Шляхи реалізації перманентного моніторингу та корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору

Размещено на http://allbest.ru

Українська військово-медична академія

Шляхи реалізації перманентного моніторингу та корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору

В.В. Кальниш

м. Київ, Україна



Анотація

Вступ. Сучасний стан розвитку професійного психофізіологічного відбору виявив цілий ряд проблем, які потребують негайного вирішення для покращення якості та організації процедури здійснюваної селекції військових, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою.

Мета дослідження - окреслити та обґрунтувати шляхи реалізації періодичної корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору.

Методи та обсяг досліджень. Для виявлення особливостей зміни психофізіологічних реакцій військових вертолітників з урахуванням стану їх здоров'я з різним ступенем накопиченої втоми (дослідження проводили з особами, з відомими даними щодо кількості діб роботи після відпустки). Було відібрано 573 практично здорових військових вертолітників в період проходження ними стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

Результати досліджень. Проведена класифікація основних факторів трудового середовища, які сприяють розвитку надмірного стресу у військовослужбовців. Виділено та уточнено комплекс технічних, організаційних та людинозалежних факторів. Показано, що діючі фактори трудового середовища постійно змінюють свій склад та рівень впливу на організм людини з урахуванням об'єктивного існування множинності психофізіологічних профілів професійної придатності військовослужбовців. Цей факт є приводом до здійснення періодичного коректування критеріїв професійної придатності працюючих фахівців за усталеним комплексом психофізіологічних предикторів. На основі існуючої концепції організації державного управління запропонована схема організації професійного відбору.

Висновки. Встановлені типи факторів трудового середовища, що впливають на рівень професійної придатності осіб, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою. Виявлено три кластери, що охоплюють технічні, організаційні та людинозалежні фактори трудового середовища. Обґрунтовано необхідність періодичної корекції рівнів комплексу психофізіологічних якостей, що є предикторами професійної придатності фахівців, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою. Сформульоване положення щодо усталеності і універсальності комплексу психофізіологічних предикторів для осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Показано наявність множинності структури психофізіологічних профілів фахівців, успішно працюючих в одній професії. Запропоновано схему організації адміністрування системи визначення та періодичного уточнення професійної придатності фахівців.

Ключові слова: професійний психофізіологічний відбір, військовослужбовці, умови праці з підвищеною небезпекою, періодична корекція критеріїв селекції, організація процедур професійного відбору.



Вступ

Стрімка зміна трудового середовища, викликана бурхливими соціальними, економічними, політичними, військовими та іншими глобальними процесами, які нині відбуваються в Україні та інших країнах світу, призводять до актуалізації вирішення проблеми професійного психофізіологічного відбору. Необхідність розробки нових прийомів професійного відбору викликана також можливістю розвитку негативних турбулентних процесів в організмі людини, що працює під дією зазначених факторів. психофізіологічний експертиза вертолітник професійний

Так, наприклад, за даними [4] лише 58,2% осіб від числа зарахованих на перший курс Чернігівського вищого військового училища льотчиків здобули професію льотчика, а 24,7% були виключені з училища через незадовільний стан здоров'я та через неспроможність пілотувати літаком. Такий стан справ стимулює розробки щодо вдосконалення прийомів професійного психофізіологічного відбору.

Однак у доступній літературі спостерігається мало досліджень, присвячених проблемі вдосконалення організації професійного психофізіологічного відбору. В основному, багато досліджень за кордоном використовують психологічні предиктори для організації професійного відбору.

Деякі дослідження були спрямовані на пошук комплексу психологічних параметрів-предикторів професійної придатності, а також механізми організації професійної діяльності, які супроводжуються оцінкою виконання завдань керівником польотів. [17].

Інші автори також стверджують, що сукупність особистісних якостей є надійними предикторами продуктивності та виснаження організму людини та, що ці сукупності можуть бути корисними для вибору нею конкретної військової професії [14]. Вважається, що військовослужбовці повинні бути стійкими до дії різних психічних та фізичних стресогенних факторів, оскільки під час воєнних дій вони часто опиняються у складних ситуаціях [12]. Наполегливість і завзятість, що допомагає старанно працювати, незважаючи на невдачі, є хорошими предикторами підтримки високої працездатності. [10, 11].

Разом з тим когнітивні здібності також вважаються важливими предикторами успіху у професійній діяльності. [16].

Проведений аналіз показав, що більшість сучасних методичних підходів до здійснення професійного відбору, особливо представлених в західних джерелах, базується на залученні психологічних тестів. Наприклад, в психологічному обзорі можливих шляхів для покращення відбору перераховано 11 напрямів наукових розробок з цієї теми [15].

Зокрема, серед обговорюваних напрямів є: виявлення та вимірювання професійно важливих якостей новими методами або конструювання предикторів; покращення здатності визначати, наскільки добре прогнозуються цікаві результати; покращення прийняття нових систем відбору особами, які приймають рішення. Але серед цих напрямів немає жодного, спрямованого на забезпечення регулярної модифікації критеріїв професійного психофізіологічного відбору в залежності від зміни параметрів трудового середовища.

Зважаючи на плідність окреслених психологічних підходів все ж слід зазначити, що застосування таких алгоритмів відбору в переважній більшості носить суб'єктивний характер.

Суттєвим доповненням до обговорених прийомів психологічного відбору може служити психофізіологічний професійний відбір, який ґрунтується на застосуванні кількісних об'єктивних вимірювань різноманітних професійно важливих якостей людини. Тут також доцільно наголосити на тому незаперечному факті, що особистісні якості є досить стабільними на протязі періоду роботи людини в даній професії, а психофізіологічні особливості є більш динамічними, залежними від багатьох факторів трудового середовища.

Цей феномен являється підмурком для незаперечного застосування фундаментальних психофізіологічних якостей при проведенні професійного відбору. Важливим прийомом для вирішення окресленої проблеми є постійне відстеження коливань параметрів шкідливих факторів трудового середовища, що впливають на людину, з метою адаптації змісту та рівнів критеріїв професійної придатності фахівця.

Мета дослідження - окреслити та обґрунтувати шляхи реалізації періодичної корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору.



Методи та обсяг досліджень

Для виявлення особливостей зміни психофізіологічних реакцій військових вертолітників з урахуванням стану їх здоров'я та різним ступенем накопиченої втоми (дослідження проводили з особами, з відомими даними щодо кількості діб роботи після відпустки). Було відібрано 573 практично здорових військових вертолітників в період проходження ними стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону [1].

Обстеження психофізіологічних характеристик пілотів виконувалось за допомогою програмно- апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень «ПФИ-2» [6, 9].

Реєструвались наступні показники: критична частота світлових миготінь (КЧСМ), Гц на зелений колір; час простої зорово-моторної реакції (ПЗМР), мс; стандартне відхилення ПЗМР (сПЗМР), мс; час складної зорово-моторної реакції (СЗМР), мс; стандартне відхилення СЗМР (сСЗМР), мс; функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП), мс; сила нервових процесів (СНП), мс; реакція на рухомий об'єкт (РРО) при швидкості руху годинникової стрілки 2 обертання за секунду: час випередження (чвРРО), мс та час запізнення (чзРРО), мс; РРО кількість випереджень (квРРО), кількість; РРО кількість запізнень (кзРРО), кількість; орієнтація в просторі (ОП): час вірної позначки (чвпОП), мс; час помилкової позначки (чппОП), мс; кількість вірних позначень (квпОП), кількість; кількість помилкових позначень (кппОП), кількість; концентрація уваги (КУ): кількість вірних позначок при виконанні завдання на КУ (квпКУ), кількість; кількість помилкових позначок при виконанні завдання на КУ (кппКУ), кількість; витрачений час при виконанні завдання на КУ (вчКУ), с; короткочасна пам'ять (КП): час вірної згадки (чвзКП), с; час помилкової згадки (чпзКП), с; кількість вірних позначок (квпКП) при дослідженні КП, кількість; кількість помилкових позначок (квпКП) при дослідженні КП, кількість. Додатково було використано ряд «біографічних» показників: вік, в роках; кваліфікаційний клас; загальний наліт, годин; кількість діб після відбування відпустки.

Статистичний аналіз даних було проведено методами варіаційної статистики та кластерного аналізу (метод ^-середніх) за допомогою пакету програм STATISTICA 13.3 (ліцензія AXA905I924220FAACD-N).

Результати та їх обговорення

Робоче навантаження пілотів аналізується доволі давно. Зокрема, в літературі описаний досить широкий перелік стресорів, які, наприклад, впливають на льотчика дальньої авіації [18, 19]:

фізіологічні стресори (фізичне або розумове зусилля, напруга; екстремальні температури; голод, спрага; нещасний випадок, травма; інфекція, запалення; проблеми зі сном, безсоння; обмеження сну через нерегулярну змінну роботу та через частий перетин часових поясів);

психологічні стресори (реалістичний страх перед авіакатастрофою через високу втому; занепокоєння; страх соціального приниження; розчарування);

психосоціальні стресори (проблеми зі здоров'ям; проблеми партнерства; стрес щодо догляду за дитиною; фінансові проблеми; відсутність комунікації тощо);

стресори, пов'язані з роботою (невеликий досвід роботи в кабіні сучасного літака; конфлікти на робочому місці; особисте життя; брак часу через економічний тиск; мінімальний час відпочинку та мінімальний час на виконання робіт);

екзистенційні або хронічні стресори, пов'язані з роботою (просування по службі; відповідальність за пасажирів та екіпаж під час виконання польотів);

негайні загрози (небезпека життя при здійсненні польоту; засліплення лазерною указкою при приземленні; дрон, який стикається з об'єктом за кілька хвилин або секунд до приземлення; обидва пілоти дрімають за штурвалом у кабіні; польоти над зонами активних бойових дій (наприклад, Сирія, Україна).

Дія комплексу зазначених численних чинників відбувається постійно, що може значно погіршити психофізіологічні функції пілотів і, отже, знизити ступінь їх професійної придатності. Тому в сучасному світі доцільно говорити про адекватну трансформацію критеріїв професійної придатності залежно від змін реальних умов трудового середовища.

У наведеному переліку стресогенних факторів не враховано дію періодично модифікованих складових, наприклад, «технічних» факторів, які можуть призводити як до зменшення, так і до збільшення навантаження на льотчика. В загальному випадку потрібно зазначити, що дія періодично змінюваного комплексу факторів, можливо, буде пред'являти дещо інші вимоги до психофізіологічного статусу льотчика. Тому, бажано, здійснювати моніторинг умов трудового середовища, що трансформує робоче навантаження льотчика, і враховувати цю зміну при застосуванні критеріїв професійного психофізіологічного відбору.

Типологізація факторів трудового середовища. Як вже наголошувалось, у сучасному світі, що швидко розвивається, виникають принципово нові проблеми, пов'язані з процедурою застосування професійного відбору. Це пов'язано з тим, що технічні можливості обладнання, використовуваного у військовій справі, стрімко змінюються за досить короткі проміжки часу.

Наприклад, можливості комп'ютерної техніки та сучасних програм «штучного інтелекту» можуть трансформуватися чи не щомісяця. Прикладом також може бути постійне переоснащення збройних сил новим обладнанням. Такі зміни істотно впливають на обсяг розумового та фізичного навантаження на працюючу людину, не завжди зменшуючи рівень напруженості її праці. Істотним аргументом для обґрунтування необхідності трансформації критеріїв професійної придатності при модернізації або зміні використовуваної техніки може служити факт наявності неоднакових рівнів професійно важливих якостей у пілотів, які використовують різні типи літальних апаратів [1]. Потрібно наголосити, що зазначені трансформації техніки якісно змінюють сам характер та зміст професійної діяльності, тим самим утруднюючи навіть середньострокове передбачення її метаморфоз та відповідної ним напруженості праці. Усі перелічені фактори значно ускладнюють процедуру професійного відбору, оскільки швидко стають невідомими умови зміненого трудового середовища, в якому працюватиме людина. Зазначене положення також відноситься до вже працюючого фахівця, умови і режими праці якого можуть постійно розвиватися з модифікацією використовуваних технічних пристроїв і виконуваних ним професійних завдань.

Для структуризації багаточисельних впливів факторів трудового середовища, доцільно запропонувати наступну схему класифікації умов праці та «людинозалежних» професійних факторів, які слід відстежувати для отримання об'єктивної інформації про їхню радикальну зміну (рис. 1).

Потрібно констатувати, що напруженість праці формується під впливом комплексу факторів трудового середовища, які умовно можна розділити на три кластера. Перший кластер містить групу «технічних» факторів, пов'язаних з використанням для організації професійної діяльності певних технічних засобів. «Технічні» фактори складаються з декількох компонентів, пов'язаних з: модернізацією чи зміною типу використовуваної техніки, модернізацією програмного забезпечення, застосовуваного при організації діяльності, і компонента зв'язаного з постарінням техніки, коли її параметри погіршуються з часом. У будь-якому випадку, вплив діючих компонентів фактору «техніки» може корінним чином змінити зміст та умови праці. Якщо ці зміни стають достатньо великими, трансформуються вимоги до професійної придатності, що потребує перебудови критеріїв професійно важливих якостей до адекватного новим умовам трудового середовища ступеня.

Інший кластер формування напруженості праці пов'язаний з дією комплексу «організаційних факторів», який складається з декількох компонентів: умов праці, режимів праці та компонента рівня складності виконуваних завдань.

Рисунок 1. Структурна схема кластерів трудового середовища, що впливають на рівень напруженості праці пілота

Умови праці можуть змінюватися не тільки при модернізації засобів діяльності, але й при освоєнні пілотом нових типів літальних апаратів чи природного їх постаріння, при пертурбації метеорологічних чи економічних параметрів середовища, настанні воєнного стану тощо. Режими праці пов'язані з метою отримання корисного результату при реалізації професійної діяльності можуть корінним чином впливати на напруженість праці і працездатність фахівця. Наприклад, подовжені зміни, нічні зміни, нераціональна ротація змін тощо. Окремо слід обговорити компонент «зміни складності завдань». Цей компонент може викликати як позитивний (при скороченні складності завдань), так і негативний результат (збільшення складності завдань). На рівень складності виконуваних завдань впливають дефіцит інформації і часу, рівень відповідальності за якість і своєчасність отриманого результату тощо.

Об'єктивний аналіз метаморфоз напруженості праці під дією обговорених кластерів є досить трудомісткий, слаборозвинений та, часом, ненадійний. Один з варіантів алгоритму такого аналізу представлений нижче. В описаному випадку трансформацію навантаження на організм спеціаліста, викликаною модифікацією «технічних» та «організаційних» особливостей трудової діяльності, можна оцінювати за допомогою коефіцієнта CCS, що відображає ступінь збігу завдань (дій, операцій), які формують процес здійснення діяльності [13]:

CCS=Id/(Id+Un1-Un2),

де Id - кількість завдань, що збігаються; Un1 - кількість завдань, що виконувалися до модифікації «технічних» та «організаційних» особливостей трудової діяльності; Un2 - кількість завдань, що виконуються після модифікації «технічних» та «організаційних» особливостей трудової діяльності.

Принаймні, при зменшенні значень цього коефіцієнта можна будувати висновки про якість проведеної модифікації «технічних» і «організаційних» можливостей праці. На жаль, у наведеній формулі не враховується складність завдань. Тому при її застосуванні необхідно включати завдання приблизно однакової складності.

В третій кластер можна включити комплекс «людинозалежних» компонентів, які характеризуються: зміною рівнів факторів стресу, рівнів втоми, переходом на іншу посаду, залученням осіб з іншою спеціалізацією та осіб старшого віку. Якщо більшість з наведених компонентів не потребує додаткових коментарів, то складову «рівень втоми» потрібно розглянути більш детально.

Справа в тому, що в даний час, коли фоновий рівень стресу населення і, особливо, військовослужбовців знаходиться на дуже високому рівні [2], а кількість стресових факторів значно збільшилась, темп розвитку втоми може прискорюватися.

Такі обставини призводять до формування сильної втоми, перевтоми чи хронічної втоми, які значно знижують прояви професійно важливих якостей працівника. Тому рівень професійної придатності фахівця з часом знижується і в якийсь момент він може спотворюватися таким чином, що буде перейдено поріг цієї придатності. Тобто фахівець стає тимчасово чи постійно непридатним до виконання службових завдань. У цьому випадку моніторинг професійно важливих якостей фахівців може бути не тільки корисним, а й вкрай необхідним.

Разом з тим, потрібно зазначити, що симптоми втоми, хоча і корелюють з деякими ознаками розвитку стресу, але цей зв'язок проявляється на достатньо низькому рівні. Так, за даними дослідження [19] рівні показників психосоціального стресу достовірно, але неоднаково, пов'язані зі складовими інших чинників стресу. Якщо проаналізувати величини коефіцієнтів кореляції, то прояви депресії мають найвищі рівні зв'язків з іншими показниками наявності стресових розладів. Зокрема, з рівнем «генералізованої» тривоги (r=0,77), з показником присутності симптомів поширених психічних розладів (r=0,73), з глибиною психосоціального стресу (r=0,70). Менші коефіцієнти кореляції спостерігаються з показником наявності симптомів поширених психічних розладів: з рівнем депресії (r=0,73), рівнем психоемоційного стресу (r=0,68), рівнем «генералізованої» тривоги (r=0,68). На третьому місці за силою зв'язку з показником рівня «генералізованої» тривоги знаходяться: параметри психосоціального стресу (r=0,77) та психоемоційного стресу (r=0,70), а також присутності симптомів поширених психічних розладів (r=0,68). Найменші рівні достовірних коефіцієнтів кореляції спостерігаються з показником рівня втоми. Зокрема, з параметром рівня благополуччя ступінь втоми пов'язана негативно (r=-0,40), а з параметрами депресії (r=0,40), існування симптомів поширених психічних розладів (r=0,36) - позитивно.

Необхідно також звернути увагу на той факт, що показник рівня благополуччя має негативну кореляцію з усіма іншими показниками стресу, що демонструє сприятливий вплив рівня благополуччя на зниження розвитку стресу у льотчиків. Причому найбільший коефіцієнт кореляції констатується з рівнем депресії (r=- 0,65).

Викладене свідчить про те, що рівень втоми, хоч і пов'язаний з дією інших стресових факторів, але все ж таки вказане сполучення не дуже щільне і, тому можна вважати, що втома є бідиш менш автономною властивістю, яку потрібно враховувати окремо. Ймовірно, існує таке становище, коли втомлена людина вже не може адекватно виконувати свої професійні обов'язки. У цьому випадку потрібно як знаходити межі професійної придатності втомленого фахівця, так і оперативно використовувати ці дані для його допуску до роботи, чи ініціювання відновлення його стану. Описаний факт зближує цілі професійного відбору та допуску спеціаліста до виконання поставлених службових завдань, робить визначення професійної придатності універсальним інструментом для забезпечення його ефективної діяльності.

Усталеність комплексу психофізіологічних предикторів для осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Насамперед необхідно обговорити питання про певну константність списку професійно важливих якостей в осіб, які працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Незаперечним є той факт, що психофізіологічні функції є фундаментом для формування професійної придатності фахівця. Саме тому у Законі України «Про охорону праці» наголошується на необхідності проводити психофізіологічну експертизу для осіб, які працюють в умовах із підвищеною небезпекою (Стаття 5). Ці умови диктують відповідні жорсткі вимоги до психофізіологічного статусу працюючої особи.

Питанню про наявність ряду базових психофізіологічних функцій приділяли велику увагу вчені-попередники. Так, І.П. Павлов показав наявність генетично обумовлених індивідуальних властивостей, які формують відмінності у функціонуванні вищої нервової діяльності і є ключовою основою для побудови різних форм поведінки [8]. Ці властивості відбивають загальні неспецифічні динамічні особливості роботи мозку. Положення про існування зв'язку між характеристиками діяльності оператора та основними якостями, притаманними нервовій системі, було сформульовано В.Д. Небиліциним [7]. Сучасні дослідники присвятили свої роботи обґрунтуванню класифікації і уточненню показників основних властивостей нервової системи [5].

В результаті проведеного аналізу було виділено достатньо компактний комплекс психофізіологічних предикторів, завдяки яким, з допомогою відповідних кількісних методик, можна з певною ймовірністю передбачити рівень професійної придатності особи. Але, слід зазначити, що ідеальних методів визначення окремих психофізіологічних властивостей, сконцентрованих тільки на оцінці конкретної якості, в принципі, не існує. Для визначення кожної якості конструюються спеціальні умови, при яких вибрана якість буде представлена в якнайчіткішому вигляді. Проте будь-який прийом не виключає випадків, коли в оцінці конкретної якості не присутній внесок інших якостей. Тому кожна аналізована психофізіологічна якість містить в собі конгломерат внесків різних якостей з неоднаковою вагою кожної з них в цю інтегральну оцінку. Підсумовуючи висловлене, можна зазначити, що кожна з оцінок базових якостей в неявній формі містить поєднаний внесок багатьох інших важливих психофізіологічних параметрів, що неявно робить комплекс оцінюваних фундаментальних індикаторів достатньо універсальним для тестування професійної придатності фахівців багатьох професій, пов'язаних з підвищеною небезпекою.

До списку професійно важливих, базових для багатьох професій психофізіологічних функцій, можна віднести наступні якості:

• уваги (концентрація, перемикання, обсяг, розподіл, виснажування, нестійкість та ін. властивості);

• пам'яті (короткочасної, оперативної, довготривалої');

• швидкісні (проста та складна сенсомоторні реакції, функціональна рухливість, сила, динамічність та врівноваженість нервових процесів та ін.);

• орієнтації у просторі та часі.

Для різних професій та станів працівника трансформуються лише рівні перерахованих психофізіологічних якостей, оскільки природа еволюції мозку не може дозволити собі такої марнотратності як розвивати спеціальні здібності для кожного виду діяльності чи стану особи. Тому використання стабільного комплексу ключових психофізіологічних якостей є універсальною основою для визначення професійної придатності фахівця, працюючого в умовах з підвищеною небезпекою. Виходячи з представленої думки, можна сформулювати висновок про можливість організації спеціальної конструкції заходів для здійснення динамічного регулювання критеріїв професійної придатності за умов спонтанної чи спрямованої радикальної перебудови параметрів трудового середовища.

Множинність структури психофізіологічних профілів в одній професії. Ще одну важливу проблему потрібно обговорити окремо. Справа в тому, що психофізіологічний профіль успішно працюючої в конкретній професії людини може мати декілька форм, які суттєво відрізняються одна від одної. Зокрема, якщо взяти досить велику групу успішно працюючих військових вертолітників [1], то можна констатувати, що їх психофізіологічні профілі різко відрізняються [3]. Наприклад, якщо групу ефективно працюючих військових вертолітників за комплексом психофізіологічних параметрів методами кластерного аналізу поділити на дві групи, можна отримати два різко несхожих за своєю структурою психофізіологічних профілі (рис. 2).

Рисунок 2. Стандартизовані психофізіологічні профілі двох кластерів (cluster 1 та cluster 2) професійно придатних та успішно працюючих військових вертолітників.

По осі абсцис - стандартизована шкала психофізіологічних показників. По осі ординат - перелік основних показників, що складають психофізіологічні профілі військових вертолітників

До кластеру 1 було віднесено 364 чоловіка, а до кластера 2 - 209 чоловік. Кількість кластерів потрібно визначати емпірично, отримуючи групу кластерів, психофізіологічні характеристики яких достовірно відрізняються за більшістю параметрів. Тому обговорюваний приклад є умовним і контингент вертолітників можна розбити, наприклад, на 5 кластерів, як в [3] де була здійснена процедура визначення кількості кластерів. Наявність декількох профілів, по-перше, ілюструє велику компенсаторну можливість людини ефективно працювати в умовах з підвищеною небезпекою. По-друге, рівень прийнятної для командування військового підрозділу ефективності праці вертолітників, в принципі, може бути неоднаковим для осіб з різними профілями [3].

Для ілюстрації несхожості двох кластерів, що містять виділені психофізіологічні профілі військових вертолітників, доцільно надати реальні дані щодо їх швидкісних показників (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні середніх значень швидкісних психофізіологічних показників та їх стандартних відхилень у ефективно працюючих військових вертолітників, поділених на два кластери: кластер 1 (n=364 чол.); кластер 2 (n=209 чол.)

Психофізіологічні показники	Середні значення	Стандартні відхилення
	Кластер 1	Кластер 2	Кластер 1	Кластер 2
Критична частота світлових миготінь (КЧСМ), Гц	48,97±0,23*	47,5±0,27	4,55	4,34
Проста зорово-моторна реакція (ПЗМР), мс	283,37±1,48	286,6±2,03	28,21	29,33
Стандартне відхилення ПЗМР (сПЗМР), мс	53,50±1,55*	64,6±2,84	29,56 r	41,01
Складна зорово-моторна реакція (СЗМР), мс	434,38±2,14*	443,4±3,31	47,87 r	40,736
Стандартне відхилення СЗМР (сСЗМР), мс	88,54±1,72*	82,16±2,75	32,85 r	39,75
Функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП), мс	286,66±2,02*	313,20±3,02	40,74 r	47,87
Сила нервових процесів (СНП), мс	400,7±2,48*	368,73±3,63	47,34	52,47
Реакція на рухомий об'єкт (РРО) - час випередження (чвРРО), мс	23,09±1,23*	27,9±1,81	23,37	26,16
РРО - час запізнень (чзРРО), мс	66,14±0,96*	69,3±1,13	18,41 r	16,26
РРО - кількість випереджень (квРРО), кількість	2,45±0,16	2,20±0,18	3,09 r	2,64
РРО 0 кількість запізнень (кзРРО), кількість	16,55±0,16	16,8±0,18	3,09 r	2,64

Примітка: * - достовірність різниці середніх за t-критерієм Стьюдента на рівні р<0,05; r- достовірність різниці дисперсій за F-критерієм Фішера на рівні р<0,05.



Таблиця 2

Рівні середніх значень когнітивних психофізіологічних показників та їх стандартних відхилень у ефективно працюючих військових вертолітників, поділених на два кластери: кластер 1 (n=364 чол.); кластер 2 (n=209 чол.)

Психофізіологічні показники	Середні значення	Стандартні відхилення
	Кластер 1	Кластер 2	Кластер 1	Кластер 2
Орієнтація в просторі (ОП) час вірної позначки (чвпОП), мс	10455,97±220,28*	14224,50±401,10	4202,76 r	5798,61
ОП час помилкової позначки (чппОП), мс	5081,28±353,80*	20068,20±1176,19	6750,10 r	17003,90
ОП кількість вірних позначок (квпОП), кількість	16,80±0,05*	19,24±0,11	1,52 r	0,88
ОП кількість помилкових позначок (кппОП), кількість	0,76±0,05	3,2±0,11	1,52 r	0,88
Концентрація уваги (КУ) кількість вірних позначок (квпКУ), кількість	23,44±0,08*	22,7±0,11	1,48	1,63
Концентрація уваги (КУ) кількість помилкових позначок (кппКУ), кількість	0,07±0,01*	0,10±0,02	0,26	0,28
КУвитрачений час (вчКУ), с	317,67±5,08	327,60±6,97	97,00	100,77
Короткочасна пам'ять (КП) час вірної згадки (чвзКП), с	11,40±0,16	11,90±0,24	3,01 r	3,40
КП час помилкової згадки (чпзКП), с	10,35±0,61	10,40±0,79	11,67	11,45
КП кількість вірних позначок (квпКП), кількість	15,98±0,06*	15,70±0,09	1,23	1,23
КП кількість помилкових позначок (кппКП), кількість	1,60±0,06	1,70±0,10	1,24	1,38

Примітка: * - достовірність різниці середніх за t-критерієм Стьюдента на рівні p<0,05; r -достовірність різниці дисперсій за F-критерієм Фішера на рівні p<0,05.

Аналіз наведеної таблиці дає змогу констатувати, що за переважною більшістю середні значення та дисперсії швидкісних психофізіологічних характеристик в обох кластерах достовірно відрізняються та доказують об'єктивне існування різних за своєю структурою психофізіологічних профілів у успішно працюючих військових вертолітників.

Приблизно така ж картина спостерігається і за показниками когнітивних функцій (табл. 2). Причому більшість достовірних різниць у представників різних кластерів спостерігається за показниками орієнтації в просторі та концентрації уваги, які дуже важливі при реалізації керування літальним апаратом.

У будь-якому разі, за рівнем більшості показників працездатність осіб кластеру 1 є дещо кращою ніж у представників кластеру 2. Такий факт може свідчити про те, що професійно придатні вертолітники можуть мати різний рівень успішності праці, але знаходитись в межах прийнятного коридору професійної придатності.

Цікавим є той факт, що більшість вертолітників мають кращі показники працездатності (63,5%), а менша (34,5%) -нижчий рівень цих показників. Висвітлений ефект свідчить про високу якість проведеного професійного відбору та моніторингу професійно важливих якостей вертолітників.

Отриманий висновок можна доповнити, уточнити та конкретизувати «біографічними» даними, наведеними в табл. 3. Тут доцільно констатувати, що обидва кластери аналізованих фахівців не відрізняються за своїм віком, кваліфікацією, рівнем втоми, викликаним більшою чи меншою тривалістю праці після відпуски та загальним нальотом. Тому при реалізованому поділі контингенту вертолітників на два кластери можна відмітити однорідність отриманих кластерів за «біографічними» показниками.

Таким чином, потрібно наголосити, що перманентне переформатування багатозвучного акорду різноманітних стресових навантажень, який супроводжує професійну діяльність фахівців, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою, є ключовою причиною та джерелом трансформації напруженості праці та професійної придатності до цієї праці. Необхідність проведення періодичної переоцінки рівня нормативних психофізіологічних функцій у фахівців, які працюють в таких умовах, є невідворотною.

Таблиця 3

Рівні середніх значень біографічних показників та їх дисперсій у ефективно працюючих військових вертолітників, поділених на два кластери: кластер 1 - n=364 чол.; кластер 2-n=209 чол.)

Біографічні показники	Середні значення	Стандартні відхилення
	Кластер 1	Кластер 2	Кластер 1	Кластер 2
Вік, років	36,09±0,46	36,80±0,61	4,55	4,34
Клас, рівень	2,47±0,06	2,40±0,07	1,10	1,02
Кількість діб після відпустки, діб	137,30±5,65	134,8±7,64	107,82	110,39
Загальний наліт, годин	935,44±47,54	1079,70±74,00	907,02л	1069,64

Примітка: * - достовірність різниці середніх за t-критерієм Стьюдента на рівні p<0,05; ^Л достовірність різниці дисперсій за F-критерієм Фішера на рівні p<0,05.

Численність окреслених причин та їх достатньо швидка калейдоскопічна зміна наводить на думку про потрійність створення спеціальної служби по комплексному відстеженню параметрів трудового середовища та своєчасної корекції критеріїв професійної придатності вертолітників та інших фахівців, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою.

Організація адміністрування системи управління визначенням професійної придатності фахівців. Перш ніж розглядати проблему адміністрування професійного відбору, необхідно обговорити питання щодо організації цього управління. І тут доцільно згадати багаторазово підтверджену схему застосування прийомів управління на державному рівні, а саме, триєдине існування автономних квазінезалежних підсистем регуляції: законодавчої, судової та виконавчої. Застосування цієї ідеї для організації професійного відбору зводиться до використання схеми тотожної плану побудови державного управління. Рівнозначними є пари: законодавча підсистема - підсистема розробки критеріїв професійного відбору, судова підсистема - підсистема корекції критеріїв професійного відбору; виконавча підсистема - підсистема практичного застосування критеріїв професійного відбору (рис. 3). Аналіз взаємодії цих підсистем дає імпульс для розробки детальної концепції щодо створення системи проведення професійного відбору з відповідною періодичною корекцією критеріїв професійної придатності фахівців.

Використовуючи висвітлену концепцію, можна сконструювати систему професійного психофізіологічного відбору та періодичної корекції його критеріїв (рис. 4). В цьому випадку, потрібно мати підсистему в якій зберігаються варіанти нормативних груп критеріїв професійно важливих якостей (ПВЯ) - аналог законодавчої гілки влади.

Рисунок 3. Концепція розробки системи професійного психофізіологічного відбору та періодичної корекції його критеріїв. Розробка критеріїв відбору - аналог законодавчої гілки влади. Корекція критеріїв відбору - аналог судової гілки влади. Застосування критеріїв відбору - аналог виконавчої гілки влади.

Кожна група містить комплекс критеріїв, які можуть застосовуватися для різних ситуацій професійної діяльності відповідних фахівців (робота в штатних ситуаціях, робота в умовах з підвищеною небезпекою) з урахуванням можливої множинності адекватних психофізіологічних профілів. Крім того, повинна мати місце група критеріїв, застосовуваних для різних станів працюючого фахівця (сильна втома, професійна придатність до роботи за змінним графіком тощо).

Після застосування цих груп критеріїв формується висновок: наприклад, придатний для роботи в штатних ситуаціях, придатний для роботи в умовах з підвищеною небезпекою, придатний для роботи в змінах, включно з роботою вночі тощо. Такий висновок дасть змогу керівнику (командиру) раціонально використовувати робочі зусилля кожного фахівця та давати йому посильне навантаження.

Рисунок 4. Структурно-функціональна схема реалізації концепції професійного психофізіологічного відбору та періодичної корекції його критеріїв



Підсистема корекції критеріїв ПВЯ (аналог судової гілки влади) містить три складові: оцінка параметрів трудового середовища, визначення достовірних змін його рівнів та корекція критеріїв ПВЯ. Поняття трудове середовище можна вважати універсальним для вирішення задач визначення професійної придатності. Воно містить дані не тільки про стан умов праці, але й її організаційні та «людинозалежні» компоненти (рис. 1).

Стан трудового середовища потрібно весь час відстежувати для визначення можливих значних погіршень його компонентів. Ці відхилення визначає складова підсистеми корекції критеріїв ПВЯ - «визначення достовірних змін параметрів трудового середовища». У разі їх відсутності (сигнал «ні») - продовжується моніторинг параметрів трудового середовища. В протилежному випадку (сигнал «так») керування підсистемою передається складовій «корекція критеріїв ПВЯ», яка в залежності від визначеного відхилення, коректує існуючі рівні ПВЯ. Тут потрібно наголосити, що не кожне спорадичне відхилення параметру трудового середовища викликає корекцію рівнів ПВЯ. Тільки стабільна зміна параметру трудового середовища може викликати трансформацію існуючих критеріїв професійної придатності.

Третя підсистема «застосування критеріїв ПВЯ» є аналогом виконавчої гілки влади. В ній наявні критерії ПВЯ практично використовуються для визначення рівнів професійної придатності фахівця за комплексом параметрів трудового середовища, що є цінною інформацією для командира підрозділу при реалізації раціонального управління кадрами з урахуванням індивідуальних психофізіологічних можливостей кожного фахівця.

Таким чином, зараз своєчасно постає питання щодо необхідності мати кілька груп критеріїв професійної придатності за психофізіологічними характеристиками, які враховують наявність багатьох ансамблів тотожних за змістом професій та факт можливої достовірної зміни параметрів трудового середовища, що впливають на рівні професійно важливих психофізіологічних якостей працюючого спеціаліста.

Додатково, в результаті проведеного аналізу сформульовано та доведено положення щодо необхідності періодичної корекції критеріїв професійної придатності спеціаліста.

Очевидно, період корекції цих критеріїв має залежати від значимості змін параметрів трудового середовища, функціонального стану і працездатності фахівця.

Обговорюється можливість виділення квазістабільного комплексу психофізіологічних професійно важливих якостей, який використовуватиметься з



Висновки

1. Встановлені типи факторів трудового середовища, що впливають на рівень професійної придатності осіб, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою. Виявлено три кластери, що охоплюють технічні, організаційні та людинозалежні фактори трудового середовища. Обґрунтовано необхідність періодичної корекції рівнів комплексу психофізіологічних якостей, що є предикторами професійної придатності фахівців, працюючих в умовах з підвищеною небезпекою.

Подальші дослідження мають стосуватися уточнення переліку цих психофізіологічних якостей та встановлення методів їх тестування та періоду переоцінки отриманих критеріїв. Важливою дією є уточнення та деталізація схеми професійного психофізіологічного відбору та реалізації періодичної корекції його критеріїв.

2. Сформульоване положення щодо усталеності і універсальності комплексу психофізіологічних предикторів для осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою.

3. Показано наявність множинності структури психофізіологічних профілів фахівців, успішно працюючих в одній професії.

4. Запропоновано схему організації адміністрування системи визначення та періодичного уточнення професійної придатності фахівців.



Література

1. Кальниш В., Швець А., Пашковський С. Психофізіологічний професійний відбір та моніторинг професійної придатності військових льотчиків: Монографія. Вінниця: ТОВ «Меркьюрі- Поділля», 2022. - 368 с.

2. Кальниш В.В. Інформаційні підходи до аналізу впливу психоемоційного навантаження на стан працездатного населення та військовослужбовців України. Cyb. and Comp. Eng. 2023. № 3 (213). С. 69-85.

3. Кальниш В.В. Множинність і змінне домінування психофізіологічних якостей - фундаментальний механізм прояву професійної придатності військових вертолітників у стресогенних умовах середовища. журнал військової медицини, Т. 4. № 4. С. 77-87.

4. Коритько О.І., Підчибій Л.В. Проблеми забезпечення ефективної підготовки військових льотчиків повітряних сил збройних сил України. Збірник наукових праць Державного науково- дослідного інституту авіації. 2019. Вип. 15(22). С. 22-26.

5. Макаренко М. В., Лизогуб В. С. Обґрунтування структури і класифікації властивостей нервової системи. Вісник Черкаського університету. 2019. №1. С. 49-58. DOI: 10.31651/2076-5835-2018-1-2019-1-49-58

6. Методика обстежень під час проведення лікарсько-льотної експертизи: посібник для лікарсько-льотних комісій / Верба А.В., Казмірчук А.П., Пашковський С.М. та ін. Київ. 2018. 432 с.

7. Небылицын В.Д. Надежность работы оператора в сложной системе управления. Инженерная психология. М.: МГУ. 1964. С. 358-367.

8. Павлов И.П. Общие типы высшей нервной деятельности животных и человека. Полн. собр. соч. М.; Л.: Изд-во АН СССР. 1952. Т. 3. Кн. 2. С. 267293.

9. Фирсов А.Г. Программно-апаратный комплекс для оценки типологических особенностей центральной нервной системы человека. Кибернетика и вычислительная техника. 2010. Вып. 162. С. 28-35.

10. Crede, M., Tynan, M. C., & Harms, P. D. (2017). Much ado about grit: A meta-analytic synthesis of the grit literature. Journal of Personality and social Psychology, 113(3), 492

11. Duckworth, A. L., Peterson, C., Matthews, M. D., & Kelly, D. R. (2007). Grit: perseverance and passion for long-term goals. Journal of personality and social psychology, 92(6), 1087

12. Farina, E. K., Taylor, J. C., Means, G. E., Williams, K. W., Murphy, N. E., Margolis, L. M., ... & McClung, J. P. (2017). Effects of combat deployment on anthropometrics and physiological status of US Army special operations forces soldiers. Military medicine, 182(3-4), e1659-e1668

13. McCormick E.J. Job and task analysis. Handbook of industrial and organizational psychology/ Ed. M.D. Dunnette. Chicago. 1976. P. 651-696.

14. Nye, C. D., White, L. A., Drasgow, F., Prasad, J., Chernyshenko, O. S., & Stark, S. (2020). Examining personality for the selection and classification of soldiers: Validity and differential validity across jobs. Military Psychology, 32(1), 60-70.

15. Sackett, P. R., & Lievens, F. (2008). Personnel selection. Annu. Rev. Psychol., 59, 419-450

16. Schmidt, F. L., & Hunter, J. E. (1998). The validity and utility of selection methods in personnel psychology: Practical and theoretical implications of 85 years of research findings. Psychological bulletin, 124(2), 262

17. Sorlie, H. O., Hetland, J., Dysvik, A., Fosse, T. H., & Martinsen, О. L. (2020). Person-Organization Fit in a military selection context. Military Psychology, 32(3), 237-246.



References

1. Kalnysh, V., Shvets, A., Pashkovskyi, S. (2022). Psychophysiological occupational selection and monitoring of professional fitness of military pilots: Monograph. Vinnytsia: "Mercury-Podillia" LLC, 368.

2. Kalnysh V.V. (2023). Informational approaches to the analysis of the impact of psychoemotional stress on the state of the able-bodied population and military personnel of Ukraine. Cyb. and Comp. Eng. 3 (213). 69-85.

3. Kalnysh, V. V. (2023). The multiplicity and changing dominance of psychophysiological qualities as a fundamental mechanism of occupational suitability manifesting of military helicopter pilots in stressful conditions. Ukrainian Journal of Military Medicine, 4(4), 76-86. https: / / doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-076

4. Korytko, O.I., Pidchibiy, L.V. (2019). Problems of ensuring effective training of military pilots of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine. Collection of scientific works of the State Research Institute of Aviation. 15(22). 22-26.

5. Makarenko, M.V., Lyzogub, V.S. Justification of the structure and classification of properties of the nervous system. Herald of Cherkasy University. 2019. 1. 49-58. DOI: 10.31651/2076-5835-2018-1-2019-1-4958.

6. Verba, A.V., Kazmirchuk, A.P., Pashkovsky, S.M. etc. . (2018). Methodology of examinations during medical-flight examination: manual for medical-flight commissions. Kyiv, 432.

7. Nebylytsyn V.D. (1964). Reliability of the operator's work in a complex control system. Engineering psychology. M.: Moscow State University. 358-367.

8. Pavlov I.P. (1952). General types of higher nervous activity of animals and humans. Full sobr. Op. M.; L.: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. 3. Book. 2. 267-293.

9. Firsov A.G. (2010). Software and hardware complex for evaluation of typological features of the human central nervous system. Cybernetics and computer technology. 162. 28-35.

10. Crede, M., Tynan, M. C., & Harms, P. D. (2017). Much ado about grit: A meta-analytic synthesis of the

11. Duckworth, A. L., Peterson, C., Matthews, M. D., & Kelly, D. R. (2007). Grit: perseverance and passion for long-term goals. Journal of personality and social psychology, 92(6), 1087

12. Farina, E. K., Taylor, J. C., Means, G. E., Williams, K. W., Murphy, N. E., Margolis, L. M., ... & McClung, J. P. (2017). Effects of combat deployment on anthropometrics and physiological status of US Army special operations forces soldiers. Militarymedicine, 182(3-4), e1659-e1668

13. McCormick, E.J. (1976). Job and task analysis. Handbook of industrial and organizational psychology/ Ed. M.D. Dunnette. Chicago. 651-696.

14. Nye, C. D., White, L. A., Drasgow, F., Prasad, J., Chernyshenko, O. S., & Stark, S. (2020). Examining personality for the selection and classification of soldiers: Validity and differential validity across jobs. Military Psychology, 32(1), 60-70.

15. Sorlie, H. O., Hetland, J., Dysvik, A., Fosse, T. H., & Martinsen, О. L. (2020). Person-Organization Fit in a military selection context. Military Psychology, 32(3), 237-246.

16. Venus, M. (2022). Interactions of international pilots' stress, fatigue, symptoms of depression, anxiety, common mental disorders and wellbeing. International journal of aviation, aeronautics, and aerospace, 9(1), 4.

17. Venus, M., Greder, D., grosse Holtforth, M. (2022). How professional pilots perceive interactions of working conditions, rosters, stress, sleep problems, fatigue and mental health. A qualitative content analysis. European Review of Applied Psychology. 72(3). 100762.



Abstract

Ways of implementing permanent monitoring and correction of occupational psychophysiological selection criteria

V.V. Kalnysh

Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine

Introduction. The current state of development of occupational psychophysiological selection has revealed a number of problems that require immediate resolution to improve the quality and organization of the selection procedure for military personnel working in high-risk conditions.

Purpose of the research was to outline and substantiate ways of implementing periodic correction of occupational psychophysiological selection criteria.

Methods and scope of research. 573 practically healthy military helicopter pilots were selected during the period of their inpatient flight medical examination at the base of the Military Medical Clinical Center of the Central Region for revealing of the peculiarities of changes in the psychophysiological reactions of military helicopters, taking into account their state of health with different degrees of accumulated fatigue (the study was conducted with individuals with known data on the number of days of work after vacation).

Results. The classification of the main factors of the working environment, which contribute to the development of excessive stress in military personnel, has been carried out. A complex of technical, organizational and human-dependent factors has been identified and specified. It is shown that the active factors of the working environment constantly change their composition and the level of influence on the human body, taking into account the objective existence of a plurality of psychophysiological profiles of the occupational fitness of military personnel. This fact is the reason for periodic adjustment of the criteria of occupational suitability of working specialists based on an established set of psychophysiological predictors. On the basis of the existing concept of the organization of state administration, a scheme of the organization of occupational selection is proposed.

Conclusions. The types of factors of the working environment affecting the level of occupational fitness of persons working in conditions with increased danger have been established. Three clusters covering technical, organizational and human factors of the working environment were identified. The need for periodic correction of the levels of a complex of psychophysiological qualities, which are predictors of the occupational suitability of specialists working in conditions with increased danger, is substantiated. Formulated provision regarding stability and universality of the complex of psychophysiological predictors for persons working in conditions with increased danger. The multiplicity of the structure of psychophysiological profiles of specialists successfully working in one profession is shown. A scheme for organizing the administration of the system for determining and periodically clarifying the occupational suitability of specialists is proposed.

Keywords: occupational psychophysiological selection, military personnel, working conditions with increased danger, periodic correction of selection criteria, organization of occupational selection procedures.

Размещено на Allbest.ru

...