Тренінгова програма з розвитку сензитивності як компонента грайливості/ігрової компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тренінгова програма з розвитку сензитивності як компонента грайливості/ігрової компетентності

Гордієнко-Митрофанова Ія Володимирівна

д-р. психол. наук, канд. філос. наук, професор, професор кафедри психології Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна

Гоголь Денис Михайлович магістр психології, аспірант кафедри психології Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна

Безкоровайний Сергій Петрович магістр психології, аспірант кафедри психології Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна

Баскакова Майя Володимирівна

магістрант кафедри психології

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, Україна

Анотація

Представлено тренінгову програму з розвитку сензитивності як компонента грайливості/ігрової компетентності й, відповідно, формування поведінкового патерну ігрової позиції «Емпат». Тренінг містить такі змістові блоки: 1) теоретичний блок; 2) практичний блок; 3) серіали-тренажери; 4) «Фільмографія сензитивності»; 5) інструменти з розвитку емоційного інтелекту: розпізнавання емоцій і мікро-виразів обличчя; самовчитель із мови тіла. Другий етап практичного блоку представлений системою психотехнік із розвитку сензитивності: «Метафорою», «Я-повідомленням», «Активним слуханням», «Ключовим конфліктом». Техніки відпрацьовуються послідовно за чотирма рівнями складності: розпізнавання, копіювання, створення, імпровізація. Оволодіння поведінковим патерном ігрової позиції «Емпат» передбачає розвиненість таких особистісних здібностей та інтегральних станів ігрової позиції «Емпат», як початковий емоційний інтелект, емпатія й конгруентність. Останні співвідносяться з групами вмінь, описаними 9-рівневою моделлю емоційного інтелекту.

Ключові слова: 7К грайливість, тренінг ігрової компетентності, сензитивність, ігрова позиція «Емпат», поведінковий патерн, міжособистісний конфлікт, емоційний інтелект.

У концепції 7К грайливості / ігрової компетентності, що розробляється вченими кафедри психології ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Гордієнко- Митрофанова І.В., Гоголь Д.М., Саута С.Л., Безкоровайний С.П., Кобзєва Ю.А.), гра визначається в найширшому її розумінні - як створення однієї'реальності всередині іншої. А грайливість - це властивість суб'єкта створювати одну реальність усередині іншої' (метафорично грати гру) [Саута, Гордиенко- Митрофанова & Гоголь, 2021].

Семикомпонентна грайливість - це стійка особистіша властивість, яка є системою семи «самомотивованих здібностей» (self-motivated) [Raven, 2001: 258], що становлять основу ігрових позицій управління міжособистісними конфліктами в балансі, і спрямована на перетворення проблемного простору на ігровий. Це передбачає мобілізацію всього творчого потенціалу особистості та дозволяє сприймати будь-яку складну ситуацію як виклик, а не як загрозу [Gordienko-Mytrofanova, Kobzieva & Hohol, 2021].

Семикомпонентна грайливість, або інакше 7К грайливість, представлена сукупністю двох її суттєвих ознак:

1) сім самомотивованих здібностей, які становлять основу ігрових позицій управління конфліктами в міжособистісній взаємодії: сензитивність - «Емпат»; гумор - «Справжній гуморист»; легкість - «Еквілібрист»; уява - «Скульптор»; флірт - «Дипломат»; пустотливість - «Пустун»; фугітивність - «Юродивий» [Kobzieva, Gordiienko-Mytrofanova, Udovenko & Sauta, 2020];

2) перетворення проблемного простору на ігровий у балансі в одній з трьох ігрових позицій: «Дипломат», «Пустун», «Юродивий» [Саута, Гордиенко- Митрофанова & Гоголь, 2021].

Міжособистісний конфлікт ми визначаємо як динамічний процес, що відбувається між щонайменше двома взаємозалежними сторонами (індивідами і / або групами), описується: когніціями, що складають сферу розбіжностей (когнітивна складова); емоціями, які охоплюються трьома можливими варіантами обробки ключового конфлікту (емоційна складова); поведінковими патернами ігрових позицій у своїх полюсних проявах чи балансі (поведінкова складова) [Barki & Hartwick, 2004; Bao, Zhu, Hu & Cui, 2016; Gordiienko- Mytrofanova & Kobzieva, 2019].

Контекстний зміст 7К грайливості становлять проблемний простір, перетворення проблемного простору на ігровий та ігровий простір рішень.

Основні учасники, або суб'єкти, проблемного простору (конфлікту) - це прямі протидіючі сторони: Гравець та Інший, де Гравець - це людина, яка вирішує міжособистісний конфлікт за допомогою 7К грайливості, а Інший - це опонент Гравця, який може бути представлений як одним індивідом, так і кількома. Далі за текстом Інший та Гравець пишеться великими літерами.

Перетворення проблемного простору на ігровий, як було зазначено вище, має на меті ефективне управління міжособистісними конфліктами / вирішення проблем за допомогою 7К грайливості, тобто в балансі.

Під балансом ми розуміємо оптимально розвинену властивість - грайливість. У вченні про чесноти остання є мірою, золотою серединою між двома крайнощами: дефіцитом і надлишком. Арістотель визначає чесноту як «здатність діяти найкраще в усьому, що стосується задоволення і страждання, а порочність - це її протилежність» [Аристотель, 1983]. Будучи серединою між крайнощами пороків, чеснота виявляється цілком суворою та певною; порок же безмежний.

Як будь-яка особистісна властивість, згідно з ученням Арістотеля про чесноти, грайливість також має свої полюсні прояви - дефіцит і надлишок. Дефіцит грайливості ми позначали як ригідність, а надлишок - як дифузність.

Полюсні прояви сензитивності мають метафоричні назви: дефіцит - «колода байдужа», надлишок - «провід оголений».

Інструментами перетворення є такі: сприйняття перетворення: проблема - це виклик, а не загроза; емоції'перетворення: позитивні емоції - інтерес та / або радість, часто їх афективний прояв, що супроводжується напруженням або збудженням; ресурси перетворення: сензитивність, гумор, легкість, уява.

Ігровий простір рішень описується поведінковими патернами однієї з трьох ігрових позицій («Дипломат», «Пустун», «Юродивий»), що проявляються в балансі відповідних їм здібностей - флірт, пустотливість, фугітивність.

У межах зазначеної проблеми ми зупинимося на ресурсах перетворення й безпосередньо на сензитивності.

У концепції 7К грайливості сензитивність - це здатність сприймати, розуміти та керувати зовнішніми (за можливості) й внутрішніми умовами проблемної ситуації: почуттями, думками, діями Іншого та власними. Ігрова позиція - «Емпат». Сензитивність є базовим ресурсом перетворення.

У період з 2016 року й до теперішнього часу на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди на кафедрі психології проводиться тренінг грайливості / ігрової компетентності, спрямований на ефективне вирішення міжособистісних конфліктів.

Тренінг передбачає використання навчального відеоконтенту (авторська назва - «Фільмографія грайливості») з розпізнавання ігрових позицій («Емпата», «Справжнього гумориста», «Еквілібриста», «Скульптора», «Дипломата», «Пустуна», «Юродивого»), створеного як ведучими тренінгу, так і його учасниками. Літературний і відеоконтент, метод кейсів (реальні життєві ситуації ведучих і учасників тренінгу), ефективний зворотний зв'язок у процесі навчального тренінгу у формі відеоінтерв'ю дозволяє значно розширити репертуар кожної з ігрових позицій. тренінгова програма сензитивність компетентність

Програму тренінгу ігрової компетентності розроблено з урахуванням досвіду його проведення з різними групами випробовуваних і розраховано на навчальний рік [Кобзєва, 2020]. Тривалість тренінгу становить 160 годин, 40 зустрічей по 4 години. Тренінг передбачає впровадження комплексу заходів, які об'єднані в групи виключно за тематичним критерієм і не передбачають покрокової послідовності.

Комплекс заходів містить певну систему психотехнік, спрямованих на розвиток сензитивності, - формування поведінкового патерна ігрової позиції «Емпат». Під психотехніками ми розуміємо застосування психологічних принципів для зміни чи контролю поведінки індивіда [American Psychological Association, n.d.].

Упродовж тренінгу реалізуються такі змістові блоки: 1) теоретичний блок; 2) практичний блок; 3) серіали-тренажери; 4) «Фільмографія сензитивності»; 5) інструменти з розвитку емоційного інтелекту: розпізнавання емоцій і мікро- виразів обличчя; самовчитель з мови тіла.

Теоретичний блок містить лекційний матеріал, що охоплює відповідно до програми тренінгу дев'ять тем, згрупованих у три розділи - «Початковий емоційний інтелект» (скорочена назва від «початковий рівень емоційного інтелекту»), «Тріада емпатії», «Конгруентність». Зміст цих тем дозволяє учасникам тренінгу отримати уявлення про сензитивність у структурі 7К грайливості та психотехніки її розвитку.

Теоретичний матеріал подається у вигляді динамічної дискусії.

Практичний блок проходить у два етапи. Перший етап - із застосуванням «Фільмографії сензитивності» й кейсів передбачає опанування головних інструментів роботи з базовими поняттями 7К грайливості [Kobzieva, Gordiienko-Mytrofanova, Zuiev & Sauta, 2019] стосовно безпосередньо сензитивності: розпізнавання ігрової позиції «Емпат»; визначення її полюсних проявів або балансу; ідентифікації рівня й підрівня ігрової позиції «Емпат».

Другий етап оволодіння певними психотехніками з розвитку сензитивності передбачає «Метафору», «Я-повідомлення», «Активне слухання», «Ключовий конфлікт». Техніки відпрацьовуються послідовно за чотирма рівнями складності: розпізнавання, копіювання, створення, імпровізація. Опанування поведінковим патерном ігрової позиції «Емпат» передбачає розвиненість таких особистісних здібностей та інтегральних станів ігрової позиції «Емпат», як початковий емоційний інтелект, емпатія й конгруентність. Останні співвідносяться з групами вмінь, описаними 9-рівневою моделлю емоційного інтелекту: емоційне-сенсорне кодування емоційних стимулів і увага; сприйняття, розпізнавання одночасно виражених емоцій (початковий емоційний інтелект; 1-ий рівень - «Емоційні стимули» і 2-ий рівень - «Розпізнавання емоцій, сприйняття-вираження емоцій»), розпізнавання й розуміння емоцій оточуючих людей, налаштування на почуття іншої людини й можливість зрозуміти, що вона відчуває і думає з цього приводу (емпатія; 5-ий рівень - «Соціальна усвідомленість, емпатія, розрізнення емоцій»); самосприйняття, усвідомленість, самоспостереження; управління своєю поведінкою, гнучкість, самоконтроль (конгруентність; 3-ій рівень - «Самоусвідомлення» й 4-ий рівень - «Управління собою») [Drigas & Papoutsi, 2018].

Другій етап практичного блоку з розвитку сензитивності, опанування поведінковим патерном «Емпат» графічно зображено на (рис. 1).

Серіали-тренажери: «Збреши мені» / «Теорія брехні» (англ. Lie to Me) й Менталіст (англ. The Mentalist).

«Збреши мені» / «Теорія брехні» - американський телесеріал, за сюжетом якого Доктор Кел Лайтман очолює групу експертів «The Lightman Group», які допомагають Федеральному Агентству Судових Рішень, державним органам і місцевій поліції у вирішенні найскладніших випадків. Лайтман - головний у світі спеціаліст із визначення брехні й обману; учений, який вивчає міміку обличчя і мову тіла для визначення не тільки самого факту брехні, а й її причин. Прототипом головного героя, Кела Лайтмана, а також консультантом серіалу став професор психології Каліфорнійського університету Пол Екман.

«Менталіст» - американський телесеріал. Головний герой серіалу Патрік Джейн допомагає Каліфорнійському бюро розслідувань у розкритті різних злочинів через здатність зауважувати незначні деталі й робити на їх підставі висновки й профілі людей. Він категорично заперечує, що магія існує, і доводить, що все це спритність рук і спостережливість.

Рис. 1. Схема опанування поведінковим патерном ігрової позиції «Емпат»

«Фільмографія сензитивності»: «Спілка мертвих поетів», 1989; «Мовчання ягнят», 1991; «Первісний страх», 1996; «Еквілібріум», 2002; «Впіймай мене, якщо зможеш», 2002; «Нічний рейс», 2005; «Еван усемогутній», 2007; «Винайдення брехні» / «Винахід брехні», 2009; «Теорія брехні» / «Збреши мені», 2009; «Учитель на заміну», 2011; 1+1 / «Недоторканні», 2011; «Джанґо вільний», 2012; «Вовк з Уолл-стріт», 2013; «Магія місячного сяйва», 2014; YouTube-канал «Brooks Gibbs», ролик «How to Stop a Bully», 2014; «Теорія великого вибуху», 2014 (7 сезон, 19 серія); «Фокус», 2015; «Війна струмів», 2017; «Професор Мартсон і диво-жінки», 2017; «Джентльмени», 2020; Інструменти з розвитку емоційного інтелекту: програми для тренування розпізнавання мікро-виразів - Micro Expression Training Tool (METT); Facial Action Coding System (FACS); Subtle Expression Training Tool (SETT); мобільні додатки - EQ.app; EQally; Мова тіла, жести - Збреши мені.

Отже, розвиток сензитивності як компонента грайливості / ігрової компетентності й, відповідно, формування поведінкового патерну ігрової позиції «Емпат» здійснюється за тренінгом ігрової компетентності, частиною «Сензитивність». Тренінг містить такі змістові блоки: 1) теоретичний блок; 2) практичний блок; 3) серіали-тренажери; 4) «Фільмографія сензитивності»; 5) інструменти з розвитку емоційного інтелекту: розпізнавання емоцій і мікро- виразів обличчя; самовчитель із мови тіла. Другий етап практичного блоку спрямований на оволодіння певними психотехніками з розвитку сензитивності: «Метафорою», «Я-повідомленням», «Активним слуханням», «Ключовим конфліктом». Техніки відпрацьовуються послідовно за чотирма рівнями складності: розпізнавання, копіювання, створення, імпровізація. Оволодіння поведінковим патерном ігрової позиції «Емпат» передбачає розвиненість таких особистісних здібностей та інтегральних станів ігрової позиції «Емпат», як початковий емоційний інтелект, емпатія й конгруентність. Останні співвідносяться з групами вмінь, описаними 9-рівневою моделлю емоційного інтелекту.

Список використаних джерел:

[1] Саута С.Л., Гордиенко-Митрофанова И.В. & Гоголь Д.М. (2021). Базовые положения создания техник распознавания уровней" игривости. Психологическая безопасность личности: междунар. коллектив. монография / Университет Григория Сковороды в Переяславе; Брест. гос. ун-т им. А.С. Пушкина; под общ. ред. проф. И.В. Волженцевои. Переяслав (Киевская обл.): Домбровская Я.М.; Брест: БрГУ. 663688 с.

[2] Raven, J. (2001). The Conceptualisation of Competence. New York: Peter Lang Publishing, Inc.

[3] Gordienko-Mytrofanova, I., Kobzieva, I., & Hohol, D. (2021). Investigating the Concept of «Flirting» as Reflected in the Russian-Speaking Ukrianians' Linguistic Consciousness. Psycholinguistics, 29(1), 8-29. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021 -29-1 -8-29.

[4] Kobzieva, Iu., Gordiienko-Mytrofanova, I., Udovenko, M., & Sauta, S. (2020). Concept «humour» in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine. European Journal of Humour Research, 8(1), 29-44. http://dx.doi.org/10.7592/EJHR20 20.8.1.kobzieva.

[5] Barki, H., & Hartwick, J. (2004). Conceptualizing The Construct Of Interpersonal Conflict. International Journal of Conflict Management, 15(3), 216-244. https://doi.org/10.1108/ eb022913.

[6] Bao, Y., Zhu, F., Hu, Y. & Cui, N. (2016). The Research of Interpersonal Conflict and Solution Strategies. Psychology, 7, 541-545. doi:10.4236/psych.2016.74055.

[7] Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, I. (2019). Gender- and Role-Specific Differences in the Perception of the Concept «Impishness» (based on the results of a psycholinguistic experiment). Psycholinguistics, 25(1), 33-48. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019- 25-1-33-48.

[8] Аристотель (1983). Собрание сочинений в 4 томах (Том 4). М: Мысль.

[9] Кобзєва Ю. А. (2020). Психологічні та психолінгвістичні особливості розвитку гумору як компонента ігрової компетентності. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії. М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Переяслав-Хмельниц. ДПУ ім. Григорія Сковороди». Переяслав (Київ. обл.).

[10] American Psychological Association (n.d.). APA Dictionary of Psychology. Вилучено з: https://dictionary.apa.org/psychotechnology.

[11] Kobzieva, I., Gordiienko-Mytrofanova, I., Zuiev, I., & Sauta, S. (2019). Development Of Ludic Competence Questionnaire (LCQ). Psychological Journal, 5(12), 280-301. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.19.

Drigas, A., & Papoutsi, C. (2018). A New Layered Model on Emotional Intelligence. Behavioral Sciences, 8(5), 45.

Размещено на Allbest.ru