Ріст значення емоційної компетентності та стійкості у постковідному і післявоєнному світі: спільний погляд викладачів і студентів
Оцінка негативних наслідків пандемії COVID-2019 і військового стану на психічне здоров'я населення. Виявлення погляду студентів на фундаментальні проблеми життя. Пошук шляхів підвищення емоційної компетентності та колективної стійкості в складних умовах.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.09.2024 |
Размер файла | 674,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
1ПВНЗ «Київський медичний університет»
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ріст значення емоційної компетентності та стійкості у постковідному і післявоєнному світі: спільний погляд викладачів і студентів
1Кірик Тамара Вікторівна канд. пед. наук, доцент,
завідувач кафедри української та латинської мов
1Корсак Костянтин Віталійович д-р. філос. наук, професор,
професор кафедри української та латинської мов, відповідальний автор
1Ляліна Ольга Олександрівна ст. викл.
кафедри української та латинської мов
2Ляшенко Лариса Миколаївна канд. пед. наук,
доцент, кафедра іноземних мов
1Руднік Оксана Володимирівна студентка групи ф1902
Україна
Анотація
Наша стаття створена в умовах активної участі в опорі агресивним і аморальним нападникам, коли до межі теоретичної складності поєдналися негативні наслідки впливу пандемії COVID-2019, війни-2022 і позитивних аспектів вступу людства у нооеру.
Виконуючи навчальний план курсу «Вступ в теорію наукових досліджень», ми поєднали наші можливості для формування спільного погляду на аналіз сьогодення, на постковідне і післявоєнне майбутнє та викладу його положень разом з важливими пропозиціями.
Метою нашої праці є критичний аналіз поширених уявлень про значення емоційної компетентності для підвищення індивідуальної і колективної стійкості в складних життєвих умовах. Конкретними завданнями ми обрали вивчення системи індивідуальних пріоритетів у навчанні та професійній діяльності у наш час та пошуки досягнення вищого рівня якості життя в його емоційних та інших важливих аспектах.
Для успіху ми використали комплекс різноманітних класичних і новітніх методів отримання якісної наукової продукції з акцентуванням найновіших досягнень тих молодих наук, які вивчають діяльність головного мозку і нервової системи людини, зокрема, роль емоційних впливів на обрання і виконання життєвих і професійних завдань.
Наші результати включають встановлення методом анкетування загальних даних про головні життєві цілі, пріоритети й вибір шляху індивідуального і професійного розвитку після пандемії і переможного закінчення війни. Виявлено і пояснено факт семантичної нерівноваги використання слів «кохання» і «любов»у більшості поширених сучасних мов, вказано на їх високе значення для щастя і комфортного сімейного життя. Здійснено аналіз поширених сучасних уявлень про емоційну компетентність і стійкість, вказано на недостатню увагу до відкриттів, що пояснюють нейромолекулярну природу емоції кохання і поведінку жінок і чоловіків у шлюбі. Висловлено зауваження щодо класичної теорії однієї моногамії і нових пропозицій щодо послідовних моногамій. Вказано на причини відсутності в українській освіті правдивої інформації про цінність емоції кохання для молоді, для її сімейного і батьківського щастя. Запропоновано шляхи виправлення цього недоліку разом із засобами підвищення емоційної компетентності та стійкості до консцієнтальних нападів. В.І. Вернадський на початку ХХ ст. пропонував скерувати освітньо-науковий комплекс на забезпечення ноосимбіозу людства і біосфери. В Україні це стало можливим на основі ноотехнологій та використання принципів співзвучного з праукраїнським архетипом перспективного ноогуманізму.
Ключові слова: пропозиції В. Вернадського, порятунок людства, пандемія COVID-2019 і війна-2022, пріоритети молоді, емоції, асиметрія понять кохання і любов, емоційна компетентність, молодь у ноосуспільстві-ХХІ, ноогуманізм
Вступ
Актуальність дослідження та уточнення проблем. Обставинами сьогодення колектив авторів-студентів та їх викладачів цієї статті поєднує навчання і роботу в ПВНЗ «Київський медичний університет» з виконанням фахового медичного обов'язку захисту воїнів Збройних Сил, членів інших оборонних формувань та всіх громадян незалежної України.
Започатковане нами дослідження ми вважаємо своєчасним і актуальним, адже нападники не тільки зазнають поразки, але й назавжди втратять імперію -- цю справжню «ракову пухлину» на тілі людства, яка у разі збереження неминуче відіграватиме роль всепланетної смертельної небезпеки.
Ми усвідомлюємо той факт, що разом з усіма громадянами України ми беремо участь у п'ятому мегаподвигу, який продовжує попередні чотири досягнення наших генетичних пращурів.
Нагадаємо, що ними були перехід Хомо від канібалізму до гуманізму (Східна Анатолія, 15-8 тис. р. тому); індоєвропейське одуховлення світу (Трипілля і Велике Трипілля, 7-4 тис. р. тому); винайдення першої глобальної монотеїстичної релігії (Велике Трипілля, м.Синташта, Заратустра, 3700 р. тому; створення плану порятунку людства через побудову ноосуспільства (1922 - 1925, Париж, В.І. Вернадський) ([1] та ін.).
Головним імпульсом до проведення всього наукового дослідження і створення колективної статті стало наше студентське бажання не тільки познайомитися з положеннями нормативного навчального курсу «Вступ в теорію наукових досліджень», а й у його межах у рамках невеликого часу на практичні заняття виконати реальне дослідження, що може виявитися цікавим для всього загалу потенційних читачів і достойним публікації. Реалізації цього наміру допомогла участь викладачів-співавторів.
Мета нашого дослідження у широкому значенні полягала у вивченні сьогодення і засобів планування майбутнього для отримання корисних і придатних для нас відповідей на ті головні життєві запитання, які ми ставимо і викладачам, і самим собі.
Попереднє узагальнення засвідчило, що велика частина цих запитань стосується особливостей особистої і всієї суспільної сфери емоцій, відчуттів і почуттів як важливого елементом того душевного стану, що охоплюється дуже широким і вельми індивідуальним концептом «щастя».
Конкретні завдання ми вирішували зі скеруванням на реалії життя у пост- ковідному і післявоєнному світі, в Україні ХХІ століття. Ще до початку війни-2022 ми провели анкетування задля окреслення кола тих найважливіших проблем, тем і секторів турбот, які студенти вважали найпріоритетнішими конкретно для себе на основі тих уявлень, які вони сформували про світові, всеукраїнські та локальні події.
На основі результатів анкетування ми хотіли визначитися з тими доступними нам джерелами інформації, в яких сподівалися віднайти не максимально розлогі міркування літературного характеру, а чіткі формулювання, які були б подібними до законів природи у межах точних наук. На цій основі ми змогли б у подальшому зробити і власні висновки, і обрати стратегію й тактику своєї подальшої життєдіяльності.
У методології дослідження ми керувалися не тільки доступними завдяки Інтернету порадами з текстів десятків варіантів навчальних посібників з теорії наукових досліджень ([2; 3] та ін.), а й досвідом викладачів зі створення багатьох опублікованих праць. Враховуючи факт скорочення необхідного для подвоєння сукупних знань інтервалу часу, основну увагу ми звертали на публікації останніх 20-30 років, розраховуючи на отримання найновіших даних про роботу головного мозку і нервової системи в цікавих для нас питаннях.
Майже одразу ми звернули увагу на те, що початок ХХІ століття відзначений не досягненнями в космічних перегонах, а у наданні позиції лідера усіх наук еволюційній біології [4], яка разом з еволюційною психологію (етологією [5; 6]) пропонує нам найбільш повну та обгрунтовану відповідь на фундаментальне запитання: коли Хомо у переконанні здійснення вчинків на основі поглиблених міркувань і рефлексій має бодай часткову рацію, а коли просто автоматично виконує старезну генетичну програму, сформовану ще на початку розвитку ссавців на звільненій від динозаврів поверхні Землі?
Особливості сучасного інформаційного поля, що стосуються обраної нами теми дослідження
Молодша частина учасників дослідження народилася і виросла у суперечливих умовах вибору керівниками України і загалом населення вектору розвитку після відновлення незалежності в несприятливих умовах глобалізаційних збурень для всього людства.
Більша частина цих 30 років була відзначена явищем «різновекторності», що було наслідком великої різноманітності впливів на лідерів України і загал населення катастрофічного в світоглядно-соціальних аспектах розпаду Радянського Союзу. І біда була комплексною не тільки через розпад на частини спільного більш-менш урівноваженого економічного простору СРСР, а в тому, що система пропаганди та освіти сформувала бачення держава як «піклувальниці», і «годувальниці» разом з переконанням щодо марності власних зусиль у вирішенні особистих проблем і поліпшенні якості життя.
В управлінні на словах проголосили перехід на апробовані в демократичних країнах принципи розподілу законодавчої, адміністративної й судової влади, в житті створювали звичну радянську ієрархію-піраміду. Проголосили «різновекторність» розвитку, що стала для нього потужним гальмом і створила хороші умови для діяльності відвертих ворогів. Зникнення «залізної завіси» і державного контролю над ЗМІ та друкованими виданнями створило сприятливі умови для проникнення і поширення комерційних зразків мас- і поп-культури Заходу, діяльності емісарів релігій і сект з усього світу.
Громадяни не були готові до брехні, не мали необхідного імунітету, критичного мислення і ставали легкою здобиччю політиків-популістів і навіть представників криміналітету.
Стратегія вибору траєкторії індивідуального розвитку в умовах демократії ставить до кожного Хомо набагато вищі вимоги до рівня освіченості й інтелектуального розвитку, як попередні й переважно тоталітарні аграрні чи індустріальні суспільства. Тому системи освіти і виховання поглинають великий відсоток ВВП усіх розвинених держав. Ми звернули увагу на те, що у нас на зламі сторіч у пресі педагогічно-виховного спрямування значного поширення набули огляди зарубіжних досягнень у вивченні ролі емоційної зрілості для життєвого успіху сучасної людини, її успішної інтеграції у виробничі і соціальні відносини, максимально повну реалізацію знань, умінь і навичок ([7] та ін.).
В СРСР державні стандарти скеровувалися на виховання «будівельників і захисників комунізму» й поширення відповідних ідей на всю планету. І мови не могло бути про формування в усіх її учасників емоційної інтелігентності, компетентності і зрілості.
Не накопичувалися навички спілкування і взаємодії вільних індивідів. І що найгірше -- молодь не одержувала точних і перевірених новітніх наукових знань про природу емоцій і поведінки людини як загалом, так і в конкретних умовах відкритого демократичного суспільства.
Поминаючи детальний аналіз словосполучень «показник інтелекту (IQ)», «емоційний показник (EQ)», «емоційний інтелект (ЕІ)», лиш нагадаємо, що емоції глибоко детерміновані на генетичному рівні, а інтелект має вищу свободу і може швидко й суттєво зростати з віком в умовах правильного і цілеспрямованого навчання [8]. Цікаво, що кінцевий результат практично не залежить від горезвісного IQ, хоча його високе значення сприяє більш швидкому і легкому засвоєнню деяких типів інформації, але мало впливає на підвищення креативності і винахідництва.
Рухаючись до узагальнення інформації цього підрозділу, вкажемо, що емоції та інтелект можна вважати своєрідними антиподами. Саме тому «емоційний інтелект» об'єднує в собі дві протилежності, наближаючись за рівнем інформаційної цінності до «термінів» типу «березовий чавун». Він не набув і ніколи не набуде широкого поширення, а от звернення до законів мислення і до використання під час обмірковування і прийняття життєво важливих рішень емоцій та інтелекту (логіки міркувань і якомога більшої кількості наукових фактів) ми вважаємо першорядно важливим і побудуємо на цій основі практично весь подальший виклад.
Для підвищення його успішності внесемо уточнення в сучасне значення слів компетентність, компетенція і кваліфікація.
Компетентність є дуже коротким і чітким позначенням «реалізаційних знань, умінь, навичок і досвіду».
Компетенція означає «коло службових повноважень» і належить не до освітньо-наукового світу, а до правничого сектору. Тому людина може випадково набути високої службової компетенції, засвідчуючи в своїй діяльності вражаючу некомпетентність. У документах ЮНЕСКО ще на початку 1990-х років була затверджена пропозиція використання слова «кваліфікація» лише для позначення довідки, атестата, сертифіката або диплома, які засвідчують виконання даною особою програми навчання (часткової або повної) [9].
Про виявлення погляду студентів на фундаментальні проблеми їх життя
Характерною особливістю сьогодення є не тільки зменшення інтервалу подвоєння сукупних знань людства до половини тривалості вищої освіти, а й поєднання зростання чисельності всієї популяції людей з наростанням загроз для її існування та загостренням цивілізаційних і міждержавних суперечностей.
Це змінює суспільні вимоги до молодих генерацій так швидко і майже непредбачувано, що школа не встигає надавати хоча б основи потрібної компетентності, а родина в своїй сукупності неспроможна бути взірцем дій для кожного конкретного випадку.
У не такі вже й давні часи попередніх варіантів соціумів наші ровесники зазвичай вже закінчували проходження підліткового періоду і перебували на початковій стадії дорослого життя. Це співпадало з ритмом фізіологічного розвитку й досягненням максимуму показників організму. Тоді, як ми вважаємо, не існувало ні гострої підліткової кризи, ні булінгу (шкільного знущання) чи інших дитячо-молодіжних девіацій і збочень.
Реалії швидких і фундаментальних змін засобів життєзабезпечення Хомо в ХІХ-ХХ ст. мали наслідком дуже велике подовження Initial Education (первинної освіти) -- процесу отримання формальної та всіх інших форм освіти від раннього дитинства аж до завершення необхідної у наш час пост-дипломної освіти для достатньо успішного початку професійної діяльності. Середня світова тривалість Initial Education майже досягла позначки «20 років» і зростає кількість держав, де вона наближається до 22-23 років. Це означає, що суспільство в цілому (державні органи і навіть більшість громадян) вважає студентів підлітками в суспільно-соціальному аспекті, ігноруючи їх внутрішні самооцінки, почуття, відчуття, проблеми самоствердження і т.д.
Частково це виправдано тим, що процес повної професіоналізації і значної спеціалізації головного мозку в аспектах шліфування індивідуальних спроможностей і справді не закінчується на момент отримання державних документів про вищу освіту, продовжуючись ще кілька років до закінчення головного обсягу мієлінових процесів.
Але тільки частково, адже саме на студентський вік припадає необхідність майже остаточного вибору свого індивідуального життєвого шляху, віднаходження відповідей на грандіозну кількість запитань щодо буття (від найвищих ідеалів до ставлення до найпростіших явищ оточення). Відповідей, які нам важко віднайти на основі одних тільки орієнтованих на професійну досконалість навчальних дисциплін.
Тому ми прийняли пропозицію проф. Корсака К.В. виконати у межах навчального курсу «Основи теорії наукових досліджень» невеликий і змістовний науковий аналіз, скерований на пошуки вказаних відповідей на основі його і наших знань.
Розпочнемо зі складання переліку найважливіших для нас усіх спільних запитань стосовно Життя і Майбуття, не поминаючи й індивідуальних потреб у конкретних життєвих ситуаціях. Спробу отримати подібний список найважливіших тем і запитань ми провели одразу ж на першому практичному занятті, а на його основі побудували наступну таблицю.
Таблиця 1
Результати анкетування студентів щодо важливих для тих тем і проблем
Теми |
Формулювання проблем |
|
1. БУТТЯ |
Що чекає Хомо а майбутньому? Коли люди себе знищать? Вплив на Хомо надрозвитку технологій Війна -- це розумно, чи ні? Чисто науково |
|
2. ФАХ |
Як обрати Професію Життя? Як дізнатися про своє призначення у житті? Чи є Доля, чи усього лише збіг обставин? Як створити щось своє оригінальне? Адже ВСЕ СКАЗАЛИ ! |
|
3. ЕМОЦІЇ |
Чи спроможні чоловіки до справжнього кохання Як зрозуміти, що КОХАЄШ ? Причини взаємних зрад для чоловіків і жінок Чи кожен чоловік зраджує? Чому деякі сексуальні девіації сприймаються різними групами суспільства по-різному |
|
4. ЩАСТЯ |
Скільки і чого потребує Хомо для щастя? Яка риса поведінки відштовхує найбільше? Яка дружба плідніша -- Ж+Ж чи Ж+Ч ? Причина чутливості до конкуренції. Чому такі часті суперечки і конфлікти? Проблема екстремальності поведінки підлітків |
|
5. ДЕПРЕСІЇ |
Як боротися з небезпекою депресії? Як віднайти в собі рівновагу в мега-важкій буденності? Як ігнорувати зовнішні подразники Як подолати емоційне вигорання? Як знайти сили і здорову психіку для закінчення університету? Як не втратити інтерес до навчання Що штовхає до алкоголізму? Як вирватися? |
|
6. ПОЛІТИКА |
Війна Україна-Росія є конкуренція влад чи план винищення людей? |
|
7. РЕЛІГІЯ |
Чи вірити в Бога і в цілительну силу мощів під брудним склом? Чи є життя після смерті з Пеклом і Раєм |
|
8. ІНШІ |
Чоловіків класифікувати легко -- усього дві групи. А як це зробити з жінками? Якщо жінки розумніші від чоловіків, то чому їх мало у владних структурах? Чому чоловіки і жінки такі різні? Як пережити період сепарації від родини? |
Ігноруючи невиконання багатьох загальновідомих критеріїв проведення «валідних, деталізованих і стандартизованих» тестувань чи анкетувань, ми все ж отримали найголовніше -- скупності тем і проблем, які найбільш важливі в аспекті вибору життєвої стежини, пошуків такого омріяного щастя бодай в головних його аспектах, досягнення необхідної для фахового успіху професійної компетентності, уникнення різноманітних загроз (професійного вигорання, депресії, алкоголізму та ін.).
Плануючи в майбутньому удосконалення анкети та уточнення значення окремих формулювань, ми все ж одразу використаємо для конкретизації нашого дослідження факт існування групи студентських висловлювань, що стосуються емоцій в життєдіяльності та використанні наукових знань не тільки для фахового успіху, а й родинного материнського і батьківського щастя. Відтак, сконцентруємося в подальшому тексті на особливо важливих для студентського періоду життя поняттях «кохання і любов» як частин всієї емоційної компетентності.
Лексичний аналіз існування слів «кохання» і «любов» у різних мовах
Зайдемо в Гугл-перекладач і запишемо в ліву колонку рідні слова «кохання» і «любов», а в праву розпочнемо отримувати і вивчати їх переклади на майже 110 мов інших держав і народів. Одразу ж виявимо приємність: в азербайджанській мові це різні два слова -- sevgi vo mohobbot. Гірша ситуація в албанській, хоч вона територіально входить до групи європейських: dashuri dhe dashuri -- повна тотожність.
Для перших десяти мов у чотирьох випадках виявили використання одного і того ж слова, у шести -- різних. Та головна несподіванка виявилася у тому, що останні удосконалення Гугл-перекладача створили значні відміни з результатами, які містилися в ньому кілька років тому.
