Арт терапевтичні техніки в роботі з вагітними жінками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти «Український Католицький Університет

Арт терапевтичні техніки в роботі з вагітними жінками

Пелех Ірина Володимирівна викладач кафедри психології та психотерапії

Анотація

Перехід до материнства є важливою віхою розвитку в житті багатьох жінок [1]. Багато вагітних жінок повідомляють, що вони краще усвідомлюють засудження з боку інших і відчувають тягар дотримання дуже обмеженого розуміння материнства, що може негативно вплинути на їх психічне здоров'я [2]. Післяпологовий період може бути періодом підвищеної вразливості, оскільки пологи та пристосування до батьківства вперше або жонглювання кількома ролями опікуна можуть бути дуже стресовими для матерів [3].

Арт-терапія може бути корисним інструментом для підтримки психологічного здоров'я вагітних жінок. Вона може допомагати вирішувати багато психологічних проблем та незручностей, що виникають у цей період. Через малювання або виробництво різних видів мистецтва вагітні можуть вільно виражати свої емоції, такі як радість, тривога, страх або невпевненість. Творчий процес може допомогти відпустити стрес та напругу, які часто супроводжують вагітність, звернутися до свого внутрішнього світу, допомагаючи зберегти позитивне сприйняття себе. Також вагітна жінка може висловити свої очікування та побоювання щодо материнства, а також почати розуміти свої нові ролі. арт терапія психологічний здоров'я

Використовуючи мистецькі інструменти жінка може зблизитися зі своєю дитиною, навіть до її народження, сприяючи формуванню бондінгу.

Арт-терапія може використовувати різноманітні техніки для роботи з вагітними жінками. Вагітні можуть використовувати малюнок для вираження своїх емоцій, фантазій та спогадів, що допомагає вирішувати психологічні проблеми та стрес. Ліплення може бути корисним для вагітних, дозволяючи їм відчути зв'язок зі своїм тілом та з майбутньою дитиною. Створення колажів може допомогти вагітним жінкам відобразити свої бажання, надії та побоювання щодо майбутнього. Створення та ведення арт-журналу, куди можна вносити малюнки, письмові вирази емоцій та думок, дозволяє відстежувати психологічний розвиток під час вагітності.

Медитація з образами поєднує арт-терапію з медитацією, дозволяючи вагітній жінці відчути глибший зв'язок зі своїм тілом та майбутньою дитиною.

Глибинні арт-терапевтичні практики дозволяють вагітним жінкам досліджувати свої внутрішні конфлікти, бажання та побоювання за допомогою різних мистецьких матеріалів.

Ці техніки можуть бути ефективними інструментами для допомоги вагітним жінкам вирішувати психологічні проблеми, знижувати стрес та підтримувати психологічне благополуччя протягом цього важливого періоду.

Усі ці аспекти допомагають вагітним жінкам підтримувати психологічне благополуччя та підготуватися до материнства.

Ключові слова: вагітність, емоції, стрес, арт терапія, мистецтво, переживання.

Abstract

Pelekh Iryna Volodymyrivna Lecturer at the Department of Psychology and Psychotherapy, Ukrainian Catholic University

ART THERAPEUTIC TECHNIQUES IN WORKING WITH PREGNANT WOMEN

The transition to motherhood is an important developmental milestone for many women [1]. Many pregnant women begin to feel more aware of judgment from others and feel burdened by a very limited understanding of motherhood, which can have a negative impact on their mental health [2]. The postpartum period can be a time of increased vulnerability, following childbirth and adjusting to parenthood for the first time or juggling multiple caregiver roles can be very stressful for mothers [3].

Art therapy can be a useful tool for supporting the psychological health of pregnant women. It can help solve many psychological problems and inconveniences that arise during this period. Through drawing or producing different types of art, pregnant women can freely express their emotions such as joy, anxiety, fear or insecurity. The creative process can help release the stress and tension that often accompany pregnancy, turn to your inner world, helping to maintain a positive perception of yourself. Also, a pregnant woman can express her expectations and fears about motherhood, as well as begin to understand her new roles.

Using artistic tools, a woman can get closer to her child, even before its birth, contributing to the formation of bonding.

Art therapy can use a variety of techniques to work with pregnant women. Pregnant women can use drawing to express their emotions, fantasies and memories, which helps to solve psychological problems and stress. Sculpting can be beneficial for pregnant women, allowing them to feel connected to their bodies and to their future baby. Making collages can help pregnant women express their desires, hopes and fears for the future. Creating and maintaining an art journal, where you can enter drawings, written expressions of emotions and thoughts, allows you to track psychological development during pregnancy.

Imagery meditation combines art therapy with meditation, allowing a pregnant woman to feel a deeper connection with her body and future child.

In-depth art therapy practices allow pregnant women to explore their inner conflicts, desires and fears with the help of various artistic materials.

These techniques can be effective tools to help pregnant women deal with psychological issues, reduce stress and maintain psychological well-being during this important period.

All these aspects help pregnant women maintain psychological well-being and prepare for motherhood.

Keywords: pregnancy, emotions, stress, art therapy, art, experiences.

Постановка проблеми

Досліджуючи та працюючи з вагітними жінками виникає розуміння наскільки важливим є психологічний супровід. Досліджуючи переживання вагітних, стає зрозуміло як важливо вчасно вміти справлятися з емоціями та почуттями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оцінюючи вплив ініціатив, заснованих на мистецтві, у контексті громадського здоров'я, огляди виявили, що програми, засновані на мистецтві, зміцнюють здоров'я та благополуччя, сприяють покращенню залучення громади та самовираження та зменшують переживання дистресу [23]. Невеликий об'єм досліджень, які вивчають вплив програм, заснованих на мистецтві, на здоров'я у батьківстві, показує, що творче самовираження може забезпечити безпечне середовище для вивчення складних емоцій, покращує якість прив'язаності між дитиною та батьками, зменшує батьківський стрес, покращує соціальну підтримку і зменшує дистрес, пов'язаний із станом психічного здоров'я після пологів [23]. Аналіз досліджень і публікацій щодо психологічної допомоги вагітним жінкам показує різноманіття підходів і методів, що використовуються для підтримки психічного здоров'я в цей важливий період. Основні теми досліджень охоплюють ефективність різних терапевтичних підходів, вплив психологічної підтримки на результат вагітності та післяпологовий період, а також специфічні потреби різних груп жінок. Існує широкий спектр літератури, пов'язаної з психологічною та соціальною підтримкою з багатьох точок зору та дисциплін протягом багатьох десятиліть досліджень [ 2, 5, 6, 7 ]. Творче самовираження дає можливість досліджувати важливі аспекти досвіду материнства, включаючи складні емоції, ідентичність і зв'язок із ненародженою дитиною. Перебування в групі посилює вплив творчості на здоров'я, а соціальний зв'язок сприяє підтримці, коли роль та ідентичність розвивалися.

Незважаючи на те, що дослідження на поточну тему з'являються, попередні результати свідчать про те, що полегшені програми, засновані на мистецтві, є цінними для вагітних жінок. Досвід, заснований на мистецтві, пропонує жінкам унікальну можливість дослідити повний вимір переходу до материнства, який може сприяти покращенню здоров'я та благополуччя. Ці результати показують, що програми, засновані на мистецтві, можуть служити доповненням до існуючих моделей допологового догляду.

Мета статті - проаналізувати ефективність використання технік арт- терапії для збереження та покращення психічного здоров'я вагітних жінок та їх ефективної самореалізації.

Виклад основного матеріалу

Міжнародне визнання того, що участь у творчому мистецтві може бути корисним для благополуччя та здоров'я, зростає. Понад 30 років розроблялися проекти практичного мистецтва для здоров'я, спрямовані на підтримку охорони здоров'я та сприяння здоров'ю та добробуту в громадах. Зростаюча кількість оціночних і дослідницьких доказів надає ваги цінності таких ініціатив. Проте галузь мистецтва та здоров'я є складною та багатогранною, і існують проблеми, пов'язані з виходом за межі «практичних» досліджень до створення прогресивного масиву знань, які можуть стати основою для майбутньої «доказової» практики в галузі охорони здоров'я. охорони здоров'я.

Існують різні психологічні проблеми, які можуть виникнути під час вагітності та післяпологового періоду, і тривога, депресія та стрес є найбільш помітними [4, 5, 6]. Пандемія COVID-19 посилила тривогу, страх і страждання серед жінок у перинатальній фазі [7]. Перинатальна тривога турбує приблизно 20,7% вагітних і породіль [8]. Приблизно 11,9% жінок страждають від депресії під час вагітності [9]. До 84% жінок страждають від перинатального стресу

. Ці психологічні проблеми можуть мати потенційний вплив на здоров'я жінок і дітей [5]. Повідомлялося, що деякі психічні розлади (наприклад, післяпологова депресія) підвищують ризик суїциду в перинатальний період. Менш ефективна батьківська поведінка, знижена материнська чутливість і зниження здатності годувати своїх дітей грудьми тісно пов'язані з серйозністю психологічних проблем жінки [12, 13]. Негативні наслідки для дітей включають порушення психічного здоров'я немовлят і дітей раннього віку [14], порушення взаємодії матері та дитини [15] та ожиріння у дітей [16].

Враховуючи високі показники поширеності та несприятливі наслідки психічних розладів, наголошується на необхідності профілактичного догляду. Надання допомоги, яка враховує психологічний досвід, може надати дітородним жінкам більш корисну допомогу [17, 18]. Фармакологічне лікування є загальною стратегією, прийнятою для лікування психопатологічних станів у вагітних і жінок після пологів [19]; однак це пов'язано з небажаними побічними ефектами, лікарською залежністю та передачею ліків немовлятам через грудне молоко [20 ]. Тому дослідницькі зусилля були спрямовані на виявлення нових ініціатив для підтримки вагітних і породіль.

Мистецтво не тільки створює відчуття спільності, але й чудовий спосіб самовираження людей. Це може створити вихід для обміну внутрішнім досвідом і складними емоціями, які інколи важко висловити словесно. Це забезпечує фокус і може допомогти людям направити свої почуття на обраний ними засіб.

Працюючи з вагітними жінками, важливо надавати їм супровід та кваліфіковану психологічну допомогу.

Працюючи у форматі арт-терапії робота направлена на вирішення психологічних проблем та підтримку особистісного розвитку через творчий процес.

Під час проведення сесії вагітній жінці пропонується створити образ (наприклад, малюнок, скульптуру або колаж), що відображає її стан, емоції чи думки. Цей образ відображає структуру її внутрішнього світу.

Створюючи образ вагітна жінка має можливість артикулювати свої почуття, думки та емоції, які можуть бути важкими для висловлення словами.

Далі відбувається аналіз того що відбувалось під час створення. Велику увагу приділяють почуттям та відчуттям майбутньої мами. Відбувається психологічний аналіз, спрямований на розуміння та відображення інтеграції різних аспектів особистості вагітної жінки. Це все веде до осмислення і переформування внутрішніх моделей та стереотипів, що дозволяє вагітній змінити свої погляди та відношення до себе та своєї ситуації. Після завершення процесу вагітній жінці пропонується сприйняти та проаналізувати свій образ у контексті її життя, досліджуючи його значення та взаємозв'язок з психологічним станом.

Така робота дозволяє вагітним жінкам відкривати та розвивати свій внутрішній світ, зменшувати стрес та тривогу, а також підтримувати психологічне благополуччя протягом вагітності.

Підтримка жінок у тому, щоб вони виділили час для себе та сприйняли спокійне та позитивне мислення, допомагає закласти міцні основи для їхньої перинатальної подорожі.

У перинатальному психічному здоров'ї втручання на основі мистецтва можуть бути ефективними для полегшення тривоги та депресії.

Враховуючи позитивні результати художніх втручань щодо тривоги та депресії у вагітних і породіль, цей вид втручання можна застосовувати в управлінні перинатальним психічним здоров'ям. Мистецькі втручання виявилися цікавими, безпечними та економічно ефективними для жінок [ 22 ]. Втручання, засновані на мистецтві, можуть створити новий шлях для запобігання перинатальних проблем психічного здоров'я та допомогти зменшити ймовірність розвитку розладу настрою та потреби в фармакологічному лікуванні.

Досліджуючи переживання вагітних жінок, було проведено дослідження, в якому взяло участь 158 вагітних жінок у 2 та 3 триместрах вагітності. Можемо подивитись на спектр та коливання переживань. Вагітні жінки переживають різноманітні емоції. Часто полярні емоції переживаються одночасно.

Рис. 1. Емоційні переживання вагітної жінки

Коливання емоцій під час вагітності є нормальним і звичним явищем, оскільки тіло та розум жінки зазнають значних змін. Гормональні зміни, фізичний дискомфорт, стрес, тривога щодо майбутнього та інші фактори можуть впливати на настрій і емоції.

Арт-терапія може бути дуже корисною для вагітних жінок, допомагаючи їм справлятися з емоційними переживаннями.

Вираження емоцій: Через малювання, ліплення або інші форми мистецтва жінки можуть вільно виражати свої емоції, які можуть бути складними для вербального вираження. Це дає можливість виплеснути внутрішні переживання назовні.

Зниження стресу: Творчі заняття можуть заспокоїти нервову систему, зменшити рівень стресу та тривожності, сприяючи розслабленню та спокою.

Самопізнання: Мистецькі проекти можуть допомогти жінкам глибше розуміти себе, свої почуття та думки. Це сприяє самоусвідомленню і може допомогти у вирішенні внутрішніх конфліктів.

Покращення настрою: Участь у творчому процесі часто приносить задоволення та радості, що може покращити загальний настрій і емоційний стан.

Підтримка соціальних зв'язків: Групові сесії арт-терапії можуть сприяти встановленню нових соціальних зв'язків, що важливо для емоційної підтримки.

Підготовка до материнства: Через мистецтво жінки можуть краще вивчати свої очікування та переживання щодо майбутнього материнства, формуючи позитивне сприйняття цього періоду життя.

Фізичне благополуччя: Релаксація і зниження стресу через арт- терапію можуть позитивно впливати на фізичне здоров'я, зменшуючи ризик ускладнень, пов'язаних зі стресом.

Сенсорна стимуляція: Вагітні жінки можуть отримувати сенсорну стимуляцію через різні матеріали та текстури, що сприяє їхньому загальному добробуту та емоційному здоров'ю.

Загалом, арт-терапія надає вагітним жінкам безпечний простір для вираження та дослідження своїх емоцій, що сприяє їхньому емоційному благополуччю та полегшує перехід до материнства.

Висновки

Будь-яка вагітність супроводжується кризою і закінчується прийняттям нової особистості. Отже, арт-терапія допомагає жінці адаптуватися до материнства, полегшує період вагітності, коригує емоційний стан, допомагає позбутися тривоги тощо. Візуальні образи допомагають жінці чіткіше побачити картину майбутнього материнства та служать ефективним способом планування вагітності. Таким чином, техніки арт-терапію можна легко вивести на поверхню (на папір) у формі мрій, які співвідносяться з особистими цінностями вагітної жінки, що в майбутньому обов'язково стимулюватиме її впевненість і сміливість щодо її нової ролі. Перспективою подальших досліджень є експериментальне вивчення застосування методик арт-терапії з вагітними жінками різних вікових категорій.

Література

1. Bentley, G, and Zamir, O. The role of maternal self-efficacy in the link between childhood maltreatment and maternal stress during transition to motherhood. JInterpers Violence. (2022) 37:NP19576-98.

2. Pinkston, A. F. Now showing: a feminist existential-phenomenological inquiry into the lived experience of pregnancy. Dissertations & Theses-Gradworks (2015). Google Scholar

3. Ayers, S, Fitzgerald, G, and Thompson, S. Brief online self-help exercises for postnatal women to improve mood: a pilot study.Matern Child Health J. (2015) 19:2375-83.

4. Rallis, S, Skouteris, H, McCabe, M, and Milgrom, J. The transition to motherhood: towards a broader understanding of perinatal distress. Women Birth. (2014) 27:68-71.

5. Matvienko-Sikar, K, Flannery, C, Redsell, S, Hayes, C, Kearney, PM, and Huizink, A. Effects of interventions for women and their partners to reduce or prevent stress and anxiety: a systematic review. Women Birth. (2021) 34:e97-e117.

6. Sanfilippo, K, Stewart, L, and Glover, V. How music may support perinatal mental health: an overview. Arch Womens Ment Health. (2021) 24:831-9.

7. Orsolini, L, Pompili, S, Mauro, A, Salvi, V, and Volpe, U. Fear and anxiety related to COVID-19 pandemic may predispose to perinatal depression in Italy. Front Psych. (2022) 13:977681

8. Fawcett, EJ, Fairbrother, N, Cox, ML, White, IR, and Fawcett, JM. The prevalence of anxiety disorders during pregnancy and the postpartum period: a multivariate bayesian metaanalysis. J Clin Psychiatry. (2019) 80:80.

9. Woody, CA, Ferrari, AJ, Siskind, DJ, Whiteford, HA, and Harris, MG. A systematic review and meta-regression of the prevalence and incidence of perinatal depression. J Affect Disord. (2017) 219:86-92.

10. Woods, S, Melville, J, Guo, Y, Fan, M, and Gavin, A. Psychosocial stress in pregnancy. Am J Obstet Gynecol. (2009) 202:61.e1-7.

11. Orsolini, L, Valchera, A, Vecchiotti, R, Tomasetti, C, Iasevoli, F, Fornaro, M, et al. Suicide during perinatal period: epidemiology, risk factors, and clinical correlates. Front Psych. (2016) 7:138.

12. Doulougeri, K, Panagopoulou, E, and Montgomery, A. The impact of maternal stress on initiation and establishment of breastfeeding. J Neonatal Nurs. (2013) 19:162-7.

13. Paul, IM, Downs, DS, Schaefer, EW, Beiler, JS, and Weisman, CS. Postpartum anxiety and maternal-infant health outcomes. Pediatrics. (2013) 131:e1218-24.

14. Goodman, JH. Perinatal depression and infant mental health. Arch Psychiatr Nurs. (2019) 33:217-24.

15. Erickson, N, Julian, M, and Muzik, M. Perinatal depression, PTSD, and trauma: impact on mother-infant attachment and interventions to mitigate the transmission of risk. Int Rev Psychiatry. (2019) 31:245-63.

16. Tate, EB, Wood, W, Liao, Y, and Dunton, GF. Do stressed mothers have heavier children? A meta-analysis on the relationship between maternal stress and child body mass index. Obes Rev. (2015) 16:351-61.

17. Davis, D, Ferguson, S, Nissen, J, Fowler, C, and Mosslar, S. A salutary childbirth education program: health promoting by design. Sex Reprod Healthc. (2019) 22:100456.

18. Buultjens, M, Murphy, G, Robinson, P, Milgrom, J, and Monfries, M. Women's experiences of, and attitudes to, maternity education across the perinatal period in Victoria, Australia: a mixed-methods approach. Women Birth. (2017) 30:406-14.

19. Orsolini, L, Sceusa, F, Pompili, S, Mauro, A, Salvi, V, and Volpe, U. Severe and persistent mental illness (SPMI) in pregnancy and breastfeeding: focus on second-generation long acting injectable antipsychotics. Expert Opin Drug Saf (2021) 20:1207-24.

20. Hakimi, S, Hajizadeh, K, Hasanzade, R, and Ranjbar, M. A systematic review and meta-analysis of the effects of music therapy on postpartum anxiety and pain levels. J Caring Sci. (2021) 10:230-7.

21. Solanki, MS, Zafar, M, and Rastogi, R. Music as a therapy: role in psychiatry. Asian J Psychiatr. (2013) 6:193-9.

22. Tess Crane 1, Melissa Buultjens 2, Patricia Fenner Art-based interventions during pregnancy to support women's wellbeing: An integrative reviewWomen Birth 2021 Jul;34(4):325-334.

References

1. Bentley, G, and Zamir, O. The role of maternal self-efficacy in the link between childhood maltreatment and maternal stress during transition to motherhood. JInterpers Violence. (2022) 37:NP19576-98.

2. Pinkston, A. F. Now showing: a feminist existential-phenomenological inquiry into the lived experience of pregnancy. Dissertations & Theses-Gradworks (2015). Google Scholar

3. Ayers, S, Fitzgerald, G, and Thompson, S. Brief online self-help exercises for postnatal women to improve mood: a pilot study.Matern Child Health J. (2015) 19:2375-83.

4. Rallis, S, Skouteris, H, McCabe, M, and Milgrom, J. The transition to motherhood: towards a broader understanding of perinatal distress. Women Birth. (2014) 27:68-71

5. Matvienko-Sikar, K, Flannery, C, Redsell, S, Hayes, C, Kearney, PM, and Huizink, A. Effects of interventions for women and their partners to reduce or prevent stress and anxiety: a systematic review. Women Birth. (2021) 34:e97-e117.

6. Sanfilippo, K, Stewart, L, and Glover, V. How music may support perinatal mental health: an overview. Arch Womens Ment Health. (2021) 24:831-9.

7. Orsolini, L, Pompili, S, Mauro, A, Salvi, V, and Volpe, U. Fear and anxiety related to COVID-19 pandemic may predispose to perinatal depression in Italy. Front Psych. (2022) 13:977681.

8. Fawcett, EJ, Fairbrother, N, Cox, ML, White, IR, and Fawcett, JM. The prevalence of anxiety disorders during pregnancy and the postpartum period: a multivariate bayesian metaanalysis. J Clin Psychiatry. (2019) 80:80.

9. Woody, CA, Ferrari, AJ, Siskind, DJ, Whiteford, HA, and Harris, MG. A systematic review and meta-regression of the prevalence and incidence of perinatal depression. J Affect Disord. (2017) 219:86-92.

10. Woods, S, Melville, J, Guo, Y, Fan, M, and Gavin, A. Psychosocial stress in pregnancy. Am J Obstet Gynecol. (2009) 202:61.e1-7

11. Orsolini, L, Valchera, A, Vecchiotti, R, Tomasetti, C, Iasevoli, F, Fornaro, M, et al. Suicide during perinatal period: epidemiology, risk factors, and clinical correlates. Front Psych. (2016) 7:138.

12. Doulougeri, K, Panagopoulou, E, and Montgomery, A. The impact of maternal stress on initiation and establishment of breastfeeding. J Neonatal Nurs. (2013) 19:162-7.

13. Paul, IM, Downs, DS, Schaefer, EW, Beiler, JS, and Weisman, CS. Postpartum anxiety and maternal-infant health outcomes. Pediatrics. (2013) 131:e1218-24.

14. Goodman, JH. Perinatal depression and infant mental health. Arch Psychiatr Nurs. (2019) 33:217-24.

15. Erickson, N, Julian, M, and Muzik, M. Perinatal depression, PTSD, and trauma: impact on mother-infant attachment and interventions to mitigate the transmission of risk. Int Rev Psychiatry. (2019) 31:245-63.

16. Tate, EB, Wood, W, Liao, Y, and Dunton, GF. Do stressed mothers have heavier children? A meta-analysis on the relationship between maternal stress and child body mass index. Obes Rev. (2015) 16:351-61.

17. Davis, D, Ferguson, S, Nissen, J, Fowler, C, and Mosslar, S. A salutary childbirth education program: health promoting by design. Sex Reprod Healthc. (2019) 22:100456.

18. Buultjens, M, Murphy, G, Robinson, P, Milgrom, J, and Monfries, M. Women's experiences of, and attitudes to, maternity education across the perinatal period in Victoria, Australia: a mixed-methods approach. Women Birth. (2017) 30:406-14

19. Orsolini, L, Sceusa, F, Pompili, S, Mauro, A, Salvi, V, and Volpe, U. Severe and persistent mental illness (SPMI) in pregnancy and breastfeeding: focus on second-generation long acting injectable antipsychotics. Expert Opin Drug Saf. (2021) 20:1207-24.

20. Hakimi, S, Hajizadeh, K, Hasanzade, R, and Ranjbar, M. A systematic review and meta-analysis of the effects of music therapy on postpartum anxiety and pain levels. J Caring Sci. (2021) 10:230-7.

21. Solanki, MS, Zafar, M, and Rastogi, R. Music as a therapy: role in psychiatry. Asian J Psychiatr. (2013) 6:193-9.

22. Tess Crane 1, Melissa Buultjens 2, Patricia Fenner Art-based interventions during pregnancy to support women's wellbeing: An integrative reviewWomen Birth 2021 Jul;34(4):325-334.

Размещено на Allbest.ru