Особливості українських та зарубіжних досліджень професійного та ділового спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості українських та зарубіжних досліджень професійного та ділового спілкування

Анна Кравченко

викладач загальновузівської кафедри фізичного виховання, спорту та здоров 'я людини Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ,

Анотація

У статті проаналізовано основні підходи українських та зарубіжних психологів до дослідження проблем професійного спілкування. Проведено порівняльний аналіз визначення понять «ділове спілкування» та «професійне спілкування». Визначено основні ознаки професійного спілкування, його основний зміст та характеристики. Показано основні відмінності між професійним та повсякденним спілкуванням. Визначено спільне та відмінне в українських та зарубіжних дослідженнях професійного спілкування. Зазначено причини виявлених відмінностей у підходах та шляхи їх усунення.

Ключові слова: дефініція, спілкування, організаційне спілкування, професійне спілкування, ділове спілкування.

професійне спілкування діловий

Anna Kravchenko

Lecturer at the Department of physical education, sports and human health, V. I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv, Ukraine

FEATURES OF UKRAINIAN AND FOREIGN PROFESSIONAL AND BUSINESS COMMUNICATION STUDIES

Abstract

The article analyzes the main approaches of Ukrainian and foreign psychologists to the study of problems of professional communication. A comparative analysis of the definition of the concepts «business communication», «professional communication» was carried out. The main features of professional communication, its main content and characteristics are defined. The main differences between professional and everyday communication are shown. The

common and distinctive features of Ukrainian and foreign studies of professional communication are identified. The reasons for the identified differences in approaches and ways to eliminate them are indicated.

Keywords: definition, communication, organizational communication, professional communication, business communication.

Постановка проблеми. Зміни, які відбуваються у житті українського суспільства викликають необхідність більш ретельного узгодження вітчизняних психологічних досліджень з підходами зарубіжної школи психології. Історично склалося так, що основні концептуальні підходи українських психологів-дослідників до розв'язання теоретичних і прикладних проблем, в основному ґрунтуються на роботах радянських психологів. Від самого початку підходи радянської психологічної школи, постулати якої ґрунтувалися на філософії матеріалізму, подавалися її представниками як єдині вірні, на відміну від помилкових зарубіжних психологічних концепцій, що ґрунтувалися на буржуазній філософії. Не зважаючи на те, що Радянського Союзу вже не існує понад три десятки років, у виборі українськими дослідниками методологічної основи психологічних досліджень принципово нічого не змінилося.

Сучасні дисертаційні дослідження і статті, у яких українськими вченими ведуться наукові розвідки проблем професійного спілкування, ґрунтуються на існуванні комунікативної, перцептивної та інтерактивної сторін спілкування. У них ведуться дискусії щодо співвідношення понять спілкування та комунікація, ділове та професійне спілкування, компетенція та компетентність тощо. Водночас ці теоретичні суперечки не ведуть до реального зростання вправності студентів та фахівців-початківців у спілкуванні з клієнтами, у складі виробничих груп та команд. Водночас, практично кожна із зарубіжних публікацій з проблем професійного спілкування позбавлена термінологічних дискусій і спрямована на розв'язання найсуттєвішої, на думку зарубіжних фахівців, проблеми - приведення готовності майбутніх та молодих фахівців до професійного спілкування у відповідність до очікувань роботодавців.

За таких обставин порівняння проблемного поля українських та зарубіжних досліджень компетентності у професійному спілкуванні постає актуальним і має потенціал для виявлення нових рішень проблеми підвищення рівня компетентності медичних працівників, у тому числі студентів, у професійному спілкуванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх публікацій українських фахівців з професійного спілкування свідчить, що найбільший інтерес ця проблема викликала у другому десятилітті ХХІ століття. Саме на цей проміжок часу припадає найбільша кількість наукових статей з компетент¬ності у професійному спілкуванні виявлених за допомогою пошукової системи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Кілька з них, а саме роботи К. Джеджери [1], В. Теличко [2], Г. Бабія [3], О. Зотової-Садило [4] мають теоретичний характер і присвячені аналізу появи, становлення та розвитку термінів «ділове спілкування», «професійне спілкування», «професійне ділове спілкування». У найбільшій за пропорцією кількості статей мова йде про культуру професійного спілкування, зокрема офіцерів-прикордонників [5], інженерів [6], майбутніх вчителів [7], майбутніх журналістів [8], майбутніх офіцерів внутрішніх військ [9] тощо. Таким чином, для у найбільш загальному вигляді для проблемного поля українських досліджень компетентності у професійному спілкуванні характерна його мозаїчність, що виникає за рахунок спроб розглядати професійне спілкування у контексті професійної діяльності всього розмаїття професій. Якщо до цього додати й дослідження підготовки до професійного спілкування майбутніх фахівців різних професій, то стає зрозуміло, що ретельний аналіз всіх цих робіт стає малоймовірним.

Водночас, зарубіжні дослідники йдуть дещо іншим шляхом. В своїх дослідженнях вони намагаються розглядати спільні для всіх професій риси професійного спілкування, наприклад, побоювання спілкування на робочому місці, що може призвести до професійних проблем для окремих осіб, команд та організацій незалежно від їхніх професійних особливостей [10]. Значна кількість досліджень присвячена комунікативним навичкам майбутніх фахівців. Найчастіше комунікативні навички студентів розглядаються у контексті вимог роботодавців, а не професії. Так, предметом досліджень були базові навички випускників коледжів з ефективної комунікації [11], очікування роботодавців щодо випускників в контексті ділового спілкування [12], підтримання мультимодальної актуальності курсів ділової та професійної комунікації очікуванням роботодавців [13] тощо. Американський електронний журнал Business and Professional Communication Quarterly (Ділова та професійна комунікація) рецензований журнал присвячений дослідженням, які сприяють навчанню комунікації, виходить щокварталу і містить десятки статей присвячених дослідженням професійного та ділового спілкування. На сьогодні в Україні немає ні подібного видання, ні такого інтересу до профе¬сійного або ділового спілкування. Є всі підстави вважати, що відставання у сфері наукового забезпечення розв'язання проблем професійного спілкування сприяє і економічному відставанню України, принаймні у сфері зовнішньо¬економічної діяльності.

Таким чином, метою статті є виявлення спільного та відмінного у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях професійного спілкування.

Виклад основного матеріалу. Виявлення спільного та відмінного у підходах до дослідження професійного спілкування слід розпочати з уточнення понятійного апарату. У своїх дослідженнях українські фахівці користуються поняттями ділове, професійне та ділове професійне спілкування.

Н. Волкова [14, с. 27] тлумачить поняття «професійне спілкування», як явище широкого спектру дії призначене для забезпечення обміну інформацією, співпереживання, пізнання особистості, самоствердження, продуктивної взаємодії. К. Трофімук відзначає, що професійне спілкування може розглядатися в контексті мотивації, організації комунікативної ситуації та реалізації ситуативної рефлексії, оцінювання результатів спілкування, проектування нової комунікативної ситуації, управління особистісно орієнто¬ваною взаємодією суб'єктів. Авторка також відзначає, що професійне спілкуванню притаманні мотиваційна, прогностична, організуюча, афективно- комунікативна, інформаційна, емотивна, регуляційна, перцептивна, координу- вальна, оцінна, корегувальна, соціально-педагогічна функції [15, с. 335].

Т. Сліпич виділила низку особливостей професійного спілкування. Зокрема, до психологічних особливостей вона віднесла: підпорядкування встановленим обмеженням; відповідальність за прийняте рішення; обов'язко¬вість. До соціальних особливостей - статусні та рольові відмінності учасників; орієнтацію на досягнення спільної мети; формування сприятливих міжособис- тісних стосунків; передачу та засвоєння досвіду; можливість самореалізації; соціалізацію особистості [16, с. 267].

Що стосується ділового спілкування, то К. Джеджера звертає увагу на те, що його можна розглядати як процес обміну інформацією про спільну людську діяльність та про людей, які беруть у ній участь; як взаємодію ділових партнерів з метою забезпечити організацію й оптимальний перебіг їхньої предметної діяльності для досягнення визначених ними цілей та покращення взаємин у ході продуктивної співпраці; процес, спрямований на розв'язання конкретної проблеми, реалізацію конкретної цілі, досягнення певного результату завдяки тим взаємозв'язкам і взаємодії, які забезпечують обмін діяльністю, інформацією і досвідом [1]. Деякі автори відзначають особливий статус його учасників, які не випадкові співрозмовники, а виконавці суспільно значущої діяльності наділені певними повноваженнями необхідними для її виконання, «є особистостями, значущими одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування - конкретна співпраця» [17]. На інші властивості ділового спілкування звертає увагу І. Горбуліч, яка розглядає його як динамічний процес установлення контактів між людьми, які детерміновані потребами спільної діяльності під час якого відбувається не лише реалізація таких контактів, але й їх розвиток і вдосконалення [18, с. 31].

У дослідженнях наводяться також підстави для розгляду понять ділове та професійне в якості синонімів. Так, І. Козубовська, наголошує, що ділове спілкування має специфічні ознаки, зумовлені процесами виробництва і керівництва [19, с. 9], що перетворює його на «професійно значущий компонент цієї діяльності» [19, с. 7]. У науковій літературі зустрічаються й

більш конкретні твердження на користь синонімічності понять ділове і професійне спілкування. Так, О. Рембач стверджує що ділове спілкування відображає суто професійний аспект виробничих комунікацій, а саме процес «встановлення і розвитку професійних контактів, зумовлений потребами виконання виробничих функцій і типових завдань професійної діяльності» [20].

0. Зотова-Садило вказує на диференціацію комунікативних умінь і навичок фахівців різного профілю та вирішує проблему взаємозв'язку між діловим та професійним спілкуванням шляхом їх об'єднання в одне - ділове професійне спілкування, адже «будь-яка справа має здійснюватися професійно, щоб отримати кінцевий результат. Під час діяльності, розв'язуючи проблеми, партнери спілкуються у професійному аспекті. Відбувається закономірний процес: успіх у колективній справі досягає свого апогею лише за умови продуктивного, професійно спрямованого ділового спілкування» [4, с. 436]. Хоча тут же відзначає, що словосполучення «професійне ділове спілкування» більшість дослідників не використовує [4, с. 436].

Ретельно проаналізувавши підходи до визначення дефініцій «ділове спілкування», «професійне спілкування» та «ділове професійне спілкування» К. Джеджера дійшов висновку, що вони використовуються для характерис¬тики різновидів спілкування, які мають місце у професійно-трудовому середовищі, і не є тотожними одне одному. При цьому порівняно з іншими поняттями «професійне спілкування» має найвужче значення і вказує на ті ознаки спілкування професійно-виробничому середовищі, які стосуються взаємодії професіоналів з приводу виконання професійних завдань. Поняття «ділове спілкування» розкривається через його зв'язок з суспільно значущою діяльністю, а поняття «професійне ділове спілкування» відображає взаємозв'язок професіоналізму та діловитості учасників комунікативного процесу [1, с. 199].

За результатами нашого аналізу слід звернути увагу на деякі додаткові підстави для визначення понять ділового і професійного спілкування, які українськими науковцями ураховані не були.

1. У своєму мета-аналізі К. Джеджер пише, що термін «ділове спілкування» в українському науковому обігу з'явився наприкінці ХХ століття у зв'язку з активізацією «досліджень комунікативної сторони суспільно значущої діяльності (у тому числі професійної)». Тому у дефініціях, що нами розглядаються, «відображені погляди вчених щодо ділового спілкування як певної діяльності людей, яка уможливлює перебіг та досягнення ними позитивних результатів спільної справи, забезпечує сприятливі взаємини між ними» [1, с. 197]. Водночас, у зарубіжній психології дефініція «ділове спілкування» почала застосовуватися значно раніше, а саме з 60-х років ХХ століття [13].

2. Ключовими поняттями для побудови визначення ділового спілкування дослідники обрали поняття діяльність, діло, справа [1]. Саме так перекладається українською англійське слово «business» [21]. К. Джеджера пише, що підтвердження слушності висновку щодо нетотожності понять ділове та професійне спілкування криється у етимології цих термінів і посилається на «Великий тлумачний словник сучасної української мови» [22], у якому термін «діловий» означає: явище, що стосується суті справи, має практичне значення; властивість, притаманна зайнятій людині (добре підготовлена, досвідчена, працьовита; зайнята практичним аспектом справи, пов'язаної з матеріальною вигодою); те, що може бути придатним для господарських потреб, промислового та іншого використання; має товарний характер [1]. Проте, К. Джеджера та інші автори [16-18] не звертають увагу на те, що за часом виникнення у науковому обігу українська дефініція «ділове спілкування» є калькою з англомовного словосполучення «business communication». А у тому ж таки Великому тлумачному словнику сучасної української мови бізнес визначається як економічна, комерційна, біржова або підприємницька діяльність, спрямована на отримання прибутку [14].

Тобто у нас є всі підстави вважати, що дефініція «ділове спілкування» повинна розглядатися як аналог англомовного поняття «бізнес спілкування», тобто спілкування у процесі діяльності спрямованої на отримання прибутку, а не як стверджує К. Джеджера, динамічний засіб реалізації суспільно значущої діяльності, що реалізується у процесі встановлення контактів, взаємопізнання та взаємодії між людьми, наділеними необхідними повноваженнями [1, с. 198].

Зроблений нами висновок підтверджується аналізом зарубіжних наукових джерел з проблем професійного спілкування. Так, американська дослідниця М. Віоланті розглядає ділове та професійне спілкування в якості складових більш широкої організаційної комунікації. Крім професійної та ділової комунікації, до неї також входять некомерційна комунікація та сімейна (громадська). При цьому авторка вказує, що професійна комунікація більш широке поняття, яке містить ділову і некомерційну комунікацію [13].

С. Ланье, американський фахівець з комунікації, визначає професійне спілкування як обмін інформацією, ідеями, думками та емоціями для встановлення взаєморозуміння в діловій обстановці. Вона включає вербальну, письмову, візуальну та невербальну комунікацію, адаптовану до конкретного професійного середовища. Ділове спілкування на її думку можна визначати як обмін повідомленнями між двома або більше людьми у комерційних компаніях, який може відбуватися у формі письмової комунікації (резюме, супровідні листи, пропозиції, звіти, офіційні відгуки про результати діяльності та електронні повідомлення, такі як електронна пошта та матеріали, розміщені в Інтернеті), усного спілкування (міжособистісне, у малій групі чи команді, публічні виступи) та аудіювання. Дослідниця пов'язує професійну та ділову комунікацію з лідерством і наслідуванням, процесами групового прийняття рішень та зворотним зв'язком. Вона підкреслює, що навички ділового спілкування забезпечують п'ятірку кращих якостей професіонала: лідерство, здатність до командної роботи, письмове спілкування, навички вирішення проблем і високу етичність [23].

Дж. Сауціна, французький науковець, відзначає, що професійна комунікація може бути кваліфікована різними способами, залежно від мети повідомлення, комунікаційних ситуацій, мети повідомлення або часу, необхідного для передачі повідомлення. Так, залежно від мети повідомлення, професійна комунікація може бути «адміністративною», тобто набуває форми внутрішніх або зовнішніх листів, «інституційною», з метою покращення іміджу організації та зміцнення її репутації, або «комерційною», коли організація за допомогою реклами намагається стимулювати збут [24].

Професійне спілкування може також відбуватися і в залежності від комунікаційних ситуацій. Розрізняють «міжособистісну комунікацію», яка зближує двох або трьох людей один з одним: вона може бути «прямою» через інтерв'ю або «опосередкованою», коли люди спілкуються на відстані, і «груповою комунікацією», яка об'єднує більше трьох осіб. Вона також може бути «прямою» або «опосередкованою»: це буде «телефонна зустріч», коли всі учасники можуть спілкуватися один з одним по телефону; «відеоконференції», коли групи осіб можуть працювати віддалено з можливістю бачити один одного; «аудіоконференції», які також надають учасникам наради можливість спілкуватися один з одним віддалено без візуального контакту [24].

Крім того, професійне спілкування залежно від мети може стосуватися «зовнішньої комунікації», яка зводить компанію віч-на-віч зі своїм оточенням, і «внутрішньої комунікації», яка адресована персоналу та партнерам компанії. Вона спрямовується на створення соціального клімату, сприятливого для осіб, з яких складається організація. Нарешті, професійне спілкування може здійснюватися відповідно до часу, необхідного для передачі повідомлення: воно може бути «негайним» (телефон, факс, зустріч тощо) або «відкладеним» (телефонний автовідповідач, поштова пошта тощо) [24].

Висновки

Проведений нами аналіз дозволяє зробити низку висновків:

1. Визначення професійного та ділового спілкування українськими фахівцями мають загальний характер і не дають конкретної інформації про його учасників, обставини протікання, мету, функції та форми.

Визначення професійного та ділового спілкування у зарубіжних дослідженнях мають більш конкретний характер і чітко пов'язуються з діяльністю комерційних організацій. Головна мета професійного і ділового спілкування - це сприяння бізнес-організації в отриманні прибутку.

2. І українські і зарубіжні дослідники професійного та ділового спілкування відзначають його вирішальне значення для спільної діяльності. Проте, українські автори не конкретизують у своїх дослідженнях на якому саме рівні вони відбуваються. Формулювання ними мети, завдань та функцій

професійного спілкування носять вельми загальний характер і не дозволяють визначити його учасників.

Зарубіжні фахівці відзначають виділяють організаційні рівні на яких відбувається ділове та професійне спілкування, спрямованість комунікацій та конкретні форми їх прояву.

3. І серед українських, і серед зарубіжних науковців і практиків існує тенденція до вживання понять професійне і ділове спілкування в якості синонімів. При цьому українські фахівці значно більше уваги приділяють пошуку критеріїв для їх розведення, водночас їхні зарубіжні колеги більше зосереджені на наповнені професійного і ділового спілкування конкретним змістом.

4. Українські вчені розпрацьовують проблематику професійного і ділового спілкування у напряму диференціації комунікативних умінь і навичок фахівців різного профілю та пошуку інструментів для підвищення їх рівня для працівників різних виробничих сфер: педагогів, правоохоронців, економістів, військовослужбовців тощо.

Зарубіжні вчені ведуть пошук засобів, які сприятимуть розвитку комунікативних навичок у професійному та діловому спілкуванні незалежно від напряму діяльності організації та професії людини, яка звертається до спеціалістів із запитом на вдосконалення своїх навичок у професійній комунікації.

Література

1. Джеджера К. В. Дефініції «Ділове спілкування», «Професійне спілкування», «Професійне ділове спілкування» у термінологічному тезаурусі стосовно комунікативної підготовки студентів / К. В. Джеджера // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2017. - Вип. 17. - С. 197-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2017_17_54

2. Теличко В. Різні підходи до визначення професійного спілкування / В. Теличко //Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. - 2010. - Вип. 89(5). - С. 330-333. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2010_89%285%29

3. Бабій Г. В. Професійне спілкування інженера з програмного забезпечення: дефінітивний аналіз / Г. В. Бабій // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. - 2012. - Вип. 37(1). - С. 230-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ pspo_2012_37%281%29__44

4. Зотова-Садило О. Ю. Професійне ділове спілкування: становлення і розвиток поняття / О. Ю. Зотова-Садило // Педагогіка вищої та середньої школи. - 2013. - Вип. 37. - С. 436-441. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2013_37_97

5. Балицький І. І. Методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників /І. І. Балицький // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер. : Педагогічні та психологічні науки. - 2013. - № 3. - С. 17-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_ppn_2013_3_4

6. Кочина В.В. Компетентніший підхід у формуванні культури професійного спілкування майбутніх інженерів-педагогів транспортної галузі / В.В. Кочина // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. - 2015. - № 23. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2015_23_115

7. Северинюк В. М. Сутність та особливості культури професійного спілкування майбутніх учителів у контексті сучасної педагогічної науки / В. М. Северинюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2013. - Вип. 31. - С. 341-346. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_31_48

8. Локарєва Г. В. Проблема формування у майбутніх журналістів культури професійного спілкування як ознаки комунікативної компетентності / Г. В. Локарєва // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2013. - Вип. 30. - С. 221-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_30_36

9. Рембач О. Теоретико-методичні аспекти формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів внутрішніх військ у вищих навчальних закладах МВС / О. Рембач, О. Тогочинський // Вісник Академії управління МВС. - 2009. - № 1. - С. 138-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ucnavs_2009_1_12

10. Cardon, P., Okoro, E. A., Priest, R., & Patton, G. (2023). Communication Apprehension in the Workplace: Focusing on Inclusion. Business and Professional Communication Quarterly, 86(1), 52-75. https://doi.org/10.1177/23294906221129599

11. Kleckner, M. J., & Butz, N. T. (2022). Developing Entry-Level Communication Skills: A Comparison of Student and Employer Perceptions. Business and Professional Communication Quarterly, 85(2), 192-221. https://doi.org/10.1177/23294906221078300

12. Coffelt, T., Cosgrove, S., & Vance, B. (2022). Measuring Business and Professional Communication Skills. Business and Professional Communication Quarterly, 85(2), 169-191. https://doi .org/10.1177/23294906221082235

13. Violanti, M. T. (2017). Business Communication. International Encyclopedia of Organizational Communication Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118955567.wbieoc016

14. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація : навч. посіб. / Н. П. Волкова. - Київ : А^демія, 2006. - 256 с.

15. Трофімук К. В. Наукові підходи до розуміння сутності культури професійного спілкування / К. В. Трофімук // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2017. - Вип. 53. - С. 333-340. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pfto_2017_53_44

16. Сліпич Т. І. Особливості професійного спілкування робітника торгівлі / Т. І. Сліпич // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - 2012. - Вип. 29. - С. 265-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2012_29_47

17. Чмут Т.К. Етика ділового спілкування : навч. посіб. / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка. - [3-є вид., стер.]. - К.: Вікар, 2003. - 223 с.

18. Горбуліч І.О. Підготовка майбутніх фахівців з маркетингу до ділового спілкування засобами професійноорієнтованих технологій / Ірина Олександрівна Горбуліч; ДЗ «Луганськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». - Старобільськ, 2015. - 293 с.

19. Козубовська І.В. Деякі особливості ділового спілкування у професійній діяльності соціальних працівників / І.В. Козубовська // Соціальна робота в Україні. - 2016. - № 1-2. - С. 5-12.

20. Рембач О.О. Формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародників- аналітиків у вищих навчальних закладах : Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. - Кіровоград, 2005. - 20 с.

21. Англійсько-українські словники / упор. А. Рисін, В. Старко та ін. 2011-2020. URL: https://e2u.org.ua

22. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: Перун, 2005. - VIII, 1728 с.

23. Lanier, S. (2023). Mastering Professional Communication: The Secret Ingredient of Business Success. https://blog.hubspot.com/the-hustle/.

24. Joel Saucin. Communication interne et externe des organisations. URL: https:// www.researchgate.net/publication/234834165_Communication_interne_et_exteme_des_organisations

References

1. Dzhedzhera, K. V. (2017). Defimcu «Ddove spdkuvannja», «Profesyne spdkuvannja», «Profesyne ddove spdkuvannja» u termmologmhnomu tezaurw stosovno komumkativnoi' pMgotovki studentiv [Definitions of "Business communication", "Professional communication", "Professional business communication" in the terminological thesaurus in relation to communicative training of students]. Onovlennjazmistu, form tametodivnavchannja і vihovannja v zakladah osviti - Updating the content, forms and methods of education and upbringing in educational institutions, 17, 197-201. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2017_17_54 [in Ukrainian].

2. Telichko, V. (2010). Rizrn pMhodi do viznachennja profesynogo spbkuvannja [Different

approaches to the definition of professional communication]. Naukovi zapiski [Kirovograds'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Vinnichenka]. Ser. : Filologichni nauki - Scientific Notes [Kirovohrad State Pedagogical University named after Volodymyr Vinnichenko]. Ser. : Philological sciences, 89(5), 330-333. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nzs_2010_89%285%29 79 [in Ukrainian].

3. Baby, G. V. (2012). Profesyne spbkuvannja mzhenera z programnogo zabezpechennja: defimtivnij anabz [Professional communication of a software engineer: definitive analysis]. Problemi suchasnot pedagogichnot osviti. Pedagogika i psihologija - Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology, 37(1), 230-236. Retrieved from

http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2012_37%281%29 44 [in Ukrainian].

4. Zotova-Sadilo, O. Ju. (2013). Profesyne ddove spdkuvannja: stanovlennja і rozvitok ponjattja [Professional business communication: formation and development of the concept]. Pedagogika vishhot ta seredn'ot shkoli - Pedagogy of higher and secondary school, 37, 436-441. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2013_37_97 [in Ukrainian].

5. Balic'kij, І. І. (2013). Metodichm rekomendacu naukovo-pedagogmhnomu skladu shhodo formuvannja kul'turi profesynogo spdkuvannja u majbutmh oficeriv-prikordonnikiv [Methodological recommendations to the scientific and pedagogical staff regarding the formation of a culture of professional communication among future border officers]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'not akademit Derzhavnot prikordonnot sluzhbi Ukratni. Ser. : Pedagogichni ta psihologichni nauki - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Ser. : Pedagogical and psychological sciences, 3, 17-25. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_ppn_2013_3_4 [in Ukrainian].

6. Kochina, V.V. (2015). Kompetentmsnij pMhM u formuvanm kul'turi profesynogo spdkuvannja majbutmh mzheneriv-pedagogw transportno'].' galuzі [A competent approach in the formation of a culture of professional communication of future engineers-pedagogues in the transport industry]. Pedagogichna osvita: teorija ipraktika. Psihologija. Pedagogika - edagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy, 23, 66-71. - Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2015_23_115 [in Ukrainian].

7. Severinjuk, V. M. (2013). Sutnist' ta osoblivosti kul'turi profesijnogo spilkuvannja majbutnih uchiteliv u konteksti suchasnoi pedagogichno'i nauki [The essence and peculiarities of the culture of professional communication of future teachers in the context of modern pedagogical science]. Pedagogika formuvannja tvorchot osobistosti u vishhij і zagal'noosvitnij shkolah - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 31, 341-346. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_31_48 [in Ukrainian].

8. Lokareva, G. V. (2013). Problema formuvannja u majbutnih zhurnalistiv kul'turi profesijnogo spilkuvannja jak oznaki komunikativnoi kompetentnosti [The problem of the formation of a culture of professional communication among future journalists as a sign of communicative competence]. Pedagogika formuvannja tvorchot osobistosti u vishhij і zagal'noosvitnij shkolah - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 30, 221-228. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_30_36 [in Ukrainian].

9. Rembach, O. (2009). Teoretiko-metodichni aspekti formuvannja kul'turi profesijnogo spilkuvannja majbutnih oficeriv vnutrishnih vijs'k u vishhih navchal'nih zakladah MVS [Theoretical and methodological aspects of the formation of the culture of professional communication of future officers of internal forces in higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs]. Visnik Akademit upravlinnja MVS - Bulletin of the Academy of Administration of the Ministry of Internal Affairs, 1, 138-152. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ucnavs_2009_1_12 [in Ukrainian].

10. Cardon, P., Okoro, E. A., Priest, R., & Patton, G. (2023). Communication Apprehension in the Workplace: Focusing on Inclusion. Business and Professional Communication Quarterly, 86(1), 52-75. https://doi.org/10.1177/23294906221129599 [in English].

11. Kleckner, M. J., & Butz, N. T. (2022). Developing Entry-Level Communication Skills: A Comparison of Student and Employer Perceptions. Business and Professional Communication Quarterly, 85(2), 192-221. https://doi.org/10.1177/23294906221078300 [in English].

12. Coffelt, T., Cosgrove, S., & Vance, B. (2022). Measuring Business and Professional Communication Skills. Business and Professional Communication Quarterly, 85(2), 169-191. https://doi.org/10.1177/23294906221082235 [in English].

13. Violanti, M. T. (2017). Business Communication. International Encyclopedia of Organizational Communication Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118955567.wbieoc016 [in English].

14. Volkova, N. P. (2006). Profesijno-pedagogichna komunikacija [Professional and pedagogical communication], Ki'iv : Akademija [in Ukrainian].

15. Trofimuk, K. V. (2017). Naukovi pidhodi do rozuminnja sutnosti kul'turi profesijnogo spilkuvannja [Scientific approaches to understanding the essence of the culture of professional communication]. Pedagogika formuvannja tvorchot osobistosti u vishhij i zagal'noosvitnij shkolah - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 53, 333-340.

Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_53_44 [in Ukrainian].

16. Slipich, T. І. (2012). Osoblivosti profesijnogo spilkuvannja robitnika torgivli [Peculiarities of professional communication of a trade worker]. Suchasni informacijni tehnologitta innovacijni metodiki navchannja v pidgotovci fahivciv: metodologija, teorija, dosvid, problemi - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 29, 265-269. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Sitimn_2012_29_47 [in Ukrainian].

17. Chmut, T.K. (2003). Etika dilovogo spilkuvannja [Ethics of business communication]. K.: Vikar [in Ukrainian].

18. Gorbulich, TO. (2015). Pidgotovka majbutnih fahivciv z marketingu do dilovogo spilkuvannja zasobamiprofesijnoorwntovanih tehnologij [Training of future marketing specialists for business communication using professionally oriented technologies]. Starobil's'k: DZ «Lugans'k. nac. un-t im. Tarasa Shevchenka» [in Ukrainian]. eda a perspektivy № 1(32) 2024 ISSN2695-1584 (Print) ISSN2695-1592 (Online)

19. Kozubovs'ka, I.V. (2016). Dejaki osoblivosti dilovogo spilkuvannja u profesyny dijal'nosti social'nih pracivnikiv [Some peculiarities of business communication in the professional activity of social workers]. Social'na robota v Ukratni - Social work in Ukraine, 1-2, 5-12. [in Ukrainian].

20. Rembach, O.O. (2005). Formuvannja kul'turi dUovogo spUkuvannja majbutrnh mizhnarodnikiv-analitikiv u vishhih navchal'nih zakladah [Formation of the culture of business communication of future international analysts in higher educational institutions]. Extended abstract of candidate's thesis. Kirovograd [in Ukrainian].

21. Rism, A. , Starko, V. (2011-2020). Anglijs'ko-ukrams'ki slovniki [English-Ukrainian dictionaries]. Retrieved from https://e2u.org.ua [in Ukrainian].

22. Busel, V. T. (2005). Velikij tlumachnij slovnik suchasnotukrams'kotmovi: 250000 [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language: 250,000]. Kiiv; bpm': Perun [in Ukrainian].

23. Lanier, S. (2023). Mastering Professional Communication: The Secret Ingredient of Business Success. Retrieved from https://blog.hubspot.com/the-hustle/. [in English].

24. Joel, Saucin. Communication interne et externe des organisations. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/234834165_Communication_interne_et_externe_des_o rganisations [in English].

Размещено на Allbest.ru