Психічні наслідки бойової травми учасників військових конфліктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами

ім. академіка І. Зязюна

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Психічні наслідки бойової травми учасників військових конфліктів

Вікторія Антонова

Здобувач другого (магістерського) рівня

Ніна Підбуцька

доктор психологічних наук, професор

Анотація

Стаття присвячена психічним станам учасників військових конфліктів, які за період своєї служби отримали психічну бойову травму або мають її ознаки. Постійне перебування в зоні бойових дій негативно впливає на людину та спричиняє виникнення депресії, гострої бойової травми, дезадаптації, тощо. В публікації розглянуто дослідження бойового стресу, вплив травматичної події, посттравматичного стресового розладу, який пов'язаний із бойовими діями. Саме тому ми знайшли актуальним, дослідити наслідки бойової психічної травми та розлади, які є похідними від неї. Дослідження відбувалось із діючими військовослужбовцями, які проходять військову службу на Донецькому напрямку.

Ключові слова: військовослужбовці; бойова психічна травма; ПТСР; травматична подія; стрес; ПТСЗ.

Viktoriia Antonova, Nina Pidbutska

Psychology of combat mental trauma

Abstract

The article is dedicated to military personnel who, during their service, received mental combat trauma or have signs of it. Constant stay in a combat zone has a negative effect on a person and causes depression, acute combat trauma, maladjustment, etc. The work includes the study of combat stress, the impact of a traumatic event, PTSD, which is associated with combat actions. That is why we found it relevant to study the psychology of combat mental trauma and the disorders that are derived from it. The work was carried out with active servicemen who are doing military service in the Donetsk region.

Problem setting. It is not the first year that the Ukrainian people defend their freedom and independence, bravely fighting against the Russian invasion. Hundreds of thousands of men and women exchanged civilian clothes for camouflage, a warm bed for a cold trench, sacrificing their health, life and mental state every day. As a result, a person can be physically healthy, but have mental problems that will affect selfperception and stay in society.

Our work focuses on the study of military personnel who, having passed through the period of service, have become victims of psychological combat trauma or show symptoms of it. Constant stay in a combat zone has a negative effect on a person's mental state and can lead to the development of depression, acute combat trauma, maladjustment and other problems. Our work includes research on combat stress, exposure to traumatic events, and combat- related post-traumatic stress disorder.

Recent research and publication analysis. Scientists and researchers such as O. Blinov, O. Malyna, V. Vintonyak, O. Rybchuk, O. Nedviga, O. Romanovskyi, Yu. Panfilov, B. Furmanets, A. Cherkashin, V. Shapolova, V. Osyodlo, L. Budaghyants, V. Vizir, S. Sholokh and others made a significant contribution to the study of combat stress, post-traumatic stress disorder (PTSD) and its impact on military personnel Their works relate to the identification of symptoms and methods of treatment of these mental disorders in the context of hostilities.

While B. Lutsenko, Yu. Panfilov, N. Pidbutska, V. Romanko, Yu. Kalagin, B. Lutsenko, O. Zonov, T. Dyshkant, O. Dychko, A. Lozko, V. Lapanyk and other scientists studied the personality of military personnel, their psychological stability, strategies for coping with stress and social adaptation in the combat zone. These studies contribute to the understanding of important aspects of mental health and the interaction of the individual with the extreme conditions of military service.

Paper objective. The task is an indepth analysis to determine the presence and specific manifestations of combat mental trauma among military personnel. This involves a comprehensive study of the psychological impact of combat experience on military personnel and the identification of symptoms associated with various conditions such as post-traumatic stress disorder (PTSD).

Paper main body. Combat stress is a complex psychological phenomenon that arises as a result of extreme situations associated with combat operations or other military events. The appearance of combat stress depends on a number of factors that include the psychological, social and physical aspects of military service.

Today, the study of combat mental trauma is an active field of science, and specialized programs and treatments are aimed at improving the mental health of veterans and other survivors of military conflicts. [8]

Let's consider the key factors that contribute to the occurrence of combat mental trauma: extreme conditions and threat to life; traumatic events and losses; prolonged emotional tension; uncertainty and unpredictability; social isolation; unfavorable service conditions. [10. 11]

An experiment was conducted to determine the presence of combat mental trauma and its derivatives in servicemen. 52 active military personnel serving in the Donetsk direction (Bakhmut neighborhood) took part in the experiment. The subjects were divided into 2 groups: group 1 - military personnel who have been in service for up to 2 years; group 2 - servicemen who have been in service for more than 2 years. The average age of group 1 is 34.7 years; group 2 - 28.3 years.

Both groups did not find a statistically significant correlation between the level of combat stress and mental disorders, which may indicate the complexity and individual nature of the influence of stressors on mental health.

The obtained data indicate that, in the context of this study, mental stress caused by traumatic events does not demonstrate a statistically significant effect on indicators of combat stress measured by the OBSB. And I exclude the OBSB and “Invasion” scales in group 2.

Based on the analysis of the relationship between the “Traumatic Event Impact Assessment Scale” test and the Mississippi scale of post-traumatic stress disorders related to combat operations, the following conclusions can be drawn:

In group 1, a statistically significant positive relationship was found between the PTSD scale and the “Agitability” subscale (Spearman's correlation 0.48; p < 0.05).

In group 2, a statistically significant negative correlation was found between the PTSD scale and the “Intrusion” subscale (Spearman's correlation -0. 5; p < 0.01).

In group 2, a statistically significant negative correlation was found between the PTSD scale and the overall score (Spearman's correlation -0.4; p < 0.05).

Conclusions of the research. In our work, an empirical study was organized and conducted. It was attended by 52 active servicemen who are doing military service in the Donetsk region (surroundings of Bakhmut). The sample was divided according to the criterion: length of service. Group 1 - military personnel who serve up to 2 years; group 2 - servicemen who have been in service for more than 2 years.

The results were then processed, interpreted and analyzed. According to the obtained data, it can be concluded that the level of manifestation of the studied factors is the same for both groups. From this information, we can generalize that the service life does not affect the results obtained, due to a full-scale invasion.

According to the research data, it is clearly visible that the level of PTSD has no relationship with the level of combat stress. The level of the traumatic event is not related to the level of combat stress, and as an exception in group 2, the level of combat stress and intrusions and obsessions after the traumatic event are correlated. Also, in group 2 there is a relationship between obsessive actions and the level of PTSD, but a decrease in the level of the general indicator of a traumatic event is accompanied by an increase in the level of PTSD. An increase in the level of excitability is accompanied by an increase in the level of PTSD in group 1.

Вступ

Постановка проблеми у незалежність, у зв'язку з російською загальному вигляді та її зв'язок з агресією до сьогоднішнього дня. Сотні важливими науковими чи практичними тисяч чоловіків та жінок змінили завданнями. З 2014 року український цивільний одяг на камуфляж, теплу народ бореться за свою свободу та постіль на холодний окоп, щодня жертвуючи своїм здоров'ям та життям. Внаслідок цього людина може бути здорова фізично, але мати психічні проблеми, які будуть впливати на самосприйняття та перебування в соціумі.

Дослідження фокус уваги тримає на військовослужбовцях, які, пройшовши через період служби, стали жертвами психічної бойової травми або проявляють її симптоми. Постійне перебування в зоні бойових дій негативно впливає на психічний стан особи та може приводити до розвитку депресії, гострої бойової травми, дезадаптації та інших проблем.

Саме тому важливо досліджувати наслідки бойової психічної травми та пов'язані з нею розлади, оскільки ветерани війни потребують підтримки у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор. Ці вчені та дослідники, такі як О. Блінов, О. Малина, В. Вінтоняк, О. Рибчук, О. Недвига, О. Романовський, Ю. Панфілов, Б. Фурманець, А. Черкашин, В. Шаполова, В. Осьодло, Л. Будагьянц, В. Візір, С. Шолох та інші, внесли значний внесок у дослідження бойового стресу, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та його впливу на військовослужбовців. Їхні роботи стосуються виявлення симптомів та методів лікування цих психічних порушень в контексті бойових дій.

Бойовий стрес та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це серйозні проблеми, з якими стикаються військовослужбовці після військових дій. Блінов О. вніс значний внесок у вивчення цих питань. Він досліджував механізми виникнення психічних порушень під час воєнної діяльності та розробляв методи лікування та підтримки військовослужбовців із психічними травмами. Його робота спрямована на поліпшення якості життя ветеранів та забезпечення їм необхідної допомоги та розуміння [1, 2].

Дослідження О. Малини спеціалізуються на аналізі психологічних аспектів бойового стресу та адаптації до військового середовища. Вона акцентувала увагу на профілактиці та психологічній підтримці військовослужбовців, розробляючи методи та програми, спрямовані на запобігання психічним травмам та надання підтримки тим, хто пережив воєнні події [7].

На дослідженнях симптомів посттравматичного стресового розладу та розробці стратегій для виявлення та лікування розладу у військових спеціалізується В. Вінтоняк. Вона зосереджувалася на впливі травматичних подій на психіку та розвитку реабілітаційних підходів [3, 4].

Розвиток підходів до профілактики та психотерапії бойових стресів досліджував О. Недвига. Він розглядав психічний стан військовослужбовців, звертаючи увагу на психологічні адаптаційні механізми в умовах бойових дій [4].

Луценко Б., Панфілов Ю., Підбуцька Н., Романко В., Калагін Ю., Луценко Б., Зонов О., Дишкант Т., Дичко О., Лозко А., Лапаник В. та інші вчені досліджували особистість військовослужбовців, їхню психологічну стійкість, стратегії подолання стресу та соціальну адаптацію у зоні бойових дій. Ці дослідження сприяють розумінню важливих аспектів психічного здоров'я та взаємодії особистості з екстремальними умовами служби військових.

Фокусувався на дослідженні психологічної стійкості військовослужбовців та виявленні факторів, що сприяють або обмежують її розвиток Б. Луценко. Він розробляв стратегії психологічної підготовки для підвищення опору стресовим ситуаціям у воєнних умовах [6].

Вивчали соціальну адаптацію військовослужбовців, зокрема у контексті повернення до цивільного життя, Н. Підбуцька та В. Романко. Вони досліджували особливості психічного стану військовослужбовців, звертаючи увагу на взаємозв'язок особливостей особистості та поведінки в конфліктних ситуаціях [9].

Після проведеного аналізу можна узагальнити, що дослідження вчених спрямовані на розуміння та покращення психічного здоров'я військовослужбовців, концентруючись на аспектах психологічної стійкості, стратегіях подолання стресу та соціальній адаптації в умовах бойових дій.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Незважаючи на те, що темі військовослужбовців присвячується багато досліджень, ситуація сьогодення вказує на потребу оновлення даних. Інколи роботи західних колег суперечать нашому менталітету або не враховують інтенсивність бойових дій.

Це дослідження важливе для розвитку української психології, оскільки психічне здоров'я військовослужбовців є актуальною та важливою проблемою для нашої країни. Українські військовослужбовці відчувають наслідки повномасштабної війни, що включають у себе стрес, тривогу, депресію та інші психологічні проблеми. Розв'язання цих проблем потребує комплексного підходу, який враховує не лише класичні теорії, але й особливості ситуації в Україні. Нові дослідження та підходи можуть сприяти створенню ефективних програм психологічної підтримки та реабілітації, що відповідають українському контексту. Такий розвиток української психології дозволить підвищити якість життя військовослужбовців та їхню соціальну адаптацію після повернення з військової служби.

Формування цілей статті (постановка завдання). Цілями статті є визначення характеристик психічних наслідків бойової травми людей, які є учасниками військових конфліктів. Стаття спрямована на розкриття впливу бойового стресу на психічне здоров'я та добробут особистості.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Робота військовослужбовців - екстремальний та небезпечний вид діяльності. Загострюється боротьба за виживання та при цьому є ряд наказів, які людина має виконувати, і права на помилку в неї немає. [3]

Військова ситуація в Україні та психологія тісно пов'язані між собою, тому окрім проблеми власне війни, є аспект психологічного здоров'я, який теж піддається негативному впливу. Тому на сьогодні є актуальним вислів П. Блума, який зазначив “Прийде час, коли професійний психолог керуватиме військовою організацією” [5].

Бойовий стрес є складним психологічним явищем, яке виникає внаслідок екстремальних ситуацій, пов'язаних із бойовими діями чи іншими воєнними подіями. Поява бойового стресу залежить від ряду чинників, які охоплюють психологічні, соціальні та фізичні аспекти військової служби.

Сьогодні вивчення бойової психічної травми є активною галуззю науки, а спеціалізовані програми та методи лікування спрямовані на покращення психічного здоров'я ветеранів та інших осіб, які пережили військові конфлікти [8].

Розглянемо ключові фактори, що сприяють виникненню бойової психічної травми:

екстремальні умови та загроза для життя;

травматичні події та втрати; o тривала емоційна напруга; o невизначеність та непередбачуваність;

соціальна ізоляція; o несприятливі умови служби [10, 11].

На формування бойової психічної травми (БПТ) впливає комплекс різноманітних факторів, які взаємодіють між собою. Ці фактори можуть включати фізіологічні, психологічні, соціальні, культурні та оточуюче середовище. Збірність цих елементів створює унікальний контекст, в якому формується БПТ для кожної особи. Основні чинники впливу: зовнішні фактори, емоційне навантаження, покинутість, безвихідь, відсутність віри в перемогу, ускладнення місії.

Для визначення наявності бойової психічної травми та її похідних у військовослужбовців був проведений експеримент авторами статті з вересня по грудень 2023. В експерименті прийняло участь 52 особи, які перебувають на дійсній військовій службі на Донецькому напрямку (околиці Бахмуту). Досліджувані були розділені на 2 групи: група 1 - військовослужбовці, які перебувають на військовій службі до 2 років; група 2 - військовослужбовці, які перебувають на військовій службі більше 2 років. Таке формування груп дослідження пояснюється повномасштабним вторгненням росії на територію України. Ця подія спричинила значний стрес та травматичні наслідки для українських військових, що відбивали агресію. Середній вік групи 1 - 34,7 років; групи 2 - 28,3 роки.

Методи дослідження:

- Міссісіпська шкала посттравматичних стресових розладів, пов'язаних із бойовими діями (Mississippi Scale for Combat-Related PTSD for DSM-III);

- Шкала оцінки впливу травматичної події (Impact of Event Scale - Revised, IES-R);

-Опитувальник бойового стресу Блінова О. (ОБСБ).

Ці методи дослідження були обрані з огляду на їхню визнаність у психологічній науці та їхню адаптованість до потреб конкретного дослідження. Вони є широко використовуваними і добре перевіреними інструментами для вимірювання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та впливу травматичних подій на психічний стан.

Для порівняння тесту Міссісіпська шкала посттравматичних стресових розладів, пов'язаних із бойовими діями (Mississippi Scale for Combat-Related PTSD for DSM-III) та Опитувальника бойового стресу Блінова О. (ОБСБ) була проведена кореляція Спірмена. Дані були опрацьовані та занесені в таблицю.

Таблиця 1.

Взаємозв'язок тесту Міссісіпська шкала посттравматичних стресових розладів, пов'язаних із бойовими діями та Опитувальника бойового стресу Блінова О. (ОБСБ).