Алекситимія як багатовимірний феномен

Размещено на http://www.allbest.ru/

Алекситимія як багатовимірний феномен

(Завязкіна Н.В., Діденко С.В.)

Вступ

Розвиток цивілізації, видозміни способів життя, загальний розвиток людства - все та багато іншого ускладнює процес адаптації людини. Зростає кількість та якість характеристик, якими вона має володіти, щоб знайти своє місце і зайняти безпечне положення у сучасному світі. Останніми десятиліттями внаслідок науково-технічного прогресу зміни пришвидшуються, а соціум стає все агресивнішим стосовно людини. Наявність алекситимії, що характеризується неадекватною обробкою емоцій, в свою чергу погіршує ситуацію адаптації та виступає одним з найбільш вагомих факторів виникнення будь яких проблем.

Виклад основного матеріалу

Адаптація визначається множинними генетичними, морфологічними, фізіологічними та поведінковими факторами і дозволяє організму пристосовуватися до численних та різноманітних впливів. При цьому соціальні фактори як такі мають значне, якщо не вирішальне, значення для її успішної адаптації. Соціальна поведінка збільшує шанси індивіда вижити і є однією з форм адаптації саме людини, а одним із найважливіших засобів саморегуляції та соціальної взаємодії виступають емоції.

Вивченням питань, пов'язаних із порушеннями емоційної сфери та пов'язаних з цим соматичних розладів займалася велика кількість дослідників, зокрема Б. Любан-Плоцца (2015), Б. Карвасарський (2004), О. Чабан (2004), О. Хаустова (2019), І. Малкіна-Пих (2014), P.Sifneos (1973), G.Taylor (1997), H.Kryntal (1988), R. Levant (2009) та інші.

Поширеність алекситимії складає у загальній популяції становить приблизно 10%, тоді як серед пацієнтів із психосоматичними розладами повідомляється про значно вищий рівень прояву алекситимії (приблизно 40-60%). Алекситимія вважається ключовим фактором, що має зв'язок з розвитком психосоматичного процесу,а також є однією з неврологічних причин фізичних захворювань. Феномен алекситимії пов'язують зі збільшенням смертності, в першу чергу серед чоловіків [4, 5, 6, 10, 18].

Сам термін «алекситимія» (від грец. а - відсутність; lexis - слово; thymos - емоція) був введений психотерапевтом P. Sifneos в результаті узагальнення спостережень за пацієнтами психосоматичної клініки, і в буквальному перекладі означає «без слів для почуттів» (тобто відсутність слів для опису почуттів). соматичний розлад мислення

Загальними рисами, притаманними таким пацієнтам були труднощі ідентифікації власних почуттів, пошуку відповідних слів для їх опису, а також складнощі при розрізненні почуттів та тілесних відчуттів. За його описом для осіб, що страждають алекситимією, характерні такі особливості, як обмежена здатність до розуміння своїх почуттів та емоцій, їх відповідної вербалізації та експресивної передачі іншим. Вони постійно описують фізичні відчуття, часто не пов'язані з будь яким захворюванням, а свої внутрішні відчуття позначають зазвичай як дратівливість, нудьгу, порожнечу, втому, збудження, напругу і т.д. Їм важко вербалізувати власні почуття. Особи з алекситимією, відрізняються нерозвиненою фантазією, тенденцією до імпульсивності, бідністю міжособистісних зв'язків, відчуттям нудьги та безглуздості контакту [7, 8, 9, 12].

Виділяють декілька груп рис, характерних для осіб з алекситимією: розлади афективних та когнітивних функцій; порушення самосвідомості; особливі уявлення про світ.

Дефіцит когнітивної обробки емоції являє собою основу конструкту алекситимії. Згідно з результатами досліджень припускається, що особи з високим рівнем алекситимії сприймають слова, пов'язані з хворобою, як більш емоційні порівняно зі словами, що виражають негативні емоції. Така схильність уваги до слів, пов'язаних із хворобою, узгоджується з ідеєю про те, що емоції людей, що мають виражену алекситимію, недостатньо представлені психічно. Це в свою чергу призводить до їх схильності зосереджуватись на соматичних відчуттях, що супроводжують емоційне збудження, і неправильно трактувати їх як ознаки хвороби. Цей механізм лежить в основі зв'язку алекситимії та психосоматичних захворювань [1, 2, 3, 17].

Алексітімія, як багатовимірна риса особистості, що складається з труднощів з ідентифікацією почуттів, труднощів з описом почуттів та зовні орієнтованого мислення, поданням низки досліджень, має позитивну кореляцію з показниками тривоги та депресії. Особи з алекситимією не в змозі регулювати та ефективно справлятися з негативними емоціями після стресових подій, що призводить до збереження негативних емоцій, що, у свою чергу, може призвести до симптомів тривоги та депресії [11, 13, 14, 15, 16].

Важливо відзначити, що психічні наслідки травмуючих або стресових подій можуть пом'якшуватися індивідуальними характеристиками. Алексітімія, як стійка риса особистості, що включає труднощі в ідентифікації та вираженні почуттів, зовні орієнтований стиль мислення і убога уяви, пов'язані з розладами, пов'язаними зі стресом. Згідно з гіпотезою стрес-алекситимії, недостатня емоційна поінформованість призводить до неефективного копінгу, що продовжує вплив стресорів і спричиняє проблеми з психічним здоров'ям [4, 13, 18].

Відповідно до цього попередні дослідження виявили значний зв'язок між алекситимією та симптомами стресових розладів, депресією та тривогою [7, 9]. Зокрема, було виявлено, що алекситимія пом'якшує зв'язок між кількістю травматичних переживань та посттравматичним синдромом. У недавньому дослідженні пацієнтів з інфарктом міокарда також повідомлялося про стримуючий вплив алекситимії на зв'язок між симптомами гострого стресу та посттравматичного стресового розладу [12, 13]. Однак залишається не до кінця зрозумілим, яким чином алекситимія взаємодіє зі стресом; процесом оцінки стресорів, щоб передбачити вплив стресових подій на психічне здоров'я.

Загалом дослідники сходяться на розділенні алекситимії на первинну (алекситимія як риса) та вторинну (алекситимія як стан) згідно з причинами виникнення цього розладу, на що першим вказав H. Freyberger. Первинна алекситимія визначається як стабільна характеристика особистості. Вважається, що вона пов'язана з психологічними особливостями через порушення емоційної «обробки». Вторинна алекситимія визначається як реакція на наслідки соматичного захворювання [7, 18].

Неясними залишаються також причини появи алекситимічних рис: чи викликані вони вродженими чинниками (наприклад, біохімічним дефіцитом), чи обумовлені прижиттєвими затримками в розвитку через сімейні, соціальні та культурні впливи [8].

Вважається, що в етіології алекситимії, відіграє роль велика кількість факторів. Але ж первинною вважається алекситимія, формування якої пов'язане із дефіцитами у ранньому розвитку дитини, на що вказували психоаналітичні теоретики. Виходячи з цього, первинна алекситимія описується як прижиттєвий диспозиційний фактор, що може призвести до розвитку психосоматичної хвороби.

Одним з перших, хто звернув увагу на зв'язок між емоційними переживаннями людини та її фізичними тілесними скаргами в межах психосоматики був P. MacLean. Він помітив, що значна частина психосоматичних пацієнтів, з якими він працював, повідомляли про обмежену здатність використовувати словесні чи символічні сигнали для обговорення та ідентифікації своїх емоцій.

За різними даними серед психосоматичних хворих особи з алекситимією складають приблизно до 64%. Вчені сходяться на думці, що алекситимія є одним з факторів ризику виникнення психосоматичних розладів. Сучасний клінічний досвід та емпіричні дослідження підтверджують наявність взаємозв'язку між алекситимією та

психосоматичними захворюваннями, проте алекситимія є характерною і для невротичних розладів, і так само зустрічається у здорових людей.

Соматичні симптоми мають різні психологічні та соціальні функції а також міцно пов'язані з системою переконань окремої особистості. Внутрішні конфлікти, невротичні типи реакцій або психореактивні зв'язки обумовлюють картину органічного страждання, його тривалість, перебіг і навіть резистентність до терапії [10]. Вважається, що помилкове сприйняття навколишнього середовища як агресора та надмірне реагування на нього може бути ключовим фактором зміни способу пізнання, що призводить до незадовільного стану здоров'я, викликає хвороби.

Більш глибоке розуміння зв'язку алекситимії з соматичними захворюваннями може бути важливим для більш ефективної діагностики, профілактики, та прогнозування надання професійної допомоги особам, що мають психосоматичні захворювання. Аналіз характеристик, притаманних особам с алекситимією та ознаками психосоматичних захворювань, сприяє формуванню загальних критеріїв, які треба враховувати при перших зверненнях до фахівців.

Психосоматичні та споріднені розлади характеризуються стійкою соматичної симптоматикою, що протікає на тлі непропорційно інтенсивних або дезадаптивних думок, почуттів і реакцій у відповідь на ці симптоми і відповідні проблеми зі здоров'ям. Ці розлади завдають дискомфорт і часто негативно впливають на соціальну, професійну, навчальну та інші види діяльності хворого. В цю групу розладів включають конверсійний розлад, іпохондричний розлад, психологічні фактори, що впливають на медичні стани, психосоматичні розлади.

Незалежно від того, чи пов'язані симптоми з соматичним захворюванням, пацієнти надмірно турбуються з приводу цих симптомів та їх можливих катастрофічних наслідків, і їх буває дуже важко заспокоїти. Нерідко буває, що спроби заспокоїти сприймаються ними як несерйозне ставлення лікаря до симптомів, що, в свою чергу, викликає ще більшу тривогу стосовно власного стану здоров'я.

Побоювання за своє здоров'я часто займають центральне місце в житті пацієнта, а часом починають грати всепоглинаючу роль. Пацієнти дуже тривожаться про своє здоров'я і часто бувають надзвичайно чутливі до побічних ефектів ліків. Пацієнти з психосоматичними симптомами можуть стати залежними від інших, вимагаючи допомогу, емоційну підтримку та сердитися, коли їх потреби не задовольняються іншими. Вони можуть також загрожувати самогубством або робити суїцидальні спроби. Такі хворі часто бувають незадоволені якістю медичної допомоги, вони зазвичай переходять від одного лікаря до іншого або звертаються відразу до декількох лікарів.

Важливим є розгляд чотиривимірної моделі психологічних симптомів, що пов'язує та пояснює такі прояви переживання психологічних проблем, як загальний дистрес, депресія, тривога та соматизація. Розрізнення цих феноменів є достатньо складним. Виходячи з чотиривимірної моделі психологічних симптомів дистрес розглядається як

четвертий вимір психопатології, у групі з депресією, тривогою та соматизацією. Дистрес - це найосновніше, найзагальніше, найбільш «нормальне» вираження переживання психологічних проблем. Загалом дистрес не залежить від депресії, тривоги та соматизації. Однак виходячи з досвіду практики, дослідники зазначають, що ці чотири виміри співвідносяться, імовірно, тому, що напруга, що веде до дистресу також може викликати порушення, що лежать в основі депресії, тривоги або соматизації у вразливих людей.

Виділяється дві моделі, які пояснюють роль алекситимії у формуванні психосоматичних порушень. Модель «заперечення» спирається на ідею глобального гальмування афектів. Згідно з цією моделлю можна припустити оборотність синдрому алекситимії. Однак у багатьох осіб алекситимічні прояви незворотні навіть при тривалій та інтенсивній психотерапії. Такі люди залишаються нездатними до усвідомлення емоцій та фантазування. Більш адекватною у такій ситуації є «модель дефіциту», згідно з якою має місце розуміння, що не гальмування, а саме відсутність окремих психічних функцій, що може призводити до незворотного зниження здатності символізувати інстинктивні потреби та фантазувати.

Важливим вбачається також зв'язок алекситимії, психосоматичних захворювань та захисних механізмів, які використовує особа в ситуаціях стресу. Замість використання невротичних засобів захисту,особи із алекситимією найбільш ймовірно використовують примітивні захисні механізми, такі як розщеплення, проективна ідентифікація та, власне, соматизація.

Висновки

В ході дослідження було проаналізовано поняття алекситимії та висвітлення даного феномену у науковій літературі як вітчизняних, так і іноземних вчених. Опрацювання накопиченої з даної теми літератури дає змогу зробити висновки щодо історичних підходів у вивченні алекситимії, притаманних їй рис та проявів, зв'язків, які даний феномен має з іншими психологічними конструктами, а також зробити припущення стосовно майбутнього напрямку у дослідженні цього феномену.

Було встановлено наявність великої кількості зв'язків, зокрема психологічних особливостей осіб з психосоматичними порушеннями; зв'язок алекситимії з депресивними проявами, дистресом, як реакцією на життєві труднощі, а також емоційною нестійкістю та слабо сформованою регуляцією емоційної сфери. Було встановлено, що алекситимія має цікавий зв'язок із комунікабельністю - особи, що мають виражені складнощі в емоційній сфері менше потребують спілкування з іншими, не вміють цього робити, або отримують від нього значно менше задоволення, ніж особи, що не мають алекситимії.

Список використаних джерел:

1. Карвасарский Б. Д. Клиническая психология / Б. Д. Карвасарский. СПб.: Питер, 2004. 553 с.

2. Хаустова О. О. Психосоматичні маски тривоги [Електронний ресурс] / О. О. Хаустова // Український медичний часопис. - 2019. - Режим доступу до ресурсу: https://www.umj.com.ua/article/160744/psihosomatichni-maski- trivogi.

3. Чабан О. С. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування) / О. С. Чабан, О. О. Хаустова. - Київ, 2004. - 96 с.

4. Alkan H" Artwig, E., Crayen, C., Heuser, I., Eid, M., 2014. It's in the mix: psychological distress differs between combinations of alexithymic facets. Front. Psychol. 5, 1259.

5. Andridge, R.R., Little, R.J., 2010. A review of hot deck imputation for survey nonresponse. Int. Stat. Rev. 78, 40-64.

6. Bagby, R.M., Parker, J.D., Taylor, G.J., 1994. The twentyitem Toronto Alexithymia Scale-I. Item selection and cross-validation of the factor structure. J. Psychosom. Res. 38: 23-32.

7. Freyberger H. Supportive psychotherapeutic techniques in primary and secondary alexithymia / H. Freyberger. // Psychotherapy and Psychosomatics. - 1977. - №28. - pp. 337-342.

8. GoerlichK. S. TheMultifacetedNatureofAlexithymia - ANeuroscientificPerspective [Електронний ресурс] / Katharina S. Goerlich // FrontiersinPsychology. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6124373/.

9. Hiirola, A., Pirkola, S., Karukivi, M., Markkula, N., Bagby, R.M., Joukamaa, M., Jula, A., Kronholm, E., Saarijarvi, " S., Salminen, J.K., Suvisaari, J., Taylor, G., Mattila, A.K., 2017. An evaluation of the absolute and relative stability of alexithymia over 11years in a Finnish general population. J. Psychosom. Res. 95, 81-87.

10. Kauhanen J. Alexithymia and risk of death in middleaged men. / J. Kauhanen, G. A. Kaplan, R. D. Cohen. // Journal of Psychosomatic Research. - 1996. - №41. - pp. 541-549.

11. Krystal H. Integrationand Self-Healing: Affect, Trauma, and Alexithymia / H. Krystal. - Hillsdale: NJ, 1988. - (Analytic Press).

12. Levant R. F. Gender differences in alexithymia / R. F. Levant, R. J. Hall, C. M. Williams. // Psychology of Men & Masculinity. - 2009. - №10. - pp. 190-203.

13. Levant R. F. The normative Male Alexithymia Scale: Measurement of a gender-linked syndrome / R. F. Levant, G. E. Good, S. W. Cook. // Psychology of Men & Masculinity. - 2006. - №7. - pp. 212-224.

14. Lumley M. A. How are alexithymia and physical illness linked? А review and critique of pathways / M. A. Lumley,

L. Stettner, F. Wehmer. // Journal of Psychosomatic Research. - 1996. - №41. - pp. 505-518.

15. MacLean P. D. Psychosomatic disease and the visceral brain; recent developments bearing on the Papez theory of emotion / P. D. MacLean. // Psychosomatic Medicine. - 1949. - №11. - pp. 338-353.

16. Parker J. D. Alexithymia: Relationship with ego defense and coping styles / J. D. Parker, G. J. Taylor, R. M. Bagby. // Comprehensive Psychiatry. - 1998. - №39. - pp. 91-98.

17. Sifneos P. E. The prevalence of 'alexithymic' characteristics in psychosomatic patients / P. E. Sifneos. // Psychotherapy and Psychosomatics. - 1973. - №22. - pp. 255-262.

18. Taylor G. J. Disorders of Affect Regulation: Alexithymia in Medical and Psychiatric Illness / G. J. Taylor, R. M. Bagby,

J. D. Parker. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997.

Размещено на Allbest.ru