Опитувальники як основні інструменти в діагностиці психічних порушень в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Опитувальники як основні інструменти в діагностиці психічних порушень в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії

Іваніцька-Дячун Тетяна Іванівна асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології

Україна

Анотація

Стаття досліджує значення опитувальників для визначення психічних порушень у контексті карантину COVID-19. Опитувальники, такі як шкали тривоги та депресії Гамільтона, дозволяють ефективно виявляти та моніторити психічні проблеми. Їх застосування допомагає розробляти індивідуалізовані плани підтримки та інтервенцій, сприяючи покращенню якості психічного здоров'я в умовах кризи. Ця робота підкреслює важливість систематичного моніторингу та психологічної підтримки населення під час карантину, сприяючи забезпеченню психічного благополуччя під час непередбачуваних ситуацій.

Ключові слова: карантин, соціальна ізоляція, пандемія, коронавірус, COVID-19, опитувальники, діагностика

Резюме: У контексті карантину та соціальної ізоляції, які стали наслідком пандемії COVID-19, зростає значення вивчення та моніторингу психічного здоров'я населення. Для цього можуть бути використані різноманітні опитувальники, спрямовані на виявлення психічних порушень та оцінку їх вираженості.

Опитувальники відіграють ключову роль у виявленні, моніторингу та плануванні інтервенцій з психічного здоров'я під час карантину. Вони дозволяють швидко виявляти наявність психічних проблем у населення та надавати вчасну підтримку та психологічну допомогу. Крім того, за допомогою цих опитувальників можна збирати епідеміологічні дані про поширення психічних порушень та визначати групи ризику для подальшого розвитку ефективних стратегій управління та попередження.

Загалом, використання опитувальників для визначення психічних порушень під час карантину є важливим етапом у забезпеченні психічного благополуччя населення під час непередбачуваних ситуацій та кризових періодів. психічний опитувальник тривога депресія

Метою дослідження було проаналізувати наявні опитувальники для діагностики безсоння і визначити оптимальні інструменти для оцінки розладів сну, їх вираження та характеристик.

Матеріали в методи. Опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття з використанням ресурсів мережі «Інтернет», вітчизняних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed, Google Scholar, PsycINFO. Ключовими словами для пошуку були: «карантин», «соціальна ізоляція», «психічні порушення».

Результати дослідження. Запровадження карантинних обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19 викликало значні зміни у поведінці та емоційному стані людей. Відчуття соціальної ізоляції, страх перед зараженням, невизначеність щодо майбутнього та стресові ситуації можуть викликати або загострити психічні порушення. Для оцінки цього масштабного впливу на ментальне здоров'я, важливо мати інструменти для об'єктивної оцінки стану населення. У цій статті ми розглянемо деякі опитувальники, які можуть бути використані для визначення психічних порушень під час карантину.

Шкала тривоги Гамільтона (Hamilton Anxiety Scale, HAM-A): Цей опитувальник визначає рівень тривоги шляхом оцінки фізичних та психічних симптомів, таких як тривожність, напруженість, страхи та сонливість. Він складається з 14 запитань, оцінюваних за чотирьома балами.

Шкала депресій Гамільтона (Hamilton Depression Rating Scale. HAM-D): Цей опитувальник використовується для оцінки вираженості симптомів депресії. Він включає 17 запитань, оцінюваних за п'ятьма балами, що враховують різні аспекти депресії, включаючи психічну та фізичну симптоматику.

Індекс вираження безсоння (ISI): Цей опитувальник оцінює рівень безсоння та його вплив на щоденне функціонування. Він включає сім запитань, які оцінюють частоту та серйозність безсоння.

Тест КімберліЯнг на інтернет-залежність (Internet Addiction Test, IAT): Цей тест визначає рівень інтернет-залежності шляхом оцінки різних аспектів використання Інтернету та його впливу на життя. Він складається з 20 запитань, оцінюваних за п'ятибальною шкалою.

Шкала суїцидального ризику (Старшенбаум): Ця шкала допомагає визначити рівень ризику суїциду шляхом оцінки наявності суїцидальних думок та планів. Вона включає в себе п'ять запитань, що стосуються інтенсивності та частоти суїцидальних думок.

Опитувальник Стресу (PSS-10): PSS-10 - це опитувальник, який оцінює рівень загального стресу, який відчуває людина в різних ситуаціях життя. Він складається з десяти запитань, що стосуються відчуттів безсилля та невпевненості, які часто супроводжують стресові ситуації.

Опитувальник Посттравматичного Стресового Розладу (PCL -5): PCL-5 - це опитувальник, розроблений для оцінки симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Він включає в себе п'ять розділів, що стосуються різних аспектів симптомів ПТСР, таких як повторні спогади, гіпервігляд та емоційна реакція.

Опитувальник Самоприйняття (SAS): SAS - це опитувальник, спрямований на визначення рівня самоприйняття. Він оцінює ступінь, до якої людина приймає себе таким, яким є, а також її уявлення про власну компетентність та цінність.

Опитувальник Стану Душевного Здоров'я (MHI-5): MHI-5 - це опитувальник, призначений для визначення загального стану душевного здоров'я. Він складається з п'яти запитань про загальний настрій та емоційний стан.

Ці опитувальники можуть бути корисними інструментами для визначення психічних порушень під час карантину. Проте важливо пам'ятати, що вони не заміняють консультації кваліфікованого фахівця. Якщо ви або хтось з ваших знайомих відчуває психічні проблеми, рекомендується звернутися до лікаря або психотерапевта для отримання професійної допомоги. Однак використання цих опитувальників може допомогти усвідомити особисті почуття та емоційний стан, що може бути першим кроком до отримання необхідної підтримки.

Дані опитувальники є актуальними для використання в контексті карантину з кількох причин:

Виявлення психічних порушень: Карантин та соціальна ізоляція можуть викликати або поглибити психічні проблеми, такі як тривожність, депресія, безсоння та інші. Використання цих опитувальників дозволяє швидко та ефективно виявити наявність цих проблем у населення та забезпечити вчасну підтримку.

Моніторинг стану психічного здоров'я: Опитувальники дозволяють проводити систематичний моніторинг стану психічного здоров'я протягом тривалого періоду карантину. Це дозволяє вчасно виявляти зміни в психічному стані людей та вчасно реагувати на них.

Планування інтервенцій та підтримки: Результати опитувальників можуть використовуватися для розроблення індивідуалізованих планів інтервенцій та підтримки для людей, що перебувають в карантині. На основі результатів опитування можуть бути розроблені програми психологічної підтримки, рекомендації щодо засобів самозахисту та стратегій управління стресом.

Збір епідеміологічних даних: Використання цих опитувальників дозволяє збирати епідеміологічні дані про поширення психічних порушень серед населення в умовах карантину та пандемії. Це допомагає оцінити обсяг проблеми, визначити групи ризику та розвинути ефективні стратегії моніторингу та управління.

Після проведення опитування може виникнути декілька сценаріїв:

-- Незначний Ризик: Якщо результати опитування показують низький рівень симптомів психічних порушень, важливо продовжувати зберігати позитивне самопочуття та займатися практиками самозахисту, такими як здоровий спосіб життя, регулярна фізична активність та збереження соціальних зв'язків.

-- Помірний Ризик: У випадку помірного ризику психічних порушень, може бути корисним звернутися до психолога або терапевта для отримання додаткової підтримки та порад.

-- Високий Ризик: Якщо результати опитування вказують на високий рівень симптомів психічних порушень, необхідно негайно звернутися до кваліфікованого фахівця для оцінки та лікування. Це може бути лікар-психіатр, психолог або психотерапевт, який зможе надати необхідну підтримку та терапію.

Необхідно пам'ятати, що психічне здоров'я є важливою складовою загального здоров'я, і підтримка його під час карантину та пандемії є надзвичайно важливою. Використання опитувальників може допомогти вчасно виявити проблеми та вжити необхідні заходи для підтримки психічного здоров'я.

Одним із сучасних тенденцій у визначенні психічних порушень є також використання технологій, зокрема мобільних додатків та онлайн-платформ. Ці інструменти можуть надати доступ до різноманітних ресурсів для психологічної підтримки та самостійного відслідковування стану ментального здоров'я. Деякі додатки пропонують опитування та аналізи, що допомагають виявляти психічні порушення та надають рекомендації щодо подальших кроків.

Наприклад, додатки для медитації та релаксації можуть відслідковувати рівень стресу та тривожності користувача, а також пропонувати персоналізовані вправи для зняття напруги. Деякі онлайн-платформи надають можливість проведення психологічних тестів та опитувань за допомогою веб - сайту або мобільного додатку, що дозволяє отримати швидкий аналіз свого емоційного стану та отримати поради щодо подальших кроків. Однак важливо відзначити, що при використанні таких додатків та платформ важливо дотримуватися заходів безпеки та приватності, особливо у контексті обробки особистої інформації про ментальне здоров'я. Крім того, навіть при використанні цих інструментів рекомендується звернутися до кваліфікованого фахівця для діагностики та лікування будь-яких психічних порушень.

Загалом, різноманітність доступних опитувальників та технологічних інструментів може бути корисною для визначення та відстеження психічних порушень під час карантину. Проте, важливо пам'ятати, що ці інструменти мають служити як допоміжний засіб, а не заміну професійної консультації та підтримки.

Крім того, при визначенні опитувальників для оцінки психічних порушень під час карантину важливо враховувати специфіку ситуації карантину та її можливі впливи на психічне здоров'я. Наприклад, під час карантину можуть збільшитися випадки соціальної ізоляції, емоційного стресу, втрати роботи або фінансових проблем, що може призвести до розвитку або загострення різних психічних порушень, таких як депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад тощо.

Тому важливо обирати опитувальники, які включають в себе питання, специфічні для таких ситуацій, а також враховують можливі фактори ризику та засоби захисту. Наприклад, питання про соціальну підтримку, стратегії заспокоєння та управління стресом можуть бути особливо важливими в контексті карантину. Крім того, важливо мати на увазі, що психічні порушення можуть проявлятися по-різному у різних людей і в різний час. Тому корисно використовувати комплексний підхід до оцінки психічного здоров'я, включаючи як самопочуття та симптоми, так і фактори ризику та захисні чинники.

Загалом, використання опитувальників для визначення психічних порушень під час карантину може бути важливим інструментом для оцінки та моніторингу психічного здоров'я. Однак важливо пам'ятати, що ці опитувальники слід використовувати як частину більшої стратегії підтримки та втручання в галузі психічного здоров'я, яка може включати консультацію фахівця та надання підтримки у відповідних ситуаціях.

Висновки

У контексті карантину та соціальної ізоляції, що спричинені пандемією COVID-19, виникає важлива необхідність вивчення та моніторингу психічного здоров'я населення. Використання опитувальників для визначення психічних порушень стає ключовим інструментом в цьому процесі. На основі розглянутої інформації можна зробити наступні висновки:

Значення опитувальників: Опитувальники, такі як шкали тривоги та депресії Гамільтона, індекс вираження безсоння, тест Кімберлі Янг на інтернет- залежність та шкала суїцидального ризику Старшенбаума, відіграють ключову роль у виявленні, моніторингу та плануванні інтервенцій з психічного здоров'я під час карантину.

Роль ефективних стратегій підтримки: Важливо розробляти та впроваджувати ефективні стратегії психологічної підтримки та інтервенцій, особливо у випадку пандемій та кризових ситуацій. Результати опитувальників можуть служити основою для індивідуалізованих планів допомоги та психологічної підтримки.

Необхідність додаткового дослідження: Потрібно продовжувати дослідження з цієї теми, включаючи мета-аналізи ефективності опитувальників у контексті карантину, аналіз епідеміологічних даних щодо психічних порушень та вивчення стратегій підтримки різних груп населення.

Загальна мета таких досліджень полягає у покращенні якості життя та психічного благополуччя населення під час кризових ситуацій та непередбачуваних подій, спричинених пандеміями та іншими катастрофами.

Список використаних джерел

1. Hamilton, M. (1959). The assessment of anxiety states by rating. The British Journal of Medical Psychology, 32(1), 50-55.

2. Hamilton, M. (1960). A rating scale for depression. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 23(1), 56-62.

3. Bastien, C. H., Vallieres, A., & Morin, C. M. (2001). Validation of the Insomnia Severity Index as an outcome measure for insomnia research. Sleep Medicine, 2(4), 297-307.

4. Іваніцька, Т. І. (2023). ВПЛИВ КАРАНТИНУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕННЯ. Буковинський медичний вісник, 27(1 (105)), 67-72.

5. Young, K. S. (1998). Internet addiction: The emergence of a new clinical disorder. CyberPsychology & Behavior, 1(3), 237-244.

6. Beck, A. T., Kovacs, M., & Weissman, A. (1979). Assessment of suicidal intention: The Scale for Suicide Ideation. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 47(2), 343-352.

7. Іваніцький, Д., & Іваніцька, Т. (2023). ЯК ЛОКДАУН ТА КАРАНТИННІ ОБМЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ВПЛИНУЛИ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТІВ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Collection of scientific papers «SCIENTIA», (January 20, 2023; Amsterdam, Netherlands), 226-229.

8. Beck, A. T., Steer, R. A., & Brown, G. K. (1996). Manual for the Beck Depression Inventory- II. Psychological Corporation.

9. Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Lowe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: The GAD-7. Archives of Internal Medicine, 166(10), 1092-1097.

10. Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2001). The PHQ-9: Validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606-613.

11. Johns, M. W. (1991). A new method for measuring daytime sleepiness: The Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 14(6), 540-545.

12. Іваніцька, Т. (2023). ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID- 19 ТА УМОВ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ. Матеріали конференцій МЦНД, (10.02. 2023; Житомир, Україна), 215-217.

13. Іваніцька, Т. (2023). РОЗВИТОК ПСИХІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19. Collection of scientific papers «ЛОГО!», (March 31, 2023; Zurich, Switzerland), 165-169.

14. Morin, C. M., Belleville, G., Belanger, L., & Ivers, H. (2011). The Insomnia Severity Index: Psychometric indicators to detect insomnia cases and evaluate treatment response. Sleep, 34(5), 601-608.

15. Widyanto, L., & Griffiths, M. D. (2006). Internet addiction: A critical review. International Journal of Mental Health and Addiction, 4(1), 31 -51.

16. Kline, A., Cooper, C. E., Rytwinski, N. K., & Feeny, N. C. (2014). Longitudinal change in depression symptoms and suicidal ideation over the course of outpatient cognitive therapy for depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 82(6), 1139-1149.

17. Carskadon, M. A., & Dement, W. C. (2011). Normal human sleep: An overview. In: Principles and Practice of Sleep Medicine (5th ed.). Elsevier Saunders. pp. 16-26.

18. Венгер, О., Іваніцька, Т., Коваль, А. М., & Швед, М. (2023). ХАРАКТЕРИСТИКА СИМПТОМІВ У НЕВТОРИЧНИХ ТА ПСИХОТИЧНИХ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ COVID-19. Grail of Science, (24), 654-668.

19. Leung, L. (2004). Net-generation attributes and seductive properties of the Internet as predictors of online activities and Internet addiction. Cyberpsychology & Behavior, 7(3), 333-348.

20. Венгер, О. П., & Іваніцька, Т. І. (2021). Розвиток депресії, тривоги та стресу в людей, що страждають від інтернет-залежності, під час пандемії COVID-19. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 34-38.

21. Венгер, О. П., Воронцова, Т. О., Іваніцька, Т. І., Бондарук, Б. О., & Трохимчук, А. В. (2021). ПОРІВНЯННЯ ВПЛИВУ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ ПІД ЧАС ЛОКДАУНУ, РОБОТИ ТА НАВЧАННЯ В ОНЛАЙН- РЕЖИМІ. Вісник медичних і біологічних досліджень, (2), 5-10.

22. Ivanitska, T. ., & Venger, O. . (2022). FEATURES OF SEXUAL DYSFUNCTIONS IN PATIENTS WITH NEUROTIC DISORDERS. Grail of Science, (20), 155-159.

23. Jansen van Vuren E, Steyn S., Brink C., Moller M., Viljoen F., Harvey B. (2021). The neuropsychiatric manifestations of COVID-19: Interactions with psychiatric illness and pharmacological treatment. Biomed Pharmacother, 135, 111 -200.

24. Baker H., Safavynia S., Evered L. (2021). The 'third wave': impending cognitive and functional decline in COVID-19 survivors. Br J Anaesth, 126(1), 44-47.

25. Ferrando S., Klepacz L., Lynch S. (2020). COVID-19 psychosis: a potential new neuropsychiatric condition triggered by novel coronavirus infection and the inflammatory response. Psychosomatics, 61(5), 551-555.

26. Rogers J., Chesney E., Oliver D., Pollak T., McGuire P., Fusar-Poli P., Zandi M., Lewis G., David A. (2020). Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry, 7(7), 611-627.

27. Dubey S., Biswas P., Ghosh R. (2020). Psychosocial impact of COVID-19. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews, 14(5), 779-788.

28. Mazereel V., Van Assche K., Detraux J., et al. (2021). COVID-19 vaccination for people with severe mental illness: why, what, and how? Lancet Psychiatry, 8(5), 444-450.

29. Nemani K., Li C., Olfson M., et al. (2021). Association of psychiatric disorders with mortality among patients with COVID-19.JAMA Psychiatry, 78(4), 380-386.

30. Lee S., Yang J., Moon S., et al. (2020). Association between mental illness and COVID-19 susceptibility and clinical outcomes in South Korea: a nationwide cohort study. Lancet Psychiatry, 7(12), 1025-1031.

31. Hedges, L. V., & Olkin, I. (1985). Statistical methods for meta-analysis. Academic Press.

32. Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavioral sciences (2nd ed.). Lawrence Erlbaum Associates.

33. Rosenthal, R., & Rosnow, R. L. (1984). Essentials of behavioral research: Methods and data analysis (2nd ed.). McGraw-Hill.

34. Mann, H. B., & Whitney, D. R. (1947). On a test of whether one of two random variables is stochastically larger than the other. The Annals of Mathematical Statistics, 18(1), 50-60.

35. Mehta, C. R., & Senchaudhuri, P. (2003). Conditional versus unconditional exact tests for comparing two binomials. Cytometry Part A, 56(1), 46-51.

36. Campbell, I. (2007). Chi-squared and Fisher-Irwin tests of two-by-two tables with small sample recommendations. Statistics in Medicine, 26(19), 3661-3675.

37. Spearman, C. (1904). The proof and measurement of association between two things. The American Journal of Psychology, 15(1), 72-101.

38. Hollander, M., & Wolfe, D. A. (1999). Nonparametric statistical methods (2nd ed.). John Wiley & Sons.

39. Gibbons, J. D., & Chakraborti, S. (2011). Nonparametric statistical inference (5th ed.). Chapman and Hall/CRC.

Размещено на Allbest.ru