Виклики та особливості психічного здоров’я в умовах воєнних дій в Україні
Наукове дослідження розвитку діагнозу посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в історії психіатрії. Оцінка частоти поширення ПТСР та інших розладів психічного здоров’я серед учасників бойових дій. Майбутні виклики, пов’язані з цим захворюванням.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.06.2024 |
| Размер файла | 31,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра біології людини, хімії та МНХ
Природничо-географічний факультет
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Виклики та особливості психічного здоров'я в умовах воєнних дій в Україні
Кущ Юлія Іванівна, доктор філософії
в галузі 09 Біологія, старший викладач
Косенко Руслан Іванович, аспірант
Коровинський Ігор Олександрович, аспірант
Анотація
Беззаперечно, що в умовах війни страждає психічне здоров'я як військовослужбовців, так і цивільних осіб. Психологічні наслідки участі у воєнних діях зазвичай позначаються медичним терміном «посттравматичний стресовий розлад» (ПТСР). Основна проблема ПТСР полягає в тому, що захворювання серйозно впливає на якість життя осіб, які страждають від цього розладу. Люди з ПТСР можуть мати труднощі зі звичайними щоденними завданнями, включаючи роботу, у взаєминах з родиною і друзями, із загальним самопочуттям. Головним викликом є те, що ПТСР може призводити до самогубства і злочинів. Ці наслідки важче передбачити, ніж наслідки фізичних травм, через їхню менш помітну природу, небажання постраждалих повідомляти про них, а також через те, що їхні симптоми можуть не проявлятися роками. Тому, розширені знання в цій області здатні допомогти постраждалим унаслідок воєнних дій. Військовослужбовці, які страждають на ПТСР, спочатку воліють ніяк не виявляти своє захворювання, але згодом воно стає видимим, особливо у стресових ситуаціях.
Щоб задовольнити очікувані потреби тисяч військовослужбовців, які стануть ветеранами після завершення війни, медичні послуги в галузі психіатрії повинні бути запропоновані в ще більшому масштабі. Саме в цьому контексті мета представленої статті полягає у розгляді трьох основних моментів: історія виникнення діагнозу ПТСР, аналіз поширеності ПТСР та інших розладів психічного здоров'я серед учасників бойових дій, прогностика викликів даного захворювання на майбутнє.
Прогностика після завершення війни в Україні невтішна. Очікується, що щонайменше 10% від загального числа учасників бойових дій будуть страждати від важкої форми ПТСР та психічних розладів, діагностованих медичними працівниками. Забезпечення психологічної підтримки та допомоги усім категоріям осіб, постраждалим від воєнних дій, є важливим завданням для уряду та цивільного суспільства. Надання професійної психологічної допомоги, реабілітаційні програми та освіта щодо психічного здоров'я можуть сприяти поліпшенню стану психічного здоров'я тих людей, які проживають в умовах воєнних дій.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, тривожний розлад, критерій травматичного розладу, військовослужбовець, психотерапія.
Kushch Yullia Ivanivna PhD in Biology, Senior Lecturer, Department of Human Biology, Chemistry and Methods of Teaching Chemistry, Faculty of Natural Sciences and Geography, Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Sumy
Kosenko Ruslan Ivanovych PhD student, Department of Human Biology, Chemistry and Methods of Teaching Chemistry, Faculty of Natural Sciences and Geography, Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Sumy
Korovynskyi Ihor Oleksandrovych PhD student, Department of Human Biology, Chemistry and Methods of Teaching Chemistry, Faculty of Natural Sciences and Geography, Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Sumy
ACHALLENGES AND PECULIARITIES OF MENTAL HEALTH IN THE CONTEXT OF HOSTILITIES IN UKRAINE
Abstract
There is no doubt that the mental health of both military personnel and civilians suffers in war conditions. The psychological consequences of participation in military actions are usually marked by the medical term “Post- Traumatic Stress Disorder” (PTSD). The main problem of PTSD is that the illness significantly affects the quality of life of those who suffer from this disorder. People with PTSD may have difficulties with everyday tasks, including work, relationships with family and friends, and overall well-being. The main challenge is that PTSD can also lead to suicide and criminal behavior. These consequences are harder to predict than the consequences of physical injuries due to their less visible nature, the unwillingness of the affected individuals to report them, and the fact that their symptoms may not manifest for years. Therefore, expanded knowledge on this topic can help those affected by military actions. Military personnel suffering from PTSD initially tend not to show their illness, but the illness becomes visible, especially in stressful situations. To meet the anticipated needs of thousands of military personnel who will become veterans after the end of the war, psychiatric medical services need to be offered on an even larger scale. It is in this context that the goal of the presented article is to consider three main aspects: the history of the emergence of the PTSD diagnosis, analysis of the prevalence of PTSD and other mental disorders among combatants, and the prognostication of the challenges posed by this illness in the future. The prognosis after the end of the war in Ukraine is grim. It is expected that at least 10% of combatants will suffer from severe forms of PTSD and diagnosed mental disorders according to medical professionals. Providing psychological support and assistance to individuals affected by military actions is an important task for the government and civil society. Provision of professional psychological assistance, rehabilitation programs, and education on mental health can contribute to improving the mental health of individuals living in conditions of military actions.
Keywords: post-traumatic stress disorder, anxiety disorder, traumatic disorder criteria, military personnel, psychotherapy.
Вступ
Постановка проблеми. Вже на другий рік повномасштабної війни в Україні можна сказати, що діагноз ПТСР набуває все більшого поширення в психіатричній спільноті, що призводить до позитивної стандартизації критеріїв для його постановки [1]. Зараз в Україні діагноз ПТСР зазвичай базується на критеріях, встановлених Американською психіатричною асоціацією (American Psychiatric Association, АГА) [2], і вже з 2013 року ПТСР більше не класифікується як тривожний розлад, а відноситься до одного з п'яти «Розладів, пов'язаних з травмою і стресом» [3, c. 96]. Діагноз ґрунтується на восьми критеріях (табл. 1):
Таблиця 1
Критерії травматичного розладу
|
Критерій |
Симптоми |
|
|
Психологічна травма |
Вплив смерті, загрози смерті, серйозних травм або сексуального насильства як жертви або безпосереднього свідка, або через те, що дізнався, що така травматична подія сталася з близькою людиною, або через багаторазовий чи екстремальний вплив жахливих деталей події |
|
|
Флешбеки та тригери |
Повторювані та мимовільні нав'язливі спогади, тривожні сни або спогади пов'язані з травматичною подією, або інтенсивний і тривалий психологічний дистрес чи виражені фізіологічні реакції на тригери, що нагадують про подію |
|
|
Уникнення повторення |
Уникнення спогадів, думок, почуттів і ситуацій які можуть нагадувати про травматичну подію |
|
|
Депресія або депресивний розлад |
Змінені думки та настрій, що включають принаймні два з наступних семи симптомів: втрата пам'яті на певні важливі елементи події; стійкі негативні переконання або перебільшені очікування щодо себе, інших або світу в цілому; викривлені думки про причини та наслідки події, що призводять до того, що людина звинувачує себе або інших; стійкий негативний емоційний стан; помітне зниження інтересу або участі у значущих видах діяльності; почуття відстороненості та відчуження від інших; стійка нездатність відчувати позитивні емоції |
|
|
Дискретно виражений розлад адаптації |
Помітні зміни збудження та реактивності, включаючи принаймні два з наступних шести симптомів: дратівлива поведінка та неспровоковані спалахи гніву, що виражаються у вербальній або фізичній агресії по відношенню до інших; безрозсудна або саморуйнівна поведінка; підвищена пильність; перебільшені реакції здивування; проблеми з концентрацією уваги; порушення сну |
|
|
Хронічна або довготривала форма порушення |
Тривалість порушень, пов'язаних описаними критеріями становить більше одного місяця |
|
|
Психічний розлад (будь-якої етіології) |
Порушення призводить до клінічно значущого дистресу або інвалідності в соціальному, професійному або будь-якому іншому важливому аспекті функціонування |
Джерело: Американська психіатрична асоціація (АРА) [4].
Українські практикуючі лікарі та дослідники, як правило, застосовують діагностичні критерії ПТСР, встановлені АPА, проте, дотримуються також визначення, наданого Всесвітньою організацією охорони здоров'я в Міжнародній класифікації хвороб (International Classification of Diseases): запізніла або тривала реакція на стресову ситуацію або подію (короткої або довгої тривалості), яка є винятково загрозливою або катастрофічною, і яка викликала б очевидні симптоми дистресу у більшості людей [5].
Симптоми тривалої реакції на стресову ситуацію включають повторні кошмари, флешбеки, емоційний дистрес, гострий стрес і психофізіологічну відповідь на нагадування про подію. Встановлення діагнозу ПТСР вимагає наявності цих симптомів протягом принаймні одного місяця після стресової події.
Українські медики та науковці також використовують інші методи діагностики та оцінки ПТСР, такі як структуроване клінічне інтерв'ю і психометричні шкали. Крім того, в Україні проводяться дослідження щодо ефективності різних методів лікування ПТСР, зокрема використання психотерапії, фармакотерапії та альтернативних методів лікування.
Загалом, українські лікарі та дослідники активно вивчають ПТСР і залучаються до міжнародних стандартів діагностики та лікування цього стану. Їхні дослідження та робота допомагають покращити діагностику, лікування та підтримку людей, які страждають від ПТСР в Україні внаслідок війни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час Першої світової війни вираз «контузія» тлумачився як черепно-мозкова травма, спричинена артилерійським обстрілом. Коли з'ясувалося, що солдати, які не потрапляли в таку ситуацію, можуть мати такі ж симптоми, від фізіологічних пояснень поступово відмовилися на користь загального діагнозу «воєнний невроз» [6].
У своїй роботі А. Д. Маклеод, описує «воєнний невроз» як гостру реакцію на стрес [7, с. 101].
За часів Другої світової війни уряд США доручив військкоматам виявляти тих, хто перебував у групі психологічного ризику: мільйон чоловіків були визнані непридатними [8].
Незважаючи на ці суворі критерії відбору, близько 10% військовослужбовців американських військ, розгорнутих в Європі, були класифіковані як «психічно хворі». У 1944 році американці відновили програму, яку використовували невдовзі після Першої світової війни для лікування психічних втрат у польових умовах, і рівень таких втрат знизився до 3%. Ця програма лікування - програма Салмона - була визнана настільки успішною, що її застосовували від початку війни у В'єтнамі, і саме їй приписують відносно низький показник психіатричних втрат на рівні 5% за період 19651967 років [9].
Проте, згідно з даними Томаса Салмона, ще у 1968 році психіатри не мали офіційного діагнозу щодо такого психологічного стану [10]. В дотичному дослідженні К. МакКафрі аналізує історію лікування великої кількості ветеранів В'єтнамської війни, які, здавалося, страждали від запізнілого початку «воєнного неврозу», намагаючись встановити точне формулювання їхнього психічного стану [11].
У 1971 році спеціалісти з психіатрії заговорили про «поствоєнний синдром» [12]. Нова версія «гострої реакції на стрес» була запропонована як діагноз «катастрофічний стресовий розлад», який включав підкатегорію «бойова стресова реакція». У січні 1978 року робоча група з підготовки DSM- III замінила цей діагноз на «посттравматичний стресовий розлад» [13]. Цей новий діагноз був введений, оскільки він ширше описував вплив стресових подій, які необов'язково пов'язані з війною або катастрофою. «Посттравматичний стресовий розлад» було визначено як розлад, який розвивається після високо травматичної події, де особа відчуває тривожність, палючі спогади або сни, погані настрої, інтенсивну депресію, зниження інтересу до звичних занять та інші симптоми. Цей діагноз згодом був включений у каталог DSM-III, який є одним із найбільш використовуваних класифікаційних систем у психіатрії.
Мета статті - провести наукове дослідження розвитку діагнозу посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в історії психіатрії, оцінити частоту поширення ПТСР та інших розладів психічного здоров'я серед учасників бойових дій (УБД) та спрогнозувати майбутні виклики, пов'язані з цим захворюванням.
Виклад основного матеріалу
посттравматичний стресовий розлад
Воєнні дії, які нині відбуваються в Україні, мають серйозний вплив на психічне здоров'я всього українського народу, тому слід зазначити, що термін «посттравматичний стресовий розлад» може застосовуватися як до військовослужбовців, так і до цивільного населення.
Передбачається, що з метою задоволення потреб військовослужбовців, необхідно розширити доступність медичних послуг у сфері психіатрії. Для цього потрібно застосовувати серйозні наукові підходи.
Передусім необхідно дослідити ефективні методи лікування ПТСР та інших психічних розладів, що виникають у військовослужбовців після війни, розробити нові терапевтичні підходи, які будуть специфічно націлені на потреби військових ветеранів.
Для досягнення більшого розповсюдження інституційної підтримки та освітніх програм, необхідно спрямувати фінансування на формування адекватного кадрового резерву фахівців у галузі психіатрії. Це може включати підвищення кваліфікації медичних працівників, впровадження спеціалізованих курсів та тренінгів, а також підтримку наукових досліджень у цій області.
Розвиток і впровадження нових технологій і дистанційних можливостей для проведення консультування та терапії психічних розладів можуть полегшити доступ до психіатричної допомоги для постраждалих від війни.
В перспективі розробка програми підтримки та реабілітації для ветеранів та учасників бойових дій забезпечуватимуть відновлення їхнього психічного та емоційного добробуту. Та, безумовно, подальше проведення наукових досліджень, спрямованих на збільшення розуміння і прогнозування психологічних наслідків військових конфліктів та розробку стратегій, зможе ефективно запобігти масовому поширенню психічних розладів, пов'язаних із війною в Україні.
Люди, які хворіють на ПТСР, на 80% частіше за інших страждають від інших психічних розладів, таких як депресія, тривога, зловживання алкоголем або наркотиками і суїцидальні думки [14, с. 3]. Про одночасну наявність ПТСР і великої депресії повідомляється в численних дослідженнях. Ризик розвитку ПТСР після травматичної події в два-три рази вищий за наявності вже існуючої депресії, і в такому ж співвідношенні ПТСР підвищує ризик виникнення депресії [15]. Існує також значний зв'язок з іншими психічними розладами, зокрема, з тривогою та зловживанням алкоголем.
Використання терміну «розлад» є полемічним серед науковців. APA категорично відкидає аргументи, висунуті військовим керівництвом, яке хотіло замінити термін «розлад» на «травму» [16].
В умовах війни необхідно зробити психіатричну допомогу більш доступною і заохотити військовослужбовців звертатися по неї без зволікань.
Чимало науковців намагалися визначити фактори, завдяки яким можна передбачити виникнення ПТСР у військовослужбовців. Результати їхніх досліджень все частіше вказують на те, що інтенсивність бойових дій є основним фактором ризику.
Важливо враховувати вплив бойових дій під час військової служби як такої. По суті, для ВЛК факту перебування «на нулі» впродовж військових операцій недостатньо для підвищення ризику розвитку ПТСР. Для встановлення такого діагнозу необхідно також, щоб людина зазнала травматичної події під час цього відрядження. Проте така позиція неправильна і потребує ретельного перегляду.
Окрім наявності проблем з психічним здоров'ям до травматичної події, зокрема глибокої депресії, важливість інших можливих сприятливих факторів (стать, вік, важке дитинство, звання, дислокація тощо) досі не встановлена.
Крім того, більша поширеність ПТСР серед учасників бойових дій може свідчити про те, що багато людей не бажали заявляти про свої симптоми під час служби в армії, або були звільнені за медичними показаннями, що виключили їх зі статистики військовослужбовців, тим самим збільшивши поширеність серед ветеранів.
Існує також зв'язок між стресовими факторами в цивільному житті (смерть або хвороба в сім'ї, народження дитини, розрив стосунків або фінансові проблеми) і поширеністю інших психічних розладів.
Якщо зв'язок між впливом бойових дій і ризиком розвитку ПТСР вже доведений, то зв'язок між ПТСР і ризиком самогубства не настільки чітко продемонстрований і залишається предметом дискусій [17].
Однак певний зв'язок все ж існує між посттравматичним стресовим розладом та суїцидальними думками і спробами самогубства. Наявність цього розладу може вказувати на те, що люди з суїцидальними думками, зрештою, розробляють плани самогубства або фактично намагаються покінчити життя самогубством.
Серед військовослужбовців ризик самогубства, як видається, є більшою мірою сукупним результатом попередніх травматичних подій (зокрема, дитячої травми та сексуального насильства) та наявності розладу психічного здоров'я, зокрема депресії, на момент, коли людина зазнала травматичних подій під час військової служби.
Іншими словами, наявність травматичних подій в період бойових дій може пояснити виникнення ПТСР, але для встановлення прямого зв'язку між ПТСР, що виникає внаслідок військової служби, і самогубством потрібні додаткові дані. Тому цей зв'язок є непрямим. Якщо у людини розвивається ПТСР після травматичної події під час бойових дій, вона стає більш нахильною до ризику самогубства у разі виникнення депресії, або за умови, що далі продовжує брати участь в бойових діях чи відчуває їх вплив.
Існує два основних показники, які використовуються дослідниками для визначення поширеності ПТСР:
1. Показник наявності симптомів у людини на момент збору інформації, тобто «поточна поширеність».
2. Показник наявності симптомів у будь-який момент життя людини, тобто «поширеність протягом життя».
Поширеність ПТСР протягом життя, як правило, у два-чотири рази вища за поточну поширеність. Прогнозована поширеність ПТСР протягом життя в Україні становить 7-10%, тобто в такої кількості людей за увесь їхній період життя можуть розвиватися симптоми ПТСР. Однак, варто зауважити, що поточна поширеність може варіюватися залежно від різних факторів, таких як вік, стать, соціальний статус тощо [18].
Варіації в основному пов'язані з відмінностями в шкалах, які використовуються для визначення того, чи є симптоми достатньо важкими для постановки діагнозу ПТСР.
Ще одним важливим питанням, яке ставить виклики перед українським суспільством в умовах війни, є операційні стресові травми серед українських військовослужбовців та учасників бойових дій. Операційні стресові травми (ОСТ) виникають в результаті досвіду військової діяльності, зокрема участі у бойових діях або миротворчих операціях. Українські військовослужбовці та учасники бойових дій також можуть стикатися з цими проблемами.
ОСТ є психічними розладами, спричиненими тривалим та інтенсивним травматичним стресом. Вони можуть з'являтися внаслідок особистого спостереження або активної участі у конфлікті з елементами насильства, а також внаслідок високого ризику для власного життя або нанесення серйозних травм собі чи свідкам, а також через надання допомоги постраждалим або виявлення тіл осіб, які стали жертвами насильства. ОСТ можуть проявлятися різними способами, включаючи фізичні симптоми (болі, головокружіння, сонливість), психічні проблеми (тривожність, депресія, відчуття гострого страху), поведінкові зміни (агресія, ізольованість, неконтрольована поведінка) та когнітивні недоліки (погана концентрація, зниження пам'яті).
Українські військовослужбовці та учасники бойових дій можуть бути підвищеною групою ризику для розвитку ОСТ через досвід, пов'язаний з воєнними діями та війною в Україні. Постійний стрес, небезпека для життя та важкі емоційні випробування впливають на психологічне здоров'я.
Для лікування ОСТ важливо надати постраждалим професійну підтримку та психологічну допомогу, застосовувати різні форми терапії, такі як індивідуальна психотерапія, групова підтримка та фармацевтична терапія.
Керівництво України визнає проблему ОСТ серед військовослужбовців та учасників бойових дій і здійснює заходи для підтримки та лікування цих людей. Зокрема, створені спеціалізовані служби та програми, які надають необхідну допомогу та ресурси для ветеранів та постраждалих військовослужбовців. Однак далеко не всі ці постраждалі отримують достатню підтримку та лікування.
Розуміння та свідоме ставлення до проблеми ПТСР та ОСТ серед українських військовослужбовців та учасників бойових дій є значущими для забезпечення адекватної підтримки та лікування цих людей. Забезпечення доступу до професійної допомоги та психологічних ресурсів є важливим кроком у поліпшенні їхнього фізичного та психічного стану.
Разом із переліченими захворюваннями, слід виділити оперативний стрес у військових. Дослідження 2023 року показало, що оперативний стрес є серйозною проблемою і становить загрозу для фізичного та психологічного здоров'я українських військовослужбовців і може вплинути на їх бойові навички та прийняття рішень.
Результати наукових розвідок засвідчують, що понад 70% військово службовців переживають оперативний стрес. Він включає постійні загрози життю, стресові ситуації бойових дій, розрив із родиною та друзями, високий тиск бойових завдань та недостатню підтримку [19].
Цей стрес може призвести до розладів сну, погіршення фізичного здоров'я, зниження рівня концентрації та зміни психологічного стану [20]. Військовослужбовці можуть пережити перехід з одного стану у інший - ОПР легко переходить у ПТСР, що впливає на їх загальну якість життя і функціонування.
Отже, необхідним є невідкладно вжити заходи для зменшення оперативного стресу в українських військових. Це може включати посилення психологічної підтримки, проведення тренінгів зі стресоменеджменту та розвитку резильєнтності, поліпшення умов проживання та робочого середовища.
Крім того, важливо забезпечити адекватну медичну підтримку та доступ до психологічної допомоги для військовослужбовців, які переживають описані стани.
В цілому, розуміння проблеми психічного та психологічного стану українських військовослужбовців та впровадження необхідних заходів можуть допомогти зберегти їхнє фізичне та психологічне здоров'я, а також покращити їхню бойову готовність і ефективність.
Прогностика масштабів проблеми психічного здоров'я після завершення війни в Україні є невтішною. Першим викликом у сфері психічного здоров'я військовослужбовців і ветеранів буде оцінка масштабу проблеми, щоб забезпечити надання відповідних послуг.
В Україні, за даними Ю. Ешель, С. Кімхі, Х. Марчіано, Б. Адіні, імовірність виникнення посттравматичного стресового розладу серед військових Збройних сил України є значно нижчою, ніж у російських військових, які беруть участь в агресії проти нашої країни. За прогнозами вчених, статистика ПТСР серед українських військових складатиме приблизно 8%, що малоймовірно перевищить міжнародні показники [21].
Завдяки високому статусу військовослужбовців в українському суспільстві та підтримці оточення і громадськості, вірогідність розвитку ПТСР внаслідок екстремального воєнного досвіду значно знижується. Зазначимо, що на тлі війни, за оцінками ВООЗ, 14 мільйонів українців потребують психологічної допомоги через стрес. Однак сама організація не надає конкретних статистичних даних щодо поширеності ПТСР серед населення. Варто врахувати, що через психологічну травму люди також можуть страждати від депресії, тривожних розладів та залежностей.
За найоптимістичнішими сценаріями, ці потреби охоплять наступні п'ять років. Більше того, оскільки йдеться про медичні послуги, координація з регіональними ресурсами матиме вирішальне значення для підготовки медичних працівників до вирішення цієї дуже специфічної проблеми. Тому здатність МОЗ задовольнити зростаючий попит на послуги психіатрів та психологів протягом наступних кількох років є головним викликом для уряду України.
Висновки
Посттравматичний стресовий розлад та розлади психічного здоров'я, пов'язані з війною в Україні, є складною проблемою, наукові знання про яку все ще обмежені. Однак спостерігається поступове зближення у способах постановки діагнозів і, як наслідок, помітне поліпшення можливості окреслити масштаби проблеми. Це дозволяє виключити як катастрофічні сценарії, так і сценарії, що заперечують саме існування проблеми. З усією належною обережністю щодо наукової достовірності, наступні твердження про військовослужбовців можна охарактеризувати як розсудливі і обґрунтовані.
Військовослужбовці в цілому здоровіші, ніж населення загалом, але вони більш схильні до травматичних подій. Це означає, що ризик виникнення проблем з психічним здоров'ям у військовослужбовців можна порівняти з ризиком для всього населення.
Цей ризик зростає серед військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій. Прогнозується, що після закінчення війни близько 10% з них матимуть проблеми з психічним здоров'ям, а 7% - важку форму посттравматичного стресового розладу.
Отже, можна очікувати, що попит на послуги з охорони психічного здоров'я для військовослужбовців значно зросте, що вимагає від уряду України виконати свій обов'язок щодо забезпечення найкращого можливого медичного обслуговування своїх захисників.
Література
1. Chudzicka-Czupala A., Hapon N., Chiang S. K., Zywidek-Szeja M., Karamushka L., Lee C. T., Chen Y. L. Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo- Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports. 2023. 13(1). 3602. https://www.nature.com/articles/s41598-023-28729-3
2. Dauphin V. B. A critique of the American Psychological Association Clinical Practice Guideline for the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder (PTSD) in Adults. Psychoanalytic Psychology. 2020. 37(2). 117. https://doi.org/10.1037/pap0000253
3. Weathers F. W., Marx B. P., Friedman M. J., Schnurr P. P. Posttraumatic stress disorder in DSM-5: New criteria, new measures, and implications for assessment. Psychological Injury and Law. 20214. 7. 93-107. https://link.springer.com/article/10.1007/s12207-014-9191-1
4. American Psychiatric Association. American psychiatric association. 2019. https://pesquisa.bvsalud.org/portal/resource/pt/lis-LISBR1.1-46886
5. Ivashchenko S. M., Kozak N. D. Correction of the health status of young people to replenish the reserve of the Armed Forces of Ukraine. Modern aspects of military medicine.2020. 38-44. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2020-27-25
6. Fairbairn W. R. D. The war neuroses: Their nature and significance. The British Medical Journal. 1943. 183-186. https://www.jstor.org/stable/20325356
7. Macleod A. D. Symonds on fear and Post Traumatic Stress Disorder (PTSD). History of Psychiatry. 2022. 33(1). 95-106. https://doi.org/10.1177/0957154X2110519
8. Hiltner A. Taking Leave, Taking Liberties: American Troops on the World War II Home Front. University of Chicago Press. 2020. https://doi.org/10.1093/ahr/rhac302
9. Kudler H. Advocacy for Veterans and Their Families. A Psychiatrist's Guide to Advocacy. 2020. 343. https://doi.org/10.18043/ncm.70.2.159
10. Salmon T. W. Treatment of combat reaction casualties: providing humanitarian care while “protecting peace in southwest Asia.”. US Army Psychiatry in the Vietnam War: New Challenges in Extended Counterinsurgency Warfare. 2015. 211-58. https://medcoeckapwstorprd01. blob.core.usgovcloudapi.net/pfw-images/dbimages/chap7_flnal2.pdf
11. Mccaffrey C. Psychologically Troubled Combat Veterans in Early Postwar American Drama (Doctoral dissertation, Harvard University). 2019. https://nrs.harvard.edu/URN-3:HUL. INSTREPOS:37366124
12. Pagel J. F. Post-Traumatic Stress Disorder. https://link.springer.com/book/10.1007/ 978-3-030-55909-0
13. Herat M., Herat M. Keywords in the DSM Manuals: An Analysis of Psychological Disorders of Warfare. Epistolary Constructions of Post-World War I Identity: The Invisibility of Minority Groups. 2021. 111-133. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-87889-4_7
14. Johnson R. J., Antonaccio O., Botchkovar E., Hobfoll S. E. War trauma and PTSD in Ukraine's civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social psychiatry and psychiatric epidemiology. 2021. 1-10. https://link.springer.com/article/10.1007/ s00127-021 -02176-9
15. Prykhodko I., Matsehora Y., Kryvokon N., Hunbin K., Kovalchuk O., Antusheva N., Filonenko L. Manifestations of post-traumatic stress in military personnel after participating in hostilities in the Russian-Ukrainian war. European Journal of Clinical and Experimental Medicine. 2023. 21(4). 776-784. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.4.19
16. Eshel Y., Kimhi S., Marciano H., Adini B. Predictors of PTSD and psychological distress symptoms of Ukraine civilians during war. Disaster medicine and public health preparedness. 2023. 17. e429. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69
17. Panagioti M., Gooding P. A., Tarrier N. A meta-analysis of the association between posttraumatic stress disorder and suicidality: the role of comorbid depression. Comprehensive psychiatry. 2012. 53(7). 915-930. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2012.02.009
18. Xu W., Pavlova I., Chen X., Petrytsa P., Graf-Vlachy L., Zhang S. X. Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International journal of social psychiatry. 2023. https://doi.org/10.1177/00207640221143
19. Alibudbud R. A web-based analysis of public concern about Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD) Ukraine during the 2022 military conflict: An infodemiological study. European Journal of Trauma & Dissociation. 2022. 6(3). https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2022.100286
20. Miloradova, N., Mohylova, N., Bereza, N., Kushch, Y., & Vakal, Y. Emotional burnout syndrome: prevention, peculiarities of counseling in the realities of large-scale military aggression (Ukrainian experience). Synesis. 2023. 15(4). 421-437. https://seer.ucp.br/seer/index.php/ synesis/article/view/2818
21. Eshel Y., Kimhi S., Marciano H., Adini B. Predictors of PTSD and psychological distress symptoms of Ukraine civilians during war. Disaster medicine and public health preparedness. 2023. 17. e429. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69
References
1. Chudzicka-Czupala, A., Hapon, N., Chiang, S. K., Zywiolek-Szeja, M., Karamushka, L., Lee, C. T.,... & Chen, Y. L. (2023). Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports, 13(1), 3602. https://www.nature.com/articles/s41598-023-28729-3
2. Dauphin, V. B. (2020). A critique of the American Psychological Association Clinical Practice Guideline for the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder (PTSD) in Adults. Psychoanalytic Psychology, 37(2), 117. https://doi.org/10.1037/pap0000253
3. Weathers, F. W., Marx, B. P., Friedman, M. J., & Schnurr, P. P. (2014). Posttraumatic stress disorder in DSM-5: New criteria, new measures, and implications for assessment. Psychological Injury and Law, 7, 93-107. https://link.springer.com/article/10.1007/s12207-014-9191-1
4. American Psychiatric Association. (2019). American psychiatric association. https://pesquisa. bvsalud.org/portal/resource/pt/lis-LISBR1.1-46886
5. Ivashchenko, S. M., & Kozak, N. D. (2020). Correction of the health status of young people to replenish the reserve of the Armed Forces of Ukraine. Modern aspects of military medicine, 38-44. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2020-27-25
6. Fairbairn, W. R. D. (1943). The war neuroses: Their nature and significance. The British Medical Journal, 183-186. https://www.jstor.org/stable/20325356
7. Macleod, A. D. (2022). Symonds on fear and Post Traumatic Stress Disorder (PTSD). History of Psychiatry, 33(1), 95-106. https://doi.org/10.1177/0957154X2110519
8. Hiltner, A. (2020). Taking Leave, Taking Liberties: American Troops on the World War IIHome Front. University of Chicago Press. https://doi.org/10.1093/ahr/rhac302
9. Kudler, H. (2020). Advocacy for Veterans and Their Families. A Psychiatrist's Guide to Advocacy, 343. https://doi.org/10.18043/ncm.70.2.159
10. Salmon, T. W. (2015). Treatment of combat reaction casualties: providing humanitarian care while “protecting peace in southwest Asia.”. US Army Psychiatry in the Vietnam War: New Challenges in Extended Counterinsurgency Warfare, 211-58. https://medcoeckapwstorprd01. blob.core.usgovcloudapi.net/pfw-images/dbimages/chap7_final2.pdf
11. Mccaffrey, C. (2019). Psychologically Troubled Combat Veterans in Early Postwar American Drama (Doctoral dissertation, Harvard University). https://nrs.harvard.edu/URN- 3:HUL.INSTREPOS:37366124
12. Pagel, J. F. Post-Traumatic Stress Disorder. https://link.springer.com/book/10.1007/ 978-3-030-55909-0
13. Herat, M., & Herat, M. (2021). Keywords in the DSM Manuals: An Analysis of Psychological Disorders of Warfare. Epistolary Constructions of Post-World War I Identity: The Invisibility of Minority Groups, 111-133. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030- 87889-4_7
14. Johnson, R. J., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S. E. (2021). War trauma and PTSD in Ukraine's civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social psychiatry and psychiatric epidemiology, 1-10. https://link.springer.com/article/ 10.1007/s00127-021 -02176-9
15. Prykhodko, I., Matsehora, Y., Kryvokon, N., Hunbin, K., Kovalchuk, O., Antusheva, N., & Filonenko, L. (2023). Manifestations of post-traumatic stress in military personnel after participating in hostilities in the Russian-Ukrainian war. European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(4), 776-784. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023A19
16. Eshel, Y., Kimhi, S., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Predictors of PTSD and psychological distress symptoms of Ukraine civilians during war. Disaster medicine and public health preparedness, 17, e429. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69
17. Panagioti, M., Gooding, P. A., & Tarrier, N. (2012). A meta-analysis of the association between posttraumatic stress disorder and suicidality: the role of comorbid depression. Comprehensive psychiatry, 53(7), 915-930. https://doi.org/10.1016Zj.comppsych.2012.02.009
18. Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L., & Zhang, S. X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International journal of social psychiatry, 00207640221143919. https://doi.org/ 10.1177/00207640221143
19. Alibudbud, R. (2022). A web-based analysis of public concern about Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD) Ukraine during the 2022 military conflict: An infodemiological study. European Journal of Trauma & Dissociation, 6(3). https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2022.100286
20. Miloradova, N., Mohylova, N., Bereza, N., Kushch, Y., & Vakal, Y. (2023). Emotional burnout syndrome: prevention, peculiarities of counseling in the realities of large-scale military aggression (Ukrainian experience). Synesis, 15(4), 421-437. Retrieved from https://seer.ucp.br/ seer/index.php/synesis/article/view/2818
21. Eshel, Y., Kimhi, S., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Predictors of PTSD and psychological distress symptoms of Ukraine civilians during war. Disaster medicine and public health preparedness, 17, e429. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становлення людини завдяки пристосуванню успадкованої видової поведінки до зміни середовища та в результаті передачі людям досвіду попередніх поколінь на основі спілкування, яке забезпечує розвиток людини, її життєдіяльність. Поняття психічного здоров'я.
реферат [23,0 K], добавлен 19.09.2013Дослідження подібностей й розходжень між сучасною наукою про поведінку й релігію, аналіз використання в них понять зовнішньої й внутрішньої релігійної орієнтації. Особистісні детермінанти розвитку як новий підхід до проблем психічного здоров'я.
реферат [28,3 K], добавлен 23.06.2010- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Етіологія, класифікація затримки психічного розвитку. Основні групи причин, які можуть обумовлювати затримку психічного розвитку дитини. Особливості пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку. Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 24.06.2011Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей молодшого шкільного віку. Охорона праці практичного психолога. Малюнок як метод діагностики посттравматичного стресового розладу у сиріт. Психологічний розвиток дітей, що виховуються в інтернатах.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.03.2015Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку. Формування загальної здібності до навчання у дітей з затримкою психічного розвитку. Поради батькам та вихователям. Затримка психічного розвитку як одна з форм дизонтогенезу.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 16.09.2010Класифікація психічного дизотогенезу. Розв'язання проблеми шкільного невстигання та правопорушень учнів. Затримка психічного розвитку. Перші спеціальні школи для дітей із затримкою психічного розвитку. Напрямки корекційної роботи педагога-психолога.
презентация [1,8 M], добавлен 07.11.2013Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.
презентация [887,3 K], добавлен 28.02.2014Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Відхилення в стані здоров'я та психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років. Засоби фізичної реабілітації, спрямовані на покращення соматичного стану та відновлення вторинних недоліків у психофізичному розвитку дітей.
курсовая работа [784,9 K], добавлен 19.02.2011Особливості вияву затримки психічного розвитку (ЗПР) в молодшому шкільному віці. Специфіка готовності дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання. Основні принципи і напрями в організації психолого-педагогічної корекції дітей із ЗПР.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 28.11.2009Теоретичні основи толерантності. Особливості психічного розвитку в підлітковому віці. Діагностичне дослідження толерантності серед підлітків за методикою В.В. Бойко, експрес-опитувальника Г.У. Солдатової, О.А. Кравцової, О.Є. Хухлаєва, Л.А. Шайгеровой.
курсовая работа [272,1 K], добавлен 23.08.2014Поняття психічної депривації, психологічні причини депривації в сім’ї. Особливості психічного розвитку дитини раннього віку, особливості проявів депривації психічного розвитку у ранньому віці. Оцінка ефективності корекційної роботи з депривованими дітьми.
дипломная работа [149,7 K], добавлен 19.10.2011Фактори, соціальні та біологічні умови психічного розвитку дитини. Вікові еволюційні зміни психіки і поведінки індивіда, їх стійкість і незворотність на відміну від ситуаційних змін. Рушійні сили, умови і закони психічного і поведінкового розвитку дитини.
реферат [32,8 K], добавлен 03.01.2011Зміст та види стресу в психології; його медичні ознаки. Симптоми посттравматичного стресового розладу. Психологічні особливості особистості з травматичним стресом. Розробка корекційно-розвивальної програми з розвитку стресостійкості для підлітків.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 11.09.2014Науково-теоретичні основи формування мовленнєвої діяльності та особливості емоційно-комунікативного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. Діагностика стану, активізація емоційно-комунікативного розвитку. Ефективність експериментальної методики.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 03.07.2009Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.
статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017Решения проблемы посттравматических стрессовых расстройств (ПТСР). Логотерапия (воля к смыслу и смысл жизни). Экзистенциально-гуманистический подход. Навязчивые воспоминания трагического события. Темпоральность и психическая травма. Диагностика ПТСР.
реферат [22,9 K], добавлен 11.05.2010Сущность посттравматического стрессового расстройства (синдрома) (ПТСР). Дезадаптивные проявления у военнослужащих с ПТСР как социально-психологическая проблема. Психологические основы построения системы реадаптации и реабилитации в Вооруженных силах.
дипломная работа [70,1 K], добавлен 23.09.2008Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014
