Психологічні особливості корупціонера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРУПЦІОНЕРА

Кікалішвілі Марія, доктор юридичних наук, доцент,

доцент кафедри кримінально-правової політики

та кримінального права

м. Київ

Анотація

В статті розглянуті психологічні особливості особистості корупціонера на підставі моделей структури особистості та деяких теорій, які на думку зарубіжних дослідників можуть допомогти пояснити психологію корупціонера. особистість психологічний корупціонер поведінка

Серед моделей структури особистості авторка виділяє ієрархічну модель рис особистості з п'ятьма факторами, які представляють особистість на найширшому рівні абстракції і яка складається зі змінних нейротизму, екстраверсії, відкритості досвіду, сумлінності та доброзичливості. Зазначено, що індивідуальні риси особистості, засновані на п'ятифакторній моделі можуть дати певне уявлення про причини, через які деякі люди більш схильні до певного типу корумпованої поведінки - чи то в міжособистісних відносинах, чи то у сфері роботи.

Наступною моделлю структури особистості є темна тріада, яка складається з трьох антисоціальних рис: макіавеллізм, нарцисизм і психопатія, яка пов'язана з неетичною поведінкою і впливає на різні види девіантної поведінки, в тому числі поширюються на корумповану поведінку. Також в частині цієї моделі була розглянута теорія про фінансове занепокоєння, в якій було висунуто гіпотезу про те, що люди з високими балами в темній тріаді можуть займатися корупцією, коли турбуються про свої фінанси. Занепокоєння з приводу браку фінансових ресурсів може спровокувати на корупційну поведінку, особливо при високому рівні особистісних рис темної тріади.

Наступні теорії розглядають почуття провини та моральні цінності, як те, що стримує корупційну поведінку. Люди, схильні до почуття провини в повсякденному житті, рідше беруть хабарі та з меншою ймовірністю будуть корумповані, як і люди, які прихильні до своїх моральних цінностей.

Але авторка також зауважує, що, крім цих індивідуальних характеристик, існують деякі характеристики національного рівня, часто вбудовані в тривалу історичну традицію/культуру, які можуть формувати поведінку людей у цьому сенсі (тобто тип організаційної культури).

В підсумку зазначено, що такі риси, як психопатія, нарцисизм, макіавеллізм, екстраверсія, зовнішня мотивація та низький рівень задоволеності життям або самооцінки, сприяють корупції і, навпаки, високий рівень самооцінки, пов'язаний із нижчим рівнем матеріалістичних цінностей, чесність сприяє зниженню схильності до корупційної поведінки.

Також люди, ймовірно, будуть більш схильні до ризику, щоб компенсувати втрати, і не схильні до ризику, щоб зберегти прибуток. Невизначеність може збільшити ймовірність корупційних дій. Така емоція, як почуття провини, може знизити ймовірність корупції.

Оскільки корупція є такою широко поширеною і руйнівною проблемою, важливо боротися з нею з усіх боків. Вивчення особистих чинників мають цінність для прогнозування корупційної поведінки.

Ключові слова: корупція, корупційна поведінка, корупційні наміри, девіація, особистість корупціонера, структура особистості, психологічні особливості особистості, індивідуальні риси особистості.

Annotation

PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE CORRUPT PERSONALITY

Mariia Kikalishvili, Doctor of Legal Sciences, associate professor, Associate Professor of the Department of Criminal and Legal Policy and criminal law Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article examines the psychological characteristics of the corrupt personality on the basis of models of personality structure and some theories that, according to foreign researchers, can help explain the psychology of a corrupt person.

Among the models of personality structure, the author distinguishes a hierarchical model of personality traits with five factors representing personality at the broadest level of abstraction and consisting of the variables of neuroticism, extraversion, openness to experience, conscientiousness and benevolence. It is noted that individual personality traits based on the five-factor model can provide some insight into the reasons why some people are more prone to certain types of corrupt behavior, whether in interpersonal relationships or in the workplace.

The next model of personality structure is the dark triad, which consists of three antisocial traits: Machiavellianism, narcissism, and psychopathy, which is associated with unethical behavior and affects various types of deviant behavior, including corrupt behavior. Also considered as part of this model was the theory of financial anxiety, which hypothesized that people with high scores on the dark triad may engage in corruption when they are worried about their finances. Anxiety about a lack of financial resources can trigger corrupt behavior, especially when the dark triad personality traits are high.

The following theories consider guilt and moral values as a deterrent to corrupt behavior. People who feel guilty in their daily lives are less likely to accept bribes and less likely to be corrupt, as are people who are committed to their moral values.

But the author also notes that, in addition to these individual characteristics, there are some national-level characteristics, often embedded in a long historical tradition/culture, that can shape people's behavior in this sense (i.e., the type of organizational culture).

The authors conclude that traits such as psychopathy, narcissism, Machiavellianism, extraversion, extrinsic motivation, and low levels of life satisfaction or self-esteem contribute to corruption, and vice versa, high levels of self-esteem are associated with lower levels of materialistic values, and honesty helps to reduce the propensity for corrupt behavior.

Also, people are likely to be more risk-averse to compensate for losses and risk-averse to preserve gains. Uncertainty can increase the likelihood of corrupt behavior. Emotions such as guilt can reduce the likelihood of corruption.

Because corruption is such a widespread and destructive problem, it is important to address it from all angles. The study of personal factors is valuable for predicting corrupt behavior.

Key words: corruption, corrupt behavior, corrupt intentions, deviation, corrupt personality, personality structure, psychological characteristics of personality, individual personality traits.

Постановка проблеми

Корупція в усьому світі є серйозною проблемою, що загрожує прогресу людства. Вона не є виключною прерогативою будь-якої нації, раси чи окремої держави, а виходить за межі національних кордонів і символізує феноменальну універсальну проблему в політичному плані.

Корупцію зазвичай визначають як девіацію, що навмисно порушує правові або моральні норми та зловживає державною владою або ресурсами в особистих цілях. Це підриває політичну стабільність, завдає шкоди економічному зростанню, нераціонально розподіляє суспільні ресурси, перешкоджає нормальній соціальній мобільності, збільшує соціальну нерівність, підриває довіру людей до уряду і знижує моральні стандарти в суспільстві. Оскільки корупція завдає величезної шкоди суспільству, надзвичайно важливим стає її глибоке розуміння з подальшим вжиттям належних заходів у відповідь.

За словами Transparency International, «корупція - це один із найбільших викликів сучасного світу. Вона підриває ефективне державне управління, докорінно спотворює державну політику, призводить до неправильного розподілу ресурсів, завдає шкоди приватному сектору та розвитку приватного сектору, а також завдає особливих збитків бідним верствам населення» [35].

Нині корупція є однією з найважливіших психологічних, соціальних, економічних і політичних проблем у всьому світі. Це спонукає науковців і практиків, які займаються вивченням корупції, шукати підходи для розуміння рушійних сил корупційної поведінки на індивідуальному рівні, а саме серед психологічних особливостей особистості.

Стан опрацювання

Серед юристів психологічним аспектам корупції присвятили свої роботи О. Акімов, О. Лозинський, І. Мезенцева, М. Мельник, О. Шостко, В. Нонік, О. Шевченко, С. Шрамко та інші вчені. Серед психологів цією проблемою займались О.А. Зарічанський, О. І. Кудерміна, Л. І. Казміренко, В. Г. Андросюк, А. Б. Фодчук.

Незважаючи на актуальність цієї теми, мало що відомо про психологічні передумови корупційної поведінки, мало або взагалі не вивчався вплив особистісних якостей на ставлення до корупції.

Метою даної статті є розгляд психологічних особливостей особистості корупціонера.

Виклад основного матеріалу

Коли мова заходить про корупцію, насамперед часто виникають такі важливі запитання: Які причини корупції? Які люди більш схильні до корумпованості? Який у них тип особистості, що призводить їх до отримання прибутку від корупції за рахунок інших? Чому ці люди схильні займатися корупцією частіше, ніж інші? Різні дослідження намагалися виявити випадки корупції як на макрорівні [10; 4], так і на мікрорівні [18], і виявили, що корупція є результатом взаємодії різноманітних змінних (наприклад, політичних, соціальних, економічних чи психологічних чинників), проте на сьогоднішній день мало досліджень, що вивчали ширший спектр особистісних якостей, потенційно пов'язаних із корупційною поведінкою.

Корупція особистості являє собою сукупність психологічних механізмів або індивідуальних особливостей та етичних принципів, укорінених у традиційних і культурних цінностях певної групи (наприклад, нації), які індивіди використовують у маніпулятивних цілях для одержання вигоди по відношенню до осіб, які приймають рішення [9]. Одним з основних способів розуміння психології корупціонера є риса характеру або порок. До рис характеру належать такі як жадібність, невірність, марнотратство, заздрість і потурання своїм слабкостям. Також це можуть бути особисті вади, що впливають на професійну діяльність на державній службі. Ці вади можуть набувати ширшого суспільного та політичного значення, коли вони чинять спотворювальний вплив на соціальні інститути або громадський порядок.

Більшість дослідників також виділяють негативне ставлення до закону і жагу наживи, зневагу до моральних і етичних норм, свідоме культивування аморальних колізій і ігнорування таких негативних наслідків, як дискредитація діяльності державного апарату, розбещення підлеглих, підрив принципу соціальної справедливості. Для корупціонера характерний синдром кругової поруки, протекціонізм, психологія споживацтва, яка найчастіше превалює над усім іншим [28, С.47].

По суті, класичні погляди на корупцію пов'язували її з ідеєю втрати чесності або відхилення від належних цілей. У працях Макіавеллі особлива увага приділяється корупції як занепаду громадянської чесноти через корисливість і жадібність, що означає перевагу приватного інтересу над суспільним благом.

Вивчаючи безліч історичних джерел, професор Лаура Андеркаффлер зазначає, що корупція охоплює самонавіювання, потурання своїм слабкостям, а також ослаблення і відмову від обмежень соціальних зав'язків. Крім впливу на індивідуальний характер і мораль, Андеркаффлер пов'язує корупцію з роз'їдальними, спотворювальними і розкладними силами, які підривають громадський порядок. Наприклад, вона пише, що «корумпований політик не просто загрожує окремим особам... його існування загрожує верховенству закону і всій державній системі, частиною якої він є» [21]. Тут моральне розуміння корупції перетинається з політичним розумінням.

Водночас, існує інший погляд на психологію корупціонера. Так, деякі вчені стверджують, що корупціонерам притаманні такі характеристики як: «активність, енергійність, ініціативність, висока емоційна стійкість, працездатність, розвинений самоконтроль, здатність до продуктивної діяльності в складних, стресових умовах, виражені організаторські та комунікативні якості. Таки люди товариські, комунікабельні, готові до спільної роботи. Корупціонери, як правило, прагматичні, прагнуть до досягнення особистих цілей, готові жорстко відстоювати власні права та інтереси, егоїстичні, відрізняються спрямованістю на досягнення конкретних практичних результатів будь - якої діяльності. Особи, які вчиняють корупційні злочини в сфері державного управління, найчастіше зовні є зразком успішного кар'єрного зростання. В більшості, вони на доброму рахунку у керівництва, це - професіонали в своїй галузі, мають широкі зв'язки, зумовлені службовими стосунками» [28, С. 61].

Хоча особистість вивчають у психології майже 100 років, за останні 2 десятиліття вчені досягли значних успіхів у розумінні рис і структури особистості [5]. Розглянемо деякі моделі структури особистості, які на думку зарубіжних дослідників можуть допомогти пояснити психологію корупціонера.

Згідно з теорією запланованої поведінки Айзена, поведінкові диспозиції, такі як риси особистості та соціальні настанови, відіграють вирішальну роль у прогнозуванні когнітивних переконань (наприклад, поведінкових переконань, нормативних переконань і переконань про контроль), які, в свою чергою, пояснюють людську поведінку. Айзен припустив, що риси особистості впливають на поведінку опосередковано через когнітивні переконання [3]. Риси особистості людини можуть мати велике значення для визначення того, яке ставлення вона матиме до корупції [9]. Ці риси мають тенденцію пояснювати індивідуальні відмінності таким чином, що вони фокусуються на побудові зв'язного образу людини та її основних психологічних процесів.

Особистість можна визначити як динамічний і організований набір характеристик, якими володіє людина, і які унікальним чином впливають на її пізнання, мотивацію та поведінку в різних ситуаціях. Структура особистості, яку називають велика п'ятірка являє собою ієрархічну модель рис особистості з п'ятьма факторами, які представляють особистість на найширшому рівні абстракції. Вона складається зі змінних нейротизму, екстраверсії, відкритості досвіду, сумлінності та доброзичливості.

Нейротизм належить до постійного рівня емоційної адаптації та нестабільності. Люди з високим показником нейротизму схильні відчувати емоційну нестабільність, тривогу, примхливість і дратівливість, а також схильні до занепокоєння, невпевненості та нервозності. Екстраверсія складається з рис товариськості, домінування та активності. Вона включає в себе звернення психічної енергії назовні, до зовнішнього світу. Ці риси можуть бути як високими, так і низькими. Відкритість досвіду описується як тенденція цікавитися навчанням, новими ідеями, культурою та естетикою. Відкритість досвіду передбачає активний пошук і оцінку нового досвіду, а також називається уявою або інтелектом. Люди з високими показниками відкритості досвіду, як правило, цікаві, шукають новий і незнайомий досвід, мають широке коло інтересів і швидко втомлюються. Доброзичливість - це риса, яка найбільше пов'язана з міжособистісними стосунками та належить до типів взаємодії, яким людина віддає перевагу. Це прагнення бути добрим, ввічливим і турботливим. З іншого боку, люди з низьким рівнем доброзичливості, як правило, грубі, дратівливі, відмовляються співпрацювати, підозрілі, схильні задовольняти свої власні потреби. Сумлінність являє собою прагнення до досягнення чого-небудь, включно з такими рисами, як високий рівень вдумливості, контроль імпульсів і цілеспрямована поведінка. Сумлінність складається з рис прагнення до досягнень, обережності, акуратності, надійності та впорядкованості [5].

Таким чином, ці п'ять чинників складають п'ятифакторну модель особистості. Корупція особистості належить до набору психологічних механізмів, які працюють як на індивідуальному, так і на суспільному рівні, що може пояснити, чому деякі люди більш схильні до корупційних дій. Причини, через які люди займаються корупційною діяльністю, можуть бути або особистими, або суспільними, або їх поєднанням у різних пропорціях. Індивідуальні риси особистості (тобто засновані на п'ятифакторній моделі особистості) можуть дати певне уявлення про причини, через які деякі люди більш схильні до певного типу корумпованої поведінки - чи то в міжособистісних відносинах, чи то у сфері роботи. Родинні асоціації, стать, індивідуальна здатність відмовлятися від хабаря, ступінь щастя і задоволеності собою, ставлення до влади входять до переліку інших індивідуальних чинників, які часто розглядаються як предиктори участі в корупційних діях. Проте важливо зазначити, що, крім цих індивідуальних характеристик, існують деякі характеристики національного рівня, часто вбудовані в тривалу історичну традицію/культуру, які можуть формувати поведінку людей у цьому сенсі (тобто тип організаційної культури) [9].

Наступна модель структури особистості - це темна тріада особистості. Зростаюча кількість даних свідчить про те, що темна тріада особистості (тобто макіавеллізм, нарцисизм і психопатія) пов'язана з неетичною поведінкою і впливає на різні види девіантної поведінки, в тому числі [13] може поширюватися на корумповану поведінку.

Темна тріада складається з трьох антисоціальних рис особистості: макіавеллізму, нарцисизму і психопатії [27]. Макіавеллізм зображується як розважлива маніпуляція, лукавство, хитрість і нехтування мораллю [16; 32]. Його характерною ознакою є воля до маніпулювання іншими для досягнення особистих цілей і відсутність моральних принципів.

Нарцисизм характеризується оптимістичним егоїзмом [20] і позитивно корелює з егоцентризмом, почуттям зверхності, права, марнославством і грандіозністю [8; 32], а також владолюбством, відсутністю емпатії та одержимістю самостверджувальною поведінкою. Нарциси часто переслідують негайний прибуток за рахунок інтересів інших. Дедалі більше даних свідчить про те, що нарцисизм пов'язаний із неетичною поведінкою [23]. Крім того, психологи встановили позитивний зв'язок між нарцисизмом і корупцією [14]. Нарцисизм у широкому розумінні визначається як риса особистості, що складається з грандіозності, любові до себе і завищеної самооцінки [2]. Нещодавні дослідження виявили два різні типи нарцисизму: вразливий, або клінічний і грандіозний [26]. Вразливий або клінічний нарцисизм набуває прихованої та неадекватної форми, що характеризується тривогою та низькою самооцінкою [1]. Грандіозний нарцисизм набуває відкритої та наполегливішої форми, що характеризується високою самооцінкою, почуттям особистої переваги та права, самовпевненістю, грандіозністю, ризикованістю та готовністю експлуатувати інших в особистих інтересах [6].

Дослідження продемонстрували позитивний зв'язок між грандіозним нарцисизмом і корупцією [14]. Вчені пекінського педагогічного університету, наприклад, вказали, що грандіозні нарциси схильні діяти корумповано, тому що вони сприймають можливість отримання винагороди як таку, що переважує будь-яке потенційне покарання. А іранські дослідники, крім того, припускають, що люди, які мають грандіозні нарцисичні риси, з більшою ймовірністю займатимуться корупцією, щоб здобути увагу і нагороди, на які, на їхню думку, вони заслуговують, щоб продемонструвати свою перевагу [17].

На підтвердження вислову вчених пекінського університету наведемо цитату нобелівського лауреата Гері Беккера: «Людина скоює злочин, якщо очікувана для неї корисність перевищує корисність, яку вона могла б отримати, використовуючи свій час та інші ресурси в інших видах діяльності. Отже злочинців відрізняє не те, що їхня основна мотивація відрізняється від мотивації інших осіб, а те, що їхні вигоди та витрати є різними». Економічний акцент зміщує увагу на витрати і вигоди, при цьому витрати залежать від шансів бути спійманим і суворості накладених покарань [11].

Психопатія пов'язана з високою імпульсивністю, черствістю і соціально неприємною поведінкою [16]. Також для неї характерні відсутність каяття, маніпулятивність, відсутність відповідальності. Згідно з теорією історії життя, люди з темною тріадою виявляють стратегію швидкого життя, що характеризується ігноруванням соціальних правил, короткостроковим мисленням і екстенсивною поведінкою, пов'язаною з дисконтуванням у майбутнє [19]. Ці риси пов'язані з численними девіантними формами поведінки, такими як азартні ігри, брехня та обман, кіберагресія та білокомірцева злочинність. Оскільки корупція є девіантною поведінкою і її прояви є кримінально караними зарубіжні дослідники стверджують, що темна тріада особистості може бути позитивно пов'язана з корупційною поведінкою [29].

Темна тріада була пов'язана як з ефективністю лідерства, так і з управлінським крахом. Вчені американської психологічної асоціації у своєму метааналізі дійшли висновку, що макіавеллізм, психопатія і нарцисизм пов'язані з контрпродуктивною поведінкою на роботі, яка може включати корупцію. Вони пишуть, що люди з високими балами за цими якостями з більшою ймовірністю будуть залучені в корупцію. Попередні дослідження дійсно встановили цей взаємозв'язок і виявили, що особистісні риси темної тріади позитивно передбачають корупційні наміри [24].

Крім того, корупція ґрунтується на обміні між щонайменше двома партнерами, тобто хабарник і хабародавець укладають угоду і при цьому часто ставлять свої особисті інтереси вище за інтереси інших. Дослідження показали, що під цей опис підходять люди з темною тріадою. Кожна риса в темній тріаді може мати унікальний набір характеристик, але у всіх трьох є і дещо спільне. По-перше, всі три риси пов'язані з готовністю отримувати прибуток за рахунок інших. Люди, які виявляють схильність до темної тріади, використовують підступні засоби для досягнення особистих цілей, мало піклуючись про інтереси інших. По - друге, загальні риси темної тріади, такі як маніпулювання, черствість та егоїзм, позитивно пророкують навмисну токсичну поведінку. Макіавеллісти часто маніпулюють іншими заради особистої вигоди, всупереч їхньому благополуччю. Нарциси безжальні та отруйні, коли в них є влада. А люди з психопатією, як показало нещодавнє дослідження, мають багато спільних поведінкових характеристик, які спостерігаються у пацієнтів, що страждають на ураження вентромедіальної префронтальної кори і мигдалеподібного тіла. Це відкриття стало неврологічним доказом, що пояснює, чому психопати займаються корумпованою та аморальною поведінкою [33]. Тому, враховуючи загалом антисоціальний і соціально небажаний характер рис темної тріади, дослідники зробили припущення, що риси темної тріади пророкують більший намір займатися корупцією [12].

Дослідники із Саудівської Аравії та Єгипту, вивчаючи взаємозв'язок між темною тріадою та корупційними намірами розглянули теорію про фінансове занепокоєння, в якій було висунуто гіпотезу про те, що люди з високими балами в темній тріаді можуть займатися корупцією, коли турбуються про свої фінанси [31].

Фінансова тривога виникає через брак фінансових ресурсів і, отже, частіше зустрічається у малозабезпечених людей. Цілком можливо, що занепокоєння з приводу браку фінансових ресурсів може спровокувати людину на корупційну поведінку, особливо якщо в неї високий рівень особистісних рис темної тріади.

У своїй книжці «Корумпована імперія» Р. Леснік і Х. Бланк пишуть, що дефіцит - батько корупції, особливо в країнах, що розвиваються. Людям не завжди вистачає грошей, щоб утримувати свої сім'ї, що робить їх схильними до корупції [22]. Насправді, люди можуть бути готові зробити все можливе, навіть бути залученими у злочинну діяльність, таку як корупція, коли їм не вдається знайти ресурси, необхідні для виживання. І нестача надзвичайних активів була пов'язана з фінансовим занепокоєнням.

Тривога з приводу грошей або фінансового становища - це ще один вимір, який може бути пов'язаний з темною тріадою. Розпач у грошах може підштовхнути людей до злочинної, зокрема корупційної поведінки, якщо трапиться нагода, і більшою мірою це характерно для людей із темним боком особистості.

Тривожність може призвести до мобілізації різних психологічних і фізіологічних ресурсів для того, щоб уникнути небезпеки [30] і запускає психологічні, фізіологічні та поведінкові ресурси, щоб протистояти неприємним відчуттям [25]. Таким чином, прагнучі «вилікувати» свої емоційні розлади, люди можуть переймати ідеї та моделі поведінки, які включають корумповані наміри та дії. Теорія афективних подій [36] постулює, що емоційний стан співробітників впливає на ставлення і поведінку на робочому місці, що може призвести до неетичної поведінки, включно з корупцією. Опосередковану роль фінансового занепокоєння можна пояснити теорією збереження ресурсів [15], оскільки тривога може діяти як виснажувальний ресурс, а одержання грошей у будь-якому разі компенсує втрату. Таким чином, фінансова тривога позитивно опосередковує зв'язок між особистісними рисами темної тріади та схильністю до корупції.

Наступна теорія намагається пояснити не корупційну поведінку, а навпаки, її відсутність. Американські вчені з'ясували, що люди, схильні до почуття провини в повсякденному житті, рідше беруть хабарі та з меншою ймовірністю будуть корумповані.

Схильність до провини описує схильність передбачати негативне почуття за особисті проступки (наприклад, заподіяння шкоди іншим із власної вини), а не афективний стан, викликаний конкретною подією етичного порушення. Зокрема, люди, які більш схильні до почуття провини, вчиняють менше неетичних діянь, таких як шахрайство заради особистої вигоди або контрпродуктивна поведінка на роботі. Аналогічним чином, схильність до почуття провини може зіграти вирішальну роль у стримуванні хабарництва у можновладців [7].

Під час вивчення цієї теорії професор психології Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі [37], який спеціалізується на тому, як соціальні емоції породжують поведінку, та його колеги зосередилися на хабарництві, дії, під час якої людина, що зазвичай має певний рівень влади та впливу, відчуває спокусу діяти незаконно або неетично в обмін на послуги або подарунки від когось, хто бажає використати цей вплив несправедливо для своєї вигоди. Як і слід було очікувати, учасники з високими показниками схильності до провини (з анкети) з меншою ймовірністю брали хабар. Це дослідження доповнює зростаючий обсяг робіт, які пов'язують схильність до провини з меншою кількістю неетичних рішень. Але це дослідження було кореляційним, і не можна стверджувати, що, якщо зробити людей більш схильними до почуття провини, то обов'язково побачимо менше корупції. Схильність до провини - не єдина риса, яка може передбачати корумповану поведінку (або її відсутність), і варто вивчати, як ця риса, поряд з іншими рисами особистості, може бути надійним предиктором боротьби з корупцією у доборі персоналу, наприклад, під час вибору людей на керівні посади або на високооплачувану роботу. Професор зазначає, що можна використати зв'язок між почуттям провини і меншою ймовірністю корупції і застосувати це до реального світу [37].

Дослідницька група вчених з Німеччини та Франції припустила, що люди з меншою ймовірністю будуть діяти корумповано, якщо вони будуть більш прихильні до своїх моральних цінностей, тобто будуть діяти в такий спосіб, який відповідає їхнім моральним стандартам, що складаються з двох елементів: захищених цінностей і риси особистості під назвою «чесність-смиренність» [34].

Захищені цінності - це ті цінності, до яких людина глибоко прихильна. За словами доктора К. Таннера, ці цінності тісно пов'язані з етикою і моральною ідентичністю людини. Було виявлено, що захищені цінності навіть чинять опір таким ситуаційним чинникам, як фінансові вигоди. Особливою моральною цінністю, якій загрожує небезпека, є чиясь чесність або, іншими словами, чиєсь уявлення про себе як про непідкупну особу. Чим більше людина думає, що її чесність не підлягає обговоренню, тим менша ймовірність того, що ця людина займатиметься хабарництвом.

Другий компонент моральних зобов'язань - «чесність-смиренність». Це один із шести компонентів моделі особистості HEXACO (наступниці моделі особистості «Великої п'ятірки»). Люди з високим рівнем чесності-смиренності є більш щирими, справедливими, скромними, уникають жадібності та експлуатації інших. Дотримуючись логіки захищених цінностей, люди з високим рівнем чесності-смиренності з меншою ймовірністю також мають пропонувати або брати хабарі.

Дослідники запропонували учасникам експериментальну гру по хабарництву, в якій розбили захищені цінності на два компоненти: реакції на скомпрометовані захищені цінності - те, що люди відчували, порушуючи свої етичні принципи, - і компроміси із захищеними цінностями, ступінь, в якій люди вважають цінність чимось, чим вони ніколи не пожертвують. Коли у людей була сильніша реакція на компрометацію захищених цінностей, вони були менш схильні до хабарництва, тоді як компонент компромісу не мав сильного зв'язку з хабарництвом. Обидва вони були тісно пов'язані з чесністю-смиренністю, що само по собі було пов'язано з низьким рівнем корумпованої поведінки.

Високий рівень захищених цінностей і чесності-смиренності також був пов'язаний із нижчим рівнем суперництва і жадібності. Таким чином, люди з високим рівнем чесності з меншою ймовірністю обманюватимуть та ініціюватимуть неетичну поведінку для власної вигоди.

Результати дослідження показали, що люди утримуються від корупції, чим більше вони усвідомлюють, що ризикувати своєю чесністю заради грошової вигоди неприпустимо, і чим вищий їхній рівень чесності - смиренності.

Висновки

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що такі риси, як психопатія, нарцисизм, макіавеллізм, екстраверсія, зовнішня мотивація та низький рівень задоволеності життям або самооцінки, сприяють корупції і, навпаки, високий рівень самооцінки, пов'язаний із нижчим рівнем матеріалістичних цінностей, чесність сприяє зниженню схильності до корупційної поведінки. Люди з більшою ймовірністю діятимуть корупційно, коли вони переслідують особисту вигоду, мають нижчий самоконтроль, усвідомлюють, що корупція завдає тільки непрямої шкоди, і коли вони працюють в організаціях, де неетична поведінка не карається.

Також люди, ймовірно, будуть більш схильні до ризику, щоб компенсувати втрати, і не схильні до ризику, щоб зберегти прибуток. Невизначеність може збільшити ймовірність корумпованих дій.

Така емоція, як почуття провини, може знизити ймовірність корупційних дій.

Оскільки корупція є такою широко поширеною і руйнівною проблемою, важливо боротися з нею з усіх боків. Вивчення особистих чинників мають цінність для прогнозування корупційної поведінки.

Зміна організаційної культури може зайняти багато часу, тому робота з індивідуальними відмінностями людей може виявитися більш ефективною стратегією. Наприклад, ініціативи зі зміцнення моральних цінностей або наймання і просування співробітників на основі їхніх моральних якостей. Компанії могли б приділяти більше уваги моральним цінностям від самого початку процесу найму, а також могли б застосовувати поведінкові «підштовхування», щоб змусити людей діяти більш етично. Керівники державних структур, компаній та організацій повинні підтримувати заходи, які покращують потоки інформації про витрати корупції, заохочують етичну поведінку і встановлюють базові стандарти сумлінності, а також покращують процес прийняття організаційних рішень.

Але не слід забувати і про те корупційна поведінка не виникає у вакуумі. Натомість вона вбудована в соціокультурний контекст, який зумовлює і визначає її. Люди не діють ізольовано, їхні психологічні особливості, поведінка формуються соціальним світом, в якому на сьогоднішній день поруч з іншими негараздами, дуже низький рівень добробуту та стан соціальної захищеності більшості громадян.

Як слушно зазначають українські вчені-психологи - «за умов панування правового нігілізму, соціальної нестабільності і невпевненості у своєму майбутньому, падіння моральності, відсутності чіткої державної ідеології службовцю, який, умовно кажучи, стоїть перед вибором: чесно виконати свій обов'язок чи зловжити владою або посадовим становищем, - легко схилитися до корупційної форми поведінки. І справа тут не в культивуванні психології користолюбства і жадібності, а в стереотипах суспільної свідомості, що спонукають відтворювати саме такий, а не інший варіант взаємодії. Корупція поступово стає нормою, інакше кажучи - звичкою, в якій не вбачається нічого екстраординарного» [28].

Література

1. Ackerman R.A. et al., Experts' Views Regarding the Conceptualization of Narcissism. Journal of Personality Disorders 31(3):1-16, June 2016. DOI:10.1521/pedi 2016 30 254.

2. Ackerman R.A., M.B. Donnellan Evaluating Self-Report Measures of Narcissistic Entitlement. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment 35(4), December 2013. DOI:10.1007/s10862-013-9352-7.

3. Ajzen I. The theory of planned behavior. Organizational Behavior and Human Decision Processes. Volume 50, Issue 2, December 1991, Pages 179-211 // https://doi.org/10.1016/0749-5978(91)90020-T.

4. Blackburn, K., & Forgues-Puccio, G. F. (2009). Why is corruption less harmful in some countries than in others? Journal of Economic Behavior & Organization, 72(3), 797-810 // https://doi.org/10.1016/i.iebo.2009.08.009.

5. Brian S. Connelly, Deniz S. Ones. The Personalityof Corruption. A National-Level Analysis. University of Minnesota // https://www.researchgate.net/publication/249630144 The Personality of CorruptionA National-Level Analysis.

6. Charles A. O'Reilly, Bernadette Doerr Conceit and deceit: Lying, cheating, and stealing among grandiose narcissists. Personality and Individual Differences, Volume 154, 1 February 2020, 109627 //https://doi.org/10.1016/i.paid.2019.109627.

7. Cohen, T. R., Wolf, S. T., Panter, A. T., & Insko, C. A. (2011). Introducing the GASP scale: A new measure of guilt and shame proneness. Journal of Personality and Social Psychology, 100(5), 947-966 // https://doi.org/10.103 7/a0022641.

8. Crysel L. C., Crosier B. S., Webster G. D. (2013). The Dark Triad and risk behavior. Pers. Individ. Dif. 54, 35-40.https://doi.Org/10.1016/i.paid.2012.07.029.

9. Damilare A Fagbenro, Adekunle A Kenku, Mathew O Olasupo. Personality Traits and Attitude towards Corruption among Government Workers. Psychol Behav Sci Int J. 2019; 11(1): 555801. DOI: 10.19080/PBSIJ.2019.11.555801.

10. Daniel Treisman. The causes of corruption: a cross-national study. Journal of Public Economics. Volume 76, Issue 3, June 2000, Pages 399-457 // https://doi.org/10.1016/S0047-2727(99)00092-4.

11. Deeper meanings of corruption. // https://www.unodc.org/e4j/zh/anticorruption/module-1/key-issues/deeper-meanings-of-corruption.html.

12. Does the Dark Triad of Personality Predict Corrupt Intention? The Mediating Role of Belief in Good Luck. Huanhuan Zhao, Heyun Zhang, and Yan Xu // https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00608.

13. Egan V., Hughes N., Palmer E. J. (2015). Moral disengagement, the dark triad, and unethical consumer attitudes. Personality and Individual Differences. Volume 76, April 2015, Pages 123-128.https://doi¦org/10¦1016/i¦paid¦2014¦11¦054.

14. Hajhoseiny et al., Are Those with Darker Personality Traits more Willing to Corrupt When They Feel Anxious? Interdisciplinary Journal of Management Studies (formerly known as Iranian Journal of Management Studies Volume Issue 3, September 2019. Pages 451-479 // https://doi.org/ 10.22059/IJMS.2019.266704.673335.

15. Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. The American Psychologist, 44(3), 513-524. https://doi.Org/10.1037/0003-066X.44.3.513.

16. Hodson G., Hogg S. M., MacInnis C. C. The role of «dark personalities» (narcissism, Machiavellianism, psychopathy), Big Five personality factors, and ideology in explaining prejudice. Journal of Research in Personality, Volume 43, Issue 4, August 2009, Pages 686-690 // https://doi.org/10.1016/i.irp.2009.02.005.

17. Zibei Gu at all. How does narcissism influence corruption? The moderating role of boredom, Personality and Individual Differences. Volume 183, December 2021, 111149/ https://doi.org/10.1016/i.paid.2021.111149.

18. Jaber-Lopez et al. Physiological and behavioral patterns of corruption Frontiers in Behavioral Neuroscience 8(434):434. 2014. DOI:10.3389/fnbeh.2014.00434.

19. Jonason P. K., Koenig B. L., Tost J. (2010). Living a fast life: the Dark Triad and life history theory. Hum. Nat. Interdisc. Biosoc. Perspect. 21, 428442. https://doi.org/10.1007/s12110-010-9102-4.

20. Jones D. N. What's mine is mine and what's yours is mine: the Dark Triad and gambling with your neighbor's money. J. Res. Pers. 47, 563-571// https://doi.org/10.1016/i.irp.2013.04.005

21. Laura Underkuffler. Captured by Evil: The Idea of Corruption in Law (November 14, 2019). Cornell Legal Studies Research Paper No. 19-41, 50 p http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3486923.

22. Lesnik, R., & Blanc, H. (1990). L'empire corrompu. R. Laffont (1 janvier 1990) 263 pages.

23. Nicole Azizli et al. Lies and crimes: Dark triad, misconduct, and highstakes deception. Personality and Individual Differences. Volume 89, January 2016, Pages 34-39 https://doi.org/10.1016/j.paid.2015.09.034.

24. O'Boyle, E. H., Forsyth, D. R., Banks, G. C., and McDaniel, M. A. (2012). A meta-analysis of the Dark Triad and work behavior: a social exchange perspective. J. Appl. Psychol. 97, 557-579. https://doi.org/10.1037/A0025679.

25. Pacheco-Unguetti, A. P., Acosta, A., Callejas, A., & Lupianez, J. (2010). Attention and anxiety: Different attentional functioning under state and trait anxiety. Psychological Science, 21(2), 298-304. https://doi.org/10.1177/0956797609359624.

26. Paul Rose. The happy and unhappy faces of narcissism. Personality and Individual Differences, Volume 33, Issue 3, August 2002, Pages 379-391. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00162-3.

27. Paulhus D. L., Williams K. M. (2002). The Dark Triad of personality: Narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. J. Res. Pers. 36, 556-563.. https://doi.org/10.1016/S0092-6566(02)00505-6.

28. Психологічні засади запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування [Текст]: навч. посіб. / О. І. Кудерміна, Л. І. Казміренко, В. Г. Андросюк, А. Б. Фодчук. - Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2019. - 168 с.

29. Rabl T., Kuhlmann T. M. (2008). Understanding corruption in organizations-Development and empirical assessment of an action model. J. Busin. Eth. 82, 477-495. https://doi.org/10.1007/s10551-008-9898-6.

30. Rachman S. (2004). Fear of contamination. Behaviour Research and Therapy, 42(11), 1227-1255. // https://doi.org/10.1016/i.brat.2003.10.009.

31. Radeah Mohammed Hamididina & Mogeda El Sayed El Keshky. Does the dark triad predict intention to commit corrupt acts? The mediating role of financial anxiety among Saudi students. _Volume 75, 2023. - Issue 1 // https://doi.org/10.1080/00049530.2Q23.2177498.

32. Rauthmann J. F., Kolar G. P. (2013). Positioning the Dark Triad in the interpersonal circumplex: the friendly-dominant narcissist, hostilesubmissive Machiavellian, and hostile-dominant psychopath? Pers. Individ. Dif. 54, 622-627 // https://doi.Org/10.1016/i.paid.2012.11.021.

33. Sobhani M., Bechara A. (2011). A somatic marker perspective of immoral and corrupt behavior. Soc. Neurosci. 6, 640-652// https://doi.org/10.1080/17470919.2011.605592.

34. Tanner, C., Linder, S., & Sohn, M. (2022). Does moral commitment predict resistance to corruption? Experimental evidence from a bribery game. PloS one, 17(1) // https://doi.org/10.1371/iournal.pone.0262201.

35. Transparency International, (Dec. 15th, 1998) // http://www.transparancy.de/mission.html.

36. Weiss, H. M., & Cropanzano, R. (1996). Affective events theory: A theoretical discussion of the structure, causes and consequences of affective experiences at work. In B. M. Staw & L. L. Cummings (Eds.), Research in organizational behavior: An annual series of analytical essays and critical reviews (pp. 1-74) // https://www.researchgate.net/profile/Russell-Cropanzano/publication/228079335 Affective Events Theory A Theoretical Di scussion of The Structure Cause and Consequences of Affective Experiences at Work/1inks/59e13575458515393d534b8e/Affective-Events-Theorv-A-Theoretical-Discussion-of-The-Structure-Cause-and-Consequences-of-Affective-Experiences-at-Work.pdf.

37. Yang Hu at all Are Guilt-Prone Power-Holders Less Corrupt? Evidence From Two Online Experiments. Social Psychological and Personality Science, May 22, 2023 // https://doi.org/10.1177/1948550623116851.

Размещено на Allbest.ru