Вивчення схильності студентської молоді до маніпулювання у міжособистісній взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Вивчення схильності студентської молоді до маніпулювання у міжособистісній взаємодії

Заболоцька Світлана Ігорівна

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Громко Вікторія Валеріївна

магістр практичної психології

Анотація

Професійне мислення - надскладний феномен, що в сучасній психологічній науці визначають як вищий пізнавальний процес пошуку, виявлення та зняття проблемності, практичне мислення людини в процесі вирішення професійних завдань, опосередковане та узагальнене відображення фахівцем професійної реальності.

Попри наявність значної кількості праць, присвячених вивченню професійного мислення, воно залишається одним із найменш досліджених та найбільш суперечливих явищ. Це зумовлено невизначеністю сутності його родової ознаки, її новітнім характером, незначним досвідом професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні, а також специфічними ознаками її складного предмета.

Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє теоретичне та практичне вивчення зумовили вибір теми нашого дослідження. Загалом, стаття присвячена дослідженню процесу розвитку професійного мислення майбутніх юристів під час їх навчання та оволодіння професійною діяльністю. У роботі розглядаються ключові аспекти формування високого рівня професійної компетентності, а саме критичного та аналітичного мислення, етичної поведінки та навичок прийняття обґрунтованих рішень в юридичній сфері. Автори аналізують методи та педагогічні підходи, спрямовані на стимулювання інтелектуального розвитку студентів, а також розглядають вплив сучасних технологій на формування професійних умінь.

Результати дослідження можуть служити підґрунтям для вдосконалення методології викладання юридичних дисциплін та розвитку ефективних підходів до навчання майбутніх фахівців в галузі права. Також в статті було визначено, що професійне мислення юриста складається з таких базових компонентів, як ціннісно-мотиваційний, понятійно-змістовий, операційний та рефлексивний, що відображають внутрішню психологічну будову мисленнєвої діяльності фахівця. Розглянуто, що функціями предметно-орієнтованого рівня професійного мислення юриста є, передусім, регуляторна, когнітивна, відображальна та комунікативна.

Ключові слова: професійне мислення, мисленнєва діяльність, майбутні фахівці, фахова підготовка, майбутні юристи.

Zabolotska Svitlana Ihorivna Candidate of Psychological Sciences, Senior Lecturer at the Department of Psychology, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

Gromko Viktoria Valeriivna Master of Applied Psychology, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, Drohobych

PROFESSIONAL THINKING OF FUTURE LAW STUDENTS IN THE PROCESS OF EDUCATIONAL ACTIVITIES

Abstract

Professional thinking is an extremely complex phenomenon, which in modern psychological science is defined as a higher cognitive process of searching, identifying and solving problems, practical thinking of a person in the process of solving professional tasks is a mediated and generalized reflection of professional reality by a specialist.

Despite the presence of a significant number of works devoted to the study of professional thinking, it remains one of the least researched and most controversial phenomena. This is due to the uncertainty of the essence of its generic feature, its new character, the insignificant experience of professional training of future specialists in Ukraine, as well as the specific features of its complex subject. In general, the article is devoted to the study of the process of development of professional thinking of future lawyers during their training and mastering of professional activities. The work considers the key aspects of the formation of a high level of professional competence, namely critical and analytical thinking, ethical behavior and the skills of making informed decisions in the legal field.

The authors analyze the methods and pedagogical approaches aimed at stimulating the intellectual development of students, and also consider the influence of modern technologies on the formation of professional skills. The results of the research can serve as a basis for improving the methodology of teaching legal disciplines and developing effective approaches to training future specialists in the field of law. The article also determined that the professional thinking of a lawyer consists of such basic components as value-motivational, conceptual-content, operational and reflective, which reflect the internal psychological structure of a specialist's thinking activity. It is considered that the functions of the subject-oriented level of professional thinking of a lawyer are, first of all, regulatory, cognitive, reflective and communicative.

Keywords: professional thinking, thinking activity, future specialists, professional training, future lawyers.

Вступ

Постановка проблем. Дослідження маніпулятивних міжособистісних стосунків неможливо уявити без вивчення особистісної схильності до маніпулювання. Готовність особистості використовувати маніпулятивний вплив ґрунтується на переконанні щодо його припустимості, доцільності та виправданості.

Об'єктом дослідження даної роботи є схильність студентів до маніпулювання у міжособистісній взаємодії.

Предметом дослідження виступає схильність студентської молоді до маніпулювання як результат дії психологічних чинників.

Студентській молоді, з її розквітом психічних функцій, у значній мірі притаманна кризова насиченість (криза ідентичності, адаптації, професійного вибору, залежності від батьківської сім'ї, інтимно-сексуальних стосунків, кризові ситуації в навчально-професійній діяльності). Особливості проходження цих криз можуть суттєво вплинути на ціннісно-орієнтаційну сферу, формування професійної мотивації та кар'єрних орієнтацій майбутнього спеціаліста, а також на вироблення індивідуального стилю професійної та міжособистісної взаємодії. [1]

Надання переваги маніпулятивній стратегії взаємодії може бути спричинено поєднанням високої особистісної схильності до маніпулювання, наявними уміннями та навичками маніпулювати іншими та певними умовами середовища, які дозволяють реалізувати цю схильність у відповідній поведінці.

Важливим аспектом вивчення маніпуляційних взаємин студентської молоді становить проблематика розвитку особистісної схильності до маніпулювання, оскільки готовність людини застосувати такого характеру вплив ґрунтується на переконанні щодо його припустимості, доцільності та виправданості. Високий рівень схильності до маніпулювання характерний для вікового періоду 18-23 рр., що відповідає студентському віковому періоду багатьох молодих людей.

Було виявлено, що схильні до маніпулювання студенти гірше вчаться, що, відповідно, веде до їхнього входження у професійне життя недостатньо фаховими спеціалістами. Це може негативно вплинути на ефективність роботи. Крім того, маніпулятивні взаємини, розбудовані схильними до маніпулювання студентами, небезпечні для розвитку їхньої особистості загалом, адже обмежують самоактуалізацію, особистісне зростання та спричиняють відчуженість від соціального довкілля. Стійке прагнення до маніпулювання іншими людьми може забезпечити маніпулятору отримання бажаного результату, але разом з цим у подальшому призводить до численних особистісних та соціальних проблем (В. Знаков, О. Каракулова).

З огляду на вище зазначене, важливим є вивчення психологічних чинників, які зумовлюють розвиток схильності студентської молоді до маніпулювання. Це дозволить у подальшому розробляти ефективні тренінгові та психокорекційні програми для попередження розвитку та зниження рівня цієї схильності в студентів.

Оскільки проблематика психологічної схильності до маніпулювання студентів залишається не достатньо розробленою, але теоретично та практично цінною, її дослідження варто трактувати як важливе та актуальне. Це зумовило вибір теми нашої магістерської роботи: «Психологічні чинники схильності student^^' молоді до маніпулювання у міжособистісній взаємодії». [2]

Дослідження буде йти в таких напрямках:

Аналіз теоретичних джерел з теми дослідження.

Розробка методичного інструментарію для дослідження схильності студентів до маніпулювання.

Проведення емпіричного дослідження серед студентської вибірки. Це може включати опитування, тестування за допомогою стандартизованих методик, наприклад, шкали макіавеллізму Мак-IV або багатофакторного опитувальника особистості MMPI.

Аналіз отриманих даних та виявлення взаємозв'язків між психологічними чинниками та схильністю до маніпулювання.

Інтерпретація результатів дослідження та формування висновків щодо впливу психологічних факторів на схильність студентів до маніпулятивної поведінки.

Очікувані результати дослідження:

* Визначення ключових психологічних чинників, що зумовлюють схильність студентської молоді до маніпулювання.

* Розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій щодо діагностики та корекції маніпулятивної поведінки серед студентів.

* Формування теоретичного підґрунтя для подальших досліджень у сфері психології особистості та соціальної психології.

Актуальність дослідження:

* Дослідження маніпулятивної поведінки є важливим з огляду на її негативний вплив на міжособистісні стосунки, навчальний процес та професійну діяльність.

* Виявлення психологічних детермінант схильності до маніпулювання дозволить розробити ефективні програми профілактики та корекції такої поведінки серед студентської молоді.

* Результати дослідження можуть бути корисними для психологів, педагогів, соціальних працівників, які працюють з молоддю.

Результати

маніпулювання міжособистісний професійне мислення

Досліджуючи психологічні чинники, що зумовлюють схильність студентської молоді до маніпулятивної поведінки, важливо приділити особливу увагу впливу сімейного виховання. Стиль сімейних взаємин та методи виховання, що застосовувались батьками, можуть суттєво вплинути на формування особистості молодої людини та її схильність використовувати маніпулятивні стратегії.

Ось декілька можливих напрямків дослідження впливу сімейного виховання:

Авторитарний стиль виховання: В сім'ях, де панує авторитарний стиль, діти часто позбавлені можливості самостійно приймати рішення та висловлювати власну думку. Таке середовище може сприяти розвитку почуття безпорадності та прагнення впливати на інших людей маніпулятивним чином. [5]

Гіперопіка: Батьки, які надмірно опікуються своїми дітьми, не дозволяючи їм самостійно долати труднощі, можуть мимоволі формувати в них інфантильність та неспроможність брати відповідальність за власні дії. Це, у свою чергу, може призвести до використання маніпуляцій як способу отримати бажане.

Нестабільність сімейних стосунків: Конфліктні ситуації, часті сварки батьків або нестабільність сімейного середовища можуть негативно вплинути на емоційний стан дитини та сприяти формуванню недовіри до оточуючих. Це може призвести до використання маніпуляцій як захисного механізму.

Відсутність емоційної близькості: Якщо батьки не приділяють достатньо уваги дитині, не цікавляться її внутрішнім світом та потребами, це може призвести до емоційного відчуження. В такому разі маніпуляції можуть стати для молодої людини способом привернути увагу та задовольнити свої емоційні потреби.

Для дослідження впливу сімейного виховання можна використати такі методи:

Опитування студентів: За допомогою опитувальників можна отримати інформацію про стилі сімейного виховання, які панували в сім'ях респондентів, та оцінити рівень їхньої схильності до маніпулятивної поведінки.

Інтерв'ювання: Глибші insights щодо сімейного виховання та його впливу на особистість можна отримати за допомогою проведення індивідуальних або групових інтерв'ю зі студентами.

Аналіз сімейних історій: Вивчення сімейного анамнезу дозволить досліднику зрозуміти особливості взаємин між членами сім'ї та оцінити можливий вплив цих взаємин на формування схильності до маніпуляцій.

Крім того, важливо враховувати й інші психологічні чинники, що можуть впливати на схильність до маніпулювання, такі як:

Особливості особистості: Деякі риси характеру, наприклад, занижена самооцінка, прагнення до влади та контролю, можуть підвищувати ймовірність використання маніпулятивних стратегій.

Соціальне оточення: Перебування в середовищі, де маніпулятивна поведінка є нормою, може сприяти її засвоєнню та відтворенню молодою людиною.

Огляд теоретичних джерел:

Перший розділ роботи буде присвячений огляду та узагальненню наукової літератури з теми дослідження, аби окреслити теоретичне підґрунтя для вивчення схильності studentra^' молоді до маніпулювання у міжособистісній взаємодії.

Насамперед, буде проаналізовано поняття "маніпуляція", його різновиди та особливості. Розглянемо психологічні механізми, що лежать в основі маніпулятивного впливу, та фактори, які обумовлюють його ефективність.

Окрему увагу буде приділено вивченню схильності до маніпулювання як особистісної риси. Проаналізуємо чинники, що впливають на її формування, та особливості особистості людей, схильних до маніпулятивної поведінки.

Важливим аспектом дослідження є вивчення впливу маніпулятивної поведінки на міжособистісні стосунки. Розглянемо, як маніпуляції впливають на психологічний клімат в сім'ї, колективі, а також на емоційний стан та самооцінку людей, які стають жертвами маніпулятивного впливу. [6]

Необхідно також проаналізувати вікові особливості розвитку схильності до маніпулювання. Розглянемо, чим відрізняється маніпулятивна поведінка students від маніпулятивної поведінки людей інших вікових груп.

Важливим етапом дослідження є вивчення існуючих методик діагностики та корекції схильності до маніпулювання. Це дозволить нам у подальшому дослідити особливості схильності до маніпулювання у students та розробити ефективні методи її корекції.

Огляд теоретичних джерел дозволить нам сформулювати робочу гіпотезу дослідження, визначити його мету, завдання та методи.

Дослідження взаємозв'язку між сімейним вихованням, іншими психологічними чинниками та схильністю до маніпуляцій у студентів дозволить розробити ефективні програми профілактики та корекції такої поведінки. Такі програми можуть включати:

Тренінги особистісного розвитку: Навчання студентів ефективним способам комунікації, розвиток навичок самостійного прийняття рішень та управління емоціями.

Психологічне консультування: Індивідуальна робота з психологом може допомогти студентам усвідомити причини своєї схильності до маніпуляції.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє дійти наступних висновків:

Схильність студентської молоді до маніпулятивної поведінки є багатогранною проблемою, зумовленою комплексом психологічних чинників.

Сімейне виховання відіграє суттєву роль у формуванні особистості молодої людини та її схильності використовувати маніпуляції. Авторитарний стиль, гіперопіка, нестабільність сімейних стосунків та відсутність емоційної близькості можуть сприяти розвитку маніпулятивних патернів поведінки. [9]

Окрім сімейного виховання, на схильність до маніпулювання впливають також особистісні риси, особливості соціального оточення та інші психологічні чинники.

На основі отриманих результатів можна сформувати такі рекомендації:

Включення тематики маніпулятивної поведінки до програм навчання студентів-психологів та педагогів. Це дозволить майбутнім фахівцям виявляти ознаки маніпуляцій та надавати кваліфіковану допомогу людям, які потерпають від такої поведінки.

Розроблення тренінгових програм для студентської молоді, спрямованих на розвиток навичок ефективної комунікації, критичного мислення та здорової самооцінки. Такі програми можуть допомогти студентам протистояти маніпулятивному впливу та вибудовувати здорові міжособистісні стосунки.

Проведення просвітницької роботи серед батьків щодо впливу стилів сімейного виховання на формування особистості дитини. Ознайомлення батьків з можливими негативними наслідками авторитарного стилю, гіперопіки та емоційної дистанції може сприяти більш усвідомленому підходу до виховання дітей.

Створення консультаційних центрів або служб психологічної підтримки для студентів. До таких центрів студенти могли б звертатися за допомогою у випадках зіткнення з маніпулятивною поведінкою або підозрою щодо власної схильності до маніпуляцій.

Подальші дослідження:

Дослідження впливу інших психологічних чинників, крім сімейного виховання, на схильність до маніпулювання (наприклад, особистісні риси, вплив ЗМІ та соціальних мереж).

Розробка та апробація ефективних методик діагностики та корекції маніпулятивної поведінки серед студентів.

Дослідження впливу маніпулятивної поведінки на успішність навчання та професійну діяльність студентів.

Загалом, дослідження схильності до маніпуляції у студентському середовищі є актуальним завданням, що потребує комплексного підходу. Завдяки поглибленому вивченню причин маніпулятивної поведінки та розробці дієвих методів її корекції можна сприяти формуванню здорового психологічного клімату серед молоді та запобігати негативним наслідкам маніпуляцій в особистому та професійному житті.

Література

1. Abramova, G. S. (2017). Psychological factors of manipulative behavior of a person. Psychology of Personality, 3, 12-20.

2. Boyko, V. I. (2016). Personality traits and interpersonal relations of people prone to manipulation. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 842, 24-30.

3. Godfrey, J. J. (2015). Manipulations: how to recognize and resist them. Kharkiv: Book Club "Family Leisure Club", 320 p.

4. Dmytruk, O. V. (2014). Psychology of manipulation: theory and practice. Kyiv: "Academy", 240 p.

5. Zhuravleva, L. V. (2018). Influence of family upbringing style on the tendency to manipulative behavior in students. Psychological Sciences: Theory and Practice, 2, 46-52.

6. Kravchenko, A. A. (2015). Features of empathy in people prone to manipulative behavior. Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko, 147, 52-57.

7. Romanova, O. V. (2017). Psychological characteristics of the tendency to manipulation in students. Scientific Bulletin of Kherson State University, 28, 14-18.

8. Filonenko, O. O. (2016). Influence of the tendency to manipulation on interpersonal relations of students. Pedagogy and Psychology of Professional Education, 59, 115-121.

9. Shepel, V. M. (2015). Psychology of family relations. Kyiv: "Academy", 368 p.

10. Yaremchuk, O. V. (2017). Features of self-esteem of people prone to manipulative behavior. Bulletin of Khmelnytskyi National University, 3, 217-222.

References

1. Abramova, G. S. (2017). Psychological factors of manipulative behavior of a person. Psychology of Personality, 3, 12-20.

2. Boyko, V. I. (2016). Personality traits and interpersonal relations of people prone to manipulation. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 842, 24-30.

3. Godfrey, J. J. (2015). Manipulations: how to recognize and resist them. Kharkiv: Book Club "Family Leisure Club", 320 p.

4. Dmytruk, O. V. (2014). Psychology of manipulation: theory and practice. Kyiv: "Academy", 240 p.

5. Zhuravleva, L. V. (2018). Influence of family upbringing style on the tendency to manipulative behavior in students. Psychological Sciences: Theory and Practice, 2, 46-52.

6. Kravchenko, A. A. (2015). Features of empathy in people prone to manipulative behavior. Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko, 147, 52-57.

7. Romanova, O. V. (2017). Psychological characteristics of the tendency to manipulation in students. Scientific Bulletin of Kherson State University, 28, 14-18.

8. Filonenko, O. O. (2016). Influence of the tendency to manipulation on interpersonal relations of students. Pedagogy and Psychology of Professional Education, 59, 115-121.

9. Shepel, V. M. (2015). Psychology of family relations. Kyiv: "Academy", 368 p.

10. Yaremchuk, O. V. (2017). Features of self-esteem of people prone to manipulative behavior. Bulletin of Khmelnytskyi National University, 3, 217-222.

Размещено на Allbest.ru