Ефективні методи психологічної реабілітації ветеранів війни: навчальні приклади та кращі практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективні методи психологічної реабілітації ветеранів війни: навчальні приклади та кращі практики

Лівандовська Інна Антонівна викладач, кафедра психології, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань,

Голярдик Наталія Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація

Дослідження проблематики ролі психологічної підтримки та реабілітації ветеранів війни під час повномасштабної збройної агресії набуло надзвичайної актуальності, оскільки саме ветерани відчувають високий рівень хронічного психологічного навантаження та травм, стрес, депресію, тривогу та диструктивні спогади. Отже, метою статті стало визначення ефективних методів психологічної реабілітації ветеранів війни, вивчення навчальних прикладів та виокремлення кращих практик. Для подолання психологічних розладів та захворювань розроблені різноманітні програми психологічної підтримки задля психофізичного та емоційного відновлення, що має особливо велике значення для психологічної реабілітації ветеранів війни. Вибір методів психологічної реабілітації є дуже важливим для відновлення, а позитивна соціальна взаємодія є ключовим прикладом здорового функціонування особистості. У статті розглянуто основні сучасні методологічні принципи надання психологічної підтримки ветеранам війни. Вони засновані на індивідуальних показниках, характеру та тривалості стресу, способу отримання травми та психологічного стану ветерана. Методи психокорекції та психотерапії включають наступні види: терапія тривалого впливу, терапія когнітивної обробки, когнітивно-поведінкова терапія, поведінкова активація та психотерапевтичний вплив посттравматичних стресових розладів. Поряд із традиційними психотерапевтичними методиками було доведено важливість застосування психофізіологічних тренінгів за принципом біологічного зворотного зв'язку та впровадження в практику реабілітації сучасних смарт технологій. Підкреслюється необхідність залучення експертів та впровад¬ження інноваційних підходів для створення ефективних індивідуально- орієнтованих систем психологічної реабілітації в Україні, які базуються на комплексному підході, соціальній адаптації та допоможуть покращити якість життя ветеранам війни. Насамперед психологічна реабілітація спрямовується на особистість ветерана, його самооцінку, комунікативні властивості, потреби, психологічні механізми компенсації та захисту, способи поведінки в родині, у професійному колективі та в інших соціальних групах. Її завданням є найшвидше усунення хворобливих симптомів (невротичних, неврозопо- дібних) та їх подолання.

Ключові слова: військові, ветерани, психологічна реабілітація,

посттравматичний стресовий розлад, абілітація.

психологічний реабілітація ветеран

Livandovska Inna Antonivna Lecturer, Department of Psychology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Holiardyk Nataliia Anatoliivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio¬Economic Disciplines, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi,

Klimusheva Hanna Serhiivna Master Student, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

EFFECTIVE METHODS OF PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF WAR VETERANS: CASE STUDIES AND BEST PRACTICES

Abstract

The study of the issues related to the role of psychological support and rehabilitation for war veterans during full-scale armed aggression has become extremely relevant. Veterans experience a high level of chronic psychological burden, trauma, stress, depression, anxiety, and destructive memories. Therefore, the article aims to identify effective methods of psychological rehabilitation for war veterans, study case examples, and highlight best practices. Various psychological support programs have been developed to overcome psychological disorders and illnesses, promoting psychophysical and emotional recovery. The choice of psychological rehabilitation methods is crucial for recovery, and positive social interaction serves as a key example of healthy functioning. The article explores the fundamental modern methodological principles of providing psychological support to war veterans. These principles are based on individual indicators, the nature and duration of stress, the method of trauma acquisition, and the psychological state of the veteran. Methods of psychocorrection and psychotherapy include the following types: prolonged exposure therapy, cognitive processing therapy, cognitive- behavioral therapy, behavioral activation, and therapeutic interventions for post- traumatic stress disorders. In addition to traditional psychotherapeutic methods, the importance of applying psychophysiological training based on the principle of biofeedback and incorporating modern smart technologies into rehabilitation practices has been demonstrated. The necessity of involving experts and implementing innovative approaches to create effective individual-oriented psychological rehabilitation systems in Ukraine is emphasized. These systems should be based on a comprehensive approach, and social adaptation, and contribute to improving the quality of life for war veterans. Psychological rehabilitation primarily focuses on the personality of the veteran, encompassing self-esteem, communicative properties, needs, psychological compensation and defense mechanisms, and behaviors in the family, professional collective, and other social groups. Its task is to promptly eliminate pathological symptoms (neurotic, neurosis¬like) and overcome them.

Keywords: military, veterans, psychological rehabilitation, post-traumatic stress disorder, habilitation.

Постановка проблеми. Складні травматичні події, що пов'язані зі збройними конфліктами стають все більш поширеними в сучасному світі. Більше половини військовослужбовців, які зазнали складних травматичних подій та отримали бойовий стрес, ризикують отримати не лише посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), але й інші супутні психічні порушення. Було встановлено проблеми, які можуть виникнути серед ветеранів війни: депресія або тривога, травматичний стрес, психосоматичний стан, недовіра або ворожість/агресія по відношенню до інших, ускладнена соціальна адаптація [1-3].

Проблема реабілітації учасників бойових дій у сучасному світі є актуальною для всіх країн. Вибір конкретної програми для пацієнта має базуватись на розробці та складанні персоніфікованої цільової карти з вимірюванням значення функціональних показників, що дозволяє віднести пацієнтів до відповідних груп корекції. В наш час запропоновано різні варіанти програм соціально-психологічної реабілітації та абілітації учасників бойових дій на основі міжнародного досвіду. Провідну роль відіграє

психотерапія. Обсяг і завдання психотерапевтичних впливів визначають з урахуванням механізмів негативного впливу на психіку та психологічного стану хворого. У процесі психотерапії використовуються різні техніки і методи (психодинамічні, гуманістичні та когнітивно-поведінкові). Поряд з традиційними психотерапевтичними методиками використовуються психофі¬зіологічні тренінги за принципом біологічного зворотного зв'язку. Актуальною складовою реабілітації ветеранів є проведення корекційної роботи з членами їх сімей. Важливе місце приділяється реабілітації членів сімей постраждалих - робота з гострим горем, життєвою кризою, катастрофічним досвідом. Збереження та відновлення психічного здоров'я ветеранів війни є не лише особистісною, а й соціальною проблемою.

В останніх дослідженнях було визначено найбільш поширені проблеми з якими стикаються ветерани війни в Україні, а саме, конфлікт та непорозуміння з родиною, набута алкогольна та наркотична залежність, зміни у психіці ветеранів, підвищена агресія, депресія, складні відносини із людьми, які часто не розуміють ветеранів, пошкоджена функціональність нервової системи, труднощі в соціальній адаптації [4]. Крім того, було окремо було окреслено проблему почуття страху та невпевненості щодо майбутнього, панічні атаки, психосоматичні прояви проблеми [2; 4].

Наразі наголошується на необхідності проведення фундаментальних досліджень з оцінки впливу війни в Україні на психічне здоров'я ветеранів війни з метою ефективної підтримки психічного здоров'я під час конфлікту [4; 6]. Сучасні проблеми психічного здоров'я ветеранів війни не тільки в Україні, а й в інших країнах світу, вказують на необхідність в особливій психосоціальній допомозі, необхідності допомоги високо кваліфікаційних спеціалістів до розробки індивідуальних програм психологічної реабілітації та абілітації на рівні держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стаття присвячена розгляду актуального питання щодо методів психологічної реабілітації, психотерапії та соціально-психологічної підтримки ветеранів війни. Яка буде включати персоналізовані підходи до кожного ветерана, вибір ефективних методів психологічної допомоги та схем психотерапії, які враховують ризики та фактори, що модифікуються.

Актуальність проблеми реабілітації та професійної психологічної допомоги ветеранам війни було досліджено у роботах: П. Ковентрі [1], Н. Сингх [2], А. Ченг [3], Е. Хароз [4], В. Позниш [5], Р. Риккарделлі [6], Г. Кеніг [8], К. Бабов [9], К. Джонс [7; 10], С. Богданов [11], Д. Бейдель [12], К. Бурасса [13], Л. Зшуіс [14], Р. Гартелл [15], Д. Тургус [16], Р. Далівал [17], О. Вдовиченко [18].

Аналіз наукових публікацій показав, що необхідно переглянути підходи до психологічної реабілітації ветеранів та визначити індивідуальні фактори ризику стресу на основі набору фізіологічних даних.

Мета статті - дослідити ефективні методи психологічної реабілітації ветеранів війни та визначити ефективні техніки та кращі соціально- психологічні практики.

Виклад основного матеріалу. Військовослужбовці піддаються потен-ційно високому стресу та травматичному досвіду під час несення служби в умовах війни[6]. Такі впливи можуть позначитися на їхньому психічному та психосоціальному здоров'ї та призвести до ПТСР і, відповідно, до наявності симптомів, які можуть не відповідати діагностичним критеріям, але заважати повсякденній соціальній, робочій або сімейній діяльності. Цей розлад є найпоширенішим для ветеранів війни, і залишається головною темою більшості міжнародних досліджень за даним напрямом. ПТСР, який характеризується симптомами вторгнення, уникненням соціальних контактів, змінами в когнітивній сфері, емоційному настрої, а також змінами в збудженості та реактивності, історично було важко лікувати через різнома¬нітність супутніх симптомів. Ізольований або кумулятивний травматичний досвід також може спричинити довгострокову психологічну та ментальну боротьбу, що включає депресію, тривогу та моральну травму. Моральна травма - це окремий травматичний синдром, який є результатом впливу морально шкідливого досвіду на особистість, такого як бути свідком або брати участь у діях, які порушують особисту мораль і цінності [7], та є потенційно ключовим супутнім захворюванням ПТСР [8].

Враховуючи те, що ПТСР включає досить широкий спектр як соматичних, так і психогенних розладів, його діагностика досить складна. Її основною метою є виключення захворювань іншої етіології. В цьому випадку найважливішим є виявлення травматичного досвіду в анамнезі та встановлення пов'язаних з ним розладів. Це реалізується за допомогою використання різних клінічних опитувальників, які збирають результати, отримані під час психодіагностичних процедур. У зв'язку з цим фактори, що дозволяють встановити наявність розладу, можуть залежати від їх свідомого або несвідомого сприйняття пережитого досвіду та суб'єктивної оцінки пацієнта. Як наслідок, дедалі очевиднішою стає необхідність об'єктивізації клінічних критеріїв ПТСР у просторі психофізіологічних параметрів. Так, результати психофізіологічного дослідження підтвердили значущі відмінності у функціонуванні центральної та вегетативної нервової системи, сенсорної та когнітивної систем між умовно здоровими людьми та людьми з ПТСР.

Варто зазначити, що психологічна терапія, заснована на фактичних даних, є ефективним для одноразового ПТСР, і наразі невідомо, чи буде така

терапія ефективною по відношенню до осіб, які пережили особливо складні політравматичні події (полон). Комплексні психологічні втручання, орієнто¬вані на терапію такої травми, є ефективними щодо зменшення проблем психічного здоров'я та супутніх захворювань ветеранів війни. Аналіз сучасної літератури свідчить, що багатокомпонентні втручання, які можуть включати пофазові підходи, були найефективнішим методом терапії ПТСР при складній травмі [1; 9].

У наукових джерелах акцентована увага на тому, що фармакологічні втручання були менш ефективними, ніж психологічні втручання для лікування симптомів ПТСР і покращення сну. Але ці два методи впливу на травму продемонстрували меншу ефективність для ветеранів війни. Для них було розроблено багатокомпонентні втручання, які продемонстрували високу ефективність для лікування симптомів ПТСР, а також ці підходи були перспективними для управління порушень самоорганізації [1].

Для лікування ПТСР використовуються численні психотерапевтичні втручання, які є золотим стандартом:

- терапія тривалого впливу;

- терапія когнітивної обробки;

- когнітивно-поведінкова терапія;

- поведінкова активація та терапевтичний вплив.

Терапія тривалого впливу та когнітивно-поведінкова терапія були в центрі уваги досліджень протягом останніх 25 років оскільки мають найбільшу ефективність [7; 10].

Традиційна психотерапія базується на класичній експозиційній терапії, включаючи пролонговану експозицію, ефективність якої вимагає присутності як пацієнта, так і психолога на сеансах разом із дотриманням протоколу заходів.

Одним із ефективних методів нефармакологічного лікування ПТСР є когнітивно-поведінкова психотерапія. На практиці вона продемонструвала високу ефективність, тому що безпосередньо спрямована на причини виникнення розладу. В результаті чого цей метод було внесено до протоколів надання психологічної допомоги.

Ветерани війни мають високий рівень психічної супутньої патології та відчувають високий рівень проблем, які можуть негативно вплинути на успішне залучення до психологічного супроводу, такого як міжособистісні проблеми та емоційна дисрегуляція. Поетапні втручання, які спрямовані на усунення порушень самоорганізації за допомогою стратегій, що засновані на навичках, у поєднанні зі стратегіями, що спрямовані на травматичні спогади, були одними з найбільш перспективних психотерапевтичних підходів до емоційної дисрегуляції та міжособистісних проблем у ветеранів. Когнітивно-

поведінкова терапія, яка орієнтована на травму, була найефективнішим підходом для управління негативною самоконцепцією. Гнучке використання поєднань терапії, яка орієнтована на травму, і стратегій, що засновані на навичках, залежно від прояву симптомів, ймовірно, буде ефективним оскільки усуває потребу в фіксованих підходах у випадках складної психотравми [1].

У дослідженнях П. Ковентрі та ін. дійшли висновку про те, що клієнти надають перевагу психологічним втручанням. При цьому важливо запровадити такі системи, які будуть мати переваги та гарантувати максимальну результативність. Наприклад, було показано, що уважність є ефективним засобом лікування депресії та покращення сну серед ветеранів, але оптимізація надання таких втручань як частини багатокомпонентних пакетів, потребує усвідомлення уподобань клієнтів щодо часу, оточення та формату терапії [1].

У дослідженні С. Богданова та ін. проводилась оцінка ефективності як стандартного, так і короткого підходу до терапії загальних елементів (CETA) порівняно з умовами контролю списку очікування серед ветеранів в України. Як коротке, так і стандартне CETA знизило тяжкість депресії, тривоги, ПТРС і функціональних порушень, причому, найбільший ефект спостерігався у тих, хто брав участь у стандартному CETA. Стандартний CETA більш ефективний, ніж короткий, останній також мав значні ефекти порівняно з контролем очікування. З огляду на продемонстровану ефективність, CETA можна було б розширити як ефективний підхід на рівні місцевих громад [11].

Ризик відмови ветерана-клієнта від психологічної реабілітації та зниження ефективності терапії викликає особливе занепокоєння при наявності комплексного ПТСР, який нещодавно був визнаний Міжнародним класифі¬катором хвороб - 11 (МКХ-11) як новий діагноз. Він включає основні симптоми посттравматичного стресового розладу (підвищена тривога та емоційне збудження, уникнення та заціпеніння, повторне переживання травматичної події) та додаткові симптоми, які пов'язані з порушеннями самоорганізації (афективна дисрегуляція, негативне самооцінка та міжособис- тісні проблеми). Хоча втручання з питань психічного здоров'я переважно проводяться особисто, пандемія та географічні бар'єри перешкоджають особистому доступу до оцінки та безпосередніх реаблітаційних втручань. Також існує дуже обмежений доступ до спеціалізованих послуг психічного здоров'я безпосередньо на територіях, де ведуться бойові дії, а також у віддалених громадах. Тому є необхідним перехід від особистої до дистанцій¬ної психотерапії (наприклад, телетерапія, eHealth та відеоконференції). Додатковою перевагою є потенційна відповідність з точки зору потреби в справедливому та своєчасному доступі до послуг психічного здоров'я у віддалених і сільських місцевостях [7].

Цифрова охорона психічного здоров'я (наприклад, телетерапія, телемедицина, електронна охорона здоров'я та мобільне психічне здоров'я) може вчасно запропонувати ветеранам війни альтернативний доступ до послуг психічного здоров'я та терапії. Сучасна наукова література визначає загальноприйняті переваги, які пов'язані з особистим наданням золотих стандартів передової психотерапії, включаючи гнучкі терміни надання допомоги, приватність, що дозволяє уникнути стигматизації, стимулює підвищену самоефективність і мінімізує негативне ставлення до втручань у психічне здоров'я ветерана.

У дослідженні Р. Гартелл та ін. надана позитивна оцінка додатку SwapMyMood, що продемонструвало доцільність його інтеграції в клінічну психологічну допомогу. SwapMyMood - це програма для смартфонів, яка підтримує засновані на доказах стратегії регуляції емоцій і вирішення проблем як доповнення до традиційної допомоги ветеранам війни, які мають хронічні симптоми легкої черепно-мозкової травми і супутні психологічні стани. Цей додаток є клінічно ефективним додатковим інструментом для підтримки виконавчої функції і може бути впроваджено в клінічних умовах [15].

Незважаючи на збільшення кількості ветеранів війни, які звертаються за лікуванням ПТСР, залишається низка перешкод для звернення за допомогою, що заважає багатьом з них отримати доступ до психологічної терапії. Дистанційна терапія є одним із потенційних методів збільшення кількості ветеранів, які зможуть отримувати підтримку [16]. Незважаючи на те, що ці зміни допомогли забезпечити своєчасне надання психотерапії, існує багато проблем, включаючи клінічні, культурні, практичні питання, питання конфіденційності та безпеки, якість Інтернету, знання програмного забезпечення та компетентність у роботі з технологіями [17]. Крім того, обмежений доступ до клінічних та реабілітаційних психологів, які належним чином навчені дистанційному веденню психотерапевтичних сесій, та індивідуальні змінні, такі як несприятливе ставлення до психологічних втручань, також можуть бути суттєвими перешкодами для отримання переваг цифрової терапії.

Загальновідомо, що процес реабілітації може стати невиправдано затягнутим, якщо пацієнт втрачає до нього інтерес або відсутні достатні людські та технічні ресурси. Передчасне припинення лікування було відзначено у 20-25% ветеранів із ПТСР. Порушення регуляції афекту та знаходження лікування «надто стресовим» є одними з наведених причин. Таким чином, постачальникам послуг може знадобитися адаптувати існуючі методи лікування для задоволення індивідуальних потреб пацієнтів. Важливою проблемою є ризик розвитку вторинного травматичного стресу у психологів та спеціалістів допоміжних професій, які надають психологічну та соціальну допомогу ветеранам війни [10].

Сучасний досвід Ізраїлю в галузі психологічної реабілітації вказує на важливість дотримання принципів "ВІЗЕД" для підтримки ветеранів війни у ситуаціях стресу і психологічної травми [18]. Цей принцип включає в себе валідацію (визнання та прийняття емоцій і досвіду постраждалих), інформування (чітка та об'єктивна інформація про те, що сталося), емоційну та практичну підтримку, експресію (вираження емоцій та переживань), розробку (саморозвиток постраждалих та допомога їм знайти нові ресурси і стратегії для подолання травматичного досвіду). В України є можливість ознайомитись, адаптувати та застосовувати ізраїльський досвід у сфері психологічної реабілітації ветеранів та їхніх родин. Крім того, необхідно провести залучення експертів та впровадження інноваційних підходів для створення подібної системи в Україні з урахуванням специфіки регіону, що сприятиме комплексній реабілітації та допомозі жертвам військової агресії.

Висновки

Отже, у ветеранів війни, які постраждали в результаті участі в збройному конфлікті, спостерігаються психогенні розлади, що вимагає оперативної оцінки їх стану, прогнозу розвитку, проведення всіх можливих психодігностичних і реабілітаційних заходів. Розробка індивідуально орієнто¬ваної програми має базуватись на результатах багатоаспектних психодіагнос- тичних досліджень та спостережень динаміки процесу реабілітації ветерана. Ефективним є використання когнітивно-поведінкової терапії, яка безпосередньо орієнтується на отриману травму. Психокорекційні та психотерапевтичні методи збільшують стійкість до несприятливих психогенних впливів, корегують систему взаємовідносин особистості, пом'якшують соматичні та вегетативні розлади, формують активну позицію ветерана щодо подолання травмівних наслідків війни, підвищують його мотивацію щодо психосоціального відновлення в процесі отримання допомоги. Доцільно використовувати міжнародний досвід та ефективні програми реабілітації ветеранів адаптовані до реалій сьогодення на території України, адже впровадження цих практик та методів роботи допоможе поліпшити якість їх життя і посприяє їхній соціальній адаптації.

Література

1. Psychological and pharmacological interventions for posttraumatic stress disorder and comorbid mental health problems following complex traumatic events: systematic review and component network meta-analysis / P. A. Coventry et al. PLoS medicine. 2020. Vol. 17. No. 8. Article e1003262. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003262 (date of access: 17.01.2024).

2. Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: a qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine / N. S. Singh et al. The American journal of orthopsychiatry. 2021. Vol. 91. No. 4. P. 499-513. DOI: https://doi.org/ 10.1037/ort0000537 (date of access: 17.01.2024).

3. Patterns of somatic distress among internally displaced persons in Ukraine: analysis of a cross-sectional survey / A. Cheung et al. Social psychiatry and psychiatric epidemiology. 2019. Vol. 54. No. 10. P. 1265-1274. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-019-01652-7 (date of access: 17.01.2024).

4. Measuring implementation in global mental health: validation of a pragmatic implementation science measure in eastern Ukraine using an experimental vignette design / E. E. Haroz et al. BMC Health Services Research. 2019. Vol. 19. No. 1. Article 262. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-019-4097-y (date of access: 17.01.2024).

5. Application of art therapy for correction of personal disorders of psychoemotional state of children - inhabitants of radiation polluted territories and children displaced from the armed conflict on the southern east of Ukraine / V. A. Poznysh et al. Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii. 2019. No. 24. P. 439-448. DOI: https://doi.org/10.33145/2304-8336-2019-24-439-448 (date of access: 17.01.2024).

6. Canadian public safety personnel and occupational stressors: how PSP interpret stressors on duty / R. Ricciardelli et al. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. No. 13. Article 4736. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17134736 (date of access: 17.01.2024).

7. Virtual trauma-focused therapy for military members, veterans, and public safety personnel with posttraumatic stress injury: systematic scoping review / C. Jones et al. JMIR mHealth and uHealth. 2020. Vol. 8. No. 9. Article e22079. DOI: https://doi.org/10.2196/22079 (date of access: 17.01.2024).

8. Examining the overlap between moral injury and PTSD in US veterans and active duty military / H. G. Koenig et al. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2020. Vol. 208. No. 1. P. 7-12. DOI: https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001077 (date of access: 17.01.2024).

9. The effectiveness of high-tone therapy in the complex rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder complicated by traumatic brain injury / K. D. Babov et al. Neurological Sciences. 2023. Vol. 44. No. 3. P. 1039-1048. DOI: https://doi.org/10.1007/s10072- 022-06510-0 (date of access: 17.01.2024).

10. Therapist and operator experiences utilizing multi-modal motion-assisted Memory Desensitization and Reconsolidation (3MDR) for treatment of combat related posttraumatic stress disorder amongst military and veteran populations / C. Jones et al. European Journal of Psychotraumatology. 2022. Vol. 13. No. 1. Article 2062996. DOI: https://doi.org/10.1080/ 20008198.2022.2062996 (date of access: 17.01.2024).

11. A randomized-controlled trial of community-based transdiagnostic psychotherapy for veterans and internally displaced persons in Ukraine / S. Bogdanov et al. Global Mental Health. 2021. Vol. 8. Article e32. DOI: https://doi.org/10.1017/gmh.2021.27 (date of access: 17.01.2024).

12. Trauma management therapy with virtual-reality augmented exposure therapy for combat-related PTSD: a randomized controlled trial / D. C. Beidel et al. Journal of Anxiety Disorders. 2019. Vol. 61. P. 64-74. DOI: https://doi.org/10.1016/jjanxdis.2017.08.005 (date of access: 17.01.2024).

13. The impact of prolonged exposure therapy on social support and PTSD symptoms / K. J. Bourassa et al. Journal of Affective Disorders. 2020. Vol. 260. P. 410-417. DOI: https://doi.org/10.1016/jjad.2019.09.036 (date of access: 17.01.2024).

14. Efficacy of immersive PTSD treatments: a systematic review of virtual and augmented reality exposure therapy and a meta-analysis of virtual reality exposure therapy / L. V. Eshuis et al. Journal of Psychiatric Research. 2021. Vol. 143. P. 516-527. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jpsychires.2020.11.030 (date of access: 17.01.2024).

15. Gartell R., Morris J., Wallace T. Feasibility of using a mobile app supported executive function intervention in military service members and veterans with mTBI and co-occurring psychological conditions. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20. No. 3. Article 2457. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20032457 (date of access: 17.01.2024).

16. Turgoose D., Ashwick R., Murphy D. Systematic review of lessons learned from delivering tele-therapy to veterans with post-traumatic stress disorder. Journal of Telemedicine and Telecare. 2018. Vol. 24. No. 9. P. 575-585. DOI: https://doi.org/10.1177/1357633X17730443 (date of access: 17.01.2024).

17. Synchronous web-based psychotherapy for mental disorders from a health quality perspective: scoping review / R. Dhaliwal et al. Journal of Medical Internet Research. 2023. Vol. 25. Article e40710. DOI: https://doi.org/10.2196/40710' (date of access: 17.01.2024).

18. Psychological rehabilitation and support of war veterans: the experience of Israel /O. V. Vdovychenko et al. Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkofy Technicznej w Katowicach. 2023. Vol. 16. P. 107-119. URL: https://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech- 53789d43-dfe0-442a-a6ea-cb1668e3dac5 (date of access: 17.01.2024).

References

1. Coventry, P. A., Meader, N., Melton, H., Temple, M., Dale, H., Wright, K., ... & Gilbody, S. (2020). Psychological and pharmacological interventions for posttraumatic stress disorder and comorbid mental health problems following complex traumatic events: Systematic review and component network meta-analysis. PLoS Medicine, 17(8), Article e1003262. https://doi .org/ 10.1371/j ournal .pmed.1003262

2. Singh, N. S., Bogdanov, S., Doty, B., Haroz, E., Girnyk, A., Chernobrovkina, V., ... & Bolton, P. A. (2021). Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. American Journal of Orthopsychiatry, 91(4), 499-513. https://doi.org/10.1037/ort0000537

3. Cheung, A., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., Karachevsky, A., Kharchenko, N., Shpiker, M., & Roberts, B. (2019). Patterns of somatic distress among internally displaced persons in Ukraine: analysis of a cross-sectional survey. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 54(10), 1265-1274. https://doi.org/10.1007/s00127-019-01652-7

4. Haroz, E. E., Bolton, P., Nguyen, A. J., Lee, C., Bogdanov, S., Bass, J., ... & Murray, L. (2019). Measuring implementation in global mental health: Validation of a pragmatic implementation science measure in eastern Ukraine using an experimental vignette design. BMC Health Services Research, 19(1), Article262. https://doi.org/10.1186/s12913-019-4097-y

5. Poznysh, V. A., Vdovenko, V. Y., Kolpakov, I. E., & Stepanova, E. I. (2019). Application of art therapy for correction of personal disorders of psychoemotional state of children - inhabitants of radiation polluted territories and children displaced from the armed conflict on the southern east of Ukraine. Problemy Radiatsiinoi Medytsyny ta Radiobiolohii, (24), 439-448. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2019-24-439-448

6. Ricciardelli, R., Czarnuch, S., Carleton, R. N., Gacek, J., & Shewmake, J. (2020). Canadian public safety personnel and occupational stressors: How PSP interpret stressors on duty. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(13), Article 4736. https://doi.org/10.3390/ijerph17134736

7. Jones, C., Miguel-Cruz, A., Smith-MacDonald, L., Cruikshank, E., Baghoori, D., Chohan, A. K., ... & Bremault-Phillips, S. (2020). Virtual trauma-focused therapy for military members, veterans, and public safety personnel with posttraumatic stress injury: systematic scoping review. JMIR mHealth anduHealth, 8(9), Article e22079. https://doi.org/10.2196/22079

8. Koenig, H. G., Youssef, N. A., Ames, D., Teng, E. J., & Hill, T. D. (2020). Examining the overlap between moral injury and PTSD in US veterans and active duty military. The Journal of Nervous and Mental Disease, 208(1), 7-12. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001077

9. Babov, K. D., Zabolotna, I. B., Plakida, A. L., Volyanska, V. S., Babova, I. K., Gushcha, S. G., & Kolker, I. A. (2023). The effectiveness of high-tone therapy in the complex rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder complicated by traumatic brain injury. Neurological Sciences, 44(3), 1039-1048. https://doi.org/10.1007/s10072-022-06510-0

10. Jones, C., Smith-MacDonald, L., Van Veelen, N., VanderLaan, A., Kaneva, Z., Dunleavy, R. S., ... & Bremault-Phillips, S. (2022). Therapist and operator experiences utilizing multi-modal motion-assisted memory desensitization and reconsolidation (3MDR) for treatment of combat related posttraumatic stress disorder amongst military and veteran populations. European Journal of Psychotraumatology, 13(1), Article 2062996. https://doi.org/10.1080/ 20008198.2022.2062996

11. Bogdanov, S., Augustinavicius, J., Bass, J. K., Metz, K., Skavenski, S., Singh, N. S., ... & Bolton, P. (2021). A randomized-controlled trial of community-based transdiagnostic psychotherapy for veterans and internally displaced persons in Ukraine. Global Mental Health, 8, Article e32. https://doi.org/10.1017/gmh.2021.27

12. Beidel, D. C., Frueh, B. C., Neer, S. M., Bowers, C. A., Trachik, B., Uhde, T. W., & Grubaugh, A. (2019). Trauma management therapy with virtual-reality augmented exposure therapy for combat-related PTSD: A randomized controlled trial. Journal of Anxiety Disorders, 61, 64-74. https://doi.org/10.1016/jjanxdis.2017.08.005

13. Bourassa, K. J., Smolenski, D. J., Edwards-Stewart, A., Campbell, S. B., Reger, G. M., & Norr, A. M. (2020). The impact of prolonged exposure therapy on social support and PTSD symptoms. Journal of Affective Disorders, 260, 410-417. https://doi.org/10.1016/jjad.2019.09.036

14. Eshuis, L. V., van Gelderen, M. J., van Zuiden, M., Nijdam, M. J., Vermetten, E., Olff, M., & Bakker, A. (2021). Efficacy of immersive PTSD treatments: A systematic review of virtual and augmented reality exposure therapy and a meta-analysis of virtual reality exposure therapy. Journal of Psychiatric Research, 143, 516-527. https://doi.org/10.1016/jjpsychires.2020.11.030

15. Gartell, R., Morris, J., & Wallace, T. (2023). Feasibility of using a mobile app supported executive function intervention in military service members and veterans with mTBI and co-occurring psychological conditions. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), Article 2457. https://doi.org/10.3390/ijerph20032457

16. Turgoose, D., Ashwick, R., & Murphy, D. (2018). Systematic review of lessons learned from delivering tele-therapy to veterans with post-traumatic stress disorder. Journal of Telemedicine and Telecare, 24(9), 575-585. https://doi.org/10.1177/1357633X17730443

17. Dhaliwal, R., Yap, S., Talarico, F., Al-Shamali, H., Mcweeny, R., Reeson, M., ... & Burback, L. (2023). Synchronous web-based psychotherapy for mental disorders from a health quality perspective: Scoping review. Journal of Medical Internet Research, 25, Article e40710. https://doi.org/10.2196/40710

18. Vdovychenko, O. V., Sokolova, I. M., Pedchenko, O. V., Sergeevna, S. S., & Frolova, O. V. (2023). Psychological rehabilitation and support of war veterans: The experience of Israel. Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkofy Technicznej w Katowicach, 16, 107-119. https://yadda.icm.edu.pl/ baztech/element/bwmeta1.element.baztech-53789d43-dfe0-442a-a6ea-cb1668e3dac5

Размещено на Allbest.Ru/