Нормалізація емоційних станів пацієнтів стоматолога засобами музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

НОРМАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ПАЦІЄНТІВ СТОМАТОЛОГА ЗАСОБАМИ МУЗИКИ

Меднікова Ганна Ігорівна

канд. психол. наук, доцент,

доцент кафедри психології

Анотація

У статті представлено розроблений музичний комплекс, спрямований на нормалізацію емоційного стану пацієнта на стоматологічному прийомі. За результатами експериментального дослідження, спрямованого на перевірку дієвості даного комплексу, у пацієнтів, прийом яких супроводжувався фоновою трансляцією музичного комплексу, визначено суттєві позитивні зміни емоційного стану, що полягали у підвищенні рівня спокою, зниженні рівня тривоги й страху, зростанні енергійності, бадьорості, впевненості в собі.

Ключові слова: емоційні стани, нормалізація емоційних станів, пацієнт стоматолога, стоматологічний прийом, музичний комплекс.

Виклад основного матеріалу

У наукових доробках сучасних вітчизняних авторів не просто констатується позитивний вплив музики на психічний і зокрема емоційний стан людини, але й наводяться результати емпіричних досліджень, в яких цей позитивний вплив підтверджується. Вітчизняними авторами не тільки визначені певні правила використання музичних творів задля покращення емоційного стану особистості, але й емпірично встановлено особливості впливу певних музичних стилів і окремих творів певних композиторів на емоційний стан людини.

Так у дисертаційній роботі Р. А. Призванської зазначається позитивний вплив на емоційний стан дітей з розладами аутистичного спектру музичних творів стилю «романтизм» і конкретно музики композиторів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Е. Гріга, І. Штрауса, Ф. Ліста, К. Сен-Санса, М. Лисенка. Музика стилю «імпресіонізм», за даними Р. А. Призванської, здатна знімати напругу, відволікати від негативних переживань. Серед конкретних композиторів, що представляють даний музичний стиль, авторка вказує К. Дебюссі, М. Равеля, М. Чюрльоніса. Музика стилю «рококо» здатна знімати збудження. Серед композиторів даного стилю авторка вказує Ф. Куперена, Ж. Рамо, Л. Дакена, М. Берта. Музику стилю «класицизм» Р. А. Призванська характеризує як оптимально скореговану з фізіологічними ритмами людини. Особливо авторка відзначає твори представника даного стилю В. А. Моцарта та рекомендує перелік конкретних музичних творів, які можна використовувати з різною метою. Так зокрема для заспокоєння дослідниця рекомендує застосовувати твір «Ближче до мрії», з метою релаксації - твори «Соната для фортепіано, ІІ частина, фа-мажор (Adagio)» та «Дивертисмент, ре-мажор (Andante)» [1]. музика емоційний стоматолог діти

У дослідженні, проведеному О. А. Петаллою, визначено особливості впливу музики І. С. Баха, В. А. Моцарта, Ф. Шопена, А. Шнітке на емоційний і функціональний стан школярів. За результатами дослідження було визначено, що музика І. С. Баха може підвищувати почуття тривоги, музика А. Шнітке у більшості досліджуваних актуалізувала стан тривоги, страху, роздратування, нервозності, стресу й депресії, під впливом музики В. А. Моцарта практично у всіх досліджуваних відбувалося поліпшення настрою, зниження тривожності, підвищення активності та оптимізму, при прослуховуванні музичних творів Ф. Шопена спостерігався позитивний вплив на емоційний стан школярів, різке зниження рівня тривожності [2].

І. В. Волженцева пропонує при створенні музичних комплексів, призначених для нормалізації емоційного стану людини, керуватися наступними рекомендаціями: включати до музичних комплексів твори класичної музики; використовувати музику без тексту або з текстом іноземною, якою людина не володіє і яка фактично сприймається фоном; використовувати малознайому або незнайому музику, оскільки знайома музика може викликати у людини асоціації з тими емоційними станами, які можуть бути небажані та не відповідати меті нормалізації емоційного стану; використовувати значні за обсягом музичні твори не в цілому, а у вигляді фрагментів, оскільки у великому творі можуть бути різні за звучанням епізоди, що по різному впливатимуть на емоційний стан людини; на початку комплексу використовувати твори, які відповідають актуальному емоційному стану людини, а потім поступово переходити до застосування музичних творів, які відповідають бажаному стану; на завершення використовувати динамічні музичні твори, які здатні призвести до оптимізації психічного стану, зростанню відчуття бадьорості, впевненості [3].

При використанні музики для нормалізації емоційного стану пацієнтів на стоматологічному прийомі варто враховувати, що музика може чинити як релаксуючий, так і активізуючий, стимулюючий вплив, на що вказують ті науковці, які практично застосовують музику в психологічних програмах нормалізації емоційного стану людей різних вікових, професійних та інших груп. Так звана ерготропна, тобто стимулююча, активізуюча музика характеризується мажорним ладом, наявністю дисонансів, стаккато, середнім або голосним звучанням, а трофотропна, тобто заспокійлива, розслаблююча музика, що має релаксаційний ефект, характеризується мінорним ладом, має менш підкреслені ритми, відсутність сильних акцентів, невисоку голосність, плавний плин мелодії [3].

Враховуючи напрацювання науковців щодо впливу музики окремих композиторів і конкретних музичних творів на емоційний стан людини, до музичного комплексу, призначеного для нормалізації емоційного стану пацієнтів на стоматологічному прийомі, були включені музичні твори В. А. Моцарта, Ф. Шопена, Й. Штрауса, М. Лисенка, Ф. Шуберта, А. Вівальді для заспокоєння пацієнтів, надання релаксаційного ефекту, а також музичні твори К. Дебюссі для надання активізуючого ефекту наприкінці візиту.

До музичного комплексу увійшли фрагменти таких музичних творів: В. А. Моцарт «Концерт для фортепіано з оркестром № 11, Фа мажор», «Концерт для фортепіано з оркестром № 14, Ми-бемоль мажор», «Концерт для фортепіано з оркестром № 9, Ми-бемоль мажор», «Соната для фортепіано, ІІ частина, Фамажор (Adagio)», «Дивертисмент, Ре-мажор (Andante)»; Ф. Шопен Вальси №№ 1 - 14; Ноктюрни №№ 1 - 19; Й. Штраус «Повільний вальс», М. Лисенко «Елегія», Ф. Шуберт «Вечірня серенада», «Ave Maria», А. Вівальді «Концерт для флейти з оркестром № 4». В якості стимулюючої, активізуючої музики наприкінці візиту використовувалися музичні твори К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону» і «Музика янголів».

Для визначення ефективності спеціально підібраної музики для нормалізації емоційного стану пацієнтів стоматолога було проведене експериментальне дослідження. У експерименті брали участь 72 пацієнта стоматолога, які були розподілені на експериментальну та контрольну групи (по 36 пацієнтів у кожній групи). Усім пацієнтам надавалася стоматологічна допомога, яка передбачала застосування анестезії.

Пацієнтам експериментальної групи фоном транслювалася музика з музичного комплексу. Трансляція музики тривала з початку їх перебування в стоматологічній клініці, тобто при очікуванні на початок прийому лікаря та під час надання самої стоматологічної допомоги. Лікування пацієнтів контрольної групи відбувалося в звичних умовах.

Констатувальна діагностика емоційного стану пацієнтів обох груп відбувалася під час очікування на початок прийому, а контрольна діагностика - у проміжок часу між анестезією і пломбуванням зубу. Вибір саме даного етапу надання допомоги для проведення контрольної діагностики було обрано, враховуючи отримані нами попередньо результати, згідно яких саме знеболювальний укол у тканини в зоні хворого зубу та свердління зубів викликають найбільш виразні переживання тривоги та страху в пацієнтів стоматолога [4].

Часовий проміжок між констатувальним і контрольним діагностичними зрізами складав приблизно 30-50 хвилин і включав у себе час, що був витрачений на очікування запрошення до стоматологічного кабінету, на проведення бесіди лікаря-стоматолога з пацієнтом, час огляду, час проведення рентгенівського дослідження, час проведення анестезії.

Діагностичні заміри проводилися із використанням методики «Самооцінка емоційних станів» А.Е. Уессманна та Д.Ф. Рікса. При математико-статистичній обробці даних використовувалися U-критерій Манна-Уітні та Т-критерій Вілкоксона.

Порівняння показників емоційного стану пацієнтів експериментальної та контрольної груп на констатувальному етапі експериментального дослідження показало відсутність суттєвих відмінностей за всіма емоційними станами, що діагностувалися за допомогою методики А.Е. Уессманна, Д.Ф. Рікса.

На контрольному етапі порівняння показників емоційного стану пацієнтів експериментальної та контрольної груп показало наявність суттєвих відмінностей між групами за показниками емоційних станів спокоютривожності (експериментальна група 7,68±1,49; контрольна група 4,96±1,10; р<0,001), бадьорості - втоми (експериментальна група 7,04±1,17; контрольна група 6,20±1,22; р<0,001), впевненості в собі-безпорадності (експериментальна група 6,24±1,59; контрольна група 5,16±1,55; р<0,002). Отже, емоційний стан пацієнтів, які слухали музику при очікуванні стоматологічного прийому та під час надання стоматологічних послуг, можна охарактеризувати, як більш спокійний, бадьорий і відображаючий впевненість в собі порівняно з емоційним станом пацієнтів контрольної групи, що характеризуються більш виразним емоційним станом тривоги, втоми, безпорадності.

Порівняння показників емоційного стану пацієнтів експериментальної групи, отриманих на констатувальному та контрольному етапах експерименту, показало покращення за показниками емоційних станів спокою - тривожності (констатувальний зріз - 4,56±1,32; контрольний зріз - 7,68±1,49; р<0,001), бадьорості - втоми (констатувальний зріз - 5,44±1,90; контрольний зріз - 7,04±1,17; р<0,002), підйому - пригніченості (констатувальний зріз - 4,60±1,22; контрольний зріз - 6,08±1,55; р<0,004), впевненості в собі - безпорадності (констатувальний зріз - 4,52±1,11; контрольний зріз - 6,24±1,59; р<0,002).

У пацієнтів стоматологічного прийому, які увійшли до контрольної групи, суттєвих змін у емоційному стані в період між початком перебування в стоматологічній клініці та проміжком часу між анестезією і пломбуванням зубу не визначено.

Висновки

У пацієнтів стоматолога, прийом яких супроводжувався фоновою трансляцією музичних творів спочатку заспокійливого, релаксуючого спрямування (музичні твори В.А. Моцарта, Ф. Шопена, Й. Штрауса, М. Лисенка, Ф. Шуберта, А. Вівальді, К. Сен-Санса), а наприкінці прийому - активізуючої музики (музичні твори К. Дебюссі), відбулися суттєві позитивні зміни емоційного стану, а саме: підвищився рівень спокою та відповідно знизився рівень тривоги й страху, зросли показники енергійності та бадьорості, піднесеності і впевненості в собі.

Список використаних джерел

1. Призванська, Р. А. (2021) Психологічні засади музикотерапевтичноїроботи з дітьми із розладами аутистичного спектру (дис.... канд. психол. наук). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Київ, Україна.

2. Петалла, О. А. (2011) Особливості психологічного здоров'я учнів та його корекція в процесі навчання (дис.... канд. психол. наук). Класичний приватний університет. Запоріжжя, Україна.

3. Волженцева, І. В. (2006) Оптимізація психічних станів студентів у навчальній діяльності засобами музичного впливу (автореф. дис.... канд. психол. наук). Академія педагогічних наук України, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти. Київ, Україна.

4. Меднікова, Г.І. & Надаховська, О.А. (2023) Особливості емоційного стану в очікуванні стоматологічного втручання та ставлення до здоров'я пацієнтів із різною метою відвідування стоматолога. Modern problems of science, education and society: Proceedings of the 10th International Scientific and Practical Conf. (pp. 10391042). December 4-6, 2023, Kyiv, Ukraine: SPC «Sci-conf.com.ua».

Размещено на Allbest.ru