Вплив інформаційно-психологічної війни на здоров’я населення

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти

«Кам'янець-Подільський державний інститут»

Вплив інформаційно-психологічної війни на здоров'я населення

Прокопова Анастасія Анатоліївна студентка ІІ курсу,

спеціальності 053 Психологія

Стришка Євген Русланович студент ІІ курсу,

спеціальності 051 Економіка

(Спеціалізація «Економічна кібернетика»)

Науковий керівник: Волощук Марина Борисівна викладач

кафедри соціальної роботи, психології

та соціокультурної діяльності імені Т. Сосновської

Україна

Серед важливих питань сьогодення посідають проблеми вивчення психологічних особливостей сприйняття війни та наслідків війни. Вкрай актуальною також є проблема адаптації та стійкості сприйняття реальності і навколишнього середовища, яке постійно змінюється під впливом військових дій та агресії РФ на території України.

Війна здобуває статус гібридної, адже під час агресії РФ значну роль відіграє інформаційно-психологічний тиск, який здійснює значний вплив на свідомість/підсвідомість людини та «паралізує» адекватне сприйняття ситуації. Війна спричиняє стресову ситуацію, лише підтримувальне спілкування знижує стресовий поріг, мотивує до повноцінного життя. Існує безліч досліджень особливостей інформаційно-психологічної війни та загроз психологічному здоров'ю населення, а саме роботи А. М. Дубини, А. Р. Маркова, Н. О. Марути, В. Петрик та ін.

Інформаційно-психологічна війна (ІПВ), розгорнута проти українського народу, його ідентичності, усього українського, та її масштаби є потужні, адже за оцінкою іноземних дослідників, «...це найбільш дивовижний інформаційний бліцкриг, який коли-небудь бачили в історії інформаційних воєн» [3].

За визначенням В. Петрик, інформаційно-психологічна війна розгортається як вид протиборства між суб'єктами за допомогою використання інформаційно-психологічних впливів на свідомість або підсвідомість людини, в результаті якого людина б здійснювала потрібні дії з метою досягнення односторонніх соціально-політичних, воєнних чи економічних переваг над супротивником [5].

Для протидії та адекватної життєдіяльності в інформаційному просторі варто пам'ятати, що інформаційно-психологічна війна передбачає цілеспрямовані, системні та за часом узгоджені ударі в «болючі» центри суспільства. Такими «болючими» центрами можуть бути базові цінності людини, які є в основі мислення та судження як особистості так і суспільства; а також, на думку А.М.Дубини, можна виділити само ідентифікацію особистості (зокрема, соціальна та рольова ідентифікація) та самоусвідомлення як усвідомлення особистістю власної самобутності й самобутності спільноти в соціумі, що відображені в менталітеті, культурних традиціях, закріплені в мові, віруваннях, тощо [2].

Інформаційно-психологічна війна розгортається через різні канали комунікації та розповсюдження інформації, комунікації у соціумі, не нехтуючи правилами та, диктуючи власні правила й цінності у комунікації, через періодичні видання, книговидання, телебачення, Інтернет та ін.

Особливо варто відзначити вплив телебачення на формування свідомості та тиску на підсвідомість, поширення дезінформації та пропаганди, диверсифікації громадської думки та поширення чуток як методами деструктивного впливу інформаційно-психологічної війни, які спостерігаються у громадян РФ.

Найбільш дієвими є методи, ідентифіковані В. Яковлевим, засновником видавничого дому «Коммерсант», проєкту «Сноб», російським журналістом [6]. На думку В. Яковлева, серед найбільш деструктивних прийомів ІПВ, зокрема активно використовується у сучасній телепродукції РФ, метод «гнилого оселедця», її технологія полягає у відборі помилкового, максимально брудного і скандального звинувачення, метою «гнилого оселедця» є не саме звинувачення, а те, щоб викликати широке обговорення у суспільстві його несправедливості, невиправданості, бо обвинувачення стає предметом загального обговорення, виникають його «прихильники» та «супротивники», «обвинувачі» та «захисники» обвинуваченого, «експерти» й «знавці» [6]. Серед таких методів слід назвати також метод «40 на 60», який започаткував Й. Геббельс (суть - заснування ЗМІ, які 60 % своєї інформації подають в інтересах супротивника, але, завоювавши таким чином його довіру, решту 40 % використовують для надзвичайно ефективної, завдяки сформованій довірі, дезінформації); метод «великої брехні» (суть методики - максимальним ступенем впевненості запропонувати аудиторії та членам суспільства настільки жахливу та глобальну брехню, в яку практично неможливо повірити, та, що про неї не можна брехати); метод «абсолютної очевидності» (суть методу - замість того, щоб щось доводити, інформація, в якій треба переконати суспільство, аудиторію, подається як очевидна, само собою зрозуміла і тому, безумовно, підтримувана переважною більшістю населення) [6]. адаптація стійкість психологічний україна

Серед найсучасніших методів протидії та боротьби в умовах інформаційно-психологічної війни на думку, дослідників Німеччини є: «відхід» - утворення або збільшення дистанції, а також переривання контакту (зміна теми розмови, відключення каналів ЗМІ, відмова від читання та перегляду каналів комунікації тощо.); «блокування» - контроль інформаційного впливу, формування психологічних бар'єрів (полягає в емоційному відчуженні, критичному сприйнятті інформації та ін.); «управління» - контроль процесу інформаційного впливу, а також вплив на характеристики інформаційного впливу і джерело тощо [1].

Сучасний інструментарій інформаційно-комунікаційних ресурсів створює власний простір, який також використовується як зброя у досягненні політичних, інформаційно-психологічних збройних агресій, перетворюючи інформаційний простір на сучасну зброю масового ураження. Лише за допомогою осмислення та просвітницько-психологічній діяльності, інформування сучасного суспільства можна протидіяти та встановлювати власні психолого-емоційні кордони, завдяки яким можна зберегти здоров'я та адекватне сприйняття реальності, ресурси для протидії агресії та маніпуляціям.

Список використаних джерел

[1] Волошин, П. В. (2015) Принципи медико-психологічної реабілітації осіб, які постраждали під час виконання службових обов'язків в Україні (С. 105). П. В. Волошин, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова, І. В. Лінський. Український вісник психоневрології. Т. 23, вип. 2 (83).

[2] Дубина, А. М. (2011) Інформаційно-психологічні війни і їх вплив на масову свідомість (57 с.). Київ: НТУУ «КПІ».

[3] Марков, А. Р. (2015) Інформаційно-психологічна війна як загроза психологічному здоров'ю населення України: сучасна реальність та перспективи. (С. 46-48).

Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи. Медико-психологічна реабілітація учасників воєнних конфліктів. Матеріали IV міжнародної науково- практичної конференції, Київ, 22-24.10.2015.

[4] Марута, Н. О. (2015) Інформаційно-психологічна війна як новий виклик сучасності: стан проблеми та напрямки її подолання (С. 21-28). Н. О. Марута, М. В. Маркова. Український вісник психоневрології. 2015. Т. 23, вип. 3 (84).

[5] Петрик, В. (2009) Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи. Юридичний журнал. 2009, № 5. URL: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3222.

[6] Проект Владимира Яковлева МУлБАБАР. Люди важнее идей. URL: http://www.sguschenka.com/propaganda/.

Размещено на Allbest.ru