Прогностичне оцінювання ефективності розробленої функціонально-організаційної моделі збереження здоров’я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та мирний (повоєнний) час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська військово-медична академія

Прогностичне оцінювання ефективності розробленої функціонально- організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та мирний (повоєнний) час

О.М. Ткаленко



PROGNOSTIC ASSESSMENT OF EFFECTIVENESS OF THE DEVELOPED FUNCTIONAL-ORGANIZATIONAL MODEL FOR THE PRESERVATION OF HEALTH AND PROFESSIONAL CAPACITY OF MILITARY PERSONNEL IN WAR AND PEACE (POST-WAR) TIMES

O.M. Tkalenko

Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine

Purpose: to summarize the results of an independent expert assessment of the prognostic effectiveness of the well-founded, developed and implemented of most components of the functional-organizational model for preserving the health and professional performance of military personnel in war and peace (post-war) time.

Materials and methods. The expert group included 22 highly qualified specialists of military healthcare. Expert evaluation was carried out by filling out a specially developed questionnaire, using a five-point rating scale of model elements, observing the principle of anonymity of the expert. Questionnaires received from experts were subject to processing and analysis for each component element of the system that was evaluated. Arithmetic mean values of scores, root mean square deviations, standard error of the mean and coefficient of variation were calculated.

Results. According to the results of an independent expert assessment, the high predictive efficiency of the proposed model was established for each criterion presented for consideration: orientation to improving the quality of medical care for servicemen - 4,1±0,11; implementation of NATO standards - 4,0±0,12; focus on early detection and treatment of mental disorders in combatants - 4,2±0,11; focus on improving awareness and involvement of military personnel in a responsible attitude to health - 4,3±0,15; focus on improving postgraduate education of military doctors - 4,4±0,17; ensuring rational use of resources - 3,7±0.17.

Conclusions. The agreed assessment of the involved experts regarding the prognostic effectiveness of the developed and implemented functional-organizational model for the preservation of health and professional capacity of military personnel in war and in peace (postwar) time substantiates the expediency of its practical use.

Key words: functional-organizational model, military personnel, preservation of health and professional capacity, expert survey.



Мета дослідження. Узагальнити результати незалежної експертної оцінки прогностичної ефективності обґрунтованої, розробленої та впровадженої за більшістю компонентів функціонально - організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та в мирний (повоєнний) час.

Матеріали та методи дослідження. Експертна група включала 22 висококваліфікованих фахівців у сфері військової охорони здоров'я. Експертне оцінювання проводилось шляхом заповнення спеціально розробленої анкети, з використанням п'ятибальної оціночної шкали елементів моделі, з дотриманням принципу анонімності експерта. Отримані від експертів анкети підлягали обробці та аналізу по кожному складовому елементу системи, який оцінювався. Підраховувались середньоарифметичні значення оцінок в балах, середньоквадратичні відхилення, стандартна похибка середньої величини та коефіцієнт варіації.

Результати дослідження. За результатами незалежної експертної оцінки встановлено високу прогностичну ефективність запропонованій моделі за кожним представленим до розгляду критерієм: орієнтованість на підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям - 4,1±0,11; впровадження стандартів НАТО - 4,0±0,12; спрямованість на вчасне виявлення та лікування розладів психіки у комбатантів - 4,2±0,15; орієнтованість на покращення поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я - 4,3±0,15; спрямованість на удосконалення післядипломної освіти військових лікарів - 4,4±0,17; забезпечення раціонального використання ресурсів - 3,7±0,17. Висновки. Узгоджена оцінка залучених експертів щодо прогностичної ефективності розробленої та впровадженої за більшістю компонентів функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та в мирний (повоєнний) час обґрунтовує доцільність її практичного використання.

Ключові слова: функціонально-організаційна модель, збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців, експертне опитування.

експертний організаційний здоров'я військовослужбовець



Вступ

Здоров'я військовослужбовців Збройних Сил є важливою складовою та ресурсом національної безпеки держави [1]. Складний і напружений характер сучасної війни, умови військової праці, висувають високі вимоги до здоров'я

військовослужбовців та мають негативний вплив щодо розвитку бойової травми, психічних і соматичних захворювань [2, 3]. В наукових дослідженнях було встановлено, що участь в бойових діях асоційована з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, захворювань органів травлення і органів дихання, посттравматичного стресового розладу, депресії тощо [2, 3, 4].

Сучасні дослідження переконливо довели значне зростання в Україні в умовах війни кількості пацієнтів зі стрес-асоційованими психічними порушеннями, як серед учасників бойових дій так і серед населення в цілому, що потребує розробки нових підходів щодо організації медичної допомоги [5, 6]. З початком повномасштабної війни в Україні в найближчі роки очікуються негативні тенденції щодо зростання смертності від ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних та ендокринних захворювань, як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців [7]. Ще один аспект, який потребує на увагу - збільшення кількості військовослужбовців з хронічними, коморбідними захворюваннями, які були призвані за мобілізацією, що потребує оптимізації медичної допомоги. Таким чином, важливе значення для військової медицини має розробка та впровадження сучасних медико-організаційних підходів щодо збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців, насамперед досвідчених (з бойовим досвідом), профілактики, лікування та реабілітації в умовах коморбідності бойової травми та соматичних захворювань. Задля вирішення проблеми удосконалення медичного забезпечення військовослужбовців на

сучасному етапі було науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено більшість компонентів функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та

комплексному та системному підході щодо організації медичної допомоги на засадах єдиного медичного простору, запровадженні принципів пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги, проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги, у відповідності до медичних стандартів НАТО [9, 10], керівних документів Міністерства оборони і Міністерства охорони здоров'я України [11, 12], програмних документів

Всесвітньої організації охорони здоров'я [13], а також включенням до неї якісно нових елементів з відповідними функціями, у т. ч. освітніх програм для лікарів і

військовослужбовців [14, 15].

На наступному етапі дослідження, задля підтвердження ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі, було проведено незалежну експертну оцінку результатів її впровадження висококваліфікованими експертами -професіоналами з великим науковим і практичним досвідом за напрямом організації військової медичної допомоги.

Мета: Узагальнити результати незалежної експертної оцінки прогностичної ефективності обґрунтованої, розробленої та впровадженої за більшістю компонентів функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у

воєнний та в мирний (повоєнний) час. Матеріали та методи дослідження. Експертна група включала 22

висококваліфікованих фахівців у сфері військової охорони здоров'я: 4 експертів (63,3 %) представляли УВМА, 2 (9,1 %) - НВМКЦ «ГВКГ», 3 (13,6 %) - ВМКЦ інших регіонів, 1 (4,5 %) - ЦВЛК та 1 (4,5 %) - Центральне лікувально-евакуаційного управління

Командування Медичних сил ЗСУ. Серед експертів мали науковий ступінь доктора медичних наук - 11 (50,0 %), 6 - кандидата медичних наук (27,3 %); вчене звання професора - 11 (50,0 %), доцента - 4 (18,2 %). Стаж роботи в галузі «Медицина» - 26,4 ± 7,0 років.

Експертне оцінювання проводилось шляхом заповнення спеціально розробленої анкети, з використанням п'ятибальної оціночної шкали, з дотриманням принципу анонімності експерта. Питання анкети передбачали експертне оцінювання за основними складовими моделі -орієнтованість на підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям (щодо запровадження засад пацієнт-орієнтованого підходу); впровадження стандартів НАТО; спрямованість на вчасне виявлення та лікування розладів психіки у комбатантів (запровадження проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги); орієнтованість на покращення

поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я; спрямованість на удосконалення післядипломної освіти військових лікарів. Отримані від експертів анкети підлягали обробці та аналізу по кожному складовому елементу системи, який оцінювався. Підраховувались середньоарифметичні значення бальних оцінок, середньоквадратичні відхилення, стандартна похибка середньої величини та коефіцієнт варіації для кожного елемента експертної оцінки.

Результати та їх обговорення. Експертне опитування - це метод збору інформації про будь-яке явище чи процес, заснований на використанні досвіду, знань та інтуїції групи компетентних фахівців, які називаються експертами. Головна мета проведення експертного опитування - підвищення надійності рішення наукових і управлінських проблем, отримання

узгодженої оцінки залучених експертів, яка є більш наближеною до істинного значення, ніж індивідуальні оцінки експертів [16].

В нашому опитуванні перед заповненням анкети, експерти мали можливість заздалегідь ознайомитися з інформаційними матеріалами, які містили відомості про наукове обґрунтування, розробку та впровадження елементів функціонально-організаційної моделі

збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців в воєнний та в мирний (повоєнний) час: стаття «Наукове обґрунтування функціонально- організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців в воєнний та в мирний (повоєнний) час» [8], інформаційний посібник для військовослужбовців «Збереження здоров'я: що потрібно знати та робити» [15]; методичні рекомендації «Коморбідні тривожні, депресивні синдроми,

посттравматичний стресовий розлад в роботі військового лікаря загальної практики на сучасному етапі» [16]. Інформацією про повний склад експертної групи кожен окремий експерт не володів, що виключало можливість безпосереднього спілкування між учасниками групи та забезпечувало більшу об'єктивність думок експертів.

Експертам було запропоновано провести прогностичне оцінювання ефективності запропонованої функціонально- організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців в воєнний та в мирний (повоєнний) час за окремими критеріями.

Перший критерій - орієнтованість на підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям - було запропоновано оцінити за прогностичною ефективністю запровадження пацієнт-орієнтованого підходу.

Результати опитування засвідчили, що експерти високо оцінили прогностичну ефективність запровадження пацієнт-орієнтованого підходу щодо підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям - середній бал 4,1 (табл.1).



Таблиця 1

Результати експертної оцінки функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та в мирний (повоєнний) час (за 5-бальною шкалою)

№	Критерії для оцінки	Середня оцінка в балах (M)	Середньо- квадратичне відхилення (о)	Стандартна похибка середньої величини (m)	Коефіцієнт варіації (Cv) (%)
1	Орієнтованість на підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям	4,1	0,5	0,11	12,7
2	Орієнтованість на впровадження стандартів НАТО	4,0	0,6	0,12	14,6
3	Спрямованість на вчасне виявлення та лікування розладів психіки у комбатантів (шляхом запровадження проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги)	4,2	0,7	0,15	16,2
4	Орієнтованість на покращення поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я	4,3	0,7	0,15	16,0
5	Спрямованість на удосконалення післядипломної освіти військових лікарів	4,4	0,8	0,17	18,1
6	Забезпечення раціонального використання ресурсів	3,7	0,8	0,17	21,2

Другий критерій - орієнтованість на впровадження стандартів НАТО.

Профілактична спрямованість, пацієнт-орієнтований підхід, особиста

відповідальність військовослужбовців за підтримання фізичного та психічного здоров'я - є ключовою стратегією в питанні організації медичного забезпечення військ НАТО [9, 10]. Тому, запропоновані складові функціонально- організаційної моделі повністю відповідають зазначеним підходам. Експерти оцінили прогностичну ефективність щодо впровадження стандартів НАТО з середнім балом 4,0 (табл.1).

Третій критерій - позитивний вплив на вчасне виявлення та лікування розладів психіки у комбатантів шляхом запровадження інноваційного підходу проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги було оцінено експертами з середнім балом 4,2 (табл.1).

Четвертий критерій - орієнтованість на покращення поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я. Використання інформаційного посібника для військовослужбовців «Збереження здоров'я: що потрібно знати та робити», на думку експертів, буде сприяти покращенню поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я - середній бал 4,3 (табл.1).

П'ятий критерій - позитивний вплив на удосконалення післядипломної освіти військових лікарів - впровадження методичних рекомендації «Коморбідні тривожні, депресивні синдроми,

посттравматичний стресовий розлад в роботі військового лікаря загальної практики на сучасному етапі» щодо комплексної медичної допомоги комбатантам було оцінено експертами з середнім балом 4,4 (табл.1).

Шостий критерій - забезпечення раціонального використання ресурсів. На думку експертів, впровадження функціонально-організаційної моделі

збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців в воєнний та в мирний (повоєнний) час буде сприяти раціональному використанню ресурсів - середній бал 3,7 (табл.1).

Таким чином, результати медико- статистичного аналізу встановили, що експерти надали загалом високі оцінки запропонованій моделі за кожним

представленим до розгляду елементом. Діапазон коливань середніх оцінок дорівнював 3,7±0,17 - 4,4±0,17 балів в

залежності від позиції, що оцінювалась. Діапазон середньоквадратичних відхилень коливався від 0,5 до 0,8, що вказувало на типовість середніх арифметичних оцінок для визначених елементів. Значення коефіцієнтів варіації за всіма елементами засвідчили середню варіативність наданих оцінок різними експертами, що відповідає загалом однорідному високому рівню узгодженості думок експертів по заданим для оцінки критеріям.



Висновки

Встановлено, що експерти надали високі оцінки запропонованій моделі за кожним представленим до розгляду критерієм: орієнтованість на підвищення якості медичної допомоги військовослужбовцям - 4,1±0,11;

впровадження стандартів НАТО - 4,0±0,12;

спрямованість на вчасне виявлення та лікування розладів психіки у комбатантів - 4,2±0,15; орієнтованість на покращення поінформованості та залученню військовослужбовців до відповідального ставлення до здоров'я - 4,3±0,15;

спрямованість на удосконалення післядипломної освіти військових лікарів - 4,4±0,17; забезпечення раціонального використання ресурсів - 3,7±0,17.

Узгоджена оцінка залучених експертів щодо високої прогностичної ефективності розробленої та впровадженої за більшістю компонентів функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності військовослужбовців у воєнний та в мирний (повоєнний) час обґрунтовує доцільність її практичного використання.

Перспективи подальших досліджень. Перспективним напрямом наукових досліджень, спрямованих на оптимізацію медичної допомоги військовослужбовцям в воєнний та повоєнний час є подальше впровадження та удосконалення запропонованої функціонально-організаційної моделі.



Література

Про затвердження Воєнно-медичної доктрини України»: Указ Президента України № 910 від 31.10.2018. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/910-2018- %D0%BF#Text

The Millennium Cohort Study: The first 20

years of research dedicated to understanding the longterm health of US Service Members and Veterans / Belding J. N. et al. Annals of epidemiology. 2022. Vol. 67. P. 61-72.

https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2021.12.002

Бойчак М. П., Осьодло Г. В. Терапевтичні аспекти війни на Сході України. Монографія. К.: Людмила, 2020. 320 с.

Артеріальна гіпертензія

у військовослужбовців та ветеранів різних війн. Огляд літератури /Коваль С. М., Снігурська І. О.,

Мисниченко О. В., Пеньковата М. Ю. Український терапевтичний журнал. 2023. №1.

DOI:https://doi.org/10.30978/UTJ2023-1-57

Омельянович В., Чабан О С, Хаустова О. Психічні розлади воєнного часу. Київ: Мед книга, 2023. 232 с.

Поширеність коморбідних тривожних та

депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень / Ткаленко, О. М., Мороз, Г. З., Заремба, О. Н., Сорока, І. О. Український журнал військової медицини. 2023. № 4 (3). С.63-69.

https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-063

Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 1990-2017 / Jawad M. et al. BMC Med. 2020. Vol. 18. P. 266. DOI: 10.1186/s12916- 020- 01708-5

Ткаленко О. М. Наукове обґрунтування

функціонально-організаційної моделі збереження здоров'я та професійної працездатності

військовослужбовців в воєнний та мирний (повоєнний) час. Український журнал військової медицини. 2023. № 4(4). С. 5-16.

URL: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-005

AJMedP-8 ALLIED JOINT MEDICAL DOCTRINE FOR MILITARY HEALTH CARE (MHC) https://www.coemed.org/files/stanags/02_AJMEDP/ AJMedP-8_EDA_V1_E_2598.pdf

AJP-4.10 ALLIED JOINT DOCTRINE FOR

MEDICAL SUPPORT 2019. URL:

https://www.coemed.org/files/stanags/01_AJP/AJP- 4.10_EDC_V1_E_2228.pdf

Уніфікований клінічний протокол

первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Депресія (легкий, помірний, тяжкий депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом, рекурентний

депресивний розлад, дистимія»: наказ МОЗ України від 25.12.2014 № 1003. URL:

https: / / www.dec.gov.ua / wp -

content/ uploads/2019/11/2014_1003_ykpmd_depres iya.pdf



References

Pro zatverdzhennia Voienno-medychnoi

doktryny Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy № 910 vid 31.10.2018. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/910-2018- %D0%BF#Text [in Ukraine]

Belding, J.N., Castaneda, S. F., Jacobson, I. G.,

LeardMann, C. A., Porter, B., Powell, T.M., Kolaja C. A., Rull, R. P. (2022). The Millennium Cohort Study: The first 20 years of research dedicated to understanding the long-term health of US Service Members and Veterans. Annals of epidemiology, 67, 61-72. URL:

https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2021.12.002

Boichak, M. P., Osodlo, H. V. (2020). Terapevtychni aspekty viiny na Skhodi Ukrainy. Monohrafiia. K.: Liudmyla, 320. [in Ukraine]

Koval, S. M., Snihurska, I. O., Mysnychenko,

O. V., Penkovata, M. lu. (2023). Arterialna hipertenziia u viiskovosluzhbovtsiv ta veteraniv riznykh viin. Ohliad literatury. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal, 1.

DOI:https://doi.org/10.30978/UTJ2023-1-57 [in

Ukraine]

Omelianovych, V., Chaban, O S, & Khaustova O. (2023). Psykhichni rozlady voiennoho chasu. 2023. Kyiv: Med knyha, 232 s. [in Ukraine]

Tkalenko, O. M., Moroz, H. Z., Zaremba, O. N., Soroka, I. O. (2023). Poshyrenist komorbidnykh tryvozhnykh ta depresyvnykh syndromiv u viiskovosluzhbovtsiv, yaki zaznaly travm i poranen. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, 4 (3), 63-69.

Уніфікований клінічний протокол

первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад»: наказ МОЗ України від 23.02.2016 № 121. URL: https://www.dec.gov.ua/wp- content/uploads/2019/11/2016_121_ykpmd_ptsr.pdf

Priorities for health systems strengthening in

the WHO European Region 2015-2020: walking the talk on people centredness. URL:

https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/000 3/282963/65wd13e_HealthSystemsStrengthening_15 0494.pdf

Савицький В. Л., Ткаленко О. М., Мороз Г. З. Коморбідні тривожні, депресивні синдроми, посттравматичний стресовий розлад в роботі військового лікаря загальної практики на сучасному етапі: методичні рекомендації. К.: УВМА, 2023. 43 с.

Савицький В. Л., Ткаленко О. М., Мороз Г. З. Збереження здоров'я: що потрібно знати та робити: інформаційний посібник для військовослужбовців. К.: УВМА, 2023. 17 с.

Грабовецький Б. Є. Методи експертних

оцінок: теорія, методологія, напрямки

використання. Вінниця: ВНТУ, 2010. 171 с.

URL: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-063

[in Ukraine]

Jawad, M., Hone, T., Vamos, E.P., Roderick,

P., Sullivan, R., & Millett, C. (2020). Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193

countries, 1990-2017. BMC Med, 18, 266. URL:

https://doi.org/10.1186/s12916-020-01708-5

Tkalenko, O. M. (2023). Naukove

obhruntuvannia funktsionalno-orhanizatsiinoi modeli zberezhennia zdorovia ta profesiinoi pratsezdatnosti viiskovosluzhbovtsiv v voiennyi ta myrnyi (povoiennyi) chas. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, 4 (4), 5-16. URL:

https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-005 [in Ukraine]

AJMedP-8 ALLIED JOINT MEDICAL DOCTRINE FOR MILITARY HEALTH CARE (MHC) URL: https://www.coemed.org/files/ stanags /02_AJ MEDP/ AJMedP-8_EDA_V1_E_2598.pdf

AJP-4.10 ALLIED JOINT DOCTRINE FOR

MEDICAL SUPPORT 2019. URL:

https://www.coemed.org/files/stanags/01_AJP/AJP- 4.10_EDC_V1_E_2228.pdf

Unifikovanyi klinichnyi protokol

pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy

«Depresiia (lehkyi, pomirnyi, tiazhkyi depresyvni epizody bez somatychnoho syndromu abo z somatychnym syndromom, rekurentnyi depresyvnyi

rozlad, dystymiia»: nakaz MOZ Ukrainy vid 25.12.2014 № 1003. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-

content/ uploads/2019/11/2014_1003_ykpmd_depres iya.pdf [in Ukraine]

Unifikovanyi klinichnyi protokol

pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Reaktsiia na vazhkyi stres ta rozlady adaptatsii. Posttravmatychnyi stresovyi rozlad»: nakaz MOZ Ukrainy vid 23.02.2016, 121. URL:

https://www.dec.gov.ua/wp- content/uploads/2019/11/2016_121_ykpmd_ptsr.pdf . [in Ukraine]

Priorities for health systems strengthening

in the WHO European Region 2015-2020: walking the talk on people centredness. URL: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/000 3/282963/65wd13e_HealthSystemsStrengthening_15 0494.pdf

Savytskyi, V. L., Tkalenko, O. M., Moroz, G. Z. (2023) Komorbidni tryvozhni, depresyvni syndromy, posttravmatychnyi stresovyi rozlad v roboti viiskovoho likaria zahalnoi praktyky na suchasnomu etapi: metodychni rekomendatsii. K.: UVMA, 43. [in Ukraine]

Savytskyi, V. L., Tkalenko, O. M., Moroz, G. Z.

(2023). Zberezhennia zdorovia: shcho potribno znaty ta robyty: informatsiinyi posibnyk dlia

viiskovosluzhbovtsiv. K.: UVMA, 17 s. [in Ukraine]

Hrabovetskyi, B. Ye. (2010). Metody ekspertnykh otsinok: teoriia, metodolohiia, napriamky vykorystannia. Vinnytsia : VNTU. 171 s. [in Ukraine]

Размещено на Allbest.ru/

...