піфагор, який отримав музичну освіту у стародавньому Єгипті, затвердив музику як точну науку. Послідовники Піфагора застосовували спеціальні мелодії проти проявів люті і гніву, проводили заняття з математики під музику. Авіцена вважав музику «не медикаментозним» способом лікування поряд з дієтою, сміхом та запахом. Аристотель, в свою чергу, також стверджував, що музика впливає на етичне формування людини. Тому важливим питанням постає дослідження впливу звуків різної частоти на психоемоційний стан людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження Maratos та Ansdell показали, що заняття музикою можна використовувати як інструмент для самовираження, регуляції емоцій і навичок створення соціальних контактів [8, 9]. Khalfa та McKinney доводять, що участь у музиці модулює рівень збудження, впливаючи на частоту серцевих скорочень [10, 11]. Ці ефекти можуть бути частково зумовлені фізичними аспектами музики (наприклад, темпом) або ритмічними рухами, залученими до створення або прослуховування музики, які впливають на роботу центральної нервової системи [12], а також як особистісні фактори (наприклад, спільний соціальний досвід) [13].

Нещодавні дослідження показують, що заняття музикою не лише формують нашу особисту та культурну ідентичність, але й відіграють певну роль у регуляції настрою [14]. Крім того, музику можна використовувати для лікування серйозних розладів психічного здоров'я та вживання психоактивних речовин [15].

Музика, як захоплюючий і широкий мистецький засіб, відіграє ключову роль у житті підлітків. Цей етап життя, широко відомий як підлітковий вік, розглядається як вирішальний період для психологічного, соціального та розумового розвитку; роль музики в цьому контексті значна. Згідно з дослідженням, проведеним Ouergui зі співавторами [16], молодь демонструє високу частоту взаємодії та глибоке залучення до музики. У сучасну цифрову епоху музика поширена всюди, що дає підліткам змогу та засіб для самовираження своїх емоцій, крім того, це стає вирішальним шляхом для їх соціальних взаємодій.

Багато підлітків висловлюють свою ідентичність та емоції, створюючи музику [17, 18]. Це може відображати очікування відгуків соціума та встановлення соціальних стосунків через музику. Наприклад, меланхолійна музика може передати поганий настрій підлітка, тоді як енергійна - відображає його підйом та позитивний настрій. Крім того, захоплення музикою надає можливість молоді знаходити спільні інтереси серед друзів і однолітків, тим самим зміцнюючи соціальні контакти [19, 20]. В цей період життя у підлітків формується особистість, а музика, яку вони обирають і цінують, часто відображає їх цінності, переконання та самоуявлення. Цей процес самопізнання та самовираження за допомогою музики значно впливає на психічне здоров'я та розвиток підлітків.

В своїх дослідженнях Neal-Barnett A. і Knoerl .. виявили, що молодь часто використовує музику як механізм подолання своїх емоцій, наприклад, для полегшення стресу та покращення настрою [21, 22]. Більш того, кілька досліджень показали, що спільна музична діяльність (наприклад, участь у хорі чи оркестрі) може підвищити соціальні навички та самооцінку підлітків [23]. Проте деякі науковці також підкреслили потенційні ризики, пов'язані з музикою, зокрема пошкодження слуху та відволікання уваги, неможливість концентрації на виконанні певних завдань [24]. Ці дослідження в сукупності підкреслюють глибокий вплив музики на психічне здоров'я підлітків.

Науковці з Японії в своїй роботі прийшли висновку, що прослуховування музики з підсиленням на високочастотні звуки посилює активність парасимпатичної нервової системи, виміряну через коефіцієнт відновлення стресу, більше, ніж музика з підсиленням на низькочастотні звуки [25]. емоційний психічний музика настрій

В той час як звук низькочастотного камертону виявив збалансований тонізуючий ефект на настрій, самопочуття молодих людей. [26]. Ці відкриття розкривають можливості для різних клінічних застосувань.

Таким чином, звуки можуть викликати різні реакції з боку нервової системи у слухачів.

Підсумовуючи, можна сказати, що частота звуку є потужним інструментом, який може мати значний вплив на психологію людини. Він може впливати на емоції, поведінку, пізнання та фізичне благополуччя, і його можна використовувати як інструмент для сприяння розслабленню, концентрації та загальному самопочуттю. За допомогою музики, звукової терапії чи інших методів використання звукової частоти може бути потужним інструментом для покращення психічного та фізичного здоров'я.

Мета статті. дослідити зв'язок високочастотних звуків з психоемоційним станом підлітків (14-16 років) з різними типами темпераменту. Під час виконання роботи було поставлено такі завдання:

• теоретичні завдання - визначити вплив високочастотних звуків на психоемоційний стан підлітків;

• емпіричні завдання - провести дослідження та узагальнити отримані результати, сформулювати висновки.



Виклад основного матеріалу

Дослідження проводилося у комунальному закладі освіти «Науковий медичний ліцей «Дніпро» Дніпропетровської обласної ради» та у музичному ліцеї Дніпровської академії музики. Всього у дослідженні брали участь 30 підлітків 9 та 10 класів 14-16 років. Серед них було 21 підліток жіночої статі, та 9 - чоловічої; 6 осіб - 14 років, 19 осіб- 15 років, 5 осіб- 16 років.

Дослідження проводилося в часовому інтервалі від 09:00 до 12:00. Кожний випробуваний перед початком дослідження отримував стандартний бланк тесту «Оперативна оцінка самопочуття, активності та настрою». Опитувальник складається з 30 пар протилежних показників, якими випробуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара є шкалою, на якій випробуваний відзначає ступінь актуалізації тієї чи іншої характеристики свого стану [27]. Далі випробуваним пропонувалося надягти навушники, з яких у стереорежимі був відтворений, в постійному повторенні, високочастотний звук тібетської чаші з частотою коливань 1500 Гц (Виробник Meistergabel, Німеччина). Експозиція звуку починалася після 3-хвилинного періоду спокою та тривала 3 хвилини, далі надавалося ще 3 хвилини спокою. Після цього кожному випробуваному знов надавався стандартний бланк тесту «Оперативна оцінка самопочуття, активності та настрою» (САН).

Забезпечення системності в роботі і досягнення наукового обґрунтування мети дозволило спланувати методичне дослідження у ході якого було виділено два етапи.

1. Експериментальне дослідження (практичне дослідження зв'язку високочастотного звуку та психоемоційного стану підлітка (опитувальник САН до та після прослуховування (автори-розробники - В.А. Доскін, Н.А. Лаврентьєва, В.Б. Шарай, М.П. Мирошніков (1973 рік)).

2. Соціологічне дослідження (анкетування по визначенню типу темпераменту за Айзенком) (автор Ганс Айзенк).

Результати тесту за стандартною методикою «Оперативна оцінка самопочуття, активності та настрою» до та після прослуховування високочастотного звуку представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники суб'єктивної оцінки самопочуття, активності та настрою до та після прослуховування звуку высокочастотного камертона (M±m при n=30)

Середнє значення	Самопочуття / бали	Активність / бали	Настрій / бали
до дослідження	4,41±0,23	3,81±0,17	4,80±0,19
після дослідження	4,23±0,21	3,81±0,16	4,55±0,18

Як можна побачити із таблиці, показники самопочуття та настрою знаходилися у середньому діапазоні до дослідження, та після прослуховування високочастотних звуків із незначним зниженням також відповідали середнім значенням. Тільки показники активності у всіх підлітків і до і після дослідження були на низькому рівні.

За результатами анкетування по визначенню типу темпераменту встановлено, що серед досліджуваних було 12 холериків, 9 меланхоліків, 6 сангвініків та 3 флегматика.

Рисунок 1. Типи темпераментів за Айзенком



Було цікаво розглянути та проаналізувати динаміку показників САН відповідно конкретним типам темпераменту (таблиці 2-4).

Таблиця 2

Динаміка показників самопочуття, активності та настрою серед холериків (M±m при n=12)

Самопочуття / бали	Активність / бали	Настрій / бали
до	після	до	після	до	після
2,9	3,5	3,8	3,4	3	3,3
3,4	5,1	2,8	3,9	4,4	5,4
5,5	5,6	3,8	5,1	5,9	6,3
5,5	4	5,1	4,5	5,7	4,9
6,1	6,4	2,1	4,5	6,7	5,5
3,5	3	4	3,9	3,9	2,9
3,5	3,8	3,9	3,8	4,6	4,7
4,6	4,6	5,1	5,4	4,7	4,2
6	5,2	4,7	3,8	5,8	4,9
4,2	4,8	3,9	4,1	4,2	4,9
5,3	5,6	4,5	5,4	5,3	5,5
3,9	4,1	3,7	3,4	6,1	6,4
4,533±0,33	4,641±0,30	3,950±0,26	4,266±0,21	5,025±0,32	4,908±0,31

Самопочуття серед холериків не змінилося у 9 учнів, в той час як у 2 нормалізувалося (тобто перейшло у середнє значення), а у 1 - знизилося.

Найбільших змін зазнали активність та настрій - у 3 ліцеїстів нормалізувались, активність у 2 - підвищилась, а настрій у 1 знизився, а у другого підвищився.

Таблиця 3

Динаміка показників самопочуття, активності та настрою серед меланхоліків (M±m при n=9)

Самопочуття / бали	Активність / бали	Настрій / бали
до	після	до	після	до	після
3,8	3,2	3,9	2,7	2,7	3,2
5,5	4	4,1	2,8	5,5	4,9
3,8	3,9	3	3,3	3,6	3,7
3,6	3	1,7	3	4,3	3,1
3,1	3,6	3,5	3,8	4,9	4,6
3,6	3,1	3	3,5	4,4	3,4
2,2	3,4	3,2	3,2	3,2	4,1
3,1	2,5	3,5	3,4	4	3,1
3	2,6	3,3	2,3	4	4,8
3,522±0,31	3,255±0,18	3,244±0,24	3,111±0,16	4,066±0,30	3,877±0,26

У більшої частини меланхоліків самопочуття набуло таких змін - 3 учні відчули гармонізацію стану (тобто набули середнього ступеню), а 3 підлітків відмітили його зниження. Активність також знизилась у 2 учнів. А настрій меланхоліків майже не змінився (7 осіб), і у 2-х нормалізувався.

Таблиця 4

Динаміка показників самопочуття, активності та настрою серед флегматиків і сангвініків (M±m) .

	Самопочуття / бали	Активність / бали	Настрій / бали
	до	після	до	після	до	після
Флегматики n=3	5,1	4,3	2,9	3,2	4,3	4,2
	6,1	5,7	5,2	3,7	4,8	4,7
	3,8	4,5	3,3	3,8	5,6	5,1
	5,00±0,81	4,83±0,53	3,80±0,86	3,56±0,31	4,90±0,46	4,66±0,31
Сангвініки n=6	6	5,8	4,9	5,2	5,4	5,4
	3,4	4	3,4	2,7	4,3	4,5
	3,7	2,3	2,7	3	4,4	3
	6,4	4,1	5	3,5	6,3	4,9
	5,4	4,6	5,4	4,9	5,6	5
	6,4	6,7	5	5,3	6,4	6,1
	5,21±0,60	4,58±0,68	4,40±0,48	4,10±0,552	5,40±0,40	4,81±0,46

Самопочуття сангвініків не змінилося у 3-х учнів (більшість з високою суб'єктивною оцінкою), у 2-х - гармонізувалося і тільки у одного підлітка знизилося.

Активність - підвищилась у 2 ліцеїстів, залишилась на попередньому рівні також у 2 учнів, знизилась у 1 учня та у 1 учня активність набула середнього рівня.

Стосовно флегматиків ми не можемо дати будь які пояснення та рекомендації через те, що в нашій досліджуваній групі їх кількість була недостатньою для вивчення (тільки 3 підлітка), але все ж таки можна побачити тенденцію до зниження всіх показників САН.

Проаналізувавши отримані дані, можна припустити, що високочастотні звуки майже ніяк не впивають на суб'єктивний психоемоційний стан холериків і сангвініків. Щодо меланхоліків, то тут спостерігається негативний результат, зниження самопочуття, активності, хоча настрій ніяк не відреагував на подразнення високочастотними звуками. Тобто, для меланхоліків звуки з такою частотою є небажаними, а можливо, навіть, шкідливими.

Дані результати нашої роботи спонукають нас проводити і подальші дослідження для більш глибокого та якісного визначення впливу високочастотних звуків на психоемоційний стан підлітків тільки серед більш великої кількості досліджуваних та окремо по кожному типу темпераменту.



Висновки

1. За методикою САН після прослуховування високочастотних звуків було виявлено зниження самопочуття та настрою, але показники не виходили за рамки середніх. При цьому активність залишилася на низькому рівні.

2. Визначення типу темпераменту дозволило встановити 12 холериків, 9 меланхоліків, 6 сангвініків та 3 флегматика серед досліджуваних.

3. У меланхоліків найбільших змін зазнав настрій, показники якого з середніх балів знизилися до низьких, а самопочуття та активність ще більше знизилися. Тобто високочастотні звуки негативно впливали на меланхолічний тип темпераменту.

4. Серед холериків виявлено підвищення показників самопочуття, активності в межах середніх балів, а настрій дещо знизився, але все ж таки наближався до гармонійного стану.

5. Серед флегматиків та сангвініків показники САН знизилися, але залишилися на середньому рівні, в той час як активність флегматиків стала ще нижчою.

6. З нашої роботи видно, що високочастотні звуки знизили показники САН серед всіх типів темпераменту окрім активності холериків. Для того, щоб були більш достовірні й повні результати, нам необхідна більша кількість осіб



Література

1. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. Вибрані твори: в 5 т. Т. 2. Київ : Рад. шк., 1976. 661 с.

2. Mankel K, Bidelman GM. Inherent auditory skills rather than formal music training shape the neural encoding of speech. Proc. Natl. Acad. Sci. 2018;115:13129-34.

3. Swaminathan S, Schellenberg EG. Musical competence is predicted by music training, cognitive abilities, and personality. Sci. Rep. 2018;8:9223.

4. Mosing MA, Pedersen NL, Madison G, Ullen F. Genetic pleiotropy explains associations between musical auditory discrimination and intelligence. PLos One. 2014;9:e113874.

5. Weinberg MK, Joseph D. If you're happy and you know it: Music engagement and subjective wellbeing. Psychol. Music. 2017;45:257-67.

6. Cirelli LK, Trehub SE, Trainor LJ. Rhythm and melody as social signals for infants. Ann N Y Acad. Sci. 2018;1423:66-72.

7. Lense MD, Beck S, Liu C, Pfeiffer R, Diaz N, Lynch M, et al. Parents, peers, and musical play: Integrated parent-child music class program supports community participation and well-being for families of children with and without Autism Spectrum Disorder. Front Psychol. 2020; 11:11.

8. Maratos AS, Gold C, Wang X, Crawford MJ. Music therapy for depression. Cochrane Database Syst Rev. 2008;1:CD004517. Database Syst. Rev. 2008;1:CD004517.

9. Ansdell G, Meehan J. «Some Light at the End of the Tunnel»: exploring Users' evidence for the effectiveness of music therapy in adult mental health settings. Music Med. 2010;2:29-40.

10. Khalfa S, Bella SD, Roy M, Peretz I, Lupien SJ. Effects of relaxing music on salivary cortisol level after psychological stress. Ann N Y Acad Sci. 2003;999:374-6

11. McKinney CH, Antoni MH, Kumar M, Tims FC, McCabe PM. Effects of guided imagery and music (GIM) therapy on mood and cortisol in healthy adults. Health Psychol. 1997; 16:390-400.

12. Chanda ML, Levitin DJ. The neurochemistry of music. Trends Cogn. Sci. 2013; 17: 179-93.

13. Olff M, Koch SB, Nawijn L, Frijling JL, Van Zuiden M, Veltman DJ. Social support, oxytocin, and PTSD. Eur. J. Psychotraumatol. 2014;5:26513.

14. Gustavson, D.E., et al. Mental health and music engagement: review, framework, and guidelines for future studies. Transl. Psychiatry 11, 370 (2021). https://doi.org/10.1038/s41398- 021-01483-8.

15. Golden, T. L., et al. (2021). The use of music in the treatment and management of serious mental illness: A global scoping review of the literature. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.649840.

16. Ouergui, I., Jebabli, E., Delleli, S., Messaoudi, H., Bridge, C. A., Chtourou, H., et al. (2023). Listening to preferred and loud music enhances taekwondo physical performances in adolescent athletes. Percept. Mot. Skills.

17. Taruffi, L. (2021). Mind-wandering during personal music listening in everyday life: music-evoked emotions predict thought valence. Int. J. Environ. Res. Public Health 18. doi: 10.3390/ijerph182312321.

18. Feneberg, A. C., Stijovic, A., Forbes, P., Lamm, C., Piperno, G., Pronizius, E., et al. (2023). Perceptions of stress and mood associated with listening to music in daily life during the COVID-19 lockdown. JAMA Netw. 2023.

19. McFerran, K., Roberts, M., and O'Grady, L. (2010). Music therapy with bereaved teenagers: a mixed methods perspective. Death Stud. 34, 541-565.

20. Haeyen, S., and Noorthoorn, E. (2021). Validity of the self-expression and emotion regulation in art therapy scale (SERATS). PLoS One 16:e0248315.

21. Neal-Barnett, A., Stadulis, R., Ellzey, D., Jean, E., Rowell, T., Somerville, K., et al. (2019). Evaluation of the effectiveness of a musical cognitive restructuring app for black Inner- City girls: survey, usage, and focus group evaluation. JMIR Mhealth Uhealth7:e11310.

22. Knoerl, R., Mazzola, E., Woods, H., Buchbinder, E., Frazier, L., LaCasce, A., et al. (2022). Exploring the feasibility of a mindfulness-music therapy intervention to improve anxiety and stress in adolescents and young adults with Cancer. J. Pain Symptom Manag. 63.

23. Porter, S., McConnell, T., McLaughlin, K., Lynn, F., Cardwell, C., Braiden, H. J., et al. (2017). Music therapy for children and adolescents with behavioural and emotional problems: a randomised controlled trial. J. Child Psychol. Psychiatry 58, 586-594.

24. Halevi-Katz, D. N., Yaakobi, E., and Putter-Katz, H. (2015). Exposure to music and noise-induced hearing loss (NIHL) among professional pop/rock/jazz musicians. Noise Health 17, 158-164.

25. Behav Neurol. 2016 Aug 30. Stress Recovery Effects of High- and Low-Frequency Amplified Music on Heart Rate Variability. Yoshie Nakajima, Naofumi Tanaka, Tatsuya Mima, and Shin-Ichi Izumi. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5021883/.

26. Дослідження впливу звуку низькочастотних камертонів на суб'єктивне відчуття психоемоційного та фізичного стану у здорових молодих людей. Фурдуй Ю.В., Гутнік І. О., Поддубна О.П. Scientific Collection «InterConf»: with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Modern Directions and Movements in Science». № 150, April 16-18, 2023. Luxembourg. Р. 280-283.

27. Чала Ю.М., Шахрайчук А.М. Психодіагностика. Харків: НТУ «ХШ», 2018. - 246 с.



References

1. Sukhomlynskyi V. O. (1976). Yak vykhovaty spravzhniu liudynu [How to raise a real person]. Kyiv: Rad. shk. [in Ukrainian].

2. Mankel K, Bidelman GM. Inherent auditory skills rather than formal music training shape the neural encoding of speech. Proc. Natl. Acad. Sci. 2018;115:13129-34.

3. Swaminathan S, Schellenberg EG. Musical competence is predicted by music training, cognitive abilities, and personality. Sci. Rep. 2018;8:9223.

4. Mosing MA, Pedersen NL, Madison G, Ullen F. Genetic pleiotropy explains associations between musical auditory discrimination and intelligence. PLos One. 2014;9:e113874.

5. Weinberg MK, Joseph D. If you're happy and you know it: Music engagement and subjective wellbeing. Psychol. Music. 2017;45:257-67.

6. Cirelli LK, Trehub SE, Trainor LJ. Rhythm and melody as social signals for infants. Ann N Y Acad. Sci. 2018;1423:66-72.

7. Lense MD, Beck S, Liu C, Pfeiffer R, Diaz N, Lynch M, et al. Parents, peers, and musical play: Integrated parent-child music class program supports community participation and well-being for families of children with and without Autism Spectrum Disorder. Front Psychol. 2020; 11:11.

8. Maratos AS, Gold C, Wang X, Crawford MJ. Music therapy for depression. Cochrane Database Syst Rev. 2008;1:CD004517. Database Syst. Rev. 2008;1:CD004517.

9. Ansdell G, Meehan J. «Some Light at the End of the Tunnel»: exploring Users' evidence for the effectiveness of music therapy in adult mental health settings. Music Med. 2010;2:29-40.

