Основні психотипи та їх вплив на вивчення іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

ОСНОВНІ ПСИХОТИПИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Тулюлюк Катерина Василівна канд. філол. наук, асистент кафедри сучасних іноземним мов та перекладу факультету історії, політології та міжнародних відносин Слухенська Руслана Василівна канд. пед. наук,

доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини

Анотація

У сучасному світі облік психологічного аспекту щодо іноземних мов стає особливо актуальним. Дослідження показали, що екстравертам та інтровертам потрібні різні форми навчання іноземних мов: для одних занурення в мовне середовище було ефективним, для інших швидше нудним. Екстравертам краще вдавалися колективні форми роботи, а інтроверти воліли виконувати роботу в індивідуальному режимі. Амбіверти ж, що поєднують у собі якості інтроверта та екстраверта, чудово почували себе при виконанні завдань як у індивідуальної, і у колективної роботі.

Ключові слова: інтроверт, екстраверт, амбіверт, іноземна мова, психотип.

Виклад основного матеріалу

Входження України у глобальну економічну систему зумовило підвищення вимог до підготовки фахівців, які готові вести активну спільну діяльність із закордонними партнерами, використовуючи професійну іншомовну компетенцію шляхом активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес. У зв'язку з цим стає актуальним розгляд питань, що стосуються змісту навчання та відповідного сучасного автентичного навчального матеріалу, врахування психологічних особливостей студентів вузів та впровадження раціональних організаційних форм відповідно до рівня володіння іноземною мовою.

Знання іноземної мови сприяє інтеграції у світовий економічний простір, дозволяє отримувати інформацію, здійснювати комунікацію в усній чи письмовій формі - і таким чином, відповідати вимогам, що висуваються сучасним ринком праці. Сьогодні в системі освіти загалом спостерігаються зміни, які ставлять перед професорсько-викладацьким складом ряд певних завдань. Ці завдання щодо таких проблем, як використання раціональних організаційних форм навчання з урахуванням психологічних особливостей студентів, що належать до різних психотипів: екстравертам, інтровертам та амбівертам, вирішуються за допомогою відбору відповідного навчального матеріалу, що відповідає сучасним вимогам освіти. Відтак важливим є індивідуальний підхід з урахуванням психологічних особливостей підготовки студентів у вишах [2, 4].

Особливо гостро дана проблема виявилася в час дистанційного навчання під час пандемії коронавірусу - COVID-19, тоді й з'ясувалося, що на відміну від аудиторних занять «face to face», кожен студент отримав можливість сприймати та обробляти навчальний матеріал у своєму темпі, відповідно до своїх індивідуальних психологічних особливостей. Зараз, під час війни, ці виклики освітній системі ще сильніші й більш проблематичні.

Варто сказати, що актуальність цієї статті обумовлена змінами не тільки в системі освіти в цілому, а також при навчанні кожного студента під час «lockdown» чи дистанційного навчання в умовах повномасштабної. Мета нашого дослідження полягала у розробці концепції індивідуального підходу з урахуванням психологічних особливостей щодо навчання студентів іноземних мов, що належать до різних особистісних психотипів та темпераментів.

Аналізуючи питання значимості індивідуального підходу щодо вивчення іноземних мов можемо об'єктивізувати, що «індивідуалізація навчання - це організація навчального процесу, вибір методів, прийомів, темп навчання якої обумовлюється індивідуальними психологічними особливостями суб'єктів навчального процесу» [6]. Питомо, що облік психологічного аспекту при індивідуальному підході до організації навчального процесу вимагає взяти до уваги особистісну характеристику, інтелектуальний розвиток, пізнавальний інтерес, мотивацію та психотип особистості. Таким чином на успішність навчання впливає багато факторів.

Здібності студентів до вивчення іноземних мов не завжди однакові: одним дається оволодіння іноземною мовою легко, тоді як в інших воно стає проблемним. Слід визнати, що існують відмінності у засвоєнні матеріалу у екстравертів, інтровертів та амбівертів. Аналізуючи інтереси та здібності психотипів, а також перспективи розвитку їх здібностей, слід визнати, що вони є ключовим моментом під час навчання іноземної мови. У більшості випадків, на практичних заняттях з іноземної мови враховуються психологічні особливості вказаних психотипів. Варто зазначити, що індивідуалізація навчання студентів має носити як епізодичний, а й системний характер. Дотримуємося думки, що системна індивідуальна робота має заздалегідь плануватися з урахуванням психологічних особливостей студентів та їх належності до різних груп психотипів.

Зробимо невеликий екскурс в історію питання. Вперше поняття «екстраверсія - інтроверсія» було введено К. Юнгом на початку XX століття для позначення двох протилежних типів особистості. При формулюванні визначення даних психотипів враховувалися психологічні особливості студентів: комунікабельність, балакучість, честолюбство, наполегливість, активність та ін [3]. психологічний навчальний іноземний мова

Дослідження Р. Драммонда та А. Стоддарта виявлени, що екстраверти не схильні до послідовності, логічності, науковості та аналітичності мислення, тоді як для інтровертів характерна протилежна картина [1]. Відтак, існує психотип, який має риси характеру інтроверта та екстраверта одночасно, це амбіверт.

Особистість амбіверта характеризується здатністю адаптуватися до будь-яких умовам у суспільстві. Вони легко переходять з одного психологічного стану в інший, від замкнутості, характерної інтровертам, до комунікабельності, властивої екстравертам. Вміння пристосовуватися до ситуації, почуваючи себе однаково комфортно, спілкуючись із оточуючими чи перебуваючи тривалий час у повній самоті, допомагає їм виконувати різні види як комунікативних, так і письмових завдань.

У науковій сфері викладання іноземних мов існує величезна кількість психологічних досліджень, присвячених особливостям навчання студентів іноземним мовам. Однак, недостатньо вивчене питання навчання студентів вишів з урахуванням психологічних особливостей. Ми спробували розглянути у нашому дослідженні особистісні психотипи студентів, які, на нашу думку, найбільш поширені та важливі при навчанні іноземних мов у вищих навчальних закладах. При проведенні анкетування Г. Айзенка ми застосували двофакторну модель вимірювання екстравертованості та емоційної стійкості. На сайті студенти пройшли онлайн тестування, інтерпретація результатів проводилася на основі психологічних характеристик особистості, з урахуванням порогу виразності психологічні властивості. Так, було виявлено, що серед студентів 58% складають екстраверти, 23% яскраві екстраверти, 10% інтроверти, 5% глибокі інтроверти та 26% амбіверти, яким притаманні риси обох типів і вони можуть виявляти якості та тих та інших відповідно до ситуації, в якій вони перебувають.

Відповідно до окреслених типових психічних характеристик для кожного психотипу ми розробили концепцію індивідуального підходу з урахуванням психологічних особливостей та використовували її в процесі отримання знання та освоєння чужої мови.

Відштовхуючись від досвіду іноземних та вітчизняних науковців, ми розглянули психотипи на психологічному, інтелектуальному та комунікативному рівнях [5, 4, 6]. Останній рівень є найважливішим щодо іноземної мови та якісного оволодіння нею. У системі комунікативної іншомовної освіти викладач має відтворювати на занятті ситуації, що є моделлю реального процесу спілкування на робочому місці, тому особливе значення набуває застосування різних практико-орієнтованих методів, таких, як імітація ділового спілкування, ділові та рольові ігри, проект, занурення у мовне середовище, де я така можливість. Для якіснішого засвоєння матеріалу при реалізації цих комунікативно-інтерактивних методів також необхідно враховувати психотипи студентів у групі.

Розглянемо приклад рольової гри «Консультант - покупець. У магазині техніки». Екстраверти, які характеризуються комунікабельністю, оптимістичністю, відчувають себе розкуто в процесі мовного спілкування, добре справляються з роллю «консультанта», який має вільно висловити свою думку, швидко та гнучко реагувати на висловлювання та побажання «клієнта», використовуючи різні комунікативні стратегії та тактики. Інтроверти впевненіше виконують роль «клієнта» - вони можуть наперед проаналізувати задану ситуацію, продумати типові питання та спланувати бесіду.

Залежно від свого психотипу студенти по-різному інтерпретують ситуації професійного спілкування, запропоновані для аналізу (метод Case Study). Так, під час аналізу кейсу з прийому працювати у компанію та при виконанні завдання щодо відбору персоналу, студенти обирають кандидатів для успішної роботи на посаді відповідно до свого психотипу. У групі, де переважають інтроверти, для кейсу слід підібрати ситуацію в компанії у сфері консультування та аналітики, у той час як у групі з переважанням екстравертів з великим успіхом пройде ділова гра «Лікар терапевт», «Викладач» тощо.

На початку 2020 року в період пандемії коронавірусу вийшов наказ про перехід навчальних закладів на дистанційне навчання, і наші викладачі змогли злагоджено перейти на цю форму навчання завдяки вже накопиченого досвіду організації онлайн-навчання в електронному інформаційно-освітньому середовищі. Паралельно з використанням вже апробованих курсів у MOODLE ми розпочали активне застосування платформ для проведення відео конференцій Google meet. Це дозволило вести заняття в режимі онлайн, забезпечило взаємодію зі студентами та реалізацію освітніх програм у дистанційний режим.

Найбільш ефективними для екстравертів методами навчання іноземної мови були інтерактивними форми роботи, як у форматі «offline», так і «online».

Відтак інтровертам краще вдавалися завдання аналітичного типу. Успішність іншомовної професійної комунікації пов'язано в основному з екстравертованістю, оскільки студенти з цими властивостями особистості мають більш сформовану комунікативну компетенцію і в них краще розвинене творче мислення.

Можемо окреслити основні критерії, які можуть покращити засвоєння іноземної мови різними психотипами: наближення навчання до ідеальних умов, спроба забезпечити кожному студенту максимально комфортні методи та форми навчання; здійснення нівелювання різниці в комунікативній підготовці у екстравертів та інтровертів, використовуючи різні види завдань з урахуванням їх психологічних особливостей. Індивідуальний підхід та знання типових особливостей психотипів студентів дозволяють викладачам ефективно використовувати їх у процесі викладання іноземних мов і дадуть позитивні результатів.

Важливо зауважити, що адаптація студентів до нових умов навчання також проходила по-різному в залежності від їх психотипу. Незважаючи на те, що режим відео конференцій дає можливість для застосування практикоорієнтованого підходу та розвитку навичок усного мовлення, екстраверти висловлювали думку про перевагу аудиторних занять та живої комунікації з викладачем та групою, проте вони швидко включалися до групової роботи на електронних платформи. Інтроверти почувалися досить комфортно та впевнено, із захопленням використовуючи технічні можливості комп'ютерного навчання.

Висновки

Таким чином, можна з упевненістю говорити про те, що в сучасному світі облік психологічного аспекту щодо іноземних мов стає особливо актуальним. Дослідження показали, що екстравертам та інтровертам потрібні різні форми навчання іноземних мов: для одних занурення в мовне середовище було ефективним, для інших швидше нудним. Екстравертам краще вдавалися колективні форми роботи, а інтроверти воліли виконувати роботу в індивідуальному режимі. Амбіверти ж, що поєднують у собі якості інтроверта та екстраверта, чудово почували себе при виконанні завдань як у індивідуальної, і у колективної роботі.

Список використаних джерел

1. Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції: курс лекцій: навч.'метод. посібник для студ. мовних спец. осв.'кваліф. рівня «магістр» (2011), 344.

2. Ніколаєва С. Ю. (1996) Практикум з методики тестування іншомовної лексич' ної компетенції (на матеріалі англійської мови), 312.

3. Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. (2009) Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти: навч.'метод. посіб., 460.

4. Drummond R., Stoddard A. (2002) Learning Style and Personality Type, Vol. 75(1), 99-104

5. Howarth E. (2001) Personality differences in serial learning under distraction. 379-382.

6. Kubacheva K.I., Baeva T.A. (2017) Teaching foreign language students sociotypes' (extroverts and introverts) personal characteristics in non-linguistic faculties. Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. Т.5., № 2, 317-320.

Размещено на Allbest.ru