Психологічна залежність особистості від інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна залежність особистості від інформаційних технологій

Лопуга Ганна Володимирівна, старший викладач кафедри, Присяжна Марія Костянтинівна, викладач кафедри фізичного виховання і спорту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; Решетилова Валерія Миколаївна, старший викладач кафедри; Mихайленко Юлія Миколаївна, викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту

У статті проведено аналіз особливостей проблеми залежності особистості від інформаційних технологій; розкрито поняття психологічної залежності особистості від інформаційних технологій; детально проаналізовано залежність від соціальних мереж та ігрову залежність. Залежність від соціальних мереж розвивається поступово. По-перше, людина проявляє інтерес до різних видів соціальних мереж, реєструється, розширює інформацію свого облікового запису. Потім вона все більше займається нескінченним листуванням, переглядом повідомлень, бере участь в обговореннях на форумах, у різних додатках та іграх, які їй пропонують друзі та нові знайомі. Це переростає в патологічну залежність. Основними причинами ігрової залежності є невпевненість у собі, комплекси, конфлікти в родині та взагалі життєві негаразди. Геймери часто тікають від реальності таким чином з якихось особистих внутрішніх причин. У них немає захоплень, друзів і особистого життя. Все їх існування зосереджене на вигаданому світі. Розглянуто також позитивні і негативні аспекти розвитку залежності людини від інформаційних технологій; подано обґрунтовані висновки та рекомендації.

Ключові слова: психологічна залежність особистості, інформаційні технології, залежність від соціальних мереж, ігровий транс.

Psychological dependence of the individual on information technologies

Lopuga H., Reshetilova V., Mikhailenko Yu., Prysiazhna M.

The article analyzes the peculiarities of the problem of personality dependence on information technologies; the concept of psychological dependence of the individual on information technologies is revealed; addiction to social networks and game addiction are analyzed in detail. Dependence on social networks develops gradually. First, a person shows interest in various types of social networks, registers, expands the information of his account. Then she is more and more engaged in endless correspondence, viewing messages, participating in discussions on forums, in various applications and games offered to her by friends and new acquaintances. This turns into a pathological addiction. The main reasons for game addiction are self-doubt, complexes, conflicts in the family and life troubles in general. Gamers often escape from reality in this way for some personal internal reasons. They have no hobbies, friends and personal life. Their entire existence is focused on a fictional world. Positive and negative aspects of the development of human dependence on information technologies are also considered; substantiated conclusions and recommendations are presented.

Key words: psychological dependence of the individual, information technologies, dependence on social networks, gaming trance.

Проблема залежності не є новою для сучасної психологічної науки. Проте значна частка вітчизняних досліджень на цю тему присвячена розгляду залежності майже виключно від хімічних речовин. Водночас нині дедалі очевиднішою стає тенденція до більш широкого розуміння проблеми залежності і поряд з традиційними поглядами все частіше згадуються поведінкові залежності. Серед таких поведінкових типів залежності, як трудоголізм, надмірна турбота про власне здоров'я, колекціонування, пристрасть до азартних ігор, не останнє місце посідає залежність від інформаційних технологій.

Протягом останніх років відомі науковці, зокрема, Ю. Асєєва, О. Бартків, Л. Гуменюк, Ю. Керебко, Л. Міхеєва, М. Ховрич, М. Міткевич, А. Челахова, А. Столяренко, А. Городокін та ін., присвячують свої дослідження та наукові розробки проблемі психологічної залежності особистості від інформаційних технологій.

Мета статті полягає в розкритті особливостей психологічної залежності особистості від інформаційних технологій.

Стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій призвів до появи нової проблеми для нашого суспільства - проблеми інтернет-залежності. Періоду соціальної нестабільності, який переживає нині суспільство, характерні також певні зміни у структурі особистості. Деякі з цих змін можуть мати руйнівні наслідки для розвитку особистості. Тому досить актуальною натепер є проблема надмірного захоплення інформаційними технологіями, що призводить до формування залежності. На поточний момент дослідження спрямовані на розробку ефективної системи профілактики цього виду адиктивної поведінки. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, спрямованого на здійснення організаційних та психолого-педагогічних заходів (Асєєва, 2020; Міхеєва, 2020).

У сучасному світі все більша роль починає відводитись інформаційним технологіям (Інтернет, телебачення, телефонія та ін.). При цьому найбільша залежність розвивається саме від цих агентів соціалізації. Також відбувається майже повсюдна або принаймні часткова заміна основних функцій суспільства (комунікативної, регулятивної, виробничої, соціалізаційної і навіть репродуктивної) впровадженням інновацій на основі інформаційних технологій. Сучасний світ характеризується дедалі зростаючою роллю технологій у житті суспільства.

Нам імпонує думка О. Отравенко, що «методичне забезпечення навчального процесу передбачає поряд із традиційними формами впровадження нових технологій навчання; широке використання ресурсів локальної мережі кафедри та університету загалом, використання мережі Інтернет та сучасних мультимедійних програмних засобів (Skype, соціальні мережі, електронна пошта, сайт дистанційного навчання Moodle) тощо». (Отравенко, 2018, с. 72).

Серед тих людей, які користуються Інтернетом, найпопулярнішими послугами є: проведення часу у соціальних мережах, перегляд фільмів і завантаження музики. Варто зазначити, що всі ці види діяльності спрямовані на втечу від реальності та переміщення в інший світ - віртуальний простір. І тут процес соціалізації особистості базується не на реальному життєвому досвіді, а на використанні можливостей, яких немає в реальності. «І саме через це формується все більша залежність від Інтернету. Там людина почувається вільнішою, красивішою, розумнішою» (Асєєва, 2020, с. 64).

Отже, все частіше відбувається перехід у віртуальну реальність. Особливу небезпеку це, звичайно, становить для дітей і підлітків, у яких ще не зміцніла психіка налаштована сприймати навколишній соціум крізь призму можливостей віртуальної реальності (Бартків, 2014). Звідси багато в чому в підлітковому віці відбувається зіткнення з реальністю і неприйняття її порівняно зі створеним ілюзорним простором в Інтернеті. Все це може призвести до різноманітних наслідків: зриву етапів соціалізації, зміщення соціальних цінностей, труднощів у взаємодії з близькими референтними групами, втрати власного «Я» в реальному світі, депресії, суїцидальних нахилів, які останнім часом стали настільки поширеними серед підлітків.

Будь-яка подібна залежність у сучасному світі може бути інтерпретована неоднозначно. По-перше, людей стимулюють (у деякій галузі насильно змушують) користуватися електронними послугами і через це народжується подібна залежність. Останніми роками це присутнє майже в усіх сферах: економічній, політичній, соціальній, педагогічній тощо. Є активна реалізація та перехід до використання інформаційних технологій у повсякденному житті людини. Забезпечення електронних послуг зі знижками, запровадження бонусів за здійснення електронних платежів, знижки на дистанційне навчання, зосередження всіх основних послуг у програмах смартфонів та багато інших прикладів точно вказують на штучне стимулювання переходу досить великої частки життя людини у віртуальний простір. По-друге, людина стає залежною від інформаційних технологій добровільно або під впливом певних факторів життя (послаблення або відсутність інших інститутів соціалізації, зміну структури соціального простору для взаємодії, погіршення здоров'я тощо).

Звичайно, не можна негайно почати однозначно заявляти лише про негативні наслідки врахованих залежностей. Хоча серед них варто згадати фізіологічні (погіршення стану здоров'я), психологічні (психічні розлади), особистісні (зміни особистості), соціальні (перегляд взаємодії індивіда з навколишнім суспільством тощо). Наприклад, «особи, залежні від Інтернету, характеризуються виникненням особистих розладів та соціальної дезадаптації. Ризик алкоголізації в них у 7 разів більший, а ризик наркотичної залежності в 6,8 раза більший, ніж у людей, які не страждають від такої залежності» (Гуменюк, 2013, с. 13).

Серед позитивних аспектів розвитку залежності людини від інформаційних технологій слід зазначити: заощадження часу, розвиток спілкування людини, зручності, створення додаткових можливостей для людей з обмеженими можливостями, отримання доступу до величезної кількості інформаційних ресурсів та пізнання світу, компенсація за витрати та недоліки реального життя у віртуальному просторі тощо.

Парадокс полягає в тому, що залежність від інформаційних технологій розглядається у сучасному суспільстві, якщо не в нормі, то принаймні це сприймається суспільством набагато толерантніше, на відміну від наркотиків та алкогольної залежності.

Люди похилого віку більше залежать від телебачення, тоді як молоді люди зосереджені на мобільних телефонах та Інтернеті. Нині можна розрізнити величезну кількість залежностей особистості від інформаційних технологій: Інтернет-залежність (азартні ігри, залежність від соціальних мереж, кібербулінг, Інтернет-тероризм, спамування, створення та поширення вірусів тощо), телеманія, телефонна залежність тощо. Кожна з них відіграє роль у процесі соціалізації певної людини на різних стадіях життєвого циклу, фази та типу соціалізації, вимагає детального аналізу та емпіричних досліджень з вивченням динаміки цього процесу.

Соціальні мережі увійшли в наше життя і майже витіснили спілкування віч-на-віч. Численні дослідження показують, що це явище вражає понад 50% усіх користувачів Інтернету в багатьох країнах. Багато людей просто не уявляють життя без свого гаджета. «Україна поки що не посідає перше місце у світовому списку, але це питання часу» (Столяренко, Городокін, 2023, с. 38). То що це за явище і чи небезпечне воно для суспільства? Залежність від соціальних мереж або можливість розширити коло знайомств приносить у життя людей підозрілу радість. Люди думають, що через соціальну мережу вони стають ближчими один до одного, але це не так. Тому що вони не помічають, що несвідомо перестають спілкуватися з людьми, які є з ними в реальному житті. Якщо подивитися з боку на людей, які гуляють великою групою в парку, кафе, торговому центрі та інших громадських місцях, то можна помітити, що багато з них не спілкуються один з одним; вони тримають свої гаджети в руках і активно ведуть віртуальне життя.

У наш час дуже актуальною є така проблема, як залежність від соціальних мереж. Треба шукати шляхи вирішення, оскільки це бомба уповільненої дії у соціальній сфері. Соціальні мережі відображають усі проблеми сучасного світу. У мереж є позитивні і негативні сторони. До позитивних можна віднести спілкування з друзями, родиною та коханими, які перебувають на великій відстані, пошуки нової роботи, обмін інформацією, спілкування за інтересами, зустрічі з людьми з усього світу. Але, з іншого боку, є негативні аспекти, які полягають у тому, що «сучасні люди проводять все більше часу у соціальних мережах на шкоду реальному життю. Виникає психологічна залежність від соціальних мереж, тобто своєрідна хвороба» (Асєєва, 2020, с. 76).

На думку психологів, соціальні мережі зомбують людей. Спочатку люди цього просто не помічають, їм подобається спілкування у віртуальному світі, але потім вони перестають звертати увагу на те, як різко погіршується настрій, коли вони не можуть зайти у соціальну мережу. Багато людей не тільки вдома, але і на роботі і навіть під час спілкування з друзями постійно шукають нових друзів і зайняті переглядом повідомлень. Це негативно позначається на продуктивності праці, підвищує стрес і навіть може призвести до нервового зриву, оскільки їм потрібно всюди встигати. Багато компаній втрачають великі гроші через те, що їхні співробітники проводять багато часу у соціальних мережах і тим самим не виконують план роботи.

Люди поділяються на три групи залежності від соціальної мережі. Перша група - це ті, хто не виявляє особливого інтересу, час від часу відвідує і спілкується на рівні здорової раціональності, друга група їх взагалі не визнає, а третя група стає залежною.

Лікарі визнають нормальну прихильність суб'єкта до проведення часу за комп'ютером, при цьому виділяють як досить характерні психічні, так і фізичні симптоми. Наркоманія в медичному розумінні визначається як нав'язлива потреба вживати звичну речовину. Із соцмережами ситуація виглядає абсолютно аналогічно. На думку експертів, в основі залежності від соціальних мереж лежить низька самооцінка, невпевненість у собі і навіть деяке самозречення. Адже вас ніхто не бачить, ви можете розмістити фото, яке, на вашу думку, найбільш вдале. Або сховатися за так званим аватаром (картинкою). Ви можете вільно висловлювати свою думку, ніхто вам не завадить, наприклад, не надто доброзичливі однокласники або критичні батьки. А завдяки лайкам у людей підвищується «віртуальна» самооцінка. Той, хто позбавлений любові рідних, хто страждає від самотності, хто має розвинений «комплекс неповноцінності», хто незадоволений життям і своєю зовнішністю, стає залежним від «віртуального» життя.

Найчастіше це люди-мрійники, які люблять прикрашати реальність, ті, кому в реальному житті не вистачає гострих відчуттів. Психологи відносять таких людей до категорії психічно нестабільних. У них спостерігається хронічний розлад сну, блискучі та вологі очі, різке погіршення настрою, коли вони не мають доступу до соціальної мережі. Постійна присутність у мережах створює в їхньому мозку підвищений рівень дофаміну - майже аналога адреналіну. Спілкування в чатах, вся атрибутика, характерна для соціальної мережі, викликає азарт, прилив енергії і викид ендорфінів. Людині хочеться переживати подібний стан знову і знову, переживати його частіше. Зараз Інтернет і соціальні мережі для неї є засобом отримання задоволення та емоційної розрядки. «Віртуальний» споживач частково втрачає зв'язок з реальним світом. «Відсутність живого спілкування негативно позначається на загальному стані здоров'я, порушує роботу імунної системи, порушує гормональний баланс в організмі. Також страждають кровоносні судини, порушується процес мислення. Все це наражає людину на ризик розвитку серйозних захворювань» (Керебко, 2018, с. 192).

Соціальні мережі особливо небезпечні для підлітків, оскільки вони ще не сформували свою психіку. У дітей складається враження, що дружбу, любов і повагу дуже легко здобути, а також зруйнувати, не замислюючись, простим натисканням кнопки. Але це не так. Молодь не готова до реального життя, де все потрібно робити з розумом і терпінням. Вони стають нетерпимими, непередбачуваними, імпульсивними. І найгірше те, що під впливом сильних емоцій вони можуть спробувати самогубство. Наприклад, в Інтернеті популярна гра «Синій кит» - гра, кінцева мета якої - покінчити життя самогубством. Щоб почати гру, користувачі соцмереж (більшість - підлітки) пишуть на своїх сторінках хештеги #bluekit, #yavigre, #blue, #quiethome. Потім з користувачами зв'язується «куратор», який встановлює з ними контакт. Як правило, «куратори» використовують фейкові акаунти, зареєстровані, як це часто буває, на чужі імена та прізвища, тобто їх неможливо ідентифікувати. Спочатку пояснюють правила: «нікому не розповідай про цю гру», «завжди виконуй завдання, якими б вони не були», «якщо не вдасться виконати завдання, то будеш виключений з гри назавжди і це матиме погані наслідки». Потім «куратор» видає завдання. Зазвичай існує близько 50 завдань, по одному на день (Стейсі Крамер «50 днів до самогубства»). Це як мінімум ненормально. І все це через невідповідність стрімкого життя в Інтернеті і розміреного життя, яке висуває свої вимоги. Для боротьби із залежністю від соцмереж багато навчальних закладів та установ закривають доступ до Інтернету.

Залежність від ігор можна розділити на дві категорії: азартні (ставки на різні види спорту, покер, казино, рулетка, ігрові автомати, лотереї) та комп'ютерні ігри (найчастіше насильницького характеру - зі зброєю, вбивствами тощо).

Слід зазначити, що будь-який вид ігрової залежності небезпечний і може мати незворотні наслідки для людини. Чому людина стає залежною? Відповідь проста. Від гри вона отримує приємні відчуття - підвищується вміст дофаміну в крові, підвищується задоволення, збуджується нервова система, під час гри відбувається підкріплення різними емоціями, як позитивними, так і негативними. Все це призводить людину до залежності від таких відчуттів. Вона хоче відчувати їх усе частіше, тому залежність від ігор стає для неї хворобою.

Наявні і причини розвитку ігрової хвороби. Найелементарніші - це невпевненість у собі, комплекси, конфлікти в родині та взагалі життєві негаразди. Геймери часто тікають від реальності таким чином з якихось особистих внутрішніх причин. У них немає захоплень, друзів і особистого життя. Все їх існування зосереджене на вигаданому світі. Люди з розумовими вадами часто стають залежними від ігор. Люди, які мають фінансові проблеми, також ризикують стати залежними від ігор. Азартні ігри залучають їх, приносячи спочатку невеликий дохід. Але незабаром людина перестає вигравати гроші і починає втрачати свої останні заощадження. Але як можна визначити людину, яка страждає на це захворювання? Для цього необхідно знати відповідні ознаки ігрової залежності. Головна ознака -людина втрачає інтерес до всього, крім гри. Її спілкування в реальному житті зведено до мінімуму - вона вважає за краще проводити час тільки з друзями в ігрових чатах. Весь вільний час людина проводить за комп'ютером, у казино або в залах ігрових автоматів. Зростає її тривожність, імпульсивність, агресивність. Починаються безпричинні конфлікти з оточуючими. На цьому етапі близькі повинні бити на сполох. Наслідки можуть бути незворотними. Людина продовжує йти від реальності. Швидко витрачає всі зароблені гроші і не пояснює, на що їх витрачає. Вона без кінця обманює свою родину та друзів. Вона кидається на всіх без причини. Стає дратівливою і злою, неохоче відповідає на запитання оточуючих. Постійно в поганому настрої. Незабаром з'являються галюцинації, сонливість і кошмари. Від цього людина ще більше дратується, губиться в часі і витрачає всі накопичені заощадження. Є постійна мотивація і бажання перемогти. У підсумку відбувається повна відмова і відхід від реальності. «Шкідлива звичка може розвиватися досить довго - від кількох місяців до 3 років. Гравець втрачає інтерес до всього, що відбувається навколо, стає некомунікабельним, дратівливим. Це завдає страждань членам сім'ї, а також може спровокувати повний розпад особистості» (Міхеєва, 2020, с. 77).

Наслідки ігрової залежності можуть бути різними. До них належать зіпсовані сімейні стосунки, проблеми зі здоров'ям (такі як головні болі, болі в шиї, попереку і спині, безсоння, затуманення зору, втрата слуху, надмірна втомлюваність і сонливість), а також фінансові проблеми (більш актуальні для азартних ігор). У людини можуть виявлятися різні психічні розлади, в тому числі суїцидальні нахили. Все це супроводжується проблемами в роботі/навчанні, оскільки весь вільний час людина присвячує іграм. Залежність від азартних ігор проявляє агресію стосовно інших, тому що фінансові втрати часто викликають нервозність. Залежна людина може стати також залежною від куріння або алкоголю. Це спосіб забути про програш або розслабитися після того, як даремно витратив нерви та гроші на гру. Вона також характеризується втратою часу (з кожним разом людина грає все довше, можливо, навіть днями і ночами) і надмірною тривогою та агресією (часто через насильницькі ігри). Близькі люди перестають спілкуватися із залежною людиною. Відбувається втрата друзів і родини. Зрештою, це призводить до обмеження розумових здібностей. Тривале відсторонення від зовнішнього світу може призвести навіть до деменції. І це найбільш крайня стадія ігрової залежності.

Дослідники виділяють такі стереотипні психологічні періоди ігрового циклу: «1) період гри; 2) період дистресу відразу після гри, зазвичай розвивається після програшу; 3) період помірно виражених тривожно-депресивних і абстинентних станів; 4) період тривожних і дисфоричних станів - стадія передвісників зриву; 5) період звуженої свідомості, що безпосередньо передує зриву - трансова стадія гри» (Ховрич, Міткевич, 2019, с. 180).

