Техніки майндфулнес для формування навичок саморегуляції у системі soft skills майбутніх викладачів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Техніки майндфулнес для формування навичок саморегуляції у системі soft skills майбутніх викладачів музичного мистецтва

Лю Сяобінь здобувачка ІІІ курсу ІІІ рівня освіти кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Большакова Тетяна В'ячеславівна заслужений дія мистецтв України, професор, декан факультету музичного мистецтва, Харківська державна академія культури, м. Харків

Анотація

майндфулнес психолого-педагогічний супровід учитель музичного мистецтва

У сучасних умовах надзвичайної конкуренції докладаються особливі зусилля вищої освіти для розвитку та вдосконалення компетентності особистості фахівця музичного мистецтва. У цьому процесі неабияку роль відіграють так звані «м'які» або «гнучкі» навички (soft skills), які є різновидом компетенцій, що безпосередньо не пов'язані з певним завданням, проте забезпечують успішність професійної діяльності та психологічне благополуччя спеціаліста.

У статті показано, що майндфулнес є дієвою практикою досягнення стану усвідомленості, що сприяє поліпшенню розумових здатностей, зниженню стресу, тривоги та негативних емоцій, посиленню самоконтролю, самодисципліни та саморегуляції, гнучкості мислення та концентрації уваги, зростанню обсягу пам'яті, підвищенню емпатії, а також поліпшенню стану фізичного здоров'я.

Метою статті є систематизація наявних методів діагностики та розвитку майндфулнес для застосування їх у практиці психолого-педагогічного супроводу майбутніх учителів музичного мистецтва.

Визначено основні принципи впровадження технік усвідомленості, зокрема: безпосереднє залучення одного з п'яти органів чуття, «якір», «повернення до якоря» та експериментування зі створенням власних практик майндфулнес протягом дня. Охарактеризовано прийоми та техніки майндфулнес-практик з усвідомленого дихання, прогулянок, спостереження та слухання.

Стандартизовано україномовну версію опитувальника для вивчення міри здатності до усвідомленості, що містить 10 тверджень, валідність та надійність якого доведено.

Показано результати впровадження майндфулнес-практик із майбутніми учителями музичного мистецтва. Доведено, що протягом двох місяців програма із застосуванням технік усвідомленого дихання, прогулянок, слухання та спостереження дозволила учасникам експериментальної групи підвищити власну усвідомленість, що позитивно позначилось на розумовій та творчій активності, впевненості у собі як суб'єкті творчої діяльності, сприяло зниженню тривоги перед виступом.

Ключові слова: майндфулнес, усвідомлення, саморегуляція, soft skills, майбутні викладачі музичного мистецтва, опитувальник, техніки, програма.

Abstract

Lui Xiabing postgraduate student, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv,

Bolshakova Tatyana Vyacheslavivna honored artist of Ukraine, professor, Dean of the Department of Music, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv

MINDFULNESS TECHNIQUES FOR THE FORMATION OF SELF- REGULATION SKILLS IN THE SYSTEM OF SOFT SKILLS OF FUTURE MUSIC TEACHERS

In the current conditions of extreme competition, special efforts are being made by higher education to develop and improve the competence of the personality of a music specialist. In this process, the so-called "soft" or "flexible" skills play a significant role, which are a type of competencies that are not directly related to a particular task, but ensure the success of professional activity and psychological well-being of a specialist.

The article shows that mindfulness is an effective practice of achieving a state of awareness that helps to improve mental abilities, reduce stress, anxiety and negative emotions, enhance self-control, self-discipline and self-regulation, flexibility of thinking and concentration, increase memory capacity, increase empathy, and improve physical health.

The purpose of the article is to systematize the existing methods of diagnosing and developing mindfulness for their application in the practice of psychological and pedagogical support of future music teachers.

The basic principles of implementing mindfulness techniques are defined, in particular: direct involvement of one of the five senses, "anchor", "return to the anchor" and experimentation with creating your own mindfulness practices during the day. The techniques and methods of mindfulness practices of conscious breathing, walking, observing and listening are described.

The Ukrainian-language version of the questionnaire for studying the degree of mindfulness, which contains 10 statements, has been standardized, and its validity and reliability have been proven.

The results of implementing mindfulness practices with future music teachers are shown. It is proved that within two months, the program with the use of conscious breathing, walking, listening and observation techniques allowed the participants of the experimental group to increase their own awareness, which had a positive effect on mental and creative activity, self-confidence as a subject of creative activity, and helped to reduce anxiety before the performance.

Keywords: mindfulness, awareness, self-regulation, soft skills, future music teachers, questionnaire, techniques, program.

Постановка проблеми

У сучасних умовах надзвичайної конкуренції докладаються особливі зусилля вищої освіти для розвитку та вдосконалення компетентності особистості фахівця музичного мистецтва. У цьому процесі неабияку роль відіграють так звані «м'які» або «гнучкі» навички (soft skills). Поняття м'яких або гнучких навичок використовуються для позначення всіх компетенцій, які безпосередньо не пов'язані з певним завданням, проте забезпечують успішність професійної діяльності та психологічне благополуччя спеціаліста.

Термін "майндфулнес" використовується для позначення психологічного стану усвідомленості, а також практики, що сприяє цьому усвідомленому стану, або стану усвідомленості і передбачає спосіб обробки інформації та характерологічну рису особистості. За останні два десятиліття дослідження усвідомленості (далі - майндфулнес) та її застосування технік майндфулнес у практичній діяльності фахівців гуманітарних спеціальностей значно поширились. Маючи витоки із буддистської концепції, сьогодні майндфулнес розуміється як невід'ємна якість свідомості, яку можна виміряти емпірично і науково [3; 19]. Також є очевидним, що майндфулнес не вимагає жодних релігійних, етичних, духовних чи ідеологічних зобов'язань для практики [26].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковий інтерес до майндфулнес значною мірою пов'язаний з роботою доктора Джона Кабат- Зінна, американського дослідника технік зменшення стресу. Дж. Кабат-Зінн почав наукові розвідки з технік майндфулнес в середині 1970-х років, зосередившись на клінічному застосуванні медитації усвідомленості для людей, які страждають від хронічного болю і хвороб, пов'язаних зі стресом [17; 18]. На основі цього дослідження він розробив навчальну програму "Зменшення стресу на основі усвідомленості" (MBSR) - восьмитижневий навчальний курс, який успішно застосовується для широкої аудиторії: від онкохворих і тих, хто страждає від депресії, до керівників підприємств, які перебувають у стані сильного стресу [14; 26].

Мета статті - систематизувати наявні методи діагностики та розвитку майндфулнес для застосування їх у практиці психолого-педагогічного супроводу майбутніх учителів музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Усвідомленість є практикою взаємодії розуму і тіла, яка приносить користь як психічному, так і фізичному здоров'ю. Основна психологічна зміна, яка відбувається під час практики майндфулнес, - це підвищення усвідомленості думок, почуттів і відчуттів у теперішньому моменті. З часом практика усвідомленості може допомогти вам усвідомити простір між тим, як ви помічаєте переживання і реагуєте на них, дозволяючи вам сповільнитися і спостерігати за процесами свого розуму [3]. Кінцевою метою практики усвідомленості є можливість скористатися цим простором і приймати більш усвідомлені рішення - прокинутися від життя на автопілоті, заснованого на непродуктивних звичках розуму [3; 26].

Цілком очевидним виявляється, що майндфулнес може бути корисною в подоланні стресу або інших негативних переживань. Наприклад, індивід може перебувати у ситуації, коли злиться або переживає стан стресу і при цьому вчиняти щось або висловлювати думки, які насправді не мав на увазі. У такі моменти йому може здаватися, що він не контролює свої слова чи дії - так, ніби він реагує на ситуацію, не думаючи про неї. Переживаючи такий момент, техніки майндфулнес та володіння усвідомленістю можуть допомогти кількома способами. Передусім, майндфулнес може допомогти вам краще усвідомлювати свої емоції до того, як вони будуть експілкуватись. Замість того, щоб усвідомлювати свій гнів лише після того, як людина накинулася на когось, вона може «вловити» свій гнів, коли він ще слабкий, і вжити заходів, щоб розсіяти його. Крім того, усвідомленість може допомогти індивідові поглянути на свої думки та емоції з більшою об'єктивністю. Замість того, щоб дозволяти незначним подіям викликати негативне мислення, усвідомленість дозволяє зробити крок назад і визнати переживання стресу або тривоги, і ця тривога може впливати на думки [24].

Майндфулнес може допомогти у реагуванні на власні емоції після того, як вони будуть розпізнані. Проблеми з регулюванням емоцій традиційно поділяються на дві категорії: придушення або надмірна реактивність. Замість того, щоб повністю ігнорувати емоції або реагувати на кожну емоцію імпульсивно, майндфулнес пропонує третій варіант: "бути з" емоціями. Утримуючи свої емоції в усвідомленому стані, уможливоюється відокремлення своїх «сирих» емоцій та супутніх відчуттів від думок, які індивід має стосовно власних переживань. Це буде різницею між тим, щоб думати про всі причини вашого засмучення і просто визнати, що ви засмучені. Перебування зі своїми емоціями в такий спосіб дозволяє уважно спостерігати за ними, поки вони природним чином не пройдуть, а також дозволяє свідомо приймати рішення про те, як реагувати на інформацію, яку надають ваші емоції [24].

Згідно Американської психологічної асоціації були отримані деякі емпірично підтверджені переваги майндфулнес, що передбачають такі психологічні та фізичні поліпшення у стані людини, яка займається відповідними техніками [2; 4; 5; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 15; 16; 20; 21; 22; 23; 25; 27]:

- підвищення обізнаності про свої розумові можливості;

- значне зниження стресу, тривоги та негативних емоцій;

- посилення самоконтролю над румінативним мисленням, що є ключовою причиною і симптомом депресії та тривоги;

- підвищення розумової гнучкості та зосередженості уваги;

- зростання обсягу оперативної пам'яті;

- зменшення кількості відволікаючих думок;

- зниження емоційної реактивності;

- підвищення довільності, здатності до відповідальної самоврегульо- ваної поведінки;

- підвищення емпатії, співчуття та усвідомлення емоцій інших людей;

- посилення роботи імунної системи;

- збільшення щільності мозку та нейронної інтеграції в ділянках, що відповідають за позитивні емоції, саморегуляцію та довгострокове планування;

- зниження артеріального тиску;

- зниження рівня кортизолу в крові (основного гормону стресу);

- більша стійкість до захворювань, пов'язаних зі стресом, таких як хвороби серця;

- підвищення саморозуміння та самоприйняття;

- зростання здатності до прийняття інших людей;

- зростання почуття моралі, інтуїції та сміливості до змін;

- посилення контролю над автоматичною поведінкою;

- підвищення самодисципліни.

У практиці майндфулнес навчання тому, як бути уважним, - це лише частина її призначення. Основна частина цієї практики полягає в ознайомленні з тим, як це - бути уважним, і в тому, як краще "запам'ятовувати", щоб підтримувати усвідомленість. Це означає, що майже будь-яку діяльність можна перетворити на практику усвідомленості, якщо вона включає такі основні компоненти:

1. Безпосереднє залучення одного з п'яти органів чуття - зосередження на одному з органів чуття заземлює у теперішньому моменті. Це також дає можливість відокремити чуттєвий досвід від думок, які ви маєте про нього.

2. "Якір" - слугує об'єктом уваги під час практики уважності. Наприклад, якщо уважно стежати за своїм диханням, вам слід намагатися підтримувати постійне усвідомлення фізичного відчуття того, як дихання входить в тіло і виходить з нього. Це відчуття того, як повітря входить і виходить з ніздрів, або навіть відчуття того, як легені розширюються і стискаються.

Конкретне відчуття не має значення, якщо можна на ньому зосередитися. Іншими поширеними прикладами якорів є звук дзвоника або смак і текстура їжі.

3. Повернення до якоря - ось звідки походить сила практики усвідомленості. Швидше за все, ви зможете залишатися зосередженими на своєму якорі лише кілька хвилин, перш ніж відволічетеся. Це нормально і очікувано. Коли ви зрозумієте, що втратили фокус, м'яко перефокусуйте свою увагу на якорі. З часом і практикою розум почне заспокоюватися, і можна буде зосереджуватися довше.

4. Експериментування зі створенням власних практик майндфулнес протягом дня. Можна проявляти уважність до відчуттів на підошвах ніг під час ходьби, або до смаку і текстури ранкової кави. Наявність ритуалізованої та структурованої практики може бути корисною. Нижче наведено інструкції для двох поширених практик усвідомленості [24].

Найбільш поширеною технікою майндфулнес є усвідомлене дихання. Далі наводяться основні рекомендації з усвідомленого дихання.

1. Поза - прийміть зручну вертикальну, але розслаблену позу сидячи. Не обов'язково сидіти на підлозі. Головне - вибрати позу, яка дозволяє почуватися комфортно і бути уважним. Можна тримати очі відкритими, або заплющеними, щоб не відволікатися. При відкритих очах, погляд має м'яко сковзити, не фокусуючись на якомусь конкретному об'єкті.

2. Заземлення - треба помітити будь-яку напругу, яка тримається у тілі. Розслабити обличчя і щелепи, плечі. Відчуйте, як вага вашого тіла лежить на землі або на стільці.

3. Зверніть увагу на своє дихання - як тільки ви почнете відчувати заземлення у своєму тілі, спробуйте звернути увагу на відчуття свого дихання. Деякі відчуття, на яких ви можете зосередитися, включають повітря, яке входить і виходить з вашого носа, розширення і стиснення ваших легенів або звук повітря в горлі. Якщо вам важко відчувати своє дихання, може допомогти покласти одну руку на живіт, щоб ви могли відчути, як він піднімається і опускається під час дихання.

4. Зосередьтеся на диханні - тепер, коли ви зосередили свою увагу на диханні, намагайтеся утримувати її якомога довше. Не забувайте залишатися розслабленими як у позі, так і в увазі. Якщо ви відчуваєте, що стаєте жорсткими або дрімаєте, не соромтеся змінити позу і зняти будь-яку напругу, яку ви відчуваєте.

Якщо ви помітили, що ваша увага відволіклася від дихання, м'яко поверніть її назад, щоб відчути своє дихання в теперішньому моменті. Якщо ви помічаєте, що виникають думки, намагайтеся не засуджувати їх або себе! Просто визнайте їх присутність і відпустіть їх [24].

Прикладами вправ на усвідомлене дихання є такі:

1. «Малювання долоні» - вдихнув носом та видихаючи ротом, малюйте на долоні різні фігури, літери, цифри.

2. «Колючий їжачок» - піднесіть до носу пальці або долоню і короткими переривчастими видихами імітуйте, як їжачок сердиться, при цьому відчуваючи тепло і вологість видиху. Вдих і видих робіть через ніс.

3. «Боксер після бою» - сильно стисніть кулаки на вдиху. На кожен видих відгибайте по одному пальцю, насолоджуючись вдихом. Вдих - стиснули кулачки. Видих - викинули з долоні великий палець лівої руки, затримали дихання, а потім насолодились вдихом. Наступний - вказівний палець, і так на обидвох руках.

4. «Морська зірка» - у цій техніці дихання діти тримають одну руку у положенні морської зірки (пальці широко розставлені), а пальці другої руки обводять кожен її палець, одночасно зосереджуючись на регулярному диханні.

Крім того, доцільно практикувати надування мильних бульбашок та повітряних кульок.

Другою техінкою майндфулнес, застосованою у нашому дослідженні, є усвідомлені прогулянки, що передбачають такі умови:

1. Постава - стійте прямо і уважно, але не жорстко. Рівномірно розподіліть свою вагу між стопами. Ви можете розслабити руки по боках або тримати їх за спиною, якщо вони відволікають. Відчуйте, як вага вашого тіла спирається на землю. Злегка розслабтеся і опустіть погляд, якщо це допоможе вам зосередитися.

2. Вибір шляху - якщо ви вперше пробуєте усвідомлену ходьбу, можливо, вам буде комфортніше, якщо ви виберете короткий шлях (не довший за 100 метрів) і будете ходити туди-сюди по ньому. Коли ви звикнете до практики, не соромтеся вибирати більш складний шлях або навіть спробувати ходити усвідомлено впродовж дня.

3. Ходьба - роблячи перші кроки, зосередьте свою увагу на відчутті того, як ваша вага переноситься на підошви ніг. Якщо ви ходите босоніж, спробуйте помітити текстуру землі. Підтримуйте рівномірний ритм під час ходьби; також може бути корисно йти трохи повільніше, ніж ви зазвичай ходите.

4. Не збивайтеся з ритму - коли ви потрапляєте в ритм, зосередьте свою увагу на відчуттях, що йдуть від підошов ваших ніг. Якщо ви зловите себе на тому, що відволікаєтесь, м'яко поверніть увагу назад до своїх ніг. Знову ж таки, найважливішим аспектом цієї практики є не те, як довго ви залишаєтесь зосередженими, а те, що ви помічаєте, що ваш розум блукає, а потім перефокусуєте його [24].

Прикладом техніки усвідомленої ходьби може бути така:

1. Щоб практикувати медитацію під час ходьби, почніть з пошуку потрібного місця завдовжки хоча б 3-5 метрів. Виконуючи вправу, можна ходити всередині свого будинку, на вулиці, у дворі чи будь-де, де є для цього достатній простір.

2. На хвилину зупиніться і закрийте очі. Відчуйте позу тіла, свої ноги на землі та будь-які зміни у своїх враженнях.

3. Розплющте очі. Виберіть, яка нога зробить перший крок. Піднімаючи її, відчуйте, як нижня поверхня ступні втрачає контакт із землею. Перенісши ногу вперед, спостерігайте за відчуттями, що виникають у міру того, як ступня знову стикається із землею.

4. Підніміть іншу ногу і стежте за своїми враженнями з тим самим усвідомленням. Не забувайте, що ця вправа як на розвиток усвідомленості, так і на вдосконалення концентрації. Коли розум відволічеться у блуканні, просто поверніть його до відчуттів у ногах.

5. Пройдіть 3-5 метрів і свідомо поверніться. Повертаючись, зверніть увагу, як тазостегнові суглоби, ноги та тулуб узгоджують свої дії, щоб повернути ваше тіло. Ідіть повільно, роблячи один крок кожні три-чотири секунди.

6. Можна підключити до вправи просту словесну практику, схожу на мантру. У цьому випадку, піднімаючи ногу, подумайте (або промовте): "піднімаємо". Переносячи ногу вперед, подумайте: "рухаємо", а опускаючи, подумайте: "ставимо".

7. Коли час виконання вправи закінчиться, зупиніться та замріть на деякий час. Вийшовши з медитації та повернувшись у повсякденне життя, намагайтеся зберегти хоча б частину досягнутої усвідомленості рухів свого тіла.

Прикладами вправ на усвідомлене спостереження, запропонованих здобувачам були такі: 1) «Хмаринки» - спостерігати за хмаринками, уявляючи в їх фігурах реальні предмети, істоти та явища; 2) «Краплі дощу» - спостерігати за візерунками крапель, що стікають по поверхні вікна; 3) «Збільшувальне скло» - розглядати предмет ніби через таке скло, описати предмет у всіх деталях; 4) «Підзорна труба» - скрутити папір у трубу, подивитись через неї на предмети, уважно розглядаючи їх у деталях та описуючи; 5) «Свічка» - спостерігати за полум'ям свічки, роздивлятись, які фігури утворює віск, стікаючи донизу.

Прикладами технік на усвідомлене слухання, запропонованих здобувачам були такі: 1) «Співоча чаша» і 2) «Дзвоник» - виконання різних дій поки триває зву чаши чи дзвоника; 3) «Про що каже вулиця» - заплющити очі та прислуховуватися до усіх звуків, які оточують; за хвилину відкрити очі та перераховувати все, що чули; 4) «Радіо» - закрити очі та прислухатись до оточуючих предметів, обрати один з них і «додати» чи «прибрати» гучність, зосереджуючись тільки на цьому звуку; зробити це з іншим звуком.

Задля діагностики міри усвідомленості здобувачів було здійснено адаптацію опитувальника усвідомленості Р. Байера [1] (таблиця 1).

Таблиця 1Описові статистики для пунктів опитувальник усвідомленості

Пункти опитувальника	Середнє	Стандартне відхилення	Кореляція Пірсона	Альфа Кронбаха
1. Я можу спостерігати за своїми думками та почуттями, не гублячись у них.	2,56	1.89	0,789	0,780
2. Я усвідомлюю своє тіло та фізичні відчуття протягом дня.	2,45	1,78	0,987	0,779
3. Я легко знаходжу слова для опису своїх почуттів.	2,43	1,90	0,874	0,780
4. Я можу легко описати різні відчуття, які я відчуваю.	2,56	1,98	0,844	0,779
5. Я помічаю, коли мій розум блукає, і повертаю його в сьогодення.	2,51	1,93	0,890	0,778
6. Я усвідомлюю, які думки та емоції впливають на мої дії та поведінку.	2,43	1,79	0,900	0,777
7. Я можу прийняти неприємний досвід, не засуджуючи його.	2,57	1,85	0,790	0,779
8. Я можу усвідомлювати свої думки та емоції, не оцінюючи їх як добрі чи погані.	2,89	1,77	0,778	0,779
9. Я можу помічати свої думки та емоції, не реагуючи на них.	2,54	1,69	0,834	0,780
10. Я можу зробити паузу, перш ніж реагувати у складних або стресових ситуаціях.	2,55	1,89	0,875	0,779

Психометричну вибірку склали 231 особа, віком від 16 до 67 років, рівномірно представленої за статтю. У результаті аналізу відповідей за стандартною 5-бальною шкалою Лайкерта, де 1 - зовсім не згодний, а 5 - повністю згодний, було виявлено значення альфа Кронбаха для пунктів опитувальника, що становить 0,781 і є задовільним. Виходячи з результатів аналізу тверджень опитувальника, усі вони є пригодними і можуть бути включені в опитувальник.

Виходячи із описових статистик для сумарної шкали методики нами було визначено границі норми усвідомленості, що становлять 25-40 балів. Таким чином нижчі за норму показники свідчать про нестаток усвідомленості, невміння зосереджувати увагу на власних відчуттях та навколишньому предметному та соціальному середовищі, а вищі за норму бали вказують на вираження високої здатності до усвідомленого сприйняття дійсності, вміння переживати емоції та відчуття «тут і тепер», концентрувати увагу, чинити опір побічним думкам, регулювати стан у ситуації стресу, вміння бути уважним до внутрішніх відчуттів, до зовнішніх проявів реальності, у тому числі до реакцій інших людей.

Задля перевірки ефективності запропонованих технік майндфулнес було створено експериментальну (n=15) та контрольну (n=14) групи. У результаті впровадження технік майндфулнес було досягнуто зростання показників усвідомленості у майбутніх учителів музичного мистецтва, що склали експериментальну групу. Здобувачі, що були ознайомлені з представленими вище техніками та активно впроваджували їх протягом 2 місяців, мали позитивні зрушення у показниках усвідомленості, натомість в учасників контрольної групи ці показники не змінились (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка показників усвідомленості майбутніх учителів музичного мистецтва.

Додаткове анкетування учасників експериментальної групи показало, що 60% здобувачів вважають, що впровадження технік позитивно сприяло їх розумовій активності, 80% здобувачів вказали на зниження стану стресу загалом і 73% - перед виступом, концертом, 87% здобувачів зазначили покращення самопочуття та якості сну, 53% здобувачів вказали на актуалізацію позитивних станів натхнення та почуття впевненості у власних творчих силах одразу після виконання технік, а 47% - загалом у результаті занять.

Висновки

Майндфулнес є дієвою практикою досягнення стану усвідомленості, що сприяє поліпшенню розумових здатностей, зниженню стресу, тривоги та негативних емоцій, посиленню самоконтролю, самодисципліни та саморегуляції, гнучкості мислення та концентрації уваги, зростанню обсягу пам'яті, підвищенню емпатії, а також поліпшенню стану фізичного здоровя.

У представленій статті було апробовано опитувальник для діагности тики усвідомленості, валідність та надійність якого доведено.

Впровадження майндфулнес-практик протягом двох місяців із застосуванням технік усвідомленого дихання, прогулянок, слухання та спостереження дозволило учасникам експериментальної групи підвищити власну усвідомленість, що позитивно позначилось на розумовій та творчій активності, впевненості у собі як суб'єкті творчої діяльності, сприяло зниженню тривоги перед виступом.

Література

1. Baer, R. A., Smith, G. T., Hopkins, J., Krietemeyer, J., & Toney, L. Using self-report assessment methods to explore facets of mindfulness. Assessment, 13, 2006. Р. 27-45.

2. Barnes, S., Brown, K. W., Krusemark, E., Campbell, W. K., & Rogge, R. D. The role of mindfulness in romantic relationship satisfaction and responses to relationship stress. Journal of Marital and Family Therapy, 33, 2007. Р. 482-500. doi:10.1111/j.1752-0606.2007.00033.x

3. Black, D. S. A 40-year publishing history of mindfulness. Mindfulness Research Monthly, 1(5), 2010. Retrieved from http://www.mindfulexperience.org

4. Black, D. S. A brief definition of mindfulness. Mindfulness Research Guide. 2011. Retrieved from http://www. mindfulexperience.org

5. Cahn, B. R., & Polich, J. Meditation states and traits: Eeg, erp, and neuroimaging studies. Psychological Bulletin, 132, 2006. Р. 180-211. doi:10.1037/0033-2909.132.2.180

6. Carmody, J., & Baer, R. A. Relationships between mindfulness practice and levels of mindfulness, medical and psychological symptoms and well-being in a mindfulness-based stress reduction program. Journal of Behavioral Medicine, 31, 2008. Р. 23-33. doi:10.1007/s10865-007- 9130-7

7. Chambers, R., Lo, B. C. Y., & Allen, N. B. The impact of intensivemindfulness training on attentional control, cognitive style, and affect. Cognitive Therapy and Research, 32, 2008. Р. 303-322. doi:10.1007/s 10608-007-9119-0

8. Coffey, K. A., & Hartman, M. Mechanisms of action in the inverse relationship between mindfulness and psychological distress. Complementary Health Practice Review, 13, 2008. Р. 79-91. doi:10.1177/ 1533210108316307

9. Davidson, R. J. Affective styles, psychopathology, and resilience: Brain mechanisms and plasticity. American Psychologist, 55, 2000. Р. 1196-1214.

10. Davidson, R. J., Jackson, D. C., & Kalin, N. H. Emotion, plasticity, context, and regulation: Perspectives from affective neuroscience. Psychological Bulletin, 126, 2000. Р. 890-909.

11. Davidson, R. J., Kabat-Zinn, J., Schumacher, J., Rosenkranz, M., Muller, D., Santorelli, S. F., & Sheridan, J. F. Alterations in brain and immune function produced by mindfulness meditation. Psychosomatic Medicine, 66, 2003. Р. 149-152. doi:10.1097/01.psy.0000116716.19848.65

12. Davis, D., & Hayes, J. What are the benefits of mindfulness? A practice review of psychotherapy-related research. Psychotherapy, 48(2), 2011. Р. 198-208. doi:10.1037/a0022062

13. Farb, N. A. S., Anderson, A. K., Mayberg, H., Bean, J., McKeon, D., & Segal, Z. V. Minding one's emotions: Mindfulness training alters the neural expression of sadness. Emotion, 10, 2010. Р. 25-33. doi:10.1037/a0017151.supp

14. Grossman, P., Neimann, L., Schmidt, S., & Walach, H. Mindfulness-based stress reduction and health Figure 4. Credits: iStockphoto 6 Mindfulness: An Introduction benefits: A meta-analysis. Journal of Psychosomatic Research, 57, 2004. Р. 35-43. doi:10.1016/S0022- 3999(03)00573-7

15. Hoffman, S. G., Sawyer, A. T., Witt, A. A., & Oh, D. The effect of mindfulness-based therapy on anxiety and depression: A meta-analytic review. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 78,2010. Р. 169-183. doi:10.1037/a0018555

16. Jha, A. P., Stanley, E. A., Kiyonaga, A., Wong, L., & Gelfand, L. Examining the protective effects of mindfulness training on working memory capacity and affective experience. Emotion, 10, 2010. Р. 54-64. doi:10.1037/a0018438

17. Kabat-Zinn, J. Full catastrophe living: Using the wisdom of your body and mind to face stress, pain, and illness. New York: Delacorte. 1991.

18. Kabat-Zinn, J. Wherever you go, there you are: Mindfulness meditation in everyday life. New York, NY: Hyperion.2005.

19. Kohls, N., Sauer, S., & Walach, H. Facets of mindfulness - Results of an online study investigating the Freiburg mindfulness inventory. Personality and Individual Differences, 46, 2009. Р. 224-230. doi:10.1016/j.paid.2008.10.009

20. Lutz, A., Slagter, H. A., Rawlings, N. B., Francis, A. D., Greischar, L. L., & Davidson, R. J. Mental training enhances attentional stability: Neural and behavioral evidence. The Journal of Neuroscience, 29, 2009. Р. 13418-13427. doi:10.1523/JNEUROSCI.1614-09.2009

21. Moore, A., & Malinowski, P. Meditation, mindfulness and cognitive flexibility. Consciousness and Cognition, 18, 2009. Р. 176-186. doi:10.1016/j.concog.2008.12.008

22. Ortner, C. N. M., Kilner, S. J., & Zelazo, P. D. Mindfulness meditation and reduced emotional interference on a cognitive task. Motivation and Emotion, 31, 2007. Р. 271-283. doi: 10.1007/s 11031 -007-9076-7

23. Siegel, D. J. Mindfulness training and neural integration: Differentiation of distinct streams of awareness and the cultivation of well-being. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 2, 2007. Р. 259-263. doi:10.1093/scan/nsm034

24. Teasdale JD, Segal ZV, Williams JM, Ridgeway VA, Soulsby JM, Lau MA. Prevention of relapse/recurrence in major depression by mindfulness-based cognitive therapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(4), Р. 615-623. doi:10.1037//0022-006X.68.4.615

25. Wachs, K., & Cordova, J. V. Mindful relating: Exploring mind-fulness and emotion repertoires in intimate relationships. Journal of Marital and Family Therapy, 33, 2007. Р. 464-481. doi:10.1111/j.1752-0606.2007.00032.x

26. Walach, H., Nord, E., Zier, C., Dietz-Waschowski, B., Kersig, S., & Schupbach, H. Mindfulness-based stress reduction as a method for personnel development: A pilot evaluation. International Journal of Stress Management, 14(2), 2007. Р. 188-198. doi:10.1037/1072-5245.14.2.188

27. Williams, J. M. G. Mindfulness and psychological process. Emotion, 10, 2010. Р. 1-7. doi:10.1037/a0018360

References:

1. Baer, R. A., Smith, G. T., Hopkins, J., Krietemeyer, J., & Toney, L. Using self-report assessment methods to explore facets of mindfulness. Assessment, 13, 2006. Р. 27-45.

2. Barnes, S., Brown, K. W., Krusemark, E., Campbell, W. K., & Rogge, R. D. The role of mindfulness in romantic relationship satisfaction and responses to relationship stress. Journal of Marital and Family Therapy, 33, 2007. Р. 482-500. doi:10.1111/j.1752-0606.2007.00033.x

3. Black, D. S. A 40-year publishing history of mindfulness. Mindfulness Research Monthly, 1(5), 2010. Retrieved from http://www.mindfulexperience.org

4. Black, D. S. A brief definition of mindfulness. Mindfulness Research Guide. 2011. Retrieved from http://www. mindfulexperience.org

5. Cahn, B. R., & Polich, J. Meditation states and traits: Eeg, erp, and neuroimaging studies. Psychological Bulletin, 132, 2006. Р. 180-211. doi:10.1037/0033-2909.132.2.180

6. Carmody, J., & Baer, R. A. Relationships between mindfulness practice and levels of mindfulness, medical and psychological symptoms and well-being in a mindfulness-based stress reduction program. Journal of Behavioral Medicine, 31, 2008. Р. 23-33. doi:10.1007/s10865-007- 9130-7

7. Chambers, R., Lo, B. C. Y., & Allen, N. B. The impact of intensivemindfulness training on attentional control, cognitive style, and affect. Cognitive Therapy and Research, 32, 2008. Р. 303-322. doi:10.1007/s 10608-007-9119-0

8. Coffey, K. A., & Hartman, M. Mechanisms of action in the inverse relationship between mindfulness and psychological distress. Complementary Health Practice Review, 13, 2008. Р. 79-91. doi:10.1177/ 1533210108316307

9. Davidson, R. J. Affective styles, psychopathology, and resilience: Brain mechanisms and plasticity. American Psychologist, 55, 2000. Р. 1196-1214.

10. Davidson, R. J., Jackson, D. C., & Kalin, N. H. Emotion, plasticity, context, and regulation: Perspectives from affective neuroscience. Psychological Bulletin, 126, 2000. Р. 890-909.

11. Davidson, R. J., Kabat-Zinn, J., Schumacher, J., Rosenkranz, M., Muller, D., Santorelli, S. F., & Sheridan, J. F. Alterations in brain and immune function produced by mindfulness meditation. Psychosomatic Medicine, 66, 2003. Р. 149-152. doi:10.1097/01.psy.0000116716.19848.65

12. Davis, D., & Hayes, J. What are the benefits of mindfulness? A practice review of psychotherapy-related research. Psychotherapy, 48(2), 2011. Р. 198-208. doi:10.1037/a0022062

13. Farb, N. A. S., Anderson, A. K., Mayberg, H., Bean, J., McKeon, D., & Segal, Z. V. Minding one's emotions: Mindfulness training alters the neural expression of sadness. Emotion, 10, 2010. Р. 25-33. doi:10.1037/a0017151.supp

14. Grossman, P., Neimann, L., Schmidt, S., & Walach, H. Mindfulness-based stress reduction and health Figure 4. Credits: iStockphoto 6 Mindfulness: An Introduction benefits: A meta-analysis. Journal of Psychosomatic Research, 57, 2004. Р. 35-43. doi:10.1016/S0022-3999(03)00573-7

15. Hoffman, S. G., Sawyer, A. T., Witt, A. A., & Oh, D. The effect of mindfulness-based therapy on anxiety and depression: A meta-analytic review. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 78,2010. Р. 169-183. doi:10.1037/a0018555

16. Jha, A. P., Stanley, E. A., Kiyonaga, A., Wong, L., & Gelfand, L. Examining the protective effects of mindfulness training on working memory capacity and affective experience. Emotion, 10, 2010. Р. 54-64. doi:10.1037/a0018438

17. Kabat-Zinn, J. Full catastrophe living: Using the wisdom of your body and mind to face stress, pain, and illness. New York: Delacorte. 1991.

18. Kabat-Zinn, J. Wherever you go, there you are: Mindfulness meditation in everyday life. New York, NY: Hyperion.2005.

19. Kohls, N., Sauer, S., & Walach, H. Facets of mindfulness - Results of an online study investigating the Freiburg mindfulness inventory. Personality and Individual Differences, 46, 2009. Р. 224-230. doi:10.1016/j.paid.2008.10.009

20. Lutz, A., Slagter, H. A., Rawlings, N. B., Francis, A. D., Greischar, L. L., & Davidson, R. J. Mental training enhances attentional stability: Neural and behavioral evidence. The Journal of Neuroscience, 29, 2009. Р. 13418-13427. doi:10.1523/JNEUROSCI.1614-09.2009

21. Moore, A., & Malinowski, P. Meditation, mindfulness and cognitive flexibility. Consciousness and Cognition, 18, 2009. Р. 176-186. doi:10.1016/j.concog.2008.12.008

22. Ortner, C. N. M., Kilner, S. J., & Zelazo, P. D. Mindfulness meditation and reduced emotional interference on a cognitive task. Motivation and Emotion, 31, 2007. Р. 271-283. doi: 10.1007/s11031-007-9076-7

23. Siegel, D. J. Mindfulness training and neural integration: Differentiation of distinct streams of awareness and the cultivation of well-being. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 2, 2007. Р. 259-263. doi:10.1093/scan/nsm034

24. Teasdale JD, Segal ZV, Williams JM, Ridgeway VA, Soulsby JM, Lau MA. Prevention of relapse/recurrence in major depression by mindfulness-based cognitive therapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(4), Р. 615-623. doi:10.1037//0022-006X.68.4.615

25. Wachs, K., & Cordova, J. V. Mindful relating: Exploring mind-fulness and emotion repertoires in intimate relationships. Journal of Marital and Family Therapy, 33, 2007. Р. 464-481. doi:10.1111/j.1752-0606.2007.00032.x

26. Walach, H., Nord, E., Zier, C., Dietz-Waschowski, B., Kersig, S., & Schupbach, H. Mindfulness-based stress reduction as a method for personnel development: A pilot evaluation. International Journal of Stress Management, 14(2), 2007. Р. 188-198. doi:10.1037/1072-5245.14.2.188

27. Williams, J. M. G. Mindfulness and psychological process. Emotion, 10, 2010. Р. 1-7. doi:10.1037/a0018360

Размещено на Allbest.ru

...