Психологічні чинники професійного стресу фахівців соціономічного профілю

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Психологічні чинники професійного стресу фахівців соціономічного профілю

Комар Т.В., Варгата О.В.,

Кулешова О.В., Міхеєва Л.В.

Вступ

Психологія професійного стресу постійно супроводжує фахівців соціононічного профілю, негативно впливаючи не тільки на ефективність праці, а й на якість їх особистого життя. Практика свідчить, що проблема професійного стресу пов'язана із недостатнім рівнем психологічної готовності фахівців соціононічного профілю витримувати інтелектуальні та емоційні навантаження при виконанні поставлених професійних завдань. Важливим для фахівців соціононічного профілю є навчитися не тільки виконувати професійні завдання, але й уміти регулювати свій психоемоційний стан.

Теоретичний розгляд психологічних концепцій показує на різноманітність наукових досліджень поняття «професійного стресу», однак, досі не вивченими залишаються психологічні чинники професійного стресу фахівців соціономічного профілю.

У концептуальних підходах до даного психологічного феномену, звертались вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема: С. Арефнія, Н. Бамбурак, В. Бильданова, В. Бодров, Дж. Брайт, О. Валуйко, О. Варгата, Н. Водопьянова, Ю. Гагалан, Дж. Гринберг, Ф. Джонс, Т. Зайчикова, О. Кириленко, Р. Лазарус, А.Леонова, О. Марковець, Л. Наугольник, Г. Никифоров, В.Паньковець, Л. Панченко, І. Рябоконь, І. Сіроха, Т. Циганчук, В. Шапарь, Р. Шевченко, Ю. Щербатих та ін.

Виклад основного матеріалу

Дослідження професійного стресу фахівців соціономічного профілю показало, що професійний стрес залежить від характеру стрес-чинників та індивідуальних особливостей особистості проявами чого є низький рівень вмотивованості фахівців до професійних завдань і неможливість керувати стресовою ситуацію. У контексті нашого дослідження важливого значення набуває питання визначення психологічних чинників професійного стресу фахівців соціономічного профілю.

Наукові підходи до сутності поняття стресу дозволили виокремити низку факторів (стресорів), що провокують стрес, а саме: психологічні, фізіологічні, поведінкові, комунікативні, інформаційні, емоційні, кар'єрно-професійні та управлінські.

Серед професійних стресорів, необхідно розрізняти об'єктивні та суб'єктивні чинники. Деякі дослідники до об'єктивних чинників (тобто таких, які мало залежать від самої людини) відносять: шкідливий характер професійної діяльності; невірно поставлення задачі; несприятливі умови праці; незручна інфраструктура робочого місця; непередбачувані робочіобставини. психологічний соціономічний професійний стрес

До суб'єктивних чинників (тобто, розвиток яких залежить саме від людини) відносять: міжособистісні відносини; внутрішньоособитісні конфлікти; індивідуальне несприйняття; емоційну нестійкість; емоційну ригідність; мотиваційність; негативні установки на діяльність; конфліктний тип поведінки.

Дослідниця Т. Циганчук виокремлює групу суб'єктивних чинників, включаючи мотиваційні, які стимулюють суб'єкта до дій відносно важливого для нього завдання, його потреб, установок і цінностей [3].

Дослідниця О. Марковець, розглядає загальні та специфічні чинники професійного стресу фахівців соціономічного профілю.

До загальних стресорів дослідниця відносить: відсутність принципу системності в організації трудового колективу; значний обсяг роботи та завдань, якість виконання яких залежить від великої кількості працівників та їх зусиль; постійні зміни в режимі робочого часу; статусно-рольові проблеми, пов'язані з низькою оплатою праці та безперспективність кар'єрного зросту; проведення нарад і засідань, результати яких не несуть ніякої користі; збільшення кількості непотрібної звітності.

До специфічних професійних чинників дослідниця відносить: відсутність чітких посадових обов'язків; нереальність поставлених цілей; несприйняття членами колективу думок, ідей інших колег, невизнання досягнень, неконструктивна критика дій колеги, порівняння з іншими колегами на загал; психологічна несумісність до взаємодії з іншими колегами; чинники викликані сімейними обставинами [2].

Можливими чинниками професійного стресу за Т. Зайчиковою є:

- зовнішні чинники: зміни в соціально-економічних умовах, особистісні зміни;

- групові чинники: відсутність колективного виконання завдань та виникнення внутрішньоособистісних, міжособистісних і внутрішньогрупових конфліктів у колективі;

- внутрішньо-організаційні чинники: погані умови праці та психосоціальні відносини [1].

Здійснене теоретичне дослідження психологічних факторів професійного стресу дозволило, нам виокремити психологічні чинники професійного стресу фахівців соціономічного профілю.

Інтелектуальними чинниками професійного стресу фахівців соціономічного профілю нами визначено: переважання негативних думок та ідей; погана концентрація, переключення та розподіл уваги; наявність низького рівня показників пам'яті; зациклювання на одній проблемі та неможливість її розв'язку; необгрунтовані рішення та ускладнення у їх прийнятті; часті помилки при виконанні професійних завдань; нечіткість логічного мислення; порушення пізнавальних процесів.

Поведінковими чинниками професійного стресу фахівців соціономічного профілю нами визначено: відсутність апетиту або часте переїдання; розлади у мовленні; проблеми з голосом та сухість у роті, закашлювання; деструктивна конфліктна поведінка з колегами та керівництвом; хронічна нестача часу та часті запізнювання на роботу; не слідкування за своїм зовнішнім виглядом та неохайність; низький рівень продуктивність професійної діяльності; порушення сну або безсоння, недосипання, переривання сну; поява шкідливих звичок (куріння та вживання алкоголю).

Емоційними чинниками професійного стресу фахівців соціономічного профілю нами визначено: високий рівень тривожності та агресії; песимістичний настрій; часті прояви депресії; емоційна ригідність; невпевненість у собі; почуття самотності; втрата інтересу та сенсу життя; заниження самооцінки, поява почуття провини або невдоволення собою або своєю роботою.

Фізіологічними чинниками професійного стресу фахівців соціономічного профілю нами визначено: періодичні болі різного характеру та часті головні болі; скачки артеріального тиску; порушення процесів травної системи; порушення дихання та частий сухий кашель; постійна м'язова напруга та судоми; прояви вегетососудистої дистонії; алергічні реакції та дерматити; підвищена пітливість та часті сльозотечі; швидке схуднення або збільшення ваги тіла; спад імунітету та часті захворювання.

Узагальнюючи проведене теоретичне дослідження потрібно зазначити, що професійний стрес впливає на фахівців соціономічного профілю, їх поведінку та стан психічного здоров'я. Негативними наслідками професійних стресів є хвороби і фізіологічні розлади; зниження продуктивності професійної діяльності; психологічні розлади проявляються у порушенні самоконтролю, збільшення конфліктності на робочому місці; постійне переживання депресій та різні стрес-синдроми. Дослідження психологічних чинників професійного стресу фахівців соціономічного профілю здійснювалось на базі Хмельницького національного університету. В психодіагностичному дослідженні взяли участь 42 фахівці соціономічного профілю.

Для дослідження нами була підібрана методика «Комплексної оцінки рівнів стресу» (за Ю. Щербатих), яка дозволила нам діагностувати такі види стресів: інтелектуальний, поведінковий, емоційний, фізіологічний та визначити їх рівні (відсутній, помірний, виражений, сильний, небезпечний).

Показниками інтелектуального стресу визначено: погане розуміння та адаптація до нової інформації; інтелектуальна пасивність та труднощі в оволодінні велеткою кількістю нової інформації; переважання негативних думок на негативній проблемі; погана концентрація уваги та низькі показники пам'яті; регулярні помилки та складність при виконанні поставлених професійних завдань; надмірна акумуляція інформаційних потоків; інтелектуальна втома пов'язана з великим обсягом професійних завдань.

Результати дослідження інтелектуального рівня стресу подані на рисунку 1.

Рис.1. Рівень інтелектуального стресу

Досліджуючи інтелектуальний рівень стресу, ми отримали такі результати: у 12% він відсутній, також у 37% помірно виражений, у 29% - виражений рівень, 17% - сильний стресовий стан та у 5% - небезпечний рівень інтелектуального стресу. Показниками поведінкового стресу визначено: недотримання та порушення норм, принципів, правил поведінки у колективі; деструктивна конфліктна поведінка з колегами та керівництвом; порушення режиму робочого дня; низька якість продуктивності виконаних професійних завдань та діяльності; форми прояву появи шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю та медикаментів).

Результати дослідження поведінкового рівня стресу подані на рис. 2.

Рис.2. Рівень поведінкового стресу

Досліджуючи поведінковий рівень стресу, ми отримали такі результати: відсутній стрес - 12%, помірний рівень - 38%, виражений стрес - 26%, сильний стрес - 18% та небезпечний рівень стресу у 6%.

Показниками емоційного стресу визначено: низький рівень емоційного інтелекту; несприйняття власних емоцій та емоцій інших колег; емоційна ригідність та демонстративність; низький рівень керування власними негативними емоціями та прояви агресії; заниження самооцінки та почуття образи на колег.

Результати емоційного рівня стресу, подані на рисунку 3.

Рис.3. Рівень емоційного стресу

Досліджуючи емоційний рівень стресу визначено такі результати: відсутній стрес у 12%, помірний рівень - 36%, виражений стрес - 24%, сильний стрес - 20% та небезпечний рівень у 8%. Показниками фізіологічного стресу визначено: втрата ресурсу, енергії людини; хронічні перетоми та недосипання; регулярні болі та м'язова напруга; зміна показників температури тіла на протязі дня; розширення зіниць та часті сльозотечі; частота дихання та пітливості; алергічні реакції та дерматити; швидкий перебіг зміни ваги тіла; спад імунітету та повернення до частих захворювань. Результати фізіологічного рівня стресу, подані на рисунку 4.

Рис.4. Рівень фізіологічного стресу

Фізіологічні симптоми стресу відсутні у 10%, на помірному рівні - 36%, виражені у 26%, сильний стрес - 22%, небезпечний рівень у 6%.

Комплексна методика рівнів стресу дозволила нам психодіагностувати такі рівні та види стресів, як: інтелектуальний рівень стресу, поведінковий рівень стресу, емоційний рівень стресу, фізіологічний рівень стресу.

Комплексне дослідження оцінки рівнів стресу подано на рисунку 5.

Рис.5. Результати «Комплексна оцінка рівнів стресу»

У результаті нашого дослідження за методикою «Комплексна оцінка рівнів стресу», ми визначили, що стрес відсутній у 12% респондентів, такі показники дозволяють констатувати, що виявлених нами респондентів розвинутий інтелектуальний, емоційний, комунікативний потенціали та розвинутий оптимальний рівень адаптації до стресової ситуації й здатність до управління нею.

У 37% - помірний рівень стресу, який можна подолати при несуттєвих змінах у розподілі свого робочого часу та плануванні свого дозвілля та відпочинку, пошуку відповідних альтернатив для зміни власного здорового способу життя. У 26% опитуваних спостерігається виражений стрес, що проявляється у нестійкості інтелектуальної, емоційної, мотиваційної та фізіологічної сферах, що в свою чергу, потребує застосування комплексу методів профілактики та подолання стресу у професійній діяльності. Для 19% респондентів визначено сильний стресовий стан, для подолання якого рекомендовано звернутись за допомогою до психологів та розробити комплекс заходів щодо профілактики та запобіганню професійного вигорання фахівців соціономічного профілю.

За дослідженнями комплексної оцінки рівнів стресу, визначено небезпечний рівень стресу у 6% опитуваних, що означає низький рівень керуванням стресовою ситуацією та виснаженням психоенергетичних ресурсів у фахівців соціономічного профілю на всіх рівнях: інтелектуальному, емоційному, поведінковому, фізіологічному, що в свою чергу, потребує негайної психокорекційної роботи на всіх рівнях: (психодіагностичному, психоконсультативному та психокорекційному).

Висновки

Таким чином, отримані результати дослідження комплексної оцінки рівнів стресу, свідчать про те, що на розвиток професійного стресу фахівців соціономічного профілю впливають психологічні чинники такі, як: інтелектуальні (негативні думки, низький рівень концентрації уваги та показників пам'яті, ускладнення у прийнятті рішень; часті помилки при виконанні завдань); поведінкові (деструктивна поведінка, хронічна нестача робочого часу, низька якість та продуктивність професійної діяльності, наявність шкідливих звичок); емоційні (високий рівень тривожності та почуття самотності, низький рівень самооцінки); фізіологічні (нервово-м'язове перенапруження, збільшення та зменшення ваги тіла, зниження імунітету та прояви частих захворювань).

Список використаних джерел

1. Зайчикова Т. В. Профілактика та подолання стресів як умова підтримки психологічного здоров'я працівників організацій. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. 2008. № 3(24). С. 135-137.

2. Марковець О. Л. Психологічні особливості професійного стресу та попередження його виникнення у майбутніх вчителів: автореф. дис. ... канд. психол. наук. К., 2005. 16 с.

3. Циганчук Т. В. Підвищення стресостійкості у студентів ВНЗ. Практична психологія та соціальна робота. 2010. №8. С. 18-29.

Размещено на Allbest.ru