Психологічна допомога в адаптації мобілізованим військовослужбовцям

Психологічна допомога в адаптації мобілізованим військовослужбовцям має базуватися на основних положеннях інтегративної копінг-концепції, згідно з якою подолання стресу є процесом, у якому людина намагається: психологічна допомога стрес мобілізований

а) змінити або усунути проблему;

б) зменшити його інтенсивність шляхом зміни точки зору на нього;

в) послабити його вплив, відволікаючись від чогось або використовуючи інші різноманітні методи подолання.

Основними критеріями ефективності таких заходів мають бути:

- зникнення психопатологічної симптоматики в психічному стані;

- нормалізація суб'єктивної оцінки свого стану;

- позитивна динаміка соціально-психологічних показників (нормалізація частково порушеної адаптації в колективі - вирішення міжособистісних та внутрішньоособистісних конфліктів, реалізація особистісних можливостей військовослужбовців) [1, 110].

Психологічна допомога мобілізованим повинна включати кілька напрямків:

1. Діагностика синдрому соціально-психологічної дезадаптації учасника бойових дій (психоемоційний стан у «мирному житті», стратегії адаптації поведінки) за результатами психодіагностики індивідуальних особливостей мобілізованого військовослужбовця).

Основними завданнями дослідження психічного стану суб'єкта, який зазнав стресового впливу, є:

- визначення наявності, складу та тяжкості виявлених негативних психологічних наслідків стресу;

- з'ясування причин їх виникнення та збереження;

- встановлення ефективності способів подолання негативних психологічних наслідків стресу;

- визначення доцільності використання окремих методів психологічної допомоги для конкретного суб'єкта [5, 256].

Проведення діагностичної бесіди можливе за умови подолання комунікативного бар'єру, який зазвичай виникає у суб'єкта щодо інформації, пов'язаної з пережитим психотравмуючим досвідом. Проведення діагностичної бесіди дозволяє поговорити про те, що сталося з ними під час психотравмуючої ситуації, відреагувати на емоції, пов'язані з періодом їхнього життя, який важко запам'ятати, поглянути на те, що сталося зі сторони, ніби з боку. стороні, щоб відновити повну картину важливого для них і відповідного психічного стану подій. Важливіше усвідомити і, можливо, переосмислити те, що вони пережили в психотравмуючій ситуації і як це вплинуло на їхні подальші дії, життєдіяльність і психічне здоров'я.

2. Психологічне консультування (індивідуальне та сімейне). В індивідуальних бесідах необхідно давати учаснику можливість висловити всі свої почуття, проявляючи інтерес до його розповіді. Також необхідно уточнити, що пережитий ним стан тимчасовий і притаманний усім, хто брав участь у бойових діях. Дуже важливо, щоб учасник відчував розуміння і бачив готовність йому допомогти не тільки з боку спеціалістів, а й з боку рідних і близьких. Потужним засобом психологічної реабілітації є щире виявлення розуміння та терпіння з боку психологів та рідних до проблем мобілізованих військовослужбовців, які пережили психологічно травмуючі військові події. Відсутність такого розуміння і терпіння часом призводить до трагічних наслідків.

3. Психокорекційна робота. Психологічна корекція або психокорекція -- це діяльність, спрямована на виправлення (коригування) тих особливостей психічного розвитку, які за прийнятою системою критеріїв не відповідають оптимальній моделі (нормі). Кваліфікована психотерапевтична допомога необхідна тим учасникам, які мають різко виражені та запущені порушення адаптації (прояви ПТСР: депресія, алкоголізм, девіантна поведінка тощо).

4. Навчання навичкам саморегуляції (зняття напруги за допомогою релаксації, аутотренінгу та інших методів).

5. Психологічні тренінги, спрямовані на підвищення адаптаційних можливостей учасника та його особистісний розвиток.

Тренування релаксації. Учасники вивчають прогресивне розслаблення м'язів. Цей тренінг збільшує здатність учасника уявити епізод травматичної події та зменшує тривогу, спричинену цим уявленням, що необхідно для підготовки учасника до конструктивного етапу реабілітації.

Тренування позитивних образів. Після досягнення реакції релаксації учасника навчають уявляти приємні позитивні образи.

Тренінг стресостійкості спрямований на формування правил особистої відповідальності та активності у протистоянні стресовим подіям, зменшення відчуття безпорадності та руйнування атрибуції пасивної жертовності [3, 82].

Основними принципами психологічної допомоги в адаптації мобілізованим військовослужбовцям є:

- оперативність - надання психологічної допомоги негайно або якнайшвидше, після закінчення стресових наслідків бойової діяльності;

- гнучкість - своєчасна зміна форм і методів психологічного впливу залежно від психічного стану учасника та умов психологічної реабілітації;

- системність - використання методів, що дозволяють комплексно та взаємопов'язано впливати на психіку учасника, виходячи зі структури основних форм прояву негативних наслідків бойового стресу;

- багаторівневість - оперативне використання пунктів і центрів психологічної реабілітації в залежності від складності завдань, що вирішуються в процесі реабілітації.

Можна застосовувати також заходи медико-психологічної реабілітації:

1. Медичний огляд мобілізованого військовослужбовця за наявності відповідних показань для надання поглибленої медичної, наркологічної та психологічної допомоги.

2. Психодіагностика поточного психофізіологічного стану мобілізованих військовослужбовців з метою виявлення осіб, які потребують психологічної та/або психіатричної допомоги.

3. Надання першої психологічної допомоги мобілізованим військовослужбовцям, які її потребують.

4. Проведення відповідних заходів з виявленими особами.

5. Профілактика психологічної деформації особистості мобілізованих військовослужбовців.

6. Аналіз результатів впливу стресових факторів на морально- психологічний стан учасників, що дозволяє прогнозувати можливість розвитку віддалених наслідків стресу.

7. Індивідуальне консультування мобілізованих військовослужбовців. Короткострокове кризове консультування (застосовується в кризових ситуаціях, таких як суїцидальні наміри, тривога, ворожість, агресія, спрямована на себе чи інших тощо).

8. Психологічна допомога (консультування) у кризових ситуаціях, таких як тривога, сором, провина, ворожість, втрата, страх смерті, депресія тощо.

9. Сприяння психосоціальній стабілізації, кращому розумінню себе (своєї ситуації та людей із свого оточення).

10. Сприяння оптимізації психоемоційного стану, забезпечення психологічного комфорту у ставленні до себе, оточення та світу в цілому.

11. Кризове консультування по телефону.

12. Проведення заходів емоційно-психологічного розвантаження. Навчання прийомам емоційно-психологічного розвантаження, саморегуляції та самокорекції (самоконтроль, фізичні вправи, дихальні практики та аутогенне тренування, візуалізація).

13. Бесіди, спілкування, мотивація до діяльності та позитивного мислення, спрямовані на покращення стосунків та взаємодії з соціальним середовищем.

14. Формування відповідальності за власну поведінку, привчання до продуктивного спілкування, яке не принижує інтересів інших - без конфронтації та агресії.

15. Надання допомоги мобілізованим військовослужбовцям у набутті нових навичок поведінки, нових стилів міжособистісних і внутрішньоколективних стосунків.

16. Адаптація до нової ситуації через активізацію особистісних сил, самореалізацію у військовій діяльності чи творчості, розширення кругозору та світогляду, подолання екзистенційних проблем.

17. Допомога у зміцненні/відновленні сімейних та суспільно корисних зв'язків.

18. Відновлення особистісного статусу та соціальної ролі у військовому колективі, референтних групах тощо.

19. Допомога в аналізі проблем сімейного спілкування, виявленні конфліктних зон, пошуку альтернативних виходів і прийнятті рішень.

20. Корекція сімейної ситуації, розробка заходів, спрямованих на підтримку сім'ї в різних сферах її життєдіяльності.

21. Оцінка ефективності психологічних реабілітаційних заходів [2, 52].

Отже, для успішної адаптації мобілізованих військовослужбовців та попередження психологічних реакцій мобілізованих військовослужбовців належать реакція на бойовий стрес (початковий прояв розладів адаптації), бойової втоми та посттравматичний стресовий розлад важлива робота психологічної служби з мобілізованими військовослужбовцями.

Список використаних джерел:

[1] Діяльність психолога у ході психологічного забезпечення професійної діяльності особового складу Збройних Сил України: (методичні рекомендації) / Міністерство оборони України, Наук.-дослід. центр гуманітар. проблем Збройних Сил України: О.Г. Скрипкін, А.Б. Дейко, О.В. Еверт. Київ: НДЦ ГП ЗС України. 2016, 110 с.

[2] Доценко Л., Максименко Н. Психологічні чинники адаптації військовослужбовців строкової служби в умовах військової частини. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 2 (52). С. 49 - 55.

[3] Здіорук С. Служба військових капеланів у воєнній організації української держави: необхідність, можливості та перспективи. Виклики та загрози гуманітарній безпеці

української держави : зб. наук.-експертн. матер. 2015. Вип. 4. С. 74- 81.

[4] Колесніченко О., Мацегора Я., Приходько І. Психологічна само- та взаємодопомога військовослужбовців Національної гвардії України в умовах ведення бойових дій. Харків: НА НГУ, 2016. 108 с.

[5] Литвиненко О. Соціально-психологічні основи розвитку адаптаційного потенціалу сучасної молоді. Сєвєродонецьк: Видво СНУ ім. В. Даля, 2018. 302 с.

Размещено на Allbest.ru