Саме пошуком ігрового трансу - зміненого стану свідомості, який формується в людини під час гри, деякі дослідники пояснюють патологічну ігрову залежність (Челахова, 2019, с. 52).

Нормальні азартні гравці характеризуються успішним дитинством і сім'єю. Залежність від азартних ігор і пов'язані з нею проблеми виникають пізніше, на відміну від гравців, які стають залежними від азартних ігор у підлітковому чи юнацькому віці. У них коротший період надмірної азартної гри та менш серйозні фінансові проблеми. Когнітивна поведінкова терапія, а також короткострокова терапія, спрямована на вирішення проблем, добре працюють для цієї групи гравців. Психологічно та емоційно вразливі азартні гравці страждають від психопатологій середнього рівня, таких як клінічна депресія та тривога, і більше схильні до ризику набуття інших шкідливих звичок. Негативні емоції та нездатність керувати стресом (як негативним, так і позитивним) є важливими факторами, що впливають на їхню проблемну поведінку. Азартні ігри - це спосіб для цих гравців відволіктися або відокремитися від своїх негативних почуттів, щоб тимчасово уникнути почуттів, пов'язаних із депресією.

інтернет залежність мережа гра

Висновки

В умовах сьогодення молоді люди зосереджені на мобільних телефонах та Інтернеті. Повсякденне життя дітей та підлітків тісно пов'язане з онлайн-іграми та соціальними мережами. Однак майже для всіх сегментів населення інформаційні технології стають дуже важливим агентом у процесі соціалізації на будь-якому етапі та рівнях. Залежність від соціальних мереж розвивається поступово. По-перше, людина проявляє інтерес до різних видів соціальних мереж, реєструється, розширює інформацію свого облікового запису. Потім вона все більше займається нескінченним листуванням, переглядом повідомлень, бере участь в обговореннях на форумах, у різних додатках та іграх, які їй пропонують друзі та нові знайомі. Це переростає в патологічну залежність. Основними причинами ігрової залежності є невпевненість у собі, комплекси, конфлікти в родині та взагалі життєві негаразди. Геймери часто тікають від реальності таким чином з якихось особистих внутрішніх причин. У них немає захоплень, друзів і особистого життя. Все їх існування зосереджене на вигаданому світі.

У подальшій роботі заплановано розробити перспективний план попередження розвитку залежності особистості від інформаційних технологій та реабілітації з урахуванням соціально-психологічних аспектів та соціально-педагогічних проблем суспільства.

Список використаної літератури

1. Асєєва Ю.О. Комп'ютерна залежність, інтернет-залежність та кібер-адикції (Історичний огляд дефініції). Психологічний часопис. 2020. Т. 6. № 6. С. 57-65.

2. Міхеєва Л.В. Соціально-психологічні аспекти інтернет-залежності молоді. Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (9-10 квітня, 2020 р.). Хмельницький, 2020. С. 76-79.

3. Отравенко О.В. Вплив сучасних інформаційних технологій на якість професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Науково-методичні основи використання інформаційних технологій у галузі фізичної культури та спорту. 2018. Вип. 2. С. 70-73.

4. Бартків О.С. Соціально-педагогічна профілактика Інтернет-адикції у студентської молоді. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Педагогічні науки». 2014. № 1 (278). С. 166-171.

5. Гуменюк Л.Й. Соціально-психологічні фактори інтернет-адикції. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2013. № 1. С. 11-20.

6. Столяренко А.М., Городокін А.Д. До питання психодіагностики інтернет-залежності на тлі соціальної ізоляції та безпекової кризи. Сучасні медичні технології. 2023. № 3(58). С. 37-41.

7. Асєєва Ю.О. Кіберадикції молоді як проблема ХХІ століття: монографія. Львів: «Орал», 2020. 414 с.

8. Керебко Ю.І. Вплив інтернет-залежності на особистість підлітків. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 3. С. 190-193.

9. Ховрич М.О., Міткевич М.О. Комп'ютерна залежність серед старшокласників як психолого-педагогічна проблема. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 2. С. 179-184.

10. Челахова А.С. Сімейні детермінанти психологічної дезадаптації у представників молодіжних субкультур підлітково-юнацького віку. Медична психологія. 2019. Т. 14. № 2. С. 47-55.

References

1. Asieieva Yu.O. (2020). Kompiuterna zalezhnist, internet-zalezhnist ta kiber-adyktsii (Istorychnyi ohliad definitsii) [Computer addiction, Internet addiction and cyber addiction (Historical overview of the definitions)]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological journal, 6, 6, 57-65. [in Ukrainian].

2. Mikheieva L.V. (2020). Sotsialno-psykholohichni aspekty internet-zalezhnosti molodi [Social and psychological aspects of Internet addiction among young people]. Materialy VIII Vseukr. nauk.- prakt. konf. «Aktualni pytannia teorii ta praktyky psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv» (9-10 kvitnia, 2020 r.) - Materials of the VIII All-Ukrainian scientific and practical conference «Topical issues of theory and practice ofpsychological and pedagogical training of future specialists» (April9-10, 2020). (pp. 76-79). Khmelnytskyi [in Ukrainian].

3. Otravenko O.V (2018). Vplyv suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii na yakist profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury [Impact of modern information technologies on quality professional training of future physical education teachers cultures]. Naukovo-metodychni osnovy vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii u haluzifizychnoi kultury ta sportu - Scientific and methodological foundations of the use of information technologies in the field ofphysical culture and sports, 2, 70-73 [in Ukrainian].

4. Bartkiv O.S. (2014). Sotsialno-pedahohichna profilaktyka Internet-adyktsii u studentskoi molodi [Socio-pedagogical prevention of Internet addiction among student youth]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeniLesi Ukrainky. Seriia «Pedahohichni nauky» - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University. Series «Pedagogical Sciences», 1 (278), 166-171 [in Ukrainian].

5. Humeniuk L.Y. (2013). Sotsialno-psykholohichni faktory internet-adyktsii [Socio-psychological factors of Internet addiction]. Naukovij visnikLvivskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav. Seriya psihologichna - Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Psychological series, 1, 11-20 [in Ukrainian].

6. Stoliarenko A.M., Horodokin A.D. (2023). Do pytannia psykhodiahnostyky internet- zalezhnosti na tli sotsialnoi izoliatsii ta bezpekovoi kryzy [On the issue of psychodiagnosis of Internet addiction against the background of social isolation and security crisis]. Suchasni medychni tekhnolohii - Modern medical technology, 3(58), 37-41. [in Ukrainian].

7. Asieieva Yu.O. (2020). Kiberadyktsii molodi yak problema XXI stolittia [Cyber addiction of youth as a problem of the 21st century]. Lviv: «Oral» [in Ukrainian].

8. Kerebko Yu.I. (2018). Vplyv internet-zalezhnosti na osobystist pidlitkiv [The influence of Internet addiction on the personality of teenagers]. Teoriia ipraktyka suchasnoipsykholohii - Theory and practice of modern psychology, 3, 190-193 [in Ukrainian].

9. Khovrych M.O., Mitkevych M.O. (2019). Kompiuterna zalezhnist sered starshoklasnykiv yak psykholoho-pedahohichna problema [Computer addiction among high school students as a socio-pedagogical problem]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Chemihivskyi kolehium» imeni T.H. Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of the T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Collegium». Series: Pedagogical sciences, 2, 179-184 [in Ukrainian].

10. Chelakhova A.S. (2019). Simeini determinanty psykholohichnoi dezadaptatsii u predstavnykiv molodizhnykh subkultur pidlitkovo-yunatskoho viku [Family determinants of psychological maladjustment in representatives of youth subcultures of adolescence]. Medychna psykholohiia - Medical psychology, 14, 2, 47-55 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru