Стресостійкість колетиву під час війни: налаштування психологічного клімату

Размещено на http://allbest.ru

Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету

Стресостійкість колетиву під час війни: налаштування психологічного клімату

Костишин Наталія Степанівна канд. екон. наук, доцент,

доцент кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін

Яковець Тетяна Аркадіївна канд. екон. наук, доцент,

доцент кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін

Україна

Анотація

У статті розглядається проблема забезпечення стресостійкості колективу під час війни. Проаналізовано рівень стресостійкості працівника в залежності від його виду темпераменту. Проведено дослідження із застосування опитування колективів організацій освітньої, державної та промислової галузей. Розроблений опитувальник дав змогу окреслити, що більшість працівників відчуває тривогу та страх, як наслідок присутні різні реакції організму, а саме збудження й тремтіння. Визначено вплив психоемоційного стану під час війни на працездатність членів колективів. Виокремлено способи зниження відчуття тривоги. напруженості, страху та напрямки налаштування психологічного клімату в колективі в контексті стійкості реагування на стресові ситуації.

Ключові слова: стресостійкість, тривога, страх, війна, темперамент, психологічний клімат колективу.

Війна, те що викликає занепокоєння лише при згадуванні слова в розмові, при змальовуванні страшних подій в уяві, те, що не бажаємо бачити у страшному сні. Сьогодні, на жаль, війна - це наша реальність, яка прийшла на нашу землю, зруйнувала життя, домівки, плани на майбутнє. Кожен українець в цей час переживає емоції невизначеності, страху за близьких та країну, що призводить до виникнення надважкого стресу. Загалом, з психологічної точки зору, реакція стресом на кризові умови, в деяких випадках, має рятівну функцію для організму, проте, важливим є вчасно вжити заходів для виходу з стресу та запобігти виникненню складних наслідків. стресостійкість українець війна психологічний

Відчуття контролю над власним життям в мирний час, давало людям змогу планувати майбутнє й, незважаючи на певні непередбачувані події, більшість були переконані у власній безпеці. Війна, що відбувається зараз, здавалась неможливою подією у сучасному XXI столітті, тому вороже вторгнення Росії стало потрясінням для усіх українців. Психологічний стан, спричинений війною, наклав свій відбиток на усі сфери людського життя. Винятком не стала й професійна діяльність. Команда урядовців на чолі з Президентом України закликають усіх, в кого є можливість, повернутись до праці та своєю діяльністю сприяти функціонуванню економіки держави. Тому, постає важливе питання застосування ефективних психологічних засобів зниження стресу працівників та налаштування сприятливого психологічного клімату в колективі у цей складний час.

Погоджуємось з твердженням науковців Журавська, Н.С., Ящур, С.П., Олещенко, О.В. що «майже третя частина cвiдoмoгo людського життя пpoxoдить нa poбoчому місці. I тє, в якиx yмoвax відбувається трудова діяльність, яга зaгaльнa психологічна атмосфера толєктиву, які д^ві тa ocoбиcтi стосунки, значною мірою відображається нa peзyльтaтах роботи, кількості і якості виpoблeнoї пpoдyкцiї і нaвiть на життя людини загалом» [1].

Морально-психологічним кліматом є домінуючий у конкретному колективі відносно стійкий психічний настрій, що формується на основі моральності, психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії, який може сприяти або перешкоджати продуктивній спільній діяльності й усебічному розвитку особистості в організації [2].

Звичні компоненти психологічного клімату сьогодні підпадають під дію стресу кожного з працівників та їх реакції на воєнні дії в країні. О. Брюховецька трактує стрес «як механізм деструктивної професіоналізації, що приводить до емоційного вигорання, невротизації» [3]. Стрес може викликати загальне емоційне вигорання особистості, викликати порушення сну, призвести до депресії та серйозних захворювань (опорно-рухової системи серцево-судинної системи, шлунку тощо) [4]. Ці реакції безпосередньо мають прямий вплив на якість виконання професійних обов'язків та поведінки працівника в колективі, як наслідок - на діяльність організації в цілому.

Вдала взаємодія особистості із оточуючим соціальним колом, рівень її емоційної стійкості, низький ступінь тривожності та високий рівень самоконтролю, психологічна готовність до стресу - все це формує персональну стресостійкість. Тобто, у кожного елемента колективу може виникати різна реакція на стрес. На нашу думку, важливим, для визначення стресостійкості в колективі є врахування типів темпераменту працівника, оскільки саме з ним пов'язана реакція на екстремальні чи стресові ситуації та ступінь активності й психологічної напруженості (табл.1).

Таким чином, зрозуміло, що від темпераменту людини залежить прояв багатьох психологічних факторів під час стресових подій: швидкість виникнення психічних процесів; пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їхньої зміни і переключення; темп і ритм діяльності; інтенсивність психічних процесів; спрямованість психічної діяльності на визначені об'єкти.

Таблиця 1

Стресостійкість працівника в залежності від типу темпераменту*

^сформовано автором на основі [5;6]

З метою дослідження емоційного стану й наявність стресових станів та їх вплив на налагодження сприятливого психологічного клімату у колективі в умовах війни, проведено опитування, в якому прийняли участь 122 працівники організацій освітнього, державного та промислового секторів. Нами був розроблений опитувальник, який містив такі пункти: Які емоції Ви переживали від початку війни? Які реакції Ви відчуваєте під час війни? Чи порушився Вас сон за час війни? Чи вплинула війна на Вашу працездатність? Що допомагає Вам долати напругу та тривожність?

У першому запитання, запропоновано перелік емоцій, серед яких можна було обрати кілька варіантів. Простежується факт переважання відчуття саме тривоги (80%), але реакції, які вона викликала в учасників опитування різнились (рис 1).

Рис. 1. Емоції членів колективу під час війни та відповідні реакції на них

Перш за все, варто підкреслити, що попри розповсюджене ототожнення страху та тривожності, це різні емоції.

Страх - емоція, яку ми відчуваємо в момент виникнення події, тривога відносяться до подій в минулому чи майбутньому періоді, які ми інтегруємо в сьогодення.

Зазвичай, відчуття тривоги і страху розцінюються як негативні, проте, є ситуації, коли їх можна класифікувати як правильну відповідь емоційно-психологічного стану на стресові ситуації, саме такою ситуацією є війна. Важливим залишається повністю не поринути у стан тривожності, застосовувати заходи не в боротьбі з нею, а для знаходження «спільної мови». Серед дієвих способів зниження тривоги і страху під час війни можна виокремити такі:

- не зазирати ні в минуле, ні в майбутнє, знайти ті, фіксації, які «гріють душу» зараз, рефлексувати, зосереджувати увагу на 1 -3 днях наперед;

- виконувати певні буденні ритуали щодня (ранкова кава, улюблена музика, побути наодинці йога, афірмації тощо);

- зменшити кількість перегляду новин;

- правильно харчуватись й підтримувати водний баланс.

Разом з переліченими заходами, можна застосовувати прості психологічні практики зниження тривожності: фокус на предметах в кімнаті, продуктивне дихання, позитивні твердження, виговоритися [7]. Також, розробка плану дій в ситуації, яка викликає тривожність, допоможе із нею впоратись (складіть тривожну валізу, сплануйте ваші дії під час повітряної тривоги чи інших подій).

Якщо ж страх і тривога стали основною проблемою в житті, викликаючи порушення в функціонуванні організму, стають безконтрольними важливо звернутись по допомогу до фахівців і не допустити негативних наслідків.

Згадані емоції мають значний вплив на порушення сну. Так і проведене нами опитування колективів показало, що 66% працівників спить менше, ніж до війни, постійно прокидаються і почуваються втомленими, також 20% опитаних засвідчили, що сплять стільки ж, як і до повномасштабного вторгнення Росії, але почуваються втомленим.

Поряд з цим, є випадки відсутності впливу даних подій на сон - 7 % опитаних. Існують ситуації, коли психологічний стан має зворотню дію від описаних прикладів, і сон триває більше, ніж до перенесеного стресу, таких у нашому опитуванні 7%, але втома й надалі присутня внаслідок емоцій, що постійно супроводжують під час війни.

Усі описані реакції безпосередньо мають вплив на ефективність роботи персоналів. Члени колективу розділились, майже порівну, у питанні стосовно працездатності під час війни.

Відповіли, що не можуть зібратись і сконцентрувати свою увагу на роботі 53% працівників, 47% зазначили, що прикладають максимум зусиль і зосереджують свою увагу на роботі.

Таким чином, для певних особистостей робота стає, саме тим, відволікаючим фактором від тривожних думок, зайнятість забирає на себе усю увагу, збільшивши обсяг роботи - почуваються краще й відчувають користь своїх дій. Іншим недостатньо працювати, це не приносить емоційного вдоволення та потрібних захисних відчуттів. В такому випадку, необхідним стає використання додаткових важелів, щоб допомогти долати складні часи.

Дослідження встановило, що 60% вважає міцні сімейні стосунки рятівним фактором щодо зняття напруги та тривожного стану, 20% відчувають себе більш спокійно займаючись волонтерством, інші 20% відволікаються власним хоббі.

Висновок

Існування факторів, що сьогодні викликають стресові стани негативно впливають на психологічний й, можливо, фізичний стан працівників, що в свою чергу, порушує й структуру психологічного клімату в колективі, ефективність праці. Кожен працівник, як елемент колективу, своїм психоемоційним станом та рівнем стресостійкості здатен вплинути на увесь колектив загалом. Тому, важливо, в цей складний час війни, застосовувати особистісні заходи забезпечення стійкості реагування на стрес та сприяти підтримці психологічного самопочуття. Основним під час війни, в напрямку досягнення психологічного клімату колективу із позитивною спрямованістю, є врахування рівня стресостійкості працівників та здійснення дій щодо його оптимізації. Для цього, можемо запропонувати, такі заходи:

- постановка соціально-корисної мети діяльності колективу - цікава і корисна ціль діяльності підсилить працездатність та бажання бути соціально активним та корисним, у цей час, для суспільства та країни;

- створення відповідних умов праці - забезпечення безпеки під час виконання професійних обов'язків, як ніколи, стає важливим під час війни. Це, приміром, наявність сховищ, які можна використати під час повітряних тривог;

- організація спільних справ - об'єднання колективу спільним завдання сьогодні спрямоване не лише на вдале виконання завдання, а й на те що робота в групах підвищує відчуття командності, зменшує страх залишитись самотнім й один на один із складнощами;

- вагомість ролі керівника - важливим завданням управлінця стає забезпечення стабільних та позитивних відносин між ним і підлеглими: розподіл обов'язків під час війни із врахуванням психологічного стану працівника, справедливе оцінювання ефективності виконання завдань, формування культури керівника, запобігання конфліктних ситуацій;

- проведення позаробочого часу разом - емоційне об'єднання колективу посилюється не діловими зустрічами, довірливими відносинами.

Найбільшої ефективності реалізації заходів досягнення сприятливого психологічного клімату можна досягти проведенням психологічних тренінгів і семінарів, участю колективу в активних заходах командної згуртованості. У цей час, зростає роль психологічної служби й їх наявність в організаціях різних галузей, в період війни в Україні, є необхідними для формування сприятливого психологічного клімату.

Список використаних джерел

[1] Журавська, Н. С., Ящур, С. П. & Олещенко, О. В. (2019). Соціально-психологічний клімат педагогічного колективу: особливості стилів керівництва. Імідж сучасного педагога, (4(187), 15-18. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-4(187)-15-18.

[2] Батько М. М. (2019) Морально-психологічний клімат в колективі як важливий важіль впливу на ефективність роботи публічних службовців (автореф. дип. роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр»: спец. 281 "Публічне управління та адміністрування") ЧНУ ім. Петра Могили. Миколаїв, Україна.

[3] Брюховецька О.В. (2019) Формування толерантності до професійного стресу у керівників закладів середньої освіти. Вісник післядипломної освіти. Випуск 9(38). «Серія «Соціальні та поведінкові науки». С. 10-24: https://doi.org/10.32405/2522- 9931-10

[4] Когут, О. О. (2020). Стресостійкість як елемент ефективної організаційної культури. Вчені записки Таврійського національного університ. імені ВІ Вернадського. Серія:«Психологія, 31(70), 4.

[5] Волошина Г. (2022) Загадкові відтінки людських емоцій: як темперамент допомагає нам пережити стрес. Вилучено з: https://vikna.tv/dlia-tebe/psykholohiia/zagadkovi- vidtinky-lyudskyh-emoczij-yak-temperament-dopomagaye-nam-perezhyty-stres/.

[6] Макарова О. (2021). Стресостійкість працівників поліції в залежності від темпераменту. Norwegian Journal of development of the International Science, No, 55, 65.

[7] Здрілько О. (2022) Як знизити тривожність: шість простих практик. Вилучено з: https://tsn.ua/lady/news/obschestvo/yak-zniziti-trivozhnist-shist-prostih-praktik- 2028331

Размещено на Allbest.ru