Інструменти патопсихологічного обстеження та їх застосування у роботі з дітьми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений структурний підрозділ ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Луцький інститут розвитку людини

Інструменти патопсихологічного обстеження та їх застосування у роботі з дітьми

Майструк Вікторія Миколаївна кандидат психологічних наук, завідувач кафедри фізичної терапії та корекційної діяльності

Іванюк Інна Яківна заступник директора, старший викладач кафедри фізичної терапії та корекційної діяльності

Анотація

Дана тема є важливою в сучасній психологічній практиці, оскільки дозволяє здійснювати комплексну оцінку психічного стану дитини та вчасно виявляти можливі ризики або проблеми. У даній анотації досліджується асортимент інструментів патопсихологічного обстеження, включаючи тести, анкети та інтерв'ю, які застосовуються у процесі вивчення психічного здоров'я дітей. Детально аналізуються можливості цих інструментів у виявленні психічних порушень, а також їх роль у розробці індивідуальних психологічних стратегій та програм підтримки дітей з особливими потребами. Висвітлюються етичні аспекти застосування патопсихологічних інструментів у роботі з дітьми та можливі шляхи подальшого дослідження у цій області.

Метою роботи є систематизація та аналіз інструментів патопсихологічного обстеження, які використовуються у роботі з дітьми. Робота спрямована також передусім на аналіз можливостей цих інструментів у виявленні психічних порушень, ризиків та потреб дітей, а також розробку індивідуальних психологічних стратегій та програм підтримки для дітей з особливими потребами.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному аналізі літературних джерел, що стосуються патопсихологічного обстеження дітей. Під час дослідження використовуються як якісні, так і кількісні методи аналізу, зокрема: патопсихологічний обстеження діти

- огляд наукових праць, методичних посібників та досліджень, присвячених темі патопсихологічного обстеження дітей

аналіз інструментів патопсихологічного обстеження, включаючи їхню наукову обґрунтованість, розробку та застосування

систематизація інформації про доступні інструменти та їх ефективність у виявленні психічних порушень та потреб дітей.

Наукова новизна даного дослідження полягає у комплексному підході до аналізу та систематизації інструментів патопсихологічного обстеження, що застосовуються у роботі з дітьми. Дослідження виокремлює і оцінює ефективність та наукову обґрунтованість конкретних інструментів у виявленні психічних порушень і розробці індивідуальних програм підтримки.

В результаті проведеного дослідження було виявлено, що інструменти патопсихологічного обстеження є важливим засобом для комплексної оцінки психічного стану дітей. Аналіз різноманітних інструментів показав їхню значущість та ефективність у виявленні психічних порушень та потреб дітей, особливо з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Розроблені рекомендації спрямовані на підвищення ефективності роботи практикуючих психологів та спеціалістів у галузі освіти та охорони здоров'я з дітьми.

Ключові слова: патопсихологічне дослідження, діти, анкетування, тестування, опитувальники, інструменти

Maystruk Viktorya Mykolaivna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Physical Therapy and Correctional Work, Higher Education Institution Open International University of Human Development “Ukraine”, Lutsk Institute of Human Development, Lutsk

Ivaniuk Inna Yakivna Senior Lecturer of the Department of Physical Therapy and Correctional Work, Higher Education Institution Open International University of Human Development “Ukraine”, Lutsk Institute of Human Development, Lutsk

INSTRUMENTS OF PATHO-PSYCHOLOGICAL EXAMINATION AND THEIR APPLICATION IN WORKING WITH CHILDREN

Abstract

This topic is important in modern psychological practice, as it allows for a comprehensive assessment of the child's mental state and timely detection of possible risks or problems. This abstract explores the range of pathopsychological examination tools, including tests, questionnaires, and interviews, that are used in the process of studying children's mental health. The capabilities of these tools in detecting mental disorders are analyzed in detail, as well as their role in the development of individual psychological strategies and support programs for children with special needs. Ethical aspects of the use of pathopsychological tools in working with children and possible ways of further research in this area are highlighted.

The purpose of the work is the systematization and analysis of pathopsychological examination tools used in working with children. The work is also primarily aimed at analyzing the capabilities of these tools in identifying mental disorders, risks and needs of children, as well as developing individual psychological strategies and support programs for children with special needs.

The research methodology is based on a comprehensive analysis of literary sources related to the pathopsychological examination of children. During the research, both qualitative and quantitative methods of analysis are used, in particular:

review of scientific works, methodical manuals and studies devoted to the topic of pathopsychological examination of children

analysis of pathopsychological examination tools, including their scientific validity, development and application

systematization of information about available tools and their effectiveness in detecting mental disorders and children's needs.

The scientific novelty of this research lies in a comprehensive approach to the analysis and systematization of pathopsychological examination tools used in working with children. The study identifies and evaluates the effectiveness and scientific validity of specific tools in identifying mental disorders and developing individual support programs.

As a result of the research, it was found that pathopsychological examination tools are an important tool for comprehensive assessment of children's mental state. Analysis of various instruments showed their significance and effectiveness in identifying mental disorders and needs of children, especially taking into account their age and individual characteristics. The developed recommendations are aimed at increasing the effectiveness of the work of practicing psychologists and specialists in the field of education and health care with children.

Keywords: pathopsychological research, children, questionnaires, testing, questionnaires, tools

Постановка проблеми. Обумовлена значним зростанням соціальних, психологічних та емоційних викликів, з якими стикаються діти у сучасному світі. Це створює підвищений попит на ефективні інструменти діагностики та втручання, здатні вчасно виявити та адресувати психічні порушення або особливості розвитку. Сучасне суспільство виявляє все більшу зацікавленість у гарантуванні психічного благополуччя дітей, що, в свою чергу, підкреслює необхідність удосконалення інструментарію фахівців, які працюють з молодим поколінням. В цьому контексті, поглиблене вивчення та критичний аналіз існуючих інструментів патопсихологічного обстеження стає важливим завданням для наукових досліджень і практичної психології. Таким чином, тема набуває актуальності, відповідаючи на сучасні виклики у сфері охорони психічного здоров'я дітей та підлітків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробкою та адаптацією нових інструментів та методик патопсихологічного обстеження для дітей різних вікових груп та з різними психічними особливостями займались Н. Крижановська, Р. Омельчук, Н. Тржецяк. У своїх роботах вчені дійшли висновку, що робота з дітьми, в цілому, має бути спрямована на організацію цілеспрямованої підтримки через надання психологічної, соціальної допомоги всіх учасників навчально-виховного процесу (Крижановська Н., Омельчук Р., Тржецяк Н., 2018). Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень з проблеми вивчення впливу соціокультурних чинників на психічне здоров'я дітей свідчить, що недорозвиток пізнавальних процесів, порушення мотиваційної й вольової сфер негативно впливають на вироблення в них усвідомлених, адекватних ситуації форм поведінки (Л. С. Виготський, О. В. Гаврилов, Г. М. Дульнєв, І. Г. Єременко, Г. Г. Запрягаєв, С. Ю. Конопляста, К. С. Лебединська, В. І. Лубовський та ін.). Це у свою чергу потребує розробки методів адаптації інструментів обстеження до різних культурних контекстів (Папучі М. В., 2018).

Метою статті є ретельний аналіз та оцінка інструментів патопсихологічного обстеження, їхнього застосування та ефективності у роботі з дітьми. Дослідження спрямоване на:

підвищення розуміння різноманітних інструментів патопсихологічного обстеження, включаючи тести, анкети, спостереження та інтерв'ю, які застосовуються у роботі з дітьми

оцінку ефективності цих інструментів у виявленні психічних порушень, ризиків та потреб дітей

вивчення можливостей адаптації та удосконалення існуючих методик патопсихологічного обстеження для врахування вікових особливостей дітей.

Виклад основного матеріалу. У патопсихології, так само як і в інших наукових галузях, використовуються загальні інструменти та методи дослідження, такі як аналіз і синтез, дедукція та індукція, порівняння, анкетування, узагальнення, спостереження, тестування, експеримент, аналіз продуктів діяльності та інші. Вони всі мають загальні риси організації та проведення, проте вони також відрізняються при застосуванні у патопсихологічних дослідженнях.

У статті буде детально розглянуто основні інструменти патопсихологічного дослідження, зокрема анкетування, тестування та особистісні опитувальники. Це дозволить зрозуміти їхню структуру, методику проведення та особливості застосування в контексті виявлення психічних порушень та визначення потреб дітей. Врахування цих інструментів дозволить здійснити більш об'єктивне й комплексне обстеження, що є важливим для надання ефективної психологічної підтримки та втручання для дітей з різними потребами та проблемами.

Анкетування. Опитувальники-анкети стали найбільш поширеним інструментом у патопсихології, оскільки вони дозволяють отримати інформацію про обстежуваного без прямого відображення його особистісних особливостей. Це можуть бути різні форми опитувальників, такі як біографічні опитувальники, опитувальники інтересів та опитувальники установок. При використанні методу анкетування важливо враховувати наступні аспекти:

у глухих можуть виникати проблеми з усвідомленням змісту питань, тому вони можуть відповідати лише на вищому рівні мовленнєвих навичок

особам з порушеннями опорно-рухового апарату можуть виникати труднощі з письмом.

Необхідно дотримуватися коректного ставлення до пацієнтів залежно від їхніх індивідуальних потреб та обмежень. Наприклад, сліпим особам слід пояснювати абстрактні поняття, що використовуються в анкеті (Колесник І. П., Кравець Н. П., 2014, 86 с.)

Тестування. Тести у патопсихології є стандартними наборами завдань та матеріалів, які використовуються для проведення психологічних випробувань. Їх особливість полягає в стандартизованій процедурі пред'явлення завдань, часу виконання та оцінки результатів. У цьому контексті важливими поняттями є надійність та валідність тесту. Надійність визначається як стійкість результатів до різних випадкових факторів, таких як умови тестування чи особливості осіб, що проходять тест. Валідність же означає відповідність тесту вимірюваним психічним характеристикам чи процесам.

У патопсихології існує обмежена кількість спеціально розроблених тестів для дітей з аномаліями, тому психологи часто використовують тести, призначені для нормальної популяції, та їх потрібно адаптувати. Це може включати переписування тестів шрифтом Брайля для сліпих осіб або збільшення часу на вирішення завдань. Стандартизація тестів для аномальних дітей ускладнена через малу кількість осіб з аномаліями та їхню велику різноманітність за різними параметрами, такими як ступінь та етіологія дефекту чи вік початку (Блейхер В. М., Крук І. В., 1980)

Л. Пожежа при діагностиці аномальних осіб рекомендує дотримуватися ряду принципів:

психолог повинен ознайомитися з основними характеристиками конкретної аномалії, її можливостями та обмеженнями, зокрема з особливостями комунікації з аномальними особами

тестування аномальних дітей та підлітків має проводитися індивідуально з великою увагою до забезпечення розуміння завдань та вимог

- психодіагностичне тестування є основним методом діагностики, але слід використовувати його як допоміжний метод, що доповнює інші методи, такі як спостереження, інтерв'ю, експеримент і т. д. (Оверчук В. А., Лапшова Н. С., 2022)

Тест "Прогресивні матриці Равена", запропонований Л. Пенроузом і Дж. Равеном у 1936 році, є широко використовуваним інструментом. У цьому тесті випробуваний має розв'язати завдання, пов'язані з абстрактними фігурами. Тест представлений двома варіантами: чорно-білим для різних вікових груп та кольоровим для молодших дітей. Він складається з 60 або 36 завдань, розподілених за п'ять серій, що збільшуються за складністю. У кожній серії випробуваний має виявити закономірності та здійснити відповідні маніпуляції з фігурами (Кузава І. Б., 2012)

Особистісні опитувальники. Використовуються для вимірювання особистісних особливостей шляхом відповіді на питання або твердження. Один з найбільш відомих опитувальників - Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник (MMPI), що містить 550 тверджень. Результати тестування дозволяють побудувати "профіль особистості" та виявити особливості характеру та психологічні тенденції (Максименко С. Д., 2008)

Наведемо приклад висновку за результатами обстеження, спрямованого на поглиблене вивчення особистості. Хворий А., 18 років. Знаходиться в наркологічному відділенні на лікуванні з приводу хронічного алкоголізму. Хворий скарг не пред'являє. Під час обстеження до контакту не прагне, хоче приховати наявні проблеми.

При обстеженні було виявлено наявність дисимуляції. Результати MMPI свідчать про внутрішню напруженість та дратівливість хворого. Характерологічні особливості вказують на переважання збудливих і шизоїдних рис, що проявляється у високій рівні імпульсивності та непрогнозованій поведінці. Також виявлено психологічну тенденцію до алкоголізації за ПДО (Немов Р. С., 2003)

При психологічному аналізі особистості підлітків і юнаків широко використовується Патохарактерологічний Діагностичний Опитувальник для підлітків (ПДО), який був розроблений під керівництвом А. Е. Лічко. Цей опитувальник призначений для визначення типів характеру при різних психічних розладах та патологічному розвитку особистості.

ПДО дозволяє виявити такі типи акцентуацій, як циклоїдний, лабільний, сенситивний, шизоїдний, нестійкий. Цим опитувальником можна встановити ознаки, що вказують на високий ризик формування психопатій, можливу органічну природу психопатій і акцентуацій характеру, а також показники психологічної схильності до алкоголізації.

Важливо зазначити, що результати досліджень за допомогою ПДО, як і у разі використання інших особистісних опитувальників, не є клінічним діагнозом.

Наведемо приклад використання ПДО для вивчення особистісних особливостей Жори, 15 років, учня спеціальної школи для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Жора потрапив до психіатричної лікарні через неправильну поведінку в школі: він порушував порядок, бився, грубив вчителям та був некерованим. Зі слів матері, він рано почав палити, дружить зі старшими за віком, хуліганить і вимагає гроші від матері. У відділенні важко звик до розпорядку, порушував режим, курив у невстановлених місцях та лаявся нецензурними словами.

Результати обстеження за ПДО: По шкалі об'єктивної оцінки, незважаючи на схильність до дисимуляції, встановлений нестійкий тип. Реакція емансипації виражена (е-6). Є дані, що вказують на можливість формування психопатії (До=1, В=6), а також на схильність до алкоголізації. Аналіз окремих виборів хворого виявив байдуже ставлення до майбутнього, відсутність настанов на отримання професії та трудову діяльність, зниження критики фізичного дефекту. Ці результати у співставленні з даними інших методик допомогли лікареві поставити діагноз "психопатоподібний синдром", намітити тактику лікування. Спільно з психологом були розроблені рекомендації щодо організації роботи та сімейної психотерапії, надано рекомендації батькам щодо нормалізації взаємин в сім'ї і оптимізації виховного процесу з урахуванням особистісних особливостей підлітка (Лічко А. Е., 2021)

Зупинимося на найбільш типових проективних методиках. Проективні методики, такі як тест Розенцвейга, є широко використовуваними і діагностично ефективними в психологічній практиці. Однак їх застосування обмежене в деяких випадках, зокрема при обстеженні дітей або осіб з певними обмеженнями.

Проведення проективних тестів серед дітей, осіб із сенсорними та мовленнєвими вадами, а також розумово відсталих осіб представляє собою значний виклик. Незрілість дітей, обмежена увага та неспроможність до абстрактного мислення можуть ускладнювати процес тестування. Особи з сенсорними та мовленнєвими вадами можуть мати труднощі з виконанням завдань, особливо якщо вони потребують усної відповіді або розуміння зображень. Наприклад, учасникам із серйозними сенсорними вадами може бути складно визначити деталі на малюнку або взаємодіяти з образами персонажів. У випадку розумово відсталих осіб можуть виникати проблеми з розумінням завдань та вираженням відповідей через їх обмежену здатність до абстрактного мислення, що ускладнює їх можливість відповісти на абстрактні або неоднозначні запитання (Обухівська А. Г., 2017)

Незважаючи на ці обмеження, проективні методики можуть бути корисними у випадках, коли інші методи не забезпечують достатньої інформації або коли потрібно додатково дослідити певні аспекти особистості. У таких випадках важливо враховувати індивідуальні особливості кожної особи та адаптувати методику до їхніх потреб і можливостей.

Висновки

Проведений аналіз наявних досліджень підтверджує важливість та актуальність розглянутої теми. Він підкреслює необхідність постійного вдосконалення методик та інструментів для ефективного виявлення психічних порушень та потреб у дітей. Дослідження вказує на важливість адаптації інструментів до вікових та індивідуальних особливостей дітей, а також на потребу в розробці та впровадженні етичних стандартів у використанні патопсихологічних методик.

Перспективи подальших досліджень.

Вдосконалення методологій: Потрібно провести додаткові дослідження для покращення існуючих методик обстеження та розробки нових, що були б ефективнішими та більш адаптованими до різних категорій дітей.

Співпраця з іншими галузями: Важливо розширювати співпрацю з медициною, освітою та соціальною роботою для комплексного підходу до проблем психічного здоров'я дітей.

Використання новітніх технологій: Дослідження може включати

використання передових технологій, таких як штучний інтелект, віртуальна реальність та аналітика даних, для покращення якості обстеження та розробки індивідуальних програм підтримки дітей.

Загальною метою подальших досліджень є постійне вдосконалення і покращення практики обстеження та підтримки психічного здоров'я дітей, що сприятиме їхньому оптимальному розвитку та благополуччю.

Література

Блейхер В. М., Крук І. В. Патопсихологічна діагностика. Київ: 1980. 280 с.

Колесник І. П., Кравець Н.П. Робота з розумово відсталими дітьми-сиротами: навчальний посібник. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. 86 с.

Крижановська Н., Омельчук Р., Тржецяк Н.. Методи та методики патопсихологічної діагностики дітей з розумовою відсталістю в умовах психіатричного закладу. Житомир, 2018.

Кузава І. Б. Теоретико-методологічні аспекти інклюзивної освіти дітей дошкільного віку, які потребують корекції психофізичного розвитку. Педагогічний пошук. Луцьк. 2012. № 1 (73). С. 21-23.

Лічко А. Е. Психопатії та акцентуації характеру у підлітків: монографія. Київ, 2021. 304 с.

Максименко С. Д., Коваль І. А. Медична психологія: навчальний посібник. Вінниця: 2008. 520 с.

Немов Р.С. Психологія: навчальний посібник. Київ: 2012. 196 с.

Психологічний супровід інклюзивної освіти: методичні рекомендації / за ред. А. Г. Обухівська. Київ: УМНЦ практичної психології і соціальної роботи. 2017. 92 с.

Оверчук В. А., Лапшова Н. С. Методики дослідження в патопсихології: навчальний посібник. Вінниця: 2022. 462 с.

Психологія людини: Л. С. Виготський та сучасна наука: зб. ст. / за ред. М. В. Папучі. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. 127 с.

References

Bleikher V. M., Kruk I. V. (1980). Patopsychologichna diagnostika. [Pathopsychological diagnosis]. Kyiv [in Ukrainian].

Kolesnik I. P., Kravets N.P. (2014). Robota z rosumovo vidstalumu ditmu-syrotamu [Working with orphaned children]. Kyiv [in Ukrainian].

Kryzhanovska N., Omelchuk R., Trzetsiak N. (2018). Metodu ta metoduku patopsyhologichnoii diagnostiki ditei z rozumovyu vidstalistu v umovah psyhiatruchnogo zaklady. [Methods and techniques of pathopsychological diagnosis of children with mental retardation in psychiatric institutions]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Kuzawa I. B. (2012) Teoretuko-metodologichni aspektu inklusuvnoii osvitu ditei doshkilnogo viky yaki potrebuut korekcii psyhophisuchnogo rozvutky. [Theoretical and methodological aspects of inclusive education of preschool children who need correction of psychophysical development]. Lutsk [in Ukrainian].

Lichko A. E. (2021). Psyhopatiia ta accentuazia haraktery u pidlitkiv [Psychopathies and character accentuations in adolescents]. Kyiv [in Ukrainian].

Maksimenko S. D., Koval I. A. (2008). Meduchna psyhologia. [Medical psychology]. Vinnitsa [in Ukrainian].

Nemov R.S. (2012). Psyhologiia. [Psychology]. Kyiv [in Ukrainian].

Obukhivska A. G. (2017) Psyhologichnui syprovid inklusivnoi osvitu. [Psychological support of inclusive education]. Kyiv [in Ukrainian].

Overchuk V. A., Lapshova N. S. (2022) Metodiki ndoslidschenna v patopsychologii [Research methods in pathopsychology]. Vinnitsa [in Ukrainian].

Papuchi M. V. (2018) Psyhologiia ludunu [Human psychology]. Nizhin [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/