У минулому переклад на англійську був «love & love», а новіший варіант -- affection & love. Та удосконаленню перекладача ми зраділи трохи передчасно, бо у випадку мови білорусів колись була подібність до української -- каханне і любоу, -- а цього разу Гугл переконує, що треба «любоу і любоу»!
Не витрачаючи час на подібні описи для усіх включених у Гугл-перекладач мов, вкажемо, що у переважній більшості випадків «кохання» і «любов» відтворюються одним і тим самим словом. Наше узагальнення можна висловити таким чином: для більшості племен і народів слово «любов» є універсально-інтегральним позначенням практично усіх позитивних емоцій. Більш-менш значна відмінність у формі виокремлення поняття «кохання» помітна тільки у порівняно невеликій групі індоєвропейських і південноазійських мов.
Нам залишається висловити наступну гіпотезу: витоком відмінності значень слів «кохання» і «любов» може бути контакт відповідних народів з праукраїнцями, які після одомашнення рослин і малих копитних за 6000 років пройшли довгий шлях із зони Східної Анатолії (з Едему, поблизу якого і зараз живуть курди і вірмени) навколо Чорного моря (тоді це було прісне і доволі глибоке озеро Понтіда).
Сформувавши спершу через дотримання рівності статей й пошани до кохання цивілізацію Трипілля, наші пращури трохи пізніше на основі винайдення конярства й віднаходження великих родовищ мідних руд здійснили перший континентального обсягу поділ праці у межах євроазійської економічної зони Великого Трипілля.
Спільні для родини індоєвропейських мов слова і технологічні терміни поширилися саме з цих територій як «хмара тегів», а не потужна «первинна мова з дієсловами і граматикою».
Радимо колегам дослідити слушність висловленої К.В. Корсаком і його співавторкою Л.М. Ляшенко гіпотези «хмарнотегового» механізму появи всієї родини сотень споріднених індоєвропейських мов [10], запозичення українських поглядів на кохання і любов та виявити глибинні причини того, чому не всі народи цінували кохання однаково високо.
А ми одразу ж висловимо ще одну (і трохи менш обгрунтовану) гіпотезу, яка полягає в поширеності уявлення про кохання як про неістотне підлітково- молодіжне психічно-емоційне збурення, на яке вожді і загал дорослих вирішили не звертати особливу увагу.
А в інших поширених випадках, як це сталося у процесі появи груп великоросів на Валдайській височині ([11] та ін.), і мови не могло бути про емоцію закоханості -- домінувала брутальна фізіологія і фізичний примус до статевих актів місцевих жінок, на очах яких були дощенту винищені чоловіки і підлітки.
Тому відсутність слова «кохання» в російській народній і літературних мовах -- цілком закономірне явище.
Можна поспівчувати російським прозаїкам і поетам, які змушені використовувати одне й те ж слово в описі позитивних почуттів до Вітчизни, рідної природи, спорту і горілки та тих емоцій, які Тетяна намагалася висловити у листі до Онєгіна.
Дуже дотепно і точно висловив сутність національної російської проблеми у своїй відомій і поширеній в Інтернеті мініатюрі доволі епатажний російський письменник І. Г. Яркевич [12].
Тут зробимо короткий і дуже важливий відступ для нагадування про те, що позитивні та негативні емоції і почуття практично однаково важливі та потрібні для кожної пересічної людини.
Утримуючись від конкретних посилань на чималу кількість нових наукових праць, вкажемо на ультра-відкриття, що може мати таке спрощене формулювання:
для повного фізичного і психічного здоров'я кожної людини вона повинна перебувати в умовах хаотичного надходження позитивних і негативних зовнішніх емоційних впливів. Відсутність других (ситуація «раю») швидко і необоротно пошкоджує головний мозок, відсутність перших шкодить повільніше, але внаслідок накопичення стресів веде до смерті через внутрішні фізіологічні порушення.
Відмовляючись від екскурсу у дослідження антонімів «щастя» і «горе», вкажемо лише на глибоку помилковість ототожнення «щастя» з перебуванням у «раю» чи, як мінімум, з ліквідацією надходження негативних емоційних впливів. Дуже тривала ізоляція полярників чи інших груп фахівців створює значну небезпеку психічних зривів саме через відсутність негативних сигналів (нещодавно у ЗМІ наводили кілька прикладів подібних нещасть). психічний військовий емоційний компетентність стійкость
А от головний висновок з вказаного відкриття можна виділити жирним шрифтом: подобою «раю» і головним джерелом щастя може бути на Землі тільки сім'я з мудрих членів, які свідомо створюють іншим позитивні сигнали, адже неконтрольоване оточення гарантує створення негативних емоцій, які необхідні для ліквідації небезпеки порушень в роботі головного мозку і всієї нервової системи.
Наші знання про всі тексти підручників для шкільних предметів національної системи середньої освіти неповні, але у відомій нам частині ми взагалі не зустрічали тих важливих ідей, що були висловлені в попередніх абзацах.
Прикро, що й у наш час подібна очевидна інформація лишається невідомою для молоді і під час планування свого майбутнього, і в процесі реалізації стратегії індивідуальної поведінки у дорослому житті.
Натомість не бракує поширених міфів такого змісту: головне у житті -- зустріти велику ЛЮБОВ.
Відмовимося від аналізу хоча б частини з великої множини визначень і тлумачень цього пов'язаного з емоційними переживаннями людини поняття. Відзначимо, що далеко не найгірше (хоч і з ототожненням кохання і любові) вміщене в українській «Енциклопедії Освіти», де автором статті «Любов» на стор. 464-465 є К.О. Журба [13]. Окремої статті «Кохання» у цій енциклопедії немає, хоч побіжно і несподівано скептично про нього згадано у чималому матеріалі «Юнацький вік».
Короткий виклад сучасної наукової інформації в темі «кохання і любов»
Надалі ми розглядатимемо переважно тільки ті головні факти, які виявили «після Фрейда» науковці різних держав у процесі глибокого дослідження нейрохімічної основи практично усіх емоцій людини з хорошим і стійким здоров'ям. Сконцентруємося на причинах спалаху емоції кохання і використаємо частину вже опублікованих К.В. Корсаком і його науковою групою матеріалів ([14] та ін.).
Коротко нагадаємо про те, що видатна «маловідомість» наукової інформації на цю тему на наших теренах і дуже мале бажання освітніх керівників поширювати її в наш час має головною причиною категоричну заборону в Радянському Союзі ще у 1930-х роках наукової дисципліни «Педологія» як місця акумуляції найновіших результатів наукових досліджень з вивчення розвитку Хомо в молодому віці.
Це нещастя було значно посилене післявоєнним явищем «лисенківщини» -- ліквідації усіх генетичних досліджень. Це був період домінування твердження академіка Трохима Лисенка (1898-1976) про те, що засобом появи найкращих у світі наукових відкриттів є звернення до ідей марксизму-ленінізму-сталінізму з повним відторгненням будь-яких зарубіжних наукових теорій. Це мало фатальні наслідки для більшості наук і долі багатьох науковців, за винятком фізики і частини хімії, куди Т. Лисенку категорично заборонили втручатися керівники СРСР, яким надто потрібна була ядерна зброя.
Більша частина світу у науках розвивалася без контролю з боку Центрального Комітету Комуністичної партії СРСР. У зарубіжжі ще у 1953 р. викликало цікавість оприлюднене повідомлення про відкриття аспірантом з Канади Джеймсом Оулдсом та помічником-студентом Пітером Мілнером «системи задоволення» та її «вмикача», розташованих у підкірковій зоні мозку людини і розвинених тварин.
Метою їх дослідів було дослідження умовних рефлексів методом уведення електродів у мозок щурів й подальшого штучного збудження мозку поданням на них невисокої електричної напруги. Після першого ж електрошоку тварини вперто займали те місце у клітці, де він їх застав. Дослідники здогадалися, що відчуття тварин були настільки приємними, що вони просто бажали його повторення.
У разі надання їм можливості 2022 Авторські права захищені | Creative Commons Attribution 4.0 International License самостимуляції (вони могли подавати імпульс натисканням лапки на маленький ключ типу телеграфного), щурі робили це щосекунди до повнісінького виснаження (пишуть, що вмирали вони з дуже задоволеним виразом на мордочках).
Цей та сотні подібних дослідів, що поступово виявили більшість тонкощів діяльності системи задоволення (рекомпенсації), дали змогу частині зарубіжних психіатрів (наприклад, доктору Лейбовичу зі США) сформулювати засновану на цих дослідах і досить логічну гіпотезу про природу емоції кохання ([1 5] та ін.). Вони спиралися на структурні уявлення, схематично відтворені нами на рис. 1
На ньому, використовуючи багато джерел на різних мовах, ми вказали ті частини головного мозку людини, які більше від інших залучені до появи емоцій кохання і депресії.
Рис. 1. Схема ділянок головного мозку, що відіграють головну роль в емоціях закоханості і депресії
Гранично спрощуючи і скорочуючи виклад, вкажемо, що схема виникнення і розвитку цієї емоції виглядає наступним чином:
• початковий період від першої зустрічі і погляду до більш чи менш (за рідких побачень) швидкого виникнення захоплено-радісного «стану Ромео і Джульєтти»;
• індивідуальної тривалості період стійкого зв'язку на основі взаємних позитивних емоцій;
• згасання інтенсивності емоційної взаємозалежності аж до нейтрального (ба, нерідко й негативного) ставлення.
В усьому цьому безпосередню участь беруть такі структури головного мозку: п'ята скронева звивина (1), де зосереджена емоційна пам'ять і здійснюється миттєва оцінка сприйнятої очима та іншими сенсорами інформації; позначена темним велика нервова мережа системи задоволення (3) з «вмикачем» -- септумом (2). Розміри септума на схемі свідомо перебільшені. У разі формування сумнівів в успішності кохання чи появи значної небезпеки для нього активізується інша серйозна нервова система -- мережа депресії (4). Вона зображена вище системи задоволення і позначена світлими квадратиками, виділене розташування її маленького активізатора (5). Організм і психіка людини певним чином готуються до настання «віку кохання», зокрема, у зоні запису емоційних вражень поступово накопичуються дані щодо приємних рис бажаного партнера протилежної статі. У момент першої зустрічі (власне -- погляду) інформація про зустрінуту молоду особу після перекодування у зоровій зоні кори отриманих від сітківки очей первинних імпульсів потрапляє у п'яту скроневу звивину. Миттєво відбувається порівняння зі сформованим там "ідеалом" (сумою бажаних рис, що викликають приємність). У разі повної чи майже повної відповідності побаченого та "ідеалу" зона 1 скеровує у септум аномально велику кількість фенілетиламіну. Дія останнього на мембрани клітин септуму примушує їх продукувати кілька універсальних для мозкових систем нейростимуляторів, що й активізує всю систему задоволення (2).
Спалах приємності у Ромео від побаченого (Джульєтти) високої потужності поєднується з довічною фіксацією в пам'яті (її емоційний варіант відзначається відсутністю забування чи значної адаптації) образу живого ідеалу-мрії. Закоханий шукає можливості нових зустрічей з коханою. У разі сприятливих умов (коли вони відбуваються часто, а у партнера йде аналогічний процес збудження системи задоволення) розвиток емоційного стану Ромео і Джульєтти відбувається швидко. Очевидно, що різні об'єктивні перешкоди для зустрічей можуть його загальмувати. Вимагає сприятливих умов і перехід до другої стадії (прив'язаності). Для цього необхідна не лише згода на об'єднання (шлюб) обох закоханих, але й розуміння їхнього стану з боку батьків й більш віддаленого оточення, матеріальна і моральна підтримка ними молодої пари.
Створення для закоханих непереборних перешкод до шлюбу чи об'єднання завжди веде до дуже глибокої депресії, механізм якої також досліджений -- активізується завдяки впливу відповідного вмикача (5) вся система депресії, а закохані відразу опиняються у пеклі болю, розпуки, безнадії. На жаль, частина закоханих не витримує, знімаючи, як це зробили герої Шекспіра, всі свої проблеми самогубством (два подібні випадки у 1969 і 1971 рр. студентів-фізиків Київського державного університету імені Тараса Шевченка стали безпосередньою причиною дуже підвищеної цікавості відповідального автора до природи вчинків у стані глибокої закоханості).
Не доводилося зустрічати надійних наукових даних щодо передбаченої природою тривалості другої стадії зв'язку закоханих. Вчені схиляються до того, що йдеться про інтервал 10-15 років, якого вистачає на народження дітей і виховання їх до формування відносної фізіологічної незалежності.
Після другої стадії неминуче настає остання стадія адаптації чи поступового зниження інтенсивності подарованого природою стану емоційної радості і вдячності шлюбному партнерові за його існування і близькість. Природа «вважає», що вік Ромео і Джульєтти вже надто великий для відтворення, тому й існує стадія згасання закоханості. Для розширення інтервалу часу застосовності нашого аналізу емоційних станів, на рис. 2 наведемо графік активності «системи рекомпенсації» упродовж життя людини, розпочинаючи з моменту народження.
Рис. 2. Нерівномірність активізації «системи задоволення» упродовж життя Хомо
Графік не претендує на особливу точність, адже існує закон варіативності характеристик та індивідуального ритму розвитку кожної людини. Разом з тим, на ньому відтворені головні стадії життя й найбільші емоційні сплески.
Перший з них являє собою гостру фізіологічну потребу немовляти у якомога частіших фізичних контактах з матір'ю, за відсутності яких неминучі значні психічні та фізіологічні розлади аж до комплексної хвороби (т.зв. «госпіталізму»).
Після «відділення» дитини від мами та усвідомлення приналежності до певної статі йде у віці 6-7 років не надто тривалий період підвищеного зацікавлення особами протилежної статі.
Набагато важливішим є наступний емоційний максимум, що відповідає формуванню дитячої дружби, яка у природній нормі передбачає ціложиттєву тривалість.
У цей же період відбувається (насамперед -- серед абсолютної більшості хлопчиків) формування територіального ієрархічного об'єднання. Як відкрили і вивчили етологи, утворення подібних пірамідальних структур і формування між її членами глибокої дружби і довіри, що має подібну до стану закоханості молекулярну основу, гарантує єдність племені (чи іншого фундаментального об'єднання людей) і його спроможність успішно боротися з іншими племенами за життєвий простір і ресурси живлення.
У підлітковому віці на фон дитячої дружби накладається «тренувальне» захоплення особами протилежної статі, яке -- це вже індивідуальне -- може мати найрізноманітнішу інтенсивність емоціонального сприйняття і переживання.
Труднощі для підлітків особливо значні з тієї простої причини, що саме у цей момент для ще не сформованого дорослого виключно важливим стає знак (позитивний чи негативний) ставлення з боку оточення -- референтної групи ровесників, батьків і рідних, учителів та інших педагогічних працівників тощо.
Все це ускладнюється принаймні удесятеро з тієї причини, що у роки «підліткової кризи» докорінно перебудовуються структури мало не 80% об'єму головного мозку, що робить його почасти дисфункціональним.
У старшої молоді з майже «перебудованим», але ще не до кінця «професіоналізованим» головним мозком, також вистачає власних проблем. Це «вік кохання», впродовж якого стан Ромео і Джульєтти -- цілком нормальне і не таке вже й рідкісне явище. Рамки статті не дають змоги набагато розширити подібні пояснення, до того ж, навіть повне оволодіння нейрофізіологічними відкриттями й етологічними знаннями не гарантує цілковито успішного подолання «підліткової кризи», вирішення будь-якої проблеми стосунків з особами протилежної статі, максимальну тривалість шлюбу, міцність сім'ї та ін. Надто багато сторонніх об'єктивних і суб'єктивних чинників і впливів впливають на Ромео і Джульєтту та їхні стосунки.
Як свідчить рис. 2, інтенсивність позитивної емоції у піку стану Ромео і Джульєтти близька до нескінченності. А от подальший розвиток подій після шлюбу визначається індивідуальними рисами його учасників. Наприклад, два переконаних егоїсти з такою запеклістю вміють створювати один одному прикрощі, великі й малі негативно-емоційні «поранення», що від справжнього кохання дуже швидко лишаються жалюгідні рештки і здивовані згадки.
Наголошуємо на тому, що кохання в цілому має наркотичну основу: на 1 - ій стадії мозок створює і використовує речовини з групи ендорфінів, які викликають справжній «форсажний режим» усіх фізіологічних систем (за виключенням посилення аналітично-прогностичних спроможностей головного мозку). Роки спільного життя у шлюбі проходять під впливом «нефорсажних» речовин з групи опіатів: приємність стабільна, адаптація розтягується на роки, емоційні збурення перестають бути небезпечними.
У сучасному «дорослому» житті найпоширеніші ті варіанти шлюбу, що відзначаються емоційною асиметрією його учасників, їх неспроможністю створювати партнеру виключно і лише позитивні емоції. Залежно від сили волі і терплячості того, хто більше страждає від негативних дій «другої половинки», відбувається ослаблення закоханості по лініях 2, 3 та інших подібних. Лише у разі об'єднання у шлюбі порядних осіб тривалість кохання виявляється максимальною і сягає визначених природою меж -- віку втрати жінкою спроможності народжувати виключно здорових і міцних дітей (десь понад 40 років...).
Гіпотетично найкращим ми вважаємо той варіант, коли порядні люди ще й добре обізнані з досягненням згаданих вище наук, тому увесь свій інтелект і природний артистичний талант скеровують на створення «раю в родині», накопичуючи все більшу і більшу суму взаємних позитивних емоційних дарунків (подвійна лінія 5). У цьому разі шлюб на його початку виявляється природно захищеним особливостями стану Ромео і Джульєтти, а у зрілому віці -- радістю довготривалих та успішних зусиль зі створення і підтримки «райської» атмосфери в родині.
Заторкнута нами тема, очевидно, широка мало не до безмежності. Доцільно було б детально розглянути порівняно нову «теорію послідовних моногамій», яка стверджує, що з «міркувань захисту біологічного виду Хомо» Природа «запланувала» можливість не одного «піку кохання», відтвореного на рис. 2, а щонайменше двох ([16] та ін.).
Другий припадає на інтервал початку «третього віку» (понад 40-42 роки), який на побутовій мові позначається словами «сивина -- в бороду, а біс -- в ребро».
Однак, виклад необхідних аналізів виходить за можливі межі нашої статті. Засвідчимо тільки ті факти, що стосуються народних звичаїв у багатьох куточках світу, де культура відносин настільки висока, що проблема повторних моногамій давно розв'язана на користь практично всіх учасників подібних складних емоційних станів.
Закінчимо ми цей підрозділ невеликими висновками з проведеного дослідження.
У центрі життя родин і діяльності навчально-виховної системи повинен перебувати факт існування довготривалого та інтенсивного емоційного стану закоханості-любові, винайденого природною еволюцією для появи дуже міцного зв'язку чоловіка і жінки на основі глибокої взаємної приємності, вдячності та пестощів.
Людина не може сподіватися у своєму емоційному житті на «цукерку», яка була б і більшою, і «смачнішою». Тільки воно пов'язане з багатьма роками постійного перебування «на сьомому небі», які є незрівнянно тривалішими і ціннішими, як короткі спалахи фізіологічної розрядки (той самий «секс») чи інші варіанти приємності.
Стратегічною помилкою є збереження нормативів минулого і відмова системи освіти надавати молоді повні наукові знання про глибину і цінність емоційних станів людини.
Задовго до необмеженого надання дітям через ЗМІ та інші засоби інформації про статеві зносини і методи досягнення оргазму, зображень оголених тіл і статевих органів «у дії», необхідно пояснити їм, що на початку своєї дорослості їх чекає зустріч з величезним і надважливим для них дивом і щастям кохання. Та необхідно навчати таким чином, щоб майбутні дорослі знали про всі небезпеки помилок і свідомо уникали їх, адже Природа створила чимало захисних бар'єрів для ліквідації збочень, перелік й аналіз яких вимагає багатьох сторінок.
Батьки та їхні діти повинні знати про те, що кохання не має «природної звички» повторюватися з однаковою інтенсивністю багато разів. Ми хочемо порадити їм правильно оцінювати стан своїх дітей і намагатися підтримати їх у ситуації закоханості, забезпечити довготривале перебування у «сімейному раю» на основі розвитку і підтримки цього стану. Категорична заборона на шлюб не тільки підштовхує до суїциду, а й значно знижує позитивне емоційне тло у разі створення сім'ї у віці понад 35 років.
Суспільство як цілісність має скеровувати свої ресурси не на збройні та інші змагання з аналогами в інших державах, а на підтримку дітей і молоді в критичні моменти, створювати, як це вже здійснено у Фінляндії чи Сингапурі, сприятливі умови для появи молодих сімей і підтримки їх планів в народженні дітей разом з продовженням професійного удосконалення і розвитку.
Прикінцеві зауваження про роль національного архетипу і ноогуманізму в постковідній і післявоєнній Україні
На початку Вступу ми коротко навели засноване на нових наукових відкриттях нагадування про те, що перехід розосереджених племен Хомо від безперервних кривавих сутичок і канібалізму до цивілізованої поведінки (аграрного гуманізму) тривав упродовж кількох тисяч років на Близькому Сході за безпосередньою участю генетичних пращурів українців і європейських народів-землеробів (детальні пояснення наведені в [1; 17]. Це досягнення було незаперечним і навіть вражаюче успішним.
Цілком переконливим доказом першого цивілізаційного мега-подвигу наших пращурів у формуванні нової моралі стали «аграрно-комуністичні» поселення у віковому інтервалі 9000-7000 років тому, найбільш відоме серед яких має сучасну назву «Чатал-Гуюк» і зазнає акуратних розкопок уже кілька років.
Приблизно 70 поколінь його мешканців жили у спокої й безпеці, відмовлялися від убивств і грабежу, чесно й однаково працювали, підтримуючи один одного.
Шанували чистоту, своєчасно відновлювали скромні й розумно прикрашені житла з необпалених блоків глини, забезпечували буття працею на полях і піклуванням про свійських тварин. Архетип поведінки майбутніх трипільців остаточно зміцнився саме у цих поселеннях і пізніше помандрував на європейські терени у потоці переселення під тиском нападників.
Праукраїнці вижили у Трипіллі і Великому Трипіллі, а первинні європейські винахідники землеробства були аж на 94-96% винищені пращурами сучасних західноєвропейців, які були носіями євроатлантичної парадигми. Вона практично антигуманна, адже спонукала до перманентних війн, формування «звичайних» і колоніальних імперій, релігійних геноцидів і масового спалювання гарних жінок, урешті, до рекордно великих двох світових війн.
Культура і цивілізація поступово і з труднощами все ж проникала в Європу з Близького Сходу у формі різноманітних знань, витоком яких були наші пращури і кілька споріднених народів. «Вибух» культури еллінів (менш точна назва -- греки) стався після прибуття на південь наших пращурів після розпаду Великого Трипілля з рекордно високими для тих часів знаннями та виробничими вміннями.
Генетичні докази правильності цієї фрази отриманні зовсім недавно і ще не поширилися на всю планету. Не дивно -- пандемія COVID-2019 і війна-2022 не сприяють внесення змін у грандіозну кількість надрукованого і відзнятого про давноминулі часи.
Як відомо, на Заході праукраїнсько-європейський аграрний гуманізм відродився в Італії під впливом вивчення досягнень Античної Еллади. У своїх наукових дослідженнях ([18; 19] та ін.) ми деталізували причини й особливості подальшого розвитку світоглядних досягнень наших пращурів у формі послідовних сходинок: італійський гуманізм, німецький неогуманізм, новий гуманізм другої половини ХХ ст., сучасний ноогуманізм, який спирається на українські наукові відкриття екологічно ідеальних ноотехнологій (wisetechnology) і ноонаук.
Як відтворено на рис.1 статті «Неолітичні витоки формування українського архетипу та індоєвропейської культури» [1], людство вже зробило крок у нооеру, адже рятівних для людства екологічно ідеальних ноотехнологій не дві, як у 2000-му році, в понад 30. їх кількість розпочала зростати по експоненті, тому за рух всього людства до ноосимбіозу (урівноваженого співіснування) з вилікуваною біосферою можна не хвилюватися -- це питання найближчих років.
А от повної перемоги нас усіх над знавіснілим східним «старшим братом» хотілося б досягти не через роки, а якнайшвидше. Навчена власним гірким досвідом «спілкування з Гітлером» один-на-один Велика Британія першою розпочала порівняно ефективно підтримувати Україну. Хоч і не цілком одностайно, але Атлантична цивілізація вирішила потурбуватися про власний спокій і накопичений добробут й життями та героїзмом українців знищити таку знавіснілу загрозу, якою стало все населення Росії під керівництвом Путіна.
Бажаємо нам усім якнайшвидшої Перемоги і якнайменших втрат.
Та високої й емоційної компетентності й стійкості, для формування та підтримки яких ми створювали свою статтю.
Список використаних джерел
[1] Korsak, K.V. (2022). Neolithic origins of the formation of the Ukrainian archetype and Indo-European culture / Scientific Collection «InterConf», (96): with the Proceedings of the 6th International Scientific and Practical Conference «Scientific Community: Interdisciplinary Research» (January 26-28, 2022). Hamburg, Germany: Busse Verlag GmbH, 2022. 1206 p. Pp. 340-349. (URL: https://www.interconf.top/documents/2022.01.26- 28.pdf)( URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/view/18193/15932) (in Ukrainian)
[2] Romanchikov V.I. (2007). Basics of the scientific research. Tutorial. -- Kyiv: Center for Educational Literature. (in Ukrainian)
[3] Stechenko D.M. & Chmir O.S. (2005). Research Methodology: Textbook. -- Kyiv: Knowledge. (in Ukrainian)
[4] Sergeev A. (2005). Science magazine named the most successful science of 2005 (URL: https://elementy.ru/novosti_nauki/ 165067/Zhurnal_ Science_ nazval_samuyu_uspeshnuy u_nauku_2005_goda) (in Russian) Appeal 20-03-2022
[5] Rossano M.J. (2003). Evolutionary Psychology. The Science of Human Behavior and Evolution. USA, John Wiley & Sons, Inc.
[6] Dolnik V.R. (2004). The naughty child of the biosphere. Conversations about human behavior in the company of birds, animals and children. 4th edition, supplemented. -- St. Petersburg: CheRo-on-Neva, Petroglyph. (in Russian)
[7] Filatova, O.(2000). Emotional intelligence as an indicator of the integral development of personality. Personal -- Personnel. No. 5, 100-102. (in Russian)
[8] Lyashenko, L., & Lastovchenko, I. (2003). Changes in the socio-cultural environment in Ukraine and the importance of emotional maturity of youth. Ridna shkola. - Native school. № 1. 31-33. [in Ukrainian]
[9] La Reconnaissance academique dans la nouvelle Europe (1994). Enseignementsuperieur en Europe. Vol. XIX. nr 2.
[10] Korsak, K.V., & Liashenko, L.N. (2017). The hypothesis of the phenomenon of origin and distribution on the planet of the Indo-European family of languages. RELGA. -- RELGA, 3(321) (in Russian) Appeal 20-03-2022
[11] Korsak K.V. (2015). "Ukrainian idea-XXI" -- the spiritual basis of the Fatherland / Worldview -- Svitoglyad. No. 2. pp. 38-45 (in Ukrainian)
[12] Yarkevich, I. The story of one little Russian thing (URL: https://yarkevich.livejournal.com/531026.html) 10-02-2020 (in Russian) Appeal 15-042022
[13] Encyclopedia of education (2008). / Acad. ped. Sciences of Ukraine, leading editor. V.G. Kremen'. Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian)
[14] Korsak, K.V. (2000). On the way to understanding the nature of the emotion of love / Scientific World -- Naukovy Svit. No. 6, pp. 36-38 (in Ukrainian)
[15] Renaud, J. (1983) Des medicaments contre les chagrins d'amour. Science et Vie, juin 1983, N 789 (URL: http://www.varvar.ru/arhiv/texts/renaud1 .html). Appeal 15-04-2022.
[16] Aleksandrova, D. Mind games: why we choose monogamy (URL: https://diletant.media/articles/37097770/ (2-09-2017) In Russian. Appeal 29-03-2022
[17] Korsak, K., Korsak, Y. & Pokhresnyk, A. (2022) Homo's Neolithic Transition from Cannibalism to Agrarian Humanism and its Manifestations in the Archetypes of Ukraine and Western Europe. Humanities Studies. 10(87). 20-29 (URL :http://humstudies.com.ua/article/view/254695/251850). [in Ukrainian]
[18] Kiryk, T.V. (2017). Philosophy of education about humanism, neohumanism, noohumanism in higher education of Ukraine-XXI. Vyshcha osvita Ukrayiny. -- Higher education in Ukraine,23, 32-38, , 86-87, 91. [in Ukrainian]
[19] Kiryk, T.V. (2018). Higher education -- XXI: transhumanism and other threats on the noohumanist path. Vyshcha shkola -- Higher School, 10, 69-80. [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.
курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009Вплив психічних моделей, за допомогою яких ми організовуємо життя, на нашу Я-концепцію. Визначення кордонів самопізнання, значення почуття власної компетентності. Пояснення позитивних і негативних подій, мотивація самоповаги. Проблема хибної скромності.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 03.02.2012Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.
дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014Аналіз дослідження готовності до матеріального самозабезпечення студентів. Характеристика студентства як самостійного етапу життя людини. Усвідомленість суспільної та особистої значущості трудової діяльності. Значення методики "Особистісний диференціал".
дипломная работа [134,6 K], добавлен 28.03.2011Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.
дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014Поняття про мікроклімат у колективі. Адаптація студентів до навчального процесу. Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації в колективі. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 09.06.2010Теоретичний аспект дослідження проблеми толерантності та шляхів її формування. Ефективність засобів масової інформації в системі соціального формування особистості. Емпіричне дослідження особливостей впливу преси на розвиток толерантності у студентів.
курсовая работа [117,5 K], добавлен 24.02.2015Теоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв’язування задач в особливих умовах. Практичні рекомендації щодо її діагностики. Показники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язання тактичних задач.
автореферат [42,1 K], добавлен 11.04.2009Розгляд особливостей студентського віку. Ознайомлення із теоретико-методологічними основами дослідження проблеми взаємин викладачів та студентів. Психологічні умови становлення особистості майбутнього фахівця в процесі його взаємин із викладачами.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 12.04.2014Емоційна стійкість як поняття загальної та медіапсихології. Телевізійна передача у системі психологічного впливу на глядача. Сенсаційні матеріали телевізійних передач як детермінанта коливань емоційної стійкості глядача. Патогенний вплив інформації.
курсовая работа [181,7 K], добавлен 30.09.2014Показники творчих здібностей, проблеми дослідження механізмів творчості. Взаємозв'язок мислення і креативних здібностей, дослідження творчого потенціалу студентів. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 10.11.2010Специфіка конфліктів у шкільному колективі. Причини виникнення педагогічних конфліктів. Конфліктологічна компетентність як фактор професіоналізму вчителя та складова його професіональної компетентності. Структура конфліктологічної компетентності вчителя.
курсовая работа [157,2 K], добавлен 20.03.2016Аналіз поняття "емоційна культура", структура та вплив на професійну діяльність студента–психолога. Формування у нього навичок ефективної комунікації та емоційно-пізнавальної активності. Проведення психологічної корекції з розвитку емпатійності людини.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 24.11.2014