Ключові психологічні напрямки зниження розриву між уявленнями до та після народження дитини у молодих матерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ключові психологічні напрямки зниження розриву між уявленнями до та після народження дитини у молодих матерів

Чепелєва Надія Ігорівна викладачка кафедри соціології і психології, Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

Анотація

психологічний молода мати уявлення

У статті розглядаються питання можливостей і напрямків зниження розбіжностей уявлень про материнство при реалізації жінками материнської ролі, намічено і запропоновано способи їх подолання.

Зниження розриву між ідеалізованими уявленнями про материнство і реальним досвідом має бути критично важливим завданням для сучасних психологічних практик. Розуміння психологічних особливостей адаптації до материнства та очікувань майбутніх матерів, надання підтримки для створення позитивного середовища можуть допомогти жінкам легше адаптуватися до дитини, оптимізувати оновлені сімейні стосунки і покращити психічний стан після народження дитини. Підтримка від сім'ї і спільноти професіоналів відіграє ключову роль у цьому процесі.

В статті наголошується на розумінні, що кожна жінка, кожна ситуація і досвід є безперечно унікальними, але можна виділити загальні тенденції в формуванні уявлень і реалізації материнської ролі, які дають змогу розробки програм психологічної підтримки, психопрофілактики і психокорекції. Психологічний підхід допомагає жінкам і сім'ям подолати конфлікти, як внутрішні так і внутрішньо-сімейні, розвивати позитивне ставлення до материнства та дитини.

Проведено аналіз, зроблені пропозиції стосовно напрямків психологічної підтримки жінок в період материнства, після народження дитини, ключовим з яких є соціальні заходи забезпечення підтримки. Наголошено на важливості створення безкоштовних центрів психологічної допомоги сім'ї, спеціалізація і підвищення кваліфікації фахівців у галузі психології сім'ї, реалізація підходу інформування жінок про реальні сторони материнства з формуванням навичок подолання труднощів. Це дійсно може поліпшити психологічне здоров'я жінок і допомогти сім'ям зберегти позитивне враження від материнства. Акцентовано, що дані ініціативи можуть сприяти зменшенню стресу та психологічних проблем у матерів і сімей, мати позитивний вплив на дитяче здоров'я та розвиток.

Ключові слова: материнство, уявлення про материнство, трансформація уявлень про материнство, адаптація до материнства, напрямки підтримки материнства

Abstract.

Chepelieva Nadiia Ihorivna lecturer at the Department of Sociology and Psychology, Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv

KEY PSYCHOLOGICAL DIRECTIONS OF REDUCING THE GAP BETWEEN IDEAS BEFORE AND AFTER THE BIRTH OF A CHILD IN YOUNG MOTHERS

The article examines the issues of opportunities and directions for reducing the differences in ideas about motherhood in the realization of the maternal role by women, and ways to overcome them are outlined and proposed.

Reducing the gap between idealized representations of motherhood and real experience should be a critically important task for modern psychological practices. Understanding the psychological characteristics of adaptation to motherhood and the expectations of expectant mothers, providing support to create a positive environment can help women adapt more easily to the child, optimize renewed family relationships and improve the mental state after the birth of a child. Support from family and a community of professionals plays a key role in this process.

The article emphasizes the understanding that every woman, every situation and experience is definitely unique, but it is possible to single out general trends in the formation of ideas and realization of the maternal role, which enable the development of programs of psychological support, psycho-prevention and psychocorrection. The psychological approach helps women and families to overcome conflicts, both internal and intra-family, to develop a positive attitude towards motherhood and children.

The analysis was carried out, proposals were made regarding the areas of psychological support for women during maternity, after childbirth, the key of which is social support measures. The importance of creating free family psychological assistance centers, specialization and advanced training of specialists in the field of family psychology, implementation of the approach of informing women about the real aspects of motherhood with the formation of skills to overcome difficulties was emphasized. It can really improve women's psychological health and help families maintain a positive impression of motherhood. It is emphasized that these initiatives can help reduce stress and psychological problems in mothers and families, have a positive impact on children's health and development.

Keywords: motherhood, ideas about motherhood, transformation of ideas about motherhood, adaptation to motherhood, areas of support for motherhood

Постановка проблеми

Одним з основних завдань сучасних психологічних практик стосовно материнства і дитинства є зниження розриву невідповідності жіночих уявлень до народження довгоочікуваної дитини і тим життям, яке спіткає жінку вже з малюком.

Велика кількість науковців, які багато років займалися даним напрямком говорять про психологічну готовність жінки до материнства, акцентуючи увагу на віці жінки, її освіті, кількості її братів і сестер, моделі сім'ї в якій безпосередньо виховувалася майбутня матір і подібне.

В нашій науковій розвідці неодноразово було наголошено на основних причинах кризових явищ у сфері материнства, які тісно пов'язані з психологічними особливостями майбутніх матерів, їх емоційною незрілістю, часто неготовністю не стільки до народження дитини, скільки неготовністю перебудовувати власне життя з дитиною і стосунки в сім'ї. Частим і нагальним питанням в даній ситуації виступає тиск суспільства і його стереотипи стосовно того, якою повинна бути матір. В тому числі, ми наголошували і на інстинкті материнства, який спонукає жінку до дій спрямованих на задоволення потреб через народження дітей [1, с. 122]. В результаті наукового і практичного пошуку наголошувалося на важливості сприяння психологічній готовності, розуміння різних аспектів материнства і підтримки для створення позитивного середовища для жінок, що входять в материнство.

Нами було проведено власне дослідження, а також проаналізований численний науковий матеріал з даного феномену, тому з впевненістю можна наголосити на серйозній проблемі в суспільстві, коли уявлення, формуючись задовго до безпосереднього набуття досвіду материнства, під впливом багатьох соціальних і індивідуальних факторів, носять певною мірою ідеалізований характер, що призводить до численних психологічних проблем у жінок після народження дитини [1, с. 121]. Дослідження підкреслюють важливість розуміння та зниження розбіжностей між уявленням про материнство і реальним досвідом жінок. Це справді важлива задача, оскільки психологічні особливості та очікування можуть суттєво вплинути на психічний стан жінок після народження дитини.

Отже, необхідність зниження розбіжностей між уявленням про материнство і реальністю саме на часі, тому що у цей процес щастя і радості або страждань і муки залучена не тільки жінка, а і дитина, батько дитини і інші оточуючі родину люди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Велика кількість науковців займається проблемою підготовки жінки до народження і виховання дитини. Досить довго наукова спільнота висвітлювала культурно-історичний розвиток материнства через праці: Дж. Боулбі, Д.В. Віннікот, О.Ю. Іщук, К. Лоренц, Х. Монтана, М. Мід, М. Радіонової, Д. Філіпса та ін.

Проблема психологічної підготовки жінки до народження та виховання дитини часто представлена медичними і медико-психологічними аспектами материнства у роботах: В. В. Абрамченко, О. М. Аржанової, Л. Л. Баз, О. В. Баженової, О.М. Байлюк, В. І. Брутман, Н. В. Даниленко, О. Ю. Іщук, Г. Г. Філіповою та ін. [3]. Досить багато праць розглядають проблему девіантного материнства, яке проявляється у відмові від дітей, ставленні до них з невагою, насильстві, порушенні материнсько-дитячих взаємин, психологічному інфантилізмі у роботах: В. І. Брутман, О. Я. Варга, Т. М. Вакуліч, М. С. Радіонова, І. Ю. Хамітова та інші) [4].

У рамках дослідження феномена материнства як частини особистісної сфери жінки, яка проходить через кілька етапів, у процесі яких здійснюється природна психологічна адаптація до ролі матері вели свої онтогенетичні дослідження В.В. Васильєва, А.І. Захаров, В.І. Орлов, Д. Пайнз, М.С. Радіонова, К.Ю. Сагамонова, Т.М. Титаренко.

Аналіз наукових досліджень у рамках нашої тематики свідчить про те, що дана тема часто розглядається у двох площинах: материнство в контексті розвитку дитини і реалізація особистості жінки через материнство або у материнстві.

Згадані дослідження свідчать про важливість психологічної підготовки жінок до материнства та виховання дитини. Психологічна готовність може грати значущу роль у забезпеченні психологічного здоров'я як самої жінки, так і її дитини. Девіантне материнство і проблеми, пов'язані з ним, також вимагають уваги і психологічної підтримки і може бути пов'язане саме з озвученою нами проблемою ідеалізації.

Наразі українське суспільство стикається з багатьма труднощами на шляху свого історико-соціального розвитку, материнство в цьому плані не стоїть осторонь і вимогами часу постають аспекти подолання розриву між ідеалізованими уявленнями до народження дитини і психологічним здоров'ям і її стійкістю після народження дитини. Науковий аналіз сприяє кращому розумінню цієї проблеми і розробці належних підходів до підтримки жінок в цьому важливому життєвому етапі. Подолання такого розриву дасть змогу розвантажити як суспільство з цього соціального питання, так і саму жінку, відкривши нові ресурси один для одного.

Мета статті - на основі аналізу класичних сучасних та власних психологічних розвідок, позначити базові напрямки зниження розриву уявлень до і після народження дитини у молодих матерів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Наразі не знижується актуальність аналізу можливостей сучасних наукових знахідок у світлі динамічної трансформації психології сім'ї і материнства в цілому, але на нашу думку приділяється недостатньо уваги саме аспекту ідеалізації уявлень про материнство. Більше того піднесення ролі і значення інституту сім'ї і материнства суспільством саме сприяє багато в чому формуванню ідеалізованих уявлень у молодих матерів.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні в наше життя постійно втручаються речі, яких ми не очікуємо і материнство тут не виключення. Неготовність до вагітності і виховання дитини, позапланова вагітність або неусвідомлена вагітність часто спричиняють труднощі і перешкоди на шляху до щасливого материнства. Про важливість готовності жінки до материнства знають напевно всі. Але ж як створити в жінці дану готовність, як розвити психологічну зрілість і прийняття себе матір'ю.

Перед психологами, психологічними центрами, постають все більш складні питання в аспекті допомоги таким жінкам. Немає особливого, універсального рецепту щодо допомоги жінкам в їх адаптації до материнства, немає чітких меж чи буде розрив ідеалізованих уявлень до народження дитини і в майбутньому, після її народження. Чинників дуже багато, тому психологам варто брати до уваги максимальну кількість аспектів, бо найдрібніші стресогени можуть порушити ідилію материнства і назавжди зламати в жінці матір.

Проаналізувавши позиції численних авторів у сфері материнства, додавши власні наукові розвідки в тому з чим часто стикалися молоді матері, розглянемо основні задачі, які висуває суспільство до психологів і психологічних центрів саме зараз. У даній статті ми не будемо знову повертатися до проблем материнства, з цими питаннями можна ознайомитися у наших попередніх роботах [1] та роботах вище означених провідних фахівців [4]. Метою даної роботи є виділити, узагальнити актуальні, ключові напрямки підтримки материнства в плані корекції ідеалізованих уявлень.

На нашу думку дуже актуальною є необхідність створення безкоштовних соціальних психологічних центрів, філій або психологічних кабінетів допомоги жінкам після пологів не тільки в обласних центрах, але і в невеличких містах і селищах, де рівень життя часто нижчий у фінансовому плані і у жінок немає можливості платити приватному психологу. Цей напрямок заслуговує на увагу разом з такими першочерговими послугами, як лікар в селі, школа і дитячий садок.

Створення центрів психологічної допомоги (Психологічні ресурсні центри батьківства/материнства) не тільки у великих містах але і в маленьких селах і селищах, на нашу думку, необхідно створювати масово, централізовано, структуровано без хаотичності і формальності. Психологічне здоров'я жінки, яка стала матір'ю, яка виховує дитину часто без батька, дуже важливе для суспільства і майбутніх поколінь в цілому, бо від врівноваженого, задоволено стану часто залежить психологічний стан маленької дитини, яка ще не взмозі протистояти викликам сьогоднішнього життя. Відкриття психологічних центрів допомоги жінкам у післяпологовому стані стало б потужним внеском у майбутні покоління і дало б поштовх до психологічного здоров'я суспільства. Така психологічна допомога жінкам під час вагітності і після народження дитини стає все більш актуальною і через масштабну війну і велику кількість переселенців-жінок, які намагаються знайти своє місце в цьому житті. Адже їм крім безмовної адаптації до життя і труднощів з дитиною, потрібно адаптуватися до складних, кризових соціальних умов.

Другим важливим напрямком зниження розриву між ідеалістичними уявленнями жінки до і після народження дитини стало б впровадження окремого курсу «Батьківство/материнство» в навчальному плані університетів, які готують практичних психологів до роботи в соціальних сферах життя, а також ґрунтовні курси підвищення кваліфікації для сімейних психологів, які вже працюють у галузі материнства і дитинства.

Третім напрямком може стати залучення сучасних медіа та комунікаційних технологій, сучасних тенденцій пошуку та обміну інформацією сучасною молоддю. За багато років існування психології як науки накопичилися численні практичні рекомендації, практики, щодо допомоги жінкам в критичних ситуаціях їхнього життя. Було актуальним і цінним досвідом, централізовано, поряд з приватними практиками, узагальнити дані надбання і видати у вигляді відеокурсів або відеоуроків, з вільним доступом та можливістю поточних психологічних консультацій спеціалістів психологів. Ці цикли-курси можуть мати різний формат - від коротких 3-5 хвилинних роликів, що відображують одне питання, до розлогих, до 1 години навчально-профілактичних матеріалів; від формату науково- просвітницького до стрімів, хоум-відео і реаліті-роликів обміну досвідом вирішення проблем адаптації до малюка.

Жінкам, які відчувають в собі психологічні невідповідності між уявленнями про материнство і реальністю, яка очікує їх після народження дитини, що викликають явне внутрішнє роздратування, в першу чергу, необхідно мати можливість звернутися до означеного ресурсного центру, сімейного психолога або психотерапевта, з досвідом роботи за означеним напрямком, аби не ускладнювати затяжне емоційне напруження, що може перерости у серйозне захворювання та проблеми в родині. Усі психологічні заходи повинні мати можливість звернення жінки як в індивідуальному порядку так і залучення батька, усієї сімейної системи з дитиною.

В зону особливого ризику потрапляють жінки з незапланованою або небажаною вагітністю; жінки, які до вагітності мали періоди інтенсивної тривоги або депресії під час вагітності, мали депресію або тривогу до вагітності, сімейні проблеми, низьку самооцінку їх матері, мами-одиначки без підтримки рідних. Такі жінки у вищеозначених ресурсних центрах мають бути на особливій підтримці, адже вихідні умови адаптації у них знаходяться на нижчому, часто критичному рівні.

Адаптація до материнства може бути важливою та задачею-викликом, особливо в умовах складних життєвих обставин, таких як війна. Для підтримки жінок у цьому процесі, науковцям-психологам і психологічним практичним центрам слід враховувати наступні ключові напрямки роботи у сфері материнства:

1. Психологічна підтримка: Забезпечення доступу до психологічної допомоги та консультацій для жінок, які стикаються зі стресом і тривожністю у зв'язку зі змінами в їхньому житті.

2. Соціальна підтримка: Створення мережі підтримки для матерів, які опинилися у складних ситуаціях, допомога у забезпеченні основних потреб, таких як дитяче харчування, медична допомога, фінансова підтримка і навіть житло.

3. Психологічна просвіта: Поширення інформації про ресурси і підтримку, доступні для матерів, що сприяє усвідомленню можливостей і допомагає знижувати стрес невідомості майбутнього.

4. Гнучкість і індивідуалізація підходу: Розуміння, що кожна жінка і кожна ситуація є унікальною, і немає одного універсального рішення. Підходьте індивідуально до потреб і ситуацій кожної матері - те що витримає одна сім'я (наприклад, зміна зосредженості уваги жінки з чоловіка на дитину) і одна жінка (наприклад, розмитість, непостійність графіку відпочинку, сну, до фактичної його відсутності), може стати каменем спотикання для іншої.

5. Партнерство: Підтримка від партнера, родини і друзів є важливою. Важливим є заохочення спільних зусиль у догляді за дітьми та побудові підтримуючого ресурсного оточення.

6. Реалістичність інформації: Інформація про материнство і адаптації сімейної системи до дитини після народження, має подаватися не тільки у вигляді лозунгів важливості чудовості материнства, а висвітлювати ті проблеми, які виникають з появою дитини і містити реалістичні варіанти шляхів їх вирішення, адаптації «під себе».

7. Саморозвиток: Заохочення жінок розвивати свої навички та психологічну зрілість, допомагаючи їм набувати впевненість у своїх можливостях, формувати власний досвід на основі реалістичного досвіду, який транслює соціум. Поєднання цього досвіду з позитивною емоційною складовою материнства.

Можна, зважаючи на обмеженість формату даної роботи, навести варіанти поведінки матері і сім'ї, які можна використовувати в корекції ідеалізованих уявлень:

Пропонуємо приклади кількох способів, як допомогти собі в критичних ситуаціях материнства:

1. Не очікуйте від новонародженої дитини безтурботного сну великими проміжками (можете відчувати себе щасливою, якщо це у вас саме так). Зважте на реальний стереотипний графік новонародженого це доволі короткі періоди сну і активності, які зовсім не обовязково співпадають з вашими чи вашим бажанням. Спробуйте спати за будь-якої можливості вночі і вдень разом з дитиною, незважаючи на домашні клопоти. Відкиньте власні внутрішні звинувачення себе за те, що зараз так почуваєтеся. Ви - гарнаа мама, яка любить свого малюка. Просто вам треба відпочивати.

2. Не підлаштовуйтесь під стандарти і норми, цих категорій ідеальних мам не знає ваш малюк, він відчує тільки вашу любов, тому і ви любіть себе, цей стан дуже передається дитині. Не намагайтеся грати в материнство як в ляльки. Зрозумійте, що ваш малюк прийшов у ваше життя назавжди, ви не зможете зупинити цю гру, тому необхідно будувати нові сімейні стосунки, враховуючи нового її члена. Це буде саме ваша, особлива сім'я, яка врахує соціальні орієнтири, але покладе їх на власні стосунки.

3. Звертайтеся спеціаліста за необхідності, так само як ви звертаєтеся за юридичною, медичною чи будь якою іншою консультацією. У даному випадку це до сімейного психолога або психотерапевта: якщо ви відчуваєте емоційне напруження та нестиковку між уявленнями про материнство і реальністю, обов'язково звертайтесь до фахівця, який надасть необхідну психологічну підтримку.

4. Розмовляйте близьким оточенням, діліться своїми почуттями та переживаннями, планами. Зазвичай, підтримка рідних може бути дуже корисною, але тільки у випадку коли сімейна система переналаштована на нову ситуацію. Негативним сценарієм є очікування беззмінного її функціонування з попереднім функціоналом прав і обов'язків, в які дитина ще не входила. Це призведе до перевантаження однієї зі сторін і конфлікту. Не очікуйте що все вирішиться «само собою», «мене зрозуміють, коли побачать мою завантаженість» - так буває далеко не завжди, люди схильні діяти стереотипно не покидаючи зону комфорту, що вже склалася.

5. Ознайомтеся з літературою та онлайн-ресурсами про материнство та дитинство. Звертайте увагу не тільки на емоційну складову матеріалів щодо величності материнства, а й на особливості його поточної, побутової реалізації. Звертайте увагу на прикладні аспекти, що супроводжують материнство - режим дитини і порівнюйте його з наявним вашим, спрогнозуйте зміни вашого графіку; потреби дитини і ваші можливості їх реалізації (годування, випорожнення, гра тощо); особливості грудного годування - особливості, проблеми які можуть виникнути і шляхи подолання; переорієнтація вашої уваги на дитину і наслідки цього для чоловіка, близьких та друзів; зниження соціальної мобільності і ваш варіант вирішення цього і подібне. Розуміння процесу і відчуття, що з ним пов'язані, може допомогти знизити тривожність.

6. Подбайте про своє фізичне здоров'я, включаючи збалансовану дієту, регулярну фізичну активність і відпочинок.

7. Розгляньте можливість приєднатися до групи підтримки для жінок які переживають схожі ситуації або створити власну, сучасні технології це дозволяють. В цих групах ви можете ділитися своїми досвідом та отримувати підтримку від інших.

Загальна мета цих і подібних рекомендацій - забезпечити жінкам підтримку та інструменти для впорядкування емоцій і переживань у період материнства, підтримати їхнє психологічне здоров'я і допомогти створити сприятливе середовище для росту та розвитку дитини.

Дані поради дозволять жінкам, як ідеально-позитивною диспозицією стосовно материнства так і з ідеально-негативною диспозицією, пристосуватися до своєї нової ролі і головне - це відчути реальну задоволеність в реальній ситуації материнства.

Висновки

Таким чином, ідеалізація уявлень про материнство може призводити до ряду стандартних викривлень і конфліктів, які реально попередити вчасною просвітницькою і психопрофілактичною роботою. Це допоможе жінці ефективно пройти період адаптації до ролі матері, оптимізувати сімейну систему максимально безконфліктно, поєднати побут і відчуття задоволення від материнської ролі. Жінкам, які відчувають, що не можуть впоратися зі своїм станом самостійно, обов'язково необхідно звертатися за соціально-психологічною підтримкою, особливо, якщо така можливість є. Після курсу психотерапії, психокорекції, консультування більшість відчувають полегшення вже після першої зустрічі, позитивний емоційний стан підвищується, життя набуває інших фарб, а дитина не стає перешкодою на шляху до сімейного та соціального становлення. Зрозуміло, що проблеми постійної напруги, нестачі відпочинку, переживання з приводу фізіологічних змін у дитини накопичуються тощо, тому і відбувається злам уявлень про життя з дитиною аж до негативних установок. Дуже необхідною є психологічна психопрофілактика (в тому числі самопрофілактика) і психокорекція джерел внутрішнього конфлікту, який є причиною формування неадаптивного і деструктивного уявлення про материнство у жінок. Також спеціаліст психолог зможе вчасно відрізнити психологічну незадоволеність і втому від серйозної депресії, яка може призводити до трагічних наслідків.

В сучасній складній ситуації воєнного стану в Україні реалізована велика допомога жінкам завдяки міжнародним організаціям і програмам, які допомагають Україні в боротьбі з воєнною агресією, в тому числі і психологічно, президентським програмам, в Україні тільки розпочинається процес становлення системи психологічної допомоги громадянам в цілому і жінкам з дітьми зокрема, що знову повертає увагу на психологів, які працюють у цій сфері.

Отже, кожна жінка і кожна ситуація унікальні, і підтримка та розуміння можуть справжньою мірою полегшити адаптацію до материнства, навіть у найскладніших обставинах.

Література

1. Чепелєва Н.І. Збірник наукових праць. Теорія і практика сучасної психології. Класичний приватний університет. № 1. Т. 3, 2020 р. с. 122.

2. Іщук О.Ю. Розвиток системи психологічної підготовки вагітних жінок до пологів: історичний аспект //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано- Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. В. 13. Ч. 2. C. 217-224.

3. Іщук О.Ю. Програма психологічної підготовки вагітної жінки до перших пологів.//Актуальні проблеми практичної психології //Збірник наукових праць. Частина І. Херсон: 1111 Вишемирський В.С., 2008. С. 150-154.

4. Мінюрова С.А. Діалогічний підхід до аналізу смислового переживання материнства / Мінюрова С.А., Тетерлева Е.А. // Психологічний журнал. 2002. № 5. С. 63-75.

References

1. Chepekva, N.I. (2020). Teorija іpraktika suchasnoї psihologії - Theory and practice of modern psychology, 1, 3 [in Ukrainian].

2. Ishhuk, O.Ju. (2008). Rozvitok sistemi psihologіchnoї pіdgotovki vagrtnih zhmok do pologk: ккгіЛш] aspekt [Development of the system of psychological preparation of pregnant women before childbirth: historical aspect]. Zbdnik naukovih prac': fdosofja, soctologija, psihologpa - Collection of scientific works: philosophy, sociology, psychology, 13, 2, 217-224 [in Ukrainian].

3. Ishhuk, O.Ju. (2008). Programa psihologіchnoї pkgotovki vag^no'].' zhmki do pershih pologk [Program of psychological preparation of a pregnant woman before the first birth]. Aktual'm problemi prak_ tichnoipsihologj'i - Actual problems of practical psychology, 1, 150-154 [in Ukrainian].

4. Mmjurova, S.A. (2002). Dіalogіchnij pkhk do anabzu smislovogo perezhivannja materinstva [A dialogic approach to the analysis of the meaningful experience of motherhood]. Psihologwhnij zhurnal - Psychological Journal, 5, 63-75 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru