Етапи особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етапи особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів

Іванова Наталя Георгіївна доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри, Національна академія Служби безпеки України

Манько Володимир Миколайович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри професійної психології, Національна академія Служби безпеки України, м. Київ, Національна академія Служби безпеки України

Анотація

Стаття присвячена проблемі обґрунтування етапів особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів у процесі професійної підготовки. Актуальність дослідження зазначеної проблематики є беззаперечною в контексті динаміки суспільства та сучасних викликів, які стоять перед правоохоронними органами. Зміни в соціокуль- турному середовищі, технологічний прогрес та нові форми злочинності вимагають від правоохоронців постійного вдосконалення та адаптації до нових реалій. Підвищення ефективності діяльності зазначеної категорії осіб неможливе без урахування відповідності їх індивідуально-психологічних особливостей та якостей вимогам професійної діяльності.

У роботі надано визначення професійної підготовки правоохоронця - це організований, цілеспрямований процес оволодіння ним необхідними знаннями, уміннями, навичками та формування мотивації до діяльності, професійно важливих якостей та психологічних характеристик, які б відповідали вимогам правоохоронної діяльності й забезпечували її успішне виконання. А відповідно особистісно-професійний розвиток - це комплексний процес системного вдосконалення особистісних та професійних якостей фахівця, спрямований на досягнення високого рівня професійної майстерності, емоційно-вольової стійкості та мотивації до діяльності.

Розвиток особистості правоохоронця розпочинається із моменту виникнення мотивів професійного спрямування, продовжується у процесі навчання у закладі вищої освіти та безпосередньо у правоохоронній діяльності. Система професійних мотивів та професійно важливі якості є новоутвореннями, що виникають у процесі професійного розвитку особистості й характеризують етапи її онтогенетичного розвитку.

Визначено п'ять етапів особистісно-професійного розвитку фахівця правоохоронних органів: базовий, професійного навчання, первинної професіоналізації, професійної компетентності, професійної зрілості. Аналіз вказаних етапів дозволяє визначити пріоритети щодо професійної підготовки на кожному з них. особистісний професійний правоохоронний

Ключові слова: розвиток особистості, мотиви, професійно важливі якості, етапи особистісно-професійного розвитку.

Ivanova Natalya Heorhiivna Doctor of Psychological Sciences, Professor, Head of the Department, National Academy of the Security Service of Ukraine,

Manko Volodymyr Mykolayovych Doctor of Pedagogy, Professor, Professor of the Department, National Academy of Security Services of Ukraine

STAGES OF PERSONAL AND PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF LAW ENFORCEMENT BODIES' SPECIALISTS

Abstract. The article is devoted to problem of substantiating stages of personal and professional development of law enforcement specialists in the process of professional training. The relevance of the study of the mentioned issues is undeniable in the context of the dynamics of society and modern challenges facing law enforcement agencies. Changes in the socio-cultural environment, technological progress and new forms of crime require law enforcement officers to constantly improve and adapt to new realities. Increasing the effectiveness of the activity of the specified category of persons is impossible without taking into account the compliance of their individual psychological characteristics and qualities with the requirements of professional activity.

The work provides a definition of the professional training of a law enforcement officer - it is an organized, purposeful process of acquiring the necessary knowledge, abilities, skills and formation of motivation for activity, professionally important qualities and psychological characteristics that would meet the requirements of law enforcement activity and ensure its successful performance. And accordingly, personal and professional development is a complex process of systematic improvement of the personal and professional qualities of a specialist, aimed at achieving a high level of professional skill, emotional and volitional stability, and motivation to work.

The development of the personality of a law enforcement officer begins from the moment of the emergence of motives for a professional direction, continues in the process of training at a higher education institution and directly in law enforcement activities. The system of professional motives and professionally important qualities are neoplasms that arise in the process of professional development of an individual and characterize the stages of his ontogenetic development.

Five stages of personal and professional development of a law enforcement officer are defined: basic, professional training, primary professionalization, professional competence, professional maturity. The analysis of the indicated stages allows to determine the priorities for professional training at each of them.

Keywords: personality development, motives, professionally important qualities, stages of personal and professional development.

Постановка проблеми. Повномасштабна агресія рф проти України, значні зміни соціально-економічного та політичного характеру, що відбуваються в нашій державі, вимагають від фахівців правоохоронних органів якісно організованих успішних дій, швидкого упередженого реагування на прояви порушення закону, конструктивної професійної поведінки тощо. Стрімка динаміка економічних, політичних, освітніх змін сприяє формуванню нових вимог до індивідуально-психологічних особливостей, професійно важливих якостей, рівня психологічної готовності та професійної придатності правоохоронців.

Сучасні правоохоронці мають володіти не лише високою професійною кваліфікацією, але й виявляти високий рівень особистісно-професійного розвитку для ефективного вирішення сучасних викликів та загроз.

Актуальність дослідження етапів особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів є беззаперечною в контексті активної динаміки суспільства та сучасних викликів, які стоять перед правоохоронними органами. Зміни в соціокультурному середовищі, технологічний прогрес та нові форми злочинності вимагають від зазначеної категорії осіб постійного вдосконалення та адаптації до сучасних умов.

Підвищення ефективності діяльності правоохоронців неможливе без урахування відповідності їх індивідуально-психологічних особливостей та якостей вимогам професійної діяльності. Тож однією із нагальних проблем підвищення якості сучасної освіти є оптимізація особистісно-професійного розвитку правоохоронців. Особистісно-професійний розвиток фахівців правоохоронних органів є важливою складовою успішної діяльності та впливає на різні аспекти їхньої професійної життєдіяльності, включаючи кваліфікацію, етичність, емоційний інтелект та особливості співпраці з громадськістю. Тому проблема визначення етапів особистісно-професійного розвитку стає стратегічно важливою для підтримання рівня професійної компетентності, мотивації до професійної діяльності та її ефективності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічні основи розвитку і становлення професіонала в межах психології професійної діяльності вивчали Г. Балл, І. Бех, М. Боришевський, І. Вітенко, Д. Гриджук, М. Корольчук, С. Максименко та ін. Психологічним аспектам професійного розвитку особистості в умовах підготовки до правоохоронної діяльності присвятили свій науковий пошук В. Андрусюк, С. Бочарова, В. Вареник, Ф. Думко, Г. Запорожцева, О. Землянська, Н. Іванова, Ю. Ірхін, В. Корольчук, Л. Казміренко, Я. Когут, P. Макаров, М. Нідзій, О. Тімченко та ін. [1; 2]

Дослідження та публікації вказаних науковців зробили важливий внесок у розуміння особливостей та проблем особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів. Отримані в них знання можуть бути використані для покращення системи освіти та особистісно-професійного розвитку правоохоронців, а також для подальших досліджень у мажах оптимізації їх професійної діяльності.

Аналіз наведених досліджень та публікацій вказує на значущість теми особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів для українських вчених. Підвищений інтерес науковців до питання розвитку особистості фахівця в умовах навчання у закладі вищої освіти, в процесі професійної діяльності, спонукає до пошуку шляхів оптимізації підготовки висококваліфікованих, психологічно готових до діяльності за різних складних обставин правоохоронців.

Мета даної статті полягає в ретельному аналізі та систематизації наукових напрацювань з проблем підготовки правоохоронців, виокремленні етапів та особливостей особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів, визначенні поняття "особистісно-професійний розвиток правоохоронця".

Виклад основного матеріалу. Для розуміння особистісно-професійного розвитку працівників правоохоронних органів в Україні важливо розглянути ключові концепції та теорії, що становлять основу дослідження в цій області.

Теорія професійного розвитку базується на ідеї, що професійний розвиток є постійним та еволюційним процесом, який охоплює як освітній, так і практичний (фаховий) аспекти. Ураховується пріоритетність поступового розвитку умінь, навичок, знань та усвідомлення професійних цінностей упродовж усієї кар'єри.

За теорією соціального навчання, навчання та розвиток фахівця відбуваються через спостереження, імітацію та взаємодію з іншими. Фахівці правоохоронних органів можуть отримувати нові навички та формувати відповідну професійну поведінку, спостерігаючи за перебігом подій під час виклективі.

Запропонована Абрахамом Маслоу, теорія самоактуалізації стверджує, що люди мають індивідуальні потреби, які вони прагнуть задовольнити, і це веде до самоактуалізації - процесу реалізації своїх можливостей та здібностей. У контексті самоактуалізації правоохоронців, це може поєднувати та актуалізувати саморозвиток та прагнення до досягнення власних професійних цілей.

