Критичне мислення та методи його формування

канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та спеціальної освіти Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Анотація. Розглядаємо що таке критичне мислення. Мислення як обов'язковий компонент розвитку. Способи та методи його формування.

Ключові слова: критичне мислення, інтуїтивне мислення, формування, аналіз, методики

У своєму житті кожного дня нам доводиться вирішувати не мало питань і проблем, які вимагають нашої уваги та ефективних рішень. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення - це особливо результативний спосіб. критичне мислення інтуїтивний інформація

Критичне мислення - термін, який з'явився в науці завдяки філософу Джону Дьюї та його праці «Як ми думаємо» у 1910 році. Загалом же, критичне мислення - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень [1].

Критичне мислення допомагає при виборі джерел, на які ми спираємося під час навчання, вчить бачити причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати та структурувати інформацію, аргументувати свою позицію та бачити слабкі місця в інших. Критичне мислення важливо щодо предметів (історії, філософії, політології, суспільствознавстві), у яких необхідно вміти міркувати, оскільки єдино правильної відповіді на питання не існує. Що вище рівень критичного мислення, то простіше дається освоєння шкільної програми та програми вузу

Сьогодні фахівці у будь-якій сфері повинні вміти не лише добре виконувати рутинні дії, а й приймати нестандартні рішення, знаходити нові шляхи та підходи до вирішення проблем. Високо цінуються люди, які вміють грамотно вести дискусію та доводити свою точку зору. Критичне мислення допомагає оцінювати робочі завдання з різних сторін і допомагає уникнути помилок, пов'язаних із неточністю чи недостатністю інформації [2].

Критично мислити неможливо без достатньої кількості знань про навколишній світ. Чим більше знань - тим простіше порівнювати та аналізувати. Перш ніж критично оцінювати проблему, її необхідно розглянути з усіх боків, побачити ситуацію в контексті інших подій, простежити за її розвитком у часі [2]. Критичне мислення дає інструменти, щоб зробити власне життя більш осмисленим і успішним.

Людина, яка володіє критичним мисленням легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити; уважно вивчає усі можливості; прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір [3]. Такі люди інтелектуально незалежні, чесні самі з собою, ними неможливо маніпулювати. Вони уміють перемагати сумніви, ставити правильні запитання, шукати і бачити зв'язки між явищами і вчинками людей, вибудовувати судження на доказах.

Даніель Канеман, філософ з Ізраїлю, висловив таку ідею, що існує система мислення у людини:

- система 1 - працює в автоматичному режимі і дуже швидко, практично без зусиль і без спеціального контролю;

- система 2- працює, базуючись на свідомих розумових зусиллях.

У людини є два рівні сприйняття світу, який її оточує, та завдяки яким вона осмислює навколишній стан речей: предметний рівень - нерефлексивне мислення, без усвідомлення, неуважне; метарівень - критичне, рефлексивне мислення, спирається на усвідомлення того, що відбувається, уважне.

Критичне мислення на метарівні дає нам можливість проаналізувати певну інформацію [1].

Можна поділити мислення на такі типи:

- інтуїтивне - нерефлексивне, швидке, автоматичне (стимул-реакція), неуважне, не здатне до запитань, підвладне стереотипам, відкрите для маніпуляцій, агресивне;

- критичне - рефлексивне, повільне, спирається на усвідомлення того, що відбувається/відбувалося, уважне, здатне до запитань, здатне розрізняти стереотипи, здатне розпізнавати маніпуляції, здатне до компромісу.

Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, мінімальною усвідомленістю. Анрі Бергсон, французький філософ, протиставить інтуїцію логічному мисленню, вбачаючи її сутність у безпосередньому і цілісному розумінні об'єкта без попереднього навчання й логічного аналізу, шляхом «переплигування» через стадію дослідно-експериментального вивчення. Якщо порівнювати інтуїтивне та критичне мислення, то перше буде менш ефективним та піддатливим для маніпуляцій [1].

Є різні способи навчитись критично мислити, далі ми розглянемо частину з них.

Спостерігайте за людьми та їх поведінкою, це допоможе зрозуміти причину їхніх дій та виробити стратегію взаємодії у різних ситуаціях.

Тренуйтеся ставити запитання на різні теми. Наприклад, поставте собі завдання придумати п'ятдесят питань про улюблений фільм, книгу, картину, явище або подію навколишнього світу, предмет або конкретну тему шкільної програми. При вивченні будь-якого питання цікавтеся всіма аспектами, розглядайте проблему з різних боків та уточнюйте деталі, ставлячи запитання.

Читайте та аналізуйте тексти. Критичне мислення розвивається завдяки постійному аналізу інформації з книг та інтернету. Розбирайте кожен прочитаний текст, наприклад, за такою схемою: з якою метою написано текст, до якої аудиторії звертається автор, яку думку хоче донести; яка проблема описана у тексті, чи існує єдиний спосіб її вирішення чи можливі різні варіанти; яка точка зору автора на проблему, які аргументи використовуються, ставляться вони до сформульованої проблеми прямо чи опосередковано; як автор будує свої міркування [4].

Чи є в тексті якийсь прихований зміст, підтекст, і якщо так, як він змінює загальний зміст тексту.

Звертайтесь до альтернативних джерел інформації. Критичне мислення обов'язково передбачає знайомство з різними, іноді протилежними думками щодо проблеми. Вивчаючи питання, звертайтеся до різних джерел, зіставляйте отриману інформацію, оцінюйте її на логічність, повноту, достовірність, виявляйте невідповідність.

Вчіться прогнозувати наслідки своїх дій у будь-якій життєвій ситуації. Приймаючи рішення, запишіть на папері всі можливі наслідки, оцініть кожний із них, подумайте, як мінімізувати ризик невдачі чи можливі негативні наслідки. Вигадуйте складні ситуації та складайте список можливого вирішення проблем.

Аналізуйте помилки. Ми віримо: не помиляється той, хто нічого не робить. Помилка - це не привід для самознищення, а спосіб розібратися, як вчинити наступного разу розумніше, краще та ефективніше. Конструктивно підходьте до аналізу кожної помилки: знайдіть її, оцініть причини, які до неї привели, придумайте варіанти, як її можна було уникнути [5].

Також є спеціальні вправи та методики для розвитку критичного мислення.

Шахи. Гра в шахи розвиває логічне мислення, вчить бачити причинно- наслідкові зв'язки та прогнозувати розвиток подій. Корисно не лише грати у шахи, а й вирішувати шахові завдання.

Ребуси, головоломки та логічні ігри. Рішення ребусів та головоломок розвиває увагу та логіку, покращує швидкість мислення, вчить помічати дрібні деталі, відокремлювати головне від другорядного. Можна використовувати настільні ігри, що розвивають логіку та уяву.

"Вихід за рамки". Уявіть, що вам необхідно вирішити проблему за допомогою необмеженої кількості ресурсів та можливостей. Придумайте варіанти рішення з урахуванням цієї умови [2].