Стан тривожності у військових із різною стресостійкістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан тривожності у військових із різною стресостійкістю

С.Н. Вадзюк, В.В. Сас, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Резюме

У цій статті проаналізовано стан тривожності у військових з різною стресостійкістю. Встановлено, що у військовослужбовців з доброю стресостійкістю через тиждень після повернення з місць бойових дій переважала низька форма ситуативної та особистісної тривожності, а при середній стресостійкості домінувала висока тривожність. Через 3 місяці після повернення з місць бойових дій у військовослужбовців з доброю стресостійкістю кількість осіб з низькою ситуативною тривожністю зросла на 12%, з особистісною тривожністю - на 4%, а при середній стресостійкості домінувала висока тривожність. Встановлено високі та середні позитивні кореляційні зв'язки в осіб із доброю та середньою стресостійкістю та тривожністю у військових.

Ключові слова: ситуативна тривожність, особистісна тривожність, військовослужбовці, стресостійкість.

Resume

State of anxiety in the military with different stress resistance

S.N. Vadzyuk, V.V. Sas, Ternopil National Medical University named after I. Ya. Gorbachevskiy of the Ministry of Health of Ukraine

This article analyzes the state of anxiety in military personnel with different levels of stress resistance. It was found that in servicemen with good stress resistance, a week after returning from the battlefield, a low form of situational and personal anxiety prevailed, and with medium stress resistance, high anxiety prevailed. 3 months after returning from combat, among servicemen with good stress resistance, the number of persons with low situational anxiety increased by 12%, and personal anxiety - by 4%, while high anxiety dominated with average stress resistance. High and medium positive correlations were established in persons with good and medium stress resistance and anxiety in the military.

The purpose of the work is to assess the state of anxiety in military personnel with different levels of stress resistance.

Materials and methods. We tested 637 servicemen who returned from the combat zone. We determined stress resistance using the test method «Stresses and stress resistance», according to which the examinees were asked to answer twenty-three questions, each of which was offered four options for answers. Anxiety (personal and situational) was examined using the Spielberger-Hanin anxiety scale (State-Trait Anxiety Inventory - STAI). The methodology consisted of 40 statements (20 to determine the level of situational anxiety and 20 - personal).

The statistical processing of the obtained results was carried out by the methods of variational analysis using the licensed statistical software package «Analyst Soft Stat Plus 6» (license number 11895400) and the «Microsoft Excel» software.

Results and discussion. Based on the obtained results, we can talk about the positive and reliable dynamics of reducing the level of anxiety in people with different stress resistance, however, people with good stress resistance experienced a faster and better recovery than military personnel with average stress resistance.

This article analyzes the state of anxiety in military personnel with different levels of stress resistance. It was found that in servicemen with good stress resistance, a week after returning from the battlefield, a low form of situational and personal anxiety prevailed, and with medium stress resistance, high anxiety prevailed. 3 months after returning from combat, among servicemen with good stress resistance, the number of persons with low situational anxiety increased by 12%, and personal anxiety - by 4%, while high anxiety dominated with average stress resistance. High and medium positive correlations were established in persons with good and medium stress resistance and anxiety in the military.

Key words: situational anxiety, personal anxiety, military personnel, stress resistance.

Тривожність -- це схильність індивіда до переживання тривоги, що є емоційним станом, який виникає в ситуації невизначеної небезпеки і проявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Зазвичай, підвищена тривожність спостерігається у здорових військовослужбовців, які переживають наслідки тривалої психотравмуючої ситуації [1].

Тривожність вивчали: у військовослужбовців-учасників АТО [2, 3], в учасників АТО/ООС, хворих на артеріальну гіпертензію [4], у військових лікарів [5].

Стресостійкість - це властивість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, врівноваженість, опірність. Завдяки стресостійкості особистість може протистояти будь-яким труднощам, несприятливому тиску обставин, зберігати самоконтроль і працездатність у різних випробуваннях [6].

Стресостійкість характеризує ступінь здатності людини впоратися із конфліктною ситуацією, зберігаючи внутрішню рівновагу, не зменшуючи успіху професійної діяльності. Високий рівень стресостійкості забезпечує виконання професійних обов'язків у нормальних, складних та екстремальних умовах, збереження працездатності та здоров'я після вирішення складної ситуації, забезпечуючи свою безпеку й оточуючих і дотримуючись прав людини [7].

Проблему стійкості військовослужбовців до стресу розглядала низка науковців [8, 9-21].

Проте, стан тривожності у військовослужбовців з різною стресостійкістю, а особливо динаміка її відновлення в Україні на сьогодні залишаються невивченими.

Мета нашої статті -- оцінити стан тривожності у військових з різною стресостійкістю.

Матеріали і методи дослідження

Ми провели тестування 637 військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій.

Стресостійкість ми визначали з використанням тестової методики «Стреси і стресостійкість» [22], згідно з якою обстежуваним пропонували відповісти на двадцять три запитання, до кожного з яких було запропоновано чотири варіанти відповідей. З них потрібно було обрати лише один варіант. За кожну відповідь варіанта «а» нараховувалось 4 бали, за відповіді «б» - по 1 балу, «в» - 2 бали і «г» - 5 балів. Відповідно, якщо сума балів за пройдений тест становила від 23 до 33 балів, то це свідчило про високу стресо- стійкість, від 34 до 50 балів - добру, від 51 до 80 балів - середню, від 81 до 95 балів - нижче середньої і від 96 балів і вище - низьку стресостійкість.

Тривожність (особистісну та ситуативну) досліджували за допомогою шкали тривоги Спілбергера-Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) [23]. Методика складалась із 40 тверджень (20 - на визначення рівня ситуативної тривожності і 20 - особистісної), кожне з яких слід уважно прочитати і закреслити відповідну цифру праворуч від кожного з тверджень залежно від того, як людина себе почуває в даний момент. Над твердженнями довго не замислюватись, оскільки правильних чи неправильних варіантів відповідей немає. Для інтерпретації результатів використовувались такі орієнтовані оцінки:

0-30 балів - низький рівень тривожності;

31-45 балів - помірний рівень тривожності;

вище 45 балів - високий рівень тривожності.

Комісія з питань біоетики та біобезпеки Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України розглянула матеріали дослідження і встановила, що ці методики не містять підвищеного ризику для суб'єктів дослідження та виконані з урахуванням існуючих біоетичних норм і стандартів, протокол № 65 від 01.09.2021. Також усі обстежені дали інформативну згоду на участь у дослідженні та використанні отриманих даних для наукової роботи.

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали методами варіаційного аналізу з використанням ліцензійного програмного статистичного пакета «Analyst Soft Stat Plus 6» (№ ліцензії - 11895400) та програмного забезпечення «Microsoft Excel».

Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі нашої роботи з визначення стресостійкості у 637 військових, які повернулися із зони бойових дій, було встановлено добру стресостійкість у 61% і середню - у 39% військовослужбовців.

Установлено залежність тривожності від стресостійкості у військовослужбовців (рис. 1). Виходячи з отриманих результатів, можна говорити про позитивну достовірну динаміку зменшення рівня тривожності в осіб із різною стресостійкістю, проте в осіб із доброю стресостійкістю відбулось швидше і якісніше її відновлення, порівняно з військовими з середньою стресостійкістю. В обстежуваних із доброю стресостійкістю відразу після повернення з фронту рівень ситуативної тривожності становив 21,27 ± 0,96 балів, через місяць - 17,62 ± 0,89 балів, а через три місяці - 12,83 ± 0,78 балів. В осіб із середньою стресостійкістю відразу після повернення з фронту рівень ситуативної тривожності становив 44,36 ± 0,87 балів, через місяць - 42,22 ± 0,88 балів, а через три місяці - 35,41 ± 0,89 балів.

Отже, аналіз рівня ситуативної тривожності в осіб із різною стресостійкістю (табл. 1) свідчить, що: у 85% осіб із доброю стресостійкістю була низькою ситуативна тривожність, у 11% -- помірна і в 4% -- висока, а серед обстежуваних із середньою стресостійкістю у 6% осіб була низькою ситуативна тривожність, у 24% -- помірна і в 70% -- висока. Через місяць після повернення з місць бойових дій спостерігалось достовірне зниження ситуативної тривожності: вже у 91% осіб із доброю стресостійкістю була низькою ситуативна тривожність, у 9% -- помірна, з високою тривожністю не спостерігалось нікого серед обстежуваних, а серед військовослужбовців із середньою стресостійкістю у 8% осіб була низькою ситуативна тривожність, у 42% -- помірна і в 50% -- висока.

Рис. 1. Динаміка ситуативної тривожності у військових із різною стресостійкістю.

Таблиця 1. Динаміка тривожності у військових із різною стресостійкістю

Примітки: I -- вимірювання проводилось через тиждень після повернення з місць бойових дій; II - вимірювання проводилось через місяць після повернення з місць бойових дій; III -- вимірювання проводилось через три місяці після повернення з місць бойових дій.

Також, вірогідно, понижувався стан ситуативної тривожності у військових через три місяці після повернення з місць бойових дій: у 96% осіб із доброю стресостійкістю була низькою ситуативна тривожність, у 4% -- помірна, з високою тривожністю не спостерігалось нікого серед обстежуваних, а серед військовослужбовців із середньою стресостійкістю у 19% осіб була низькою ситуативна тривожність, у 77% -- помірна і в 4% -- висока.

Результати аналізу рівня особистісної тривожності в осіб із різною стресостійкістю (табл. 1) свідчать, що одразу після повернення з фронту: у 85% осіб із доброю стресостійкістю була низькою особистісна тривожність, у 5% - помірна і висока не спостерігалась в жодного обстежуваного, а серед військовослужбовців із середньою стресостійкістю у 32% осіб була низькою особистісна тривожність, у 23% -- помірна і в 45% -- висока. Через місяць після повернення з місць бойових дій спостерігалось достовірне зниження особистісної тривожності: вже в 99% осіб із доброю стресостійкістю була низькою особистісна тривожність, в 1% -- помірна, з високою тривожністю не спостерігалось нікого серед обстежуваних, а серед військовослужбовців із середньою стресостійкістю у 36% осіб була низькою особистісна тривожність, у 83% -- помірна і в 13% -- висока.

Також, вірогідно, понижувався стан особистісної тривожності у військових через три місяці після повернення з місць бойових дій: у 100% осіб із доброю стресостійкістю була низькою ситуативна тривожність, а серед військовослужбовців із середньою стресо-стійкістю у 53% осіб була низькою особистісна тривожність, у 47% -- помірна, а висока -- відсутня.

Установлено кореляційні зв'язки в осіб із доброю стресостійкістю та ситуативною тривожністю (р < 0,001 між показниками за критерієм лінійної кореляції Пірсона): високі позитивні зв'язки (R = 0,53) через тиждень після повернення з фронту, через місяць (R = 0,53) та через три місяці (R = 0,53). В осіб із середньою стресостійкістю та ситуативною тривожністю виявлено середні позитивні кореляційні зв'язки (R = 0,46) через тиждень після повернення з фронту, через місяць (R = 0,44) та через три місяці (R = 0,40).

В осіб із доброю стресостійкістю та особистісною тривожністю теж встановлено кореляційні зв'язки: високі позитивні зв'язки (R = 0,50) -- через тиждень після повернення з фронту, середні позитивні -- через місяць (R = 0,48) та через три місяці (R = 0,47). В осіб із середньою стресостійкі- стю та особистісною тривожністю виявлено високі позитивні кореляційні зв'язки (R = 0,56) через тиждень після повернення з фронту, через місяць (R = 0,54) та через три місяці (R = 0,52).

Дані стосовно тривожності у військовослужбовців узгоджуються з даними інших дослідників. Так, досліджено, що через два тижні після повернення із зони бойових дій у більшості комбатантів збільшується рівень реактивної тривожності та з'являються ознаки легкої депресії [3], у військовослужбовців-учасників АТО виявлено високу частоту як тривожних 35,0 ± 4,4%, так і депресивних розладів -- 24,1±3,9% (при р > 0,05) [2].

Згідно з результатами досліджень Кравченко К.О. та Ковальчук Р.Ю., показник стресостійкості військовослужбовців строкової служби має зворотний кореляційний зв'язок з такими показниками: психофізіологічна втомленість, порушення волі, порушення сну, тривога, схильність до залежності. Отже, що вищий показник стресостійкості, то нижчі будуть прояви розладів поведінки і навпаки [24].

стресостійкість військовий тривожність

Висновки

У військовослужбовців з доброю стресостійкістю через тиждень після повернення з місць бойових дій переважала низька форма ситуативної та особистісної тривожності, а при середній стресостійкості домінувала висока тривожність. Через 3 місяці після повернення з місць бойових дій у військовослужбовців з доброю стресостійкістю кількість осіб з низькою ситуативною тривожністю зросла на 12%, а особистісною тривожністю -- на 4%, а при середній стресостійкості домінувала висока тривожність.

Встановлено високі та середні позитивні кореляційні зв'язки в осіб із доброю та середньою стресостійкістю та тривожністю у військових.

Посилання

1. Приходько І.І., Тімченко О.В., Лиман А.А., Пархоменко О.О., Рютін В.В., Чижевський С.О. Динаміка психічних станів військовослужбовців сил охорони правопорядку при виконанні службово-бойових завдань під час масових заворушень: монографія / за заг. ред. проф. І.І. Приходька. Х.: НА НГУ; 2016.130 с. [Prykhodko I.I., Timchenko O.V., Lyman A.A., Parkhomenko O.O., Chyzhevskyi S.O., Ryutin V.V. Dynamics of the mental states of military personnel of the law enforcement forces during the performance of official and combat tasks during mass riots: monograph / General. ed. Prof. I.I. The arrival Kh.: At NSU; 2016.130 p.].

2. Ткачук І.М. Поширеність тривожних та депресивних розладів у військовослужбовців-учасників антитерористичної операції. Вісник наукових досліджень. 2018;1:64-66. [Tkachuk I.M. Prevalence of anxiety and depressive disorders among servicemen participating in anti-terrorist operations. Herald of scientific research. 2018;1:64-66].

3. Боярська З.О., Пінчук Р.С. Динаміка тривожності учасників операції об'єднаних сил. Scientific Journal «ScienceRise: Biological Science». 2018;5(14):22-26. [Boyarska Z.O., Pinchuk R.S. Dynamics of anxiety of participants in the operation of the joint forces. Scientific Journal «ScienceRise: Biological Science». 2018;5(14):22-26].

4. Козачок М.М., Селюк М.М., Омеляшко М.І., Савчук І.М., Селюк О.В. Тривожність та депресивні стани в учасників АТО/ООС, хворих на артеріальну гіпертензію. Сімейна медицина. 2019;3(83):43-46. [Kozachok M.M., Selyuk M.M., Omelyashko M.I., Savchuk I.M., Selyuk O.V. Anxiety and depressive states in participants of ATO/OOS, patients with arterial hypertension. Family medicine. 2019;3(83):43-46].

5. Мороз Г.З., Оедченко І.В., Ткачук І.М., Мосур С.В. Поширеність тривожних та депресивних розладів у військових лікарів. Укр. мед. часопис. 2017; 23 травня:1-3. [Moroz G.Z., Tedchenko I.V., Tkachuk I.M., Mosur S.V. Prevalence of anxiety and depressive disorders in military doctors. Ukraine honey. Magazine 2017; May 23:1-3].

6. Кокун О.М., Лозінська Н.С., Пішко І.О. Практикум з формування стресостійкості військовослужбовців до раптових змін бойової обстановки: Методичний посібник / за ред. В.М. Мороза. К.: НДЦ ГП ЗС України; 2020. 70:5-33. [Kokun O.M., Lozinska N.S., Pishko I.O. Workshop on the formation of stress resistance of military personnel to sudden changes in the combat situation: Methodical manual / Ed. V.M. Frost K.: NDC of the State Department of the Armed Forces of Ukraine; 2020. 70:5-33].

7. Красковський Є.М., Дробот Д.С., Шевелев К.Є. Особливості боротьби з негативним впливом на поведінку співробітників підрозділів, що здійснюють конвоювання та охорону підсудних і засуджених, як елемент індивідуального запобігання. Вісник кримінологічної асоціації України. 2021;1(24):168-173. [Kraskovskyi E.M., Drobot D.S., Shevelev K.E. Peculiarities of combating the negative impact on the behavior of employees of units that escort and guard defendants and convicts, as an element of individual prevention. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine. 2021;1(24):168-173].

8. Березовська Л.І. Емоційна стійкість військовослужбовців: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України. 2022;3(67):19-25. [Berezovska L.I. Emotional stability of military personnel: an empirical perspective. Bulletin of the National Defense University of Ukraine. 2022;3(67):19-25].

9. Сергієнко Н.П. Особливості психологічної стійкості особистості під час подолання критичних ситуацій. Науково-практична конференція «Сучасна війна: гуманітарний аспект». Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; 2017. [Sergienko N.P. Peculiarities of psychological stability of the individual during overcoming critical situations. Scientific and practical conference «Modern war: humanitarian aspect». Kharkiv National University of the Air Force named after Ivan Kozhedub; 2017].

10. Терещук А.Д. Психоемоційний стан і поведінка військовослужбовців, що повернулися із зони АТО. [Tereshchuk AD. Psychoemotional state and behavior of servicemen who returned from the ATO zone].

11. Пустовий О.М. Дослідження емоційного стану учасників бойових дій на сході України. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2017; 4 (11):86-92. [Pustovy O.M. Study of the emotional state of the participants in the hostilities in the east of Ukraine. Organizational psychology. Economic psychology. 2017; 4(11): 86-92].

12. Окаєвич А.В. Формування емоційно-вольової стійкості майбутніх офіцерів Збройних сил України як актуальна психолого-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020; №71(2):173-176. [Okaevich A.V. The formation of emotional and volitional stability of future officers of the Armed Forces of Ukraine as an actual psychological and pedagogical problem. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. 2020; 71(2):173-176].

13. Юр'єва Н.В. Вплив психологічних особливостей військовослужбовців-жінок на результат виконання службово-бойової діяльності. Честь і закон. 2019;3(70):123-130. [Yuryeva NV. The influence of psychological characteristics of female servicemen on the results of service and combat activities. Honor and law. 2019;3(70):123-130].

14. Рижкова Н. Психопрофілактика емоційного вигоряння військовослужбовців інженерних військ Збройних сил України. Knowledge, Education, Law, Management. 2020;7(35), Т. 2:106-111. [RyzhkovaN. Psychoprophylaxis of emotional burnout of servicemen of engineering troops of the Armed Forces of Ukraine. Knowledge, Education, Law, Management. 2020;7(35), Vol. 2:106-111].

15. Демидюк В.М. Психологічні чинники запобігання емоційному вигоранню військовослужбовців в умовах довготривалих збройних конфліктів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2021;12:102-106. [Demidyuk V.M. Psychological factors of preventing emotional burnout of servicemen in the conditions of longterm armed conflicts. Scientific notes of the National University «Ostroh Academy». «Psychology» series. 2021;12:102-106].

16. Андрух I.В. Психологічні умови запобігання емоційного вигорання оперативними співробітниками Служби безпеки України: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.06. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький; 2016:196 с. [Andrux I.V. Psychological conditions for the prevention of emotional burnout by operatives of the Security Service of Ukraine: dissertation. ... candidate psychol. Sciences: 19.00.06. National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. Khmelnytskyi; 2016:196 p.].

17. П'янківська Л.В. Психологічна профілактика синдрому «емоційного вигорання» у курсантів вищих навчальних закладів МВС України: дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук: 19.00.09. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Київ; 2019:196 с. [Pyankivska L.V. Psychological prevention of the syndrome of «emotional burnout» in cadets of higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: thesis. to obtain a scientific degree of candidate. psychol. Sciences: 19.00.09. National University of Defense of Ukraine named after Ivan Chernyakhovskyi. Kyiv; 2019:196 p.].

18. Колесник О.І. Особливoсті емоційного вигорання у військовослужбовців-контрактників. Спеціальність 053 «Психoлогія». Освітня прoграма «Психoлoгічна реабілітація». Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця; 2021:134 с. [Kolesnyk O.I. Peculiarities of emotional burnout in contract servicemen. Specialty 053 «Psychology». Educational program «Psychological rehabilitation». Vasyl Stus Donetsk National University, Vinnytsia; 2021:134 p.].

19. Соколовський В.В. Методологія формування складових емоційно-вольової культури військовослужбовців. Молодий вчений. 2018;4(56):197-200. [Sokolovsky V.V. Methodology of formation of components of emotional and volitional culture of military personnel. A young scientist. 2018;4(56):197-200].

20. Лебедева С.Ю., Назаров О.О., Овсяннікова Я.О. Психологічні наслідки перебування рятувальників у зоні проведення антитерористичної операції: монографія / за заг. ред. Н.В. Оніщенко, О.В. Тімченка. Х.: НУЦЗУ; 2019: 174 с. [Lebedeva S.Yu., Nazarov O.O., Ovsyannikova Ya.O. Psychological consequences of rescuers staying in the area of an antiterrorist operation: monograph / by General. ed. N.V. Onishchenko, O.V. Timchenko. H.: NUTZU; 2019:174 p.].

21. Агаєв Н.А., Скрипкін О.Г., Дейко А.Б. Алгоритм роботи військового психолога щодо психологічного забезпечення професійної діяльності особового складу Збройних Сил України (методичні рекомендації). Міністерство оборони України, Наук.-дослід. центр гуманітар. проблем Збройних Сил України. К.: НДЦ ГП ЗС України; 2016:147 с. [Agaev N.A., Skrypkin O.G., Deyko A.B. Algorithm of the work of a military psychologist regarding the psychological support of the professional activity of the personnel of the Armed Forces of Ukraine (methodological recommendations). Ministry of Defense of Ukraine, Research. humanitarian center. problems of the Armed Forces of Ukraine. K.: NDC of the State Department of the Armed Forces of Ukraine; 2016:147 p.].

22. Кравченко К.О., Ковальчук Р.Ю. Особливості стресостійкості військовослужбовців строкової служби. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи». К.: КНУ імені Тараса Шевченка. 2019: 242 с. С. 111-113. [Kravchenko K.O., Kovalchuk R.Yu. Peculiarities of stress resistance of conscript servicemen. Мaterials of the 4th International Scientific and Practical Conference «Military Psychology in the Dimensions of War and Peace: Problems, Experience, Prospects». K.: KNU named after Taras Shevchenko. 2019: 242 p. P. 111-113].

Размещено на Allbest.ru