Специфічні комплекси, що детермінують кризові стани молоді юнацького віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра загальної та диференціальної психології

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського

Специфічні комплекси, що детермінують кризові стани молоді юнацького віку

Атаханов Бахтіяр Камалдінович, аспірант

Анотація

Нинішнє становище в Україні показує наскільки є важливими знання про те, що детермінує кризу і для цього необхідно розробити психокорекційну програму. У нових публікаціях виділені такі показники кризи, як надмірна напруженість, тривожність, агресивність, вигоряння, замкнутість, глухий стан, проблеми пошуку виходу зі складних ситуацій. У своїй роботі ми розглядаємо кризу як суто психологічний феномен, що характеризує надмірний відносно тривалий стан психоемоційного напруження, що може призвести до суттєвого погіршення психічної діяльності, в тому числі до тілесних хвороб, внаслідок невизначеності шляхів подолання життєвих перешкод. Усі ці тенденції вказують на те, що тема досі є актуальною. На підставі наукових джерел з вивчення психічних засад кризового стану осіб юнацького віку, було підібрано комплекс методик, що складається із семи опитувальників: «Переживання психологічної кризи особистістю», «Види криз та особливості їх прояву в життєдіяльності», «Госпітальна шкала тривоги та депресії - HADS», «Шкала сприйманого стресу - PSS10», «Агресивність - BPAQ 24», «Емоційна зрілість», «Опитувальник структури темпераменту». В комплексі вони враховують як показники кризи, так і особистісні особливості, поведінкові та емоційні складові. Також виходячи з попереднього апробаційного дослідження, розширено вибірку досліджуваних до 200 осіб. У ході дослідження було виділено дві групи, у яких кризовий стан відмічався на високому рівні 12% та низькому рівні 82%. Між вказаними групами відмічено статистично достовірні відмінності за інтегральним показником кризового стану. Факторний аналіз як у виділених групах, так і в загальній вибірці засвідчив, що вірогідними детермінантами кризового стану можуть бути емоційні особливості, що характеризують їх динамічну природу.

Ключові слова: кризовий стан, емоційно-особистісні особливості, юнаки, психічний стан.

Atakhanov Bakhtiiar Kamaldinovich Graduate student department of general and differential psychology, South Urkrainian Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa

SPECIFIC COMPLEXES DETERMINING CRISIS STATES OF YOUNG ADOLESCENTS

Abstract

The current situation in Ukraine shows how important knowledge about what determines the crisis is, and for this it is necessary to develop a psychological correction program. New publications highlight such crisis indicators as excessive tension, anxiety, aggressiveness, burnout, isolation, deafness, problems finding a way out of difficult situations. In our work, we consider the crisis as a purely psychological phenomenon, which characterizes an excessive and relatively prolonged state of psycho-emotional stress, which can lead to a significant deterioration of mental activity, including physical diseases, due to the uncertainty of ways to overcome life's obstacles. All these trends indicate that the topic is still relevant. On the basis of scientific sources on the study of the mental foundations of the crisis state of youth, a set of methods was selected, consisting of seven questionnaires: "Personal experience of a psychological crisis", "Types of crises and the peculiarities of their manifestation in life", "Hospital scale of anxiety and depression - HADS", "Perceived Stress Scale - PSS10", "Aggressiveness - BPAQ 24", "Emotional Maturity", "Temperament Structure Questionnaire". In the complex, they take into account both crisis indicators and personal characteristics, behavioral and emotional components. Also, based on the previous approbation study, the sample of subjects was expanded to 200 people. In the course of the study, two groups were distinguished, in which the state of crisis was noted at a high level of 12% and a low level of 82%. Statistically significant differences were noted between the specified groups according to the integral indicator of the crisis state. Factor analysis both in the selected groups and in the general sample proved that emotional features characterizing their dynamic nature can be probable determinants of the crisis state.

Keywords: crisis state, emotional and personal characteristics, young men, mental state.

Вступ

Постановка проблеми. Робота продовжує дослідження, в якому розглядалися детермінанти психологічної кризи у молоді. [1] Кризовий стан висвітлювався через негативний вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що враховують показники частоти її виникнення тривалості дії, стану напруги та впливу на життєдіяльність. Враховуючи емпіричні та теоретичні дані попередньої роботи, в основі якої були дослідження ключових ознак психологічного змісту кризи, додані до комплексу методик опитувальники щодо визначення емоційно-особистісних особливостей. Актуальність теми виражена тим, що напруженість як один із показників кризи в країні зростає, викликаючи негативний вплив на юнаків, через засоби медіавпливу, соціуму і внутрішньої незадоволеності собою та оточуючим. Виявлення на ранніх стадіях таких симптомів буде сприятливим для юнаків, а створення корекційної програми роботи з кризою в наш час-пріоритет для підтримки психічного здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи наукову літературу можна виділити відмінність нашого дослідження від розробок інших авторів, вибором лише одного з наведених нижче способів виявлення кризи: ідентичність особистості [11], емоційну сферу [12]; а саме деструктивну, поведінкову сферу, переживання кризи; виявлення конструктивних та негативних симптомів кризи, рівень кризи розвитку. Об'єднує всі дослідження незадоволеність людиною свого психічного стану, який проявляється в негативному стані через стрес, депресію, тривогу, вигоряння, фрустрацію та інші, які ми намагаємося виявити. Тому ми зупинилися на виборі спектра прояву кризи, що включає як емоційну, так і темпераментальну складову, з уточненням ймовірних її видів залежно від умов життєдіяльності.

Мета статті. В даній роботі ми поставили мету, по-перше: розкрити специфіку відмінностей по показникам, що характеризують певні рівні кризового стану, а також емоційно-особистісні особливості досліджуваних. По-друге: виділити в комплексі діагностованих показників провідні, які в найбільш мірі можуть детермінувати той чи інший вид кризового стану.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на мету, нами було узагальнено понад 30 різних методик, які дозволять діагностувати необхідні показники. В наслідок їх попередньої перевірки на предмет можливості використання в системі онлайн був відібраний комплекс 7 методик. В останній увійшли: методика «Переживання психологічної кризи особистістю» запропонований С.Б. Кузіковою, Т.І. Щербак (С.В.Духновський) [2, с.4], «Види криз та особливості їх прояву в життєдіяльності» [3, с.37], «Госпітальна шкала тривоги та депресії - HADS» запропонований А.С. Зигмонд та Р.П.Снайт (адаптація А.В. Андрющенко)[4], «Шкала сприйманого стресу - PSS10» запропонований С. Коеном (адаптація В.А. Абабков) [5, с.387], «Агресивність - BPAQ 24» запропонований А. Басс, М. Перрі (адаптація С.Н. Еніколоповим) [6, с.452], «Емоційна зрілість» запропонований О.Я. Чебикін, О.Ю. Косьянова [7, с.200], «Опитувальник структури темпераменту» запропонований у своїй роботі З.О. Кіреєва (В.М.Русалова) [8, с.5]. А саме: ПІ-кризовий стан, П2-емоціональний дисбаланс, П3-песимістична реакція, П4-реакція негативного балансу, П5-реакція демобілізації, П6-реакція опозиції, П7- реакція дезорганізаціі, П8- психологічна стійкість, П9-образ себе, П10-загальний показник переживання кризи, П11-здоров'я, П12- екологія, П13-економіки, П14-проживання, П15- харчування, П16-побут, П17-навчання, П18-робота, П19-сім'я, П20- воєнний стан, П21-епідемії, П22-залежності, П23- особисте життя, П24- тривога, П25-депресія, П26- перенапруга, П27-протидія стресу, П28- сприймання стресу, П29-фізична агресія, П30-гнів, П31-ворожість, П32-інтроекспресивність, П33- екстраекспресивність, П34-експресивність, П35- інтросаморегуляції, П36- екстрасаморегуляції, П37-саморегуляції, П38- інтроемпатії, П39-екстраемпатії, П40-емпатії, П41-загальний показник емпатії, П42-фізична витривалість, П43-фізичний темперамент, П44- пошук гострих відчуттів, П45-соціальна ергічність, П46-соціальний темперамент, П47-емпатія, П48- інтелектуальна ергічність, П49-пластичність, П50-інтелект, П51- задоволеність, П52-імпульсивність, П53-тривога. Досліджування проводилося на студентах різних факультетів ПНПУ імені К.Д. Ушинського. Статистична обробка здійснювалась програмою SPSS 13.0.

Проведений попередній аналіз первинних даних обстеженої вибірки засвідчив, що за переважною більшістю отриманих даних мається певна їх варіативність від мінімальних до максимальних значень. В той самий час як засвідчували результати переважна більшість показників, а саме 51 повністю відповідали нормальності розподілу (П1-П7, П9-П27, П29, П31-П53), а 2 показника мали тенденцію до нормальності розподілу (П8, П28). Можна говорити, що отримані результати відповідають надійності їх значень (дивись табл. 1).

Виходячи з вище наведеного можна говорити що отримані результати є відносно надійними для застування наступного аналізу з виділення вірогідних груп обстежених спираючись на індивідуальні значення діагностованих показників. Нами було виділено дві умовних групи обстежених за характером вираженості кризи. За основу брався показник (П1), що диференціював випробуваних за рівнем прояву кризового стану. По перше: у тих якій він наближався від низького рівня до середнього одна група 82%, та друга група у яких він від вище середнього до високого рівня фіксувався 18%. Щоб підтвердити нашу позицію відносно диференціювання виділених груп був проведений дисперсійний аналіз (дивись табл. 2).

кризовий стан молодь

Таблиця 1

Значущі показники нормальності розподілу в загальній виборці

Таблиця 2

Значущі показники дисперсійного аналізу в. загальній виборці

Як показали результати цього аналізу між виділеними групами встановлені відмінності між 27 показниками на рівні Р < 0,05. Переважно вони фіксували різні ознаки прояву кризи (П1-П8). Його спрямованість (П11-П17).

Що стосується показників (П32-П41), які характеризують емоційну зрілість, то між виділеними групами в прояві більшості показників не відмічалися достовірні відмінності, аналогічно це спостерігалося за окремими показниками, що характеризують емоційно-динамічні особливості особистості.

Тобто узагальнюючи ці результати, ми можемо говорити, що визначені нами показники характеризують різні ознаки кризи чітко вказують на їх відмінності обстежених тим самим підтверджують наші припущення про таку специфіку.

Відносно емоційно-динамічних особистісних особливостей, які є важливими в психічній регуляції людини, що може переживати кризовий стан, де не спостерігалась така тенденція можемо пояснити це тим що, по перше: очевидно їх прояв є більш широким і не мав такого суттєвого значення в момент обстеження, оскільки досліджувані переважно відповідали про пережиті раніше кризові стани. По-друге: без сумніву можна вважати, що зазначені особливості такі, наприклад, як різні прояви емоційної зрілості, тривоги, депресії, стресу, в тому числі темпераментальні властивості при реальній кризі будуть виступати важливими індикаторами, як і її прояву, так і певною умовою для підбору адекватних засобів його профілактики та психокорекції. Спираючись на вищенаведені результати, нами був проведений факторний аналіз на даних загальної вибірки досліджуваних і виділених двох на її основі груп.

При цьому ми припускали, що якщо такий аналіз підтвердить наші припущення відносно специфіки прояву кризового стану та вірогідних його емоційно-особистісних та динамічних детермінант, то це дасть нам можливість приступити до розробки системи його профілактики та корекції.

Результати даного аналізу дозволили встановити, що в структурі взаємозв'язків факторного аналізу в групі осіб, яку відносять себе до можливостей прояву кризового стану вище середнього рівня до високого, то можна побачити перший фактор F1 - 19% названий нами як «характер емоційно-кризового стану», що будується на основі показників (П2-П7, П10, П22, П24-П26, П28, П30-П31, П53), другий фактор F2 - 13%, «емоційна зрілість» (П32-П34, П36-П41, П43, П45), третій фактор F3 - 8%, «емоційна динамічність» (П19, П50).

В результаті факторного аналізу в групі, де кризовий стан відмічається від мінімальних до середніх значень, можна побачити не суттєві відмінності від попереднього результату.

Тут перший фактор F1 - 23% названий нами як «характер емоційно- кризового стану», що будується на основі показників (П2-П5, П7, П10-П11, П13-П16, П19, Ш3-24), другий фактор F2 - 11%, «емоційна зрілість» (П34, П36-П41, П51), третій фактор F3 - 6%, «емоційна динамічність» (П6, П26, П30, П52).

В результаті аналізу на загальній вибірці умовно можна виділити 3 фактори (дивись табл. 3).

Таблиця 3

Факторний аналіз на загальній вибірці

По-перше: F1 - 23% названий нами як «характер емоційно-кризового стану», що будується на основі показників (П1-П3, П5, П7, П10, П11, П13-П16, П19, П23, П26), другий фактор F2 - 11%, «емоційна зрілість» (П33-П34, П36- П41, П45), третій фактор F3 - 6%, «емоційна динамічність» (П6, П24, П30- П31, П52). Те, що на загальній вибірці на першу позицію вийшов фактор F1, який відображає по суті змістовні ознаки та спрямованість кризи вказує на його вагомість відносно другого фактора, який переважно будується на основі показників емоційної зрілості та третього фактора емоційної динамічності.

Отримані результати дають підставу нам засвідчити, що у відтермінованому прояві кризового стану комплекс його характерних ознак і спрямованості, а також емоційно-динамічних особистісних детермінант хоча і має тенденції до відмінностей, але все ж більшою мірою відображає єдність в тих проявів, які його характеризують з урахуванням їх рівнів.

Саме остання позиція очевидно повинна стати важливим інструментом, яку треба враховувати на індивідуальному рівні при розробці системи профілактики та корекції кризового стану.

Отримані в нашому досліджені результати певною мірою поглиблюють існуючи дані [9] в можливості комплексної оцінки, як характеристики різних ознак, так і його спрямованості. Що стосується особистісних та емоційно- динамічних особливостей, які можуть виступити певними детермінантами в прояві кризового стану, в цьому аспекті відносно інших досліджень [10] крім депресії, тривоги, страху, то в наших дослідженнях вони розширені внаслідок різних особливостей в прояві емоційній зрілості (П32-П41). Останні виступили в числі провідних, які можуть бути враховані, як при оцінці кризового стану, так і його психокорекції. Можна говорити, що певною мірою викладені результати розширюють уявлення про специфіку кризових станів у юнацькому віці відносно даних авторів. В такому випадку, ми можемо говорити про динамічні особистісні особливості прояви кризи, темпорально-емоційні ознаки у юнацтва на відміну від його прояву в більш зрілому віці, де можуть домінувати депресивність.

Висновки

1. Відносно отриманих результатів було встановлено, що в найбільшій мірі досліджуваним притаманний низький рівень прояву кризового стану 82% та високий 18%.

2. Показано між досліджуваними у вказаних рівнях протікання кризового стану маються певні статистичні відмінності по таким показникам, як ознаки прояву кризи (П1-П8), його спрямованість (П11-П17), емоційною зрілістю (П32-П41).

3. Встановлено, що характерні поведінкові властивості є важливими індикаторами для опису даних кризових станів.

4. На основі поглибленого вивчення отриманих результатів за допомогою факторного аналізу, було встановлено, що провідними емоційно-особистісними особливостями, які детермінують кризовий стан незалежно від рівня його протікання можуть бути: характер емоційно-кризового стану F1-23%, емоційна зрілість F2-11%, емоційна динамічність F3-6%.

Література

1. Чебикін О.Я., Атаханов Б.К. Дослідження емоційно-особистісних особливостей як вірогідних детермінант психологічної кризи в молоді. Наука і освіта. Одеса, 2023. № 2. С. 83-91.

2. Кузікова С.Б., Щербак Т.І. Психологічні особливості перебігу кризи середнього віку. Психологічні науки. Науковий вісник Херсонського державного університету, 2020. Випуск 2. С.132-138.

3. Чебикін О.Я., Атаханов Б.К. Стан та тенденції пізнання психологічної кризи. Актуальні проблеми практичної психології: збірн. наук. праць Всеукр.наук. практич. інтернет конф. Одеса, 2023. С. 35-40.

4. Zigmond A.S, Snaith R.P. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983. P. 361-370.

5. Sheldon Cohen, Tom Kamarck, Robin Mermelstein. A Global Measure of Perceived Stress. Journal of Health and Social Behavior. Published: American Sociological Association, 1983. Vol. 24. №4. P. 385-396.

6. Buss A.H., Perry M. The Agression Questionnaire. Journal of personality and socal psychology,1992. Vol.63. №3. P. 452-459.

7. Чебикін О.Я., Косьянова О.Ю. Використання поліграфа та методики емоційної зрілості для оцінки схильності до обману: монографія. Одеса: ТОВ «Лерадрук», 2017. 224 с.

8. Кіреєва З.О. Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії sars^ov-2. Науковий вісник Херсонського державного унїверситету, 2022. Випуск 1. С. 5-10.

9. Титаренко Т. М. Життєва криза очима психолога. Психологія життєвої кризи. К.: Агропромвидав України, 1998. С. 8-68.

10. Моргун В.Ф. Типологія життєвих криз та ініціальних тенденцій трансформації людини на основі багатовимірної теорії особистості. Психологія і особистість, 2016. №2. С. 29-44.

11. Чайкіна Н.О. Специфічність кризи ідентичності особистості. Видавництво: Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. 2017. С. 88-90.

12. Саннікова. О. П. Переживання кризи: диференціально-психологічний аналіз. Наука і освіта, 2015. №10. C. 16-22.

References

1. Chebykin, O.Ia., & Atakhanov, B.K. (2023). Doslidzhennia emotsiino-osobystisnykh osoblyvostei yak virohidnykh determinant psykholohichnoi kryzy v molodi [Investigation of emotional and special features as potential determinants of psychological crisis in young people]. Odesa: Nauka i osvita, 2, 83-91 [in Ukrainian].

2. Kuzikova, S.B., & Shcherbak, T.I. (2020). Psykholohichni osoblyvosti perebihu kryzy serednoho viku [Psychological features of the middle age crisis]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu: Psykholohichni nauky, 2, 32-138 [in Ukrainian].

3. Chebykin, O.Ia., & Atakhanov, B.K. (2023). Aktualni problemy praktychnoi psykholohii: zbirn. nauk. prats Vseukr.nauk. praktych. internet konf. Odesa [State and trends of knowledge of psychological crisis] 35-40 [in Ukrainian].

4. Zigmond, A.S, & Snaith, R.P. (1983). The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand, 361-370.

5. Sheldon Cohen, Tom Kamarck & Robin Mermelstein. (1983). A Global Measure of Perceived Stress. Journal of Health and Social Behavior. Published: American Sociological Association, 4, 385-396.

6. Buss, A.H., & Perry, M. (1992). The Agression Questionnaire. Journal of personality and socal psychology, 3. 452-459.

7. Chebykin, O.Ia., & Kosianova, O.Iu. (2017). Vykorystannia polihrafa ta metodyky emotsiinoi zrilosti dlia otsinky skhylnosti do obmanu: monohrafiia [Using the polygraph and emotional maturity techniques to assess the propensity to cheat]. Odesa: TOV «Leradruk», 224 [in Ukrainian].

8. Kireieva, Z.O. (2022). Predyktory rezylientnosti ta optymizmu u osib riznoho viku pid chas prozhyvannia pandemii sars-sov-2 [Predictors of resilience and optimism in people of different ages during the sars-cov-2 pandemic]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 1, 5-10 [in Ukrainian].

9. Tytarenko, T. M. (1998). Zhyttieva kryza ochyma psykholoha. Psykholohiia zhyttievoi kryzy. [Life crisis through the eyes of a psychologist. Psychology of life crisis]. K.: Ahropromvydav Ukrainy, 8-68 [in Ukrainian].

10. Morhun, V.F. (2016). Typolohiia zhyttievykh kryz ta initsialnykh tendentsii transformatsii liudyny na osnovi bahatovymirnoi teorii osobystosti [Typology of life crises and initial trends of human transformation based on the multidimensional theory of personality] 2, 29-44 [in Ukrainian].

11. Chaikina, N.O. (2017). Spetsyfichnist kryzy identychnosti osobystosti [The specificity of the identity crisis of the individual, 88-90 [in Ukrainian].

12. Sannikova, O. P. (2015). Perezhyvannia kryzy: dyferentsialno-psykholohichnyi analiz [Experiencing a crisis: a differential psychological analysis]. Odesa: Nauka i osvita, 10, 16-22 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru