Вплив особистісних характеристик на формування управлінської компетентності у офіцерів оперативного рівня: психологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив особистісних характеристик на формування управлінської компетентності у офіцерів оперативного рівня: психологічний аналіз

Коваленко Олександр Вікторович ад'юнкт кафедри внутрішніх комунікацій, Національний університет оборони України, м. Київ

Анотація

управлінська компетентність особистісні якості

У даній статті розглядається актуальна проблема розвитку управлінської компетентності офіцерів в умовах сучасних викликів. Автор здійснює глибинний аналіз впливу індивідуальних психологічних якостей на ефективність управлінської діяльності військових кадрів, що має вирішальне значення для забезпечення високої адаптивності та гнучкості в управлінні військовими колективами. В контексті глобальних змін та необхідності впровадження інноваційних підходів до освітнього процесу, дослідження підкреслює значення комплексного розвитку професійних, соціальних, та особистісних компетенцій офіцерів.

Також наголошується на критичній ролі якісної освіти та необхідності інтеграції сучасних педагогічних, психологічних, та соціальних технологій для формування ефективної управлінської компетентності. Результати дослідження вказують на важливість розробки та впровадження спеціалізованих навчальних програм, спрямованих на всебічний розвиток офіцерів, зокрема їх здатності до критичного мислення, самоосвіти, та адаптації до змінних умов сучасного бойового середовища.

Стаття розкриває багатовимірну структуру управлінської компетентності, що включає професійно-кваліфікаційні, соціально-статусні, та особистісні аспекти, акцентуючи на їх взаємозв'язку та взаємодоповненості. Особлива увага приділяється необхідності формування високого рівня мотивації, емоційно-вольових якостей, аналітичних здібностей та лідерського потенціалу.

Підкреслюється, що управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня є ключовим елементом ефективного військового управління та успішної адаптації до викликів сучасності. Розвиток цієї компетентності передбачає комплексний підхід, що об'єднує професійне навчання, психологічну підготовку та формування лідерських якостей. Важливою є готовність офіцерів до самоосвіти, критичного мислення, та рефлексії, що дозволяє їм ефективно адаптуватися до динамічних умов та викликів. Окрім того, стаття висвітлює значення мотиваційного, емоційно-вольового, когнітивного, операційно- діяльнісного та особистісного компонентів у формуванні управлінської компетентності, що сприяє розвитку глибокої професійної майстерності та соціальної відповідальності.

Ключові слова: військова освіта, психологічні якості, офіцери оперативного рівня, управлінська компетентність, розвиток, вплив, складники.

Abstract

Kovalenko Oleksandr Viktorovych Adjunct Department of Internal Communications, National Defense University of Ukraine, Kyiv

THE INFLUENCE OF PERSONAL CHARACTERISTICS ON THE

FORMATION OF MANAGEMENT COMPETENCE IN OFFICERS

OF THE OPERATIONAL LEVEL: A PSYCHOLOGICAL ANALYSIS

This article considers the actual problem of the development of managerial competence of officers in the conditions of modern challenges. The author carries out an in-depth analysis of the influence of individual psychological qualities on the effectiveness of the management of military personnel, which is of crucial importance for ensuring high adaptability and flexibility in the management of military teams. In the context of global changes and the need to introduce innovative approaches to the educational process, the study emphasizes the importance of comprehensive development of professional, social, and personal competencies of officers.

It also emphasizes the critical role of quality education and the need to integrate modern pedagogical, psychological, and social technologies for the formation of effective managerial competence. The results of the study indicate the importance of developing and implementing specialized training programs aimed at the comprehensive development of officers, in particular, their ability to think critically, self-educate, and adapt to the changing conditions of the modern combat environment.

The article reveals the multidimensional structure of managerial competence, which includes professional-qualification, social-status, and personal aspects, focusing on their interconnection and complementarity. Special attention is paid to the need to develop a high level of motivation, emotional and volitional qualities, analytical abilities and leadership potential.

It is emphasized that the managerial competence of operational-level officers is a key element of effective military management and successful adaptation to modern challenges.The development of this competence involves a comprehensive approach that combines professional training, psychological training and the formation of leadership qualities. The readiness of officers for self-education, critical thinking, and reflection is important, allowing them to effectively adapt to dynamic conditions and challenges. In addition, the article highlights the importance of motivational, emotional-volitional, cognitive, operational and personal components in the formation of managerial competence, which contributes to the development of deep professional skills and social responsibility.

Keywords: education, training, operational level officers, participants of educational process, transformation of education, administrative competence.

Постановка проблеми

Актуальність контексту XXI століття та поточний стан Збройних Сил України (ЗСУ) постулює необхідність впровадження фундаментально нових стратегій у підготовці кадрів офіцерського складу. Це зумовлено потребою не лише в адаптації до широкомасштабних реформ, але й у забезпеченні умов для гармонійного розвитку індивідуальності кожного офіцера, його здатності до ефективної самореалізації в межах соціального та професійно-військового контексту. Це передбачає інтеграцію сучасних організаційних, виховних, а також соціально- психологічних методик і технологій.

Визнання глибинної ролі якісної освіти в формуванні офіцерських кадрів акцентує вагомість досліджень у сфері психолого-педагогічних аспектів, зокрема, в питаннях розвитку управлінських компетенцій, які є критичними для професійного виконання військових завдань. Такі компетенції стають фундаментом для розробки і впровадження ефективних навчальних програм, спрямованих на формування висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно керувати в умовах сучасного військового середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зростаючий інтерес до дослідження компетентності у різноманітних сферах професійної діяльності маркується інтенсифікацією наукового дискурсу, що відображається у збільшенні обсягу наукових та методологічних публікацій. Однак, низка важливих питань, пов'язаних із підготовкою офіцерського складу до управлінської діяльності, залишається без належного наукового осмислення та рішень. Традиційні підходи до освітнього процесу, базовані на стандартизованих принципах та методах, виявляються недостатньо адаптованими до динамічних умов сучасності та не відповідають потребам формування індивідуальних управлінських стилів, спроможних ефективно реагувати на нетипові ситуації.

В психології проблема формування та розвитку управлінської компетентності офіцерського складу досліджується в різних напрямах і аспектах. Ряд вітчизняних вчених серед яких В.І. Осьодло [8], С.О. Поздишев [9], О.Д. Сафін [10], В.В. Ягупов [11] визначають управлінську компетентність як інтегральну властивість особистості, досконале, глибоке знання своєї справи, здатність опановувати офіцером управлінські знання, вміння та навички їх ефективного використання в службовій діяльності.

Необхідність еволюції управлінської компетентності у офіцерів оперативного рівня обумовлена рядом факторів, серед яких варто виділити зміни в системі суспільних цінностей, що акцентують неефективність авторитарних методів управління [2], невідповідність існуючих освітніх стандартів сучасним вимогам [4], а також особливості військових структур [1; 3 та ін.], що вимагають від управлінців гнучкості [5; 6 та ін.], вміння адаптивно коригувати управлінські рішення [7], комплексно оцінювати ситуації з обмеженими часовими [8] та інформаційними ресурсами [9] та високою відповідальністю за наслідки своїх дій [10].

Специфіка діяльності офіцерів оперативного рівня, характеризується виконанням різноманітних завдань з низькою частотою повторення, створює додаткові складнощі у набутті практичних навичок і вимагає більш тривалого часу для підготовки, порівняно з іншими професіями. Це підкреслює потребу в детальному розгляді впливу психологічних якостей на розвиток управлінської компетентності, а також аналізі психологічних аспектів її формування протягом професійної підготовки, що є ключовим для підвищення ефективності управлінської діяльності в мінливому середовищі військових операцій.

Метою статті є загальна характеристика впливу особистісних характеристик на формування управлінської компетентності у офіцерів оперативного рівня.

Виклад основного матеріалу

У контексті нинішніх умов функціонування українського суспільства, спостерігається значне посилення вимог до якості управлінської діяльності в усіх сферах, з особливим акцентом на військову сферу. Особливо це стає актуальним у контексті російсько- українського конфлікту, де виникає нагальна потреба в офіцерах, які володіють не лише високим рівнем професійної освіти та свідомості, але й мають сильну внутрішню мотивацію, розвинені інтелектуальні та емоційно- вольові здібності, а також управлінську компетентність та культуру. Управління в умовах військового конфлікту є вкрай складним видом діяльності, де морально-етичні дилеми та висока відповідальність роблять процес прийняття рішень особливо складним і важливим, адже кожне рішення має прямий вплив на життя людей і результати бойових дій.

Управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня охоплює широкий спектр знань і навичок, що включає базову та спеціалізовану освіту, здатність інтегрувати життєвий і професійний досвід, а також передбачати наслідки своїх дій. Ця компетентність стає фундаментальним атрибутом особистості, який тісно пов'язаний з можливістю ефективно діяти в професійних ситуаціях, та передбачає готовність суб'єкта професіонала до ефективної організації внутрішніх та зовнішніх ресурсів для досягнення цілей. Управлінська компетентність офіцерів не лише охоплює широкий діапазон професійних знань і умінь, але й обумовлюється особистісними якостями, що забезпечують належний рівень виконання відповідальних завдань. Отже, розвиток управлінської компетентності в офіцерах оперативного рівня є ключовим для підвищення ефективності військового управління та досягнення успіху в умовах військових конфліктів.

На основі аналізу наданих даних, управлінська компетентність може бути визначена як ключовий індикатор успішності офіцера, який виражається через здатність особистості ефективно мобілізувати та використовувати як внутрішні, так і зовнішні ресурси для досягнення професійних цілей. Таке розуміння підкреслює, що управлінська компетентність не є лише показником професіоналізму, але й суттєвим фактором, який впливає на ефективність виконання професійних, соціальних функцій та в цілому на якість життєвого шляху особистості.

Наукові дослідження виділяють наступні характерні ознаки управлінської компетентності для офіцерів оперативного рівня. Багатофункціональність - вказує на універсальність компетентностей, здатність особистості вирішувати широкий спектр задач у професійному та особистому житті. Належність до мети освітньої галузі - означає, що управлінські компетентності перевищують специфіку окремих дисциплін, бувши придатними для використання в різноманітних ситуаціях та контекстах. Інтелектоємність - підкреслює, що для розвитку та застосування компетентностей необхідні загальний і професійний інтелект, вміння абстрактно мислити, здатність до саморефлексії, самоідентифікації та самооцінки. Багатовимірність - відображає інтеграцію різноманітних розумових процесів, включаючи аналітичні, комунікативні здібності та інші аспекти інтелектуальної діяльності.

Визначення управлінської компетентності через зазначені ознаки дозволяє глибше розуміти її значення та необхідність для розвитку висококваліфікованих офіцерів, здатних ефективно діяти в широкому діапазоні управлінських та військових контекстів. Такий підхід наголошує на важливості комплексного розвитку особистості в рамках професійної підготовки, орієнтованої на формування не лише специфічних навичок, але й загальних компетентностей, які сприяють адаптації до змінюваних умов та викликів сучасності.

Розглядаючи підходи П. Хоменко, Є. Денисенко [14] та О. Бондаренко [1] до класифікації управлінської компетентності, можна побачити комплексний погляд на підготовку майбутніх офіцерів, що відображає глибоке розуміння необхідності інтегрованого підходу до розвитку компетенцій. Виділені категорії компетентностей - спеціальна, соціальна, та особистісна - у сукупності формують багатогранний профіль професійної підготовки офіцера, який відповідає високим стандартам ефективності та адаптивності у сучасних військових та соціальних умовах.

Спеціальна компетентність визначає глибину знань і умінь у конкретній професійній сфері, що є фундаментальною для виконання специфічних військових завдань. Ця компетентність охоплює технічні знання, практичні навички, стратегічне планування та тактичну реалізацію, що безпосередньо впливає на ефективність бойових дій.

Соціальна компетентність акцентує на здатності офіцера ефективно взаємодіяти в колективі, розвивати комунікації, побудову спільної роботи на досягнення загальних цілей, а також на вміння взяти на себе відповідальність за колективні результати. Вона сприяє формуванню здорового морально- етичного клімату в колективі та підвищує загальну боєздатність підрозділу.

Особистісна компетентність включає здатність офіцера до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації, що є ключовим для адаптації до змінюваних умов та ефективного вирішення непередбачуваних задач. Важливою частиною особистісної компетентності є також розвиток лідерських якостей, які дозволяють офіцеру впевнено вести за собою людей та інспірувати їх на досягнення поставлених цілей.

Аналіз праць згаданих вчених вказує на важливість комплексного підходу до підготовки військових кадрів, де кожна з компетентностей взаємопов'язана та взаємодоповнює одна одну, формуючи гармонійно розвинену особистість офіцера, спроможного ефективно виконувати свої професійні обов'язки в складних умовах сучасності. Розвиток управлінської компетентності, таким чином, виходить на передній план у підготовці офіцерів, стаючи критичним фактором їх професійної ефективності та особистісного зростання.

Дослідження А. Галімова [5] розкриває багатовимірну структуру управлінської компетентності, що включає професійно-кваліфікаційні, соціально- статусні та особистісні характеристики. Ця класифікація підкреслює інтегрований підхід до формування компетентностей офіцерів, акцентуючи на важливості не лише професійних знань і навичок, але й соціального статусу, особистісних якостей та мотивації.

Професійно-кваліфікаційні характеристики, за словами О. Васильєва [3], є фундаментом для виконання професійних завдань, оскільки містять в собі високий рівень знань та умінь, а також апробацію цих знань на практиці. Це забезпечує не лише теоретичну підготовку, але й практичну адаптацію до реалій професійної діяльності.

Соціально-статусні характеристики відображають роль офіцера в системі української держави та військових структур [9], підкреслюючи важливість соціального визнання та інтеграції в соціальну систему, про це веде мову Л. Нанівська [6]. Екстеріоризаційний та інтеріоризаційний ефекти вказують на зовнішнє сприйняття статусу офіцера та його внутрішнє відчуття приналежності та відповідальності.

Особистісні характеристики охоплюють внутрішні якості, що сприяють професійному зростанню та розвитку, включаючи мотивацію, професійно значущі особливості характеру та здатність до самовдосконалення. Вони

відіграють критичну роль у формуванні ефективного лідера, здатного до самореалізації та впливу на інших.

Стратегічна мета вищої освіти, за Васильєвим, полягає у забезпеченні комплексної підготовки офіцерів, що відповідає глобальним вимогам та спрямована на розвиток глибокої професійної компетентності та соціальної відповідальності. Це включає здатність вирішувати завдання науково- технічного прогресу та соціокультурного розвитку.

Особливі умови управлінської діяльності вимагають від офіцерів оперативного рівня високої інтелектуальної напруженості, адаптивності до регламентованого середовища, здатності використовувати різноманітні засоби для досягнення цілей соціального управління. Ці характеристики вимагають від вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) особливого фокуса на інтеграцію теоретичних знань з практичними навичками, забезпечуючи випускникам не тільки професійну кваліфікацію, але й глибоке розуміння своєї ролі та місця в сучасному військовому та соціальному контексті.

Управлінська діяльність офіцерів оперативного рівня, з огляду на її специфіку та виклики, вимагає комплексного набору як професійних, так і особистісних якостей [8]. Особливості цієї діяльності обумовлюють необхідність володіння високою внутрішньою мотивацією, здатністю до вирішення складних задач, емоційно-вольовою стійкістю, прогностичними здібностями, розвинутою комунікативною культурою, а також відповідальністю за прийняті рішення і високим рівнем самосвідомості.

Ці якості є фундаментальними для формування управлінської компетентності, яка охоплює здатність ефективно управляти військовими частинами та підрозділами, забезпечувати виконання ними завдань за призначенням як в повсякденній діяльності, так і під час ведення бойових дій [11]. Сутність управлінської компетентності полягає в готовності до впровадження ефективних управлінських рішень, що підтримуються системою управлінських знань, навичок і вмінь, а також сформованістю необхідних особистісних і професійних якостей [10, с. 16].

Управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня визначає їх здатність до творчої самоактуалізації та самореалізації в професійній сфері, спираючись на власний досвід, професійні знання та індивідуально-психічні якості. Важливим аспектом є розвиток культури військового менеджера, яка включає не лише вміння ефективно керувати іншими, але й здатність до самокерування, саморозвитку і неперервного вдосконалення своїх управлінських компетенцій.

Такий комплексний підхід до управлінської діяльності та підготовки майбутніх офіцерів оперативного рівня забезпечує не тільки високу ефективність виконання професійних завдань, але й сприяє особистісному зростанню та розвитку, зміцненню морально-психологічного стану особового складу та створенню сприятливих умов для їх професійної та особистісної самореалізації.

Управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня являє собою комплексну характеристику, яка містить не тільки володіння професійними знаннями та навичками, але й глибоке розуміння соціально-психологічних процесів, що відбуваються в колективі, а також здатність ефективно управляти цими процесами в умовах мирного та воєнного часу. Ключовим аспектом управлінської компетентності є готовність до ведення виховного процесу, керування соціально-психологічними явищами, що вимагає від офіцера не тільки відповідних знань, але й особистісних якостей, здатності до творчого підходу в роботі та здібності до саморозвитку і самовдосконалення.

Структура управлінської компетентності офіцерів оперативного рівня має ієрархічний характер, що включає різноманітні компетентності - від здатності до ефективної взаємодії з оточенням до специфічних навичок управління військовослужбовцями на оперативному рівні. Це передбачає, що офіцер має бути не тільки кваліфікованим управлінцем, але й компетентним у питаннях соціальних наук, психології, етики та культури, що дозволяє забезпечити ефективну організацію виховання та розвиток спроможностей особового складу.

Таким чином, управлінська компетентність офіцерів не є статичною сукупністю знань і навичок, а динамічним набором якостей та здібностей, що постійно розвиваються у відповідь на змінювані умови та виклики сучасності. Офіцери оперативного рівня повинні мати здатність до самоосвіти, критичного мислення, рефлексії власної діяльності та готовність до постійного професійного та особистісного зростання. Важливою є також висока відповідальність за прийняття рішень та їх наслідки, що сприяє формуванню довіри та поваги в колективі та забезпечує ефективне управління військовими підрозділами в різних умовах.

Висновки

Управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня, визначена як рівень опанування компетенціями у сфері оборони, є відображенням комплексного інтеграційного підходу до управління в сучасних військових умовах. Ця компетентність охоплює не лише технічні та професійні аспекти управлінської діяльності, а й глибоке розуміння гуманітарних та соціальних процесів, що мають критичне значення для забезпечення стабільності, морального духу та ефективності військових підрозділів.

Основу цієї компетентності складають такі якості, як мотивація до управління, творчий підхід до вирішення проблем, гнучкість у прийнятті рішень, здатність до адаптації у різноманітних умовах, а також високий рівень самосвідомості та саморефлексії. Важливість цих якостей не може бути переоцінена, оскільки саме вони дозволяють офіцеру ефективно управляти не тільки зовнішніми ситуаціями, але й власними реакціями та емоціями, що є ключовим в аспектах ведення військового колективу, соціального захисту та гуманітарного розвитку.

Розглядаючи психологічні компоненти управлінської компетентності: мотиваційний компонент передбачає наявність сильних внутрішніх стимулів для досягнення професійних цілей і здатність мотивувати інших; емоційно- вольовий компонент відіграє роль у стійкості до стресових ситуацій, витривалості та наполегливості при вирішенні завдань; когнітивний компонент охоплює аналітичні здібності, здатність до критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень; операційно-діяльнісний компонент охоплює практичні навички та уміння, необхідні для реалізації управлінських функцій; особистісний компонент визначає індивідуальні особливості характеру, які сприяють успішному виконанню управлінських завдань. Таким чином, управлінська компетентність офіцерів оперативного рівня є результатом комплексного розвитку професійних і особистісних якостей, що дозволяє ефективно вирішувати завдання у сфері оборони, адаптуватися до змінних умов та впроваджувати інновації в управлінську практику.

Література

1. Бондаренко О. О. Модель забезпечення формування професійної готовності майбутніх офіцерів збройних сил України для забезпечення освітньо-виховного процесу у військових ліцеях. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70 (1). С. 45-50.

2. Брижатий Є. І. (2013). Моделювання процесу підготовки майбутніх фахівців інженерних військ в системі безперервної підготовки. Вісник Національного університету оборони України. 2013. № 1 (32). С. 26-31.

3. Васильєв О. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку військової освіти. Військова освіта. 2022. №1 (45).С. 9-22.

4. Воловник В. Є., Лебедєв Б. В., & Маслій О. М. Організаційно-педагогічні умови формування інформаційно-освітнього простору при підготовці майбутніх інженерно- військових фахівців. Інноваційна педагогіка. 2022. № 54 (1). С. 106-110.

5. Галімов А. В. Компетентність сучасного офіцера як результат професійної освіти: проблема визначення. Вісник Національного університету оборони України: питання педагогіки. 2013. № 2 (33). С. 32-35.

6. Нанівська Л. Структурно-функціональна модель формування комунікаційної компетентності майбутніх офіцерів інженерних військ: аналіз результатів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2020. №10 (104). С. 177-188.

7. Осадча К., Букша М., Манжула О. Цифровізація професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. OD. 2023. № 1(40). С. 7-21.

8. Осьодло В.І. Психологія професійного становлення офіцера: монографія. К.: ПП Золоті Ворота, 2012. 463 с.

9. Поздишев, С.О. Психологічний аналіз професіограми офіцера оперативно- тактичної підготовки до управлінської діяльності. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2014. Вип. 26. С. 478-493.

10. Сафін, О.Д. Психологія управлінської діяльності командира: навч. Посібник. Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1997. 149 с.

11. Ягупов В. В., Свистун В. І. Формування управлінської культури, компетентності та управлінського мислення майбутніх керівників як інтегральна мета їх управлінської підготовки: наук.-практ. конф. Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України. 2013. С. 22-28. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/3245/

12. Reis D.A., Fleury A.L., Carvalho M.M. Consolidating core entrepreneurial competences: toward a meta-competence framework. International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research. 2021. №27(1). https://doi.org/10.n08/UEBR-02-2020-0079

13. Sinambela E. A., Mardikaningsih R., Arifin S., Ayu H. D. Development of Self Competence and Supervision to Achieve Professionalism. Journal of Islamic Economics Perspectives. 2020. №1(2). https://doi.org/10.35719/jiep.v1i2.13

14. Хоменко П. В., Денисенко Є. В. Гуманітарно-педагогічне моделювання розвитку професійної компетентності майбутніх офіцерів. Імідж сучасного педагога. 2023. №4(211). С. 21-28. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-4(211)-21-28

References

1. Bondarenko, O. O. (2020). Model zabezpechennia formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv zbroinykh syl Ukrainy dlia zabezpechennia osvitno-vykhovnoho protsesu u viiskovykh litseiakh [A model for ensuring the formation of professional readiness of future officers of the armed forces of Ukraine to ensure the educational process in military lyceums]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 70, 1, 45-50 [in Ukrainian].

2. Bryzhatyi, Ye. I. (2013). Modeliuvannia protsesu pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv inzhenernykh viisk v systemi bezperervnoi pidhotovky [Modeling the process of training future specialists of engineering troops in the system of continuous training]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 1 (32), 26-31 [in Ukrainian].

3. Vasyliev, O. (2022). Teoretychni aspekty innovatsiinoho rozvytku viiskovoi osvity [Theoretical aspects of innovative development of military education]. Viiskova osvita - Military Education, 1 (45), 9-22 [in Ukrainian].

4. Volovnyk, V. Ye., Lebediev, B. V., & Maslii, O. M. (2022). Orhanizatsiino-pedahohichni umovy formuvannia informatsiino-osvitnoho prostoru pry pidhotovtsi maibutnikh inzhenerno- viiskovykh fakhivtsiv [Organizational and pedagogical conditions for the formation of an informational and educational space during the training of future engineering and military specialists]. Innovatsiinapedahohika - Innovative Pedagogy, 54 (1), 106-110ю [in Ukrainian].

5. Halimov, A. V. (2013). Kompetentnist suchasnoho ofitsera yak rezultat profesiinoi osvity: problema vyznachennia [The competence of a modern officer as a result of professional education: the problem of definition]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy: pytannia pedahohiky - Bulletin of the National Defense University of Ukraine: issues of pedagogy, 2 (33), 32-35. [in Ukrainian].

6. Nanivska, L. (2020). Strukturno-funkcionalna model formuvannja komynikacijnoji kompetentnosti majbytnih oficeriv ingenernuh vijsk: analiz rezyltativ [STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF FORMATION OF COMMUNICATION COMPETENCE OF FUTURE OFFICERS OF ENGINEERING TROOPS: ANALYSIS OF RESULTS]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 10 (104). 177-188. [in Ukrainian].

7. Osadcha, К., Byksha, М., Mangyla, О. (2023). Cufrovizacija profesijnoji pidgotovku majbytnih fahivciv y sferi profesijnoji (profesijno-tehnichnoji) osvitu [Digitalization of professional training of future specialists in the field of vocational education]. OD, 1(40). 7-21. [in Ukrainian].

8. Osodlo, V. I. (2012). Psykholohiia profesiinoho stanovlennia ofitsera: monohrafiia [Psychology of the professional formation of an officer: monograph]. K.: PP Zoloti Vorota, 463. [in Ukrainian].

9. Pozdyshev, S.O. (2014). Psykholohichnyi analiz profesiohramy ofitsera operatyvno- taktychnoi pidhotovky do upravlinskoi diialnosti [Psychological analysis of the professional profile of an operational-tactical training officer for managerial activities]. Problemy suchasnoi psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats KPNU imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Problems of modern psychology. A collection of scientific works of the Ivan Ohienko KPNU, the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 26, 478-493. [in Ukrainian].

10. Safin, O. D. (1997). Psykholohiia upravlinskoi diialnosti komandyra: navch. posibnyk [Psychology of the commander's managerial activity: training. manual]. Khmelnytskyi: Vyd-vo APVU, 149. [in Ukrainian].

11. Iahupov, V. V., Svystun, V. I. (2013). Formuvannia upravlinskoi kultury, kompetentnosti ta upravlinskoho myslennia maibutnikh kerivnykiv yak intehralna meta yikh upravlinskoi pidhotovky: nauk.-prakt. Konf [Formation of management culture, competence and management thinking of future managers as an integral goal of their management training: science-practice. conf]. Osvitno-naukove zabezpechennia diialnosti pravookhoronnykh orhaniv i viiskovykh formuvan Ukrainy - Educational and scientific support for the activities of law enforcement agencies and military formations of Ukraine, 22-28. Rezhym dostupu: http://lib.iitta.gov.ua/3245/ [in Ukrainian].

12. Reis, D.A., Fleury, A.L., & Carvalho, M.M. (2021). Consolidating core entrepreneurial competences: toward a meta-competence framework. International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research, 27(1). https://doi.org/10.1108/IJEBR-02-2020-0079 [in English].

13. Sinambela, E. A., Mardikaningsih, R., Arifin, S., & Ayu, H. D. (2020). Development of Self Competence and Supervision to Achieve Professionalism. Journal of Islamic Economics Perspectives, 1(2). https://doi.org/10.35719/jiep.v1i2.13[in English].

14. Homenko, P. V., & Denusenko, E. V. (2023). Hymanitarno-pedagogichne modeljyvannja rozvutky profesijnoji kompetentnosti majbytnih oficeriv [Humanitarian and Pedagogical Modeling of the Development of Professional Competence of Future Officers]. Imidzhsuchasnohopedahoha- The image of a modern teacher, 4(211). 21-28. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-4(211)-21-28 [in English].

Размещено на Allbest.ru