Концепція навчання впродовж життя заснована на ідеї, що професійний розвиток - це тривалий процес, котрий відбувається протягом усього життя. Ця концепція зорієнтована на підтримку мотивації до постійного навчання, самоосвіти та розвитку адаптації до нових викликів впродовж кар'єри.

Розглянуті концепції та теорії, насамперед, допомагають сформулювати пріоритетні підходи до дослідження особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів в Україні. До того ж, вони враховують важливі аспекти, такі як індивідуальність, соціальна взаємодія, особистісно- професійні пріоритети, важливість створення оптимальних умов для навчання та розвитку.

Проблема розвитку особистості у процесі професійної підготовки не нова, але вона вимагає постійної уваги і оптимізації, оскільки залежить від динамічних змін соціуму і вимог сучасності.

Розвиток охоплює якісні та кількісні зміни, що спрямовані на підвищення можливостей для досягнення успіху. Інтегральний результат розвитку, або розвиненість, характеризує певний рівень розвитку різних аспектів особистості фахівця та суспільства, включаючи інтелектуальні, творчі, фізичні та професійні якості. Це поняття важливе для оцінювання прогресу в досягненні цілей розвитку і відображає комплексність та певну залежність різних аспектів розвитку.

Крім того, розвиток пов'язують із формуванням. Розвиток особистості розглядають як процес формування під час онтогенетичного розвитку розумового, емоційного, психологічного і фізіологічного потенціалу індивіда, а також системи принципів поведінки в соціумі.

Формування особистості обумовлене необхідністю інтегрованого розвитку всіх її аспектів, включаючи когнітивний, вольовий та емоційний. Особистість являє собою вищу інтегративну систему, котра є безумовною цілісністю. Може спостерігатися низка новоутворень, які послідовно виникають та характеризують етапи стержневої лінії її онтогенетичного розвитку.

Зокрема, дослідження Н. Фалько спрямовані на аналіз розвитку фахівця через формування якостей, визначаючи їхню важливість як для навчальної, так і для професійної діяльності. Вона вказує, що сформовані особистісні та професійні якості є необхідною умовою успішної діяльності, вони є не лише важливою складовою комунікативної компетентності, але й впливають на розвиток вольових та моральних якостей. Рівень сформованості цих якостей відображається у поведінці, спілкуванні та діяльності майбутнього фахівця і відзначається у багатьох дослідженнях, які розглядають ефективність підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти [3]. Наведене вище дослідження розкриває важливість формування особистісних та професійних якостей у майбутніх фахівців, особливо у контексті розвитку правоохоронців.

Проте, важливо підкреслити, що професійний розвиток не розпочинається лише з моменту навчання у закладах вищої освіти. Справді, бажання та інтерес до правоохоронної сфери, що можуть виникати до моменту отримання освіти, визначають мотивацію особистості та формують її спрямованість. Ці мотиви, зазвичай стійкі та зорієнтовують особистість на шлях професійного розвитку, впливаючи на її діяльність та вибір кар'єрного шляху. Таким чином, розуміння початку професійного розвитку враховує не лише освітній процес, а й мотиви особистості, які формуються задовго до вступу до закладу вищої освіти.

Далі, у процесі навчання у закладі вищої освіти важливо активно формувати та розвивати комплекс професійних мотивів та професійну спрямованість у майбутніх правоохоронців. Ці ключові особистісні феномени є не лише стимулом для розвитку здібностей у межах формування професійно важливих якостей, але й визначають напрямок та інтенсивність професійного зростання.

Фактично, мотивація до навчальної та подальшої роботи, а також професійно важливі якості є результатом кореляції між мотивами (внутрішніми спонуками до дії) та зовнішніми впливами під час професійного становлення. Усі особистісні феномени, що виникають у процесі професійного розвитку, якраз і відображають етапи онтогенетичного розвитку, визначаючи індивідуальність та професійну готовність майбутніх правоохоронців до ефективного функціонування у межах професії.

Правоохоронна діяльність відзначається екстремальністю, високим рівнем напруженості та складними умовами, які часто включають стресові ситуації та велику відповідальність. Ці особливості зумовлюють певні вимоги до особистості фахівця в цій сфері.

Зазвичай психологи враховують цю складність у під час характеристик екстремальних видів діяльності [4], у тому числі й правоохоронної, яка висуває підвищені вимоги до особистості фахівця, зокрема:

1. необхідність швидкого прийняття рішень та об'єктивного аналізу інформації в умовах невизначеності, дефіциту часу й високого рівня відповідальності;

2. здатність прогнозувати перебіг подій та контролювати власні емоції, аналізувати особистість за зовнішніми ознаками та виявляти її слабкі й сильні сторони та пріоритетні мотиви;

3. вміння обирати ефективні стратегії поведінки та протидії маніпулятивним впливам;

4. здатність брати на себе відповідальність та приймати об'єктивно правильні рішення та певний момент часу, успішно діяти за будь-яких обставин та адаптуватися щодо них.

Ці вимоги відображають потребу у високому рівні професійної компетентності, емоційно-вольової стійкості, мотивації та соціального інтелекту в межах успішної реалізації завдань правоохоронної діяльності. Тож, правоохоронна діяльність є різновидом екстремальної, оскільки характеризується необхідністю швидкого професійних виконання завдань та потребує розвиненої здатності до актуалізації адаптаційних можливостей та мобілізації особистісних ресурсів, що детермінуватимуть успішність дій за будь-яких складних обставин.

Разом з тим, для якісного виконання роботи у нових, складних і незвичайних ситуаціях правоохоронцям необхідно мати низку розвинених професіно важливих якостей, зокрема психофізіологічних, моральних, інтелектуальних, емоційно-вольових, комунікативних та організаційно- ділових. Постійні динамічні зміни умов та непередбачуваних обставин правоохоронної діяльності, будуть досить складними для усвідомлення та роботи тим фахівцям, у яких низький рівень емоційно-вольової стійності, адаптації та не розвинена гнучкість, мобільність й загалом психологічна готовність до дій в екстремальних умовах. Така готовність є результатом якісної професійної підготовки правоохоронців.

Тобто реалізація правоохоронної діяльності без попередньої підготовки, що спрямована на професійний розвиток особистості, може бути неефективною та непродуктивною. Зазначені вище вимоги та умови, які потребують високого рівня відповідальності та швидких адекватних дій, вимагають значних особистісних ресурсів.

Тож, система професійної підготовки правоохоронців має сприяти активізації мотивів професійного саморозвитку та вдосконаленню професійних якостей. Це включає здобуття нових знань, розвиток загальних та спеціальних здібностей, а також підвищення рівня розвитку інтелектуальної сфери, емоційно-вольової стійкості та мотивації до навчання і подальшої діяльності.

Саме врахування зазначених аспектів у процесі підготовки дасть змогу фахівцям правоохоронних органів успішно впоратися із різноманітними викликами та складними завданнями, що виникають у процесі їхньої професійної діяльності.

У галузі особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронних органів використовуються різноманітні терміни та поняття, які важливо розуміти для більш глибокого розкриття теми. Теоретичний аналіз існуючих у науковій літературі визначень "професійної", "професійно-психологічної", "екстремальної" підготовки та особливостей професійного становлення фахівців екстремальних видів діяльності, дав змогу сформулювати визначення професійної підготовки правоохоронця.

Отже, професійна підготовка фахівця правоохоронних органів - це організований, цілеспрямований процес оволодіння ним необхідними знаннями, уміннями, навичками та формування мотивації до діяльності, професійно важливих якостей та психологічних характеристик, які відповідають вимогам правоохоронної діяльності й забезпечували її успішне виконання.

Відповідно, особистісно-професійний розвиток слід розглядати як комплексний процес системного вдосконалення особистісних та професійних якостей фахівця, спрямований на досягнення високого рівня професійної майстерності, емоційно-вольової стійкості та мотивації до діяльності.

Таким чином, розвиток особистості правоохоронця у процесі професійної підготовки доцільно розглядати як процес утворення й удосконалення системи мотивів фахівця до правоохоронної діяльності та комплексу професійно важливих якостей, підвищення рівня розвитку інтелектуальної та емоційно-вольової сфери.

Під час професійного становлення змінюється система соціальних та професійних пріоритетів, мотивації особистості фахівця, її когнітивних та емоційно-вольових особливостей, компетнтностей та особистісних характеристик, тобто відбувається певні зміни особистості фахівця.

Загалом, розподіл процесу професійного становлення на певні етапи розвитку особистості фахівця, зорієнтований на визначення чітких маркерів конструктивних особистісно-професійних змін та їх передумов Це, зокрема, сприятиме оптимізації розвитку правоохоронця на кожному із етапів та виокремленню прогнозних моделей можливої професійної поведінки й індивідуального стилю роботи. Такий підхід дозволяє більш систематично аналізувати та розуміти етапи та зміни, що відбуваються в професійному житті людини.

Найбільш узагальненими є такі етапи розвитку особистості фахівця:

перший - розв'язання протиріччя між потребою формування індивідуальних особистісних якостей і вимогами професійної сфери у прийнятті тільки тих індивідуальних проявів, які відповідають усталеним нормам професійної поведінки;

другий - розвиток особистості у процесі її професіоналізації;

третій - професійна майстерність - оптимальний розвиток особистості фахівця.

У межах теорії стадій професійного життя виокремлюються наступні фази життєвого циклу людини, а саме:

- 16-20 років - спроби самовизначення;

- від 16-20 років до 25-30 років - пошук підтримки та визнання;

- від 25-30 до 45-50 років - пора зрілості особистості (головна складність цього періоду - так звана криза середнього віку, її визначають у період між 30-50 роками);

- від 45-50 до 65-70 років - період завершення професійної діяльності;

- від 65 років - старість - основний вид діяльності - спілкування.

Також виділяють стадії та підсистеми професійної підготовки. Так, наприклад, І. Баклицький [6, с. 81-83] виділив стадію професійної підготовки (від віку 15-18 років до 16-23 років, особистість як професіонал певного виду діяльності розвивається тільки на 7% від загального 100% розвитку суб'єкта діяльності) та стадію розвитку професіонала від 16-23 років й до пенсійного віку, у цей період відбувається близько 2/3 розвитку суб'єкта як професіонала.

Крім того, О. Губарєва розробила та обґрунтувала стадії розвитку професійної компетентності працівників органів внутрішніх справ, зазначила, що виділені стадії (професійної підготовки, професійної адаптації, первинної соціалізації, вторинної соціалізації, професійної майстерності) тісно пов'язані із сучасною системою підготовки правоохоронців [5]. Що стосується екстремально-професійної підготовки, то в її межах зазвичай виділяють такі види підготовки:

- базова професійна та базова екстремальна підготовка;

- психологічна підготовка до діяльності в екстремальних умовах;

- психологічна підготовка до конкретних дій в умовах ризику.

Проведений теоретико-емпіричний аналіз виділених у науковій літературі етапів, фаз, стадій, підсистем професійного розвитку та результати власних досліджень, дозволили визначити етапи особистісно-професійного розвитку фахівців правоохоронної галузі.

Залежно від того, наскільки особистість відповідає вимогам правоохоронної діяльності, володіє системою професійних мотивів та комплексом професійно важливих якостей, виділяються п'ять етапів професійного розвитку правоохоронця.

Базовий етап професійного становлення у правоохоронній сфері є ключовим, оскільки на цій стадії формується інтерес до професії та бажання працювати у цій сфері. Важливою частиною цього процесу є утворення та розвиток системи професійних мотивів, які визначають мотивацію до професійної діяльності. На цьому етапі відбувається зіставлення характеристик власної особистості із образом ідеального правоохоронця, який сформований у свідомості особи, яка прагне працювати у правоохоронній сфері.

Під час базового етапу важливо, щоб майбутні правоохоронці ретельно вивчали особливості та вимоги професії, розуміли високий рівень відповідальності та вимоги до моральних та професійних стандартів. Цей етап є фундаментальним для подальшого професійного розвитку та підготовки, оскільки саме на ньому формується мотивація та напрямок професійного зростання.

На етапі професійного навчання у закладах вищої освіти майбутні фахівці правоохоронної сфери готуються до виконання професійної діяльності. Під час цього етапу розвивається інтелектуальна сфера через отримання нових знань та навичок у сфері права, історії, криміналістики, психології й т. ін.

Також відбувається збагачення мотивації до професійної діяльності завдяки новій інформації та формуванню нових мотивів, що базуються на природних задатках, психологічних та психофізіологічних особливостях особистості майбутнього фахівця. Цей процес сприяє поглибленню розуміння своєї майбутньої професії, її вимог до особистості та розвитку мотивації до навчання, роботи та успішного професійного становлення.

Під час навчання в закладі вищої освіти також формуються професійні якості, необхідні спеціальні здібності та психологічна готовність до правоохоронної діяльності. Майбутні фахівці отримують необхідні навички та використовують їх на практиці під керівництвом викладачів та фахівців з досвідом роботи у відповідній галузі. Тобто, на цьому етапі вони готуються до ефективного виконання завдань у майбутній правоохоронній діяльності та професійного саморозвитку.

На етапі первинної професіоналізації молодий фахівець систематично адаптує систему професійних мотивів та розвиває власні професійно важливі якості під впливом вимог і умов правоохоронної діяльності. Під час цього етапу фахівець порівнює свої особистісно-професійні характеристики, загальні та спеціальні здібності з вимогами конкретної діяльності в правоохоронних органах.

У процесі первинної професіоналізації молодий спеціаліст визначає, яких якостей йому не вистачає для успішної професійної діяльності, а які недостатньо розвинені, та спрямовує свої зусилля на їх поліпшення й подальший розвиток. Також на цьому етапі відбувається накопичення професійного досвіду. Фахівець засвоює практичні навички та здобуває реальний досвід у вирішенні професійних завдань.

Первинна професіоналізація є важливим етапом у професійному становленні фахівця правоохоронних органів, оскільки на цьому етапі відбувається адаптація до конкретних вимог та умов професійної діяльності, а також розвиток психологічної готовності до роботи.

На етапі професійної компетентності правоохоронець володіє необхідними професійно важливими якостями та певним професійним досвідом, що дозволяє йому ефективно виконувати свої обов'язки. Він відчуває впевненість, поміркованість та розважливість у своїх діях і вже може ділитися своїм професійним досвідом з колегами.

Система мотивів правоохоронця доповнюється прагненням до професійного зростання, бажанням підвищити рівень поваги колег та визнання професійних досягнень. Крім того, комплекс професійно важливих якостей постійно вдосконалюється, а інтелектуальна сфера активно розвивається. Соціальний та емоційний інтелект також розвиваються за рахунок досвіду та підвищення рівня фахової компетентності.

На цьому етапі правоохоронець вже не тільки володіє необхідними навичками і знаннями, а й розуміє, як їх ефективно використовувати в конкретних ситуаціях. Він має великий практичний досвід та впевненість у своїх можливостях, що дозволяє йому успішно функціонувати в правоохоронному середовищі.

На етапі професійної зрілості правоохоронець досягає максимального розвитку професійного досвіду та комплексу професійно важливих якостей. Стійкі мотиви, які діяли тривалий час, переходять у риси характеру правоохоронця, що визначають його професійну поведінку та особливості взаємодії. Система мотивів змінюється і доповнюється новими мотивами, зокрема такими як: бажання передати професійний досвід молодим колегам, прагнення вийти на пенсію, бажання отримати визнання та вдячність від колег та керівництва тощо.

На цьому етапі не спостерігається активного поповнення знань, але здійснюється реалізація набутих вмінь та навичок. Правоохоронець використовує свій багатий досвід для розв'язання професійних завдань та передає цей досвід молодшим колегам. На цьому етапі спостерігається певна стереотипність у поведінці, оскільки правоохоронець вже сформував свій унікальний індивідуальний стиль роботи та підходи до вирішення професійних завдань.

Визначенні етапи є умовним поділом процесу професійного розвиту фахівця. Відповідні вікові межі щодо них можуть бути визначені залежно від того, коли фахівець розпочав свій професійний шлях у правоохоронних органах, які має індивідуально-психологічні особливості та мотиви до професійної діяльності.

Висновки

Таким чином, із урахуванням вищевикладеного можна зробити кілька висновків.

Розвиток особистості правоохоронця починається з моменту виникнення мотивів професійного спрямування і продовжується протягом навчання у закладі вищої освіти та у правоохоронній діяльності. Цей процес є неперервним і динамічним.

Система професійних мотивів та професійно важливих якостей є своєрідними новоутвореннями, що виникають у процесі професійного розвитку особистості фахівця і характеризують різні етапи його розвитку. Ці новоутворення є важливими для успішної адаптації до вимог професійної діяльності та успішності професійного становлення.

Розвиток особистості правоохоронця включає утворення та удосконалення системи мотивів до правоохоронної діяльності та комплексу професійно важливих якостей, а також підвищення рівня розвитку інтелектуальної сфери. Цей процес сприяє підготовці кваліфікованих та компетентних фахівців правоохоронних органів.

Виокремлено п'ять етапів професійного розвитку фахівців правоохоронних органів: базовий, професійного навчання, первинної професіоналізації, професійної компетентності, професійної зрілості. Аналіз цих етапів дозволяє визначити пріоритети щодо професійної підготовки на кожному з них. На етапі базового розвитку важливо надавати молодому спеціалісту всю необхідну інформацію про правоохоронну діяльність та можливість усвідомити та засвоїти основні принципи й поняття. На етапі професійного навчання необхідно здійснити всебічну професійну підготовку, що охоплює теоретичні знання та практичні навички. Етап первинної професіоналізації вимагає поглибленого розуміння професійних завдань і розвитку відповідних навичок. На етапі професійної компетентності акцент робиться на підвищенні кваліфікації та розвитку професійних якостей. На останньому етапі, професійної зрілості, важливо підтримувати високий рівень мотивації до роботи та прагнення максимально використовувати професійні якості, а також передавати знання молодшим колегам.

Отже, кожен етап вимагає специфічного підходу до оптимізації, з урахуванням потреб та вимог на кожному етапі професійного розвитку.

Перспективи подальшого наукового пошуку можуть бути зорієнтовані на виокремлення рівнів розвитку професійної мотивації у продовж діяльності особистості фахівця.

Література

2. Іванова Н.Г., Паливода О.О., Строгий В.І., Коваль В.О. Інформаційно-психологічні впливи у діяльності фахівців сектору безпеки: навч. посіб. Київ: Нац. акад. СБУ, 2018. 148 с.

3. Фалько Н.М. Психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей: автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія. Харків, 2009. 23 с.

4. Моляко В.О., Коваленко А.Б., Мойсеєнко Л.А. та ін. Творча діяльність в ускладнених умовах: науково-метод. посіб. К., 2007. 308 с.

5. Губарєва О.С. Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ОВС: автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.06 - юридична психологія. Харків, 2005. 19 с.

6. Баклицький І.О. Психологія праці: підручник. К.: Знання, 2008. 655 с.

7. References:

8. Ivanova N.G., Farmagei O.I., Palivoda O.O. etc. Psychological support of the professional activity of security sector specialists: training manual [Psykholohichne zabezpechennia profesiinoi diialnosti fakhivtsiv sektoru bezpeky: : navch. posib.]. Kyiv: National Acad. SSU, 2019. 244 p. [in Ukrainian].

9. Ivanova N.G., Palivoda O.O., Strogiy V.I., Koval V.O. Informational and psychological influences in the activities of security sector specialists: training manual [Informatsiino- psykholohichni vplyvy u diialnosti fakhivtsiv sektoru bezpeky : navch. posib.]. Kyiv: National Acad. SSU, 2018. 148 p. [in Ukrainian].

10. Falko N.M. Psychological features of personal and professional development of students of psychological and pedagogical specialties: author's abstract. thesis ... candidate psychol. sciences [Psykholohichni osoblyvosti osobystisno-profesiinoho stanovlennia studentiv psykholoho-pedahohichnykh spetsialnostei: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk]: specialist 19.00.07 - pedagogical and age psychology. Kharkiv, 2009. 23 p. [in Ukrainian].

11. Molyako V.O., Kovalenko A.B., Moiseyenko L.A. etc. Creative activity in difficult conditions: scientific method. manual [Tvorcha diialnist v uskladnenykh umovakh: naukovo- metod. posib.]. K., 2007. 308 p. [in Ukrainian].

12. Gubareva O.S. Psychological features of the formation of professional competence of employees of the internal affairs' bodies: author's abstract. thesis ... candidate psychol. sciences [Psykholohichni osoblyvosti formuvannia profesiinoi kompetentnosti pratsivnykiv OVS: avtoref. dys. ... kand. psykhol. Nauk]: specialist 19.00.06 - legal psychology. Kharkiv, 2005. 19 p. [in Ukrainian].

13. Baklytskyi I.O. Labor psychology: a textbook [Psykholohiia pratsi: pidruchnyk]. K.: Znannia, 2008. 655 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru