Ріст значення емоційної компетентності та стійкості у постковідному і післявоєнному світі: спільний погляд викладачів і студентів

Лексичний аналіз існування слів «кохання» і «любов» у різних мовах

Зайдемо в Гугл-перекладач і запишемо в ліву колонку рідні слова «кохання» і «любов», а в праву розпочнемо отримувати і вивчати їх переклади на майже 110 мов інших держав і народів. Одразу ж виявимо приємність: в азербайджанській мові це різні два слова -- sevgi vo mohobbot. Гірша ситуація в албанській, хоч вона територіально входить до групи європейських: dashuri dhe dashuri -- повна тотожність.

Для перших десяти мов у чотирьох випадках виявили використання одного і того ж слова, у шести -- різних. Та головна несподіванка виявилася у тому, що останні удосконалення Гугл-перекладача створили значні відміни з результатами, які містилися в ньому кілька років тому.

У минулому переклад на англійську був «love & love», а новіший варіант -- affection & love. Та удосконаленню перекладача ми зраділи трохи передчасно, бо у випадку мови білорусів колись була подібність до української -- каханне і любоу, -- а цього разу Гугл переконує, що треба «любоу і любоу»!

Не витрачаючи час на подібні описи для усіх включених у Гугл-перекладач мов, вкажемо, що у переважній більшості випадків «кохання» і «любов» відтворюються одним і тим самим словом. Наше узагальнення можна висловити таким чином: для більшості племен і народів слово «любов» є універсально-інтегральним позначенням практично усіх позитивних емоцій. Більш-менш значна відмінність у формі виокремлення поняття «кохання» помітна тільки у порівняно невеликій групі індоєвропейських і південноазійських мов.

Нам залишається висловити наступну гіпотезу: витоком відмінності значень слів «кохання» і «любов» може бути контакт відповідних народів з праукраїнцями, які після одомашнення рослин і малих копитних за 6000 років пройшли довгий шлях із зони Східної Анатолії (з Едему, поблизу якого і зараз живуть курди і вірмени) навколо Чорного моря (тоді це було прісне і доволі глибоке озеро Понтіда).

Сформувавши спершу через дотримання рівності статей й пошани до кохання цивілізацію Трипілля, наші пращури трохи пізніше на основі винайдення конярства й віднаходження великих родовищ мідних руд здійснили перший континентального обсягу поділ праці у межах євроазійської економічної зони Великого Трипілля.

Спільні для родини індоєвропейських мов слова і технологічні терміни поширилися саме з цих територій як «хмара тегів», а не потужна «первинна мова з дієсловами і граматикою».

Радимо колегам дослідити слушність висловленої К.В. Корсаком і його співавторкою Л.М. Ляшенко гіпотези «хмарнотегового» механізму появи всієї родини сотень споріднених індоєвропейських мов [10], запозичення українських поглядів на кохання і любов та виявити глибинні причини того, чому не всі народи цінували кохання однаково високо.

А ми одразу ж висловимо ще одну (і трохи менш обгрунтовану) гіпотезу, яка полягає в поширеності уявлення про кохання як про неістотне підлітково- молодіжне психічно-емоційне збурення, на яке вожді і загал дорослих вирішили не звертати особливу увагу.

А в інших поширених випадках, як це сталося у процесі появи груп великоросів на Валдайській височині ([11] та ін.), і мови не могло бути про емоцію закоханості -- домінувала брутальна фізіологія і фізичний примус до статевих актів місцевих жінок, на очах яких були дощенту винищені чоловіки і підлітки.

Тому відсутність слова «кохання» в російській народній і літературних мовах -- цілком закономірне явище.

Можна поспівчувати російським прозаїкам і поетам, які змушені використовувати одне й те ж слово в описі позитивних почуттів до Вітчизни, рідної природи, спорту і горілки та тих емоцій, які Тетяна намагалася висловити у листі до Онєгіна.

Дуже дотепно і точно висловив сутність національної російської проблеми у своїй відомій і поширеній в Інтернеті мініатюрі доволі епатажний російський письменник І. Г. Яркевич [12].

Тут зробимо короткий і дуже важливий відступ для нагадування про те, що позитивні та негативні емоції і почуття практично однаково важливі та потрібні для кожної пересічної людини.

