Психоемоційний стан населення на тлі війни: від мобілізації ресурсів до поляризації оцінок

Позитивні зрушення відбулися і в емоційному стані населення, однак тут вони були найменшими з усіх блоків. Найбільш радикально, практично дзеркальним чином, змінилося співвідношення оптимістів і песимістів, якщо «до війни» песимістичним вважало життя 49% опитаних, а оптимістів було лише 20%, то на момент повторного опитування оптимістів побільшало до 46,4%, а песимістів залишилося менше 20%. Однак третина респондентів в обох хвилях не обрало ці полярні характеристики. В цілому зростання позитивних емоційних оцінок життя та зниження оцінок негативних не змінило балансу емоційних станів, в оцінці життя як радісного чи сумного, щасливого чи нещасливого, веселого чи невеселого негативний полюс обирало більше респондентів. Суттєві позитивні зміни відбулися лише в оцінці життя як цікавого та різноманітного. Якщо перед війною кількість тих, хто обирав індикатори на позитивному та негативному полюсі, була досить близькою і становила близько третини опитаних, то після початку війни майже половина опитаних вважали життя різноманітним (49,3%) і цікавим (46,5%).

Підсумовуючи перехід від довоєнного стану в стан війни, можна було констатувати, що картина світу стала більш виразною завдяки концентрації оцінок на позитивному полюсі, що свідчило про мобілізацію психологічних ресурсів і давало дослідникам підстави говорити про створення підґрунтя тієї психологічної міцності, яку фіксували соціологічні дослідження. І результати третьої хвилі дослідження, проведеного майже через рік після другої, у квітні 2023 р. начебто підтверджували це прогноз. На відміну від радикальних змін між першим і другим замірами, ситуація видавалась доволі стабільною. Статистично значущі зміни фіксувалися переважно синхронно на обох полюсах, причому в усіх випадках на позитивному полюсі оцінок фіксувалося зниження, а на негативному - підвищення. Оцінки життя як будівничого і оптимістичного збереглися без змін на позитивному полюсі, проте оцінки життя як руйнівного та песимістичного підсилилися на негативному полюсі за рахунок тих, хто раніше коливався з вибором полярності. Тобто реально результати свідчили про погіршання ситуації порівняно з другою хвилею, але зростання негативних оцінок було помірним, його можна було пояснити тривалістю впливу військових стресорів, важкою зимою, яку населення пережило під масованими обстрілами і з постійними перебоями з постачанням електроенергії. До того ж великим психологічним резервом було очікування постійно підтверджуваного ЗМІ наступу, який у сприйнятті пересічних громадян наближав ситуацію якщо не до остаточної перемоги, то принаймні до суттєвого покращення на фронтах.

Таку оцінку підтримували й дані моніторингу Інституту соціології «Українське суспільство» за 2023 р., отримані в червні 2023 р. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використан-ням комп'ютера (computer assisted telephone interviews, CATI) та винятково за мобільними телефонними номерами. Обсяг вибірки 2004 респонденти. Результати опитування репрезентують доросле населення України, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій Донбасу (після зважування - відповідно до демографічної структури, що існувала на початок широкомасштабної війни РФ проти України). Польовий етап дослідження тривав з 17 до 27 червня 2023 р. Порівнюючи відповіді респондентів на запитання «Що Ви думаєте про майбутнє України?», можна було констатувати, що кількість тих, хто очікує погіршення збільшилася з 7,7% до 10,8%, а тих, хто вважає, що скоріше ситуація буде покращуватись, зменшилася з 76,2% до 66,1%. Проте більшість респондентів зберігала оптимістичні сподівання, що нібито давало підстави до оптимістичних прогнозів щодо збереження психологічної міцності.

Однак результати четвертої хвилі опитування, проведеного в серпні 2023 р., засвідчили суттєві змінив оцінках життя населенням. Зокрема, зафіксовано статистично значуще зростання оцінок на негативному полюсі для усіх індикаторів. При цьому на позитивному полюсі оцінка більшості індикаторів статистично значуще не змінилися. Це свідчить про поглиблення поляризації в оцінках життя, яке відбувалося переважно за рахунок тих, хто в попередніх хвилях обирав позицію «важко сказати». Причому рух цей відбувався переважно в бік посилення негативного сприйняття життя. Зокрема, у блоках безпека та емоційне сприйняття загальний баланс між оцінками, які розташовані на позитивному та негативному полюсах, відбивав переважання негативних оцінок. Водночас у блоках моральності й розвитку картина була протилежною.

Щоб оцінити рівень змін, які відбулися протягом усього періоду спостережень, ми знову повернемось до порівняння результатів. Однак спинимося лише на тих показниках, які в четвертій хвилі змінилися порівняно з тим, що було зафіксовано «до війни». Виявилося, що порівняно з першою хвилею суттєво погіршилися показники блоку безпеки і підсилилися деякі негативні емоції (рис. 1). Це чинить тиск на світосприйняття в цілому і може суттєво вплинути на загальний рівень психологічної стійкості населення.

Водночас у решті блоків на позитивному полюсі оцінок поки що зберігається тренд, який був зафіксований між першою та другою хвилями опитувань, і оцінки четвертої хвилі все ще значно перевищують ті, які фіксувалися «до війни». Важливим моментом, який свідчить про збереження психологічних ресурсів, є нарощування оцінок на позитивному полюсі сприйняття життя. Зокрема, між третьою і четвертою хвилею зросли оцінки життя як розумного (з 31,1% до 36,5%) і, що особливо важливо, як активного (з 50% до 55,9%). Отже, зростання негараздів «запускає» водночас і готовність з ними справлятися.

Рисунок 1. Динаміка зростання негативних оцінок життя від січня 2022 до серпня 2023 р., %

Підсумовуючи усі результати тих емпіричних розвідок, які дають певне уявлення про динаміку психоемоційних станів населення на тлі війни, можна зробити деякі попередні висновки, які стосуються оцінки психологічного самопочуття населення:

• наявність різних вимірювань, здійснених незалежними дослідницькими центрами, створює надійне підгрунтя для повноти розуміння процесів, що відбуваються у масовій свідомості;

• на тлі війни відбулась суттєва мобілізація психологічних ресурсів, яка є важливою складовою, що забезпечує на теперішній час здатність переживати труднощі війни і готовність їх терпіти у більшості населення;

• спостерігається поступова поляризація позитивних і негативних оцінок ситуації, картина сприйняття реальності стає більшою мірою «чорно-білою»;

• мінливість психоемоційних станів є доволі високою, тому, попри відносну стійку тенденцію до збереження психологічної стійкості, оцінити її потенціал у тривалій перспективі складно, не виключено стрімке зростання негативних переживань та оцінок.

Варто також констатувати брак досліджень, які б забезпечували постійний моніторинг психоемоційних станів, збір даних відбувається епізодично на ініціативній основі самим дослідниками, що створює суттєву небезпеку втрати інформації про реальний стан справ щодо здатності населення до психологічного спротиву. Нагальною є необхідність підтримки такого моніторингу принаймні на рівні академічних досліджень.

Джерела

1. Київський міжнародний інститут соціології. (2023, 7 липня). Самооцінка щастя населенням України до і після широкомасштабного російського вторгнення. Пресреліз. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=rep orts&id=1257&page=1

2. Злобіна, О. (2021). Між надіями і розчаруваннями: динаміка емоційних станів населення. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 8(22), 360-375.

3. Злобіна, О. Г., Тихонович, В. О. (1996). Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. Київ: Інститут соціології НАН України, 1996.

4. Лукова, С. В. (2023). Валідизація української версії методики диспозиційного оптимізму (lifeorientationtest-revised-lot-r). Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 1, 47-55.

5. Соціологічна група «Рейтинг» (2021, 19 серпня). Покоління незалежності: цінності та мотивації. URL: https://ratinggroup.ua/files/ ratinggroup/reg_files/rg_generation_of_independence_082021.pdf

6. Соціологічна група «Рейтинг» (2022, 23 серпня). Сімнадцяте загальнонаціональне опитування: Ідентичність. Патріотизм. Цінності (17-18 серпня 2022). URL: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/ reg_files/rg_ua_1000_independence_082022_xvii_press.pdf

7. Соціологічна група «Рейтинг» (2023, 24 серпня). Соціологічне дослідження до Дня Незалежності: уявлення про патріотизм та майбутнє України (16-20 серпня 2023). URL: https://ratinggroup.ua/files/ ratinggroup/reg_files/rating_independence_august_2023.pdf

8. Хронологія російського вторгнення в Україну (серпень 2022).

9. (2023, 25 серпня). У Вікіпедії. URL: http://surl.li/lxkde

10. Besser, A., Zeigler-Hill, V., Weinberg, M., Pincus, A.L., Neria, Y. (2015). Intrapersonal resilience moderates the association between exposure-severity and PTSD symptoms among civilians exposed to the 2014 Israel- Gaza conflict. Self and Identity,141, 1-15.

11. Chudzicka-Czupala, A., Hapon, N., Chiang, SK., Zywiolek-Szeja, M., Karamushka, L., Lee, C. T., Grabowski, D., Paliga, M., Rosenblat, J. D., Ho, R., McIntyre R. S., & Chen, Y. L. (2023). Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports 13, 3602

12. Diener, E., Wirtz, D., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D.-w., Oishi, S., & Biswas-Diener, R. (2010). New well-being measures: Short scales to assess flourishing and positive and negative feelings. Social Indicators Research, 97(2), 143-156. URL: https://doi.org/10.1007/s11205-009-9493-y

13. Fazel, M., Wheeler, J., Danesh, J. (2005). Prevalence of serious mental disorder in 7000 refugees resettled in western countries. Lancet, 365(9467), 1309-1314.

14. Greene, T., Itzhaky, L., Bronstein, I., & Solomon, Z. (2018). Psychopathology, risk, and resilience under exposure to continuous traumatic stress: A systematic review of studies among adults living in southern Israel. Traumatology, 24(2), 83-103.

15. Helpman, L., Besser, A., Neria, Y. (2015). Acute posttraumatic stress symptoms but not generalized anxiety symptoms are associated with severity of exposure to war trauma: A study of civilians under fire. Journal of Anxiety Disorders, 35, 27-34.

16. Hoppen, T. H., Priebe, S.,Vetter, I., & Morina, N. (2021). Global burden of post-traumatic stress disorder and major depression in countries affected by war between 1989 and 2019: A systematic review and metaanalysis. BMJ Glob Health, 6(7), e006303.

17. Johnson, H., & Thompson, A. (2008). The development and maintenance of post-traumatic stress disorder (PTSD) in civilian adult survivors of war trauma and torture: A review. Clinical Psychology Review, 28(1), 36-47.

18. Karam, E., & Ghosn, M. B. (2003). Psychosocial consequences of war among civilian populations. Current Opinion in Psychiatry, 16(4), 413-419.

19. Karatzias, T., Shevlin, M., Ben-Ezra, M., McElroy, E., Redican, E., Vang, M. L., Cloitre, M., Ho G. W. K., Lorberg, B., Martsenkovskyi, D., Hyland, P. (2023). War exposure, posttraumatic stress disorder, and complex posttraumatic stress disorder among parents living in Ukraine during the Russian war. Acta Psychiatrica Scandinavica, 147 (3), 276-285.

20. Kurapov(b), A., Pavlenko, V., Drozdov, A., Bezliudna, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2023). Toward an understanding of the Russian- Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma, 28(2), 167-74.

21. Kubzansky, L. D., Kubzansky, P. E., & Maselko, J. (2004). Optimism and pessimism in the context of health: Bipolar opposites or separate constructs? Personality and Social Psychology Bulletin, 30(8), 943-956.

22. Lim, I.C.Z.Y., Tam, W.W.S., Chudzicka-Czupala, A., McIntyre, R. S., Teopiz, K. M., Ho, R. C., & Ho, C.S.H. (2022). Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war -and conflict-afflicted areas: A meta-analysis. Frontiers in Psychiatry, 13, 978703.

23. Levy, B. S., & Sidel, W. S. (2003). War, terrorism, and public health. Joirnal of Law, Medicine & Ethics, 32, 516-523.

24. Matthews, K. A., Raikkonen, K., Sutton-Tyrrell, K., & Kuller. L. H. (2004). Optimistic attitudes protect against progression of carotid atherosclerosis in healthy middle-aged women. Psychosomatic Medicine, 66(5), 640-644.

25. Miller, K. E., & Rasmussen, A. (2010). War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: Bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science & Medicine, 70(1), 7-16.

26. Miller, K. E., & Rasmussen A. (2017). The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 26(2),129-138.

27. Morina, N., Stam, K., Pollet, T. V., & Priebe, S. (2018). Prevalence of depression and posttraumatic stress disorder in adult civilian survivors of war who stay in war-afflicted regions. A systematic review and metaanalysis of epidemiological studies. Journal of Affective D isorders, 239, 328-338.

28. Murthy, R. S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1), 25-30.

29. Neria, Y., Besser, A., Kiper, D., & Westphal, M. (2010). A longitudinal study of posttraumatic stress disorder, depression, and generalized anxiety disorder in israeli civilians exposed to war trauma. Journal of Traumatic Stress, 23 (3), 322-330.

30. Pavlenko, V., Kurapov, A., Drozdov, A., Korchakova, N., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2023). Ukrainian «help» profession women: war and location status impact on well-being. Journal of Loss and Trauma, 28(1), 92-95.

31. Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. X. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. European Psychiatry, 65(1), e79.

32. Porter, M. (2007). Global evidence for a biopsychosocial understanding of refugee adaptation. Transcultural Psychiatry, 44(3), 418-439.

33. Scheier, M. F., & Carver, C. S. (2018). Dispositional optimism and physical health: A long look back, a quick look forward. American Psychologist, 73(9), 1082-1094. URL: https://doi.org/10.1037/amp0000384

34. Scheier, M. F., Carver, C. S., & Bridges, M. W. (1994). Distinguishing optiinwarmism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): A reevaluation of the Life Orientation Test. Journal of Personality and Social Psychology, 67(6), 1063-1078.

35. Seligman, M.E.P. (2002). Authentic happiness: Using the new positive psychology to realize your potential for lasting fulfillment. NY: Free Press.

36. Steel, Z., Chey, T., Silove, D., Marnane, C., Bryant, R. A. & van Omme- ren, M. (2009). Association of torture and other potentially traumatic events with mental health outcomes among populations exposed to mass conflict and displacement: A systematic review and meta-analysis. Journal of the American Medical Association. 302(5), 537-549.

37. Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L., & Zhang, S. X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry, 69(4), 957-966.

Размещено на Allbest.ru