Теоретико практичні аспекти використання у діловому спілкуванні комплементів та лестошів майбутніми психологами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Теоретико практичні аспекти використання у діловому спілкуванні комплементів та лестошів майбутніми психологами

Кернас Андрій Вячеславович доктор філософії в галузі психології, кандидат психологічних наук, магістр права, магістр педагогіки, доцент кафедри Практичної психології ОНМУ

Котляр Людмила Іванівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри Практичної психології

Бондаревич Світлана Майславівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри Практичної психології



Анотація

Українське суспільство зараз переживає складний історичний період пов'язаний з агресивною політикою та військовим вторгненням російської федерації, соціальною та економічною нестабільністю та відсутністю впевненості у завтрашньому дні. Все це зумовило потребу в розробці нових підходів і шляхів до вирішення особистісних проблем людини. Все більшу актуальність у цьому контексті набуває професія психолога.

Дана наукова робота присвячена розгляду теоретико-практичних аспектів застосування майбутніми психологами комплементів та похвал у діловому спілкуванні, а також зв'язку з проблемою встановлення та підтримки відносин між людьми, їх подальшою гармонізацією, досягненням ефективної безконфліктної взаємодії. У статті проведено теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури, що прямо або побічно стосується вище зазначеної проблематики.

Наведено результати проведеного нами дослідження. Надається інтерпретація, отриманих результатів, проведеного нами дослідження та намічаються подальші перспективи розширеного дослідження в даному тематичному напрямі.

Дослідження в даному тематичному напрямі, видаються нам актуальними, як у теоретичному, так і в практичному сенсі, оскільки зачіпають соціально значущі сторони життя сучасного українського суспільства і зокрема майбутніх фахівців, покликаних надавати професійну допомогу громадянам України, які є невід'ємною складовою частиною цього суспільства.

Таким чином для нас видається очевидною актуальність дослідження обумовленая тим, що комплімент та різноманітні його стратегії мають велике значення у професійній діяльності майбутніх фахівців, оскільки ділова комунікація ґрунтується не тільки на підтримці офіційної взаємодії і відстоюванні інтересів. Створення доброзичливої атмосфери, дружніх і емоційних зв'язків.

Ключові слова: ділове спілкування; чуттєва сфера, комплімент, комунікація, лестощі; майбутні психологи; маніпулятивна стратегія.



Kernas Andriy Vyacheslavovych Doctor of Philosophy in Psychology, Candidate of Psychological Sciences, Master of Law, Master of Pedagogy, Associate Professor of the Department of Practical Psychology of ONMU, Odesa National Maritime University, Odesa,

Kotlyar Lyudmila Ivanivna Candidate of psychological sciences, associate professor, associate professor of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Bondarevych Svitlana Maislavivna - candidate of psychological sciences, associate professor, associate professor of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Malysh Viktoriia Yevgenivna Master of Psychology, senior teacher of the Department of Practical Psychology of ONMU, Odesa National Maritime University, Odesa,

Savchuk Oleksandra Romanivna is a third-year student of NNMHI, specialty 053-psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

THEORETICALLY PRACTICAL ASPECTS OF THE USE OF COMPLEMENTS AND FLATTERY IN BUSINESS COMMUNICATION BY FUTURE PSYCHOLOGISTS

Abstract

Ukrainian society is currently going through a difficult historical period associated with the aggressive policy and military invasion of the Russian Federation, social and economic instability and lack of confidence in the future. All this led to the need to develop new approaches and ways to solve personal problems of a person. In this context, the profession of a psychologist is becoming more and more relevant.

This scientific work is devoted to consideration of the theoretical and practical aspects of future psychologists' use of compliments and compliments in business communication, as well as the connection with the problem of establishing and maintaining relationships between people, their further harmonization, and achieving effective conflict-free interaction. The article carries out a theoretical analysis of scientific and scientific-methodological literature, which directly or indirectly relates to the above-mentioned issues.

The results of our research are presented. An interpretation of the obtained results of our research is provided, and further prospects for extended research in this thematic direction are outlined.

Research in this thematic direction seems to us to be relevant, both in a theoretical and practical sense, since it affects socially significant aspects of the life of modern Ukrainian society and, in particular, future specialists who are called to provide professional assistance to the citizens of Ukraine, who are an integral part of this society .

Thus, the relevance of the research seems obvious to us due to the fact that the compliment and its various strategies are of great importance in the professional activity of future specialists, since business communication is based not only on maintaining official interaction and defending interests. Creating a friendly atmosphere, friendly and emotional connections.

Keywords: business communication; sensual sphere, compliment,

communication, flattery; future psychologists; manipulative strategy.



Постановка проблеми. Існування проблеми емоційно-чуттєвої сфери на теперішній час займає вагоме місце як у соціумі так і в сучасних напрямках різних наук, таких як психологія, соціологія, маркетинг, філологія. Покращуючи цю сферу ми виділяємо проблему взаємозв`язку компліментів та лестощів.

Проблемі визначення сутності компліменту багато уваги приділяли такі дослідники як: І. Ю. Шкіцька - як маніпулятивну стратегію позитиву; Є. В. Звєрєва - як комунікативно-мовленнєву ситуацію. Різні аспекти компліменту неодноразово ставали предметом аналізу в мовознавчих дослідженнях, зокрема його соціо- та прагмалінгвістичні особливості вивчали такі науковці як: Ч. Адачі, А. Гендерсон, Р. К. Герберт та Дж. Холмс, А. Мустафа; жанрові особливості компліменту аналізували такі дослідники як: А. Вежбицька, М. В. Китайгородська та Н. Н. Розанова.

Комплімент розглядають не тільки з позиції психолінгвістики та лінгвокультурології, а і як важливий різновид соціальної поведінки, що регулюється певними принципами ввічливості, нормами та правилами мовленнєвого етикету, яких повинні дотримуватися учасники комунікації для досягнення успішного й гармонійного спілкування. У кожне висловлювання людина вкладає не лише певний зміст, але і певний намір. Як всяка діяльність, мовна діяльність починається з мотивації, тобто появи мотиву - потреби того, хто каже, передати певну інформацію, спонукати до дії, виразити ставлення і т.п.

Нас привчають із самого дитинства казати людям компліменти, тобто хвалити людей не зважаючи на те, чи є для цього причина чи ні. У житті існують, ситуації, коли лестощі є обов'язковими, наприклад: наречена завжди красива, новонароджений - неодмінно симпатичний. У подібних ситуаціях відсутність таких слів, розцінюється ледь як не образа.

Треба відзначити, що у повсякденному житті люди використовують поняття лестощів. Відвідуючи публічні місця, наприклад, у сфері обслуговування ми можемо почути такі висловлювання, “ми прагнемо обслужити вас найкраще”, або, наприклад, у магазині, коли продавець хвалить вибір відвідувача, незалежно від того, хороший він або ні.

Обов`язково варто відмітити, що лестощі та компліменти є елементами похвали, але кардинальна відмінність полягає в тому, що комплімент та похвала вважаються майже синонімами які виражають особливу форму захоплення, поваги чи визнання, в момент коли похвала набуває негативного, маніпулятивного чи корисливого наміру вона перетворюється на лестощі. Тобто, лестощі це перебільшення в маніпулятивних цілях співбесідника, а комплімент, або похвала ніколи не ставить завдання обдурити співрозмовника або вплинути на його поведінку. Отже, для лицемірного комунікатора інший завжди є лише засобом для досягнення власних цілей, але не варто у всьому вбачати лише оману та негатив.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На підставі проведеного нами аналізу наукової та науково-методичної літератури ми можемо констатувати наступне. Аналіз практичної діяльності психологів показує, що професійні труднощі частіше всього пов'язані з аспектами практичної роботи, починаючи із загальної організації праці, шляхів і способів взаємодії з

дорослими та дітьми і закінчуючи конкретними методиками, які використовуються в теоретичної та практичної навчальної діяльності майбутніх спеціалістів психологів та закріплюють теоретичні та практичні знання про професійні тонкощі роботи з людьми що відносяться до різних вікових груп з обов'язковим врахуванням їх індивідуальних психо-емоційних особливостей та ситуаційних обставин. На підставі чого психолог професіонал може робити висновки про доцільність або недоцільність використання комплементів та лесошів. Тому дуже важливо у підготовці психологів практиків акцент робити на прикладному характері одержаних знань. Майбутнім психологам необхідно розвивати свій рефлексивний потенціал, оволодівати навичками самоаналізу й цілісного аналізу ситуації спілкування, потрібно учитись працювати в ситуації “тут і тепер”, розвивати вміння займати партнерську позицію, здійснювати реальне управління груповим процесом та індивідуальною психокорекцією, яка ґрунтується на результатах психодіагностики. Відтак, специфіка професійної діяльності психолога, яка потребує вміння застосовувати знання на практиці, професійної компетентності і високої відповідальності, визначає особливу важливість формування фахових умінь і навичок, а також певних професійно значущих особистісних якостей власне під час підготовки майбутніх психологів. Цілеспрямоване формування необхідних практичних умінь та навичок та їх удосконалення забезпечується через організацію навчальної психологічної практики, яка виступає найважливішою ланкою в системі підготовки спеціаліста будь-якого фаху. Водночас здатність до вмілого та доречного використання компліменту та лестощів у професійному спілкуванні[1].

Комплексний аналіз компліментів з точки зору психології та її підкласу психолінгвістики вимагає дослідження психічного стану мовця, його емоцій та відчуттів до та під час висловлення аналізованого мовленнєвого акту. Важливо також виявити потреби, причини та мотиви, які спонукають мовця до висловлення компліменту.

Комплімент часто називають найпростішим та найнадійнішим способом задоволення соціально-психологічних потреб партнера в процесі спілкування, а застосування компліменту пояснюють бажанням мовця зробити приємне адресатові з метою позитивного впливу та подальшої співпраці. комплімент діловий спілкування

На думку Дж. Серля, коли висловлюється комплімент, він містить репрезентативну інтенцію мовця, тобто вираження своїх почуттів, інтенційний стан мовця (умова щирості мовленнєвого акту) щодо певного стану (припущення про існування такого стану) [23, с. 209]. Водночас за допомогою компліментів мовець також висловлює комунікативні наміри. Іншими словами, він намагається викликати в адресата певні почуття, емоційно вплинути на адресата та його психічний стан, змінити його поведінку. Наміри, що лежать в основі мовленнєвого акту похвали, можна поділити на три типи спрямованості: на мовця (вираження своїх почуттів), на висловлюваного (вплив на співрозмовника) та на інших учасників діалогу (викликати доброзичливе ставлення до висловлюваного та спонукати їх висловити свої думки щодо сказаного). Ці типи перегукуються з трьома найважливішими функціями компліменту в міжособистісному спілкуванні, виділеними німецьким лінгвістом М. Бетцем:

висловлення почуттів мовця,

вияв взаємовідносин між людьми,

досягнення бажаного впливу на адресата [20, с. 150].

На думку О.В. Яшенкової, процес задоволення потреб людини має складну структуру, що включає мотивацію («спонукання до діяльності, що керується певним мотивом, тобто причиною або підставою будь-якої дії») та діяльність («низку послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату, які актуалізують ставлення людини до світу, задовольняють потребу і характеризуються мотивацією»), які включають кілька етапів [18, с.50]. Зовнішніми стимулами для реалізації компліменту є людина, яку представляють, її внутрішній світ, зовнішність, досягнення, вміння, володіння тощо. До внутрішніх мотивів, тобто комунікативних намірів мовця, належать вираження позитивних емоцій, встановлення та підтримання контакту, вплив на співрозмовника.

Ще однією причиною вживання компліментів є маскування загроз для «позитивного обличчя» (теорія ввічливості П. Брауна та С. Левінсона). Мовці використовують ввічливу мову, щоб продемонструвати повагу до своїх співрозмовників і показати, що вони врахували принаймні частину намірів співрозмовника. Ця стратегія включає мовленнєві акти, які демонструють добру волю, дружні почуття та солідарність комуніканта і ґрунтується на підході [2, с. 101].

Німецький науковець Д. Херубім вважає емоції необхідною передумовою людської комунікації та розглядає їх виникнення як результат специфічних зовнішніх стимулів, що сприяють когнітивним та емоційним процесам. Науковець класифікує емоції на позитивні (наприклад, любов, радість, симпатія), негативні (наприклад, відраза, гнів, ревнощі) та амбівалентні (наприклад, цікавість, смуток, сором), які можуть бути позитивними або негативними залежно від ситуації [2, с.4]. Відповідно до цієї класифікації, компліменти викликаються позитивними емоціями, такими як емпатія, любов і радість. Аналогічно, С. Мартен-Клеф вважає, що для того, щоб похвалити, мовець повинен бути переповнений емпатійними емоціями, тобто будь-яким з наступних видів прихильності: доброзичливість, повага, любов, захоплення та пошана. А які саме емоції містяться в компліментах, можна визначити лише в конкретних комунікативних ситуаціях [22, с. 132].

Отже, в основі формування компліментів лежать важливі емоційно- психологічні потреби. Зовнішнім стимулом для реалізації компліменту є адресат, а внутрішнім - бажання мовця висловити позитивні емоції, встановити та підтримати контакт, вплинути на адресата тощо. Компліменти здебільшого ґрунтуються на емпатії, та на задоволенні важливих потреб людини: любов, повагу, самореалізацію, визнання та позитивні емоції.

Метою статті є висвітлення результатів: дослідження умов реалізації компліменту, виявлення умов реалізації компліменту та лестощів, розбір його формули та визначення, розглянути та проаналізувати поняття компліменту та лестощів в контексті різних теоретичних досліджень. Ознайомити із результатами проведеного нами дослідження.

Виклад основного матеріалу . На нашу думку ділове спілкування вимагає високого рівня психологічної культури та постійного дослідження і врахування емоційних аспектів ділових стосунків. Емоції впливають на поведінку людей, їхні рішення, роботу та життєдіяльність. Придушення, або заборона емоцій є марним і, зрештою, шкідливим, через те, що приховані і пригнічені емоції нікуди не зникають, вони впливають на нас зсередини і часто проявляються сильніше.

Таким чином, в процесі доброзичливого ставлення до співробітника можна використовувати техніку "власного імені". Коли до людини звертаються, не називаючи її на ім'я, це "безособове" звертання. У цьому випадку мовець не цікавиться людиною як особистістю, а лише як носієм певної офіційної функції. Коли ж до людини звертаються на ім'я (а ім'я є символом особистості), мовець виявляє інтерес до її особистості. Наступною ефективною технікою є "дзеркала стосунків" - співрозмовники посміхаються і демонструють дружнє ставлення один до одного. Дружня посмішка посилає сигнал "я твій друг". Друг, у буквальному розумінні цього слова, - це той, хто перебуває з особистістю на одній хвилі. Друг - це така людина яка дає відчуття безпеки.

Компліменти - це слова, які застосовуються лише для підкреслення сильних сторін, які інша людина хотіла б бачити. Як правило, часто повторюйте людині. "Ти розумний" або "ти добре працюєш", навіть якщо це не так, і якщо ви будете повторювати це постійно, через деякий час ця людина дійсно повірить у свої здібності і буде прагнути реалізувати свій потенціал. Уміння приймати комплімент - теж частина успішної комунікації. Для цього достатньо відповісти кивком голови, відкритою посмішкою, або словами «Дякую». Ще одна продуктивна установка - ні в якому разі не виправдовуватися за комплімент, якщо він не вийшов або здався не зовсім вдалим.

Доброзичливе ставлення до співрозмовника можна підкреслити відповідно до правила «терплячого слухача», усі ми з дитинства пам'ятаємо

очевидні правила: не перебивати співрозмовника, слухати до кінця і звертати увагу на те, що говорить співрозмовник. Але коли одиницею розрахунку стає «час» як ціна за дотримання цих правил, тоді стає зрозумілим справжнє ставлення до цієї цінності, це відбувається тому, що не всі можуть висловити свої думки стисло і ясно, потрібно багато часу, щоб терпляче й уважно вислухати те, що хоче сказати інша людина. Крім того, ці розмови можуть бути неактуальними. Проте вам необхідно вислухати іншу людину, постаратися зрозуміти її і порадіти тому, що у вас є можливість пізнати іншу людину [6].

Доброзичливе ставлення до співрозмовника також передбачає уважне ставлення до його «особистого життя», через те, що у людей поряд із професійними інтересами є особисті інтереси, хобі та приватне життя. Час від часу обговорюйте з колегами питання, захоплення і цінності, які важливі для них в особистому житті, ці кілька хвилин розмови можуть допомогти вам знайти колег-однодумців.

Як бачимо, говорити компліменти в діловому середовищі -- це справжнє мистецтво, в якому немає місця фальші, лестощам і панібратству. Цьому дійсно потрібно навчитися, але старання виправдають себе повагою з боку колег і здоровим кліматом в колективі.

Розберемо 5 типових приємностей, які найбільш часто використовують між собою колеги, а також розглянемо, чи припустимі вони в діловому спілкуванні.

Компліменти діловим партнерам незалежно від статі:

Пунктуальність: Приємно співпрацювати з пунктуальними

партнерами!

Управлінські здібності, оперативність у прийнятті рішень, грамотність в оформленні паперів, виконання зобов'язань - це необхідні вимоги для партнерів, але і похвала в цих областях може виявитися цілком доречною: Мені приємна Ваша оперативність у вирішенні даного питання: у Вас відмінно налагоджені механізми всередині компанії.

Зовнішній вигляд або манера поведінки: Ви завжди виглядаєте бадьорим і підтягнутим, захоплююся людьми з подібним життєлюбством.

Вдале місце для зустрічі: Як вдало Ви вибрали місце для зустрічі: зручний шлях з мого офісу, хороша парковка, затишний ресторан. Ви грамотний тактик!

Дорогий і зручний офіс або кабінет: Чудовий офіс і чарівний вид з вікна - у Вас відмінний смак!

У діловій сфері національні особливості, субординація і гендерні відмінності іноді обмежують можливості для компліменту.

Компліменти діловим партнерам жінкам:

зовнішній вигляд або манера поведінки: Ви справжня бізнес-леді!

У Вас завжди виходить створити прекрасний, цілісний образ бізнес-леді!

комплімент до деталей зовнішнього вигляду - зачіски, манікюру, аксесуарів і деталей гардеробу - доречно звучать з вуст жінки, однак і чоловік може похвалити те, що йому здається винятковим і вдалим: Мене завжди вражає Ваш оригінальний манікюр! Як видно, у Вас чудовий майстер манікюру!

інтер'єр кабінету: У Вас відмінна атмосфера тут: квіти виглядають приголомшливо!

Компліменти клієнтам:

Подібні компліменти називаються професійними, використовуються при прямих продажах, коли необхідно оперативно затримати увагу на себе, швидко і емоційно надати розмові позитивну і приємну тональність, тому компліменти в маркетингу можуть іноді бути більш шаблонними:

вибір послуги або товару: У Вас досвідчене око: цей смартфон один з досконалих в цій категорії!

зовнішній вигляд і манера поведінки: Ви здаєтеся зовсім молодою і завзятою в цій капелюшці! У Вас відчувається стільки гідності і самоповаги!

особливості домашньої або офісної обстановки: Тут у Вас затишно, все продумано і виконано з хорошим смаком.

Крім того, важливі складові компліменту: вміння побачити приховані (неочевидні, але приємні саме співрозмовнику) якості і гранична особистісність, тобто персоніфікація компліменту - необхідно похвалити саме те, що сама людина вважає для себе важливим.

Тож, комплімент повинен бути коротким, але ясним і недвозначним. Бажано також допомогти людині прийняти цей комплімент: можна поспостерігати за реакцією на комплімент і доповнити його, якщо співрозмовнику хочеться продовжити задоволення від приємних слів, або уточнити свою думку.

Оцінка соціальної ролі колеги:

Такі компліменти мають на увазі висловлювання поваги до роботи іншої людини, звичайно, вони є прийнятними майже завжди. Щоб зробити приємне колезі, потрібно виділити якісь його професійні якості і підкреслити їх в зверненні, наприклад: «Ви знайшли вдале рішення для цієї проблеми!», або «Ви добре виступили на семінарі, вся аудиторія слухала дуже уважно». Таким чином ви підкреслите значущість співрозмовника як фахівця, але не перейдете на особистості.

Емоційні компліменти:

Вони прийнятні для тих, хто вміє щиро висловлювати свої емоції, щоб скористатися таким компліментом, потрібно правильно висловлювати свої думки. Елементарний приклад: «Ви хороший фахівець», або «Знаєте, ви так мені допомогли зі звітом!». Суть компліментів однакова, але другий варіант звучить набагато сильніше і приємніше.

Для того, щоб зробити похвалу компліментом, слід дотримуватись кількох правил:

«Один зміст». Компліменти мають відображати тільки позитивні якості людини, наприклад, якщо конкретні якості людини можна вважати як позитивними, так і негативними, компліменти не повинні мати подвійного сенсу. «Слухаючи ваші розмови з людьми, я завжди дивуюся вашому тонкому й дотепному вмінню уникати запитань!».

«Без гіпербол» (без перебільшень). Позитивні якості, згадані у ваших компліментах, мають бути лише дещо перебільшеними і не мають бути сказані колегам, які завжди все роблять вчасно. «Ваша точність і пунктуальність завжди вражають мене».

«Висока думка». Важливим чинником ефективності цієї техніки є власна оцінка людиною якостей, згаданих у компліменті, наприклад, припустимо, що людина з феноменальною пам'яттю раптом чує такі слова, звернені до неї: «Дивно, як швидко ви запам'ятовуєте телефонні номери. У вас приголомшлива пам'ять», то це не комплімент, а банальність.

«Не кажіть нічого дидактичного». Правило полягає в тому, що компліменти описують конкретну рису характеру і не містять рекомендацій щодо її поліпшення: «Ти маєш бути більш позитивним», «Ти маєш вміти відстоювати свою позицію».

«Ніяких претензій». Працівник не докладає зусиль для поліпшення певної якості, наприклад, один вважає, що «вміння хвалити не є чеснотою справжнього лідера», тоді людина може образитися, якщо ви похвалите його чи її, сказавши «я чув, що ви добре вмієте хвалити!».

«Без приправ» Це правило стосується не змісту самого компліменту, а доповнень, які часто йдуть за ним, наприклад, «У тебе справді золоті руки, але твій язик - твій ворог».

Загалом, при підготовці до бесіди слід пам'ятати про такі правила етики:

Важливо, щоб кожна розмова була побудована таким чином, щоб вона переросла в подальшу співпрацю.

Заздалегідь дізнайтеся тему зустрічі.

Домовляючись про зустріч, чітко узгодьте дату і час, а також повідомте співрозмовнику, як дістатися до місця зустрічі.

Коли співрозмовник входить до кімнати, організатор повинен встати, потиснути руку і запропонувати зручне місце.

Почніть розмову точно в призначений час.

Організатор повинен знати посаду, ім'я та прізвище співрозмовника.

В офісі годинник, який буде добре видно і організатору, і клієнту, допоможе легше стежити за часом.

Намагайтеся зрозуміти співрозмовника, менше говоріть і більше слухайте.

Дайте зрозуміти партнеру, коли буде дана остаточна відповідь.

При прощанні організатор повинен вийти з-за столу, потиснути руку, провести до виходу, побажати успіхів у бізнесі і сподіватися на майбутню співпрацю.

Звичайно, мистецтву розмови можна навчитися, але потрібно докласти більше зусиль, щоб краще зрозуміти і розвинути необхідні навички. Успішне використання правил ведення бесіди підвищує моральну освіченість людини, її психологічну компетентність і сприяє успішному діловому життю.

З практикою компліменти стають більш природними і легкими. Компліменти починаються з бажання похвалити, тому важливо шукати те, що вам подобається в людині і що ви хочете запозичити. Компліменти сприймаються позитивно, тому що кожному приємно, що хтось намагається сказати про нього приємні речі. Коли людям подобається похвала, вони відчувають себе добре, це гарне відчуття передається іншій людині з посмішкою. Отже, похвала корисна для всіх учасників спілкування.

Нами було відібрано для дослідження групи студентів-психологів спеціальності 053 ПСИХОЛОГІЯ, 2 курсу ННГІ ОНМУ

Для продуктивного та ефективного спілкування співрозмовник має дотримуватися основних правил:

Щирість і фактологічність: тільки правдиве і щире захоплення, тоді комплімент буде звучати і сприйматися природно і гармонійно.

Оригінальність і конкретність компліменту: є деякі загальні слова, кліше і шаблони для компліменту, проте їх потрібно підносити небанально, тактовно і називаючи реальні якості саме даної людини.

Доречність: потрібний тон, правильні слова, відповідний момент, вірна ситуація можуть надати компліменту делікатне обрамлення, а невдалі можуть перетворити його в дурне і несвоєчасне висловлювання.

Відсутність двозначності: важливо конкретно сформулювати похвалу, не допускаючи двоїстого трактування і не продовжуючи її мораллю.

Матеріали та методи: Нами досліджено 20 студентів гуманітарного інституту (ННМГІ) Одеського національного морського університету.

Об' єктом дослідження є професійні етичні компліменти майбутніх спеціалістів психологів.

Предмет дослідження є вплив рівня здатності до прояву компліментів у майбутніх спеціалістів психологів залежно від статі.

Методики дослідження: розробленний нами модифікований тест- опитувальник.

Дослідження проводилось на студентах 2 курсу гуманітарного факультета Одеського національного морського університету, віком від 18-20 років. Всього було охоплено 20 студентів, 10 з яких жіночої статі, та 10 чоловічої.

З урахуванням мети нашого дослідження, нами був модифікован тест саме для дослідження професійних етичних компліментів, що складається з 20 питань пов'язаних з особливостями взаємозв`язку та комунікації особистості.

Тест на дослідження рівня професійних етичних компліментів

Мета дослідження: визначити рівні здатності до прояву компліментів у майбутніх спеціалістів психологів залежно від статі.

Процедура дослідження:

Дослідження рівня професійних етичних компліментів за допомогою тесту-опитувальника проводиться або з одним досліджуваним, або з групою. Щоб забезпечити незалежні відповіді, кожен отримує текст опитувальника, бланк для відповідей, на якому надруковані номери питань і поряд із ними графа для відповідей.

Інструкція: «Вам пропонується тест, який містить 20 питань, на кожне з яких є чотири варіанти відповідей. Уважно прочитайте кожне і вирішіть, яку відповідь оберете Ви, після чого цифру яка позначає обрану відповідь потрібно внести до бланку відповідей.

Обробка: Вибрані відповіді «цифри» записані до бланку відповідей уважно додаємо, суму балів розшифровуємо за допомогою додатку під тестом.

Тест:

1 .Виберіть висловлювання, яке надихне Вас сказати найбільшу кількість компліментів клієнту на психологічній консультації:

Надія зробити клієнта постійним- 4

Отримати прибуток- 1

Його зовнішній вигляд мене приваблює- 3

Клієнт мені симпатичний- 2

Наскільки часто трапляється ситуація при якої Ви говорите людині комплімент, а він при цьому перепитує: «Поясніть будь-ласка, що ви мали на увазі?», або просить роз'яснити Вашу фразу?

Ніколи - 4

Досить часто - 1

Буває - 2

Дуже рідко - 3

Що Ви будете думати в ситуації коли людина не розуміє значення Вашого компліменту?

«Я думаю, що клієнт не почув мого компліменту» - 2

«Я вважаю, що клієнт неосвічений» - 1

«Я не чітко висловив комплімент»- 3

«Я намагаюсь зрозуміти сумбурність мого компліменту»- 4

Наскільки часто Ви використовуєте суперкороткі «популярні в народі» компліменти, наприклад: «Так ви просто серденько!», «Ах, кольори як трояндочка!»?

Ніколи - 4

Часто - 1

Нерідко - 2

Дуже рідко - 3

Чого Ви прагнете від клієнта, коли застосовуєте компліменти?

Він ще раз прийде саме до Вас - 4

Він стане впевненіше в собі - 3

Він Вам подякує (словесно) - 2

Він зрозуміє натяк на чайові - 1

Ви відзначаєте вдалі компліменти, якими користуються герої фільмів і книг?

Якщо вони вдалі - 2

Так, і після намагаєтеся застосувати їх в житті - 4

Іноді використовуєте у вигляді навчального посібника для себе - 3

Майже ніколи - 1

Ви вивчали спеціально діловий етикет (читали книги, статті та інше)?

Ні - 1

Прочитали кілька статей - 2

Ви серйозно цим займалися - 4

Прочитали декілька книг - 3

Вам трапляється готуватися перед компліментом, наприклад відпрацьовуючи тон мови?

Часто - 4

Бувало - 2

Ніколи - 1

Нерідко - 3

Про що Вам простіше говорити компліменти?

Про особистість клієнта - 4

Про прикраси клієнта - 1

Про зовнішність і смак клієнта - 3

Про одяг - 2

Що клієнт повинен запам'ятати після Вашого компліменту?

Що завдяки Вашому компліменту клієнт знає над чим йому слід працювати - 3

Те, що цей комплімент сказали саме Ви - 2

Що без Вас він би не почув цей комплімент - 1

Те, що у нього є щось хороше (риса зовнішності, характеру, смак і т.п.) - 4

В якій формі з більшим задоволенням Ви отримуєте відповідні компліменти від клієнтів?

У вигляді зворотного компліменту - 3

У вигляді чайових - 1

У вигляді компліменту Вам, як професіоналу - 4

У вигляді подяки (словесної) за приємні слова - 2

Ви ніколи не говорите компліментів на наступні теми:

Матеріальне становище клієнта - 4

Уміння клієнта спілкуватися з людьми - 3

Успіх клієнта у протилежної статі - 2

Вірні і точні судження клієнта з тих чи інших питань -1

Ви коли-небудь вкладаєте в комплімент іронію?

Тільки по відношенню до найближчих людей і ніколи по відношенню до клієнтів, або керівництва - 4

Лише, якщо клієнт має почуття гумору і не образиться - 3

Іноді люди самі провокують - 1

Якщо людина це точно не зрозуміє - 2

Що Ви відчуваєте, коли у клієнта поліпшується настрій від Ваших

слів?

Нічого - 1

Що Ви теж задоволені - 2

Що даний клієнт задоволений Вами, як майстром - 3

Що даний клієнт може стати постійним - 4

Ви що-небудь робите, щоб не перебільшити з компліментами?

Компліментів мало не буває - 1

Постійно стежте за реакцією клієнта, намагаєтеся не говорити банальностей, робити компліменти влучно - 4

Що стосується постійних клієнтів, то намагаєтеся вивчити їхнє ставлення до компліментів, стежте за реакцією і вчасно зупиняєтеся - 3

Говорите, поки Вас не перервуть - 2

Чи порівнюєте Ви клієнтів з ким-небудь, коли говорите їм компліменти?

- Дуже рідко, якщо тільки Ви впевнені, що ця людина викликає захоплення у даного клієнта - 4

Намагаєтеся цього уникати - 3

Ви постійно порівнюєте клієнтів з відомими особистостями - 2

Ви постійно порівнюєте клієнтів один з одним - 1

Що найважливіше у вдалому компліменті?

Розуміння побажань клієнта - 4

Знання ділового етикету - 3

Бажання зробити клієнту приємне - 2

Бажання привернути увагу клієнта - 1

Оберіть стиль спілкування, найбільш доречний для того, щоб говорити клієнтам компліменти:

Повчальний - 1

Офіційно-діловий - 4

Кокетливий - 3

Дружній - 2

Під що Ви добре вмієте маскувати комплімент?

Під передачу клієнту чужої думки про нього - 3

Під Ваше судження як фахівця - 4

Під дружню розмову - 2

Під Вашу оцінку смаку, або зовнішності клієнта - 1

Що Ви думаєте про «індивідуальний підбір» компліментів під кожного конкретного клієнта?

Нічого - 1

Це виходить само собою - 3

Було б добре, але на це немає часу - 2

Ви ретельно думаєте, що, кому і коли треба говорити - 4

Надвисокий: 80 - 75 балів. Даний фахівець справжній майстер похвали:

його компліменти - серйозна зброя в боротьбі за клієнта, з їх допомогою він може не тільки захопити людину, але і майстерно вирішати деяку частину конфліктів, при цьому завжди тримається в рамках етикету.

Характерна риса: велика частина сказаних ним компліментів по- справжньому щирі!

Високий: 74 - 70 балів. Фахівець вміє користуватися компліментом, робить їх до місця, із задоволенням, нерідко злегка лукавить, перебільшує, але його цілі: сподобатися клієнту і тим самим зробити його постійним. Докладаючи деякі зусилля, цей співробітник зазвичай досягає поставленого завдання.

Недоліки: деякі сказані ним компліменти банальні, та клієнт може помітити їх нещирість, і це послабить очікуваний ефект, але сказане даним фахівцем ніколи не образить клієнта.

Середній: 69 - 60 балів. Приємний в обходженні, ввічливий професіонал, але в мистецтві говорити компліменти не сильний, більшість його виразів банальні, звучать нещиро, іноді говоряться не до місця та надмірно фамільярним тоном, отже, не покращують настрої клієнта, «не працюють».

Важливо: люб'язність і фамільярність - абсолютно різні речі.

Сподіваємося, що даний спеціаліст зрозуміє все правильно та спробує виправити свої недоліки.

Помірний: 59 - 45 балів. Фахівець намагається бути приємним в консультуванні, однак у нього це не завжди виходить, іноді йому краще спочатку подумати, а після говорити комплімент.

Порада: Даному спеціалісту необхідно оволодіти діловим етикетом, та завжди його дотримуватися.

Низький: 44 - 30 балів. Даний фахівець сприймає комплімент, як вимушену міру, знає, що так можна сподобатися, зробити клієнта постійним... Але майже кожен сказаний ним комплімент нещирий, та жахливо банальний. Причин кілька: нелюбов до людей, лінь, погане виховання, схильність нехтувати діловим етикетом. Вважає, що найкращі компліменти вимовляються дружньо-панібратським тоном. Комплімент від такого фахівця може образити клієнта.

Наднизький: 29 і менше балів. Швидше за все, фахівець не любить ні свою роботу, ні людей взагалі. Не вміє і не хоче вчитися говорити людям компліменти, знанням ділового етикету практично не володіє.

Втім, навряд чи даний робітник став би обтяжувати себе виконанням правил хорошого тону.

Аналіз та інтерпретація результатів

У загальному вигляді під маніпулятивним компліментом маємо на увазі міру володіння власною поведінкою у різних ситуаціях, здатність свідомо управляти своїми діями, діями інших, станами та спонуканнями.

Таблиця 1.

Показники рівня професійності етичних компліментів студенті залежно

від статі.

Рівень професійності етичних компліментів	Юнаки %	Дівчата %
Наднизький	--	--
Низький	2	--
Помірний	18	10
Середній	30	68
Високий	38	20
Надвисокий	12	2

За результатами експериментальних даних, що були отримані нами було виявлено (табл.1.):

Більшість студентів чоловічої статі мають більш високий рівень професійності етичних компліментів, ніж студентки, які у свою чергу посіли у більшості середніх значень (рис. 1.; рис. 2.). При цьому можна зробити висновок, що це є природна і обов'язкова особливість активної особистості.

Показано, що у осіб з помірним рівнем професійності етичних компліментів спостерігається низьке оволодіння етичними нормами, саме це стосується обох груп досліджуваних.

Такий різний рівень навичок побудови ділових відносин між групами студентів пов'язаний перш за все з тим, що студенти чоловічої статі більш пристосовані до навичок професійного та влучного компліменту, на це можуть впливати різні фактори, наприклад: особливості особистості, спрямованість особистості, виховання в сім'ї, певні установки, та багато інших факторів, в той час коли студентки теж доволі освічені з точки зори Етичних норм, та Правил ділової комунікації, але менше залучені до активної міжособистісної діяльності.

Рис.1. Рівень професійності етичних компліментів у юнаків

Рис.2. рівень професійності етичних компліментів у дівчаток



Висновки

Таким чином, теоретичний аналіз проблеми показав, що поняття компліменту розглядається не тільки з позиції психолінгвістики та лінгвокультурології, а і як важливий різновид соціальної поведінки, що регулюється певними принципами ввічливості, нормами та правилами мовленнєвого етикету, яких повинні дотримуватися учасники комунікації для досягнення успішного й гармонійного спілкування.

Аналіз розуміння феномену лестощів показав, що вони є особливим інструментом соціальної взаємодії, покликаний приносити користь, але не прямим способом, а через маніпуляції. Лестощі та компліменти є елементами похвали, але кардинальна відмінність їх полягає в тому, що комплімент та похвала вважаються майже синонімами які виражають особливу форму захоплення, поваги чи визнання, в момент коли похвала набуває негативного, маніпулятивного чи корисливого наміру вона перетворюється на лестощі.

Теоретичний аналіз показав, що компліменти мають дуже велике значення у встановленні ділових стосунків між психологом та клієнтами, вміла похвала вимагає певної майстерності і техніки, а також такту і психологічних навичок в ділових ситуаціях. Грамотне застосування компліментів здатне полегшити комунікацію, викликати позитивні емоції, додати елегантності та невимушеності будь-якому діловому спілкуванню.

Дослідно-експериментальна робота по визначенню рівня професійності компліментів у майбутніх спеціалістів-психологів залежно від статі виявило, що за шкалою «Рівень професійності етичних компліментів»: помірний рівень у 1 респондентки, що становить 10%, та у двох респондентів-хлопців, що становить 20%; середній рівень у 7 студенток - це 70%, та у 3 юнаків - 30%; високий рівень у 2 студенток, що становить 20%, та 4 хлопці - 40%; надвисокого рівня досяг лише 1 студент-юнак, що становить 10%. Помірний рівень свідчить про те, що майбутній фахівець-психолог намагається бути приємним в консультуванні, однак у нього це не завжди виходить, іноді йому краще спочатку подумати, а після говорити комплімент. Середній рівень вказує на те, що це приємний в обходженні, ввічливий професіонал, але в мистецтві говорити компліменти не сильний, більшість його виразів тривіальні, звучать нещиро, отже, не покращують самопочуття клієнта. Високий рівень демонструє, що майбутній спеціалістів-психолог вміє

використовувати комплімент, із задоволенням. Надвисокий рівень, свідчить, що майбутній фахівець-психолог є справжнім майстром похвали: його компліменти - приваблюють клієнта та знижують рівень конфліктності.

Отже, комплімент та різноманітні його стратегії мають велике значення у професійній діяльності майбутніх спеціалістів-психологів, оскільки ділова комунікація ґрунтується на підтримці офіційної взаємодії і відстоюванні інтересів, створення доброзичливої атмосфери, дружніх і емоційних зв'язків.



Література

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2019. - 344 с.

Браун П. Ввічливість. Some universals in language usage / P.Brown, St.C.Levinson // Studies in Interactional Sociolinguistics 4. New York : Cambridge University Press, 2019. 345 p.

Войтко О.В., Кацалап В.О., Рахімов В.В. Аналіз особливостей маніпуляції, як інструменту психологічного впливу на свідомість // Національний університет оборони України Імені Івана Черняховського, Київ, Україна, 2019. - 121-126 с.

Гамаюнова К.В., Филипська В.І. Маніпуляція свідомістю людини як джерело інформаційно-психологічної загрози // Актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення діяльності Національної поліції. Харків, 2019. С. 34-37.

Елвін Соун. Як зробити хороший комплімент// Стаття. WaybackMachine 2007/02/13/

Ірина Лесишин. «Ділова етика».// «Ти так схудла!» Як не варто робити компліменти. The Village Україна//Стаття. WaybackMachine 25.11.2019

Кондрук А. Ю. Маніпулятивна стратегія позитиву як одна зі стратегій комуніканта-лицеміра // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації / А. Ю. Кондрук. - В.: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. - 127-130 с.

Мельник О. М. Домінування як стратегія комуніканта-егоїста. Наукові записки Бердянського дер- жавного педагогічного університету. Серія «Філологічні науки». Бердянськ, 2020. Вип. 12. C. 53-58.

Мельник О. М. Домінування як стратегія комуніканта-егоїста. Наукові записки Бердянського дер- жавного педагогічного університету. Серія «Філологічні науки». Бердянськ, 2020. Вип. 12. C. 53-58.

Мельник О. М. Домінування як стратегія комуніканта-егоїста. Наукові записки Бердянського дер- жавного педагогічного університету. Серія «Філологічні науки». Бердянськ, 2020. Вип. 12. C. 53-58.

Москаленко, І. С. Маніпуляція як інструмент впливу на свідомість людини [Текст] : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня «бакалавр»; спец. 061 - журналістика /

І. С. Москаленко; науковий керівник О. Є. Бондаренко. - Суми: СумДУ, 2021. - 33 с.

Селіванова О.О. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). - К.: Фітосоціоцентр, 2019. - 147 с.

Солощук Л.В. Вербальні і невербальні аспекти дискурсивної взаємодії як відображення полікодової природи комунікативного процесу / Л.В. Солощук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». - Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2020. - No 19 (268). - С. 233-237.

Солощук Л.В. Дискурсивна особистість у світлі теорії полікодовості комунікативного процесу / Л.В. Солощук // Записки з романо-германської філології. - 2021. - Вип. 1 (34): Ювілейний, присвячений 65-річчю доктора філологічних наук, професора Колегаєвої І.М. - С. 167-174.

Фролова І.Є. Специфіка актуалізації соціальних ознак комунікантів у конфліктному дискурсі / І.Є. Фролова // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2020. No 635. С. 188-191.

Шевченко І.С. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: [кол.

монографія] / [під загальн. ред. Шевченко І. С.]. Харків: Константа, 2019.

Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу / І.С. Шевченко // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: [кол. монографія] / [під загальн. ред. Шевченко І.С.]. - Харків: Константа, 2019. - С. 105-117.

Яшенкова О.В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О. В. Яшенкова. К. : ВЦ «Академія», 2010. 312 с.

Bak Y.-I. Illokutionshierarchie im argumentativen Dialog / Y.-I. Bak, C.- Y. Kang, U. H. WaBner // Sprechakttheorie / [Hg. von P.-P. Konig, H. Wiegers]. Hamburg : Lit Verlag Munster, 2020. MLL 2. - S. 71-85.

Beetz M. Komplimentierverhalten im Barock. Aspekte linguistischer Pragmatik an einem literarhistorischen Gegenstandsbereich / М. Бец // Прагматик. Theorie und Praxis: Amsterdamer Beitrage zur neueren Germanistik 13. Amsterdam : Rodopi, 2021. S. 135-181.

Manes J. Compliments: a mirror of cultural values // Sociolinguistics and language Acquisition. Rowley, London, 2020.

Marten-Cleef S. Gefuhle ausdrucken. Die expressiven Sprechakte / S. Marten- Cleef. Goppingen : Kummerle Verlag, 2019. 373 S.

Searle J. R. Intentionalitat. Eine Abhandlung zur Philosophie des Geistes // J. R. Searle. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 2021. 353 S.

Wolfson N. Pretty is as pretty does: a speech act view of sex roles // Applied Linguistics. 2020. Vol.5. № 3.

Wolfson N., Manes J. The compliment as a social strategy // Papers in Linguistics. 2020. Vol.13. № 3.



References

Bacevich, F.S. (2019). Osnovi komunikativnot lingvistiki [Fundamentals of communicative linguistics], K.: Vidavnichii centr “Akademya” [in Ukrainian].

Braun, P. (2019). ^GcMmst' [Politeness]. Some universals in language usage. New York : Cambridge University Press [in English].

Vojtko, O.V., Kacalap, V.O., RaMmov, V.V. (2019). Analiz osoblivostej manipuljacit, jak instrumentu psihologichnogo vplivu na svidomist' [Analysis of the features of manipulation as a tool of psychological influence on consciousness]. Ki'i'v: Nadonafnij urnversitet oboroni Ukrarni Imern Ivana Chernjahovs'kogo [in Ukrainian].

Gamajunova, K.V., Filips'ka, V.I. (2019). Manipuljacija sv^m^^ ljudini jak dzherelo informaci^no-psihologichnoї zagrozi [Manipulation of human consciousness as a source of informational and psychological threat]. Aktual'ni problemi administrativno-pravovogo zabezpechennja dijal'nosti Nacional'noї policit - Actual problems of administrative and legal support for the activities of the National Police, 34-37 [in Ukrainian].

Elvm, Soun. Jak zrobiti horoshij kompliment [How to make a good compliment]. [in Ukrainian].

Irina, Lesishin (2019). Ddova etika».// «Ti tak shudla!» Jak ne varto robiti kompbmenti ["Business ethics."// "You've lost so much weight!" How not to give compliments]. The Village Ukratna [in Ukrainian].

Kondruk, A. Ju. (2019). Marnpuljativna strategy a pozitivu jak odna z! strategd ^mun^^a-licem^ [Manipulative strategy of positivity as one of the strategies of the communicator-hypocrite]. Vcheni zapiski TNU imeni V. І. Vernads'kogo. Serija: Filologija. Social'ni komunikacit - Scholarly notes of V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Social communications, 127-130 [in Ukrainian].

Mel'nik, O. M. (2020). Dominuvannja jak strategija komunikanta-ego'ista [Dominance as a strategy of an egoist communicator]. Naukovi zapiski Berdjans'kogo der- zhavnogo pedagogichnogo universitetu. Serija «Filologichni nauki» - Scientific notes of Berdyan State Pedagogical University. Series "PhilologicalSciences", 12, 53-58 [in Ukrainian].

Mel'nik, O. M. (2020). Dominuvannja jak strategija komunikanta-egoista [Dominance as a strategy of an egoist communicator]. Naukovi zapiski Berdjans'kogo der- zhavnogo pedagogichnogo universitetu. Serija «Filologichni nauki» - Scientific notes of Berdyan State Pedagogical University. Series "Philological Sciences", 12, 53-58 [in Ukrainian].

Mel'nik, O. M. (2020). Dominuvannja jak strategija komunikanta-ego'ista [Dominance as a strategy of an egoist communicator]. Naukovi zapiski Berdjans'kogo der- zhavnogo pedagogichnogo universitetu. Serija «Filologichni nauki» - Scientific notes of Berdyan State Pedagogical University. Series "Philological Sciences", 12, 53-58 [in Ukrainian].

Moskalenko, І. S. (2021). Manipuljacija jak instrument vplivu na svidomist' ljudini [Manipulation as a tool of influence on human consciousness], Sumi: SumDU [in Ukrainian].

Selivanova, O.O. (2019). Aktual'ni naprjamki suchasnot lingvistiki (analitichni! ogljad) [Current directions of modern linguistics (analytical review)]. K.: Fitosociocentr [in Ukrainian].

Soloshhuk, L.V. (2020). Verbal'ni і neverbal'ni aspekti diskursivnoi vzaєmodiї jak vidobrazhennja polikodovoi prirodi komunikativnogo procesu [Verbal and non-verbal aspects of discursive interaction as a reflection of the polycode nature of the communicative process]. Naukovi! visnik Shidnoєvrope^s'kogo nacional'nogo universitetu imeni Lesi Ukratnki. Serija «Filologichni nauki» - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University. Series "PhilologicalSciences", 19 (268), 233-237 [in Ukrainian].

Soloshhuk, L.V. (2021). Diskursivna osobistist' u svitli teorii polikodovosti komunikativnogo procesu [Discursive personality in the light of the polycode theory of the communicative process]. Zapiski z romano-germans'kot filologit- Notes on Romano-Germanic Philology, 1 (34), 167-174 [in Ukrainian].

Frolova, І.Є. (2020). Specifika aktualizacii social'nih oznak komunikantiv u konfliktnomu diskursi [The specifics of the actualization of social features of communicators in conflict discourse]. Visnik Harkiv. nac. un-tu im. V.N.Karazina - Visnyk Kharkiv. national University named after V.N. Karazina, 635, 188-191 [in Ukrainian].

Shevchenko, I.S. (2019). Diskurs jak kognitivno-komunikativni!fenomen [Discourse as a cognitive-communicative phenomenon], Harkiv: Konstanta [in Ukrainian].

Shevchenko, I.S. (2019). Kognitivno-pragmatichni doslidzhennja diskursu [Cognitive and pragmatic studies of discourse]. Harkiv: Konstanta [in Ukrainian].

Jashenkova, O.V. (2010). Osnovi teorit movnot komunikacit [Basics of the theory of language communication]. K. : VC «Akademija» [in Ukrainian].

Bak, Y.-I. (2020). Illokutionshierarchie im argumentativen Dialog[Illokutionhierarchie im argumentativen Dialog]. Sprechakttheorie, 2, 71-85.

Beetz, M. (2021). Komplimentierverhalten im Barock. Aspekte linguistischer Pragmatik an einem literarhistorischen Gegenstandsbereich. Pragmatik. Theorie und Praxis: Amsterdamer Beitrage zur neueren Germanistik 13, 135-181.

Manes, J. (2020). Compliments: a mirror of cultural values. Rowley, London

Marten-Cleef, S. (2019). Gefuhle ausdrucken. Die expressiven Sprechakte. Goppingen : Kummerle Verlag

Searle, J. R. (2021). Intentionalitat. Eine Abhandlung zur Philosophie des Geistes. Frankfurt am Main : Suhrkamp .

Wolfson, N. (2020). Pretty is as pretty does: a speech act view of sex roles. Applied Linguistics, 5, 3 [in English].

Wolfson, N., Manes, J. (2020). The compliment as a social strategy. Papers in Linguistics, 13, 3 [in English].

Размещено на Allbest.ru/

...