Корекційна програма з формування детермінант креативності підлітків з порушеним розумовим розвитком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корекційна програма з формування детермінант креативності підлітків з порушеним розумовим розвитком

Галацан Галина Юріївна аспірантка кафедри спеціальної освіти, Херсонський державний університет

Анотація

Дослідження присвячено розробці та апробації на базі спеціальних навчальних закладів корекційної програми з формування детермінант креативності в підлітків з порушеним розумовим розвитком. Зроблено аналіз наукових досліджень та публікацій, які висвітлюють стан рівня сформованості психологічних детермінант креативності в підлітків з інтелектуальними порушеннями.

На основі аналізу останніх досліджень запропоновано діагностику стану сформованості когнітивно-особитісних характеристик, які впливають на формування креативності. У статті наведено бази практик, де зазначена корекційна програма проходила апробацію й проводилося дослідження ефективності її використання для підлітків з інтелектуальними порушеннями. Розкрито результати діагностики стану сформованості креативних рис: дивергентного мислення, саморегуляції та тривожності, яка вникає під час творчого процесу в підлітків з порушеннями розумового розвитку. Визначено умови позитивного впливу корекційної програми на формування детермінант креативності. У статті висвітлені методичні та теоретичні засади зазначеної програми. Основна мета створення програми полягала у визначенні основних умов і застосуванні методик формування психологічних детермінант креативності в підлітків з інтелектуальними порушеннями в процесі корекційних спеціально організованих занять та подальшої перевірки їх ефективності на базі спеціальних освітніх закладів та реабілітаційних центрів. Паралельно з формуванням детермінант креативності увага була спрямована на розвиток сфер, які є складниками процесу формування детермінант креативності, а саме: формування дивергентного мислення, розвиток саморегуляції; стан емоційної сфери. Запропоновано етапи проведення занять із активізації формування детермінант креативності в підлітків з інтелектуальними порушеннями. Наведено результати порівняльного аналізу стану сформованості детермінант креативності в підлітків з порушеннями до та після використання корекційної програми. Здійснено якісний аналіз результатів перевірки ефективності програми. Окреслено перспективи подальших розробок за тематикою дослідження.

Ключові слова: детермінанти креативності, підлітки з порушеним розумовим розвитком, діагностика, корекція.

Abstract

Corrective program for formation determinant of adolescent creativity with impaired mental development

Galatsan Galina Yuriivna graduate student of the Department of Special Education, Kherson State University

The study is devoted to the development and approval of a correctional program on the formation of determinants of creativity in adolescents with impaired mental development on the basis of special educational institutions. An analysis of scientific research and publications was made, which shed light on the level of formation of psychological determinants of creativity in adolescents with intellectual disabilities.

On the basis of the analysis of recent studies, a diagnosis of the state of formation of cognitive and personal characteristics that influence the formation of creativity is proposed. The article provides the bases of practices where the specified correctional program was tested and the effectiveness of its use for adolescents with intellectual disabilities was studied. The results of the diagnosis of the state of formation of creative traits: divergent thinking, self-regulation and anxiety, which occurs during the creative process in adolescents with intellectual disabilities, are revealed. The conditions for the positive influence of the corrective program on the formation of determinants of creativity have been determined. The article highlights the methodical and theoretical foundations of the specified program. The main goal of the program was to determine the basic conditions and apply the methods of forming psychological determinants of creativity in adolescents with intellectual disabilities in the course of corrective specially organized classes and further checking their effectiveness on the basis of special educational institutions and rehabilitation centers. In parallel with the formation of determinants of creativity, attention was directed to the development of areas that are components of the process of formation of determinants of creativity, namely: formation of divergent thinking, development of self-regulation; the state of the emotional sphere. . Stages of conducting classes to activate the formation of determinants of creativity in adolescents with intellectual disabilities are proposed. The results of a comparative analysis of the state of formation of the determinants of creativity in teenagers with disorders before and after using the correctional program are given.

Prospects for further developments on the topic of research are outlined.

Keywords: determinants of creativity, adolescents with impaired mental development, diagnosis, correction.

Постановка проблеми

Сьогодення та освітня політика навчання та виховання учнів з порушеннями розумового розвитку ставить нові вимоги перед навчальним процесом. Основною задачею освіти виступає необхідність формування у випускників спеціальних навчальних закладів творчої спрямованості їх діяльності.

З метою формування творчої особистості серед підлітків з порушенням розумового розвитку виникає необхідність розробки індивідуальних навчальних програм, які повинні відповідати особливостям розвитку кожного з учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування креативності в дітей з порушеннями розумового розвитку розглядалися і розглядаються багатьма дослідниками, серед яких І. Дмітрієва (2002), Д. Буінова (2013), Л. Виготський (2016), О. Вельдбрехт (2009), Sameh Said-Metwaly Eva Kyndt.. Wim Van den Noortgate (2017), J.K. Rodriguez, M. Ridgway (2023).

Метою статті є розкриття результатів розробки та апробації корекційно- розвивальної програми з формування психологічних детермінант креатив-ності підлітків з порушеним розумовим розвитком, створеної на основі досліджень і розробок провідних вчених в галузі спеціальної освіти.

Виклад основного матеріалу

Особливістю учнів з порушеннями розумового розвитку є індивідуальні темпи розвитку їх психічних функцій та розвиток мозкових структур. Незважаючи на порушення у розвитку, необхідність формування особистостей, які повинні бути включені у соціум, вимагає розробки та індивідуальних підходів до цієї категорії дітей, що повинно здійснюватися з урахуванням можливостей кожної дитини. Унікальність підліткового віку полягає в активному формуванні складових психіки, появи мотивів навчання та розвитку логічного мислення [2].

Творчість є необхідною складовою особистісного розвитку дитини. В дітей з порушеннями розумового розвитку вона займає важливе місце. Заняття творчістю, зображувальною діяльністю сприяє розвитку усіх психічних процесів і є для таких дітей засобом корекції з одного боку, має лікувальне спрямування з другого боку та сприяє їх соціалізації [8].

Заняття творчістю сприяють розвитку дисциплінованості, акуратності. вмінню планувати свою діяльність, правильно використовувати знаряддя та інструменти, створюють умови для самореалізації дитини, розвитку її уяви, фантазії та творчого початку і потребує програми розвитку.

Команда супроводу, яка розробляє таку програму, має враховувати індивідуальні особливості, вподобання, стан психофізичного, емоційного розвитку дитини. Напрямком психолого-педагогічного та виховного втручання у всебічний розвиток дітей має стати і програма формування психологічних детермінант креативності підлітків з інтелектуальними порушеннями. Здібності не лише проявляються, але й формуються в діяльності [1].

Таким чином має здійснюватися системний підхід, який буде реалізований через єдність діагностики, корекції та розвитку, що дасть можливість вивчити можливості та продуктивність діяльності дитини, а сформованість складових креативності дозволять отримати творчу особистість.

Школа може стати ефективним інструментом формування такого позитивного досвіду, а ситуація успіху в навчальній діяльності допоможе учням розвинутися особистісно у процесі постановки й реалізації навчальної мети. Програма повинна сприяти з одного боку розвитку креативних детермінант, а з другого - бути фактором загального психічного розвитку, який включає мисленнєву діяльність, розвиток емоційно-вольової сфери, підвищення мотивації до навчання, усуває тривожність, яка притаманна дітям з порушеннями розумового розвитку. Розвиток складових творчості дозволить більш повноцінно здійснити соціалізацію цієї категорії підлітків і допоможе сформувати їх особистість.

Формування креативності у підлітковому віці залежить від напрацю- вань та вже отриманого підлітками життєвого досвіду.

Результати досліджень ряду вчених (О. Матюшкін, В. Давидов, В. Москалець, В. Моляко, В. Шадріков, В. Рибалко, А. АЬгайаш, J. Kowatari) засвідчують взаємодію психологічних детермінант креативності та сформованості психічних процесів. Дехто з них вважають, що низький рівень сформованості психічних функцій, емоційно-вольової сфери вказують на необхідність корекційного втручання в процес формування складових креативності. Програма передбачає включення у навчально-виховний процес необхідних фахівців (дефектологів, спеціальних психологів, логопедів, вчителів, вихователів, батьків), які у взаємній співпраці сприятимуть розвитку підлітків, стабілізації їх емоційно-вольової сфери, розвитку творчого потенціалу.

Програма формування психологічних детермінант креативності була спрямована на:

- соціальну адаптацію;

- розвиток дрібної моторики;

- формування колективної взаємодії;

- формування інтересу до творчої діяльності;

- розвиток емоційно-вольової сфери та регуляцію творчого процесу;

- розвиток мовлення;

- формування якостей особистості;

- підвищення самооцінки;

- підвищення мотивації до пізнання.

Робота здійснювалася за певними напрямками діяльності:

1. аудиторна робота;

2. самостійна робота;

3. творчо-дослідницька робота.

З метою розуміння креативного розвитку підлітків з порушеним інтелектом були означені критерії їх рівня, за якими необхідно розвивати здібності. Основним був когнітивний рівень, який передбачав розуміння творчого процесу. Мотиваційно-потребнісний критерій відображав прагнення проявляти себе як творчу особистість. Діяльнісний рівень доводив вміння активізувати творчу уяву та здійснювати нестандартно мисленнєвий процес.

Програма проходила апробацію на базі Херсонської спеціальної загальноосвітньої школи № 1, Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів та Херсонського обласного реабілітаційного центру для дітей з інвалідністю та буде застосована на практиці в роботі спеціальних навчальних закладів освіти та у практичній діяльності фахівців, які працюють с дітьми з порушенням розумового розвитку.

Основна мета створення програми полягала у визначенні схильності до творчої діяльності на основі соціально-психологічних умов і розробці спеціальної методики з формування психологічних детермінант креативності у підлітків з порушеннями розумового розвитку в процесі спеціально організованих корекційних занять з урахуванням стану психофізіологічних систем та перевірці їх ефективності на базі спеціальних закладів освіти.

Розробка програми формувалася на основі певних теоретичних засад та підходів, основними з яких вважаються наступні:

- Психофізіологічний підхід базується на усуненні недорозвинених або послаблених рівнів мозкових функцій (за О.Р. Лурія), які стосуються 1,2 та 3 мозкових блоків і спрямовані на насичення мозкових структур киснем, включенням у процес нових кірково-підкіркових зв'язків, оптимізації їх тонусу.

- Діяльнісний підхід полягає у можливості формування та зміні форм діяльності з ігрової на навчальну, трудову та творчу [5].

- Творчість як самоактуалізацію розглядає А. Маслоу (2003), який вважає, що фаза розробки, яка є вторинною, дозволяє розкрити наполегливість, терпіння та працю.

- Психометричного підходу у розвитку креативності дотримується Є. Торренс. В основу його він вкладає дивергентне мислення. (Дж. Гілфорд, 1967, Савенков, 2014), тоді як Д.Богоявленська Пропонує альтернативний до даного підходу метод оцінної стимуляції, відсутність обмеження у дослідженні об'єкту та відсутності обмежень експерименту у часі (Богоявленська, 1997).

- Альтернативний підхід передбачає поняття «латерального мислення», тобто творчого (Е. ле Боно, 1997, Клюге, 1997), а автори зазначають, що «латеральне мислення - це можливості мислити по-іншому, переважно нелінійно...» [6, с. 96].

- Підхід до творчості як «продуктивності розвитку» розглядає О.Я. Пономарьов, який бачить тут поєднання свідомого та несвідомого з акцентом на фактори другої сигнальної системи: довільність, рефлексивність та усвідомленість. За Пономарьовим (1976,1988) вищий рівень передбачає формування творчої проблеми, реалізація якої здійснюється на нижчому рівні, тоді як рівні пов'язані між собою.

- Засновник психоаналізу З. Фройд (1990) пропонує теорію «усунення внутрішнього конфлікту» як своєрідної «розрядки поведінки» і таким чином можливості захистити себе від надлишкових емоцій.

Програма формування психологічних детермінант креативності була розроблена з урахуванням вікових та специфічних особливостей досліджуваної категорії підлітків. Метою програми є створення адекватного середовища, яке могло би стимулювати різноманітну творчу активність, розвиток креативності та удосконалення особистості дитини з порушеннями розумового розвитку.

Так як підлітки з порушенням розумового розвитку мають різні психологічні особливості, то під час роботи зі створення програми розвитку, необхідним було врахування потенційних можливостей кожного підлітка, що вимагало застосування індивідуального підходу.

Паралельно з формуванням складових креативності, зверталася увага на розвиток сфер, які є складниками цього процесу.

1. Першим складником був розвиток дивергентного мислення, який є основною складовою для розвитку спрямованості творчої діяльності.

2. Другий складник - розвиток дрібної моторики, що включається у формування під час виконання дитиною діяльності, яка пов'язана з виконанням творчих завдань з аплікації. малювання. ліплення, поробок з оригамі, створенні м'якої іграшки, шиття тощо.

3. Третій складник - формування інтересу до творчої діяльності шляхом наочного матеріалу з перегляду картин відомих художників, перегляду фільмів, читання цікавої літератури, прослуховування музичних творів, перегляду театральних вистав тощо. Прищеплення інтересу до прекрасного.

4. Четвертий складник - недостатній розвиток емоційно-вольової сфери, наполегливості, самоконтролю, завищена самооцінка, надмірна тривожність під час виконання творчих завдань. Враховуючи, що емоції є регуляторами поведінки, а поведінка відображає стан психологічної сформованості, то формування та розвиток емоційно-вольової складової набуває особливого значення [4]. Умовами формування емоційного стану також є комунікація та мінімальна кількість обмежень та зосередження на переживаннях дитини.

5. П'ятий складник - це недостатня комунікація, яка визначається недостатнім розвитком мовлення, невмінням взаємодіяти в команді. що не дозволяє враховувати силу громадської думки, яка є важливим у підлітковому періоді.

6. Шостий складник - недостатня сформованість індивідуально- психологічних особливостей та соціальної адаптації, що вимагає навчально- методичного забезпечення навчального процесу та готовності педагогічного персоналу [7].

Програма формування детермінант креативності включала 3 етапи:

- діагностичний (досліджувався стан психологічних складових та стан розвитку підлітків);

- основний, спрямований на формування окремих детермінант креатив- ності як кінцевої мети і тактичних дій щодо її досягнення;

- кінцевий етап, спрямований на формування креативної діяльності як процесу самостійного прийняття мети, яку підліток має визначити самостійно та представити у вигляді певної моделі або виробу.

Програма передбачала проведення як індивідуальних, так і групових занять (по 10 індивідуальних з кожним підлітком, який проявляв творчі здібності). Для першого етапу - діагностичного, використовувалися методики щодо визначення стану сформованості детермінант креативності (методика Ф. Вільямса, Г. Девіса, А.В. Зверькова, а також визначався стан тривожності за методикою Ч. Спілбергера та позиціонування себе підлітками в суспільстві за методикою дерево Блоба [9].

Враховуючи недостатню сформованість внутрішніх мозкових взаємозв'язків, програма включала елементи нейропсихологічного методу заміщуючого онтогенезу, який допомагає відновити довільну саморегуляцію, баланс нейропсихологічних процесів, здійснюючи вплив на підкіркові структури, дозволяв стабілізувати міжпівкульну взаємодію, здійснивши корекцію когнітивних функцій та розвиток мисленнєвих процесів. Це те, що лежить в основі недорозвинення дивергентного та конвергентного мислення [3].

На формування цих детермінант креативності, які, як вважають, є основними у творчій діяльності, тобто швидкості, гнучкості, оригінальності, допитливості, уяві, схильності до ризику, спрямовані були методики діагностики.

На II, основному етапі, під впливом створеної програми підлітків вчили досягати кінцевої мети, яка надавалася у завданні та визначалися шляхи її досягнення. Підлітки повинні ставити перед собою певну мету, визначати способи її досягнення, контролювати свою діяльність та здійснювати перевірку результатів цієї діяльності у порівнянні з контрольним завданням (зразком), створеним виробом, моделлю.

III - кінцевий етап передбачав самостійне прийняття рішення для створення нового, відмінного від знайомого, створеного раніше.

Таким чином, експеримент визначення формування детермінант креативності складався з двох серій констатувального експерименту: у першій серії було діагностовано стан сформованості детермінант креативності підлітків з порушеним інтелектуальним розвитком, а друга серія була спрямована на підвищення активності детермінант креативності з метою активізації творчих здібностей підлітків цієї категорії [9].

Критерієм ефективності корекційної програми слугував показник рівня сформованості психологічних детермінант креативності (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості психологічних детермінант креативності в процесі застосування корекційної програми розвитку (%)

Як бачимо з даних таблиці, рівень сформованості детермінант креативності зростає, активується креативне (дивергентне) мислення, збільшуючись на 11,52% , самооцінка зростає на 5,36 %.

Творчі можливості, тобто риси креативності, зросли на 5,25 %, а складові стану саморегуляції підвищилися незначно, лише на 1,24 %. До впровадження програми показники детермінант креативності знаходилися на низькому рівні. Мотивація також зросла, а рівень тривожності зменшився з середнього до низького рівня. Після застосування програми показники практично підвищилися до середнього рівня.

Результати впровадження програми у спеціальних навчальних закладах освіти довели її результативність і необхідність застосування у підлітків з порушеннями розумового розвитку з метою формування в них детермінант креативності, що є метою розвитку творчого підходу до будь-якої діяльності з одного боку та збереження здоров'я дитини включенням у програму елементів психофізіологічного методу заміщуючого онтогенезу.

психологічний креативність інтелектуальний порушення

Висновки

Аналіз результатів дослідження дав змогу зробити висновок щодо позитивних змін за результатами корекційної роботи з формування психологічних детермінант креативності в підлітків з порушенням розумового розвитку - під час роботи підлітки добре сприймали інструкцію, виділяли кінцеву мету та шляхи її досягнення, що свідчить про достатню сформованість когнітивних процесів, які відіграють значну роль у сприйнятті оточуючого та емоційно-вольового зусилля для створення нових елементів, моделей та виробів.

В експерименті було впроваджено діагностичний та корекційний етапи дослідження детермінант креативності і отримані відомості виявили зміни, що виражали активізацію показників дивергентного (креативного) мислення, самооцінки та саморегуляції. Зміни у показниках свідчать про необхідність цілеспрямованого застосування програми для активізації окремих детермінант креативності.

Література

1. Бітянова М. Психолог у школі: зміст діяльності і технології. Серія «Психологічний інструментарій». К.: Главник, 2007. С.160

2. Виготський Л.С. Проблема возраста. Собр. соц. в 6 т. Т.4. С.10-12.

3. Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптованість творчої особистості. Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01. Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. О., 2009. 20 с.

4. Вовченко О.А. Феноменологія емоційного інтелекту підлітків з порушенням інтелектуаьного розвитку. Дис. док. псих. наук. К., 2021.463 с).

5. Система методів професійної орієнтації. Методики профорієнтаційної роботи: навчаль-метод. посібник. К.:МЗУУП, 2013)

6. Klyuge K.Y. Tsel obucheniya intellektualno odarennykh: “Dumaya, delat khod konem” (Aim of teaching mentally gifted people: “Think and make tricky move”). Sovremennye kon tseptsii odarennosti i tvorchestva (Modern concepts of giftedness and creativity). 1997, pp. 96-110.

7. Sameh Said-Metwaly Eva Kyndt.. Wim Van den Noortgate Approaches to Measuring Creativity: A Systematic Literature Review. Creativity Vol. 4, Issue 2, 2017 p.238-275

8. Jenny K. Rodriguez, Maranda Ridgway. Inter sectional Reflexivity: Centering Invocations and Impositions in Reflexive Accounts of Qualitative Research University of Manchester, Nottingham Trent University p/1-20. Ozialpolitik.CH VOL. 1/2023.

9. Yeremenko H.Yu., Yakovleva S.D., Sagan O.V. The development of creative abilities is reflected in the works of national psychologists, Volume 10 - Issue 44: 160-167 / August, 2021

References

1. Bitianova M. Psykholoh u shkoli: zmist diialnosti i tekhnolohii.[ A psychologist at school: content of activity and technology ]Seriia «Psykholohichnyi instrumental^». K.: Hlavnyk, 2007. S.160. [in Ukrainian]

2. Vyhotskyi L.S. Problema vozrasta. Sobr. sots. v 6 t. T.4. S.10-12. [The problem of age].

3. Veldbrekht O.O. Sotsialno-psykholohichna adaptovanist tvorchoi osobystosti.[ Socio- psychological adaptability of a creative personality]. Avtoref. dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.01/ Odes. nats. un-t im. I.I. Mechnykova. -- O., 2009. -- 20 s. [in Ukrainian]

4. Vovchenko O.A. Fenomenolohiia emotsiinoho intelektu pidlitkiv z porushenniam intel ektuanoho rozvytku. [Phenomenology of the emotional intelligence of adolescents with a violation of intellectual development]. Dys. dok. psykh. nauk. K., 2021.463 s). [in Ukrainian]

5. Systema metodiv profesiinoi oriientatsii. Metodyky proforiientatsiinoi roboty: navchal- metod. posibnyk.[System of methods of professional orientation. Methods of professional work]. K.:MZUUP, 2013)

6. Klyuge K.Y. Tsel obucheniya intellektualno odarennykh: “Dumaya, delat khod konem” (Aim of teaching mentally gifted people: “Think and make tricky move”). Sovremennye kon tseptsii odarennosti i tvorchestva (Modern concepts of giftedness and creativity). 1997, pp. 96-110.

7. Sameh Said-Metwaly Eva Kyndt.. Wim Van den Noortgate Approaches to Measuring Creativity: A Systematic Literature Review. Creativity Vol. 4, Issue 2, 2017 p/ 238-275

8. Jenny K. Rodriguez, Maranda Ridgway. Intersectional Reflexivity: Centering Invocations and Impositions in Reflexive Accounts of Qualitative Research University of Manchester, Nottingham Trent University p/1-20. Ozialpolitik. CH VOL. 1/2023/

9. Yeremenko, H.Yu., Yakovleva, S.D., & Sagan, O.V. The development of creative abilities is reflected in the works of national psychologists, Volume 10 - Issue 44: 160-167 / August, 2021

Размещено на Allbest.ru