Утримуючись від конкретних посилань на чималу кількість нових наукових праць, вкажемо на ультра-відкриття, що може мати таке спрощене формулювання:

для повного фізичного і психічного здоров'я кожної людини вона повинна перебувати в умовах хаотичного надходження позитивних і негативних зовнішніх емоційних впливів. Відсутність других (ситуація «раю») швидко і необоротно пошкоджує головний мозок, відсутність перших шкодить повільніше, але внаслідок накопичення стресів веде до смерті через внутрішні фізіологічні порушення.

Відмовляючись від екскурсу у дослідження антонімів «щастя» і «горе», вкажемо лише на глибоку помилковість ототожнення «щастя» з перебуванням у «раю» чи, як мінімум, з ліквідацією надходження негативних емоційних впливів. Дуже тривала ізоляція полярників чи інших груп фахівців створює значну небезпеку психічних зривів саме через відсутність негативних сигналів (нещодавно у ЗМІ наводили кілька прикладів подібних нещасть). психічний військовий емоційний компетентність стійкость

А от головний висновок з вказаного відкриття можна виділити жирним шрифтом: подобою «раю» і головним джерелом щастя може бути на Землі тільки сім'я з мудрих членів, які свідомо створюють іншим позитивні сигнали, адже неконтрольоване оточення гарантує створення негативних емоцій, які необхідні для ліквідації небезпеки порушень в роботі головного мозку і всієї нервової системи.

Наші знання про всі тексти підручників для шкільних предметів національної системи середньої освіти неповні, але у відомій нам частині ми взагалі не зустрічали тих важливих ідей, що були висловлені в попередніх абзацах.

Прикро, що й у наш час подібна очевидна інформація лишається невідомою для молоді і під час планування свого майбутнього, і в процесі реалізації стратегії індивідуальної поведінки у дорослому житті.

Натомість не бракує поширених міфів такого змісту: головне у житті -- зустріти велику ЛЮБОВ.

Відмовимося від аналізу хоча б частини з великої множини визначень і тлумачень цього пов'язаного з емоційними переживаннями людини поняття. Відзначимо, що далеко не найгірше (хоч і з ототожненням кохання і любові) вміщене в українській «Енциклопедії Освіти», де автором статті «Любов» на стор. 464-465 є К.О. Журба [13]. Окремої статті «Кохання» у цій енциклопедії немає, хоч побіжно і несподівано скептично про нього згадано у чималому матеріалі «Юнацький вік».

Короткий виклад сучасної наукової інформації в темі «кохання і любов»

Надалі ми розглядатимемо переважно тільки ті головні факти, які виявили «після Фрейда» науковці різних держав у процесі глибокого дослідження нейрохімічної основи практично усіх емоцій людини з хорошим і стійким здоров'ям. Сконцентруємося на причинах спалаху емоції кохання і використаємо частину вже опублікованих К.В. Корсаком і його науковою групою матеріалів ([14] та ін.).

Коротко нагадаємо про те, що видатна «маловідомість» наукової інформації на цю тему на наших теренах і дуже мале бажання освітніх керівників поширювати її в наш час має головною причиною категоричну заборону в Радянському Союзі ще у 1930-х роках наукової дисципліни «Педологія» як місця акумуляції найновіших результатів наукових досліджень з вивчення розвитку Хомо в молодому віці.

Це нещастя було значно посилене післявоєнним явищем «лисенківщини» -- ліквідації усіх генетичних досліджень. Це був період домінування твердження академіка Трохима Лисенка (1898-1976) про те, що засобом появи найкращих у світі наукових відкриттів є звернення до ідей марксизму-ленінізму-сталінізму з повним відторгненням будь-яких зарубіжних наукових теорій. Це мало фатальні наслідки для більшості наук і долі багатьох науковців, за винятком фізики і частини хімії, куди Т. Лисенку категорично заборонили втручатися керівники СРСР, яким надто потрібна була ядерна зброя.

Більша частина світу у науках розвивалася без контролю з боку Центрального Комітету Комуністичної партії СРСР. У зарубіжжі ще у 1953 р. викликало цікавість оприлюднене повідомлення про відкриття аспірантом з Канади Джеймсом Оулдсом та помічником-студентом Пітером Мілнером «системи задоволення» та її «вмикача», розташованих у підкірковій зоні мозку людини і розвинених тварин.

Метою їх дослідів було дослідження умовних рефлексів методом уведення електродів у мозок щурів й подальшого штучного збудження мозку поданням на них невисокої електричної напруги. Після першого ж електрошоку тварини вперто займали те місце у клітці, де він їх застав. Дослідники здогадалися, що відчуття тварин були настільки приємними, що вони просто бажали його повторення.

У разі надання їм можливості 2022 Авторські права захищені | Creative Commons Attribution 4.0 International License самостимуляції (вони могли подавати імпульс натисканням лапки на маленький ключ типу телеграфного), щурі робили це щосекунди до повнісінького виснаження (пишуть, що вмирали вони з дуже задоволеним виразом на мордочках).

Цей та сотні подібних дослідів, що поступово виявили більшість тонкощів діяльності системи задоволення (рекомпенсації), дали змогу частині зарубіжних психіатрів (наприклад, доктору Лейбовичу зі США) сформулювати засновану на цих дослідах і досить логічну гіпотезу про природу емоції кохання ([1 5] та ін.). Вони спиралися на структурні уявлення, схематично відтворені нами на рис. 1

На ньому, використовуючи багато джерел на різних мовах, ми вказали ті частини головного мозку людини, які більше від інших залучені до появи емоцій кохання і депресії.

Рис. 1. Схема ділянок головного мозку, що відіграють головну роль в емоціях закоханості і депресії

Гранично спрощуючи і скорочуючи виклад, вкажемо, що схема виникнення і розвитку цієї емоції виглядає наступним чином:

• початковий період від першої зустрічі і погляду до більш чи менш (за рідких побачень) швидкого виникнення захоплено-радісного «стану Ромео і Джульєтти»;

• індивідуальної тривалості період стійкого зв'язку на основі взаємних позитивних емоцій;

• згасання інтенсивності емоційної взаємозалежності аж до нейтрального (ба, нерідко й негативного) ставлення.

В усьому цьому безпосередню участь беруть такі структури головного мозку: п'ята скронева звивина (1), де зосереджена емоційна пам'ять і здійснюється миттєва оцінка сприйнятої очима та іншими сенсорами інформації; позначена темним велика нервова мережа системи задоволення (3) з «вмикачем» -- септумом (2). Розміри септума на схемі свідомо перебільшені. У разі формування сумнівів в успішності кохання чи появи значної небезпеки для нього активізується інша серйозна нервова система -- мережа депресії (4). Вона зображена вище системи задоволення і позначена світлими квадратиками, виділене розташування її маленького активізатора (5). Організм і психіка людини певним чином готуються до настання «віку кохання», зокрема, у зоні запису емоційних вражень поступово накопичуються дані щодо приємних рис бажаного партнера протилежної статі. У момент першої зустрічі (власне -- погляду) інформація про зустрінуту молоду особу після перекодування у зоровій зоні кори отриманих від сітківки очей первинних імпульсів потрапляє у п'яту скроневу звивину. Миттєво відбувається порівняння зі сформованим там "ідеалом" (сумою бажаних рис, що викликають приємність). У разі повної чи майже повної відповідності побаченого та "ідеалу" зона 1 скеровує у септум аномально велику кількість фенілетиламіну. Дія останнього на мембрани клітин септуму примушує їх продукувати кілька універсальних для мозкових систем нейростимуляторів, що й активізує всю систему задоволення (2).

Спалах приємності у Ромео від побаченого (Джульєтти) високої потужності поєднується з довічною фіксацією в пам'яті (її емоційний варіант відзначається відсутністю забування чи значної адаптації) образу живого ідеалу-мрії. Закоханий шукає можливості нових зустрічей з коханою. У разі сприятливих умов (коли вони відбуваються часто, а у партнера йде аналогічний процес збудження системи задоволення) розвиток емоційного стану Ромео і Джульєтти відбувається швидко. Очевидно, що різні об'єктивні перешкоди для зустрічей можуть його загальмувати. Вимагає сприятливих умов і перехід до другої стадії (прив'язаності). Для цього необхідна не лише згода на об'єднання (шлюб) обох закоханих, але й розуміння їхнього стану з боку батьків й більш віддаленого оточення, матеріальна і моральна підтримка ними молодої пари.

Створення для закоханих непереборних перешкод до шлюбу чи об'єднання завжди веде до дуже глибокої депресії, механізм якої також досліджений -- активізується завдяки впливу відповідного вмикача (5) вся система депресії, а закохані відразу опиняються у пеклі болю, розпуки, безнадії. На жаль, частина закоханих не витримує, знімаючи, як це зробили герої Шекспіра, всі свої проблеми самогубством (два подібні випадки у 1969 і 1971 рр. студентів-фізиків Київського державного університету імені Тараса Шевченка стали безпосередньою причиною дуже підвищеної цікавості відповідального автора до природи вчинків у стані глибокої закоханості).

Не доводилося зустрічати надійних наукових даних щодо передбаченої природою тривалості другої стадії зв'язку закоханих. Вчені схиляються до того, що йдеться про інтервал 10-15 років, якого вистачає на народження дітей і виховання їх до формування відносної фізіологічної незалежності.

Після другої стадії неминуче настає остання стадія адаптації чи поступового зниження інтенсивності подарованого природою стану емоційної радості і вдячності шлюбному партнерові за його існування і близькість. Природа «вважає», що вік Ромео і Джульєтти вже надто великий для відтворення, тому й існує стадія згасання закоханості. Для розширення інтервалу часу застосовності нашого аналізу емоційних станів, на рис. 2 наведемо графік активності «системи рекомпенсації» упродовж життя людини, розпочинаючи з моменту народження.

Рис. 2. Нерівномірність активізації «системи задоволення» упродовж життя Хомо

Графік не претендує на особливу точність, адже існує закон варіативності характеристик та індивідуального ритму розвитку кожної людини. Разом з тим, на ньому відтворені головні стадії життя й найбільші емоційні сплески.

Перший з них являє собою гостру фізіологічну потребу немовляти у якомога частіших фізичних контактах з матір'ю, за відсутності яких неминучі значні психічні та фізіологічні розлади аж до комплексної хвороби (т.зв. «госпіталізму»).

Після «відділення» дитини від мами та усвідомлення приналежності до певної статі йде у віці 6-7 років не надто тривалий період підвищеного зацікавлення особами протилежної статі.

Набагато важливішим є наступний емоційний максимум, що відповідає формуванню дитячої дружби, яка у природній нормі передбачає ціложиттєву тривалість.

У цей же період відбувається (насамперед -- серед абсолютної більшості хлопчиків) формування територіального ієрархічного об'єднання. Як відкрили і вивчили етологи, утворення подібних пірамідальних структур і формування між її членами глибокої дружби і довіри, що має подібну до стану закоханості молекулярну основу, гарантує єдність племені (чи іншого фундаментального об'єднання людей) і його спроможність успішно боротися з іншими племенами за життєвий простір і ресурси живлення.

У підлітковому віці на фон дитячої дружби накладається «тренувальне» захоплення особами протилежної статі, яке -- це вже індивідуальне -- може мати найрізноманітнішу інтенсивність емоціонального сприйняття і переживання.

Труднощі для підлітків особливо значні з тієї простої причини, що саме у цей момент для ще не сформованого дорослого виключно важливим стає знак (позитивний чи негативний) ставлення з боку оточення -- референтної групи ровесників, батьків і рідних, учителів та інших педагогічних працівників тощо.

Все це ускладнюється принаймні удесятеро з тієї причини, що у роки «підліткової кризи» докорінно перебудовуються структури мало не 80% об'єму головного мозку, що робить його почасти дисфункціональним.

У старшої молоді з майже «перебудованим», але ще не до кінця «професіоналізованим» головним мозком, також вистачає власних проблем. Це «вік кохання», впродовж якого стан Ромео і Джульєтти -- цілком нормальне і не таке вже й рідкісне явище. Рамки статті не дають змоги набагато розширити подібні пояснення, до того ж, навіть повне оволодіння нейрофізіологічними відкриттями й етологічними знаннями не гарантує цілковито успішного подолання «підліткової кризи», вирішення будь-якої проблеми стосунків з особами протилежної статі, максимальну тривалість шлюбу, міцність сім'ї та ін. Надто багато сторонніх об'єктивних і суб'єктивних чинників і впливів впливають на Ромео і Джульєтту та їхні стосунки.

Як свідчить рис. 2, інтенсивність позитивної емоції у піку стану Ромео і Джульєтти близька до нескінченності. А от подальший розвиток подій після шлюбу визначається індивідуальними рисами його учасників. Наприклад, два переконаних егоїсти з такою запеклістю вміють створювати один одному прикрощі, великі й малі негативно-емоційні «поранення», що від справжнього кохання дуже швидко лишаються жалюгідні рештки і здивовані згадки.

Наголошуємо на тому, що кохання в цілому має наркотичну основу: на 1 - ій стадії мозок створює і використовує речовини з групи ендорфінів, які викликають справжній «форсажний режим» усіх фізіологічних систем (за виключенням посилення аналітично-прогностичних спроможностей головного мозку). Роки спільного життя у шлюбі проходять під впливом «нефорсажних» речовин з групи опіатів: приємність стабільна, адаптація розтягується на роки, емоційні збурення перестають бути небезпечними.

У сучасному «дорослому» житті найпоширеніші ті варіанти шлюбу, що відзначаються емоційною асиметрією його учасників, їх неспроможністю створювати партнеру виключно і лише позитивні емоції. Залежно від сили волі і терплячості того, хто більше страждає від негативних дій «другої половинки», відбувається ослаблення закоханості по лініях 2, 3 та інших подібних. Лише у разі об'єднання у шлюбі порядних осіб тривалість кохання виявляється максимальною і сягає визначених природою меж -- віку втрати жінкою спроможності народжувати виключно здорових і міцних дітей (десь понад 40 років...).

Гіпотетично найкращим ми вважаємо той варіант, коли порядні люди ще й добре обізнані з досягненням згаданих вище наук, тому увесь свій інтелект і природний артистичний талант скеровують на створення «раю в родині», накопичуючи все більшу і більшу суму взаємних позитивних емоційних дарунків (подвійна лінія 5). У цьому разі шлюб на його початку виявляється природно захищеним особливостями стану Ромео і Джульєтти, а у зрілому віці -- радістю довготривалих та успішних зусиль зі створення і підтримки «райської» атмосфери в родині.

Заторкнута нами тема, очевидно, широка мало не до безмежності. Доцільно було б детально розглянути порівняно нову «теорію послідовних моногамій», яка стверджує, що з «міркувань захисту біологічного виду Хомо» Природа «запланувала» можливість не одного «піку кохання», відтвореного на рис. 2, а щонайменше двох ([16] та ін.).

Другий припадає на інтервал початку «третього віку» (понад 40-42 роки), який на побутовій мові позначається словами «сивина -- в бороду, а біс -- в ребро».

Однак, виклад необхідних аналізів виходить за можливі межі нашої статті. Засвідчимо тільки ті факти, що стосуються народних звичаїв у багатьох куточках світу, де культура відносин настільки висока, що проблема повторних моногамій давно розв'язана на користь практично всіх учасників подібних складних емоційних станів.

Закінчимо ми цей підрозділ невеликими висновками з проведеного дослідження.

У центрі життя родин і діяльності навчально-виховної системи повинен перебувати факт існування довготривалого та інтенсивного емоційного стану закоханості-любові, винайденого природною еволюцією для появи дуже міцного зв'язку чоловіка і жінки на основі глибокої взаємної приємності, вдячності та пестощів.

Людина не може сподіватися у своєму емоційному житті на «цукерку», яка була б і більшою, і «смачнішою». Тільки воно пов'язане з багатьма роками постійного перебування «на сьомому небі», які є незрівнянно тривалішими і ціннішими, як короткі спалахи фізіологічної розрядки (той самий «секс») чи інші варіанти приємності.

Стратегічною помилкою є збереження нормативів минулого і відмова системи освіти надавати молоді повні наукові знання про глибину і цінність емоційних станів людини.

Задовго до необмеженого надання дітям через ЗМІ та інші засоби інформації про статеві зносини і методи досягнення оргазму, зображень оголених тіл і статевих органів «у дії», необхідно пояснити їм, що на початку своєї дорослості їх чекає зустріч з величезним і надважливим для них дивом і щастям кохання. Та необхідно навчати таким чином, щоб майбутні дорослі знали про всі небезпеки помилок і свідомо уникали їх, адже Природа створила чимало захисних бар'єрів для ліквідації збочень, перелік й аналіз яких вимагає багатьох сторінок.

Батьки та їхні діти повинні знати про те, що кохання не має «природної звички» повторюватися з однаковою інтенсивністю багато разів. Ми хочемо порадити їм правильно оцінювати стан своїх дітей і намагатися підтримати їх у ситуації закоханості, забезпечити довготривале перебування у «сімейному раю» на основі розвитку і підтримки цього стану. Категорична заборона на шлюб не тільки підштовхує до суїциду, а й значно знижує позитивне емоційне тло у разі створення сім'ї у віці понад 35 років.

Суспільство як цілісність має скеровувати свої ресурси не на збройні та інші змагання з аналогами в інших державах, а на підтримку дітей і молоді в критичні моменти, створювати, як це вже здійснено у Фінляндії чи Сингапурі, сприятливі умови для появи молодих сімей і підтримки їх планів в народженні дітей разом з продовженням професійного удосконалення і розвитку.

Прикінцеві зауваження про роль національного архетипу і ноогуманізму в постковідній і післявоєнній Україні

На початку Вступу ми коротко навели засноване на нових наукових відкриттях нагадування про те, що перехід розосереджених племен Хомо від безперервних кривавих сутичок і канібалізму до цивілізованої поведінки (аграрного гуманізму) тривав упродовж кількох тисяч років на Близькому Сході за безпосередньою участю генетичних пращурів українців і європейських народів-землеробів (детальні пояснення наведені в [1; 17]. Це досягнення було незаперечним і навіть вражаюче успішним.

Цілком переконливим доказом першого цивілізаційного мега-подвигу наших пращурів у формуванні нової моралі стали «аграрно-комуністичні» поселення у віковому інтервалі 9000-7000 років тому, найбільш відоме серед яких має сучасну назву «Чатал-Гуюк» і зазнає акуратних розкопок уже кілька років.

Приблизно 70 поколінь його мешканців жили у спокої й безпеці, відмовлялися від убивств і грабежу, чесно й однаково працювали, підтримуючи один одного.

Шанували чистоту, своєчасно відновлювали скромні й розумно прикрашені житла з необпалених блоків глини, забезпечували буття працею на полях і піклуванням про свійських тварин. Архетип поведінки майбутніх трипільців остаточно зміцнився саме у цих поселеннях і пізніше помандрував на європейські терени у потоці переселення під тиском нападників.

Праукраїнці вижили у Трипіллі і Великому Трипіллі, а первинні європейські винахідники землеробства були аж на 94-96% винищені пращурами сучасних західноєвропейців, які були носіями євроатлантичної парадигми. Вона практично антигуманна, адже спонукала до перманентних війн, формування «звичайних» і колоніальних імперій, релігійних геноцидів і масового спалювання гарних жінок, урешті, до рекордно великих двох світових війн.

Культура і цивілізація поступово і з труднощами все ж проникала в Європу з Близького Сходу у формі різноманітних знань, витоком яких були наші пращури і кілька споріднених народів. «Вибух» культури еллінів (менш точна назва -- греки) стався після прибуття на південь наших пращурів після розпаду Великого Трипілля з рекордно високими для тих часів знаннями та виробничими вміннями.

Генетичні докази правильності цієї фрази отриманні зовсім недавно і ще не поширилися на всю планету. Не дивно -- пандемія COVID-2019 і війна-2022 не сприяють внесення змін у грандіозну кількість надрукованого і відзнятого про давноминулі часи.

Як відомо, на Заході праукраїнсько-європейський аграрний гуманізм відродився в Італії під впливом вивчення досягнень Античної Еллади. У своїх наукових дослідженнях ([18; 19] та ін.) ми деталізували причини й особливості подальшого розвитку світоглядних досягнень наших пращурів у формі послідовних сходинок: італійський гуманізм, німецький неогуманізм, новий гуманізм другої половини ХХ ст., сучасний ноогуманізм, який спирається на українські наукові відкриття екологічно ідеальних ноотехнологій (wisetechnology) і ноонаук.

Як відтворено на рис.1 статті «Неолітичні витоки формування українського архетипу та індоєвропейської культури» [1], людство вже зробило крок у нооеру, адже рятівних для людства екологічно ідеальних ноотехнологій не дві, як у 2000-му році, в понад 30. їх кількість розпочала зростати по експоненті, тому за рух всього людства до ноосимбіозу (урівноваженого співіснування) з вилікуваною біосферою можна не хвилюватися -- це питання найближчих років.

А от повної перемоги нас усіх над знавіснілим східним «старшим братом» хотілося б досягти не через роки, а якнайшвидше. Навчена власним гірким досвідом «спілкування з Гітлером» один-на-один Велика Британія першою розпочала порівняно ефективно підтримувати Україну. Хоч і не цілком одностайно, але Атлантична цивілізація вирішила потурбуватися про власний спокій і накопичений добробут й життями та героїзмом українців знищити таку знавіснілу загрозу, якою стало все населення Росії під керівництвом Путіна.

Бажаємо нам усім якнайшвидшої Перемоги і якнайменших втрат.

Та високої й емоційної компетентності й стійкості, для формування та підтримки яких ми створювали свою статтю.

Список використаних джерел

[1] Korsak, K.V. (2022). Neolithic origins of the formation of the Ukrainian archetype and Indo-European culture / Scientific Collection «InterConf», (96): with the Proceedings of the 6^th International Scientific and Practical Conference «Scientific Community: Interdisciplinary Research» (January 26-28, 2022). Hamburg, Germany: Busse Verlag GmbH, 2022. 1206 p. Pp. 340-349. (URL: https://www.interconf.top/documents/2022.01.26- 28.pdf)( URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/view/18193/15932) (in Ukrainian)

[2] Romanchikov V.I. (2007). Basics of the scientific research. Tutorial. -- Kyiv: Center for Educational Literature. (in Ukrainian)

[3] Stechenko D.M. & Chmir O.S. (2005). Research Methodology: Textbook. -- Kyiv: Knowledge. (in Ukrainian)

[4] Sergeev A. (2005). Science magazine named the most successful science of 2005 (URL: https://elementy.ru/novosti_nauki/ 165067/Zhurnal_ Science_ nazval_samuyu_uspeshnuy u_nauku_2005_goda) (in Russian) Appeal 20-03-2022

[5] Rossano M.J. (2003). Evolutionary Psychology. The Science of Human Behavior and Evolution. USA, John Wiley & Sons, Inc.

[6] Dolnik V.R. (2004). The naughty child of the biosphere. Conversations about human behavior in the company of birds, animals and children. 4th edition, supplemented. -- St. Petersburg: CheRo-on-Neva, Petroglyph. (in Russian)

[7] Filatova, O.(2000). Emotional intelligence as an indicator of the integral development of personality. Personal -- Personnel. No. 5, 100-102. (in Russian)

[8] Lyashenko, L., & Lastovchenko, I. (2003). Changes in the socio-cultural environment in Ukraine and the importance of emotional maturity of youth. Ridna shkola. - Native school. № 1. 31-33. [in Ukrainian]

[9] La Reconnaissance academique dans la nouvelle Europe (1994). Enseignementsuperieur en Europe. Vol. XIX. nr 2.

[10] Korsak, K.V., & Liashenko, L.N. (2017). The hypothesis of the phenomenon of origin and distribution on the planet of the Indo-European family of languages. RELGA. -- RELGA, 3(321) (in Russian) Appeal 20-03-2022

[11] Korsak K.V. (2015). "Ukrainian idea-XXI" -- the spiritual basis of the Fatherland / Worldview -- Svitoglyad. No. 2. pp. 38-45 (in Ukrainian)

[12] Yarkevich, I. The story of one little Russian thing (URL: https://yarkevich.livejournal.com/531026.html) 10-02-2020 (in Russian) Appeal 15-042022

[13] Encyclopedia of education (2008). / Acad. ped. Sciences of Ukraine, leading editor. V.G. Kremen'. Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian)

[14] Korsak, K.V. (2000). On the way to understanding the nature of the emotion of love / Scientific World -- Naukovy Svit. No. 6, pp. 36-38 (in Ukrainian)

[15] Renaud, J. (1983) Des medicaments contre les chagrins d'amour. Science et Vie, juin 1983, N 789 (URL: http://www.varvar.ru/arhiv/texts/renaud1 .html). Appeal 15-04-2022.

[16] Aleksandrova, D. Mind games: why we choose monogamy (URL: https://diletant.media/articles/37097770/ (2-09-2017) In Russian. Appeal 29-03-2022

[17] Korsak, K., Korsak, Y. & Pokhresnyk, A. (2022) Homo's Neolithic Transition from Cannibalism to Agrarian Humanism and its Manifestations in the Archetypes of Ukraine and Western Europe. Humanities Studies. 10(87). 20-29 (URL :http://humstudies.com.ua/article/view/254695/251850). [in Ukrainian]

[18] Kiryk, T.V. (2017). Philosophy of education about humanism, neohumanism, noohumanism in higher education of Ukraine-XXI. Vyshcha osvita Ukrayiny. -- Higher education in Ukraine,23, 32-38, , 86-87, 91. [in Ukrainian]

[19] Kiryk, T.V. (2018). Higher education -- XXI: transhumanism and other threats on the noohumanist path. Vyshcha shkola -- Higher School, 10, 69-80. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru