Вдосконалення налаштування на тренування та рекомендації для формування мислення переможця у тренувальному процесі одноборців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Вдосконалення налаштування на тренування та рекомендації для формування мислення переможця у тренувальному процесі одно борців

Пономарьов В.О., доктор філософії, доцент спеціальної кафедри № 3,

Корчагін М.В., канд. фіз. вих., доцент, професор спеціальної кафедри № 3, Костенко Ю.О., здобувач вищої освіти другого рівня

м. Харків

Анотація

Спортсмени протягом тривалого тренувального процесу та змагальної діяльності піддаються впливу стрес-факторів. В результаті цього впливу кожен реагує на стрес індивідуально: хтось реагує на стрес негативно, а когось стрес мотивує. Якість такої реакції піддається тренуванню. Дослідники довели, що організм адаптується до стресової обстановки, готуючись пройти випробування. Крім тренування тіла (фізична складова) дуже важливим є тренування позитивного мислення (психологічна складова). Простежуючи спортивне вдосконалення спортсменів, їх можна розділити на дві групи: ті, хто має результативні успішні виступи, і ті, хто виступає на змаганнях невдало. Справжня причина того, що хтось досягає поставленої мети, а хтось - ні, криється в образі мислення. Спортсмен, який заслужив нагороди та визнання публіки, налаштовується на це. Негативне мислення не виникає саме собою. У статті підібрано рекомендації по виконанню психологічних вправ для зміцнення впевненості у собі. Формування мислення успішного спортсмена має відбуватися особисто спортсменом під наглядом тренера, батьків чи близьких, щоб допомогти спортсмену у боротьбі з невпевненостями та страхами.

Проаналізовані, узагальнені та надані рекомендації по формуванню та розвиненню позитивного мислення дозволять спортсмену-одноборцю побудувати свою ефективну психологічну свідомість. Регулярні тренування не тільки тіла, а й розуму, значно підвищують ефективність формування свідомості переможця.

Ключові слова: позитивне мислення, формування позитивного мислення, тренувальний процес одноборців, психологічна свідомість.

Abstract

Ponomarov Viktor, Mukola Korchagin, Yurii Kostenko. Improvements in training settings and recommendations for the formation of a winner's mindset in the training process of wrestlers. During the long training process and competitive activities, athletes are influenced by the stress factors. So, as a result of this influence, everyone reacts to stress individually: someone reacts to stress negatively, and someone is motivated by stress. Moreover, the quality of such reaction can be trained. Researchers have proven that the body adapts to a stressful situation, preparing to pass a test. In addition to training the body (physical component), training positive mindset (psychological component) is very important. The importance of thinking lies in the statement, based on life experience, that an athlete who is not able to conquer his mind and emotions will never rich the top of sports achievements. He always doubts his abilities, fearing to make a mistake. It seems to him that by his loss he will lose the respect of close people and let the coach down. Doubts and fears prevent a person from revealing his sports potential and reaching a new level. Tracking the sports improvement of athletes, they can be divided into two groups: those who have productive successful performances, and those who compete unsuccessfully. The real reason why some achieve their goals and others don't lies in their mindset. An athlete who has earned awards and recognition from the public is adjusting to it. Negative thinking does not arise by itself. Harsh criticism, reproaches and the lack of an inner core undermine a person's faith in his own strength. But this problem can and should be dealt with. Self-doubt can cripple even a highly trained athlete. The article includes recommendations for performing psychological exercises to strengthen self-confidence. The formation of the mindset of a successful athlete must take place personally by the athlete, under the supervision of a coach, parents or relatives, to help the athlete in the fight against insecurities and fears. If the formation of a sports mindset is taken seriously, the athlete will have high prospects for success in a sports career. Analyzed, summarized and provided recommendations for the formation and development of positive thinking will allow the athlete-combatant to build his effective psychological consciousness. The real reason why someone achieves a goal lies in their mindset. The development of positive mindset helps to solve the tasks and achieve the goal. Regular training not only of the body, but also of the mind, significantly increases the effectiveness of forming the consciousness of a winner.

Keywords: positive mindset, formation of positive mindset, training process of wrestlers, psychological consciousness.

Постановка проблеми

Для того, щоб показувати ефективний результат у тренувальному залі або на стадіоні, необхідно спрямовано тренувати свою психіку, інакше тіло просто не реагуватиме на її ментальні запити.

Цю думку поділяє Марк Джонс [14], який виявив різницю між сприйняттям спортсменом змагання як виклику чи загрози. Інакше кажучи, люди поділяються на тих, хто реагує на стрес негативно, і тих, кого стрес мотивує. Причому якість такої реакції піддається тренуванню. Професор та його команда вважають, що показники серцево-судинної реактивності на виклик допомагають передбачити результат спортивного змагання. У людей, які у відповідній ситуації сприймають виклик позитивно, серце починає викидати більше крові і кровоносні судини розширюються, що забезпечує швидкий рух крові до мозку. Таким чином, тіло цих людей адаптується до стресової обстановки, готуючись пройти випробування.

Якщо ж у відповідь на змагальну ситуацію людина відчуває загрозу, частота її серцебиття теж змінюється, проте кількість крові, що викидається за хвилину, залишається без змін, а судини звужуються, перешкоджаючи нормальному мозковому кровообігу. Це захисна реакція, в якій людина зазвичай панікує. Вона ніби каже: «Я стурбований тим, що відбувається», «Не зовсім зрозуміло, що зараз відбувається».

То що ж потрібно робити, щоб створити ефективний настрій та налаштування на тренування? Професор Джонс вважає, що головний спосіб - концентруватись на тому, що у нас під контролем [14]. Він наводить у приклад тактику тенісистів, яких приголомшує і нервує рев трибун: стоячи на корті на самому початку матчу, вони концентрують свою увагу на перших десяти ударах. Перші десять ударів - це те, що зараз їм підвладне. Це здається простим - сконцентруватися на ударі по м'ячу. Однак, довільна концентрація уваги - це навичка саморегуляції, яку слід розвивати поряд зі спортивними навичками за допомогою спрямованих тренувань.

Аналіз літературних джерел

Багато спортивних психологів з метою саморегуляції рекомендують вдаватися до внутрішнього діалогу. Але не будь-який внутрішній діалог може виявитися корисним. Для того, щоб цей прийом спрацював, потрібні спеціальні навички та техніки. Наприклад, існує величезна різниця між зверненням до себе «Ти можеш» та «Я можу» [12].

Інший спосіб покращити спортивні результати - психічні образи. Прихильником цього прийому є Джордж Хеншоу, який стверджує, що під час роботи на тренажері майстер бойових мистецтв збільшує швидкість реакції, створюючи у своєму поданні необхідний для цього образ [15]. Що таке психічні образи у контексті спорту?

Це свого роду фільм, який людина розміщує у своїй свідомості. Цей фільм містить майбутні дії спортсмена. Коли під час тренування бійці концентруються на техніці ударів, їх рухи повільніші, ніж тоді, коли вони відтворюють їх спонтанно, не замислюючись про правильність своєї дії. Щоб прискоритися, спортсмен закладає у свій фільм бездоганне виконання, настільки блискуче, що воно майже нездійсненне. Так, заряджаючи себе на перемогу, боєць справді пришвидшується. У дослідженні Хеншоу взяло участь 200 спортсменів. З використанням цього прийому швидкість реакції бійців експериментальної групи збільшилася на 20%. Цей ефект настав негайно і зберігся впродовж наступних тренувань, тобто вплив методу можна назвати довгостроковим. У контрольній групі, у тренування якої експериментатори не втручалися, швидкість реакцій навпаки зменшилася. Хеншоу вважає, що секрет цієї техніки полягає в концентрації на роботі розуму, у тому, що спортсмени називають «розслаблене зосередження». Однак, саме по собі «розслаблене зосередження» досягається наполегливою роботою спортсмена зі спортивним психологом, а впровадження такої складної практики, як використання психічних образів, вимагає ще більшого усвідомленого зусилля.

Крім того, використовуючи дані сучасних наукових досліджень [1-3, 5-8; 10; 11; 13], вищеописаний випадок пояснюється укріпленням нейронних зв'язків мозку, які укріплюються внаслідок фізичного пропрацювання дії та внаслідок її розумового відтворення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретичне вивчення методик налаштування на тренування та надання рекомендацій по формуванню та розвитку позитивного мислення для ефективного тренувального процесу одноборців.

Матеріал і методи дослідження

Для вирішення завдань дослідження було використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення даних науково-методичних джерел. Теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення даних науково-методичних джерел було застосовано для вивчення та аналізу інформації з питань підготовки спортсменів-одноборців та особливостей організації занять в секції рукопашного бою.

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливість мислення полягає у тому твердженні, заснованому на життєвому досвіді, що спортсмен, який не здатний підкорити свій розум та емоції, ніколи не проб'ється на вершину спортивних звершень. Він завжди сумнівається у своїх здібностях, побоюючись припуститися помилки. Йому здається, що своїм програшем він втратить повагу близьких людей та підведе тренера. Натомість, бездіяльність обертається значно серйознішими наслідками. Сумніви та страхи заважають розкрити спортивний потенціал та вийти на новий рівень.

Замість того, щоб мотивувати себе мріями про перемогу, спортсмен витрачає енергію на переживання. Він повторює одні й самі дії, не користуючись можливістю освоїти щось нове. Будь-яка невдача стає йому підтвердженням його безпорадності. Він намагається уникати осічок, але це не допомагає йому стати кращим. Такі спортсмени або залишаються серед «середнячків», або вибирають собі іншу сферу діяльності.

Простежуючи спортивне вдосконалення спортсменів, їх можна розділити на дві групи: ті, хто має результативні успішні виступи, і ті, хто виступає на змаганнях невдало. Справжня причина того, що хтось досягає поставленої мети, а хтось - ні, криється в образі мислення. Спортсмен, який заслужив нагороди та визнання публіки, налаштовується на те, що в нього все буде гаразд. Поразки він сприймає як тимчасові труднощі і дозволяє їм зламати його дух. тренувальний змагальний мислення впевненість

У той же час невдаха має «хвору» самооцінку. Він висуває до себе завищені очікування, які не відповідають його реальним здібностям. При цьому він не розглядає інших можливих варіантів, роблячи ставку лише на одну мету. І коли результат виявляється нижчим за очікуваний, невдаха відчуває розчарування.

У спортсмена, який тривалий період виступає невдало, іноді трапляються «непогані» виступи на змаганнях, але від них немає відчуття задоволення, так як мають поодинокий непостійний характер. Зазвичай це відбувається від того, що «невдаха» не вміє розставляти пріоритети та ефективно розподіляти енергію. Він витрачатиме свій час і зусилля на речі, які не варті його уваги, зазря втрачає концентрацію. Успішних спортсменів навпаки відрізняє вміння сфокусувати розум на одній точці. Вони краще контролюють своє тіло та свідомість, не роблячи зайвих дій.

Негативне мислення не виникає саме собою. Жорстка критика, дорікання та відсутність внутрішнього стрижня підривають віру людини у власні сили. Але ж з цією проблемою можна впоратися, і зробити це необхідно якнайшвидше.

Американський психолог Джон Кехо [4] розробив рекомендації, що дозволяють спортсмену перебудувати своє мислення на позитивний лад. В основі його методики лежить низка установок, без яких неможливий розвиток віри в успіх.

Для того, щоб розвинути мислення переможця, слід усвідомити, що спортивний світ може запропонувати багато багатств, а регулярні тренування приносять щедрі дари. Але, щоб отримати їх, слід працювати. Переможці не шукають виправдань для того, щоб ухилятися від занять або тренуватися на півсили. У них теж бувають травми, хвороби та поганий настрій. Але це не підстава вибування «зі строю» того, хто прагне золотої медалі.

Людина сама встановлює межу своїх можливостей. Невдахи вважають, що вони не мають шансів досягти чогось видатного. Усі рекорди вже встановлені, усі більш-менш талановиті спортсмени здобули славу. Лише вони самі залишаються ні з чим. Отже, і намагатися марно. Але, подібні думки несправедливі, адже спорт сповнений можливостей. Скільки надихаючих історій, коли люди ставали чемпіонами всупереч обставинам. Успішні спортсмени продовжують рухатися вперед попри все.

Заняття спортом дарують задоволення, але для невдах тренування здаються важким безглуздим трудом. Вони очікують, що ось-ось отримують травму. Та коли це відбувається, вони мало не радіють, адже їх побоювання підтвердилися. Натомість, успішні спортсмени бачать свою діяльність як спосіб самореалізації. Вони готові до поневірянь, бо знають: все це варте кінцевої мети. Переможцями рухає спрага заохочення та радості від змагань.

Все залежить лише від самого спортсмена. Можна скільки завгодно звинувачувати у своїх поразках зовнішні обставини. Невдаха вважає, що його підвів недосвідчений тренер, що суперник зіграв нечесно, що судді необ'єктивні та упереджено ставляться до нього. А коли невдасі вдається здобути перемогу, він вважає її результатом особистих зусиль. Зрозуміло, існують обставини, на які ніяк не можна вплинути. Але, якщо людину переслідує низка невдач, винна в цьому лише вона сама. Коли спортсмен зрозуміє ці установки, він буде готовий змінити своє мислення. Цей процес відбувається у кількох напрямках.

На розвиток мотивації успіху потрібен деякий час. Неможливо за день змінити хід думок, що склався за довгі роки. Кехо пропонує працювати над мотивацією успіху у п'ять етапів.

Насамперед, необхідно розвинути віру в успіх. Візуалізація думок їх матеріалізує. Одні згодні з цим, інші ставляться до цього скептично. Але не можна заперечувати, що багато дій людина чинить під впливом свого настрою. Похмурі думки позбавляють спортсмена мотивації та бажання працювати над собою. Він відчуває приреченість, яка перешкоджає йому прагнути більшого.

У спорті досягають успіху люди з позитивним мисленням. Вони не падають духом у важкій ситуації та продовжують працювати.

На другому етапі вперше відбувається закріплення отриманих установок. Спортсмен має оцінити все те, що має зараз. Хороший тренер, досвід у складних тренуваннях, відмінне здоров'я, підтримка батьків - це чудовий старт для майбутніх перемог.

Третій етап передбачає розвиток уважності. Спортсмен має навчитися бачити успіх навіть у дрібницях. Ефективним є зосереджений перегляд своїх попередніх виступів на змаганнях. Необхідно виділити моменти, що викликають почуття гордості. Моменти, після перегляду яких можна сказати: "А я непогано тоді постарався".

Четвертий етап присвячений інтелектуальному саморозвитку. Високий інтелект допомагає знайти вихід з, здавалося б, неминучого становища. Розумні люди здатні прораховувати наслідки своїх дій. Спортсмен має знати ази біомеханіки, психології, теорії спортивної підготовки. Не зайвим буде ознайомлення з мемуарами відомих тренерів та чемпіонів, у яких розповідаються реальні історії успіху.

На п'ятому етапі людина має вибрати відомого спортсмена, з яким він надалі себе асоціюватиме. Той, хто бажає стати призером Олімпійських ігор, має знайти відповідний приклад для наслідування. Необхідно виявити і усунути недоліки, що заважають досягти високих результатів.

Невпевненість у своїх силах може підкосити навіть дуже тренованого спортсмена. Щоб не стати жертвою страхів та комплексів, необхідно регулярно виконувати кілька психологічних вправ для зміцнення впевненості у собі.

Подумкове опрацювання змагальних подій.

Іноді спортсмен боїться виконувати будь-яку дію. Найкращий варіант у такому разі - підключити уяву. Спортсмен повинен уявити як йому вдається успішно виконати ту чи іншу дію. Чим частіше він повторюватиме таку вправу, тим краще.

Уява привітань від тренера та близьких людей.

Багатьом чемпіонам допомагають рухатися вперед теплі слова підтримки від друзів та родини. Якщо спортсмену не представилася можливість почути щось подібне, він може уявити всі ці фрази.

Уявне створення власного портрету.

Спортсмен повинен уявити собі, де він опиниться за кілька років, яких висот досягне. Не треба соромитися та недооцінювати себе. Адже це не постановка прямих цілей, а лише розминка для фантазії. Але саме завдяки їй людина поступово звикне бачити себе сильною особистістю, якій все під силу.

Уявлення скрутних змагальних ситуацій.

Спортсмен має замислитись, як би він вирішив різні проблеми, кого попросив би про допомогу. Подібна вправа тренує тактичне мислення.

Візуалізація.

Візуалізація - це уявлення подій, які можуть статися у майбутньому. Спортсмен подумки виконує складні елементи, вправно обходить суперників, купається у коханні вболівальників. У спорті від уміння створювати уявні образи залежить багато. Це доводять Сидорченко К.М. та Овчарук І.С., обґрунтовуючи методику ідеомоторного тренування [9]. Спортсмен повинен вранці та ввечері по 10-15 хвилин уявляти різні ситуації, пов'язані зі змаганнями. Щоб візуалізація була ефективною, необхідно чітко дотримуватись її технології:

визначення мети. Спортсмен повинен знати своє головне бажання: встановити рекорд, посісти перше місце чи потрапити до збірної;

розслаблення. Відпочинок душею та тілом - запорука якісної візуалізації. Неможливо зосередитись на своїх думках коли поруч шумить телевізор, а в кімнаті надто яскраве світло;

уявлення бажаної реальності. Необхідно протягом 10 хвилин сконцентруватися на самих діях, а не на їхніх наслідках. Під час візуалізації спортсмену слід надати собі якостей, важливих для переможця: рішучість, завзятість, працьовитість.

Спочатку буде складно створювати у свідомості стійке уявлення. У чіткий сюжет можуть вклинитися сторонні думки, а красива картинка раптово розсіятися. Але, якщо займатися візуалізацією регулярно, образи стануть чіткішими та яскравішими. Це схоже на створення фільму. Уявне зображення - дії, що відбуваються на екрані, а супровід з уявного шуму та голосів - озвучення. Не треба змушувати людей у своїх фантазіях розмовляти лише осмисленими фразами. Багато слів можна замінити асоціативними образами та відчуттями.

Спортсмен повинен виділити собі роль і подумки зіграти її. Нехай він сприймає фантазії так, наче йому вдалося отримати бажаний результат. Він уже переміг на змаганні, його груди вже прикрашає медаль. Все має відбуватися так, ніби події розгортаються прямо тут і зараз. Лише у цьому випадку візуалізація буде успішною.

Закріплення принципів.

У цьому напрямі велику роль відіграють твердження, з яких спортсмен переконує себе у чомусь. Цей метод особливо ефективний за стресових умов, коли необхідно швидко заспокоїтися. Суть твердження має висловлювати бажання людини та відповідати ситуації, яка її непокоїть.

Один із прикладів - хвилювання перед змаганнями. Виступ відбудеться вже за лічені хвилини, а учасник ледь стоїть на ногах від хвилювання. У такому разі він має повторювати сам собі: «Все буде добре. Я повністю розслаблений». За кілька хвилин напускний спокій зміниться справжнім.

Повторення однієї й тієї ж фрази змушує мозок генерувати відповідні думки. Якщо спортсмен говоритиме собі, що турнір пройде успішно, незабаром мимоволі повірить у це. Тому так важливо вчасно позбутися неприємних думок.

Перевага цього методу полягає в тому, що спортсмену не потрібно докладати особливих зусиль. Він може не вірити в слова, які повторює про себе, і це не погіршить результату. Ефект настане у будь-якому випадку. Головне, щоб у твердженні не було частки «ні». Хороша установка - "я спокійний", погана - "я не хвилююся". У другому випадку людина зосереджується не так на сенсі фрази, скільки на слові «хвилююся». Через це нервова напруга наростає ще сильніше.

Крім того, твердження має бути максимально простим та чітким. Бажано, щоб воно складалося з 3-4 слів. Їх слід повторювати як перед відповідальним моментом, і у повсякденному житті. Найкраще робити це вранці. Установки в стилі «я старанно працюватиму», «тренування роблять мене кращим» дадуть величезний заряд мотивації.

Усвідомлення досягнутих успіхів.

Часто спортсмени звертають увагу лише на свої помилки. Після змагань влаштовується докладний аналіз дій спортсменів. Такий підхід дозволяє вчасно виявити причину промахів та покінчити з нею. Але водночас не можна забувати про свої перемоги. Коли людина постійно чує критику, хай і справедливу, вона мимоволі починає вважати себе невмілою.

Попередні досягнення мають бути для спортсмена джерелом натхнення. Колись вони подарували йому незабутню радість. Але щастя від перемоги швидко забувається з настанням тренувальних буднів. Доводиться повертатися до повсякденного ритму життя, де тренер вказує на помилки та дає нові завдання.

Розвиток мислення та концентрації.

Концентрація та мислення залежать одне від одного. Багатьом людям, особливо дітям, важко сфокусувати свідомість на одній конкретній темі чи предметі. Цю навичку необхідно розвивати шляхом регулярних тренувань. Приблизно так само юний спортсмен вчиться візуалізовувати свій успіх. Без відточування концентрації свідомість перемикатиметься з однієї думки на іншу у самий невідповідний момент.

Розвинене вміння сконцентруватись на важливих речах дозволяє ефективно використовувати інтелектуальні ресурси спортсмена. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб контролювати власний потік думок та ідей. Це допоможе уникнути зайвих переживань і задати відповідний настрій. Концентрація не дає тривозі порушити діяльність розуму.

Освоїти здатність до концентрації допоможуть психотехнічні ігри, які змушують спортсмена керувати потоком своїх думок. Дисципліна від природи не властива людському мозку, через що мислення відбувається хаотично. Тому перші спроби, напевно, виявляться невдалими. Продуктивність прийде згодом завдяки терплячості та наполегливості.

Вчитися розмірковувати.

Роздуми - єдиний спосіб знайти вихід із скрутної ситуації. Навіть випадкові, на перший погляд, дії аналізуються мозком до того як людина зробить їх. Вправи на роздуми мають становити невід'ємну частину тренувань. Обмірковуючи ситуацію, спортсмен вчиться бачити справжню суть речей. Він приходить до розуміння причин своїх невдач та обирає правильний шлях для подальшого самовдосконалення. Сенс у тому, щоб піддати глибокому аналізу ту чи іншу думку. Поступово мозок звикає до постійної концентрації на предметі роздумів.

Можна розпочати з роздумів про те, яка роль мислення у спорті. Нехай це буде думка «я переможу на наступних змаганнях». Необхідно повірити, що це твердження має реальну силу і здатне втілитись у життя. Для цього слід якомога глибше поринути у його зміст. Можна запитати у спортсмена: "У чому сенс цієї фрази?", "Як він зможе реалізувати її?". Ставши більш досвідченим, спортсмен вже сам собі зможе ставити запитання і подумки на них відповідати.

Необхідно обміркувати фактори, які можуть завадити чи сприяти матеріалізації цього твердження. Спочатку мозок чинитиме опір, і відповіді на задані питання спадуть на думку не відразу. Головне не дозволити стороннім думкам заволодіти свідомістю.

Регулярна розумова діяльність дозволяє розвинути конструктивне мислення. Без нього спортсмен не зможе досягти високих результатів та утриматися на вершині. Недостатньо просто прочитати та запам'ятати описані методики. Необхідно виконувати психологічні вправи щодня.

Розвиток позитивного мислення допомагає стати одним із тих, хто досягає кар'єрного та особистісного розквіту. Такі спортсмени встигають насолодитися успіхом у свої найкращі роки. Багатьом ця радість недоступна: вік та недолік мотивації змушують їх зійти з дистанції.

В ідеалі формування мислення успішного спортсмена має відбуватися під наглядом тренера. Адже роль тренерів та батьків чи близьких полягає у тому, щоб допомогти спортсмену у боротьбі з невпевненостями та страхами. Якщо до формування спортивного мислення поставитися серйозно, то у спортсмена будуть реальні успіхи у спортивній кар'єрі.

Висновки

Проаналізовані, узагальнені та надані рекомендації по формуванню та розвиненню позитивного мислення дозволять спортсмену-єдиноборцю побудувати свою ефективну психологічну свідомість. Справжня причина того, чому хтось досягає поставленої мети, криється в образі мислення. Розвиток позитивного мислення допомагає вирішувати поставлені завдання та досягати мети. Регулярні тренування не тільки тіла, а й розуму, значно підвищують ефективність формування свідомості переможця.

Перспективи подальших досліджень планується спрямувати на вивчення системи функціонування спортсмен-тренер-психолог для ефективного налаштування на тренувально-змагальну діяльність.

Література

1. Безверхня Г.В. Психологія фізичного виховання. Умань. 2013. 42 с.

2. Гірняк А.Н., Васильків О.В. Психологічні бар'єри у взаємодії викладача й студентів та шляхи їх ефективного подолання. Психологічні перспективи. Вип. 33. 2019. С. 79-90.

3. Кайзерова А. Психологічні бар'єри тренувальної та змагальної діяльності спортсменів з художньої гімнастики. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 3 (52). 2022. С. 51-55.

4. Кехо Д. Підсвідомості все підвладне. Клуб сімейного дозвілля. 2023. ISBN 978-617-15-0106-5.

5. Костюкевич В.М. Теорія і методика спортивної підготовки (на прикладі командних ігрових видів спорту) : навчальний посібник. Планер, Вінниця. 2014. 616 с.

6. Массанов А.В. Психологічні бар'єри в професійному самовизначенні особистості. дис. ... докт. психол. наук. Одеса. 2010. 409 с.

7. Олійник Н.А., Войтенко С.М. Психологічні особливості спортивної діяльності : монографія. ВНАУ, Вінниця. 2020. 240 с.

8. Скиба О.О., Хіра К.А. Оцінка психічної надійності спортсменів залежно від рівня їх фізичної працездатності. Український журнал медицини, біології та спорту. № 1. 2016. С. 260-262.

9. Сидорченко К.М., Овчарук І.С. Ідеомоторне тренування і його роль в активізації процесу навчання курсантів (студентів) з розділу фізичного виховання «Подолання перешкод». Проблеми фізичного виховання і спорту. № 5. 2010. 119-121.

10. Топол Г.А. Комплексна оцінка підготовленості кваліфікованих спортсменок у художній гімнастиці. (Дис. ... канд. наук з фізичного виховання і спорту). Київ. 2017. 217 с.

11. Пономарьов В.О., Корчагін М.В., Маріо Байч. Кризові етапи розвитку спортивної кар'єри спортсменів- одноборців та формування шляхів їх подолання. Єдиноборства, 1(31). Харків. 2024. С. 100-110.

12. Франк П. Як стати впевненим у собі. Сварог. 2021. ISBN 978-611-01-2155-2.

13. Фурман А.В. Ідея професійного методологування : монографія. Економічна думка, Ялта-Тернопіль. 2008. 208 с. [Електронний ресурс].

References

1. Bezverkhnia H.V. (2013). Psykholohiia fizychnoho vykhovannia. Uman. 42 p. [in Ukrainian].

2. Hirniak A.N., Vasylkiv O.V. (2019). Psykholohichni bariery u vzaiemodii vykladacha y studentiv ta shliakhy yikh efektyvnoho podolannia. Psykholohichni perspektyvy. Vyp. 33. P. 79-90 [in Ukrainian].

3. Kaizerova A. (2022). Psykholohichni bariery trenuvalnoi ta zmahalnoi diialnosti sportsmeniv z khudozhnoi himnastyky. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi Akademii upravlinnia personalom. Psykholohiia, 3 (52), P. 51-55.

4. Kekho D. (2023). Pidsvidomosti vse pidvladne. Klub simeinoho dozvillia. ISBN 978-617-15-0106-5 [in Ukrainian].

5. Kostiukevych V.M. (2014). Teoriia i metodyka sportyvnoi pidhotovky (na prykladi komandnykh ihrovykh vydiv sportu): navchalnyi posibnyk. Planer, Vinnytsia. 616 p. [in Ukrainian].

6. Massanov A.V. (2010). Psykholohichni bariery v profesiinomu samovyznachenni osobystosti. (Dys. ... dokt. psykhol. nauk). Odesa. 409 p. [in Ukrainian].

7. Oliinyk N.A., Voitenko S.M. (2020). Psykholohichni osoblyvosti sportyvnoi diialnosti : monohrafiia. VNAU, Vinnytsia. 240 p. [in Ukrainian].

8. Skyba O.O., Khira K.A. (2016). Otsinka psykhichnoi nadiinosti sportsmeniv zalezhno vid rivnia yikh fizychnoi pratsezdatnosti. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. № 1. P. 260-262 [in Ukrainian].

9. Sydorchenko K.M., Ovcharuk I.S. (2010). Ideomotorne trenuvannia i yoho rol v aktyvizatsii protsesu navchannia kursantiv (studentiv) z rozdilu fizychnoho vykhovannia «Podolannia pereshkod». Problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. № 5. 119-121 [in Ukrainian].

10. Topol H.A. (2017). Kompleksna otsinka pidhotovlenosti kvalifikovanykh sportsmenok u khudozhnii himnastytsi. (Dys. ... kand. nauk z fizychnoho vykhovannia i sportu). Kyiv. 217 p. [in Ukrainian].

11. Ponomarov V.O., Korchahin M.V., Mario Baich (2024). Kryzovi etapy rozvytku sportyvnoi kariery sportsmeniv- odnobortsiv ta formuvannia shliakhiv yikh podolannia. Yedynoborstva, 1(31), P. 100-110.

12. Frank P. (2021). Yak staty vpevnenym u sobi. Svaroh. ISBN 978-611-01-2155-2 [in Ukrainian].

13. Furman A.V. (2008). Ideia profesiinoho metodolohuvannia : monohrafiia. Ekonomichna dumka, Yalta-Ternopil. 208 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru