Особливості дистанційної психодіагностики психічних станів і професійного здоров'я фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості дистанційної психодіагностики психічних станів і професійного здоров'я фахівців

Корольчук В.М. доктор психологічних наук, професор, Корольчук М.С. доктор психологічних наук, професор, Кривда К.К. аспірантка кафедри психології, Науменко Н.П. аспірантка кафедри психології, Державного торговельно-економічного університету

Використання дистанційної психодіагностики фахівців за допомогою Google Forms дає підстави з'ясувати об'єктивні і суб'єктивні чинники і прояви негативних психічних станів у обстежуваних, а також чинники професійного здоров'я під час пандемії або війни.

Ключові слова: дистанційна психодіагностика; психічні стани; професійне здоров'я; фахівці.

Summary

Features of remote psychodiagnostics of mental states and professional health of specialists

Korolchuk V.M. doctor of psychological sciences, professor; Korolchuk M.S. doctor of psychological sciences, professor; Kryvda K.K. graduate student; Naumenko N.P. graduate student of the Department of Psychology State University of Trade and Economics

Вступ

Психологія професійного здоров'я є напрямом психологічної науки і практики, активний розвиток якого зумовлений викликами сьогодення - пандемією та агресивним вторгненням РФ в Україну.

У зв'язку з цим з'являються нові підходи, напрями щодо вчасної психодіагностики, профілактики і подолання негативних наслідків стресогенних впливів на психіку особистості. Основні причини цього полягають у постійній зміні впливу зовнішніх стресогенних чинників на зміст, характер і умови професійної діяльності. З іншого боку, патогенне чи саногенне реагування фахівця залежить від індивідуального сприйняття стресогенних чинників і наявності потенційних і актуальних ресурсних можливостей особистості.

Обидві групи чинників впливають на особливості надання психологічної допомоги з метою збереження високого рівня функціональних психічного стану і професійного здоров'я фахівців.

Нинішні умови професійної діяльності підприємців, менеджерів та інших фахівців вимагають розв'язання низки науково-практичних, методичних завдань в галузі практичної психології.

Виходячи з вимог сьогодення серед таких актуальних завдань можна зазначити удосконалення і розроблення нових підходів щодо профілактики подолання негативних психічних станів, психологічного забезпечення професійного здоров'я, збереження і відновлення функціональних станів особистості, подолання негативних наслідків стресогенних впливів на особистість на усіх етапах професіогенезу (Корольчук & Осьодло, 2004; Murthy, 2006; Priebe, et al. 2010).

Отже, враховуючи вплив нинішніх стресогенних умов професійної діяльності на фахівців різного профілю та індивідуальне сприйняття особистістю стресогенних впливів, набувають особливого значення наукові підходи щодо їх практичної реалізації, вчасної адекватної та інформативної психодіагностики негативних психічних станів і професійного здоров'я фахівців.

Мета статті: на підставі теоретичного аналізу та розроблених і апробованих опитувальників щодо окреслити практичні засади дистанційної психодіагностики чинників і проявів негативних психічних станів і професійного здоров'я фахівців.

дистанційний психодіагностика здоров'я фахівець

Методи дослідження

Для досягнення мети у дослідженні використовувалися три опитувальники. Один із них «Оцінка обстежуваними чинників, які зумовлюють негативні психічні стани під час пандемії і війни» (М.Корольчук, В. Корольчук, Н. Науменко). Цей опитувальник включав 10 тверджень: Карантинні обмеження;

Труднощі, пов'язані із роботою; Фінансові складнощі; Соціально-політична й економічна ситуація в країні; Стан здоров'я близьких і власного здоров'я; Труднощі взаємодії, спілкування з партнерами, друзями; Безробіття; Загроза військових дій; Погіршення сімейних стосунків; Обмеження можливостей відпочинку.

Інший - «Опитувальник проявів негативних психічних станів під час війни та пандемії» (М.Корольчук, В. Корольчук, Н. Науменко) - включав чотири блоки: психологічний, соціальний, поведінковий та біологічний. Так, психологічний блок містив 13 тверджень, соціальний - 12, поведінковий - 11; біологічний - 19 (Корольчук, & Науменко, 2023, с. 83-88).

Третій опитувальник «Комплексний опитувальник чинників професійного здоров'я особистості в умовах війни» В. Корольчук, М. Корольчук, К. Кривда включав 5 компонентів професійного здоров'я - психологічний, соціальний, фізичного здоров'я, професійний і ресурсний. Кожен із компонентів включає 10 стверджень, які дають можливість суб'єктивно оцінити чинники власного професійного здоров'я особистості (Корольчук, Корольчук, & Кривда, 2024, с. 72-80).

Кожне твердження за всіма опитувальниками необхідно було оцінити за 10-бальною шкалою:

10-9 балів - суттєво виражений рівень прояву психічного стану;

8-7 балів - вище середнього рівень прояву психічного стану;

6-5 балів - середній рівень прояву психічного стану;

4-3 бали - низький рівень прояву психічного стану;

2-0 бали - відсутність проявів даного психічного стану.

Опитування здійснювалося за допомогою Google Forms. Обробка результатів здійснювалась методами математичної статистики (описові статистики) за допомогою програми SPSS (22 версія).

Оцінювання здійснювались за десятибальною шкалою, кожен компонент за десятьма змінними. Так, рівень 10-9 - розглядається як високий щодо впливу на професійне здоров'я, 8-7 - вище середнього, 6-5 - середній рівень, 4-3 - нижче середнього, 2-0 - низький рівень впливу на професійне здоров'я обстежуваних.

Результати і обговорення

Відомо, що у практиці емпіричних досліджень у залежності від мети, завдань наукового пошуку використовується надзвичайно велика кількість психодіагностичних методик. Психодіагностичні інструментарій відрізняється за зовнішніми ознаками, конструктивним оформленням - на бланках, апаратурних пристроях, вербальних схемах, за способом застосування - на індивідуальні й колективні методи діагностики (Корольчук, & Крайнюк, 2010, с. 152).

Водночас, як у довоєнний період так і особливо в нинішніх умовах воєнного стану для дослідження постає низка проблем, труднощів, пов'язаних із взаємодією з респондентами. Щодо колективного і індивідуального обстеження, воно обмежено у часі, пов'язане з тривогами, з обов'язковим відривом від нагальних професійних завдань і т.п. Тобто, є багато незручностей, які пов'язані з стресогенними умовами діяльності.

Як правило, усі психодіагностичні тести, особистісні методики - є експериментальними. Тобто здійснення цілеспрямованого дослідження особливостей психіки має відбуватись в спеціальних організаційних і стандартизованих умовах, що викликає надзвичайно великі труднощі в організації наукового пошуку в нинішніх умовах воєнного стану.

Значення дистанційної психодіагностики в умовах пандемії і воєнного стану суттєво актуалізується, так як розширюються можливості використання комплексної психодіагностики, методики й розробки принципово нових експериментальних досліджень, а також обробка і збереження, моніторингу окремих результатів. У цілому психодіагностика з застосуванням комп'ютерної техніки є досить розповсюдження, як і традиційне, але впровадження комп'ютерів в психодіагностику - це головним чином йде по шляху створення певних автоматизованих версій і як окремих методик так і їх комплексу.

Перекладання на комп'ютерну основу тих методик, які раніше були розроблені для традиційного застосування і мають добре формалізовану структуру, не утворює особливої складності. У цьому випадку комп'ютер фактично виконує функцію експериментатора і обчислювальника, з цієї лиш різницею, що він забезпечує автоматичне пред'явлення обстежуваним тестових завдань, видає результати у звичному для психологів вигляді і веде протокол дослідження.

У цьому, до речі, виявляється позитивні для дистанційної психодіагностики ефекти: 1) швидке одержання діагностичних результатів; 2) експериментатор звільняється від трудомістких рутинних операцій щодо пред'явлення завдання, перевірки правильності, введення протоколу обстеження, обробки результатів; 3) точність реєстрації результатів, відсутність помилок при їх обробці; 4) оперативність обробки даних, що дозволяє проводити в стислий термін і колективні психодіагностичні обстеження.

Тобто, як наслідок перерахованих ефектів дистанційної психодіагностики впливають позитивно на підвищення якості, зниження вартості психодіагностичного обстеження. Застосування обчислювальної техніки сприяє підвищенню рівню стандартизації умов психодіагностичного обстеження за рахунок однакового інструктування обстежених і пред'явлення завдань, що не залежить від індивідуальних якостей, стану експериментатора так і обстеженого. Окрім того конфіденційність комп'ютерного тестування дозволяє обстежуваному бути більш відвертим і щирим під час експерименту (Корольчук, & Крайнюк, 2010, с. 153-154).

Окрім того, О. Кокун (2010) стверджує у своїй роботі, що крім перерахованих позитивних характеристик щодо психодіагностичного обстеження можна додати наступне. Автор зазначає: по-перше - комп'ютерна психодіагностика дає психологу можливості сконцентруватися на розв'язанні професійних завдань, завдяки звільненню його від трудомістких операцій обстеження; по-друге - використання часу не тільки, як керованого параметру тесту але як діагностичного параметру щодо можливості показників часової динаміки відповідей випробувань на питання, можуть виступати, як індикатори перевтоми, емоційного шоку і так далі; по-третє - можливість розповсюдження досвіду роботи психологів за рахунок комп'ютерної інтерпретації результатів тестування; по-четверте - можливість систематично накопичувати і зберігати не тільки дані випробування але й самі результати тестування, тим самим вирішуються проблеми та втрати психодіагностичної інформації характерною для тестування за допомогою так званих бланкових ручних тестів. Позитивні сторони комп'ютерного обстеження мають і свій зворотній бік, що необхідно враховувати. Зміна умов психодіагностичного обстеження навіть у кращу сторону з позиції стандартизації, вимагає обов'язкової перевірки комп'ютерної версії методики на її адекватність традиційному бланковому аналогу (О.М. Кокун, 2010)

Окрім того, проблеми взаємодії обстежуваного з автоматизованою системою, розглянуто в межах завдання «людина-машина», взаємодії ще далекі від раціонального розв'язання, при спілкуванні з комп'ютерною у обстежених можуть виникати і ефекти такого психологічного бар'єру, зверхдовіри, тому автоматизовані варіанти психодіагностичних методик мають піддавати рестандартизації.

Водночас більшість вчених стверджують про те, що крім перерахованих вище позитивних ефектів від застосування дистанційної психодіагностики, психологам за ствердження багатьох вчених надаються якісно нові можливості в організації комп'ютерного психодіагностичного обстеження, розширення можливостей експериментального дослідження (Карамушка та ін., 2022; Кокун, 2024; Корольчук, & Крайнюк, 2010; Korolchuk, et al., 2021).

У чому полягають можливості, які надає комп'ютерна психодіагностика (Корольчук, & Крайнюк, 2010, с. 154-155) по-перше - динамічна і полімодальна стимуляція. На екрані сучасного комп'ютера можна візуалізувати динамічні об'єкти, що наближають модель діяльності з виконання тесту до реальної діяльності, для прогнозу якої тести призначені. Разом з тим також принциповою є можливість полімодальної стимуляції, сполучення її зорової, слухової форми і так далі; по-друге - перемінний порядок пред'явлення тестових стимулів.

Найпростішим варіантом реалізації цієї можливості є випадковий порядок організації стимульної послідовності, що потрібно для проведення експериментів. На цьому принципі побудоване також адаптивне тестування - при якому послідовність пропонованих обстеженому завдань залежить від результатів його відповіді на попередні завдання; по-третє - автоматична фіксація часу психодіагностичного обстеження. Окрім того, експериментатор за допомогою комп'ютера здатний регулювати і встановлювати необхідний темп психодіагностичного тестування, цей темп може також підбиратися автоматично, без особистої участі експериментатора; по-четверте - складні алгоритми обробки інформації значно скорочуються.

Важлива оперативна реалізація широкого спектру різних трудомістких процедур для розрахунків, шкал, індексів, допоміжних показників для проведення діагностичного аналізу пов'язано з пошуком прецедентів у банку даних; по-п'яте - щодо формування банку психодіагностичних даних. Зведення даних у банк, в якому накопичуються результати психодіагностичних обстежень, дозволяє значно прискорити процес отримання достовірних, емпірично обґрунтованих тестових норм для різних контингентів обстежених, а наявність банку психодіагностичних даних створює передумови для широкого використання і обміну діагностичних даних заснованого; по-шосте - ігрова мотивація.

Включення ігрової мотивації підвищує привабливість процесу тестування, вірогідності результатів. Тобто можна моделювати ті або інші види діяльності; по- сьоме - є можливість зображення результатів за допомогою засобів відображення інформації на сучасних комп'ютерах. Тобто результати психодіагностичного обстеження можна демонструвати на екран, дісплей або у формі профілю особистості, графіка, таблиці, діаграм, інстаграм, розподілу значень заданого психодіагностичного показника. Окрім того, можливо також перетворити за допомогою методів шкалування і відтворити результати багатомірних тестів у дво-тримірних рисунках, що дозволяє групування обстежених у просторі тієї або іншої багатомірної методики; по-восьме - стосовно інтелектуального інтерфейсу. Є можливість одержання за допомогою діалогу з комп'ютером різних довідок, роз'яснень, рекомендації з підготовки психодіагностичного обстеження в процесі його проведення, а також отримання обґрунтованого діагностичного висновку у розгорнутій формі.

Надзвичайно важливий етап - формування професійної інтерпретації результатів психодіагностичного тестування, розглядається як завдання побудови експертної системи, в якій акумулюється знання декількох найбільш кваліфікованих фахівців або як завдання емпіричного нагромадження діагностичних прецедентів і розробки типових зразків інтерпретації. Перший підхід дозволяє не тільки отримати результативну інтерпретацію але й дізнатись аргументовану відповідь на питання - «які закономірності лежать в основі конструювання повного і несуперечливого вербального психологічного висновку?».

Таким чином, зазначені позитивні і негативні характеристики дистанційної психодіагностики, дають змогу визначити основні напрями розвитку дистанційної психодіагностики, які: по-перше пов'язані зі створенням розвинених баз психодіагностичних даних і організації спеціальних систем збереження різнородної інформації.

Основне завдання баз даних полягає в уніфікації різнотипної інформації й усунення дублювання інформації необхідної для різних алгоритмів; по-друге іншим напрямом є удосконалення комп'ютерних методів аналізу психодіагностичних даних. Тобто, методи аналізу даних реалізуються як правило у вигляді пакетів прикладних програм до складу яких можуть входити відомі процедури дисперсійного, кореляційного, регресивного, факторного, дискримінтного, кластерного аналізу, а також інші процедури математичної прикладної статистики; по-третє - перспективи розвитку дистанційний психодіагностики пов'язані із створенням інтелектуальних психодіагностичних систем. Інтелектуальні системи призначені для виконання на комп'ютері таких практичних задач, як наприклад: розуміння і синтез мови і текстів природною мовою, аналіз обробки синтезу зображень, переклад з однієї мови на іншу, прийняття рішень в умовах оточення, що змінюється.

У процесі проведення комп'ютерної дистанційної психодіагностики у обстежених можуть формуватися і деякі види негативних мотивів, що знижують якість психодіагностичної процедури.

Відбувається це звичайно при тривалому тестуванні, коли монотонність, нав'язані діалогу комп'ютером викликають психічне насичення, перевтомлення і ведуть до появи помилок. Можливий прояв і захисних мотивів пов'язаних, наприклад з уникненням саморозкриття своїх особистісних рис або усвідомлених мотивів, навмисного перекручення тестових даних, комп'ютер в таких випадках є засобом реалізації захисної мотивації.

Разом з тим, можна виділити групи, що характеризуються різним відношенням до обстеження, наприклад за емпіричними даними тенденція до підвищення захисної мотивації найбільш характерне для осіб, які проходять комп'ютерне тестування з метою атестації. Менш виражена тенденція в групі, які проходять тестування з метою самопізнання, з метою визначення своїх індивідуально-психологічних характеристик, з метою ознайомлення з психодіагностичними результатами і розробкою індивідуальної програми психологічної допомоги (О.М. Кокун, 2010, с. 67-68)

Висновок

Використання дистанційної психодіагностики фахівців дає підстави з'ясувати об'єктивні і суб'єктивні чинники і прояви негативних психічних станів у обстежуваних, а також чинники професійного здоров'я під час пандемії або війни.

Необхідно зазнати, що незважаючи на безумовний прогрес у розвитку дистанційної психодіагностики та її великі перспективи викликані сучасними умовами професійної діяльності, роль психодіагноста, експериментатора, при організації обстеження, вибір програм аналізу результатів, їхньої інтерпретації залишається досить значущим. Тобто, ніщо не може замінити творчу активність, інтуїцію, професіоналізм людської психіки, цілісність сприйняття і дар передбачення. Водночас, дистанційна психодіагностика дає можливість в сотні разів розширити пам'ять особистості, визначення надійність даних, запропонувати різні варіанти динамічної оцінки результатів, статистичної обробки масштабних досліджень, максимально підвищити об'єктивність психодіагностичних методик і сформувати отримані дані в логічну систему, в якій не має місця суб'єктивним висновкам.

Список використаних джерел

1. Болтівець С.І. (2017) Апаратурно-психологічна об'єктивізація індикаторів психічного здоров'я. Психічне здоров'я. №3(52). С. 62 - 67.

2. Карамушка Л., Креденцер О., Терещенко К., Лагодзінська В. Івкін В., Ковальчук О.С. (2022) Особливості психічного здоров'я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 1 (25). С.62-74.

3. Кокун О.М. (2010) Теоретико-методологічні та практичні засади дистанційної психодіагностики в професійній сфері / Практична психологія та соціальна робота. № 7. - С. 65-68.

4. Кокун О.М. (2024) Діагностика професійної життєстійкості та психофізіологічної стійкості : методичні рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2024. 58 с.

5. Корольчук М.С., Науменко Н.П. (2023) Аналіз чинників негативних психічних станів особистості до і під час війни (за результатами анкетування) / Вісник Національного університету оборони України. Зб-к наук. праць. - К.: НУОУ - Вип. 3 (73). С. 83-91.

6. Корольчук В.М., Корольчук М.С., Кривда К. (2024) Аналіз чинників професійного здоров'я менеджерів торговельних підприємств в умовах війни (за результатами анкетування) / Вісник Національного університету оборони України. Зб-к наук. праць. - К.: НУОУ. - Вип. 1(77). С. 72-80.

7. Корольчук М.С., Осьодло В. І. (2004) Психодіагностика: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / за заг. ред. М.С. Корольчука. Київ: Ельга, Ніка-Центр. 400 с.

8. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. (2010) Теорія і практика професійного психологічного відбору : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Ніка-Центр.

9. M. Korolchuk, V. Korolchuk, S. Myronets, S. Boltivets Y. Pozdnyshev Comparative characteristics of stress-resistant and non-resistant individual profiles / Propositos Y Representations, Том 9, специальный выпуск: SI, номер статьи е1102. MAR 2021. (журнал наукометричної бази Web of Science Core Collection)

10. Murthy R.S., Lakshminarayana R. Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry. 2006. 5(1). pp.25-30.

11. Priebe S., Bogic M., Ajdukovic D., et al. (2010). Mental disorders following war in the Balkans: a study in 5 countries. Archives of General Psychiatry, 2010. 67. pp.518-28.

References

1. Boltivets S.I. (2017) Aparaturno-psykholohichna obiektyvizatsiia indykatoriv psykhichnoho zdorovia. [Hardware and psychological objectification of mental health indicators]. Psykhichne zdorovia. №3(52). S. 62-67. (in Ukrainian)

2. Karamushka L., Kredentser O., Tereschenko, Ivkin,V., Lagodzinska V., Kovalchuk O. Osoblyvosti psykhichnogo zdorovya personalu osvitnikh ta naukovykh organizatsii v umovakh viiny [Peculiarities of the mental health of the staff of educational and scientific organizations in the conditions of war]. Organizatsiina psykhologia. Ekonomichna psykhologia, 2022. 1(25), 62-74. (in Ukrainian)

3. Kokun O.M. (2010) Teoretyko-metodolohichni ta praktychni zasady dystantsiinoi psykhodiahnostyky v profesiinii sferi [Theoretical, methodological and practical principles of remote psychodiagnostics in the professional sphere] / Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. № 7. - S. 65-68. (in Ukrainian)

4. Kokun O.M. (2024) Diahnostyka profesiinoi zhyttiestiikosti ta psykhofiziolohichnoi stiikosti : metodychni rekomendatsii. [Diagnostics of professional vitality and psychophysiological stability]. Kyiv : Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 2024. 58 s. (in Ukrainian)

5. Korolchuk M.S., Naumenko N.P. (2023) Analiz chynnykiv nehatyvnykh psykhichnykh staniv osobystosti do i pid chas viiny (za rezultatamy anketuvannia). [Analysis of the factors of negative mental states of the individual before and during the war (according to the results of the questionnaire)]/ Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. Zb-k nauk. prats. - K.: NUOU. - Vyp. 3 (73). S. 83-91. (in Ukrainian)

6. Korolchuk V.M., Korolchuk M.S., Kryvda K. (2024) Analiz chynnykiv profesiinoho zdorovia menedzheriv torhovelnykh pidpryiemstv v umovakh viiny (za rezultatamy anketuvannia). [Analysis of the factors of professional health of managers of trade enterprises in war conditions (according to the results of the questionnaire)] / Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. Zb-k nauk. prats. - K.: NUOU. - Vyp. 1(77). S. 72-80. (in Ukrainian)

7. Korolchuk M.S., Osodlo V.I. (2004) Psykhodiahnostyka: navch. posib. dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Psychodiagnosis]. / za zah. red. M. S. Korolchuka. Kyiv : Elha, Nika-Tsentr. 400 s. (in Ukrainian)

8. Korolchuk M.S., Krainiuk V.M. (2010) Teoriia i praktyka profesiinoho psykholohichnoho vidboru : navch. posib. dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Theory and practice of professional psychological selection]. Kyiv : Nika-Tsentr. (in Ukrainian)

9. M. Korolchuk, V. Korolchuk, S. Myronets, S. Boltivets Y. Pozdnyshev (2021) Comparative characteristics of stress-resistant and non-stress-resistant individual profiles / Propositos Y Representaciones, Т.9, SI, е1102.

10. Murthy R.S., Lakshminarayana R.. Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 2006. 5(1), 25-30.

11 .Priebe, S., Bogic, M., Ajdukovic, D., et al. Mental disorders following war in the Balkans: a study in 5 countries. Archives of General Psychiatry, 2010, 67, 518-28.

Размещено на Allbest.ru