Актуалізація психологічного потенціалу підлітка. Компетентнісний підхід

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет імені Василя Стефаника

Актуалізація психологічного потенціалу підлітка. Компетентнісний підхід

Сватенкова Т.І.

Вступ

Підлітки і молодь завжди становила основу потенціалу майбутнього країни. Саме вони рухали процеси демократизації, інтеграції та крос-культурної взаємодії.

Сьогодення для українського підростаючого покоління ознаменувалося бурхливими процесами змін і перетворень як соціально-політичного та економічного характеру, так і соціально-психологічного, культурного і міжнаціонального. Основна проблема і основний потенціал психосоціального розвитку підлітків полягає у відкритті широкого спектру можливостей для розвитку і саморелізації, але у той же час у відсутності стабільності системи набуття знань, умінь і навичок для реалізації власного потенціалу.

Відомо, що правильний розвиток особистості включає вплив старших людей на молодого індивіда. Коли цього не відбувається, діти спілкуються лише з однолітками, звужуючи, таким чином, шляхи дорослішання та обміну життєвим досвідом.

Американський педагог, автор книжки The Dumbest Generation - Марк Бауерляйн, робить припущення, що вплив лише ровесників є антиінтелектуальним, антиісторичним, оскільки діти черпають знання не від старших, а з всесвітньої мережі [1]. Самовпевненість іноді тягне за собою пошук не тільки слави, а й неприємностей.

Підлітки стали більш сконцентровані на своєму внутрішньому «Я», при цьому намагаючись усіляко продемонструвати його іншим. З точки зору Джоела Штейна [2], журналіста Times, автора статті «The Me Me Me Generation», вони занадто переймаються своєю популярністю та думкою інших. Деякі підлітки, таким чином, просто не хочуть дорослішати, залишаються «великими дітьми», адже соцмережі стимулюють потребу у самовираженні та схваленні іншими.

Таким чином, за умов інформаційного суспільства відбувається перестановка в системі головних чинників, які впливають на соціалізацію дітей. На чільне місце серед суб'єктів виховання -- найважливішої складової соціалізації -- замість сім'ї та школи виходить мас-медіа.

Досліди американського центру соціальних досліджень Wildness показують, що 80% сучасних підлітків шукають вигоду в своїй творчості, понад 25% публікують оригінальний власний контент, а 65% займаються розповсюдженням контенту в соціальних мережах [3]. При цьому варто розуміти, що миттєвий доступ до інформації може робити дітей дещо вразливими. Вони можуть дізнатися про будь-яку світову катастрофу через лічені години або навіть дивитись онлайн-стрім на телефоні. Тож не дивно, що з загостреною реакцією, яку викликають в них новини, ці діти шукають власні шляхи ескапізму, для полегшення відчуття розпачу від реальності.

Виклад основного матеріалу

Останнім часом в соціальне та освітнє середовище активно входить поняття компетентність: ключова компетентність, освітня компетентність, життєва компетентність.

Компетентність -- здатність (потенціал), здійснювати складні види діяльності [4]. Компетентності розрізняються за видами: ключові, базові і функціональні.

Ключові компетентності -- компетентності, необхідні для життєдіяльності людини і пов'язані з її успіхом у швидкозмінному суспільстві. Отже, ключова компетентність -- це об'єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини. Ключова компетентність: сприяє досягненню успіхів у житті; розвитку якості суспільних інститутів; відповідає багатоманітним сферам життя.

У 2018 році в Україні було офіційно затверджено 8 ключових компетентностей [5]:

1. Грамотність (Literacy competence).

2. Мовна компетентність (Languages competence).

3. Математична компетентність та компетентність у науках, технологіях та інженерії (Mathematical competence and competence in science, technology and engineering).

4. Цифрова компетентність (Digital competence).

5. Особиста, соціальна та навчальна компетентність (Personal, social and learning competence).

6. Громадянська компетентність (Civic competence).

7. Підприємницька компетентність (Entrepreneurship competence).

8. Компетентність культурної обізнаності та

самовираження (Cultural awareness and expression competence).

Беручи до уваги аспект розвитку психологічної науки та практичної психології як підтримуючої і коригуючої складової сучасної системи виховання та освіти дитини, у 2015 році ми з чоловіком розробили експериментально новий підхід до роботи з дітьми у тимчасових дитячих об'єднаннях, зокрема у дитячих таборах.

Це певна форма соціально- психологічного супроводу дитини протягом перебування її у рекреаційному закладі, що з одного боку заснована на індивідуально-психологічному підході до дитини, а з іншого - на суспільних групових цінностях і неперервній взаємодії дитини, дорослого і колективу. Протягом п'яти років (2016-2022) в рамках програми відпочинку «Дитячий табір «Зефір»» реалізовується особливий підхід до організації роботи з дітьми, що базується на гармонійному поєднанні психологічних та педагогічних методів впливу на розвиток особистості дитини.

За ці роки у дослідженні прийняло участь 2022 дитини. В основу функціонування даної системи було покладено саме компетентнісний підхід до роботи з дитиною і групою дітей як основний інструмент актуалізації психологічного потенціалу особистості дитини.

Опорою є заздалегідь підготовлені фахівці психологи та соціальні працівники, які відбираються протягом року і проходять спеціальну підготовку на курсах наставників. Первинний діагностичний інструментарій складається із наступних методик:

1) Соціометричне опитування (Дж.Морено) [6];

2) Діагностика "емоційного інтелекту" (Н. Холл)[6];

Дані методики дають змогу оцінювати рівень розвитку психологічного потенціалу дитини з огляду на такі ключові компетентності як співпраця, комунікація, крос-культурний інтелект, лідерство служіння і соціально-емоційний інтелект. На разі, це базові компетентності, що дозволяють ефективно розвиватися особистості у групі, зберігаючи її індивідуальність та автентичність.

Робота проводилася у тимчасових групах дітей, що відпочивали за програмою «Дитячий табір Зефір». Термін перебування кожної групи 12 днів.

Етап перший. Психологічна діагностика. Дослідження психологічних особливостей кожної дитини. Це був другий день перебування дітей у команді. Ми використовували подані вище тести.

Етап другий. Аналітичний. Ми підбирали кожній команді відповідні психологічні вправи і завдання відповідно віку для розвитку відповідних психологічних особливостей. Складали психолого-педагогічні рекомендації щодо роботи індивідуально з кожною дитиною та у груповій взаємодії.

Етап третій. Формуючий. Протягом всього терміну перебування дітей наставники разом з психологом проводили тренінги у командах, індивідуальні консультації з дітьми, вправи на розвиток креативності, згуртованості, підвищення комунікативної та емоційної компетентності, взаємопідтримки - усіх важливих компетентностей дитини.

Етап четвертий. Контрольний. Діагностика психологічних особливостей дитини за допомогою методики, описаної вище. Проводимо в останній день перебування дітей у тимчасовому колективі. Результати дають змогу оцінити якість проведеної роботи.

Етап п'ятий. Аналітично-корекційний. Аналізуємо результати тестів та проведеної роботи. Корегуємо подальшу програму роботи з дітьми.

Варто розказати про особливості роботи з дітьми протягом їх перебування у тимчасовій групі на відпочинку. Основою роботи обрано індивідуальний підхід до кожної особистості, гармонійний розвиток і розкриття здібностей кожного на основі результатів психологічної діагностики особистості. Основною методикою діагностики обрано соціометричне тестування. Воно дає можливість відразу показати соціометричний статус кожної дитини у новому колективі, вподобання і антипатії дітей, виявити лідерів і аутсайдерів. У свою чергу, саме рівень емоційного інтелекту (за Д.Гольманом) має визначальний вплив на рівень адаптивності людини у колективі і якість її соціальних контактів [7, с.108]. На основі даної інформації про дитину формується план роботи з колективом і окремою особистістю. Результати діагностики рівня емоційного інтелекту складають основу індивідуального підходу у роботі з дитиною. Збір результатів по особливостям роботи із дітьми різного віку зайняв у нас п'ять років - 45 періодів перебування дітей у тимчасових групах.

На основі даних діагностики протягом першого року роботи було сформовано оптимальну тренінгову експрес-програму адаптації та актуалізації психологічного потенціалу, підвищення і корекції рівня емоційного інтелекту та оптимізації ключових компетентностей дитини. Дана програма складається із 3 занять обсягом 9 годин (по 3 години кожне), що проводиться у перші три дні перебування дитини у новому колективі. Окрім тренінгів, проводяться індивідуальні консультації з психологом (за результатами методик) та підбираються оптимальні форми групової роботи з огляду на загальний рівень емоційного інтелекту групи та результатів тестування.

Отож, взявши за основу модель емоційного інтелекту Д.Гольмана, розвиток усіх 5 складових включено у тренінгову програму адаптації та актуалізації, окремо складова самоусвідомлення розвивається у індивідуальній роботі дитини і наставника у супроводі психолога, також через участь дітей у форум-театрах та психодраматичних постановках. Саме у групових постановках можна розвинути і відкоригувати самоконтроль емоцій дитини, самомотивації, емпатію та розширити діапазон навичок спілкування.

Окремо відмітимо спеціально створені фахівцями програми, соціально-психологічні ігри для дітей різного віку (за мотивами гри «Мафія»), що тривають протягом дня і мотивують дітей до контролю емоцій, ідентифікації та розпізнавання емоційного стану іншого, стимулюють розвиток комунікативних навичок дитини у колективі. Використовуючи кооперацію та взаємодію, спостереження, вербальні та невербальні засоби комунікації, діти розвивають емоційний інтелект, комунікативну компетентність, загальний інтелект та емпатію, оптимізують мотиваційний компонент психологічного потенціалу, навчаються керувати власною поведінкою та передбачати поведінку оточення, розширюють і поглиблюють ціннісні орієнтації особистості - все це розвиває дитину як особистість і актуалізує і підвищує її психологічний потенціал.

Розкривають потенційні можливості дитини щоденні спільні групові діалоги - підсумки дня. Вони проводяться у комфортній довірливій формі, де надається можливість бути почутим і не осудженим кожному. Досвідчений фахівець - наставник вправно керує процесом бесіди і мотивує до прояву емоцій, навчає розпізнавати та ідентифікувати власні емоції та емоції оточуючих, виражати їх відповідно ситуації, що дає змогу дитині підвищити рівень власного емоційного інтелекту та отримати можливість розкрити свої здібності і таланти у групі.

Отже, тестування проходило на початку роботи з дітьми (на 2-й день приїзду) та в останній день (11 або 12 день) перебування дитини на відпочинку. За результатами першого тестування маємо:

1) За показниками соціометричного тесту: 667 дітей із 2022 мали низький соціометричний статус (33%); 788 - задовільний та в межах норми (39%), 303 - вище середнього (15%), і лише 263 мали високий соціометричний статус (13%).

2) За показниками рівня емоційного інтелекту (інтегративний рівень) маємо: 1051 опитаних мали низький рівень емоційного інтелекту (52%); 748 - середній рівень (37%) і лише 222 опитуваних мали високий рівень емоційного інтелекту (11%).

Висновки

Відповідно до вищеописаної програми, проводилася систематична планомірна робота з дітьми щодня. Після реалізації програми компетентнісного підходу маємо суттєві зміни:

1) За показниками соціометричного тесту: лише 242 дітей мають не задовільний (нижчий норми) соціометричний статус у групі (12%); 506 - задовільний і середній (25%); 809 - вище середнього (40%) і 465 - високий соціометричний статус (23%).

2) За показниками рівня емоційного інтелекту (інтегративний рівень) маємо теж позитивні зрушення: лише 505 опитуваних залишилися з низьким рівнем емоційного інтелекту (25%); 1051 розвинули рівень емоційного інтелекту до середнього (52%) і 465 мали високий рівень емоційного інтелекту (23%).

З огляду на результати дослідження, розроблено і впроваджено у роботу ефективну психокорекційну програму актуалізації психологічного потенціалу підлітків протягом року, мета якої - планомірний і гармонійний розвиток усіх компетентностей сучасного підлітка у рамках соціально - психологічного супроводу особистості на шляху здобуття дорослості. Програма носить назву «Альтернатива» як альтернатива апатії сьогодення, неувазі до важливих людських цінностей і основ реальної міжособистісної взаємодії людей.

Дана програма розрахована на щотижневі заняття із підлітками протягом року і функціонує у якості медіатора між підлітками та сучасними викликами суспільства, створюючи своєрідну альтернативну реальність, де кожен може розкрити свої потенційні здібності, отримати навички до ефективної самореалізації через опанування ключовими життєвими компетентностями у рамках підходу «рівний рівному».

Актуальним вважаю поєднання кількох факторів у роботі з дітьми підліткового віку: попередня планомірна підготовка фахівців-наставників (психологів та соціальних працівників), що працюють безпосередньо з дітьми; поєднання соціально-педагогічного та індивідуально- психологічного підходів у роботі з особистістю і колективом; успішне поєднання різних методів впливу на особистість (групових та індивідуальних) та використання різних форм і методів роботи з дітьми; компетентнісний підхід та використання діагностичних методів у роботі. Все це дає змогу фіксувати результати роботи, оперативно реагувати на потреби особистості та особливості її розвитку у новому колективі, динамічно розвиватися і коригувати програму у відповідності до вимог часу та особливостей групи, тримати у фокусі гармонійний розвиток особистості і допомагати кожній дитині на шляху до самореалізації.

Актуалізація потреби дитини приймати участь у даній програмі проходить ще на етапі перебування дитини у дитячому таборі відпочинку. Саме завдяки злагодженій роботі спеціально підготовлених фахівців і попередньо розробленої програми формується потреба у здобутті життєвих компетентностей і почуття дорослості у тимчасовій дитячій групі. Це проходить завдяки взаємодії кількох важливих факторів:

1) Авторитет фахівця і наставника, його поведінка, стиль взаємодії з дитиною особисто і з групою призводить до активізації процесу ідентифікації дитини зі значимим дорослим, виникає бажання бути схожим на нього, наслідувати його. Це дуже актуально у підлітковому віці, коли нівелюється роль батьків і особистість знаходиться у процесі пошуку нового зразка для ідентифікації, що часто призводить до вибору девіантних форм поведінки через ідентифікацію з відповідно асоціальними особистостями.

2) За допомогою ефективно підібраних методик роботи з дитиною і групою дітей створено унікальні можливості для самореалізації кожної дитини з урахуванням індивідуальних здібностей, уподобань та рівня розвитку компетентностей. Активізований процес самореалізації дитини у рамках компетентнісного підходу у роботі з тимчасовою дитячою групою дає потребу у продовженні даного процесу поза межами табору. Формується мотивація до самозміни і потреба у самореалізації у рамках схожої системи. Оскільки поки що системи схожої до нашої у освітньо-виховному середовищі нема, то діти прагнуть повернутися до табору або продовжувати процес самореалізації та опанування дорослості через засвоєння ключових компетентностей у рамках психокорекційної програми «Альтернатива» протягом року. психосоціальний саморелізація компетентнісний україна

3) Специфіка роботи табору «Зефір» передбачає набір не більше 80 дітей на один відпочинковий період (12 днів). Усі заходи побудовані на принципах активної міжособистісної взаємодії дітей у змішаних різновікових групах. Таким чином, реалізується потреба підлітків у прояві почуття самостійності та відповідальності - вони допомагають молодшим самоорганізуватися і взаємодіяти єдиною групою на період виконання завдання чи участі у грі. Цим самим ми закладаємо у дітей мотивацію до дорослішання, активуємо потребу дорослішати і змінюватися, потребу опанування новими навичками і компетентностями, що постулюються програмою «Альтернатива».

4) Базова потреба підлітка у визнанні реалізовується через самостійну активну участь у індивідуальних та групових формах роботи спортивного, творчого, соціально-психологічного спрямування. Окрім того, отримання визнання чітко регулюється правилами кожної форми роботи і у рамках відповідних компетентностей. Перспектива подальшого визнання успішності особистості переноситься на суспільне життя дитини, її навчання і компетентнісне зростання в «Альтернативі».

5) І наостанок, первинне апробування ролі дорослого і таким чином - актуалізації психологічного потенціалу підлітків відбувається також у тимчасових групах через спроби наставництва, виконання доручень, лідерство та допомогу старшим наставникам. Це заохочує підлітка до розвитку і опанування ролі дорослого не тільки у рамках табірної зміни, але і у суспільному житті. Це також мотивує дітей іти у програму особистісного розвитку «Альтернатива».

Окреслені вище особливості підліткового віку, вимоги до побудови освітньо-виховного середовища та сучасні праці науковців щодо компетентнісного підходу лягли в основу розробленої нами тренінгової програми особистісного розвитку «Альтернатива». Зокрема, завдяки актуалізації процесів адаптації, саморозвитку, набуття важливих соціальних навиків в ході тренінгів, які передбачають взаємодію всіх учасників групи з метою набуття позитивного досвіду, формування певних навичок та вирішення проблемних ситуацій, у підлітків формуються такі компетентності як: крос-культурний інтелект і самовираження, основи групової взаємодії, критичне мислення, комунікативні навички, лідерство і наставництво, соціально-емоційний інтелект; основи медіаграмотності та обчислювального мислення, самостійного неперервного навчання покладено у заняття з тайм-менеджменту та планування життєвого шляху.

Реалізація ролі дорослого у рамках компетентнісного підходу та взаємодії вище наведених чинників оптимізують процес здобуття соціальної та психологічної зрілості підлітком і допомагають ефективно пережити кризу дорослішання.

Список використаних джерел

1. Bauerlein, Mark (2022). The Dumbest Generation Grows Up: From Stupefied Youths to Dangerous Adults. Washington, DC: Regnery Gateway, 256 pages. ISBN13: 9781684512201

2. Stein, J. (2013). «The Me Me Me Generation». TIME, May 20. https://time.com/247/millennials-the-me-me-me-generation/

3. How Does Social Media Affect Teenagers? (2021). Newport Academy. https://www.newportacademy.com/resources/well- being/effect-of-social-media-on-teenagers/

4. Головань, М.С. (2008). Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М.С. Головань // Вища освіта України.- № 3.- С. 23-30.

5. Пасічник, О. (2018) Ключові компетентності для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентність. Wordpress. https://oksanapasichnyk.wordpress.com/2018/01/18/

6. Svatenkova T.I. Development of emotional intelligence of a child. The experience of practical psychologist. SIA OmniScriptum Publishing, Brivibas gatve 1\97, LV-103 9 Riga, Latvia, 2018. - 140p. ISBN: 978-613-9-94000-4

7. Svatenkova, T.I. (2018). Development and correction of emotional intelligence of children of elementary school age in conditions of temporary children's group. social work & education, Scientific Papers. Vol. 5, No 2, рр. 107-117

Размещено на Allbest.ru