10. Khalfa S, Bella SD, Roy M, Peretz I, Lupien SJ. Effects of relaxing music on salivary cortisol level after psychological stress. Ann N Y Acad Sci. 2003;999:374-6

11. McKinney CH, Antoni MH, Kumar M, Tims FC, McCabe PM. Effects of guided imagery and music (GIM) therapy on mood and cortisol in healthy adults. Health Psychol. 1997; 16:390-400.

12. Chanda ML, Levitin DJ. The neurochemistry of music. Trends Cogn. Sci. 2013;17:179-93.

13. Olff M, Koch SB, Nawijn L, Frijling JL, Van Zuiden M, Veltman DJ. Social support, oxytocin, and PTSD. Eur. J. Psychotraumatol. 2014;5:26513.

14. Gustavson, D.E., et al. Mental health and music engagement: review, framework, and guidelines for future studies. Transl. Psychiatry 11, 370 (2021). https://doi.org/10.1038/s41398- 021-01483-8.

15. Golden, T. L., et al. (2021). The use of music in the treatment and management of serious mental illness: A global scoping review of the literature. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/ 10.3389/fpsyg.2021.649840.

16. Ouergui, I., Jebabli, E., Delleli, S., Messaoudi, H., Bridge, C. A., Chtourou, H., et al. (2023). Listening to preferred and loud music enhances taekwondo physical performances in adolescent athletes. Percept. Mot. Skills.

17. Taruffi, L. (2021). Mind-wandering during personal music listening in everyday life: music-evoked emotions predict thought valence. Int. J. Environ. Res. Public Health 18. doi: 10.3390/ijerph182312321.

18. Feneberg, A. C., Stijovic, A., Forbes, P., Lamm, C., Piperno, G., Pronizius, E., et al. (2023). Perceptions of stress and mood associated with listening to music in daily life during the COVID-19 lockdown. JAMA Netw. 2023.

19. McFerran, K., Roberts, M., and O'Grady, L. (2010). Music therapy with bereaved teenagers: a mixed methods perspective. Death Stud. 34, 541-565.

20. Haeyen, S., and Noorthoorn, E. (2021). Validity of the self-expression and emotion regulation in art therapy scale (SERATS). PLoS One 16:e0248315.

21. Neal-Barnett, A., Stadulis, R., Ellzey, D., Jean, E., Rowell, T., Somerville, K., et al. (2019). Evaluation of the effectiveness of a musical cognitive restructuring app for black Inner- City girls: survey, usage, and focus group evaluation. JMIR Mhealth Uhealth7:e11310.

22. Knoerl, R., Mazzola, E., Woods, H., Buchbinder, E., Frazier, L., LaCasce, A., et al. (2022). Exploring the feasibility of a mindfulness-music therapy intervention to improve anxiety and stress in adolescents and young adults with Cancer. J. Pain Symptom Manag. 63.

23. Porter, S., McConnell, T., McLaughlin, K., Lynn, F., Cardwell, C., Braiden, H. J., et al. (2017). Music therapy for children and adolescents with behavioural and emotional problems: a randomised controlled trial. J. Child Psychol. Psychiatry 58, 586-594.

24. Halevi-Katz, D. N., Yaakobi, E., and Putter-Katz, H. (2015). Exposure to music and noise-induced hearing loss (NIHL) among professional pop/rock/jazz musicians. Noise Health 17, 158-164.

25. Behav Neurol. 2016 Aug 30. Stress Recovery Effects of High- and Low-Frequency Amplified Music on Heart Rate Variability. Yoshie Nakajima, Naofumi Tanaka, Tatsuya Mima, and Shin-Ichi Izumi. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5021883/.

26. Furdui Yu.V., Hutnik I. O., Poddubna O.P. (2023). Doslidzhennia vplyvu zvuku nyzkochastotnykh kamertoniv na subiektyvne vidchuttia psykhoemotsiinoho ta fizychnoho stanu u zdorovykh molodykh liudei [Investigation of the effect of the sound of low-frequency tuning forks on the subjective feeling of psycho-emotional and physical state in healthy young people]. Proceedings from MIIM: Scientific Collection «InterConf»: with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Modern Directions and Movements in Science». № 150,. (рр. 280-283). Luxembourg.

27. Chala Yu.M., Shakhraichuk A.M. (2018). Psykhodiahnostyka. [Psychodiagnostics]. Kharkiv. NTU «KhPI» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...